Історичні повісті – найживіші уроки із минулого багатостраждального народу, кращий спосіб пробудження патріотичного духу. В них Іван Григорович настановляв народ до доброчинного життя, навчав всьому доброму і корисному. Повісті дали можливість працювати йому з більш широкою аудиторією. Майже у всіх творах головним героєм є священик, котрий живе одним життям із селянами, є його захисником. Устами пастиря автор прищеплював народу благородство, тверезість, бережливість й ін. Він зображав сцени довірливого ставлення селян до своїх священиків, своїми працями спонукав людей до праці на землі, що є першопричиною матеріального блага населення. І.Наумович пи- сав своєрідним народним стилем, висвітлював справжнє селянське життя: «Він зображав наших галицьких Іванів такими, які вони, насправді, були».

Степа́н Васи́льович Руда́нський — український поет. «Був це перший, може, по Шевченкові поет на Україні, якому сила поетичного таланту давала надію на велику й корисну діяльність для рідного краю»,— писав про Степана Руданського один з істориків літератури 1. Потужний талант поета виявився, однак, в цілому незатребуваний його часом; діяльність свою в силу різних причин змушений він був згорнути в розповні творчих сил. «В Степані Руданськім... має Україна одного з тих поетів, що за життя писали багато, а за злиднями приватного і публічного життя публікували дуже мало, і яким аж пізно до смерті пощастило у читачів»,— зазначав І. Франко

Віктор Григорович Дубровський (7 червня 1876, Фастів — після 1936) — український лексикограф. Псевдоніми та криптоніми — Д-ий, Баламут Юрко, Рудик Хома, Юрко, Roman. Закінчив Університет Святого Володимира в Києві (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1920-х pоках працював редактором в Інституті української наукової мови ВУАН. У 1930 репресований (за сфабрикованою «справою СВУ») і висланий в Алмати (1932-36), де вдруге був заарештований і висланий у північні райони СРСР. Подальша доля невідома (Вікіпедія). Упорядкував: * «Українсько-російський словник» (1909, перевидання — 1914, 1917, 1918 під назвою «Словник українсько-московський», «Словник московсько-український»), * «Російсько-український технічний словник. З додатком сільськогосподарських термінів» (1925, доп. вид. 1926), * «Словник термінів з обсягу культури та технології цукрових буряків» (1920). * Автор праці «Московсько-українська фразеологія. (Практичний підручник до вивчення української мови)» (1917). Пропонований словник є доповненим перевиданням чи не найкращого дореволюційного словника «Українсько-російський словник» (1909). Словник буде корисним як мовцям так і пересічним українцям.

Книга присвячена розробці нафтових родовищ у Східній Галичині наприкінці XIX - на початку XX ст. До початку Першої світової війни вони давали близько 5 % світового видобутку нафти.

Ця праця перш за все, має на увазі дати студентам Економично-Кооперативного відділу Української Господарської Академії в Чехословаччині, а також студентам инших високих шкіл докладний підручник по історії кооперації; але одночасно вона може бути корисною для всіх, хто цікавиться кооперацією теоретично, чи практично; хто хотів би простудіювати суть ріжних кооперативних організацій в ріжних країнах і поступовий хід їх розвитку.

Книга містить багато корисного матеріалу щодо організації роботи клубу в цілому, техніки виготовлення гасел і плакатів, а також театрально-декоративного оформлення.

Книга видана до 100 літнього ювілею Миколи Лисенка. Нарис про життя і творчість видатного українського композитора буде корисним широкому колу читачів.

Книга видана до 100 літнього ювілею Миколи Лисенка. Нарис про життя і творчість видатного українського композитора буде корисним широкому колу читачів.

Т. 1. Вип. 1 : Ссавці. Загальна характеристика ссавців. Комахоїдні, кажани. - 1956. - 448 с.

В предлагаемом читателю словаре содержится около 40 тысяч терминов, охватывающих основную терминологию всех стадий технологического процесса поисков, разведки, вскрытия, подземной и открытой разработки месторождений, а также обогащения полезных ископаемых. Словарь предназначается для широкого круга специалистов-инженеров и техников, научных работников и экономистов, пользующихся английской литературой по вопросам горного дела (всех его отраслей), а также для преподавателей и студентов и техникумов соответствующих специальностей.

В 1738 вышла в свет знаменитая работа Даниила Бернулли "Гидродинамика, или Записки о силах и движениях жидкостей (Hydrodynamica, sive de viribus et motibus fluidorum commentarii)", в которой сформулированы основы механики жидкости. В этом сочинении Бернулли впервые ввел понятия работы и коэффициента полезного действия, представил уравнение стационарного движения идеальной жидкости (уравнение Бернулли), изложил идеи кинетической теории газов.

Книга является переводом с латинского трудов Георгия Агриколы - передового ученого XVI в. Широкий научный кругозор и прогрессивное научное мировоззрение позволили автору изложить и глубоко проанализировать основы горного дела и металлургии применительно к задачам развития техники и экономики той эпохи. На основании своих геологических представлений автор предложил способы поисков и разведки месторождений полезных ископаемых и дал рекомендации для выбора места заложения рудников, описал технику добычи полезных ископаемых, устройства для подъема, вентиляции и водоотлива.Большой интерес представляют взгляды Агриколы в области металлургии, обогащения руд и пробирного анализа.

Ця книга познайомить Вас із дуже цікавою і своєрідною народною творчістю Країни Сонячного Сходу, як називають часто Японію. Казки в ній, веселі і водночас повчальні, висміюють дурість, заздрісність, боягузтво, хвалькуватість і оспівують силу людського розуму трудящих рук. Вони не тількі цікаві, а й корисні, бо вчать розпізнавати і ненавидіти все погане й шкідливе і любити добре й шляхетне.

З приводу 25-ліття від постання ОУН проф. д-р Лев Ребет написав 1954 року публіцистично-критичний нарис п. н. «Світла і тіні ОУН», що друкувалися «підвалами» в тижневику «Український самостійник» у чч. 247 (10. 10. 1954) до 277 (8. 5. 1955). Лев Ребет тоді виконував обов'язки одного з уповноважених проводом ОУН на українських землях, з дорученням «тимчасово перебрати керівництво Закордонних частин ОУН і реорганізувати їх згідно з позиціями проводу ОУН в Україні», і займав становище головного редактора газети «Український самостійник». Хоча Лев Ребет писав свою працю, так би мовити, у вільні хвилини поза безліччу всіляких інших занять та обов'язків, і під тиском кожнотижневого «продовження» в газеті, однак ця праця дає надиво повну та плястичну картину розвитку ОУН на західньоукраїнських землях до другої світової війни, змальовуючи її пізніші кризові ситуації, її боротьбу — невдачі та досягнення, її ідейно-програмову завершеність у 1943 р. на III Надзвичайному великому зборі ОУН, отже під час зудару на наших землях двох імперіялістичних сил — Німеччини і Росії, а далі післявоєнний період на чужині аж до 1954 р. Перечитуючи цю працю, відчуваєш, що автор міг би багато більше розповісти та докладніше з'ясувати різні періоди боротьби ОУН, бож він від постання цієї організації 1929 року брав у ній активну участь і, займаючи важливі або й ключеві становища в організаційній структурі, він співвирішував її долю. Лев Ребет обмежився поданням конечних фактів, найістотніших елементів розвитку, щоб увипуклити загальні контури та політичний зміст дії ОУН. Аналізу проведено послідовно, з виразним прагненням до об'єктивности, і завдяки тому зарисовано синтезу всієї дії ОУН на протязі 25 років. Дуже виразно виступає факт, що ОУН завжди була політичною організацією, що провадила боротьбу проти окупантів з єдиною метою створення самостійної державности України; вона не була партією в звичайному розумінні того слова, зокрема екстремістською партією, що прагнула до зміни режиму; вона ніколи не стала фашистською чи нацистською. Тепер, у 35-ліття постання ОУН, праця Лева Ребета не втратила нічого зі своєї вартости чи актуальности. Навпаки, її цінність для дослідника нашої поточної історії тільки збільшилася, бо вона становить своєрідний документ часу. Вона має вартість і актуальнополітичне значення для кожного, хто не збайдужів до ідеалів, за які боролася ОУН. Під назвою ОУН існують та діють тепер у діаспорі три угруповання, — споріднені, коли мовиться про їхнє коріння, — відмінні, і навіть досить далекі одно від одного, коли йдеться про політичний зміст. Боротьба і досягнення ОУН пов'язується найчастіше з деякими особами, яким приписується непомірно великі заслуги. Так постали леґендарні культи осіб, становлячи, без сумніву, викривлення історичної правди і цим завдано, треба сподіватися, тільки мимовільної кривди всім тим, хто віддали свої сили або й утратили життя під прапором ОУН у боротьбі з ворогом. У праці Ребета натомість дуже виразно сказано, що ОУН була сильна не так заслугами окремих осіб, як скорше вкладом праці та жертвами тисяч відданих ідеї боротьби за державну незалежність. Висування нібито великости окремих осіб ледве чи корисно вплинуло на дальшу долю ОУН. Не маємо сумніву, що в Україні ОУН — це не конче проминулий безслідно етап боротьби за самостійність. Живі свідки цієї боротьби ОУН та й самі учасники її, спогади про збройні очайдушні змагання проти двох імперіялістичних загарбників під час другої світової війни, як і тривання цієї боротьби проти російських більшовиків ще кілька років після війни, а також ідейні позиції ОУН, зокрема ті, що їх схвалено на III Надзвичайному великому зборі 1943 р., відбутому саме в час зудару двох взаємноворожих тоталітаристських сил, з їх підкресленим прагненням до свободи, самовизначення і народоправства — живуть і далі в Україні серед старшого покоління і передаються молодим. Обезчещування ОУН і лайка на її адресу з боку власть імущих у СССР, що тривають по той бік залізної завіси безперестанку, тільки підтверджують, що ідейний зміст ОУН і далі становить істотний чинник сили. Бо з привидами більшовицькі реалісти ніколи не воюють. І з того погляду варто, щоб книжка Л. Ребета дійшла до читача в Україні, щоб він дізнався правди, всієї правди, хоч і не без тіней, але по суті світлої та здорової правди. «Світла і тіні ОУН» — це останнє слово Лева Ребета щодо історії і з'ясування суті ОУН. Скритовбивник Богдан Сташинський, на доручення КГБ, припинив творче та працьовите життя автора цієї книги.

В методических рекомендациях изложены требования промышленности к железным рудам и концентратам, приводится описание вещественного состава и обогатимости главнейших промышленных типов железных руд. Описаны минералого-петрографические методы изучения минерального состава и физических свойств железных руд. Изложены методики изучения вещественного состава руд и требования к характеру исследований на стадиях поисков, предварительной, детальной и эксплуатационной разведок. Излагаются требования к отбору технологических проб, описываются методики исследования обогатимости железных руд и составления технологических карт. Освещаются особенности изучения вещественного состава технологических проб и продуктов их обогащения. В приложении даны классификации лабораторных методов анализа минерального сырья по их назначению и достигаемой точности, приводятся методики фазового анализа руд различного минерального состава. Работа рассчитана на геологов и технологов, занимающихся оценкой месторождений железных руд. Полезные советы в ней также найдут минералоги и химики, изучающие железные руды и продукты их обогащения.

В учебнике изложены современные научные данные по физике нефтяного пласта с учетом изменений в этой области, происшедших после выхода в свет первого издания книги (1963 г.). Рассмотрены основные физические свойства и методика исследования нефтеносных пород, нефти, воды и газа в пластовых условиях, физико-химия вытеснения нефти водой и газом из пористых сред, а также проблема увеличения нефтеотдачи пластов. Большой переработке подверглись разделы книги, посвященные свойствам трещиноватых коллекторов, упругим свойствам пород, теории фазовой проницаемости, фотоколориметрии нефтей, теоретическим основам применения новых методов повышения нефтеотдачи пластов и др. Учебник предназначен для студентов нефтяных вузов, специализирующихся в области промысловой геологии, разработки и эксплуатации нефтяных месторождений. Она может быть использована также инженерно-техническими работниками промыслов.

В учебном пособии рассмотрены характерные особенности разработки месторождений природных газов, притока газа к забоям эксплуатационных скважин, приведены основные уравнения теории разработки месторождений газа. Дана характеристика технологических режимов эксплуатации скважин. Рассмотрены факторы, влияющие на систему размещения скважин. Особое внимание уделено влиянию продвижения контурных и подошвенных вод на систему размещения эксплуатационных скважин. Излагаются методы определения основных показателей разработки газовых месторождений как при газовом, так и при водонапорном режиме. При этом рассмотрены периоды нарастающей и постоянной добычи, а также период падающей добычи газа.

Кн. 1. : Европа, Северная и Центральная Америка. - 1976. - 575 с.

Справочник состоит из двух книг: в первой книге в табличной форме дано описание нефтяных и газовых месторождений по нефтегазоносным бассейнам Европы и Северной и Центральной Америки, во второй книге — по нефтегазоносным бассейнам Африки, Южной Америки, Ближнего и Среднего Востока, Южной Азии, Центральной Азии и Дальнего Востока, Юго-Восточной Азии и Океании, Австралии и Новой Зеландии. Приведена геологическая характеристика каждого бассейна, указаны год установления его промышленной нефтегазоносности и количество открытых месторождений нефти и газа. Характеристика отдельных месторождений нефти и газа содержит следующие данные: год открытия, местоположение, структурная форма, возраст и наименование продуктивных отложений, глубина залегания нефтегазоносных пластов, типы нефтяных (газовых) залежей, плотность нефти, состав газа, кааегория крупности месторождения (по величине извлекаемых запасов нефти и газа). Описание месторождений иллюстрируется разрезами и структурными картами с показом положения нефтяных (газовых) залежей. Приводятся обзорные карты размещения месторождений. Справочник предназначен для геологов и геофизиков широкого профиля, работающих на производственных предприятиях и в научно-исследовательских организациях, занимающихся проблемами геологии нефти и газа, а также для сотрудников высших учебных заведений.

У посібнику описано розвиток письма від первісних — піктографічних — його форм до сучасних абеткових, розглянуто основні системи неалфавітних форм письма та алфавітні, що виникли на грунті давньогрецького письма, тобто слов'янське кириличне й латинське письмо народів Заходу. Книга розрахована на студентів, учнів та викладачів навчальних закладів за циклом навчання з станкової та книжкової графіки, дизайну, на художніх редакторів, мистецтвознавців, реставраторів, істориків, археологів, архівістів. Вона буде корисною й для тих, хто бажає ознайомитися з елементами епіграфіки, сфрагістики, палеографії, вивчати історію письма і книги.