В книге рассмотрен вопрос конфискации недвижимых имуществ как способ прекращения права собственности.

Книга - переиздание ставшего библиографической редкостью текста "Феноменологии духа" Гегеля в переводе Г.Г. Шпета, где впервые на русском языке даны подробные примечания. В их основу положены примечания к этому историко-кри- тическому изданию, осуществленному в издательстве Ф. Майнера в Гамбурге, дополненные и расширенные с учетом новейших материалов по философии Гегеля. Имеется заключительная статья, в которой предпринимается попытка новой интерпретации "Феноменологии духа", именной и предметный указатели. Для философов, историков философии, студентов гуманитарных факультетов и всех интересующихся наследием Гегеля.

Настоящее издание содержит текст Федерального закона от 21 июля 1997 года № 122-ФЗ "О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним" с изменениями и дополнениями на 2009 год.

Закріплені Конституцією України пріоритети захисту прав і свобод людини і громадянина, усіх суб'єктів права власності і господарювання є основою розвитку ринкових економічних відносин. Побудова ринкової економіки в Україні можлива лише за умови визначення нової фінансової політики, яка на сьогодні передбачає фінансове оздоровлення економіки через: ліквідацію дефіциту; функціонування податкової системи, як основного механізму мобілізації фінансових ресурсів до державного бюджету; перебудову структурної політики, розширення сфери послуг; розвиток підприємництва; зменшення витрат на оборону, допомогу іншим країнам тощо; конверсію військового виробництва; здійснення роздержавлення, приватизацію, акціонування фондів, організацію ринку цінних паперів; зменшення незавершеного виробництва і капітальних вкладів на будівництво, розпродаж початих будівель, здійснення продажу нерухомого майна, житла, передачу збиткових і малорентабельних підприємств в оренду; створення банківської системи; здійснення кредитної реформи. Реалізація цієї політики вимагає розробки оптимального правового механізму, що неможливо без наявності відповідної законодавчої бази.

Монографію "Українська шляхта з кінця XIV - до середини XVII століття. Волинь і центральна Україна" доктора історичних наук, професора НаУКМА Наталі Яковенко присвячено історії упривілейованого стану на теренах України у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської, формуванню з розмаїтих груп військовослужбового населення та князівської верхівки єдиного "шляхетського народу" та його розвитку протягом понад двох століть від входження руських земель до ВКЛ й аж до козацької революції 1648 року. Головним об'єктом авторської уваги є витоки та соціяльна структура української знаті, її персональний і чисельний склад, правовий та майновий статус елітарних груп

Монографію "Українська шляхта з кінця XIV - до середини XVII століття. Волинь і центральна Україна" доктора історичних наук, професора НаУКМА Наталі Яковенко присвячено історії упривілейованого стану на теренах України у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської, формуванню з розмаїтих груп військовослужбового населення та князівської верхівки єдиного "шляхетського народу" та його розвитку протягом понад двох століть від входження руських земель до ВКЛ й аж до козацької революції 1648 року. Головним об'єктом авторської уваги є витоки та соціяльна структура української знаті, її персональний і чисельний склад, правовий та майновий статус елітарних груп

У збірнику публікуються документи переважно з діловодних архівів державних органів та установ, які безпосередньо чи опосередковано реагували на прояви українського руху в різних сферах: у початковій освіті, у громадському й літературному житті тощо. Документи висвітлюють передумови, обставини й наслідки появи та функціонування Валуєвського розпорядження 1863 р., Емського указу 1876 р., низки інших нормативних документів, що регулювали мовне питання на теренах українських губерній Російської імперії упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Частина документів пов’язана з виконанням цензурними установами на місцях зазначених “заборонних” актів щодо української літературної мови – одного із ключових чинників формування української ідентичності. Переліки рукописів, заборонених до друку, а також творів, видрукуваних за кордоном і нелегально поширюваних на Наддніпрянщині, окреслюють контури потужного освітньо- літературного масиву Українського Слова, яке упродовж кількох десятиліть у різних формах проривалося до читача крізь цензурні заборони. Більшість документів публікуються вперше.

У збірнику публікуються документи переважно з діловодних архівів державних органів та установ, які безпосередньо чи опосередковано реагували на прояви українського руху в різних сферах: у початковій освіті, у громадському й літературному житті тощо. Документи висвітлюють передумови, обставини й наслідки появи та функціонування Валуєвського розпорядження 1863 р., Емського указу 1876 р., низки інших нормативних документів, що регулювали мовне питання на теренах українських губерній Російської імперії упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Частина документів пов’язана з виконанням цензурними установами на місцях зазначених “заборонних” актів щодо української літературної мови – одного із ключових чинників формування української ідентичності. Переліки рукописів, заборонених до друку, а також творів, видрукуваних за кордоном і нелегально поширюваних на Наддніпрянщині, окреслюють контури потужного освітньо- літературного масиву Українського Слова, яке упродовж кількох десятиліть у різних формах проривалося до читача крізь цензурні заборони. Більшість документів публікуються вперше.

Учебно-методические рекомендации по изучению курса: "Уголовно-правовая борьба в сфере экономических преступлений". Изучаемый курс представляет собой совокупность юридических норм, определяющих в соответствии с принципами и положениями Общей и Особенной части уголовного права признаки конкретных преступлений и установленные за их совершение меры уголовного наказания. Особенная часть включает в себя исчерпывающий перечень общественно опасных деяний, признаваемых преступными и наказуемыми в уголовном порядке. Закон (ст.3 УК Российской Федерации) устанавливает, что преступность деяния, а также его наказуемость и иные уголовно-правовые последствия определяются только настоящим кодексом, т.е. конкретной статьей Особенной части Уголовного кодекса. Поэтому глубокое знание соответствующих норм, умение правильно их применять и разграничивать - правовая основа соблюдения прав и свобод в борьбе с преступностью. При изучении курса применяется методика проведения лекций и семинаров. На семинарах будет практиковаться обсуждение рефератов слушателей по наиболее актуальным и сложным проблемам. Подготовка рефератов требует изучения кроме рекомендованной учебной литературы также монографий и журнальных статей, постановлений высших судебных органов России, и ряда других источников, а также решение задач. Уяснив определяющие и отличительные признаки конкретных составов преступлений, самое пристальное внимание следует уделить разграничению сходных между собой по ряду признаков составов преступлений. Разграничение таких сходных (смежных) составов преступлений - одна из наиболее важных и одновременно трудных задач по изучению курса. Проведение семинарских занятий преследует цель закрепления и углубления теоретических познаний, получаемых на лекциях и в процессе самостоятельной внеаудиторной работы по изучению учебного материала, также они направлены на то, чтобы привить слушателям навыки анализа соответствующих составов преступлений, принятия самостоятельных решений в отношении применения конкретных норм уголовного закона, выработки аргументировано, а также литературно и юридически грамотно изложить выводы по изученным вопросам. В конечном итоге изучение положений и норм курса должно привести к выработке у слушателей навыков правильной квалификации преступлений. Семинары проводятся путем проведения дискуссий по вопросам, выносимым на обсуждение, по докладной системе, путем обсуждения монографий, по типу "круглого стола", путем обсуждения опубликованных материалов судебной практики Верховного Суда Российской Федерации. На всех занятиях каждому слушателю нужно иметь Уголовный кодекс РФ 1996 г. (официальный текст), желательно также иметь УК РФ С официальным постатейными комментариями, а также Комментарии к УК РФ. В процессе изучения курса рекомендуется следить за периодической печатью. В газетах освещается работа суда, прокуратуры, общественных организаций по охране правопорядка, а также затрагиваются вопросы уголовно-правового содержания, ознакомление с которыми помогает в учебной работе. К числу специальных юридических изданий относятся журналы "Российская юстиция" и "Законность" в которых всегда можно найти полезные статьи по вопросам уголовного права, комментарии действующего законодательства и практики его применения, законодательные и другие материалы одинаково необходимые как для практикующего юриста, так и для слушателей высших учебных заведений. Теоретическим журналом является "Государство и право" В нем печатаются статьи по научным проблемам права, даются глубокие и содержательные комментарии действующего законодательства. Публикации в этом журнале рассчитаны главным образом на читателей, глубоко занимающихся теоретической разработкой проблем права, но он, безусловно полезен и для студентов юридических вузов.

  Текст у форматі PDF 19.03 Мб

В книге описываются порядок и особенности рассмотрения авторских споров в суде. При этом исследуются вопросы подведомственности и подсудности указанных споров, участники судебною разбирательства и положение управлений по охране авторских прав, подготовка дел к судебному разбирательству, виды и особенности доказательств, заключения экспертизы по авторским спорам, судебные решения и исполнительное производство по ним.

У монографії з’ясовується роль і місце совісних судів в українському суспільстві кінця ХVІІІ—першої половини ХІХ ст. Засновуючи їх у кожному губернському центрі під час реформування місцевого управління, Катерина ІІ намагалася зіпертися на європейські взірці, поклавши в основу діяльності цих інституцій головні ідеї та принципи Просвітництва—гуманізм, священне право приватної власності, повагу до людини з її слабкостями й вадами. На відміну від інших судів совісний виконував не лише каральну функцію, а й намагався примиряти конфліктуючі сторони згідно з умовами, які ті самі пропонували. Караючи, совісні суди виховували в порушників почуття відповідальності за скоєні злочини, залучаючи до осуду громадськість, родину, церкву. Визначено станову виборність як основний критерій формування суддівського корпусу, коли дворянська корпорація та міщанська й селянська громади обирали суддями високоморальних, відповідальних та авторитетних місцевих діячів, яким довірялося здійснювати судові повноваження, описано умови служби цих посадовців. На основі архівних матеріалів висвітлено судові практики совісних судів, які розглядали земельно-майнові суперечки, сімейні сварки, злочини малолітніх, душевно-хворих, а також справи про чаклунство та забобони. Визначено, що саме з компетенції совісних судів було найбільш запитуваним і чому.

№ 21. - 1919. - 15 с.

за 1917-1918 гг.. - 1942. - 1483

Т. 1 : "Докритические" произведения . - 544 с.

  Текст у форматі PDF 0.60 Мб

Зроблено спробу висвітлити одну із малодосліджених сторінок депортації селянства в межах України під час колективізації. Розраховано на науковців, викладачів, студентів, учнів та всіх, хто цікавиться і досліджує проблеми колективізованого села.