Праця має на меті висвітлити погляди видатного закарпатця Юрія Венеліна на загальні питання слов'янознавства, показати його роль у розвитку болгарського відродження й вивченні історичного минулого українського, російського та інших слов'янських народів і разом з тим показати його діяльність крізь призму конкретної історичної епохи.

В сборник включены произведения латинской прозы великого итальянского поэта и мыслителя эпохи Возрождения, которые знакомят с творческим обликом Петрарки как родоначальника новоевропейского гуманизма и помогают раскрыть истоки художественного мироощущения человека Нового времени. Перевод, вступительная статья и примечания В.В.Бибихина.

Автор аналізує становище українців під владою різних держав та в еміграції, на основі чого виводить шляхи боротьби за вільний національний розвиток України.

Нікколо Мак’явеллі (1469-1527) — титаїї італійського Відродження, філософ і мислитель, історик і письменник. "Флорентійські хроніки" (написані 1521-1527, видані 1532) викладають історію Флоренції, починаючи з доби Давнього Риму і закінчуючи встановленням синьйорії Медічі 1434 року. У трактаті "Державець" (написаний 1518, виданий 1532), мета якого "привести народ до створення нової держави", автор, будучи реалістичним політиком республіканського напряму, намагається пізнати загальні закони політичного життя, трактує роль, місце і значення державця, володаря, зверхника в Європі та Італії XVI ст. Причому мак’явеллізм, тобто приписувані Мак’явеллі погляди, далеко не відповідають смислу його вчення.

"Українське язичництво" Галини Лозко - це спроба систематизувати найдавніші вірування нашого народу. Це погляд на українську міфологію як на Олімп давніх Богів, яким вклонялися предки українців. Відродження предківських знань про світ - головна ідея книги. Додається також народовірський календар та праслов'янський Іменослов. Книга буде корисною вчителям-народознавцям, студентам і всім, хто цікавиться етнічною вірою українців.

Розглядається історія української та зарубіжної культури — від первісного суспільства до кінця XX ст. Висвітлені, насамперед, пи тання розвитку освіти, наукових знань, літератури і мистецтва на різних етапах людської історії. Для студентів вищих навчальних закладів.

В основу книги покладено відродження української національної кухні, технології приготування давніх традиційних страв. Подано товарознавчу класифікацію овочів, грибів, риби, м'яса, птиці, описано значення їх у харчуванні людини. Висвітлено раціональні способи кулінарної обробки продуктів, її вплив на якість готової продукції. Наведено способи і методи приготування та подавання страв, напоїв, виробів з тіста, вимоги до їхньої якості, терміни реалізації. Окремий розділ присвячено лікувальному харчуванню. Для учнів професійно-технічних закладів освіти.

Студія Віктора Петрова, що друкується тут з деякими скороченнями, була написана на початку 1940-их років, під час війни. Тому вона охоплює процеси радянської літератури тільки довоєнного періоду і закінчується її розгромом під час так знаної "єжовщини".

Ч. 1. - 1995. - 434 с.

Ч. 1-2

Антологія «Українські гуманісти епохи Відродження (XVI -- початок XVII ст.)» складається з творів 25 мало відомих (чи й зовсім не відомих) авторів, більшість з яких писали латинською мовою, решта -- польською та українською. Майже всі тексти даються у перекладі сучасною українською мовою, за винятком кількох, які відбивають специфіку давньої української мови, не русифікованої видавцями XIX ст. Це, зокрема, деякі твори Іпатія Потія, Захарія Копистенського, Герасима Смотрицького, Лаврентія Зизанія та рукопис українського списку словника Максима Грека. Чи не вперше в Україні, в одній книжці вміщені твори авторів різних конфесій -- православних, уніатів, католиків. Таким чином, робиться спроба подолати конфесійний патріотизм, притаманний донедавна українським радянським дослідникам. Виявляється, що не тільки православні були українськими патріотами, хотіли добра своєму народові, а Україні волі, але й їхні опоненти. Тривалий період українські землі входили до сусідніх держав, тому видатні представники нашого народу зараховувалися до держави-загарбника. Сьогодні ця несправедливість поступово долається: українському народові повертаються його сини, які ще донедавна були гордістю іншої держави.

Використовуючи велику кількість невідомих архівних документів, різних ухвал органів більшовицької влади РСФРР і УСРР у 20-х—30-х роках, автор простежує процес дозволеного комуністичною партією на певний період відродження української духовності на етнічних землях нашого народу і там, де він освоїв величезні простори незайманих територій.