Ч. 2 : в літах 1850-62. - 1905. - 766 с.

ГОЛОВАЦЬКИЙ Яків Федорович (псевд. — Головацький Ярослав, Русин Гаврило, Балагур Яцко, Галичанин та ін.; 29.Х 1814, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львів, обл. — 13.V 1888, Вільнюс) — укр. мовознавець, етнограф, фольклорист, поет, педагог і громад. діяч, чл. Рос. геогр. т-ва, почес. чл. Т-ва історії і старовини російської з 1866. У 1834 — 35 навч. в духовній академії в Кошице та ун-ті в Пешті; закін. 1841 Львів. ун-т. У 1842 — 48 був священиком. Протягом 1848 — 67 працював професором, а 1863 — 64 — ректор Львів. ун-ту. В 1868-88 — голова Віденської археогр. комісії, одночасно (з 1871) — голова Тимчас. комісії по організації Вілен. публ. бібліотеки й музею. Належав до «Руської трійці», організував випуск альм. «Русалка Дністровая» (1837). Досліджував фольклор і етнографію українців зони Карпат («Нарис старослов’янського байкарства або міфології», 1860; «Народні пісні Галицької та Угорської Русі», кн. 1 — 4, 1878; «Про костюми або народне вбрання русинів чи руських у Галичині й північно-східній Угорщині», 1867). Підготував праці про писемні пам’ятки («Хрестоматія церковнословенська і давньоруська», 1854; «Пам’ятки дипломатичної і судово-ділової мови руської в давньому Галицько-Волинському князівстві й суміжних руських областях в XIV та XV століттях», 1867). Велике значення у справі відродження укр. шкільництва і культури мала «Грамматика руского Азыка» Г. (1849), яка спиралася на мовну практику Галичини, була осн. посібником у школах до 1862. На підставі нових діал. даних Г. здійснив одну з перших у вітчизн. мовознавстві спроб опису діал. диференціації укр. мови — «Розправа о язиці южноруськім і єго нарічіях» (1848); виділив волин.-поділ. (або українське), галицьке (або наддністрянське) і карпаторуське наріччя. Обстоював самобутність укр. мови, підкреслював її глибокі істор. корені. У питаннях реформування правопису, витворення норм укр. літ. мови виявляв непослідовність. Створив «Географический словарь западнославянских и югославянских земель и прилежащих стран» (1877, вид. 1884), опубл. «Читанку» М. Шашкевича (1850) тощо. Уклав досконалий для свого часу регіональний словник говорів Галичини, Буковини і Закарпаття — «Материалы для словаря малорусского нарЂчія, собраныя в Галиціи и въ СЂверо-восточной Венгрии...» (1857 — 59, літери А — 3) та «Словник української мови» (обидва — в кн.: Науковий збірник Музею української культури у Свиднику, т. 10. Пряшів, 1982).

Ч. 2. - 328 с.

Т. 2 : Українська Гетьманська Держава 1918 р.. - 1930. - 509 с.

Пропонована праця присвячена опису подій української революції 1917-1923 рр. Перша частина присвячена розгляду діяльності Центральної Ради (див. також Христюк П., Замітки і матеріали до історії української революції та Винниченко В., Відродження нації). У другій частині розглядається період Української Держави Гетьмана П.Скоропадського (див. також літературу про Гетьманат П.Скоропадського).

Матеріали книги ілюструють розвиток Симона Петлюри, від людини, спочатку зв'язаної марксівською ідеологією й партійною програмою, до понадпартійного державника, Голови Директорії Української Народної Республіки. Статті Петлюри допоможуть простежити його ідейну путь від українського автономізму, що через федералізм пробився до ідеї державної самостійної України. Шлях Симона Петлюри відбиває розвиток ідей українського національного відродження першої чверті минулого сторіччя. Перша частина книги дає образ Петлюри - політичного журналіста, революціонера, редактора, літературного і театрального критикиа. Друга частина дає матеріал до пізнання Петлюри, як організатора українського війська і Голови Держави. Третя частина висвітлює діяльність Петлюри на еміграції.

Неповний мистецтвознавчий твір 16 століття з описом життєписів митців Італії доби Відродження і маньєризму та деякими їх творами, який створив італійський художник Джорджо Вазарі. Видання стало явищем мистецтвознавчої культури і зразком для наслідування іншими письменниками Західної Європи.

Т. 2. - 503 с.

До першого тому антології ввійшли вибрані твори польських поетів від доби Відродження до кінця дев*ятнадцятого століття. (зокрема у томі представлені Микола Рей, Ян Кохановський, Шимон Шимонович, Даніель Наборовський, Збігнєв Морштин, Вацлав Потоцький та багато інших)br До другого тому антології ввійшли вибрані твори польських поетів двадцятого століття. (Зокрема у томі представлені Тадеуш Новак, Станіслав Горак, Анджей Бурса, Єжи Гарасимович, Кшиштоф Гонсьоровський, Януш Жерницький і багато інших).