The first things you should know about Common Gateway Interface (CGI) are what it is and why it is used. CGI is a standard whose specification defines a way for Web servers to communicate with external programs, and vice versa, so that the external program can generate HTML, images, or whatever, and have the server treat it the same as HTML, images, and so on not generated by an external program. The reason CGI is used is so you can generate dynamic content with the same ease that you generate static content. CGI is used because it is a very well defined and supported standard, and without CGI, dynamic content would have been impossible without proprietary server methods (now, there are alternatives to CGI that are becoming standard). There are many useful applications of CGI programs. But, as with every other technology, CGI programs have their limits. Also, as with many other technologies, it is not always the best way to do things. For this reason, this chapter will go over what CGI programs can and cannot do, and what CGI based apps are good and bad for. For comparison's sake, I use Java as the applet language.

  Текст у форматі PDF 5.99 Мб

  Текст у форматі PDF 1.67 Мб

  Текст у форматі PDF 44.90 Мб

Представлено матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток взаємодії держави і громадянського суспільства в контексті впровадження європейських принципів належного врядування», організованої Національним інститутом стратегічних досліджень, присвяченої питанням оптимізації системи відносин між органами влади та громадськістю. Учасники конференції обговорили актуальні проблеми налагодження суспільного діалогу та співпраці органів влади з громадським сектором відповідно до європейських і світових практик ефективного врядування, соціального контексту легітимності та ефективності функціонування держави в умовах поширення новітніх інформаційно-комунікативних технологій та мережевої громадської самоорганізації. Видання розраховане на науковців, політиків, державних службовців, громадських активістів та експертів неурядових аналітичних центрів, усіх, хто цікавиться сучасними проблемами розвитку суспільства і держави, що трансформуються.

У Довіднику представлено визначення ключових понять щодо взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськістю, аналіз нормативно-правової бази державної комунікативної політики, особливості діяльності прес-служб органів державної влади та органів місцевого самоврядування як джерела офіційної інформації, принципи планування і діяльності прес-служб на основі нормативних документів, наукової та методичної літератури й закордонного досвіду, а також основні цілі, функції та завдання прес-служби, що є основою проектування та побудови її організаційної структури. Автори-укладачі Довідника намагалися довести основні висновки дослідження основних засад діяльності прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування до рівня конкретних пропозицій, які можуть використовуватися при розробці й створенні ефективної системи взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськістю та інститутами громадянського суспільства в Україні. Довідник розрахований на широке коло усіх, хто цікавиться актуальними проблемами розроблення моделі ефективної інформаційної взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з громадськістю

Для студентів вищих навчальних закладів освітньої галузі 0303 ―Журналістика та інформація, а також студентів гуманітарних факультетів.

Веб-сайт – це набір з декількох десятків, сотень або навіть тисяч веб-сторінок (HTML- або XML-документов), зв'язаних разом єдиною темою, загальним оформленням, взаємними гіпертекстовими посиланнями і, як правило, близьким по інтернетівських мірках розміщенням (зазвичай в межах одного домена, хоча частини сайту цілком можуть розташовуватися на декількох вузлових комп'ютерах, обслуговуватися декількома серверами і навіть належати до різних доменів). Це означає, зокрема, що іноді, залежно від контексту, один і той же набір сторінок може розглядатися або як самостійний сайт, або як частина якогось іншого сайту. Це інформаційна одиниця, що представляє компанію або окремо узяту людину, доступна з будь-якого куточка миру, а також один з сучасних засобів передачі інформації і рекламний продукт, що дає великі можливості в області пошуку і залучення клієнтів. Таким чином, вміст сайту — так само як текст журналу і, у меншій мірі, книги — виходить з площини окремої сторінки в нове, третє вимірювання. У цій «об'ємній» композиції об'єкти можуть утворювати один з одним контрастні або підтримуючі зв'язки не тільки на площині сторінки, але і «упоперек сайту», взаємодіючи з елементами, розташованими в тій же позиції на сусідніх сторінках.

Збірник містить матеріали про життя та діяльність гетьмана України Івана Мазепи. Він призначений для редакторів ЗМІ, заступників голів райдержадміністрацій та голів міських рад міст обласного значення з гуманітарних питань, сільських і селищних голів, державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, працівників закладів освіти і культури, всіх, хто цікавиться історією України та рідного краю.

Pапропоновано функціонально-розпланувальні моделі духовних навчальних закладів різних типів, визначено взаємозв'язки між основними групами приміщень, розкрито актуальні питання формування об'ємно-розпланувальної композиції. Використано фотоматеріали з сучасної фахової літератури, особистого архіву автора, а також авторської праці. Розраховано на фахівців у галузі архітектури, науковців, аспірантів, студентів архітектурних факультетів вищих навчальних закладів.

У посібнику викладено основи геоекологічних знань, узагальнено і послідовно розкрито найголовніші положення сучасної екогеографії і геоекології. Висвітлено взаємозв'язки рослинних, тваринних організмів і людини як між собою, так і з навколишнім середовищем. Наведено численні приклади екологічних ситуацій в Україні та за її межами. Значна увага приділена теоретико-методологічним аспектам екогеографії, по-новому розглянуто еквівалентність обміну між державою, природою і людиною.

Для всіх учасників дорожнього руху. Загальні положення. Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів. Рух транспортних засобів із спеціальними сигналами. Обов'язки і права пішоходів. Обов'язки і права пасажирів. Вимоги до водіїв мопедів і велосипедів. Вимоги до осіб, які керують гужовим транспортом, і погоничів тварин. Регулювання дорожнього руху. Попереджувальні сигнали. Початок руху та зміна його напрямку. Розташування транспортних засобів на дорозі. Швидкість руху. Дистанція, інтервал, зустрічний роз'їзд. Обгін. Зупинка і стоянка. Проїзд перехресть. Переваги маршрутних транспортних засобів. Проїзд пішохідних переходів і зупинок транспортних засобів. Користування зовнішніми світловими приладами. Рух через залізничні переїзди. Перевезення пасажирів. Перевезення вантажу. Буксирування та експлуатація транспортних составів. Навчальна їзда. Рух транспортних засобів у колонах. Рух у житловій та пішохідній зонах. Рух по автомагістралях і дорогах для автомобілів. Рух по гірських дорогах і на крутих спусках. Міжнародний рух. Номерні, розпізнавальні знаки, написи і позначення. Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання. Окремі питання дорожнього руху, що потребують узгодження з державтоінспекцією. Дорожні знаки (додаток 1). Дорожня розмітка (додаток 2).

Le premier enseignement d’une perspective pluridisciplinaire, ici celle du droit et de l’économie, tient dans la mise en évidence non pas tant de disputes autour des définitions, forme déjà affinée de la discussion, mais de la façon dont chaque discipline utilise dans un sens qui est le sien un vocable, perspective naturelle, en pensant qu’il s’agit d’un sens commun, conception moins perspicace, écartant au contraire tout débat. Il apparaît ainsi que le droit et l’économie ne visent pas la même chose lorsque la notion d’engagement est évoquée, alors même que chacun croît rendre compte de l’ensemble de la réalité.

Daniel Byman's hard-hitting and articulate book is the first to study countries that support terrorist groups. Focusing primarily on sponsors from the Middle East and South Asia, it examines the different types of support that states provide, their motivations, and the impact of such sponsorship. The book also considers regimes that allow terrorists to raise money and recruit without providing active support. The experiences of Iran, Pakistan, Afghanistan, Syria, Saudi Arabia and Libya are detailed here, alongside the histories of radical groups such as al-Qaida, Hizbullah and Hamas