Т. 1 : А - Г. - 1972. - 968 с.

До книги ввійшли статті Степана Смаль-Стоцького "Найближчі завдання славістики" та Ярослава Рудницького "Українська славістика та її завдання".

Ця книга є першою в українському книговидавництві спробою загального охоплення німецького романтизму, феномену. без опису якого неможливо реконструювати історію становлення естетичної, етичної та філософської думки не лише Німеччини, але й усього світу, та інспіруюча сила якого є відчутною й нині у мисленні сучасної людини.

У книзі йдеться про історію та теорію освіти в галузі мистецтва. Авторами є провідні українські вчені Рудницька О.П., Отич О.М., Михайличенко О.В., Орлов В.Ф., Падалка Г.М., Ніколаї Г.Ю., Танько Т.П., Ростовський О.Я., Миропольська Н.Є., які представляють результати своїх досліджень, що охоплюють основний зміст історії та теорії мистецької педагогіки в контексті мистецької освіти як однієї з галузей педагогічної науки. Для науковців, аспірантів, студентів мистецьких спеціальностей.

Книга присвячена розробці нафтових родовищ у Східній Галичині наприкінці XIX - на початку XX ст. До початку Першої світової війни вони давали близько 5 % світового видобутку нафти.

Видаючи другим накладом Шевченкового “Кобзаря” за редакцією Сімовича, відзначаємо не тільки Шевченкові ювілеї 1860—1861 рр., але теж відгребуємо з забуття цінну працю самого редактора — неперевершеного популяризатора творів нашого Генія, що залишив свій слід теж і в шевченкознавстві цією та й іншими працями.

Ця колективна праця є скромним пошануванням кримчанами пам'яті Тараса Григоровича Шевченка (1814—1861) — великого поета і громадянина України, духовного провідника нашого народу. Через брак фактологічних даних та злиденність україністики в головних кримських книгозбірнях, у довідник не потрапило чимало імен. Однак авторам все-таки вдалося підготувати 700 персоналійних та інших гасел. Уперше в шевченкознавчій науці досить повно заторкнута тема «Кримськотатарське письменство і Шевченко». Незважаючи на стислий виклад, багато довідок можуть стати відправними в подальших пошуках кримознавців.

Постановою Президії Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук з дня 30-го березня 1939 року створено Правописну Комісію під головуванням академіків Ів. Зілинського й В. Сімовича. В висліді праць цієї Комісії вийшли з початком 1940-их років у виданнях ,,Українського Видавництва' Краків-Львів „Український правопис Ів. Зілинського та Правописний словник" за редакцією Ол. Панейка з передмовою В. Сімовича, оснований натакому ж словникові О. Ізюмова з 1941 року, одначе з деякими змінами з наміром до стосувати новий словник до тодішніх обставин.