Словник містить загальновживані жести, необхідні для спілкування між людьми з вадами слуху. Опис рухів рук і зображення на фото допоможуть таким людям розширити свій словниковий запас як українською, так і польською мовою. Опанування цими жестовими мовами сприятиме всебічному розвитку їхньої духовності та культури. Розрахований на осіб, які мають вади слуху та бажають спілкуватися з такими ж особами України та Польші. Словарь содержит общеупотребительные жесты, необходимые в общении людей с проблемами слуха. Описание движения рук и изображение на фото помогут таким людям расширить свой словарный запас украинского и польского языков. Овладение этими жестовыми языками способствует всестороннему развитию их духовности и культуры. Рассчитан на людей с проблемами слуха, которые желают общаться с такими же людьми в Украине и в Польше.

Монография доктора мед. наук. проф. Е. П. Межениной «Врожденные уродства» основана на личном опыте автора в изучении и лечении больных с врожденными пороками развития опорно-двигательного аппарата. Настоящая работа освещает существующие теории о происхождении врожденных аномалий развития, методы их лечения и профилактики, что имеет большое, в том числе и практическое значение. За 20 лет автор собрала данные о 1600 больных с врожденными пороками развития конечностей, выяснила особенности их течения, вела поиски эффективных методов лечения и способов снижения инвалидности.

Содержится краткое описание около 3000 пороков и аномалий развития органов и частей тела человека, систематизированных на основе международной классификации пороков развития ВОЗ и международной статистической классификации болезней и причин, связанных со здоровьем. Приводится большое количество схем и рисунков. Справочное пособие подготовлено на кафедре "Анатомия человека" и предназначено для морфологов, патологоанатомов, практических врачей различных специальностей, клинических ординаторов, врачей-интернов, студентов медицинских специальностей вузов.

У монографії з’ясовується роль і місце совісних судів в українському суспільстві кінця ХVІІІ—першої половини ХІХ ст. Засновуючи їх у кожному губернському центрі під час реформування місцевого управління, Катерина ІІ намагалася зіпертися на європейські взірці, поклавши в основу діяльності цих інституцій головні ідеї та принципи Просвітництва—гуманізм, священне право приватної власності, повагу до людини з її слабкостями й вадами. На відміну від інших судів совісний виконував не лише каральну функцію, а й намагався примиряти конфліктуючі сторони згідно з умовами, які ті самі пропонували. Караючи, совісні суди виховували в порушників почуття відповідальності за скоєні злочини, залучаючи до осуду громадськість, родину, церкву. Визначено станову виборність як основний критерій формування суддівського корпусу, коли дворянська корпорація та міщанська й селянська громади обирали суддями високоморальних, відповідальних та авторитетних місцевих діячів, яким довірялося здійснювати судові повноваження, описано умови служби цих посадовців. На основі архівних матеріалів висвітлено судові практики совісних судів, які розглядали земельно-майнові суперечки, сімейні сварки, злочини малолітніх, душевно-хворих, а також справи про чаклунство та забобони. Визначено, що саме з компетенції совісних судів було найбільш запитуваним і чому.

  Текст у форматі PDF 0.32 Мб

  Текст у форматі PDF 1.52 Мб