Дисертацію присвячено визначенню основних характеристик еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, що під впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі постали у ХІХ–ХХ століттях. На основі історико-філософського топологічного аналізу ключових положень про досвід, висунутих у межах західної філософії від Античності до ХХ століття, відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського поняття досвіду. Докладно проаналізовано особливості філософського аналізу досвіду у Канта та Геґеля, що заклали рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням між епістемологічним та герменевтичним підходами. Було встановлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду в термінах фактичності та історичності в основних течіях філософії Заходу ХІХ–ХХ ст. На основі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. в дисертації в систематичному вигляді було представлено цілісну концепцію еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст., яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду в філософських позиціях неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології і герменевтики, та особливості впливу цих підходів на формуванням завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

Вниманию читателей предлагается историко-философский труд известного немецкого философа Ф.А.Ланге (1828--1875), который стал основной работой его жизни. Автор с критических позиций рассматривает некоторые основные вопросы познания и бытия в рамках исторического пересмотра важнейших философских и культурных течений, начиная с древнегреческой философии и заканчивая современным ему материализмом. Настоящее издание представляет собой первый том книги, в котором рассматривается история материализма от учения Демокрита до философских дискуссий XVIII столетия. Второй том, в котором исследуется история материализма со времен Канта, выходит одновременно с первым в издательстве URSS. Книга предназначена философам и историкам науки, а также всем заинтересованным читателям.

Книга висвітлює історію дисидентського руху в Україні 1956-1987 років. У Розділі І автор намагається визначити місце дисидентського руху в історичному процесі, розглянути культурологічні аспекти цього явища. У Розділі ІІ розглядається увесь спектр дисидентських напрямків і течій, що існували в Україні в цей період: український національний рух, загально демократичний рух, релігійні рухи, єврейський та німецький рухи за свободу еміграції, рух кримських татар за повернення на історичну батьківщину, рух за соціальні та економічні права. Особлива увага приділяється українському національному рухові – йому присвячені Розділи III, IV і V. Книга значною мірою побудована на свіжому, незайманому матеріалі – аудіоінтерв’ю з учасниками дисидентського руху.

Наукове видання стирає ще одну "білу пляму" в історії української землі між долішніми течіями Дону, Дніпра та суміжними територіями. Розкривається походження й історична доля різних племен і народів, які жили й кочували в Приазов`ї. Окремі розділи присвячені запорізьким і донським козакам, колонізації лівобережних степів після зруйнування Запорізької Січі. Докладний огляд подій жовтневого перевороту 1917 року і радянського періоду історії краю створює цілісну картину пережитого народами, які живуть і працюють на цій землі.

Монография посвящена анализу левого движения послевоенной Франции сквозь призму взаимоотношений с ним выдающегося французского писателя и философа – Ж..-П. Сартра. Рассматривается полемика Сартра с Камю, Ароном, Касториадисом, Лефором и другими левыми и либеральными оппонентами. Подробно рассказывается о деятельности таких ультралевых групп, как посттроцкистская группа «Социализм или варварство» и маоистская «Пролетарская левая». В монографии также исследуются предпосылки, ход и последствия движений знаменитого Красного Мая 1968-го. Работа представляет интерес для специалистов-историков, студентов, аспирантов гуманитарных направлений и всех, кто интересуется новейшей историей социалистической мысли

This volume of collected essays by some of the most prominent academics studying anarchism bridges the gap between anarchist activism on the streets and anarchist theory in the academy. Focusing on anarchist theory, pedagogy, methodologies, praxis, and the future, this edition will strike a chord for anyone interested in radical social change. This interdisciplinary work highlights connections between anarchism and other perspectives such as feminism, queer theory, critical race theory, disability studies, post-modernism and post-structuralism, animal liberation, and environmental justice. Featuring original articles, this volume brings together a wide variety of anarchist voices whilst stressing anarchism's tradition of dissent. This book is a must buy for the critical teacher, student, and activist interested in the state of the art of anarchism studies.

В монографии рассматриваются вопросы расчета сопротивления трения движущихся тел сложной формы и теплопередачи к ним. Анализируются результаты исследований трехмерных течений в пограничном слое, аналитических и численных методов расчета, некоторые данные экспериментальных работ. Исследуются приближенные аналитические и численные решения задач для несжимаемой жидкости и сжимаемого газа. Изучаются некоторые аспекты трехмерных «отрывных» течений.

В статті розглянуто наявні археологічні матеріали стосовно просування сарматських племен у І–ІІІ ст. н.е. з території Північно–Західного Причорномор'я на землі Середнього Подністров'я і Прикарпаття. Ці матеріали засвідчують значну роль на початку великого переселення народів південних причорноморських племен, які почали рухатися у північно–західному напрямку на землі північно–східних фракійців і слов'ян. Ця південна течія відіграла в історії населення Південно–Східної Європи не меншу роль, ніж рух північно–західних гото–гепідських племен. Оцінюючи загальний історичний процес у Центральній та Південно–Східній Європі першої половини І тис. н.е., не слід перебільшувати значення руху як південних, так і північних номадів. Справа в тому, що не вони (ці рухи) визначали загальне спрямування конкретної історії корінного, субстратного землеробсько–скотарського населення Південно–Східної Європи, яке, сприймаючи прогресивні елементи центральноєвропейської провінційно–римської культури, продовжувало свій еволюційний поступ соціально–економічного, політичного і культурного розвитку у першій половині І тисячоліття нової ери.

This book aims to define – or to re-define – anarchism in relation to the fundamental ethico-political problem of authority. Authority is defined in terms of the right to exercise social control (as explored in the ‘sociology of power’) and the correlative duty to obey (as explored in the ‘philosophy of practical reason’). Anarchism is distinguished, philosophically, by its scepticism towards such moral relations – by its questioning of the claims made for such normative power – and, practically, by its challenge to those ‘authoritative’ powers which cannot justify their claims and which are therefore deemed illegitimate or without moral foundation.

Монография посвящена философии латинского аверроизма XIII в. - влиятельного гетеродоксального направления в западноевропейской схоластике. В монографии представлен систематический обзор творчества главных представителей латинского аверроизма - Сигера Врабантского и Боэция Дакийского; рассматривается их онтология, эпистемология, этика. При этом основное внимание уделяется таким ключевым для латинского аверроизма философским проблемам, как монопсихизим, вечность мира, всеобщий детерминизм, теория "двух истин". Кроме того, в монографии рассмотрена полемика, которую вели с латинскими аверроистами их оппоненты из числа теологов-ортодоксов, такие как Фома Аквинский, Бонавентура и др.

. - С. 213 - 294

В монографии прослеживается эволюция эпистемологических взглядов Гастона Башляра, крупнейшего французского эпистемолога и философа науки XX в. Показан генезис его эпистемологической концепции, ее связь с традицией французского позитивизма. Анализируются основные темы эпистемологии Г. Башляра (концепция приближенного познания, понятие эпистемологического препятствия, понятие разрыва и др. ), вырастающие и оформляющиеся как решения задач эпистемологического осмысления познавательной ситуации, порожденной научной революцией первой трети XX в. Особенно пристальное внимание уделяется малоизученнымсвязям эпистемологии Башляра с историей науки, подробно рассматривается его историографическая концепция, ее достоинства и пределы. В Приложении впервые на русском языке публикуются два эссе французского мыслителя.

Перевод книги, вышедшей только что в ФРГ и имевшей большой резонанс. Автор - видный представитель консервативной политической философии, профессор университета Хоэнхайм в Штутгарте, - предупреждает об опасности одностороннего либерализма, который притязает на самостоятельное решение всех проблем и заводит общество в тупик. Выход из кризиса либерализма автор видит в возрождении класического либерализма и в непременном взаимодействии его с новым, демократическим консерватизмом. Книга адресована не только немецкому, но и российскому читателю. Знание реальных возможностей либерализма, его границ, а также того, какие проблемы в обществе либерализм не способен разрешить по самой своей природе, поможет российскому читателю глубже разобраться в современной обстановке в стране и в мире с позиций политического реализма. Данное издание оcуществлено при финансовой поддержке Общества наук о культуре (Битигхайм/ Баден), ФРГ.

Дается введение в теорию сильно нелинейных явлений в плазме и атмосфере, наиболее ярким проявлением которых является самоорганизация возмущений этих сред в виде структур типа солитонов и уединенных вихрей. Описываются эффекты усиления этих структур под влиянием неоднородности плазменных и атмосферных течений, вихри "отрицательной энергии" в плазме и т. д. Большое внимание уделено последним достижениям в исследовании устойчивости с использованием метода Ляпунова. Изложение ведется на физическом уровне строгости. Для научных работников в области физики плазмы, динамики атмосферы и океана и математической физики.

Вип. 1. - 1960. - 316 с.

Перший випуск історичного нарису «Нове українське письменство» вийшов з друку 1924 року в Києві, як публікація видавництва «Слово». М. Зеров присвятив його добі Котляревського-Квітки. Другий випуск, як заповів автор у своїй передмові, мав охопити добу романтизму та початки реалізму. В третьому випуску М. Зеров планував зайнятися дальшим розвитком реалізму та модерними течіями, і виклад мав закінчитися «на самім порозі сучасности». Але випуски другий і третій не появились. Проте свій намір дати повний огляд нової української літератури М. Зеров здійснив пізніше. Цей огляд являє собою курс його лекцій, читаних у Київськім Інституті Народньої Освіти в другій половині 20-тих років.

Це перша праця, в якій філософія національної ідеї розглядається як самостійна інтелектуальна течія, що сягає далеко за межі політології — до питань про сутність і сенс національного буття. На широкому історико-культурному матеріалі автор досліджує місце цієї течії в європейській — і, спеціально, українській — свідомості новітнього часу (XIX — поч. XX ст.). Окремий розділ присвячено національно-екзистенційним пошукам І. Франка, в чиїй особі сконцентровано духовний досвід переломового для долі національної культури покоління української інтеліґенції.

Ч. 1. - 2011. - 250 с.