Навчальний посібник написаний відповідно до навчальної програми дисципліни «Вища математика для економістів» (Частина 2: «Теорія імовірностей та математична статистика») для підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів з економіки. Посібник містить основні поняття, методи, теореми та формули; багато розв’язаних типових задач; необхідні таблиці; завдання для самостійної роботи студентів та поточного контролю якості одержаних знань та навичок; зразки контрольних робіт, індивідуального семестрового завдання, тести. Рекомендований для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів та коледжів, які вивчають дисципліну «Теорія імовірностей та математична статистика».

Перший в українській історіографії синтез історії Польщі, підготовлений вченими Львівського національного університету імені Івана Франка, зроблено на підставі уважного опрацювання багатьох нових джерел га інтерпретаційних здобутків світової наукової літератури, а також значного досвіду викладання цього предмету студентам історичного та філологічного факультетів. Автори прагнуть подати картину цивілізаційного поступу людської спільноти на терені сучасної Польської Республіки, який простежується від появи першої людини, через формування народу і нації, котрі дали назву сучасній Польщі, до наших днів. Основну увагу приділено суспільним проявам життя поляків - політичному розвиткові, соціальним, економічним і культурним змінам, котрі визначали їхній стан у різні історичні епохи, а також взаєминам з сусідніми народами, передусім українцями. Книга призначена насамперед для студентів історичних та інших гуманітарнич спеціальностей університетів, а також для науковців і широкого загалу, який цікавиться минулим і сьогоденням сусідньої Польщі.

Книга посвящена основаниям квантовой механики и тем ее вопросам, в которых существенную роль играют вероятностные и статистические представления. За последние годы в этой области был достигнут прогресс, во многом стимулированный новыми приложениями квантовой теории. В книге в доступной и строгой форме обсуждаются вопросы вероятностной интерпретации, проблема скрытых параметров, кванто-вомеханические симметрии, теория канонических коммутационных соотношений и гауссовских состояний, соотношения неопределенностей и другие принципиальные границы точности квантового измерения. Для математиков и физиков (студентов-старшекурсников, аспирантов, научных работников), интересующихся основаниями квантовой теории, ее связями с теорией вероятностей и математической статистикой, вопросами квантового измерения.

В книге в популярной форме представлены основные идеи нелинейной динамики, детерминирования хаоса, получившие особое развитие в последние десятилетия. Книга содержит множество интересных исторических подробностей, а также обзор некоторых новых научных направлений. Для широкого круга читателей - студентов, аспирантов, специалистов.

В книге изучаются случайные поля, обладающие марковским свойством. В ней рассматриваются и некоторые общие вопросы теории вероятностей, знание которых необходимо при исследовании свойства марковости случайных полей. Книга рассчитана на научных работников, интересующихся теорией случайных функций и ее приложениями, а также на аспирантов и студентов старших курсов физико-математических отделений высших учебных заведений.

У пропонованій розвідці на основі опрацювання створеного в Інституті історії України НАН України значного наукового доробку в царині вивчення національного історичного процесу раннього нового часу розглянуто місце установи в конституюванні новістичного напряму досліджень в Україні та внесок її творчого колективу в формування проблемного поля ранньоновістичних студій та становлення основних інтерпретаційних моделей. Для науковців, викладачів та студентської молоді, всіх, хто цікавиться проблемами дослідження української історії та прирощення наукового історичного знання.

Українська академічна спільнота, незважаючи на значний теоретичний масив інформації, й далі перебуває у полоні ілюзій, шаблонів сприйняття та некоректних тлумачень концепта «український кордо-центризм». Філософська дискусія навколо цього концепта є конфліктом міфологій – протистоянням між міфом про унікальний етноментальний феномен та міфом про ілюзію наукової уяви. Водночас вона є конфліктом інтерпретацій – протистоянням між міфічною інтерпретацією класичної доби української філософії та її метафілософською інтерпретацією. Пропонована монографія ознайомлює із філософською позицією автора концепта «український кордоцентризм», його оцінкою цих конфліктів.

Поява «Історичної фонології української мови» Юрія Шевельова в українському перекладі --- то велике свято мовознавства на Україні. Англійською мовою ця праця вийшла друком ще 1979 р.; і хоча адресатом її були всі славісти, та зі зрозумілих причин вона призначалася насамперед читачеві українському --- а той упродовж багатьох років не мав до неї доступу. Слід підкреслити, що «Історична фонологія української мови» Ю. Шевельова вирізняється з поміж аналогічних досліджень розмаїтістю розглянутої в ній тематики, широтою погляду на пояснювані мовні явища, багатством використаного історичного та діалектного матеріалу, деталізованим викладом фактів. Усе це доповнюється оглядом попередніх інтерпретацій, завдяки чому для багатьох явищ витворюються своєрідні міні монографії. Утім, «Історична фонологія української мови» не є сукупністю монографій; або, беручи точніше, вона є чимось більшим, ніж просто сукупність монографій. У книзі застосовано монографічний, синтетичний спосіб потрактування досліджуваної проблеми в усій її цілості. Автор послідовно описує доісторичний розвиток української фонологічної системи, її еволюцію від "протоукраїнського" до "давньоукраїнського" періоду, відтак --- системні зміни, що зумовили перехід до наступних етапів: "ранньосередньоукраїнського", "середньоукраїнського", "пізньосередньоукраїнського" та "новітнього". З тонким розумінням подано культурно історичне тло мовних процесів, для кожної виокремленої епохи докладно описано джерельну базу. Дуже корисною є наведена бібліографія найважливіших праць до кожного розділу. У книзі показано розвиток звукових явищ в окремих діалектах і розвиток діалектної фонологічної системи з ареального погляду. Отже, вона також містить у собі --- в повному сенсі слова --- історичну діалектологію української мови в ділянці фонології: це стосується як розгляду окремих явищ, так і підсумкової синтези, запропонованої в прикінцевому розділі.

Книга "Вступ до теорії: літературознавство та культурологія" - це своєрідний компас, котрий дасть змогу студентам-гуманітаріям зорієнтуватися серед різноманіття інтерпретаційних методик XX сторіччя. Пітер Баррі, викладач англістики Уельського університету, запрошує розібратися у головних постулатах літературних теорій: від ліберального гуманізму та структуралізму до новітніх "модних" методів на кшталт гей-лесбійських студій чи екокритики. Автор фокусує увагу на найбільш каверзних моментах теорії, пропонує конкретні приклади аналізу текстів за допомогою того чи іншого методу, надає анотовані бібліографії.

Проблеми культури міжособистісних і міжгрупових відносин основоположні для кожного соціуму. В Україні вони набули особливої ваги внаслідок «розколотості» культурного простору, різноспрямованості політичних орієнтацій, конфлікту інтерпретацій у системі історичного мислення. Автори книжки вбачали свою головну мету у заповненні відчутної прогалини в теоретико-методологічному й інструментально-виховному осмисленні етнокультурних параметрів мультикультуралізму, а також у концептуалізації поняття «етнополітична культура» і включення його у різноманітні дискурсивні практики. Монографія розрахована на фахівців, тих, хто навчається, широке коло читачів.

Роман “Великі сподівання” належить до пізньої творчості Чарлза Діккенса (1812—1870) і справедливо вважається одним із його шедеврів. В ньому вже не знайти однозначності інтерпретацій, віри в неодмінність перемоги добра над злом, щасливих розв’язок, якими означені Діккенсові твори попередніх періодів. Міняється погляд письменника на життя, з’являється відчуття його складності й загадковості, його непередбачуваності, через що доля головного героя та інших персонажів перетворюється на низку сподівань, які не здійснюються. Маємо в цьому загалом реалістичному романі такі фрагменти, що їх можна зазначити не інакше, як сюрреалістичні.

  Текст у форматі PDF 5.03 Мб

Дотеперішні дослідники творчости Василя Стефаника переважно вбачали в ньому оборонця покривджених соціальною несправедливістю галицьких селян, абож, спираючися на писання другого, вже повоєного періоду його творчости, - борця за національне визволення. Проте такі традиційні інтерпретації недостатні і не можуть вже нас сьогодні задовільнити. Часто витворюється враження, що деякі критики намагалися втиснути мистецьку індивідуальність письменника у Прокрустове ложе власних естетичних уподобань, а передусім - політичних переконань, нехтуючи не раз ориґінальним світом його своєрідної творчої уяви. Щойно коли усвідомимо собі глибоко полісмисловий характер Стефаникових творів, зможемо відкрити в них вселюдські перспективи, їхню універсальну вартість. Одна з головних вад традиційних інтерпретацій полягає в тому, що вони не розглядають дорібку Стефаника на тлі духовости його власної, себто сучасної йому европейської доби. стефаник був емоційно глибоко зв'язаний з українським селом, з якого він вийшов, але водночас його світогляд був співзвучний з тим світоглядом, що оволодів Европою на переломі 20 сторіччя, себто з течією екпресіонізму. Цей експресіоністичний світогляд наближував Стефаника до передових літературних і мистецьких кіл Заходу, але відчужував його від тогочасної галицької інтеліґенції, якій часто було важко зрозуміти його творчість. Велич творчости Стефаника саме в тому, що він зумів створити синтезу національного первня з уселюдським, отже, поєднати любов до української людини з модерним світоглядом та з модними на той час засобами мистецького вияву. Точніше: він прищепив експресіонізм на український ґрунт, втілив його в українську народну тематику, до того ж надихав його чаром української природи та фольклору. В межах цієї праці не було можливості вичерпно розглянути всі твори Стефаника, в яких проявляються характеристичні риси його експресіоністичної манери. Завдання звужено до деяких вибраних творів і проблем, до висвітлення спорідненості письменника з естетичним та етичним світоглядом тогочасної мистецької епохи, не забуваючи її передових мистців, теоретиків і письменників, а далі до аналізи Стефаникових стилістичних засобів і структури його творчого вияву.

Кінознавець і культуролог Ірина Зубавіна присвятила своє дослідження кінопроцесу в Україні кінця ХХ – початку ХХІ ст. Наукові розвідки провідних тенденцій і аналіз окремих фільмів поєднано з розкриттям особливостей творчих лабораторій кіномитців. Системність підходу, оригінальність авторських міркувань та інтерпретаційних версій роблять книгу цікавою не тільки для кінофахівців, а й для широкого кола читачів.

Авторський колектив книги представляє численну когорту академічних та університетських вчених-істориків і сходознавців. Вони зробили спробу відповісти на актуальні, з їхнього погляду, запитання не лише щодо маловідомих або призабутих, але й також стосовно добре знаних сторінок багатовікової історії Криму та народів, які його населяли з найдавніших часів. Популярне за жанром і формою, видання водночас має науковий характер. До нього вміщено понад 120 статей — виважених і здебільшого узагальнюючих, що базуються на новітніх наукових підходах та широкій джерельній базі. Окрім деяких загальновідомих фактів, традиційних оцінок й інтерпретацій, наводяться й цілком новаторські спостереження, оригінальні авторські думки, погляди й підходи, а також — подеколи несподівані висновки і прогнози. Для широкого кола допитливих читачів, усіх, хто цікавиться історією Криму.

Проблеми культури міжособистісних і міжгрупових відносин основоположні для кожного соціуму. В Україні вони набули особливої ваги внаслідок «розколотості» культурного простору, різноспрямованості політичних орієнтацій, конфлікту інтерпретацій у системі історичного мислення. Автори книжки вбачали свою головну мету у заповненні відчутної прогалини в теоретико-методологічному й інструментально-виховному осмисленні етнокультурних параметрів мультикультуралізму, а також у концептуалізації поняття «етнополітична культура» і включення його у різноманітні дискурсивні практики. Монографія розрахована на фахівців, тих, хто навчається, широке коло читачів.