Словник складається з двох частин — власне Російсько-українського словника та українського покажчика. Загальний обсяг — понад 30 тисяч термінів з різних розділів інформатики, кібернетики, обчислювальної техніки та програмування. У першій частині Словника вміщено пронумеровані в алфавітному порядку російські терміни та їхні українські відповідники. У другій частині вміщено в алфавітному порядку українські терміни з посиланням на номери їхніх російських відповідників, а це дає змогу використовувати Словник і як українсько-російський. До Словника входять слова-терміни і складені терміни, які являють собою сполучення двох, а інколи і більше слів. На всіх термінах проставлено наголос. Дається граматична характеристика слів. З масиву українських термінів вилучено мовні покручі та кальковані або транслітеровані російські терміни, повернено багато суто українських репресованих термінів. Словник зорієнтовано на широке коло користувачів — учнів старших класів, студентів, аспірантів, викладачів та науковців. Його можна використовувати і як посібник для учнів, які поглиблено вивчають інформатику, кібернетику, математику, обчислювальну техніку та програмування.

Словник вміщує близько 20 000 термінів і охоплює термінологію всіх розділів сучасної математики, а також деякі терміни суміжних наук — інформатики, кібернетики, програмування, обчислювальної техніки. У Словник входять слова-терміни і термінологічні словосполучення з двох або декількох слів. На всіх термінах поставлено наголос, дається граматична характеристика слів. Для викладачів, аспірантів, студентів, наукових і редакційних працівників, перекладачів та спеціалістів у галузі прикладної математики.

Крім традиційних, можна сказати, класичних розділів теорії графів до матеріалу посібника включено фрагмент теми (див. розділ 7), яку 4 відносять до прикладної теорії алгоритмів і називають "Алгоритми на графах", або ширше "Комбінаторні алгоритми"

У посібнику викладені основи сучасних методів оптимізації у відповідності з програмою курсу дослідження операцій, який читається на факультеті кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Посібник охоплює як у теоретичному, так і у практичному аспекті основні розділи лінійного, дискретного, нелінійного та опуклого програмування, транспортні задачі і основні оптимізаційні задачі на мережах, основи теорії матричних ігор. Призначений для студентів університетів та спеціальностей “Прикладна математика”, “Інформатика”, “Соціальна інформатика”, а також для осіб, що спеціалізуються в області математичних методів дослідження операцій чи їх застосувань або вивчають їх самостійно.

Пропоновані способи ґрунтуються на теорії апроксимант Паде та нечітких множин. Апроксиманти Паде та їх узагальнення використовуються для знаходження додатних розв'язків операторних рівнянь, які є балансовими моделями економіки. Нечіткі множини слугують математичні формалізації вхідної інформації, яка може мати суб'єктивний характер про досліджувану ситуацію. Такий підхід дає змогу аналізувати як задачі математичного програмування із нечітко описаними множинами допустимих виборів або(і) функціями мети, так і деякі типи ігор в невизначених обставинах. Його також доцільно застосовувати для задач прийняття рішень з одним або декількому відношеннями переваги на множині альтернатив. На підставі використання унікальних властивостей людського мозку (здатності до навчання та лінгвістичності) пропонується концепція побудови математичних моделей інтелектуальних задач. Пропонована праця - новий напрям в теорії математичного моделювання. Ми запропонуємо читати і використовувати цю книгу для широкого кола спеціалістів у галузях прикладної математики та кібернетики, соціології та економіки, медицини та біології, агрономії та землевпорядкування, суспільних наук та психології, військової справи та картографії.

Навчальна дисципліна "Теоретичні основи кібернетики" представляє знання з розділів математики, використовуваних при моделюванні і побудові скланих систем управління.

Кн. 1. - 304 с.

Книгу присвячено широкому колу питань теорії культури, що стосуються як природничих, так і гуманітарних наук. Ідея про те, що культура є феноменом самоорганізації ноосфери, була вперше висловлена автором ще 1992 р. Значно докладніше вона була роз- роблена у книзі “Самоорганізація і культура” (Київ, 1999 р.). З того часу в науковому апараті культурології значно звичнішими стали поняття синерґетики та кібернетики. З цих позицій автор аналізує цілу низку актуальних проблем культури, зокрема, й української, з притаманними їй гострими аспектами. Призначена для представників точних та гуманітарних наук, які цікавляться проблемами культури. Вона буде корисною для студентів та аспірантів, що вивчають культурологію, а також для викладачів культурологічних дисциплін.

Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Трофімов Юрій Леонідович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри загальної та інженерної психології. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Горго Юрій Павлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник лабораторії фізіологічної кібернетики і психофізіології; кандидата психологічних наук, доцент Осьодло ВасильІлліч, Національна академія оборони України, м. Київ, начальник кафедри інформаційно-пропагандистського забезпечення та військової журналістики.