Словник-довідник містить визначення майже 500 термінів і понять сакрального дерев'яного будівництва, які розкривають багатовіковий розвиток української сакральної архітектури, як важливої складової світової культури. Побудований у вигляді статей, які грунтуються на літописних, архівних і літературних джерелах, в нім вперше подається маловідома українська термінологія, яка створювалася впродовж століть як в надрах власної будівельної культури, так і на основі запозичень. Призначена для істориків, архітекторів, етнологів, мистецтвознавців, викладачів і студентів, а також шанувальників українського минулого.

Передаємо до Ваших рук Короткий словник гуцульських говірок, що є відображенням основного лексичного складу одного з найцікавіших і найархаїчніших говорів південно-західного наріччя української мови. Гуцульські говірки мають давні традиції вивчення (понад 150 років), однак окремого завершеного й опублікованого словника, який охоплював би говірки всієї Гуцульщини, досі немає. Короткий словник гуцульських говірок є науково-популярним словником шкільного типу, призначеним насамперед для освітянських потреб і масового користувача. Його об’єктом є слово як лексико-словотвірна цілість, а не як відбиття системних регулярних фонетичних і граматичних особливостей, характерних для цих говірок. Пропонований словник є диференційним, тобто він не охоплює усієї лексики, яка функціонує у гуцульських говірках, а подає лише вибрану традиційну діалектну лексику, що не ввійшла до основного словникового складу сучасної української літературної мови. Короткий словник гуцульських говірок призначений для вчителів, які працюють у діалектному оточенні, для учнів, яким він полегшить засвоєння норм української літературної мови, для всіх, хто хоче ознайомитися з діалектним розмаїттям української мови; одночасно він полегшить читання творів художньої літератури, у яких автори використовують гуцульський говір із стилістичною метою, а також користування давніми і сучасними фольклорними й етнографічними матеріалами з Гуцульщини. Пропонований Словник є певним етапом у створенні повного академічного Словника гуцульських говірок, який укладає група мовознавців відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України за принципами і засадами, що відповідають вимогам підготовки академічних діалектологічних видань. Основою його є багатотисячна картотека, яка, хоч і формувалася протягом тривалого часу, досі ще відкрита для поповнення. Авторський колектив плекає надію, що великий кількатомний Словник теж незабаром почне друкуватися окремими випусками, якщо на його підготовку до друку і публікацію будуть знайдені потрібні кошти, належна підтримка та розуміння меценатів і громадськості.

Словник містить близько 10 тис. слів, запозичених українською мовою з інших мов головним чином у 18-20 ст., а також утворених з іншомовних елементів, переважно з давньогрецької та латинської мов. До словника включено загальновживану лексику, розповсюджені спеціальні терміни, а також термінологічні словосполучення, що вживаються у різних галузях знань, актуальну інтернаціональну лексику, яка поповнила українську мову у 80-90-х рр. 20 ст. У словнику подано довідку про походження наведених одиниць, написання слів та їх наголошення узгоджено з новим українським правописом. Тлумачення багатьох слів переглянуто відповідно до сучасного їх розуміння.

Тлумачний словник української мови» містить найважливіші, найчастотніші слова сучасної української мови (біля 7000 словникових статей), без опанування яких неможливе розуміння сучасних текстів і розмовної літературної мови. При доборі слів автор використав як досягнення української частотної лексикографії, так і матеріали власних досліджень значного за обсягом корпусу текстів сучасної української преси. Важливою рисою цього словника є те, що він охоплює найновішу лексику, яка була повністю відсутня в дотеперішніх тлумачних словниках української мови. Натомість, він повністю позбавлений маловживаних, діалектних та застарілих слів. Порівняно із попередніми тлумачними словниками дане видання має дві принципові відмінності в побудові словникової статті. Перша відмінність полягає в тому, що спеціально виділено синоніми, які раніше подавалися у складі тлумачення й часто не вирізнялися користувачами словника. Окрім того, синоніми супроводжуються позначками різноманітного типу (стилістичними, оціночними тощо), це значно підвищує ефективність їхнього використання. Друга відмінність полягає в тому, що значна кількість слів іншомовного походження супроводжується етимологічними довідками, в яких зазначається з якої мови запозичено дане слово. Досі таку інформацію можна було одержати або з етимологічного словника, або із словника іншомовних слів. Таким чином, до рук читача потрапляє словник універсального призначення, який може використовуватися і як довідкове видання, і як книга для читання й посібник для активного засвоєння сучасної української мови. Усі словникові статті подано в доступному, проте не спрощеному вигляді. Вони містять інформацію, яка стосується не лише значень слів, але й орфоепічних та морфологічних норм. Словник призначений для різних категорій читачів як україномовних, так і російськомовних. Але найбільше він придасться учням і студентам, які прагнуть поглибити знання української мови, а також іноземцям, які вивчають українську мову. Нинішнє видання опрацьоване на основі «Словника української мови» в 11 т:, а також лексичної комп'ютерної бази даних, створеної автором.

У Словнику-довіднику подаються офіційні імена, уживані в Україні,та їх варіанти, включено відомості про їх походження, правила правопису українських і російських прізвищ. Імена ілюструються уривками з поетичнихтворів, народних пісень тощо. Видання сувенірне. В ім’я здавна вкладався глибокий духовний зміст. Його вибір для новонародженої дитини був традиційною вірою в магічну силу слова й власного імені. Недарма ж великі українські князі носили такі славні імена, як Володимир (володар світу і людей), Ізяслав (той, хто славу здобуває), Святослав, Мстислав, Ярополк… Духовна міць, яка входила в них через надані ймення, робила князів непереможними. Адже в іменах завжди містилося добре віщування, побажання добробуту, захисту Богів, надія на кращу синовню чи доччину долю. І, мабуть, немає матері, яка б не назвала свою гарну доньку Любомирою (яку в миру люблять), Світланою (світлою, чистою) або Миланою (яка для всіх мила, якою милуються). Обираючи майбутнє ймення для дитини, батьки хотіли, щоб разом з ним вона отримала і захисника згори, божого охоронця. Так, вважалося, що Мирослави присвячені Богові Миру, Ярослави – Ярилу, а про Богуславів і Богданів дбатимуть Боги, які подарували родині бажану дитинку. Вважалося також, що той, хто назве немовля непривабливим іменем як-от Неждан, Нелюбима, Немира, збереже її від злого ока, яке, нібито, не зверне уваги на дитину, яку не ждали або не люблять. Але вже доведено, що подібні ймення тільки заважатимуть людині в житті, адже несуть в собі силу-силенну негативу. Дослідники вважають, що імена творилися за допомогою первісного арійського способу, який передбачає врахування всього комплексу релігійних та соціальних уявлень давнього суспільства. Навіть вважається, що імена були розподілені за кастовими прошарками, що зараз вже втратило своє значення. Крім того, імена могли втілювати як верхній, так і нижній Божественний світ. У давніх українців не було чітко вираженого протиборства між “темним” і “світлим”, кожне начало мало власне призначення, і від їх взаємодії творилося життя. Ще в давні часи, як засвідчують джерела, був звичаєвий набір двоосновних імен. Але й ці складові частини імен могли формуватися з більш простих елементів, які також слід враховувати, бо вони можуть іноді давати відмінне тлумачення. Існують імена, в яких виражено побажання здобути славу (Святослав, Ростислав), бути мужнім і відважним воїном (Ратимир, Ратибор, Ярополк), проявляти миролюбність (Миролюб, Любомир). Імена, які висловлюють гостинність (Гостирад, Милогост, Доброгост), можна пояснити і як очікування в родині бажаної дитини, яка прийшла на цей світ добрим гостем. Є імена, що втілюють любов батьків до Бога, який послав їм дитину і через відповідне ім’я дбатиме про неї (Богумил, Богуслав, Богурад), а також побажання на майбутнє позитивних рис характеру своїй дитині (Доброслав, Добромисл).

Історія грошей як галузь історичної науки привертає увагу істориків, археологів, економістів і навіть мовознавців. Вивчення історії грошей дає можливість дослідити державні процеси, економіку, торгівлю певного періоду історії. Гроші розповідають про внутрішнє становище держави, його економічну силу чи слабкість. Повідомляють важливі дані про політичне життя, ідеологію, конкретну історію, дозволяючи уточнити або навіть з'ясувати імена і дати правління тих чи інших володарів. Особливе значення має вивчення історії грошей для поглиблення знань з економічної історії різних Історичних епох і періодів. Підготовку другого видання навчального посібника з історії грошей спонукало, перш за все, те, що ця проблематика зацікавила не лише студентів, фахівців, а й пересічних громадян. І це знайшло своє відображення у розширенні текстового матеріалу, а також збагаченні його тематичними ілюстраціями. Важливе місце у посібнику відведено історії грошей України, яка розглядається в контексті загального історичного процесу та подій, що його супроводжували. Достатньо уваги відведено історії появи грошей і грошового обігу, історії виникнення та функціонування грошових систем, проведенню грошових реформ, їх результатам (з найдавніших часів до сьогодення). Навчальний посібник складається з дев'яти тем, матеріал яких подається з дотриманням тематико-хронологічного принципу. Важливою ознакою у вивченні історії грошей є розгляд її в контексті історичних подій суспільно-політичного та економічного життя. Поглибленню знань з історії грошей допомагає словник «Ключові терміни і поняття», який є індивідуальним для кожної теми, виходячи з хронологічних рамок, подій та країн, про які йдеться у конкретній темі. Перевірці й закріпленню знань сприяють вміщені наприкінці кожної теми «Контрольні питання». Детальніше ознайомитись з тією чи іншою проблемою, поглибити знання допоможе рекомендована література до кожної окремої теми. У світовій історії важко знайти державу, яка не прагнула б до зміцнення своєї грошової системи, підвищення ролі грошей у суспільних відносинах. Україна — не виняток. Вона теж має давні традиції грошового виробництва й обігу, адже за свою багатовікову історію неодноразово виготовляла власні гроші.

Словник включає розміщену в абетковому порядку українську лексику, яка в народній мові має різноманітний етнокультурний підтекст. Вона витлумачується, коментується та ілюструється фольклорними контекстами, а також характерними цитатами з класичної художньої та літописної літератури, Біблії, "Слова о полку Ігоревім". Реєстр словника вміщує окремі власні назви (передусім історичні, церковні, міфологічні, антропонімічні та географічні найменування), з якими тісно переплетені історична доля та світогляд українського народу.

Дисертацію присвячено визначенню основних характеристик еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, що під впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі постали у ХІХ–ХХ століттях. На основі історико-філософського топологічного аналізу ключових положень про досвід, висунутих у межах західної філософії від Античності до ХХ століття, відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського поняття досвіду. Докладно проаналізовано особливості філософського аналізу досвіду у Канта та Геґеля, що заклали рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням між епістемологічним та герменевтичним підходами. Було встановлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду в термінах фактичності та історичності в основних течіях філософії Заходу ХІХ–ХХ ст. На основі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. в дисертації в систематичному вигляді було представлено цілісну концепцію еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст., яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду в філософських позиціях неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології і герменевтики, та особливості впливу цих підходів на формуванням завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

Актуальність даного дослідження полягає в популярності важкої музики сьогодні й її впливі на життя сучасних людей. Від 70-х років хеві-метал трансформувався, і сьогодні деякі його піджанри користуються популярністю серед дуже великого числа меломанів. Об'єктом дослідження є важка музика і допоміжні артефакти хеві-металу: тексти пісень, відеокліпи, зображення виконавців, поведінка фанатів. Предметом дослідження є явище комерціалізації музики; варіанти протистояння комерціалізації музики; відображення у музиці тенденцій сучасного суспільства і їх зміна від 70-х років до сьогодення. Метою даної роботи є спроба проаналізувати важку музику від часу її виникнення до сьогодення, виокремити відмінності між хеві-металом 70-х років і хеві-металом сьогодні і з'ясувати, яке місце важка музика займає у культуріндустрії. Завданнями роботи є: визначити ознаки хеві-металу 70-х, 90- х і 2000-х; з'ясувати відносини між хеві-металом і традиційною культурою цих 4 років; зрозуміти трансформацію важкої музики і вплив на цей процес комерціалізації; дати відповідь на запитання, чи є хеві-метал музикою для аутсайдерів, або ж він є одним з продуктів культуріндустрії. Методами роботи є аналіз наявної літератури, досліджень важкої музики, а також аналіз музики, текстів пісень, відеокліпів, фотографій і зображень Матеріалами дослідження є музика відомих хеві-метал виконавців, тексти пісень, відеокліпи на пісні, фотографії музичних гуртів і окремих виконавців. Наукова новизна дипломної роботи полягає у дослідженні теми, яка не досліджувалася вітчизняними науковцями, а також розгляд важкої музики у контексті культуріндустрії.

Фізика – це основа природничих наук. Її поняття і методи досліджень використовуються в осягненні сутності природничо-наукової картини світу. Тому фізика вважається світоглядною наукою, яка формує мислення людини, озброює її загальнонауковими методами пізнання, що потрібні кожній людині незалежно від її фаху чи особливостей професійної діяльності.

Перед вами новий підручник з географії. Це перший український підручник, адресований учням профільних класів. На сторінках цієї навчальної книжки ви ознайомитеся з сучасною географією, з її складовою частиною – соціально-економічною географією світу, яка нині є дуже потрібною інтегрованою наукою.

Протягом усієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм традиційних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд - для англійців, Сорбонна - для французів, Карловий університет - для чехів, Ягеллонський - для поляків.

Книжка видатного українського мовознавця Олени Курило (нар. 1890р., двічі репре. - в 1933 і 1938рр.), написана ще 1920р., - найкращий підручник зі стилістики української мови, неоціненний мовний порадник, що його треба мати напохваті кожному, хто пише бодай кілька рядків на день: школяреві, студентові, викладачеві, письменникові, урядовцеві; книжка, яка кожного навчить дотримуватись не тільки граматики, а й духу української мови.

У посібнику з урахуванням сучасних досягнень гематологічної науки представлено дані про етіологію, патогенез, діагностику, диференційну діагностику, клінічний перебіг та лікування таких захворювань системи крові як анемії, гемобластози, геморагічні хвороби. Наведено критерії диференційної діагностики захворювань терапевтичного, онкологічного, хірургічного та інших профілів медицини. При написанні розділів терапії враховано сучасні досягнення країн Європи та США в гематології. Окремий розділ присвячено гематологічній патології, яка супроводжує деякі внутрішні хвороби. Навчальний посібник розраховано на студентів ВНЗ, але буде корисним і спеціалістам (гематологам, гінекологам, терапевтам, онкологам, хірургам, фахівцям інших медичних профілів).

Засновник українського природознавства, автор перших підручників та творець термінології з різних природничих наук, український філолог Іван Верхратський був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка у Львові і першим головою його математично-природничо-лікарської секції. Верхратський відомий своїми дослідженнями флори і фауни Східної Галичини. Окрім цього, Іван Григорович був автором наукових праць з української діалектології та лексикології: "Знадоби до словаря южноруского"; "Знадоби до пізнання угорсько-руских говорів". Мові лемків північних схилів Карпат присвятив монографію «Про говір галицьких лемків» (Львів, 1902), яка досі є серед найґрунтовніших праць у цій ділянці, що не втратила наукової вартості. Книга складається зі вступу «Граматика», «Взірців бесіди галицьких лемків» (оповідання і приказки з різних сіл, загадки, приповідки, пісні), «Словарця». Цінна зокрема тим, що писалася в часи, коли лемки ще компактно проживали на своїх етнічних територіях, тож автор мав змогу дослідити говірку у її природному стані. Поданий «Словарець» (обсягом майже 100 с.) є фактично лемківсько-німецьким диференційним діалектним словником.

"Історія освіти в Україні" Степана Сірополка належить до найкращих досягнень історіографічної спадщини нашого народу, твір є унікальним дослідженням культурно-освітньої діяльності, яка провадилася протягом століть на українських теренах.

Навчальний посібник присвячений вивченню основ ефективного впровадження та функціонування системи електронного документообігу на основі вивчення та побудови інформаційної моделі організації, яка відображає її документальні потоки та інформаційні зв’язки. У навчальному посібнику викладено загальні принципи організації документообігу в організаціях, основні підходи до впровадження систем електронного документообігу, подано принципи побудови систем електронного документообігу, сформульовано вимоги до їх функціональних можливостей. Посібник призначений для студентів вищих навчальних закладів, магістрів, аспірантів.

У книзі автор викладає свою теорію простору. Ця теорія дозволяє пояснити практично всі явища живої і неживої природи. Розглядаючи взаємодію безперервно мінливого неоднорідного простору з матерією, яка має конкретні властивості і якості, автор вводить поняття «квантування простору за матеріями». Подібний підхід дозволяє звести всі природні явища в одну гармонійну, не суперечливу систему. І, як наслідок, вперше з’являється можливість пояснити природу гравітаційного, магнітного та електричного полів, як результат взаємодії неоднорідного простору з неоднорідно розподіленою в ньому матерією. Використовуючи принцип неоднорідності, автор показує єдність законів природи на рівні макро- і мікрокосмосу. Уперше сформульовані необхідні та достатні умови для виникнення життя не лише на нашій планеті, але і на мільярдах інших планет із моменту їх виникнення. Книга буде цікавою як для учених і філософів, фахівців, викладачів, так і для широкого кола читачів, кому небайдужі проблеми пізнання життя на Землі і досягнення вищого рівня свідомості розумної матерії.

У книзі аналізуються дії трьох основних політичних сил у Російській революції – ліберально-соціалістичного партійного блоку, рад робітничих і солдатських депутатів, партії більшовиків. Революційний процес оцінюється як цілісний, без поділу на Лютневу і Жовтневу революції. Автор наголошує, що у боротьбі політичних сил завжди перемагали ради, спочатку – в союзі з ліберально-соціалістичними партіями, а потім (на етапі жовтневого перевороту) – з більшовиками. Доводиться, що головною причиною завоювання влади більшовиками стало перехоплення В. Леніним радянських гасел революції. Після утвердження при владі більшовики повернулися до власних програмних гасел, і в завойованій ними країні почалася революція, яка не мала нічого спільного з попередньою. Комуністична революція, як зазначає автор, була втіленням у життя уявлень вождя партії більшовиків про державу-комуну, які склалися під впливом ідей раннього марксизму.