Т. 1 : (А-О). - 1886. - 608 с.

`

У словнику вміщено близько 3500 найважливіших термінів і словосполучень на означення понять і категорій економіки, планування, організації, нормування та управління виробництвом, фінансової, бухгалтерської, юридичної справи, статистики й соціології, а також тих, що стосуються сфери бізнесу, комерції, маркетингу та менеджменту. Наведено ряд слів, які часто зустрічаються у ділових документах.

У невеликому за обсягом творі "Пролегомени" видатний німецький філософ Імануель Кант (1724-1804) пропонує дороговказ для побудови нової, наукової метафізики, що базується на принципах критицизму. Книга стає в нагоді не лише професійним філософам і фахівцям-науковцям, а й усім, хто виявляє інтерес до грунтовного вивчення і засвоєння непроминальної думки одного з чільних мислителів західноєвропейської філософії.

Словник містить близько 60 тис. слів і фразеологічних зворотів. Додано основи граматики німецької мови.

Книга висвітлює історію дисидентського руху в Україні 1956-1987 років. У Розділі І автор намагається визначити місце дисидентського руху в історичному процесі, розглянути культурологічні аспекти цього явища. У Розділі ІІ розглядається увесь спектр дисидентських напрямків і течій, що існували в Україні в цей період: український національний рух, загально демократичний рух, релігійні рухи, єврейський та німецький рухи за свободу еміграції, рух кримських татар за повернення на історичну батьківщину, рух за соціальні та економічні права. Особлива увага приділяється українському національному рухові – йому присвячені Розділи III, IV і V. Книга значною мірою побудована на свіжому, незайманому матеріалі – аудіоінтерв’ю з учасниками дисидентського руху.

Слово “статистика” походить від латинського ”status” – стан. Звідси утворилися слова: “stato” – держава; “statista” – знавець держави; “statistica” – сума знань про державу. Спочатку статистика надавала лише словесний опис державних справ і лише з ХІХ ст.статистичні відомості стали повідомляти в кількісній формі. В сучасному розумінні термін “статистика” вживається в науці з 1749 року. Вперше його запровадив німецький вчений професор філософії та права Готфрид Ахенваль (1719-1772).

Vol. 1 : 1933-40. - 2002. - 64 p.

У своїй праці, написаній для українського читача, німецький науковець комплексно розглядає історію як науку та як один із вагомих елементів життя суспільства. Автор системно обмірює царину історичного мислення, історичної культури, історичної свідомості й намагається відповісти на запитання, як люди, тлумачачи своє минуле, поводяться з ним, щоб зрозуміти самих себе і своє сучасне та спланувати майбутнє. «Нові шляхи історичного мислення» — це не лише усвідомлення логіки, структури і функції культурних процедур цього мислення, а й спонукання до нових підходів у тлумаченні минулого. Для істориків, науковців інших гуманітарних напрямів, для всіх, кому не байдуже, як наша історія присутня в нашому сучасному і які дороговкази на майбутнє ми вибудовуємо з минулого.

When a new type of warship, the aircraft carrier, came into existence after World War I, it could not yet be suspected that a quarter-century later this type would surpass and finally replace the battleship, which until then had been regarded as the "nucleus" of every high-sea fleet. At that time the aircraft carrier was still regarded as a kind of auxiliary warship, and certainly as a satellite of the battleship, to which it could be assigned for its protection. Only a few far-seeing naval officers considered the possibility of offensive carrier warfare, and they were stationed, as could be said, at indefensible positions. The opposition of those circles who continued to see the battleship as the "non plus ultra" and were willing to concede, at most, reconnaissance service and defensive possibilities to the carrier, was too great. But since the new type of warship was at hand, the great sea powers did not give up on it, but at first they did very little to promote its further development. Meanwhile, time worked in favor of the airplane: with the increase in aircraft performance, the tactical standpoints toward a future sea war changed, and the aircraft carrier gradually gained importance.

Видатний німецький історик Райнгарт Козеллек є лідером одного з найвпливовіших напрямків досліджень фундаментальних історичних понять, широко визнаного науковцями Європи і світу. Зміни смислу ключових понять історії та права, філософії людини та соціальної теорії глибоко проаналізовано у міждисциплінарному синтезі Р. Козеллека. Книга "Часові пласти" відкриває нові обрії досліджень європейської історії, з якими почали знайомити читача українські переклади праць Козеллека "Історичні пошуки ідентичності" (2004) та "Минуле майбутнє" (2005).

Как и обо всех культовых фигурах, о Канте известно, кажется, все и очень немногое. А то, что известно, известно лишь в виде мифа, каким его хотел представить потомству сам Кант. Его ученики чаще всего отказывали учителю в доверии, переходя во враждебный лагерь Гамана. В ходе демистификации Кантовских "парадоксов" автором раскрываются особенности его личности, открытой и для науки, и для мистики, и для тайной жизни либертина. "Критика чистого разума" читается в контексте работ Лейбница, Юма, Гегеля, Шопенгауэра, Хайдеггера и Рассела. Сделав допущение, что этические воззрения Канта могли воспламенить фантазии новейших авторов. "Критика практического разума" переписывается в жанре "фикшн". В основу положен материал романа Кафки, а главным героем, Йозефом К., оказывается Кафка и сам Кант. Ключом к последней "Критике" является теория метафоры от Аристотеля до Дерриды. Книга снабжена Приложением, позволяющим читать тексты Канта в исторической перспективе. В Приложении рассматривается понимание "Закона достаточного основания" Платоном, Аристотелем, Декартом, Спинозой, Лейбницем, Кантом, Гегелем, Шопенгауэром и Хайдеггером и делаются перекрестные отсылки к текстам Канта.

Під закидом проти-німецької діяльности заарештувало мене Ґештапо разом із іншими моїми однодумцями. Наперед сиділи мі вв строгій ізоляції в одиночних камерах у підвалах тюрми на Лонцького, у Львові. Потім, правда дали нас до спільних камер із іншими вязнями, але далі від себе сепарували. А з наближенням фронту німці вивезли нас зо Львова, до тюрми в таборі Бретц, у Прусії. У понижчих нарисах описую побут у таборі Бретц, що Був одним із 80 побічних таборів KZ. (концентраційного табору) Саксенгавзен.

Перед Вами – чотиримовний (англійсько-німецько-французько-український) “Словник термінології Європейського Союзу”, що став результатом термінологічної роботи проекту “Лабораторія наукового перекладу”. Словник було створено під час 14-х багатогодинних термінологічних семінарів, протягом яких експерти “Лабораторії” обговорювали вміщені до словника терміни та терміносполуки. Проект, що тривав у липні-грудні 2005 року, було здійснено громадською організацією “Молодіжний гуманітарний центр” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та сприяння Національного університету Києво-Могилянська академія. Експертами “Лабораторії наукового перекладу” та учасниками семінарів стали фахівці з європейського права, спільних політик ЄС, міжнародної політики, світової економіки та міжнародних освітніх програм, а також професійні філологи, перекладознавці та термінознавці . Об’єднавши представників найширшого кола дисциплін, координатори “Лабораторії” прагнули відповісти на найбільший виклик перекладацького та термінотворчого процесу: його засадничу міждисциплінарність. Особливості цього словника Істотною рисою цього словника є його багатомовність. Нинішній Європейський Союз, що об’єднує 27 європейських країн, має 23 офіційні мови, кожна з яких відбиває частинку багатої та розмаїтої культури ЄС. Термінологія Європейського Союзу також не формувалася з огляду на одну-єдину мову: часто вона була результатом не тільки політичних, економічних і соціальних, але й лінґвістичних компромісів. З цієї причини у перекладі термінології ЄС неможливо уникнути компаративного підходу. Але якщо аналіз ключових понять терміносистеми ЄС в кожній з 23-х офіційних мов є завданням надмірним, то порівняння термінологічних версій, уживаних в трьох робочих мовах ЄС - англійській, французькій та німецькій – виявилося дуже корисним. Дуже часто саме порівняння різних мовних версій могло наштовхнути на те чи інше перекладацьке рішення. Англійські, німецькі та французькі версії було взято з офіційних текстів Європейського Союзу: джерел первинного та вторинного права ЄС, офіційних багатомовних словників Союзу та офіційних прес-релізів інституцій ЄС. Оскільки більшість цих документів мають різномовні паралельні версії, робота над Словником змогла використати справжній багатомовний потенціал термінології ЄС. Українські версії були витворені в результаті тривалих та гострих дискусій термінологічних семінарів “Лабораторії наукового перекладу”. Нинішнє видання складається з трьох частин. У першій вміщено, власне, чотиримовний Словник термінології ЄС, упорядкований за англійською абеткою. У другій ви знайдете німецький, французький та український покажчики, що дозволить здійснювати пошук за кожною з цих мов. З огляду на те, що проблеми транскрипції та транслітерації чужомовних імен залишається однією з ключових у справі перекладу, у третій ми вмістили список імен основних діячів нинішнього ЄС та його історії.

Райнер Марія Рільке найвидатніший німецький поет першої половини 20 ст., це рівночасно одна з найцікавіших постатей тогочасної Європи, замітна не лише своїм надзвичайним поетичним хистом, великою глибиною думки, особливою силою почувань, але і своєю загальною всеєвропейскістю. Рільке мав великий вплив на модерну поезію різних народів, у тому числі й на українську. Враження Рільке з відвідин України 1899 і 1900 років позначилися на циклі «Книга про чернече життя», збірці «Часослов», як також на книжці коротких розповідей «Про Господа Бога та інше» (1900) (передусім два оповідання з української тематики — «Як старий Тимофій умирав співаючи» та «Пісня про правду»). Враженнями цієї подорожі навіяні вірші Рільке з «Книги про паломництво» (зокрема, поема «Карл XII, шведський король, їде степами України»). Зацікавившись тоді «Словом о полку Ігоревім», Рільке переклав його у 1902–1904 роках (опубліковано 1930 року). Саме впливам України на творчість видатного поета присвячена дана книга.

Ніхто не хоче помирати. Німецький солдат Гребер не виключення. В нього теж був обов`язок перед країною, перед батьками. Звсіно він розумів, що став лише заручником долі, лише клаптиком світла, лише миттю. І цією миттю він скористався під час відпустки. Проте вона була не довгою.