Автор досліджує діяльність української інтелігенції з Закарпаття на території Російської імперії у першій половині 19 ст: М. Балуг'янського, Ю. Венеліна, В. Кукольника, П. Лодія та І. Орлая. Визначаються причини переселення інтелігенції з Закарпаття до Росії, значення цього процесу для розвитку освіти, історії, медицини в Росії і Російській Україні.

Розглядаючи Україну як колонію Російської імперії, автор викладає основні етапи діяльності більшовицьких організацій в Україні, створення КП(б)У 1918 року та її діяльність. Відкидає генетичний зв'язок КП(б)У з УСДРП та РУП.

Автор досліджує та аналізує український національний і культурний рух на території Російської імперії у 19 ст.

З усієї палітри політичних партій і союзів, шо діяли в Російській імперії на початку XX століття, найменш вивченим є праве чорносотенне крило. Автор книги розглядає чорносотенний рух на території України та його особливості на різних етапах. Об'єкт дослідження - чорносотенні союзи й організації (до них віднесено «Всеросійський національний союз» та більш праві партії), що діяли на території України в період 1904-1914 рр. Монографія розрахована не лише на історнків-професіоналів, а й на звичайних ентузіастів - невгамовних шукачів істини, які прагнуть осягнути найбільш загадкові сторінки історії України та Росії. Сподіваємося, що книгою зацікавляться політологи, які займаються сучасними проблемами цих держав та їх взаєминами, оскільки нинішня політична ситуація на теренах пострадянських країн (особливо України та Росії) багато в чому нагадує ту, шо склалася на початку XX століття.

Нова книга відомого українського історика Володимира Сергійчука піднімає проблему Переяславської ради та її ролі в подальшому розвитку України. Ця історична подія, що протягом століть використовувалась як політична спекуляція Російської імперії, потребує нового осмислення та очищення від міфологічних нашарувань. Автор розглядає передумови, причини й наслідки появи статей Богдана Хмельницького, що були пізніше знехтувані й перекручені московським самодержавством. У додатках містить статті Богдана Хмельницького і Березневі статті. Книга розрахована на широке коло читачів.

О.Шахматов займався у тому числі й питанням історії української мови, якому і присвячена пропонована книга. Шахматов брав участь у складанні декларації Петербурзької АН «Про скасування обмежень малоруського друкованого слова» (1905 — 1906) (див. також Заборона українського слова в Росії. Реферат Петербурзької Академії наук (1916) [PDF]). Це було в згоді з політичними поглядами Шахматова: як типовий російський ліберал (член партії конституціоналістів-демократів) він обстоював культурні права народів Росії, але при умові недоторканости Рос. Імперії. Відповідно, коли 1917 Україна йшла до незалежності, Шахматов зайняв різко негативну позицію. Початки української мови автор виводив з «південного наріччя» «спільнодавньоруської» мови. Шахматов вважав витоки української мови у загальних рисах автохтонними (хоч часом містив їх між Прутом і дол. Дніпром, а часом далі на північ, у середньому Подніпров'ї). Не зважаючи на вразливі місця у теорії Шахматова, його історично-генетичні концепції підкуповували своєю цілісністю, включенням колосальної кількости фактів, синтетичністю. На кілька десятиліть вони визначили трактування цих проблем у східньослов'янському мовознавстві, навіть у противників Шахматова; жодна мовознавча школа не мала такого впливу в Росії — СССР у першій половині 20 ст., як школа Шахматова.

Науково популярне видання висвітлює історію однієї з найбільших битв періоду середньовіччя Хотинської війни 1621 року, в якій українські козацькі й польські війська завдали нечуваної поразки величезній армії Османської імперії. У цій війні невмирущої слави зажив видатний син українського народу, славетний полководець і державний діяч гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Книга включає фрагменти опису подій Хотинської війни козацькими літописцями Г.Грабянкою, С.Величком, німецьким дослідником Й.Мюллером, відомими українськими істориками М.Грушевським, Д.Яворницьким, В.Голобуцьким, а також М.Алекберлі та іншими.

Книга розповідає про розвиток українського культурного і політичного життя у Австро-Угорській імперії на поч. 20 ст.

У книзі на багатому історичному матеріалі, фактах, свідченнях численних російських та закордонних авторів аналізуються передумови, витоки, закономірності виникнення, розвитку і занепаду Російської імперії. Книга розрахована як на фахівців - істориків, політологів, так і на широкого масового читача.

У книзі описується політичний, адміністративний та судовий устрій Галичини у складі Австро-Угорської імперії.

Комітет міністрів Російської імперії у 1904 році розглядав питання про заборону української мови в Росії. Для цього міністрам освіти і внутрішніх справ було доручено заручитись підтримкою київського генерал-губернатора, академії наук та київського і харківського університетів і винести думки з приводу доцільності заборони української мови. Всі згадані установи висловились за скасування заборони. Опублікована академією наук пам'ятка вийшла на правах рукопису і була маловідома широкому загалу, тому в 1916 році була перекладена українською мовою і видана друком.

В учебном издании рассмотрены основы современной масс-спектрометрии органических соединений: методы ионизации и разделения ионов, физико-химические основы процесса масс-спектрометрического распада и направления фрагментации важнейших классов органических соединений, а также области применения масс-спектрометрии. Основное внимание уделено подходам при установлении строения органических соединений по масс-спектрам; этот материал подкреплен большим количеством задач, решение которых позволит получить практические навыки работы со спектрами. Для студентов старших курсов химических, биохимических, химико-технологических и экологических специальностей, а также аспирантов, преподавателей и научных сотрудников, работающих в области органической химии.

Целью настоящего исследования было проследить образование и развитие понятия и форм брака, а также оснований и способов брачного развода в языческом периоде истории народа римского. Для достижения этой цели мы рассмотрели все доступные нам и интересующие нас исторические свидетельства, относящиеся к истории народа римского. Но сверх того мы пытались воспользоваться для своих выводов известиями из жизни других древних народов. Время обособленного изложения истории римского права и преклонения пред римскими институтами, как чем-то вполне самобытным, проходит, если уже не прошло, и ряд новых сравнительных исследований в области древнейших учреждений Рима, Греции и древнеарийского права пролил много света на некоторые дотоле темные стороны римской жизни. Ввиду этого и мы в настоящем исследовании иногда пользовались историческими сравнениями положений римского права с положениями таких типических законодательств востока, каковы индусское, еврейское - а также и древних законодательств европейских, именно: греческих, германских и отчасти славянских. Эти исторические аналогии дали и нам возможность осветить некоторые совершенно темные стороны брачной жизни Римлян. Все исследование разделено на две главы, из которых первая посвящена обозрению исторических суде римского брака, а вторая историческому же рассмотрению брачного развода. По первоначальному плану предполагалась еще третья глава: об юридических последствиях развода. Но по обстоятельствам этот план остался неисполненным. Впрочем, существенные положения вопроса об юридических последствиях развода введены во вторую главу.

Ця книжка не є спрямована проти російського народу, хоч він не без вини. Але занадто довго злочинні поводирі водять його манівцями історії засліпленого великодержавними міфами і з підробленим родоводом. Російські історики знали про це і мовчали. Тільки на нашій грішній землі немає вічних таємниць. Вони забули: “Нема нічого захованого, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається й не вийде на яв” (Лука, 8, 17). А коли так, то чи варто скривати їх від людей, і в першу чергу від свого народу. Час найвищий російському суспільству з‘ясувати для себе це питання і знайти належне місце між народами, позбувшись месіанського блуду. Це був би достойний внесок в політичну стабільність Східної Європи і тим самим забезпечення нормального національного розвитку народів цього регіону

Монографія Андреаса Каппелера є першою спробою загального огляду історії поліетнічної Росії. Автор вписує національні проблеми і розпад Радянського Союзу в ширший історичний контекст, розширює уявлення читача про історію Росії, виправляє російськоцентричну оптику й доводить, що поліетнічність є істотною константою російської історії. Основну увагу приділено взаємозв'язку держави та її панівних еліт з населенням неросійських регіонів, пропонується порівняльний аналіз етнічних груп усієї імперії, що розширює національно-історичний горизонт дослідження. Подається всебічний аналіз соціоетнічних та економічних структур окремих регіонів, звертається увага на приєднання різних етнічних груп до Російської імперії.

Книга присвячена новому напряму історичних досліджень — інституціознавству (історії державних установ). У виданні вперше представлений комплексний огляд процесу утворення державних установ як невід’ємних атрибутів і органів будь-якої держави, на території сучасної України, починаючи від зародження урядуючих інституцій у Давній Русі ІХ ст. і до початку ХХ ст., коли тут діяли установи Російської та Австро-Угорської імперій. Таким чином доводиться наступність процесу творення державних установ, незважаючи на суттєві трансформації державного устрою, зміни у верховному сюзеренітеті, включення до державних систем інших країн. Розкриті особливості організації та діяльності державних установ за часів Київської та Галицько-Волинської Русі, Великого князівства Литовського, Польського королівства, Речі Посполитої двох народів, Російської імперії, Австрійської/Австро-Угорської імперії тощо. Розрахована на студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів, науковців, викладачів, усіх, хто цікавиться історією України.

Курс лекцій спрямований на надання студентам допомоги по вивченню навчального курсу з „Торгового права” та розрахований на студентів спеціальності „Правознавство” денної та заочної форми навчання. В умовах соціалістичної системи господарювання, враховуючи дефіцит в країні більшості видів товарів, торгівля в основному виконувала розподільчу функцію. Перехід України від планової економічної системи до ринкової, зміна форм власності, розпад єдиної банківської системи та інше сприяло розвитку господарських відносин між суб'єктами господарювання, що стало поштовхом для розвитку господарського та комерційного законодавства. Регулювання економічних відносин в межах тільки цивільного права стало обтяжливим, тому на базі цієї галузі права виникли нові: господарське, інвестиційне, торгове та інші галузі права. В даний період "Торгове право" перебуває на етапі докорінних змін та реформування. Змінюється його предмет, сфера дії, галузевий режим правового регулювання, з'являються нові інститути та під інститути. Вкрай потребує оновлення та систематизації законодавча база. Відчувається нестача спеціалістів у даній галузі права. Введення в навчальний план підготовки студентів з спеціальності "Правознавство" дисципліни "Торгове право" повинно сприяти покращенню цієї роботи. На жаль, на сьогодні бракує навчальної та методичної літератури, яка б допомогла ефективному вивченню даної дисципліни та самостійної підготовки студентів. Курс лекцій розроблений на основі навчальної програми з дисципліни "Торгове право" підготовки фахівців з спеціальності „Правознавство”, яка затверджена Сумським національним аграрним університетом серпня 2002 року. Розрахований на студентів денної та заочної форми навчання з спеціальності „Правознавство”.

Уперше українською (перекладів на жодну з інших слов’янських мов немає) надруковано працю французького історика XVIII століття — перший західноєвропейський твір, цілком присвячений історії України. Зі сторінок книги промовляє шира симпатія автора до України, захоплення героїчною боротьбою козаків за волю. Попри помилки, упередження, схиляння перед потужністю імперії, проти якої боролись козаки, перед культом Катерини II, узагальнення Ж.-Б. Шерера звучать цілком по-сучасному: «Цей народ, пам’ять якого повна спогадів про предків, скинув із себе ярмо, — і саме цього не хочуть йому пробачити».