Монография посвящена всестороннему анализу фундаментальных цивилизационных процессов, вызванных к жизни принципиально новой ролью в современном мире информационных технологий. Выводы автора основываются не только на анализе данных национальных и международных статистических учетов, вторичном анализе экономических и социологических исследований других ученых, но и на его собственных крупномасштабных изысканиях. М. Кастельс проводил исследования в США, Японии, Тайване, Южной Корее, Гонконге, Китае, Западной Европе (Англии, Франции), России (особенно в Академгородках Сибири и Подмосковья). В итоге он сформулировал целостную теорию, которая позволяет оценить фундаментальные последствия воздействия революции в информационных технологиях, охватывающей все области человеческой деятельности, на современный мир.

Книга відомих українських дослідників С.Б. Кримського та Ю.В. Павленка присвячена розробці нових підходів до розуміння історії, узагальненому висвітленню цивілізаційного розвитку людства та місця в ньому України. В ній стисло подається сучасне розуміння пізнання в системі культуротворчої діяльності, розкриваються принципи єдності, стадійності, поліваріантності та цивілізаційної дискретності цивілізаційного процесу у його органічному зв'язку з етноісторичним розвитком, висвітлюються культурні архетипи та цивілізаційна ідентичність українського народу, визначаються глобальні культур-цивілізаційні зрушення на межі тисячоліть.

  Текст у форматі PDF 1.43 Мб

У пропонованій розвідці на основі опрацювання створеного в Інституті історії України НАН України значного наукового доробку в царині вивчення національного історичного процесу раннього нового часу розглянуто місце установи в конституюванні новістичного напряму досліджень в Україні та внесок її творчого колективу в формування проблемного поля ранньоновістичних студій та становлення основних інтерпретаційних моделей. Для науковців, викладачів та студентської молоді, всіх, хто цікавиться проблемами дослідження української історії та прирощення наукового історичного знання.

Сьогодні збільшився розрив між статевим та соціальним дозріванням молоді. У 16 років молоді люди уже отримують паспорт, у 17 – можуть реєструвати шлюб, і лише у 18 – отримують виборче право. Одночасно урбанізація суспільства призвела до інтенсифікації спілкування, анонімності життя і поведінки, лібералізації громадської думки з питань статі, шлюбу, сім’ї. Проблема заробітчанства і пов’язана з нею тривала відсутність батьків стала причиною вседозволеності, надміру раннього статевого життя. Непродумана демографічна політика держави, втрата морально-етичних цінностей стали початком поширення проституції, венеричних захворювань, зросла кількість статевих правопорушень і збочень. Тому психологічна підготовка молоді до сімейного життя має стати одним з головних завдань.

Книга необычна по своей структуре и содержанию: под одной обложкой объединены два произведения одного автора, где рассказывается история Византии и ее войн, рассчитанная на читателей, которых интересует нечто большее, чем романтизированная политическая история этой богатейшей страны. Прослеживаются темные и светлые времена «погибшей империи», выстоявшей в течение тысячи лет против натиска могущественных врагов и сохранившей и передавшей нам литературное и языковое наследие Древней Греции. Автор рассказывает о возвышении и падении великой империи и окончательной ее гибели под мечом турок-османов в 1453 году.

  Текст у форматі PDF 13.74 Мб

  Текст у форматі PDF 0.93 Мб

У книзі розглядається діяльність ОУН у 40-50-ті роки, розкриваються засоби, які використовували оунівці у боротьбі з радянською владою, мотиви їхнього співробітництва та розриву з гітлерівцями, досліджується становище бандерівців та мельниківців на межі 40-50-х років.

Книга французских историков Ж. Девиосса и Ж.-А. Руа посвящена одному из самых известных эпизодов политической и военной истории европейского Средневековья - битве при Пуатье (733 г.) между мусульманскими войсками эмира Абд-ар-Рахмана и отрядами правителя Франкского королевства Карла Мартелла. В день сражения столкнулись не просто две враждебные армии, а две чуждые друг другу цивилизации, одна на закате, другая на заре своего развития. Сражение и связанные с ним события быстро обросли легендами, за которыми стало сложно разглядеть истинную подоплеку событий. Одни делали из битвы историческую веху общемирового масштаба, считая, что Карл Мартелл спас Европу от порабощения арабами; другие рассматривали ее как рядовую стычку. Что заставило арабов, берберов и франков сражаться насмерть на поле близ Пуатье в октябре 733 г. - священная война, простой грабительский набег или политический расчет? Дабы ответить на этот вопрос, авторам книги потребовалось изучить не только саму битву и ее перипетии, но и всю историю существования как арабского халифата, так и Франкского государства с момента их зарождения.

If we let the human realities that accompanied those older tools fall into oblivion, if the arrival and actual or potential disappearance of e-mail, laptops, and so on become just a set of distant facts, then we lose a part of our humanity, a historical sense of our recent selves. We have witnessed stunning transformations of society, politics, communication, and even selfhood. New identities have emerged or been fabulously empowered—the angry citizen with a video camera handy, the hyper–social networking teenager, the blog “troll,” avatars. To understand them, to judge them well, we need steady and penetrating reminders of the changes they have wrought. The writers included here provide just that.

В сборник включены завершающие тома трактата видного британского историка А. Дж. Тойнби «Постижение истории», в том числе наиболее актуальные фрагменты тома 12 «Переосмысленное», освещающие роль ислама, мирового еврейства и России в развитии человечества и впервые переведенные на русский язык. В книгу вошли также два близких по тематике произведения Тойнби — «Цивилизация перед судом истории» и «Мир и Запад», которые посвящены, главным образом, вопросам столкновения цивилизаций в современную эпоху, проблеме мировой экспансии Запада и ответственности Западной цивилизации за нынешнее состояние дел на нашей планете.

Метали — це прості речовини з високими значеннями електро- і теплопровідності, від’ємним коефіцієнтом електропровідності, здатністю добре відбивати світлові хвилі (це обумовлює їх блиск і непрозорість), пластичністю. У твердому стані метали, зазвичай, мають кристалічну будову. Більшість металів мають кубічну або гексагональну решітки, володіють низькими енергіями іонізації атомів і малою (нерідко від’ємною) спорідненістю до електронів. У розчинах і розплавах метали утворюють позитивні елементарні іони. У складних іонах і полярних молекулах атоми металів є центрами позитивного заряду. Кристалічні решітки, утворені металами і металоподібними сполуками, називаються металічними. У деяких вузлах таких решіток знаходяться позитивні іони металів, валентні електрони можуть рухатися між ними в різних напрямах. Сукупність вільних електронів інколи називають електронним газом. Така будова решітки обумовлює велику електропровідність, теплопровідність і високу пластичність металів — при механічному деформуванні не відбувається розрив зв’язків і руйнування кристалу, оскільки іони структури ніби плавають в хмарі електронного газу. Теплота сублімації, яка характеризує міцність зв’язку, змінюється від 80 кДж/моль для цезію до 857 кДж/моль для вольфраму. Особливо міцний хімічний зв’язок мають важкі перехідні метали, що визначає їх високі

Испанский философ Хосе Ортега-и-Гассет (1883-1955) - один из самых прозорливых европейских мыслителей XX века; его идеи, при жизни недооцененные, с голами становятся все жизненнее и насущнее. Он первым, еше до экзистенционалистов, заговорил об опасности современной цивилизации, разрушающей человека, и вопреки модному тогда историко-философскому пессимизму ввел понятие "жизненного разума", противостоящего этому разрушению. В Испании, которую он вынужден был покинуть, его многогранную деятельность сегодня называют целой эпохой испанского самосознания, по которой учатся. Сила такого воздействия отчасти коренится в его литературном даре, не меньшем, чем у Ницше, но ином. Ортега-и-Гассет не навязывал мысли, а будил их; большая часть его философского наследия - это скорее художественные очерки, где философия растворена, как кислород, в воздухе и воде. Они обращены не к эрудитам, а к думающему человеку, и требуют от него не соглашаться, а спорить и думать. Темы - культура и одичание, земля и нация, самобытность и всеобщность и т.д. - не только не устарели с ростом стандартизации жизни, но стали лишь острее и болезненнее. Именно такая "философская беллетристика" составляет книгу; в нее включено и наиболее знаменитое произведение Ортеги "Восстание масс", которое на протяжении более полувека при тоталитарных режимах было запрещено, существовало подпольно, но читалось жадно. Издательство надеется, что воззрения Ортеги-и-Гассета, изложенные испанским мыслителем ярко и образно, затронут читателя независимо от его отношения к философии как таковой.