Т. 1 : А - Пантомима. - 624 с.

В современной русской лексикографии пока не существует этимологического словаря, сравнимого с предлагаемым по глубине этимологических параллелей, включающих в общей сложности около 200 языков. Первоначально словарь базировался на зарубежных исследованиях русской лексики и в 1950-1958 гг. был опубликован на немецком языке. В 1964 - 1973 гг. он был переведен на русский язык и дополнен О.Н.Трубачевым. Предназначен лингвистам, переводчикам, редакторам, преподавателям русского языка, студентам-гуманитариям. Представляет интерес для всех, кто интересуется происхождением русских слов.

Передаємо до Ваших рук Короткий словник гуцульських говірок, що є відображенням основного лексичного складу одного з найцікавіших і найархаїчніших говорів південно-західного наріччя української мови. Гуцульські говірки мають давні традиції вивчення (понад 150 років), однак окремого завершеного й опублікованого словника, який охоплював би говірки всієї Гуцульщини, досі немає. Короткий словник гуцульських говірок є науково-популярним словником шкільного типу, призначеним насамперед для освітянських потреб і масового користувача. Його об’єктом є слово як лексико-словотвірна цілість, а не як відбиття системних регулярних фонетичних і граматичних особливостей, характерних для цих говірок. Пропонований словник є диференційним, тобто він не охоплює усієї лексики, яка функціонує у гуцульських говірках, а подає лише вибрану традиційну діалектну лексику, що не ввійшла до основного словникового складу сучасної української літературної мови. Короткий словник гуцульських говірок призначений для вчителів, які працюють у діалектному оточенні, для учнів, яким він полегшить засвоєння норм української літературної мови, для всіх, хто хоче ознайомитися з діалектним розмаїттям української мови; одночасно він полегшить читання творів художньої літератури, у яких автори використовують гуцульський говір із стилістичною метою, а також користування давніми і сучасними фольклорними й етнографічними матеріалами з Гуцульщини. Пропонований Словник є певним етапом у створенні повного академічного Словника гуцульських говірок, який укладає група мовознавців відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України за принципами і засадами, що відповідають вимогам підготовки академічних діалектологічних видань. Основою його є багатотисячна картотека, яка, хоч і формувалася протягом тривалого часу, досі ще відкрита для поповнення. Авторський колектив плекає надію, що великий кількатомний Словник теж незабаром почне друкуватися окремими випусками, якщо на його підготовку до друку і публікацію будуть знайдені потрібні кошти, належна підтримка та розуміння меценатів і громадськості.

Словник є інверсійним словником-індексом до одинадцятитомного Словника української мови. Містить весь реєстр словника-джерела, відбиваючи тим самим лексичний склад сучасної української літературної мови. Його можна використовувати як посібник для наукових досліджень різних структурних рівнів української мови, зокрема словотвору, фонетики, морфології тощо, а також для порівняльно-типологічних досліджень, при створенні програм для різних видів машинного опрацювання текстів, розшифровок та ін. Для філологів — наукових працівників, викладачів вузів та шкіл, студентів, всіх, хто цікавиться лексикою української літературної мови.

”Словник сучасного українського сленгу” містить понад 5 тисяч слів і словосполучень, узятих з живої мовної стихії, що широко вживаються представниками різних вікових, професійних, соціальних прошарків в останні десятиліття. При створенні словника було використано лексичний матеріал творів відомих українських письменників Ю. Покальчука, Л. Дереша, С. Жадана, Ю. Андруховича, О. Забужко та ін.

Словник є досвідом в українській лексикографії опису паронімів - близьких за звучанням, але різним за значенням слів, головним чином тих, що найчастіше використовуються у шкільних підручниках, у науково-популярних книжках, публіцистиці, засобах масової інформації, художній літературі, побутовому мовленні.

Тлумачний словник української мови» містить найважливіші, найчастотніші слова сучасної української мови (біля 7000 словникових статей), без опанування яких неможливе розуміння сучасних текстів і розмовної літературної мови. При доборі слів автор використав як досягнення української частотної лексикографії, так і матеріали власних досліджень значного за обсягом корпусу текстів сучасної української преси. Важливою рисою цього словника є те, що він охоплює найновішу лексику, яка була повністю відсутня в дотеперішніх тлумачних словниках української мови. Натомість, він повністю позбавлений маловживаних, діалектних та застарілих слів. Порівняно із попередніми тлумачними словниками дане видання має дві принципові відмінності в побудові словникової статті. Перша відмінність полягає в тому, що спеціально виділено синоніми, які раніше подавалися у складі тлумачення й часто не вирізнялися користувачами словника. Окрім того, синоніми супроводжуються позначками різноманітного типу (стилістичними, оціночними тощо), це значно підвищує ефективність їхнього використання. Друга відмінність полягає в тому, що значна кількість слів іншомовного походження супроводжується етимологічними довідками, в яких зазначається з якої мови запозичено дане слово. Досі таку інформацію можна було одержати або з етимологічного словника, або із словника іншомовних слів. Таким чином, до рук читача потрапляє словник універсального призначення, який може використовуватися і як довідкове видання, і як книга для читання й посібник для активного засвоєння сучасної української мови. Усі словникові статті подано в доступному, проте не спрощеному вигляді. Вони містять інформацію, яка стосується не лише значень слів, але й орфоепічних та морфологічних норм. Словник призначений для різних категорій читачів як україномовних, так і російськомовних. Але найбільше він придасться учням і студентам, які прагнуть поглибити знання української мови, а також іноземцям, які вивчають українську мову. Нинішнє видання опрацьоване на основі «Словника української мови» в 11 т:, а також лексичної комп'ютерної бази даних, створеної автором.

Настоящий словарь предназначен для самых широких кругов читателей и ставит своей основной задачей дать краткое объяснение слов и терминов иноязычного происхождения, встречающихся в произведениях классиков, в научно-популярной, технической и художественной литературе, в журналах и газетах. В словарь включены интернациональные термины, образованные из элементов древнегреческого, латинского языков и частично из восточных и новых западноевропейских языков, а также слова, вошедшие в русский язык из языков народов СССР, наиболее часто встречающиеся в периодической печати. Большая часть слов данного словоря относится к группе слов и терминов, которые являются общими для многих языков мира.

Российский историко-бытовой словарь включает около четырех тысяч слов и понятий из русской жизни XVIII - нач. XX вв. В основном в словарь вошли понятия забытые или полузабытые, полностью или частично изменившие свое значение, приблизительно знакомые современному человеку. Предназначен широкому кругу специалистов и читателей, интересующихся отечественной историей.

У словнику вміщені слова, що входять до лексичного мінімуму з української мови учнів початкових класів. Значення багатьох слів пояснюється за допомогою малюнків. Для учнів початкових класів, учителів, батьків.

Книга адресована тим, хто дбає про культуру мови і хоче уникнути помилкового слововживання, подолати лексичну відмінність у визначенні однакових понять, уникнути невластивих українській мовній традиції зворотів і висловів.

У пропонованому посібнику послідовно висвітлено основні розділи курсу сучасної української мови. Його перевагою є системний виклад матеріалу, який органічно поєднується з практичними завданнями різноманітного характеру. Посібник містить численні схеми мовного аналізу, приклади, які не тільки полегшують засвоєння теорії, а й сприяють узагальненню і систематизації набутих у школі знань, глибшому розумінню внутрішніх закономірностей мови, спонукають читача до пошуку шляхів розв'язання поставлених творчих завдань. Книга буде корисною всім, хто прагне досконало володіти сучасною українською літературною мовою, їі лексичним і фразеологічним багатством, знати норми орфоепії, орфографії, граматики та стилістики і вміти свідомо застосовувати їх на практиці.

Цей словник є спробою лексикографічно зафіксувати швидкозмінний та плинний за своєю природою сленґовий шар української мови - той його складник, якого, на переконання користувачів російської фєні, не існує (як, утім, і самої мови), а на переконання користувачів правдиво народної, джерельної, солов'їно-калинової мови, і не повинно існувати. Тим часом доктор філологічних наук, завідувачка відділу соціолінґвістики Інституту української мови НАН України Леся Ставицька, взявши за джерельну базу тексти художньої літератури, засобів масової інформації, наукових видань, або й просто зразки розмовної мови, уклала словник, який містить сучасну жарґонну лексику різнотипного соціяльного походження, а також лексику розширеного вживання, що поповнила жарґонізовану розмовну мову. "У професійного філолога і пересічного мовця, - пише авторка в передмові, - почасти складається уявлення про суто російський характер жарґонного слововживання, неконкурентноспроможність української мови у розмовних, стилістично знижених сферах комунікації, нездатність продукувати сучасні іронічні стилі спілкування. Варто вчитатись у зібрані тут репліки, діялоги, тексти, щоби пересвідчитись в українськості того жарґоновживання, яке, на перший погляд, може здатися прероґативою російських розмовних моделей. Крім того, суржикове слово у суто комунікативному аспекті не завжди свідчить про брак мовної культури чи незнання українського лексичного відповідника: нерідко, особливо в інтеліґентських дискурсах, чужомовність підсилює іронічне, сміхове начало, закладене у цій лексиці". Від того, наскільки присутній у свідомості українських мовців національний сміховий вербальний простір, великою мірою залежить виживання та зміцнення комунікативної потужности української мови. Словник містить понад 3200 слів і 650 стійких словосполучень. Він розкриває значення кожного з них, подає його соціяльну та стилістичну характеристику, а часом також наводить короткий етимологічний коментар.

Розглядаються загальні питання теорії прізвища, історія становлення цього феномену та специфіка функціонування родових назв в Українських Карпатах. Аналізуються мовний та правовий статуси прізвища, глобальні національні, регіональні ознаки прізвищевих назв, їх варіантність, лексичне значення тощо. Подаються всі прізвища, які функціонують на території Закарпаття в перші повоєнні роки і тепер (понад 11,5 тис.). Біля реєстрового прізвища наводяться нинішня його географія побутування, перші фіксації прізвищевої назви в давніх документах Карпатського регіону, дані про соціальний статус засновника роду. Статті завершуються етимологічною довідкою щодо походження прізвища

Ч. 1 : Матеріали до словника

Монографія "Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст." - перша спроба подати цілісну характеристику регіонального функціонування української мови в зазначений період у контексті істориш-культурних чинників, які впливали на соціальний статус української мови, її функціональні сфери та ступінь внутрішнього розвитку. У першій частині монографії представлено словникові матеріали, з яких постає загальний образ західного варіанта тодішньої української літературної мови у зіставних зв'язках із її сучасними лексичними, граматичними, фонетичними нормами тощо. Реєстрову частину словника укладено з таких лексичних одиниць, що у їх формі, значенні й особливостях слововживання виявилася історична специфіка літературномовного процесу на західноукраїнських землях, зокрема й на Буковині, - вплив живої народної мови - діалектів південно-західного наріччя, співтериторіальних мов, які функціонували в місцевому соціумі в силу поліетнічного складу населення, діяльності чужомовної державної адміністрації часів Австро-Угорщини. Матеріали до словника містять близько 3500 словникових статей. Ілюстративні матеріали мають різне функціонально-стилістичне спрямування, у них використано тексти публіцистики, навчальних посібників, листування, художньої літератури, зразки інформаційного мовлення - хроніку громадсько-політичного життя, рекламу, оголошення тощо. У коментарях до кожної словникової статті подано зіставні мовні факти з польської, німецької, російської, румунської та інших мов. Друкується згідно з ухвалою Вченої ради Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича, протокол №2 від 23 березня 2000 р.

Словник містить близько 2 тисяч найменувань спеціальних понять та реалій східно-християнського церковного обряду (серед яких номенклатура богослужбових книг та еортоніми - назви церковних свят, постів, днів, тижнів). Крім тлумачень відповідних термінів, словник подає термінографічний опис сучасного стану української церковно-обрядової термінології. З цією метою він фіксує фонетичні, словотвірні, лексичні, синтаксичні та орфографічні варіанти церковно-обрядових термінів.

У пропонованій монографії вперше досліджуються як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні чинники, які впливають на побудову та стандартизацію термінів у національних терміносистемах, на їхню зовнішню та внутрішню форми, виявляються механізми термінологічного планування з точки зору соціолінгвістики, роль свідомого та підсвідомого у втручанні в мову з метою лексичної модернізації та стандартизації, досліджуються мовні інтерференції як соціолінгвістичний чинник у формуванні терміносистем. Книга буде корисною для науковців-термінологів, соціолінґвістів, фахівців зі стандартизації терміносистем, у навчальному процесі лінгвістичних вузів та факультетів.

У підручнику розглядаються предмет і завдання стилістики, стилістичні категорії, взаємодія функціональних стилів. Окремі розділи присвячені лексичним та фразеологічним засобам стилістики, стилістичним можливостям етимології, морфології та синтаксису. Значну увагу приділено питанням нормативності української мови в засобах масової інформації. Для студентів факультетів журналістики та інших гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів.

У монографії розглядаються процеси розвитку сучасних літературних мов світу, характерні ознаки мови нації - її функціональна різноманітність, тенденції збагачення словникового складу, інтернаціоналізація лексичних засобів, зокрема в галузі нової термінології, - що не однаково проявляються в старописемних і молодописемних мовах. Аналізуються процеси розвитку мов у СРСР і США, а також у країнах, що розвиваються, африканського, південноамериканського і азіатського континентів. Для мовознавців - дослідників, викладачів і студентів, суспільствознавців, вчителів, лекторів і пропагандистів.