На основі документальних джерел висвітлюються основні аспекти адміністративної реформи гетьмана П.Скоропадського у 1918 р. Головна увага приділяється визначенню правового статусу центральних та місцевих органів державного управління, а також управлінській діяльності гетьмана та уряду Української Держави. Підкреслюється, що в період гетьманату було закладено основи реформи органів місцевого самоврядування. Таким чином, організаційна структура та компетенція органів державного та місцевого управління дозволяли виконувати управлінські функції перехідного періоду.

Висвітлюється формування жіночої політики в сучасній Україні. Розглядається паритетна демократія як основоположний принцип формування громадянського суспільства, роль жіночих організацій в демократизації політичного життя суспільства. Обговорюється статус, соціальний та правовий захист, реалізація гарантій трудових прав жінок в умовах формування ринкової економіки. Аналізуються деякі історико-правові аспекти розвитку кредитних правовідносин в Україні, роль і значення виборчих систем в демократичному суспільстві, права і обов'язки в концепції прав людини, система і компетенція органів державного управління у соціально-культурній сфері незалежної Української держави. Обговорюються проблеми формування етнонаціональної політики, духовних цінностей молоді, деякі проблеми прокурорського нагляду та правосуб'єктності територіальних громад. Розглядаються проблеми і перспективи розвитку приватного права в Україні тощо.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Розглянуто особливості науково-дослідницької роботи студентів з лексикології. Наведено вихідні теоретичні спостереження щодо слова та його значення, парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних відношень у словниковому складі. Подано об'єктивний поділ мовної картини світу стосовно різних частин мови та на цій основі розглянуто різні апроксимативні методи вивчення словникового складу мови в синхронії, діахронії та панхронії. Сформульовано проблемні питання та назви типових наукових досліджень.

За допомогою сучасних методів лінгвістичного картографування вперше відображені ареали лексичних, словотвірних та інших протиставлень у сучасній народній ботанічній лексиці більшості українських говорів. Матеріали для Атласу зібрано за спеціальним питальником у 133 населених пунктах України. До видання увійшли 68 лінгвістичних карт, коментарі й матеріали до карт, некартографовані матеріали та інша інформація.

Обгрунтовано важливість і доцільність використання засобів масової інформації в навчальному процесі для підвищення ефективності засвоювання лексичного та граматичного матеріалу, та структуризації заняття з використанням media матеріалів.

Розглянуто перспективи зіставлювального дослідження обрядових лексичних позначень у слов'янських мовах за когнітивною, феноменологічною та структурно-семіотичною парадигмами. Висвітлено окремі можливі способи символічного моделювання, лексичної категорізації обрядових знаків, зважаючи на їх внутрішню форму. На підставі виявлення співвідношення між основними поняттями структурної лексичної семантики (опозицією, мотивацією тощо) встановлено кореляції обрядових термінів за формою та змістом. Запропоновано реконструкцію архаїчних концептів, їх аксіологічних і онтологічних фокусів, парадигматичних та інших системних зв'язків одиниць.

Розглянуто сутність, походження і розвиток мови, її фонетичну, лексичну та граматичну системи. Подано визначення багатьох мовознавчих термінів.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної української та російської мов, зокрема, лексичної синонімії, ідіом з архаїчними компонентами, мовного вираження простору, структурно-семантичної моделі складних прикметників і текстуальних засобів вираження суб'єктивної модальності. Детально проаналізовано творчість Т.Шевченка, М.Яцківа, В.Винниченка, Ю.Липи, В.Захарченка та У.Самчука.

Розглянуто явище творення термінів на основі греко-латинських морфем, яке сприяє процесу інтернаціоналізації термінів і посиленню загальних тенденцій розвитку словотвірної системи російської мови. Інтернаціональні лексичні одиниці, утворені на основі греко-латинських елементів, можна вважати асимільованими російською мовою: вони регулярно вживаються в галузі підприємництва, включені в парадигматичну систему, вступають в синтагматичні відносини з лексичними одиницями російської мови.

Здійснено спробу інтерпретації південної межі північного (поліського) наріччя української мови на базі діалектного матеріалу. На основі вивченого лексичного матеріалу зроблено висновки стосовно життєво важливих галузей діяльності східних слов'ян.

Визначено шляхи оптимізації навчання іноземної мови у вищих навчальних закладах. Наведено основні дидактичні характеристики шкільного підручника іноземної мови, а також психолого-педагогічні характеристики процесу навчання іншомовної діяльності. Висвітлено проблеми формування фонетичних, лексичних та граматичних навичок. Розглянуто питання оптимізації навчання англійської мови у школі. Проаналізовано досвід навчання лінгвокраїнознавчої лексики у короткотерміновому інтенсивному курсі. Зроблено стислий огляд історії епістолярної літератури.

На основі когнітивного підходу проаналізовано емотивність як мовне явище, розглянуто її онтологічні та гносеологічні основи, компонентний склад та кількісні характеристики. Досліджено взаємовідношення емотивності з предметно-логічним компонентом значення та варіанти взаємодії зазначених складників у семантичній структурі мовних одиниць різних рівнів, передусім лексичного та граматичного, які є основою для утворення фразеологічних одиниць. Детально розглянуто взаємовідношення між емотивністю та функціонально-стилістичним компонентом значення.

Відмічено, що мовна компетенція людини є одним з найвизначніших здобутків людства. На основі використання засобів мовної комунікації порушено проблеми моралі, співіснування на гуманістичних засадах, в т.ч. і співіснування з природою.

Аналізується структура звичаю та традиції, порівнюється семантичний обсяг понять, визначаються основні семантичні особливості структур. Наповнення останніх відзначаються певною мірою семантичної релевантності по відношенню до загального значення досліджуваної структури, у зв'язку з чим розглядаються дві основні групи лексичних одиниць в залежності від функції складників етнолінгвістичної ситуації.

Розглядаються теоретичні та практичні питання адміністративно-правового статусу керівника підприємства, специфіка положення керівника підприємства як різновиду посадових осіб. Висвітлюється зміст та характер компетенції керівника підприємства, аспекти її реалізації в окремих сферах діяльності підприємства, а також проблеми адміністративної відповідальності керівника підприємства.

Висвітлено проблеми лексичної семантики, зокрема, питання, пов'язані з аспектами її модифікацій, які потребують використання нових, сучасних методів дослідження. Лінгвістична семантика не може вивчатися окремо від концептуальної структури та когнітивного розвитку лексичних одиниць, за значеннями слів стоять пов'язані з ними когнітивні структури, процеси семантичного переосмислення відтворюють зміни, що відбуваються на концептуальному рівні свідомості та в мові як частині складної когнітивної системи світосприйняття та мислення.

Розглядаються методологічні, організаційні та кваліфікаційні засади культури державного управління на вищому й місцевому рівнях на прикладах Президента, Голови Верховної Ради, Прем'єр-міністра України та голів місцевих адміністрацій. Пропонується організаційна характеристика їхнього управлінського статусу, що органічно пов'язано з Конституційним визначенням повноважень, з Регламентом роботи Верховної Ради України і Законом України "Про державну службу". Автори доводять, що гарантії необхідного Україні рівня культури вищих посадових осіб і посадових осіб регіонального рівня закладені саме в документах, що аналізуються, оскільки в них має бути точно розрахований статус, компетенція, функціональне навантаження кожного з них для того, щоб, принаймні на їхньому рівні, була досить переконливо представлена українська правова держава, яка вже досконалістю своїх організаційно-правових механізмів створює умови для безпомилкової управлінської діяльності.

Предметом курсу "Культура мови вчителя" є норми та виразові засоби усного та писемного мовлення. Виходячи з даного положення, у посібнику розглядаються актуальні проблеми культури усної та писемної мови, подаються практичні рекомендації щодо вживання слів, граматичних форм, синтаксичних конструкцій. Мета, яку поставили автори, - прищеплення навичок усного спілкування в тісному колі і перед широким загалом, ознайомлення з головними нормами української літературної мови (орфоепічною, лексичною, граматичною, стилістичною, правопису), формування стійкого інтересу до власної мови, прагнення добиватися вдосконалення її в практичному володінні.

Наведено новий варіант універсальної моделі лексичного процесора для ведення медичної документації. Розглянуто фрагмент "лексичного дерева", яке лежить в основі побудови цього процесора.