Работа профессора Ивана Андреевича Линниченко была напечатана в 1917 году, в год революции, и является открытым письмом М.Грушевскому с критикой его исторических взглядов и общественной деятельности.

У книзі автор аналізує становище різних частин України, що опинилися у складі СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини. Особливу увагу він звертає на розвиток політичних настроїв західних українців та пропонує тактику поведінки, метою якої є незалежна соборна Українська Держава.

Автор, один з активних діячів Української революції, аналізує стан Радянської України доби НЕПу та перспективи її розвитку.

Фотоальбом, який побачив світ у Львові 1935 року і був підготовлений на відзначенню двадцятирічного ювілею створення Українського Січового Стрілецтва (У.С.С.), містить унікальні фотографії, що супроводжуються детальними науковими коментарями. Ілюстрації дають змогу ознайомитись не тільки з героїчними змаганнями У.С.С., але й суворими буднями борців за незалежність України. Для всіх, хто цікавиться історією України та героїчними звитягами Українських Січових Стрільців та Української Галицької Армії.

З приводу 25-ліття від постання ОУН проф. д-р Лев Ребет написав 1954 року публіцистично-критичний нарис п. н. «Світла і тіні ОУН», що друкувалися «підвалами» в тижневику «Український самостійник» у чч. 247 (10. 10. 1954) до 277 (8. 5. 1955). Лев Ребет тоді виконував обов'язки одного з уповноважених проводом ОУН на українських землях, з дорученням «тимчасово перебрати керівництво Закордонних частин ОУН і реорганізувати їх згідно з позиціями проводу ОУН в Україні», і займав становище головного редактора газети «Український самостійник». Хоча Лев Ребет писав свою працю, так би мовити, у вільні хвилини поза безліччу всіляких інших занять та обов'язків, і під тиском кожнотижневого «продовження» в газеті, однак ця праця дає надиво повну та плястичну картину розвитку ОУН на західньоукраїнських землях до другої світової війни, змальовуючи її пізніші кризові ситуації, її боротьбу — невдачі та досягнення, її ідейно-програмову завершеність у 1943 р. на III Надзвичайному великому зборі ОУН, отже під час зудару на наших землях двох імперіялістичних сил — Німеччини і Росії, а далі післявоєнний період на чужині аж до 1954 р. Перечитуючи цю працю, відчуваєш, що автор міг би багато більше розповісти та докладніше з'ясувати різні періоди боротьби ОУН, бож він від постання цієї організації 1929 року брав у ній активну участь і, займаючи важливі або й ключеві становища в організаційній структурі, він співвирішував її долю. Лев Ребет обмежився поданням конечних фактів, найістотніших елементів розвитку, щоб увипуклити загальні контури та політичний зміст дії ОУН. Аналізу проведено послідовно, з виразним прагненням до об'єктивности, і завдяки тому зарисовано синтезу всієї дії ОУН на протязі 25 років. Дуже виразно виступає факт, що ОУН завжди була політичною організацією, що провадила боротьбу проти окупантів з єдиною метою створення самостійної державности України; вона не була партією в звичайному розумінні того слова, зокрема екстремістською партією, що прагнула до зміни режиму; вона ніколи не стала фашистською чи нацистською. Тепер, у 35-ліття постання ОУН, праця Лева Ребета не втратила нічого зі своєї вартости чи актуальности. Навпаки, її цінність для дослідника нашої поточної історії тільки збільшилася, бо вона становить своєрідний документ часу. Вона має вартість і актуальнополітичне значення для кожного, хто не збайдужів до ідеалів, за які боролася ОУН. Під назвою ОУН існують та діють тепер у діаспорі три угруповання, — споріднені, коли мовиться про їхнє коріння, — відмінні, і навіть досить далекі одно від одного, коли йдеться про політичний зміст. Боротьба і досягнення ОУН пов'язується найчастіше з деякими особами, яким приписується непомірно великі заслуги. Так постали леґендарні культи осіб, становлячи, без сумніву, викривлення історичної правди і цим завдано, треба сподіватися, тільки мимовільної кривди всім тим, хто віддали свої сили або й утратили життя під прапором ОУН у боротьбі з ворогом. У праці Ребета натомість дуже виразно сказано, що ОУН була сильна не так заслугами окремих осіб, як скорше вкладом праці та жертвами тисяч відданих ідеї боротьби за державну незалежність. Висування нібито великости окремих осіб ледве чи корисно вплинуло на дальшу долю ОУН. Не маємо сумніву, що в Україні ОУН — це не конче проминулий безслідно етап боротьби за самостійність. Живі свідки цієї боротьби ОУН та й самі учасники її, спогади про збройні очайдушні змагання проти двох імперіялістичних загарбників під час другої світової війни, як і тривання цієї боротьби проти російських більшовиків ще кілька років після війни, а також ідейні позиції ОУН, зокрема ті, що їх схвалено на III Надзвичайному великому зборі 1943 р., відбутому саме в час зудару двох взаємноворожих тоталітаристських сил, з їх підкресленим прагненням до свободи, самовизначення і народоправства — живуть і далі в Україні серед старшого покоління і передаються молодим. Обезчещування ОУН і лайка на її адресу з боку власть імущих у СССР, що тривають по той бік залізної завіси безперестанку, тільки підтверджують, що ідейний зміст ОУН і далі становить істотний чинник сили. Бо з привидами більшовицькі реалісти ніколи не воюють. І з того погляду варто, щоб книжка Л. Ребета дійшла до читача в Україні, щоб він дізнався правди, всієї правди, хоч і не без тіней, але по суті світлої та здорової правди. «Світла і тіні ОУН» — це останнє слово Лева Ребета щодо історії і з'ясування суті ОУН. Скритовбивник Богдан Сташинський, на доручення КГБ, припинив творче та працьовите життя автора цієї книги.

Праця Василя Іваниса присвячена боротьбі українців Кубані за самостійність та союз з Україною у 1917-1920 рр.

Книга посвящена национальному герою Уругвая, одному из руководителей Войны за независимость испанских колоний в Южной Америке, Хосе Артигасу (1764–1850).

Книга рассказывает о жизни и деятельности Гамаля Абдель Насера — первого президента Арабской Республики Египет, выступавшего за прочную дружбу Египта с Советским Союзом. На обширном фактическом материале автор, работавший собственным корреспондентом «Комсомольской правды» в АРЕ, показывает борьбу Насера за независимость Египта, за сплочение всех арабских народов

Ч. 1 : Німецька окупація України. - 2008

Ця книга присвячена висвітленню визвольної боротьби українського народу проти його основних ворогів під час Другої світової війни, гітлерівської Німеччини і більшовицької Москви.

У книзі висвітлюється історія формування, розвитку та падіння першої у XX ст. Української держави, пов’язаних з цим соціальних процесів, культурних перетворень та політичних подій. Головна увага приділяється розгляду періоду гетьманування П. Скоропадського, під час якого Україна перетворилася на справжній державний організм з усіма властивими йому ознаками та атрибутами. У цьому зв’язку критично переглядаються поширені в історіографії оцінки діяльності лідерів Центральної ради. Гетьманату та Директорії, характер діяльності більшовицьких, анархістських та білих сил. При написанні книги, крім звичайних історичних джерел, широко використовувалися мемуарні свідчення різних людей, що пережили ці буремні роки в містах України, особливо у Києві, події в якому реконструюються з особливою увагою. Книга розрахована на широкий загал читачів, всіх, хто цікавиться історією своєї Батьківщини.

Настоящее издание - единственный научный труд во всей мировой историографии, специально посвященный этой проблеме. Созданный 40 лет назад, он представляет интерес, прежде всего тем, что не связан с сегодняшними политическими событиями, точнее - не ими порожден, но при этом удивительно современен. Такая судьба редко выпадает на долю академического исследования. Вряд ли следует удивляться и тому, что он появился в эмиграции.

  Текст у форматі PDF 2.23 Мб

Книга присвячена одній із найменш висвітлених у літературі епох української епохи - часові од Батиєвої навали (1239-1241 рр.) до Люблінського сейму (1569 р.). Всім, хто цікавиться історією України.

Кн. 1. - 1998. - 453 с.