Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Обґрунтовано методологічні основи розвитку ринку землі як форми доступу сільськогосподарських виробників до земельних ресурсів, суспільно-економічного механізму її переходу до більш продуктивного використання. Удосконалено методологічні та методичні підходи ринкової оцінки стосовно ділянок, використовуваних у сільськогосподарському виробництві. Здійснено аналіз сучасних інституційних та економічних умов формування та функціонування ринку сільськогосподарських угідь в Україні, інтересів основних груп його учасників (сільськогосподарських підприємств та особистих селянських господарств). Розроблено методологію формування інституційних та економічних механізмів регулювання ринку земель. Розрахована на науковців, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, оцінювачів та інших фахівців ринкової інфраструктури, зацікавлених у розвитку ринку сільськогосподарських земель.

У монографії висвітлені теоретико-методологічні засади землеустрою сільських територій, напрями упорядкування ринкових земельних відносин, що складаються в Україні внаслідок аграрної та земельної реформ. Обґрунтовано підхід, який базується на сучасних методах геоінформаційно-картографічного моделювання параметрів соціально-економічного та екологічного стану і використання земельних ресурсів, розвитку агропромислового комплексу держави. Застосовано технології геоінформаційно-картографічного моделювання стану земельних ресурсів і їх господарського використання; методи збору, аналізу та узагальнення статистичної, фондової, картографічної інформації, даних ДЗЗ про земельні ресурси і землекористування, працересурсний та економічний потенціал сільської місцевості, соціальні та господарські проблеми села; абстрактно-логічного та математико-статистичного аналізу; опитування та анкетування, історико-географічних порівнянь; економічного, кореляційного, факторного і кластерного аналізу; землевпорядного проектування; групування, районування та прогнозування змін стану землекористувань, чисельності населення і медико-географічної ситуації в сільській місцевості тощо. Наукове видання розраховане на вчених, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців землевпорядного профілю та сільськогосподарського виробництва, працівників сфери державного управління земельними ресурсами, органів місцевого самоврядування.

У монографії проаналізовано сучасний стан і тенденції використання земельних ресурсів у сільському господарстві. Встановлено, що деградація ґрунтів нині є однією з найважливіших виробничо-екологічних проблем, передумовою неможливості досягнення високої еколого-економічної ефективності використання земель у майбутньому. Запропоновано методику визначення суспільних утрат від деградації земель, яка базується на обчисленні частки капіталізованого рентного доходу, що втрачається при зниженні родючості ґрунту за різних ступенів деградації земель, а також витрат на відновлення родючості порушених і малопродуктивних земель. Обґрунтовано науково-методичний підхід до визначення економічної ефективності ґрунтоохоронних заходів у сучасних ринкових умовах, який базується на одержанні додаткового доходу за рахунок приросту врожаїв сільськогосподарських культур на захищених земельних ділянках. Наукове видання розраховане на дослідників, аспірантів, магістрів факультетів землевпорядкування вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців з землеустрою, моніторингу, агрономів, працівників сфери державного управління земельними ресурсами та органів місцевого самоврядування.

У монографії охарактеризована сутність концептуальних підходів до вирішення проблем землеустрою сільських територій в умовах реформування земельних відносин, оцінено іноземний досвід землеустрою сільських територій, сформульовано організаційно-правові засади землевпорядного забезпечення формування різнорангових сільськогосподарських землекористувань. Подана інформація про геоінформаційно-картографічні технології, які використовуються при землеустрої сільських територій. Наукове видання розраховане на вчених, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців землевпорядного профілю та сільськогосподарського виробництва, працівників сфери державного управління земельними ресурсами, органів місцевого самоврядування.

У монографії висвітлені концептуальні засади вирішення проблем сільських територій України: землевпорядкування, оптимізації використання земельно-ресурсного потенціалу, охорони земель і відтворення родючості ґрунтів, покращення демографічної і медико-географічної ситуації, зниження соціальної напруги і соціальних негараздів. Дослідження базувалися на аналізі параметрів соціально-економічного, демографічного та екологічного стану сільської місцевості, характеру використання її земельних ресурсів, розвитку агропромислового комплексу тощо. В них застосовувалися методи збору, аналізу та узагальнення статистичної, архівної та фондової інформації, даних ДЗЗ, тематичних карт, які відображали стан і характер використання земельних ресурсів, наявний працересурсний та економічний потенціал села, соціальні, господарські та екологічні проблеми сільської місцевості. Важлива роль в оцінюванні та відображенні гостроти проблем сільської місцевості, обґрунтуванні напрямків і засад їх вирішення відводилася методам геоінформаційно-картографічного моделювання, районування та прогнозування. Наукове видання розраховане на дослідників, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців у сфері землеустрою та управління природокористуванням, працівників органів місцевого самоврядування, усіх тих, кому не байдужа доля українського села і її мешканців.

У монографії висвітлені теоретико-методологічні засади землеустрою сільських територій, напрями упорядкування ринкових земельних відносин, що складаються в Україні внаслідок аграрної та земельної реформ. Обґрунтовано підхід, який базується на сучасних методах геоінформаційно-картографічного моделювання параметрів соціально-економічного та екологічного стану і використання земельних ресурсів, розвитку агропромислового комплексу держави. Застосовано технології геоінформаційно-картографічного моделювання стану земельних ресурсів і їх господарського використання; методи збору, аналізу та узагальнення статистичної, фондової, картографічної інформації, даних ДЗЗ про земельні ресурси і землекористування, працересурсний та економічний потенціал сільської місцевості, соціальні та господарські проблеми села; абстрактно-логічного та математико-статистичного аналізу; опитування та анкетування, історико-географічних порівнянь; економічного, кореляційного, факторного і кластерного аналізу; землевпорядного проектування; групування, районування та прогнозування змін стану землекористувань, чисельності населення і медико-географічної ситуації в сільській місцевості тощо. Наукове видання розраховане на вчених, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців землевпорядного профілю та сільськогосподарського виробництва, працівників сфери державного управління земельними ресурсами, органів місцевого самоврядування.

Документ присвячений висвітленню питань формування теоретичних засад виокремлення, ідентифікації та структуризації виробничого потенціалу сільської території на основі багатофункціональності земель за їх цільовим призначенням. У ньому розкрито особливості становлення на європейських засадах сучасної системи Державного земельного кадастру як офіційної інформаційної бази, в якій багатофункціональність конкретної сільської території відображається структурою категорій земель та угідь відповідно до локалізованої в межах адміністративно-територіального утворення економічної діяльності. На основі застосування відомостей Державного земельного кадастру розроблено та апробовано алгоритм оцінювання виробничого потенціалу сільської території у сфері сільськогосподарської діяльності та порівняльної оцінки ефективності його використання в розрізі регіонів держави. Виявлено, що явними лідерами за рівнем використання виробничого потенціалу у сфері сільськогосподарської діяльності є області, які мають найнижчі його обсяги: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька та Тернопільська області. Запропонований алгоритм оцінки виробничого потенціалу сільських територій забезпечує отримання результатів, що можуть застосовуватися для проведення моніторингу та прогнозування змін під впливом господарської діяльності; розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо здійснення більш раціонального поточного і перспективного використання соціально- економічного потенціалу сільських територій; створення умов для повноцінної життєдіяльності сільського населення у екологічно збалансованому природному середовищі; оперативного задоволення інформаційних потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, що підвищуватиме їх адміністративну спроможність щодо сприяння розвитку сільського господарства та сільських територій відповідно до положень Угоди про асоціацію з ЄС.

У доповіді висвітлені світоглядні, філософські та економіко-теоретичні підходи до питань власності на землі сільськогосподарського призначення та їх обігу. Розглянуті наслідки земельної реформи та запровадження ринку землі за агрохолдингової та селозберігаючої моделей аграрного устрою. Розкрито ефективність системного та синергетичного посилення результативності земельної реформи та ринку землі за рахунок адміністративно-територіальної, податкової, соціальної та інформаційної реформ. Запропоновані нормативно-правові положення щодо базових передумов запровадження та функціонування проселянського та селозберігаючого обігу земель. Ця доповідь вмотивована необхідністю: · зняття політичної та громадянської напруги навколо питань дії мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення · розкриття механізму передачі та капіталізації місцевих ресурсів для розвитку сільських територій; · формування парадигми (національної ідеї) Українозбереження у глобальному світі. Для тих, кому небайдужі Україна, українські землі, наші села та селяни.

В методичному посібнику проаналізовано питання нормативно-правового забезпечення інвентаризації земель та відповідність існуючої інформації про землі (земельні ділянки) наукових установ, підприємств та організацій НААН вимогам чинного законодавства. Описано основні проблеми, які виникають за відсутності методики проведення та галузевого стандарту інвентаризації земель для землекористувань, що мають специфічні особливості у використанні на прикладі наукових установ, підприємств та організацій НААН. Висвітлено стандартизацію та нормування робіт із землеустрою. Наведено основні положення галузевого стандарту, а також його структуру, зміст та склад при проведенні інвентаризації земель наукових установ, підприємств та організацій НААН. Представлено аналіз сучасного стану використання земель наукових установ, підприємств та організацій НААН як передумова інвентаризації земель Запропоновано методичні рекомендації щодо проведення інвентаризації земель (земельних ділянок) наукових установ, підприємств та організацій НААН.

Методичний посібник розрахований для вчених, аспірантів, сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, працівників наукових установ, підприємств та організацій Національної академії аграрних наук України, працівників сфери державного управління земельними ресурсами, органів місцевого самоврядування.

У монографії здійснено аналіз законодавчо-нормативного забезпечення ведення земельного кадастру відповідно до сучасних світових тенденцій та актуальних завдань управління земельними ресурсами. Показано основні проблеми, які виникають у процесі ведення державного земельного кадастру. Визначено основні негативні наслідки помилок і неточностей даних земельного кадастру. Надано пропозиції щодо удосконалення законодавчо-нормативного забезпечення ведення земельного кадастру. Запропоновано вдосконалення системи земельного кадастру в Україні за пріоритетними напрямами, які забезпечать актуальність, достовірності і повноту даних, а саме здійснення актуалізації даних, зокрема, оновлення геодезичної та картографічної основ; виправлення помилок просторових та атрибутивних даних; доповнення бази даних Державного земельного кадастру відомостями, необхідними для ефективного управління земельними ресурсами. На основі результатів виконаних досліджень надано пропозиції з виправлення недоліків у функціонуванні системи земельного кадастру на підставі проведення комплексних наукових досліджень.

Для фахівців землевпорядного профілю, викладачів, здобувачів вищої освіти за спеціальністю 193 Геодезія та землеустрій, працівників сфери державного управління земельними ресурсами та органів місцевого самоврядування.