Ми знаємо Грушевського-історика, не забуваємо й про Грушевського-етнографа і літературознавця. Менш відомо нам про його політичну діяльність на посаді голови Центральної ради і майже нічого ми не знаємо про те, що Грушевський є автором декількох збірників статтей, актуальність і злободенність яких можна повною мірою збагнути тільки зараз, коли нинішня ситуація майже повторює ту, що склалася в Росії на початку XX століття. Ця книга - збірник історико-публіцистичних та політичних статей Михайла Грушевського, виданих у 1917 р.

Книга є спробою накреслити політичну філософію та ідеологію Дмитра Донцова в загальному контексті розвитку української політичної думки. Теорії Дмитра Донцова та його ідеологія були, з одного боку, продуктом української тогочасної дійсності, а з іншого - його діяльність помітно вплинула на формування цієї дійсності, що віддзеркалено у пропонованій книзі.

В цій брошурці гасло самостійної України було поставлено ясно - “Україна для українців”. При чому Україна розумілася, як цілісність усіх етнографічних українських земель. Цією публікацією іменем “РУП” М.Міхновський проголосив “Єдину, нероздільну, вільну, самостійну Україну від гір Карпатських аж по Кавказькі”, себто був проголошений принцип “Самостійності і Соборності України”, і це стало заповітом для тодішніх українців і їх нащадків, а сам Микола Міхновський став пророком нашого національного визволення.

Дві праці Дмитра Донцова (1883-1973) - відомого вченого, ідеолога українського націоналізму, мислителя ХХ ст. - написані у 1938-1944 рр. Автор окреслює ідеал нової суспільності, ставить дороговкази для українців: розвивати героїчні традиції нашого народу, формувати еліту високої національної свідомості, державницького мислення, яка прагне безоглядно служити своєму народові.

Значення публіцистичної діяльності Дмитра Донцова полягає не тільки в глибокому розгляді проблем, так пекучо актуальних для сучасності, але й в періодичному подаванні їх між обома війнами в місячнику — наперед у Літературно-Науковому Вістнику, опісля в Вістнику — де він безумовно розчищував нашу національну духовість. Тимто хто хотів би обмежити Донцова тільки до його книжкових видань, той зовсім заперечив би той колосальний вплив, який відбився на останньому поколінні України.

Останнім часом істотно зросли, загострилися дискусії навколо двох ключових особистостей революційної доби (1917 –1920 рр.) – В. Винниченка і С. Петлюри. В пропонованій книзі паралельно викладені факти їх біографій, громадсько-політичної, державницької, художньотворчої діяльності. Знайомлячись із ними, будь-хто зможе порівняти двох діячів за ступенем обдарування, рівнем інтелекту, широтою ерудиції, життєвими принципами, вчинками, поведінкою, оцінити внесок кожного у справу українського відродження, державотворення, національної суспільно-політичної думки, науки і культури. Це дасть об’єктивну основу для того, щоб суперечки навколо постатей В. Винниченка і С. Петлюри набули граничної предметності, конкретності, фактологічно-документальної переконливості, а запропоновані висновки сприймались читачами не на віру, а могли бути підтверджені, чи, навпаки, спростовані всією сукупністю добутої інформації, наявних аргументів. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією.

Ім'я Михайла Сергійовича Грушевського повернулося у незалежну Україну із примусового забуття. Будучи відомим ученим і державним діячем, він залишив по собі славну пам'ять як людина, що у важкі для України часи стояла біля керма Центральної Ради, що до кінця свого життя зберегла віру в щасливу долю українського народу.

Як віра втілюється в церкві, так національна містика в політиці. "Все починається з містики і все кінчиться політикою", все починається "шумними ідеями" і кінчиться щоденною працею. "Справа полягає на тім, щоб у кожній системі містику не з'їла політика, що зродилася з неї". Щоб кожний крок "щоденної праці" був надхненнй великою містичною метою.

Т. 1.. - 2010. - 384 с.

Фундаментальний твір Д. І. Дорошенка (1882-1951), написаний на початку 20-х і вперше надрукований у 1923 р. в Празі, являє собою узагальнююче дослідження з української історіографії. Охоплює час від XI до XX століття. Публікується репринтним способом за першодруком. "Огляд української історіографії" відкриває серію публікацій "Державна школа: Історія. Політологія. Право”. Для істориків, філософів, усіх, хто цікавиться розвитком вітчизняної історичної думки.

Головний твір видатного українського мислителя, ідеолога українського націоналізму. В творі автор визначає причини занепаду української державницької думки та окреслює шляхи досягнення національного ідеалу.

Збірка статей присвячена висвітленню різнобічної наукової та політичної діяльності непересічної особистості - В'ячеслава Липинського. Науковці з Києва, Полтави, Черкас, Дрогобича, Луцька, Львова у представлених статтях проаналізували окремі положення теоретичної спадщини славного сина українського народу.

"Основною темою цієї нашої розвідки є націократія, себто концепція державно-політичного й соціяльно-економічного устрою, що її заступай сучасний організований український націоналізм. Для кращого вияснення ідеологічно-програмових засад націократії та її відмінностей від інших політичних концепцій уважали ми за вказане спинитися також над коротким переглядом питань демократії, соціалізму, комунізму, фашизму й диктатури, що попереджають у цьому збірникові основну тему про націократію. Працю свою рекомендуємо насамперед увазі провідних націоналістичних кадрів. Обмежений розмір цієї книжки приневолив нас надати розвідці схематичний характер проте сподіємося, що й у такій обробітці вона дає відповідь на ряд актуальних для українського націоналізму питань"