Досліджено організаційно-педагогічні умови впровадження інтегративного підходу, за яких є можливим нове розв'язання проблеми підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів математики. На підставі аналізу наукової літератури обгрунтовано науково-теоретичні засади інтегративного підходу до даної підготовки. Теоретично обгрунтовано, розроблено та впроваджено модель підвищення її ефективності. Визначено критерії, розроблено показники сформованості інтегративних знань майбутніх учителів математики у межах професійної підготовки. З'ясовано рівні їх готовності до формування інтегрованих природничо-наукових знань. Експериментальним шляхом показано ефективність запропонованої моделі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему впровадження інтегративного підходу щодо навчання предметів математичного циклу у процесі фахової підготовки майбутніх учителів математики. Науково обгрунтовано концепцію вивчення та використання історії математики як інтеграційної основи навчання предметів математичного циклу. На підставі визначення концептуальних засад побудовано теоретичну модель вивчення та використання історії математики як інтеграційної основи навчання предметів математичного циклу, яка предбачає: забезпечення пропедевтичного вивчення історії математики та початкової методологічної шляхом введення для першокурсників факультативного курсу "Математика як наука та навчальний предмет"; використання історичного матеріалу безпосередньо у процесі навчання предметів математичного циклу; вивчення систематичного курсу історії математики. Детально розглянуто методичну систему навчання історії математики. Розроблено теоретичні підходи щодо структурування та змістового наповнення курсу. Визначено організаційно-методичний інструментарій навчання, з'ясовано можливості використання у навчальному процесі нових інформаційних технологій, зокрема, комп'ютерного тестування. Обгрунтовано, що в педагогічних університетах курс "Історія математики" доцільно будувати як навчальний комплекс, у якому лекційний курс створююється на хронологічному принципі, а практичний - охоплює історію розвитку окремих математичних галузей, запропоновано варіант даного комплексу. На підставі результатів експериментального впровадження побудованої моделі у навчальний процес підтверджено можливість створення з її допомогою сприятливих умов для одержання дидактичних результатів у трьох напрямах: розвиток особистості студентів на базі якісного засвоєння знань з історії математики; вплив історії математики на процес навчання предметів математичного циклу та інтеграцію математичних знань; формування у студентів готовності до професійно-педагогічної діяльності засобами історії математики.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано сутність і структуру методичної підготовки з використанням інформаційних технологій як значущої складової професійної підготовки вчителя математики. Виявлено критерії, показники й охарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів математики до професійної діяльності з використанням інформаційних технологій. Визначено та науково обгрунтовано педагогічні умови, що забезпечують підвищення ефективності методичної підготовки вчителя математики з використанням інформаційних технологій, розроблено модель методичної підготовки майбутніх учителів математики з використанням цих технологій. Впроваджено спецкурс "Інформаційні технології в процесі методичної підготовки майбутніх учителів математики", апробовано методичні рекомендації щодо використання інформаційних технологій у процесі навчання математики.

  Скачати повний текст

Визначено психолого-педагогічні та сформульовано методичні вимоги до організації контролю, коригування знань та умінь майбутніх вчителів математики в університетах. Обгрунтовано необхідність і доведено можливість організації та проведення алгоритмічного тестування в процесі підготовки таких фахівців з використанням педагогічного програмного засобу - інтегрованого середовища вивчення курсу "Основи алгоритмізації та програмування". Розроблено методичну систему організації алгоритмічного тестування, що грунтується на особистісно-орієнтованому підході. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено її ефективність у процесі підготовки майбутніх вчителів математики з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

  Скачати повний текст

Побудовано модель і запропоновано методичну систему формування професійної готовності студентів педагогічних ВНЗ до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в евристичному навчанні. Обгрунтовано необхідність формування у студентів-математиків професійно-орієнтованих евристичних умінь у процесі всього навчання в ВНЗ. Запропоновано методичні рекомендації щодо впровадження комп'ютерно-орієнтованого курсу в процес підготовки студентів-математиків та окреслено шляхи управління самостійною роботою студентів зі створення комп'ютерної підтримки евристичного навчання математики.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено нову технологію забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики. За допомогою факторного аналізу визначено педагогічні умови, які впливають на рівень якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики. Удосконалено категоріально-понятійний апарат наукового дослідження. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої технології забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови впровадження комп'ютерних дидактичних ігор у навчальний процес підготовки майбутніх вчителів математики й інформатики (МВМІ), якими є забезпечення реалізації педагогічного потенціалу даного навчального засобу адекватним рівнем комп'ютерної грамотності студентів; системне застосування та створення комп'ютерних дидактичних ігор з урахуванням мотивації, нахилів, розвитку творчого мислення з метою формування знань, умінь і професійних навичок студентів, а також проведення моніторингу їх навчальних досягнень). Розроблено модель впровадження комп'ютерних дидактичних ігор у професійну підготовку МВМІ, визначено критерії ефективності їх використання у навчальному процесі. Обгрунтовано педагогічні вимоги до розробки та програмування комп'ютерних дидактичних ігор у навчальному процесі підготовки МВМІ педагогічного ВНЗ. Обгрунтовано положення щодо форм і методів застосування комп'ютерних дидактичних ігор у фаховій підготовці вчителів математики й інформатики.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями, якими є оволодіння студентами системою знань з питань діагностики та навчання таких школярів, формування умінь і навичок розв'язування задач шкільного курсу поглибленого вивчення математики, реалізація усіх етапів практичної роботи (виявлення, діагностика, організація навчання на уроках математики та позаурочний час) з математично обдарованими учнями під час педагогічної практики. Розроблено критерії (теоретичний, практичний, мотиваційний), показники та рівні готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями. Уточнено зміст і компонентну структуру поняття "готовність майбутнього вчителя математики до роботи з обдарованими учнями". Обгрунтовано теоретичні засади формування готовності майбутніх учителів математики до роботи з обдарованими учнями у процесі проходження педагогічної практики.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підготовки майбутніх вчителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики. З'ясовано на основі аналізу науково-педагогічної літератури сутність понять "пізнавальний інтерес", "підготовка майбутніх вчителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики", "готовність майбутніх вчителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів". Підібрано педагогічні технології розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Розроблено та науково обгрунтовано структурно-функціональну модель підготовки майбутніх вчителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики й експериментально перевірено її ефективність у навчальному процесі. Визначено й обгрунтовано етапи процесу підготовки, доведено результативність впровадження структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх вчителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

  Скачати повний текст

Визначено сутність, компоненти та рівні пізнавальної самостійності студентів. Обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність організаційно-педагогічних умов розвитку пізнавальної самостійності майбутніх учителів математики, таких як урізноманітнення прийомів і засобів стимулювання мотивації навчання студентів, створення цілісної системи форм, видів і засобів самостійної діяльності майбутніх учителів математики, удосконалення педагогічної діяльності викладача з метою сприяння розвитку пізнавальної самостійності студентів, оптимізацію системи контролю за якістю самостійної роботи студентів педагогічного ВНЗ.

  Скачати повний текст

Визначено теоретико-методологічні засади та встановлено психолого-педагогічні умови розвивальної професійно-педагогічної освіти. Висвітлено теорію розвивального навчання в системі методичної підготовки майбутніх учителів математики, що грунтується на особистісно орієнтованому, стильовому, компетентнісному, системному та діяльнісному (задачному) підходах, концепціях моделей навчально-педагогічної, науково-методичної та професійно-педагогічної діяльності. Наведено чотирирівневу концептуальну модель розвивальної професійно-педагогічної освіти, що складається з професійно-освітньої, педагогічної, дидактичної та методичної систем. Розроблено науково-методичну систему професійно-методичної підготовки майбутніх учителів математики, що забезпечує функціонування двох саморозвивальних педагогічних систем "учитель - учень" і "викладач - студент". Доведено, що результатом її впровадження в практику ВНЗ є розвиток науково-теоретичного мислення, формування суб'єктів навчально-педагогічної діяльності в процесі вивчення елементарної математики та методики навчання математики, що забезпечує професійну готовність майбутніх учителів до інноваційного типу педагогічної діяльності - розвивального навчання математики.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підготовки майбутніх вчителів математики до організації взаємонавчання учнів основної школи. Подано узагальнюючу історико-педагогічну та теоретичну характеристику становлення та розвитку проблеми взаємонавчання, здійснено аналіз категоріально-понятійного апарату. Проаналізовано стан професійної підготовки майбутніх вчителів до організації взаємонавчання в педагогічній та психологічній літературі та практичній діяльності середньої та вищої школи, виявлено передумови підвищення її продуктивності. Обгрунтовано структурні компоненти професійної підготовки майбутніх вчителів математики до організації взаємонавчання учнів основної школи: цілемотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, результативний. Ефективність авторської технології впроваджено в освітній процес ВНЗ.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено системи формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю. Розкрито стан вирішення проблеми в науковій літературі, охарактеризовано професійно-особистісні якості вчителя, зумовлені особливостями навчання математики учнів у класах гуманітарного профілю. Виявлено сутність і структурні компоненти готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю, визначено її критерії, показники та рівні сформованості. Експериментально перевірено ефективність розробленої системи, яка передбачає формування особистісних і професійних якостей студента. Оновлено зміст професійної підготовки вчителя математики на засадах гуманітаризації, включення студентів в активну навчальну діяльність у ВНЗ. Розроблено навчально-методичне забезпечення запропонованої системи.

  Скачати повний текст

Розкрито суть і зміст наступності навчання у загальноосвітній школі у вищому навчальному закладі. Визначено компоненти готовності вчителя математики до реалізації даної наступності. Виявлено критерії, показники, ознаки та рівні сформованості цієї готовності. Проаналізовано світовий досвід реалізації наступності навчання у середній і постсекундарній ланках освіти. Розкрито соціально-педагогічні наслідки порушення принципу зазначеної наступності. На підставі теоретичного аналізу наукових джерел, статистичних даних і результатів експериментальної роботи з'ясовано й обгрунтовано функції професійної діяльності вчителя математики у реалізації цього принципу у ланках "школа - ВНЗ". На цих засадах змодельовано процес формування готовності майбутніх учителів до забезпечення наступності навчання у загальноосвітній і вищій школах. Обгрунтовано і експериментально перевірено її результативність.

  Скачати повний текст