Досліджено актуальні проблеми взаємодії beta-ароїлакрилових кислот, їх естерів і амідів з 1,3- та 1,4-азабінуклеофільними реагентами. Вивчено регіоселективність таких процесів. Досліджено шляхи модифікації одержаних гетероциклів. Розроблено методи синтезу дигідропохідних піразоло[3,4-b]піридину:, піразоло[1,5-a]піримідину, імідазо[1,5-b]піридазину, триазоло[1,5-a]піримідину, піридо[2,3-d]піримідину. Показано, що формування азинових циклів відбувається за участі атома C (2) спряженої системи та карбонільної групи, для 1,4-азабінуклеофілів циклізація відбувається за участі естерної, амідної чи карбоксильної груп. У реакції 2-амінометилбензімідазолу з beta-ароїлакриловими кислотами виділено кінетично контрольовані продукти приєднання (alpha-аміноадукти) та встановлено факт їх трансформації у термодинамічно стабільні C-адукти. Показано, що 2-амінопіридин є матрицею, на якій формуються похідні 3,7-диарилпірано[4,3-c]піран-1,5-діонів. Оптимізовано умови та досліджено механізм перегрупування бензо- та піридо-3-фенацилпіразин-2-онів у хіноксалінкарбонові та піридопіразинкарбонові кислоти.

  Скачати повний текст

Досліджено гетероциклізації на основі хлоровмісних енамідів і 2-аза-1,3-дієнів - похідних хлоральамідів. Показано, що продукти приєднання тіолів до дихлоровмісних енамідів легко взаємодіють з реагентом Лоусона та дають відповідні похідні 4-меркапто-1,3-тіазолу, які важко одержати з використанням інших методів. Установлено, що продукти приєднання до дихлоровмісних енамідів ацетамідину, бензамідину й аміаку придатні для синтезу нових похідних оксазолу, s-триазину та 3а,6а-дигідротіазоло[4,5-d]тіазолу. З'ясовано, що трихлорозаміщені 2-аза-1,3-дієни спрямовано взаємодіють з гідразин-гідратом з утворенням 3-арил-5-дихлорометил-4,5-дигідро-1,2,4-триазолів. Показано, що на основі тетрахлорозаміщених 2-аза-1,3-дієнів можна синтезувати 1-арил-1,2,4-триазол-5-карбальдегіди, а також похідні конденсованих сполук, в яких s-триазинова або бензимідазольна система анельована з 5-, 7-, 8- і 9-членними азагетероциклами. Їх будову надійно доведено за результатами спектральних, хімічних і рентгеноструктурних досліджень. Відзначено, що сфера застосування доступних хлоровмісних енамідів і 2-аза-1,3-дієнів у синтезах генетероциклічних сполук є значною мірою широкою.

  Скачати повний текст

Встановлено, що похідні 1,2-дигідропіридин-2-ону, які містять віцинальні ацильну та тіоксо групи, регіоспецифічно гетероциклізуються з азотвмісними 1,2-, 1,3-динуклеофільними реагентами. Відкрито нову рециклізацію 1-алкіл-6-алкілтіо-5-бензоїл-3-етоксикарбоніл-1,2-дигідропіридин-2-онів з азотвмісними 1,4- і 1,5-динуклеофільними реагентами, що має загальний характер і дозволяє одержати бі- та трициклічні 1,6-анельовані похідні 3-алкілкарбамоїл-5-бензоїлпіридин-2-ону, серед яких знайдено сполуки з високою корене- та рістстимулювальною дією.

  Скачати повний текст

Реакцією амідів поліфтороалкантіонкарбонових кислот з диметилацетилендикарбоксилатом уперше синтезовано 5-метоксикарбонілметилен-1,3-тіазолідин-4-они з поліфтороалкільним замісником у положенні 2 та ряд їх спіроциклічних і конденсованих похідних. Установлено, що вплив поліфтороалкільного замісника у положенні 2 тіазолінів призводить до підвищення електрофільних властивостей ендоциклічного C = N та екзоциклічного C = C зв'язків. Вивчено вплив поліфтороалкільного замісника у молекулах 2-поліфтороалкіл-2-метоксикарбонілметилен-1,3-тіазолін-4-онів на перебіг реакцій з електрофілами. З'ясовано, що реакція 2-поліфтороалкіл-2-метоксикарбонілметилен-1,3-тіазолідин-4-онів з NaOH супроводжується збереженням циклу, що відкриває можливості синтезу 2-метокси-2-поліфтороалкіл-4-кетотіазолідинакрилових кислот. Визначено вплив природи аміну на реакцію з 2-гідрокси-2-поліфтороалкіл-5-метоксикарбонілметилен-1,3-тіазолідин-4-онів та 2-гідрокси-2-поліфтороалкіл-7,8-диметил-1-тіа-2-аза-спиро[4,5]-дец-7-ен-4-онів.

  Скачати повний текст

Вперше в ролі циклізуючого реагенту для 1-гетарил-4-арил(алкіл)заміщених тіосемикарбазидів, в яких гетарильною компонентою є заміщені пиримідинове, триазинове та тіазольне ядра, використано систему метилйодид - ацетат натрію. Проведено порівняльний аналіз ефективності цієї електрофільної системи та дициклогексилкарбодиіміду в реакціях циклізації тіосемикарбазидів. Досліджено регіохімію процесів циклізації за участю обох даних реагентів. За допомогою зміни електронної насиченості гетарильних фрагментів, а також варіювання алкільних та арильних залишків у четвертому положенні тіосемикарбазидного фрагмента використаних субстратів визначено їх вплив на процес циклізації. Відкрито нові скелетні перегрупування 3-аміно[1,2,4]три-азоло[4,3-х]гетероциклів, що перебігають зі зміною грані анелювання гетероциклу до триазольного ядра.

  Скачати повний текст