Проведено дослідження антигенної специфічності та каталітичної активності антитіл сироватки крові та молозива людини в нормі та у разі аутоімунних захворювань. Встановлено вплив антитіл на ріст і виживання клітин ссавців. З'ясовано, що препарати імуноглобулінів сироватки крові частини хворих на розсіяний склероз і молозива здорових жіноко-породіль можуть індукувати апоптоз або стимулювати проліферацію різних клітин-мішеней in vitro. Зроблено висновок про обумовленість функціональної активності антитіл щодо клітин їх антигенною специфічністю та каталітичною дією. Із молозива породіль очищено анти-ДНК, sIgA, що відзначаються топоізомеразною, ендонуклеазною, РНКазною та протеїнкіназною активністю. Виявлено, що антитіла реактивноздатні (АТР), dАТР інгібують нуклеазну активність анти-ДНК sIgA, а олигодезоксирибонуклеотиди стимулюють протеїнкіназну активність цих антитіл. Встановлено, що анти-ДНК sIgA молозива породіль з різною ефективністю індукують загибель клітин ліній Namalwa, Jurkat, L1210 та L929. У молоці клінічно здорових жінок-породіль і сироватці крові хворих на розсіяний склероз виявлено антигістонові sIgA- та IgG-антитіла, які каталізують гідроліз лінкерного гістону Hl. З'ясовано, що антигістонові IgG сироватки крові хворих на розсіяний склероз можуть інтерналізуватися у клітини ліній Jurkat і L929, а також стимулювати проліферацію T-лімфоцитів лінії Jurkat. У молоці клінічно здорових жінок-породіль і сироватці крові хворих на системний червоний вовчак виявлено sIgA- та IgG-антитіла, що відзначаються ліпідкіназною та протеїнкіназною активністю.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено нейроендокринні порушення стану молочних і щитовидної залоз, психоемоційний статус, біотоп статевих шляхів у хворих із дисгормональними захворюваннями молочних залоз і деяких форм гінекологічної патології: генітальним ендометріозом, лейоміомою матки, хронічним запаленням геніталій. На підставі одержаних результатів створено концептуальну модель прогнозу виникнення захворювань молочних залоз у віковому аспекті залежно від проблем реалізації у хворих репродуктивного потенціалу. Вперше на підставі запропонованого методичного підходу комплексно проаналізовано дані гормонального гомеостазу, інструментальних методів дослідження, психоемоційної характеристики у порівнянні зі станом молочних залоз у пацієнток, що мають в анамнезі безплідність та/або невиношування вагітності, що дозволило встановити єдиний патогентичний механізм з розповсюдженою гінекологічною патологією (лейоміомою матки, генітальним ендометріозом, запаленням геніталій). Створено алгоритм і концептуальну модель прогнозування дисгормональних захворювань молочних залоз у пацієнток з гінекологічною патологією. Визначено фактори ризику виникнення захворювань молочних залоз.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено особливості становлення лактації та її стану у жінок із цукровим діабетом (ЦД) і захворюваннями щитовидної залози (ЩЗ). Показано роль змін, які відбуваються під час лактації у жінок із ЦД і гіпотиреозом. Визначено якісний склад молока таких жінок. Вивчено параметри захисних властивостей молока у породіль з ЦД і патологією ЩЗ. На підставі аналізу даних якісного складу молока, гормональних та імунологічних показників розроблено метод корекції та профілактики порушень лактаційної функції у породіль з ЦД і гіпотирезом. Оцінено перебіг раннього неонатального періоду у новонароджених від матерів з ЦД і тиреоїдною патологією.

  Скачати повний текст

Вивчено перебіг вагітності та її результатів у 138-ми вагітних, а також стан їх новонароджених. Проведено комплексне дослідження лактаційної функції на 3-ю та 5-ту добу післяродового періоду, визначено фетоплацентарний комплекс у третьому триместрі вагітності з використанням клінічних, ехографічних, гістологічних і радіоімунних методів дослідження, наведено практичні рекомендації щодо ведення вагітних з пієлонефритом. Доведено, що розвиток фетоплацентарної недостатності у жінок з різними формами пієлонефриту призводить до підвищеного вироблення гормонів у ФПК, внаслідок чого відбувається дезорганізація процесів лактації. Встановлено позитивний вплив санаторного оздоровлення на перебіг вагітності, пологів, стан ФПК у вагітних з різними формами пієлонефриту та відповідне зниження перинатального ризику, що дозволяє рекомендувати його у комплексі лікувально-профілактичних заходів у даної категорії.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему порушення лактації у жінок з чинниками ризкою й обгрунтовано шляхи зниження частоти їх виникнення на підставі вивчення клініко-морфологічних, біохімічних та ендокринологічних факторів у патогенетичному аспекті, розроблено та впроваджено відповідні прогностичні та лікувально-профілактичні заходи. Розглянуто нові аспекти патогенезу порушень лактації, зокрема, досліджено участь лімфоїдних клітин у розвитку цитотоксичних реакцій і виявлено, що кіллерна активність лейкоцитів тісно пов'язана з їх здатністю до адгезії на поверхні видалених клітин. Зроблено припущення, що інтенсивна рекція клітин лімфоїдної системи за фізіологічного перебігу лактації сприяє швидкому видаленню зруйнованих клітин з порожнини альвеол і вивідних проток молочної залози. Показано, що якісні зміни грудного молока у жінок з чинниками ризику розвитку порушень лактації залежать від способу розродження та характеризуються після кесарева розтину достовірним зниженням вмісту лактози, лактоферину, церулоплазміну, трансферину, загального білка, казеїну, ліпідів, вітамінів C та E, а також імуноглобулінів класів A, M та G. З'ясовано, що після природного розродження якісні зміни грудного молока носять менш виражений характер і полягають у достовірному зменшенні рівня лактоферину, загального білка, ліпідів та імуноглобуліну класу A. Розроблено та поетапно впроваджено практичні рекомендації та алгоритм дій лікаря щодо зниження частоти порушень лактації у жінок з чинниками ризику.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено основні причини порушень репродуктивної функції у жінок з функціональною гіперпролактинемією (ФГ) з урахуванням наявної супутньої генітальної патології ендокринного та запального генезу. Установлено взаємозв'язок між клінічними, функціональними й ендокринологічними змінами у пацієнток з ФГ за умов використання загальноприйнятих діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Доведено необхідність розробки нового патогенетичного підходу до проведення диференціальної діагностики та патогенетично обгрунтованої поетапної терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості гормонального стану та секреторної функції молочних залоз, якісний склад молока, захисні його властивості. Встановлено, що у породіль з патологією щитовидної залози відмічено дезорганізацію лактації, яка проявляється у пригніченні лактаційної функції у разі дифузного токсичного зоба та підвищенні її у випадку гіпотиреозу. З'ясовано, що у породіль із захворюваннями щитовидної залози має місце зміна якісного складу молока та зниження його захисних властивостей. Підвищення лактаційної функції та поліпшення композиційного складу молока у породіль, хворих на дифузійний токсичний зоб, досягається призначенням білково-вітамінного препарату "Фемілак-2". Нормалізація секреції та оптимізація якісного складу молока в хворих на гіпотиреоз наступає за умов включення до комплексної терапії тиреоїдину та йодовмісного препарату "Маринід". У новонароджених від матерів із захворюваннями щитовидної залози відмічено більш значну втрату маси тіла та повільне її відновлення в ранньому неонатальному періоді.

  Скачати повний текст

Показано роль перенесеної інфекції до і під час вагітності, а також за розродження на хімічний склад і калорійність грудного молока. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, мікробіологічними та біохімічними показниками грудного молока у жінок, які перенесли вірусну інфекцію в різні терміни гестації. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез порушень лактаційної функції та науково обгрунтувати необхідність розробки алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

На підставі проведених досліджень вперше визначено частоту та структуру дисгармональних захворювань (ДЗ) молочних залоз (МЗ) у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю (ТПБ). Встановлено залежність змін МЗ від виду та терміну безплідності. Виявлено тенденцію до зниження гонадотропних і статевих гормонів у таких жінок у порівнянні з жінками без патології МЗ і здоровими жінками, а також залежність мамологічних змін від тиреоїдної патології. Показано залежність проліферативних змін ендометрія від виду гормональних змін в МЗ. Вперше встановлено прямий зв'язок між ступенем спайкового процесу органів малого таза та дисгармональними змінами МЗ. Виявлено високий рівень контамінації статевих шляхів умовно-патогенною флорою й інфекцією, яка передається статевим шляхом у жінок з ДЗ МЗ. На підставі проведених обстежень жінок з ТПБ і ДЗ МЗ розроблено поетапне диференційоване лікування, яке підвищує якість життя пацієнток.

  Скачати повний текст