На підставі результатів дослідження сучасних західних теорій з застосуванням вітчизняних досягнень сформовано понятійно-категоріальний апарат інтеграційного процесу як ефективного засобу дослідження особливостей сучасного українського державотворення. Розглянуто історико-культурні, господарсько-правові фактори дезінтеграції та інтеграції українського соціуму. Визначено основні напрямки формування національної та етнічної ідентичностей у процесі внутрішньополітичної інтеграції українського суспільства. Виявлено роль політичної свідомості та культури у цьому процесі. На підставі політологічного аналізу розроблено рекомендації щодо внутрішньополітичної інтеграції сучасного суспільства з метою їх використання в українському державотворенні.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз громадського контролю, механізмів його реалізації та перспектив розвитку, особливостей функціонування в сучасному українському суспільстві. Розкрито сутність громадського контролю, проаналізовано його основні функції та принципи дії. Досліджено умови функціонування громадського контролю, визначено його основні механізми, проаналізовано тенденції розвитку за сучасних умов. Доведено, що стан громадського контролю в країні є неоднозначним. З одного боку, в країні функціонуть окремі елементи системи такого контролю, що сформувалися в руслі демократичних трансформацій останніх десятиліть, з іншого - вони ще недостатньо розвинуті для того, щоб повноцінно виконувати свої функції та гарантувати реальну причетність громадян до формування державної політики. Визначено, що підвищення ефективності громадського контролю в Україні вимагає модернізаційних зусиль як з боку держави, так і з боку громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено процес громадянської самоорганізації в Україні та визначено можливості його впливу на стабільність політичної системи. Проаналізовано основні теоретико-методологічні здобутки теорії громадянського суспільства та концепції "соціального капіталу". Визначено сутність поняття, умови та складові стабільності політичної системи. Виявлено фактори, які впливають на розвиток громадянської самоорганізації в Україні, проведено оцінювання її сучасного стану, висвітлено перспективи та можливі напрями розвитку.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано тезу, що домінування інформаційно-комунікаційних компонентів є за умов глобальної інформаційно-комунікаційної революції детермінуючим чинником у відносинах між суспільними інститутами як всередині держави, так і в міжнародних відносинах. Набуло нового тлумачення поняття "громадянського суспільства", способом існування якого визнано безперервний комунікаційний процес як наслідок самоорганізації та самоконституювання, самомобілізації та самотворення на захист і з метою реалізації різноманітних інтересів і прав людей, поєднання індивідуального та спільного інтересу, розвитку демократії. Проаналізовано основні риси громадянського суспільства в добу інформатизації, шляхи його формування та розвитку з урахуванням досягнень інформаційно-комунікаційної революції, типи його трансформації за сучасних умов. На новому рівні проведено політичний аналіз комунікаційної складової діяльності незалежних громадських організацій. Охарактеризовано політико-революційний потенціал глобальних соціальних мереж і їх національних сегментів, а також мережеві соціальні медіа як систему організації суспільного життя, їх місце та роль у процесі соціально-політичної соціалізації, формування громадянина доби інформаційно-комунікаційної революції.

  Скачати повний текст

Вивчено та систематизовано основні теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми, розкрито сутність і функції груп інтересів, виявлено соціально-політичні детермінанти їх діяльності. Досліджено основні форми та механізми взаємодії груп інтересів і держави в сучасному соціумі. Виявлено, що в сучасному світі групи інтересів використовують три основні стратегії дії на владу, зокрема, участь в електоральному процесі, систему "функціонального представництва" та лобіювання, які з часом зазнають еволюцію. Проаналізовано соціополітичні умови формування та функціонування груп інтересів в Україні, досліджено механізми їх політичного впливу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вітчизняну та закордонну політико-правову думку, що узагальнює теорію і практику становлення системи державно-владних відносин і перспективи її розвитку в Україні. Розкрито конституційно-правові механізми взаємодії державної влади та місцевого самоврядування; запропоновано принципи, які дозволяють забезпечити автономію місцевого самоврядування та більш повну реалізацію його управлінського потенціалу. Розроблено концепцію збалансованих взаємовідносин державної влади та місцевого самоврядування та обгрунтовано умови удосконалення системи державно-владних відносин через розвиток представницької демократії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розвиток політичного процесу та політичної діяльності (дебати в парламенті, переговори, двосторонні протокольні домовленості) органів державної влади у сфері реституційної політики, в контексті реституційних проблем вивчено діяльність ВРУ, КМУ, Міністерства культури і туризму (Мінкультури України), Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (ДСК). Досліджено процес становлення спеціальних владних інститутів у сфері реституції культурних цінностей і їх діяльність. Обгрунтовано межі компетенції державних органів влади у реституційних процесах і зроблено висновок щодо доцільності використання у політичній практиці поняття "державна реституційна політика". Визначено пріоритети та запропоновано нові підходи до вирішення основних проблем реституційної політики в Україні. Вказано на ряд недоліків у законодавчій і виконавчій діяльності й в організації системи державної влади в цілому у даній сфер. Розкрито суперечності проведення державної політики щодо повернення в Україну культурних цінностей. Удосконалено існуючі підходи до дослідження державної політики у культурно-духовній сфері.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації щодо розвитку механізмів формування та реалізації державної політики України у сфері розвитку інформаційного суспільства (ІС). Проаналізовано поняття "інформаційне суспільство" як провідну ідею сучасного етапу державотворення. Запропоновано розглядати державне управління розбудовою ІС як управління перевагами та ризиками постіндустріального розвитку. Показано, що сприяння держави розвитку ІС змінює водночас і характер самої держави, вимоги до кадрового потенціалу публічної служби та технологій державно-управлінської діяльності. З'ясовано, що окрім потенційних переваг розбудови національного ІС в Україні існують можливі негативні наслідки суспільного розвитку, пов'язані з інформатизацією. Визначено систему завдань органам державної влади та місцевого самоврядування щодо мінімізації екологічних і соціальних ризиків українського соціуму в процесі його інтеграції до глобального ІС.

  Скачати повний текст

Досліджено природу, сутність та ознаки політичної довіри як результату взаємодії з громадкістю в системі державного управління. Розкрито сутність соціального моделювання довіри до влади в сучасному державному управлінні й особливості впливу політичних технологій і механізмів довіри на функціонування державно-владного режиму. Виокремлено та комплексно проаналізовано в контексті демократичного державотворення в Україні феномен політичної довіри до влади як фактор ефективності функціонування суб'єктів державного управління на регіональному рівні. Розкрито організаційні, правові, ресурсні та комунікативні механізми довіри в державному управлінні. Запропоновано нову парадигму державного управління, яка базується на формуванні довіри громадян до влади.

  Скачати повний текст

Проаналізовано та систематизовано досвід становлення та розвитку нового напряму у вітчизняній науці - дослідження й аналіз освітньої політики. Розкрито політичні, ідеологічні, теоретико-методологічні передумови активізації уваги вітчизняних дослідників до проблем освітньої політики. Визначено основні етапи формування сфери досліджень та аналізу освітньої політики в Україні, обгрунтовано їх особливості. Розглянуто проблему входження української політичної науки у світовий дискурс освітньої політики, зокрема, питання адаптації англомовної термінології щодо вітчизняних реалій. Виявлено їх загальні риси та наукові методи дослідження. Визначено дію механізмів формування концептуально-понятійного поля досліджень та аналізу освітньої політики у вітчизняній політичній науці. Зазначено, що даний процес відбувається значною мірою за рахунок активної адаптації концептуально-методологічного потенціалу західної науки щодо потреб вітчизняної науки. Обгрунтовано перспективи її подальшого розвитку в контексті нових викликів перед вітчизняною освітою. Наведено ряд практичних рекомендацій щодо подальшого розвитку досліджень та аналізу освітньої політики в Україні як сфери наукової діяльності та навчальної дисципліни.

  Скачати повний текст

Проаналізовано духовні засади політичного процесу, їх складові, що визначають його якість, тенденції та перспективи модернізації. Уточнено поняття "політичний процес", визначено його функції, місце та роль у політичній сфері. Систематизовано наукову методологію питання політичних процесів та їх духовної складової, які формувалися в сучасній політичній науці. Проаналізовано структурно-функціональні зв'язки духовної складової політичного процесу (політична духовність як синтез політичної ідеології, моралі та психології; політичні почуття та їх роль у забезпеченні політичного процесу; осмислення ціннісних аспектів політики тощо). Досліджено генезис духовних засад політичного процесу в Україні, їх соціально-культурне підгрунтя та проаналізовано проблеми легітимності влади, формування політичної духовності нації у контексті поєднання сукупності моральних, культурологічних і технологічних властивостей еліти й її здатності задовольнити нагальні потреби особи, суспільства, держави відповідно до вимог соціуму.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз процесу формування самоврядної влади в Україні у контексті інституційного впливу глобального громадянського суспільства. Визначено сутність публічного характеру самоврядної влади. Досліджено еволюцію становлення та розвитку самоврядності в європейському та північно-американському вимірах. Проведено історико-політологічний аналіз генези організаційних форм і доктринальної бази самоврядної влади за умов України. Розглянуто новітні тенденції щодо інституалізації місцевого самоврядування, які залежать від внутрішніх і зовнішніх чинників і пов'язані з впливом глобального громадянського суспільства. Аргументовано, що модель послідовної реалізації програми спільних дій в територіальній громаді має бути важливим засобом удосконалення процесу впливу глобального громадянського суспільства на інституалізацію місцевого самоврядування в Україні. Обгрунтовано необхідність використання світових надбань та європейських стандартів і вимог щодо сталого розвитку території й просторового виміру у процесі удосконалення місцевої демократії в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність експертно-аналітичного забезпечення (ЕАЗ) державної політики, обгрунтовано та розроблено методичні та практичні рекомендації щодо вдосконалення її механізмів. З'ясовано зміст та основні складові понять "експертно-аналітична діяльність" та "експертно-аналітичне забезпечення державної політики". Встановлено суб'єкти ЕАЗ державної політики в структурі політичних відносин. Розроблено типологію, функції й інструментарій експертно-аналітичної діяльності. Проаналізовано процеси ЕАЗ державної політики (аналіз, інформаційне забезпечення, моніторинг, оцінка наслідків, визначення стратегії). Досліджено засоби запобігання та мінімізації негативних наслідків політичних ризиків у державній політиці. Визначено потреби та можливості становлення вітчизняної системи ЕАЗ державної політики та досліджено перспективи розширення її проблематики.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, структуру та специфіку механізмів державного управління. Проаналізовано підходи до визначення критеріїв і показників оцінювання ефективності. Проведено порівняльний аналіз застосування моделей ефективності діяльності органів публічної влади. Визначено проблемні питання створення та впровадження дієвої системи контролю. Запропоновано методику оцінювання адміністративної діяльності. Розглянуто моделі ефективного державного управління й оцінювання діяльності органів публічної влади. Визначено умови, необхідні та достатні для забезпечення ефективності державного управління. Наведено логічну схему функціонування механізму забезпечення ефективності державного управління.

  Скачати повний текст

Розглянуто політичний процес як цілісне явище, що включає послідовність генерування, функціонування та кризових станів політики й обумовлюється системою детермінант. Особливу роль відіграють ідеологічні детермінанти, які мають різний ступінь впливу та функціонального навантаження залежно від стадії, типу та виміру політичного процесу. Розглянуто ідеологічно детермінанти в фокусі базових стадій політичного процесів і режимів держави, а також проаналізовано головні ідеологеми глобальноі політики. Досліджено етапи, характерні риси і перспективи політичного процесу в Україні. Відзначено відносна загальна слабкість ідеологічної детермінації, а також конфліктогенний дестабілізувальний вплив тих ідей, що запропоновано суб'єктами сучасного політичного процесу, їх відірваність від суспільних цінностей та організацій. Акцентовано на ризиках відсутності інтегрувальних ідей і цінностей для подальшого розвитку України в державному та глобальному вимірах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано атрибутивні характеристики та структуру транспарентності державної влади. Визначено поняття "інституалізація транспарентності державної влади", проаналізовано етапи формування інституту транспарентності державної влади. Здійснено аналіз європейських стандартів транспарентності державної влади та національні форми їх забезпечення. Розглянуто стандарти й основні моделі правової регуляції транспарентності влади в Європі. Визначено особливості практики формування транспарентності державної влади європейських країн і головні позитивні тенденції її інституалізації. Розглянуто процеси інституалізації транспарентності української державної влади, зокрема, нормативно-правова, інституальна, процедурна, інформаційна та громадська компоненти транспарентності української влади, а також пріоритетні сфери впровадження принципу транспарентності. Запропоновано шляхи оптимізації процесів інституалізації транспарентності української державної влади.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми процесу формування інституту парламентаризму за умов конкурентного політичного процесу. Парламент розглянуто як динамічно-діалектичну модель, яка діє на основі теорії рівноваги як центр зіткнення інтересів і думок, результатом чого є формування оптимальної державної політики. Визначено, що одним із головних аспектів діяльності парламенту є раціоналізм, який забезпечує політичну рівновагу та стабільність, але не є безумовним показником демократичності суспільтсва та публічності й прозорості державної влади. Обгрунтовано, що адекватною моделлю парламентської системи для українського суспільства є модель, в якій відсутній пріоритет прламенту як такого над іншими інститутами влади. Зазначено, що діяльність парламенту, як і будь-якого іншого органу державної влади, повинна бути спрямована лише на допомогу та підтримку життєдіяльності суспільства, а не на протиборство з іншими гілками влади.

  Скачати повний текст

Проаналізовано світовий досвід і специфіку функціонування інституту політичної опозиції в сучасній Україні. Запропоновано класифікацію її функцій за демократичного політичного режиму. Досліджено діяльність політичної опозиції у демократичних країнах, на основі чого сформовано критерії ефективності діяльності інституту політичної опозиції. Проаналізовано нормативно-правову та традиційну бази функціонування політичної опозиції у країнах сталої демократії. Розглянуто нормативно-правове забезпечення політичної діяльності парламентської та позапарламентської опозиції в Україні. Запропоновано модель функціональної взаємодії опозиції та системи влади, визначено пріоритетні напрями політичного співробітництва влади та опозиції.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній політології проведено комплексне дослідження історії становлення та розвитку інституту президентства у контексті змін у політичній системі України, які відбулися за роки державної незалежності (1991 - 2007). Запропоновано класифікацію систем президентського правління, розроблену з урахуванням світового досвіду їх моделювання, яку екстрапольовано на українську дійсність. Визначено шість етапів трансформації інституту президентства в Україні, кожен з яких характеризується подіями, що вплинули на особливості його функціонування та взаємодію з іншими гілками влади. Вперше використано індексну методологію, розроблену західними та російськими дослідниками, для аналізу обсягу повноважень Президента України та їх застосування за текстом Конституції та на практиці у періоди дії Основного Закону 1996 - 2006 рр. та після набуття чинності внесених до нього змін у 2006 р. Обгрунтовано концепцію української президентури, в якій на підставі світового та вітчизняного досвіду державного будівництва передбачено використання парламентарсько-президентської моделі як найбільш ефективної моделі інституту президентства, щодо якої надано рекомендації з удосконалення конституційних норм.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст