Розглянуто аспект становлення інституту відновлення майнових прав незаконно засуджених і реабілітованих. Визначено коло учасників правовідношення, показано доцільність застосування єдиного терміна "реабілітований" до громадян, які постраждали від незаконних дій правоохоронних і судових органів, а також репресованих. Проаналізовано види майнових прав, що підлягають відновленню. Обгрунтовано застосування певних способів захисту даних прав реабілітованих, зокрема, відновлення попереднього становища та компенсації. Запропоновано ліквідувати обмеження виплати грошової компенсації тільки спадкоємцям першої черги за законом на підставі її суперечності цивільному законодавству України. Досліджено особливості відновлення певних майнових прав реабілітованих, а саме: права власності на житло, корпоративних прав. Сформульовано пропозиції стосовно чинного законодавства, розроблено практичні рекомендації щодо його застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні проблеми процесуального порядку закриття кримінальних справ з нереабілітуючих підстав. Досліджено поняття та суть форм закінчення досудового слідства, наведено їх систему. Проаналізовано процесуальні підстави для закриття кримінальних справ, порядок їх направлення слідчим або прокурором до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття у суді першої інстанції. Сформульовано пропозиції стосовно чинного кримінально-процесуального законодавства України (проекту КПК України) з метою вдосконалення процесуального порядку закриття кримінальних справ з нереабілітуючих підстав.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання закриття кримінальних справ у зв'язку з дійовим каяттям як однієї з нереабілітувальних підстав. Досліджено проблеми, що стосуються понять, значень, процесуальних підстав і процесуального порядку закриття кримінальних справ у зв'язку з дійовим каяттям, а також місця доказування у процедурі закриття таких справ. Обгрунтовано положення про необхідність визнання особи винуватою у вчиненні злочину під час вирішення питання про закриття кримінальної справи. Обгрунтовано неможливість закриття кримінальної справи у зв'язку з дійовим каяттям на стадії попереднього розгляду справи суддею. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення норм чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено юридичну природу та поняття заміни покарання, питання, взаємопов'язані з відмежуванням заміни покарання від суміжних правових інститутів, конкретні види заміни покарання більш м'яким під час його відбування. Проведено теоретичний аналіз підстав, порядку та кримінально-правових наслідків заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення кримінально-правових норм інституту заміни покарання та практики його застосування.

  Скачати повний текст

Наведено характеристику суспільно корисної мотивації злочинної, посткримінальної та правомірної поведінки. Проаналізовано суперечливі погляди у сучасній юридичній науці щодо існування суспільно корисної мотивації злочину. Визначено сутність поняття суспільно корисної мотивації, виявлено ознаки, що відрізняють її від суспільно негативної мотивації. Розроблено кримінально-правову та кримінологічну класифікацію суспільно корисної мотивації злочинної, посткримінальної та правомірної поведінки. Обгрунтовано недоцільність застосування покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі до осіб, які вчинили злочин з суспільно корисною мотивацією. Запропоновано внести зміни до переліку обставин, що пом'якшують покарання, шляхом уведення норми, яка б мала обов'язково враховуватися судом під час призначення покарання (п. 10 ч. 1 ст. 66 КК України "Вчинення злочину із суспільно корисною мотивацією"). Запропоновано заходи щодо підвищення правовиховної функції суду, підвищення його ролі у формуванні суспільно корисної мотивації поведінки учасників судочинства, особливо підсудного у контексті його виправлення та подальшої ресоціалізації. Визначено особливості суспільно корисної мотивації у випадках перевищення меж необхідної оборони. Обгрунтовано необхідність розширення переліку спеціальних норм про звільнення від кримінальної відповідальності з метою заохочення суспільно корисної мотивації посткримінальної поведінки. Наведено пропозиції щодо розвитку заохочувальних положень у законодавстві України, зокрема запропоновано прийняти Закон України "Про заохочення діяльності з протидії злочинності". Доповнено перелік обставин, які виключають злочинність діяння інститутом відновлення втраченого права (втраченої речі), який стимулюватиме потерпілих до повернення свого майна без звернення до правоохоронних органів, що має сприяти поліпшенню боротьби зі злочинами проти власності, які не є тяжкими. Обгрунтовано необхідність розмежування каральних і виправних функцій у виконанні покарання та їх розподілу між державними органами та суспільством. Наведено пропозицію про прийняття Закону України "Про волонтерський рух в Україні" з метою надання волонтерам відповідних прав і законодавчо чітко врегульованого статусу, що сприятиме стимулюванню суспільно-корисних проявів громадськості, які протидіють злочинності.

  Скачати повний текст

Визначено передумови, підстави та порядок реалізації процедури звільнення неповнолітніх осіб, що вчинили злочин, від відбування покарання з випробуванням за кримінальним законодавством України. Розкрито сутність, досліджено історію становлення та розвитку інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, що вчинили злочини у неповнолітньому віці, визначено його юридичну природу. Проаналізовано проблеми реалізації цілей покарання за допомогою застосування процедури звільнення від відбування покарання з випробуванням неповнолітніх осіб. Наведено пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства, що регулює застосування даного кримінального інституту.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичний аспект становлення та розвитку інституту звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки. Визначено суть поняття, підстави, умови та види звільнення від кримінальної відповідальності. Наведено пропозиції щодо застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки та призначення покарання у разі порушення умов передачі на поруки, а також щодо змін і доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. N 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності". Запропоновано нову редакцію статті 47 Кримінального кодексу України.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання щодо звільнення осіб від кримінальної відповідальності у системі заходів кримінально-правового впливу. Досліджено генезу та соціальну обумовленість інституту примирення винного з потерпілим. Проаналізовано кримінально-правову природу та сутність звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Визначено підстави й умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням. Наведено рекомендації щодо вдосконалення механізму кримінально-правового регулювання, а також підвищення ефективності кримінально-правового впливу на злочинність.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне наукове дослідження проблем звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання та його відбування за злочини у сфері господарської діяльності. Визначено цілі кримінальної відповідальності та покарання за такі злочини, оцінено можливості їх досягнення шляхом застосування зазначених заходів кримінально-правового впливу. Проведено історико-правове та порівняльно-правове дослідження норм про звільнення від кримінальної відповідальності та покарання за злочини економічного характеру. Виявлено специфіку його здійснення у взаємозв'язку з дійовим каяттям, примиренням винного з потерпілим, зміною обстановки, передачею на поруки щодо осіб, які вчинили злочин, передбачений розділом VII Кримінального кодексу (КК) України. Проаналізовано зміст спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених ч. 4 ст. 212, ч. 4 ст. 212-1 КК. Сформульовано рекомендації щодо їх тлумачення та застосування, а також подальшого вдосконалення. Розглянуто кримінально-правові аспекти заходів з детінізації економіки ("податкової амністії"). Здійснено аналіз проблем звільнення від покарання та його відбування осіб, засуджених за злочини у сфері господарської діяльності.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне наукове дослідження проблем звільнення від кримінальної відповідальності. Досліджено концептуальні засади суті цього явища, що зумовлює існування звільнення від такої відповідальності, його підстав і умов за кримінальним законодавством України. Установлено відповідність звільнення від кримінальної відповідальності основним принципам кримінального права. Відмежовано даний інститут від суміжних кримінально-правових. Наведено визначення поняття ефективності звільнення від кримінальної відповідальності, його критеріїв та умов. Розроблено механізм оцінювання ефективності даного заходу, на підставі якого досліджено практику його застосування в Україні. Визначено шляхи вдосконалення інституту звільнення від кримінальної відповідальності з метою підвищення його ефективності.

  Скачати повний текст

Досліджено інститут судимості у кримінальному праві України. Висвітлено історико-правовий аспект розвитку норм про судимість, проаналізовано відповідне законодавство зарубіжних країн. Визначено поняття та мету судимості. Розкрито зміст ознак, які її характеризують. У порівняльно-правовому аспекті розглянуто судимість і суміжні інститути кримінального права - покарання та кримінальної відповідальності. Досліджено правові наслідки судимості. Встановлено особливості законодавчо визначених форм припинення судимості. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення національного кримінального законодавства та практики його застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено нормативні, теоретичні та практичні передумови введення та розвитку інституту примирення у кримінальному праві України з урахуванням досвіду Федеративної Республіки Німеччини та Російської Федерації. Проаналізовано суть і визначено місце даного інституту у системі кримінального права. Надано визначення поняття "примирення між особою, яка вчинила злочин, і потерпілим". Сформульовнао ознаки, умови юридичної дійсності та кримінально-правові наслідки примирення. У порівняльному аспекті вивчено сучасну судову практику Німеччини та Росії з кримінальних основ щодо даного питання. Наведено конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного кримінального законодавства України, а також рекомендації стосовно практичного застосування норми про примирення між особою, яка скоїла злочин, і потерпілим.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис і соціально-кримінологічну обумовленість правового регулювання та застосування амністії в Україні та за кордоном. На підставі нового напряму кримінологічних досліджень - "кримінології закону" обгрунтовано та реалізовано ідею про дослідження амністії в системі кримінальної юстиції України. Визначено концепти правового регулювання, підстави, місце, роль та основні функції амністії, фактори взаємовпливу між застосуванням амністії та злочинністю. Розроблено кримінологічно-обгрунтовані рекомендації щодо удосконалення інституту амністії, підвищення ефективності її застосування як одного із заходів кримінально-правового впливу на злочинність.

  Скачати повний текст

Вперше поставлено, всебічно проаналізовано та теоретично узагальнено проблему існування в кримінальному законодавстві обставин, що виключають застосування певних видів покарання. Виявлено недоліки законодавчої конструкції та труднощі практичної реалізації чинних кримінально-правових норм щодо зазначних обставин й обгрунтовано пропозиції щодо їх удосконалення. Сформульовано зміст поняття обставин, що виключають застосування певних видів покарань як визначених Кримінальним законом обставин, які з урахуванням соціальних, юридичних або інших чинників унеможливлюють або знецінюють ефективність застосування даного покарання до певної категорії осіб. З'ясовано історичні джерела формування правових норм про обставини, що виключають застосування певних видів покарань, досліджено особливості їх розвитку у вітчизняному та зарубіжному законодавстві, визначено спільні риси та відмінності. Доведено, що деякі обставини, які виключають застосування певних видів покарання за чинним КК України, не обумовлені достатньою мірою соціальними факторами, не мають юридичних підстав, передбачених міжнародними нормами з прав людини або внутрішнім законодавством щодо особливостей трудового статусу або соціальної охорони відповідних осіб, а також створюють небажані юридичні колізії. Доведено доцільність викладення обставин, які виключають застосування певних видів покарання в одній статті розділу XI КК "Призначення покарання". Запропоновано нову редакцію окремої норми Загальної частини КК, що не лише передбачає перелік обставин, що виключають застосування певних видів покарання, а й втстановлює правила зміни покарань, які неможливо призначити, зважаючи на існування вказаних обставин, на інші покарання. Розроблено пропозиції щодо удосконалення основних положень і принципів призначення покарання за кримінальним законодавством України. Обгрунтовано необхідність урахування у процесі призначення покарання вікових, гендерних, професійних та інших соціальних чинників, що характеризують винних осіб.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні проблеми процесуальної діяльності щодо звільнення від кримінальної відповідальності та покарання внаслідок зміни обстановки. Досліджено юридичну природу звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання, суть зміни обстановки, внаслідок яких діяння або особа перестають бути суспільно небезпечними, поняття та процесуальний порядок закриття кримінальної справи внаслідок зміни обстановки судом за результатами досудового провадження, процесуальний порядок звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання, зважаючи на зміни обстановки у судових стадіях процесу. Наведено рекомендації стосовно вдосконалення правозастосовної діяльності та кримінально-процесуального законодавства, яке регламентує порядок звільнення від кримінальної відповідальності та покарання через зміну обстановки.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження особливостей правового статусу жертв правосуддя та зловживання владою. Проаналізовано еволюцію відповідного законодавства та наукові здобутки вітчизняної юриспруденції кінця XIX - 1980-х рр. у справі вирішення проблеми відповідальності держави перед особою за неправомірні дії посадових осіб. Розглянуто юридичну природу правового статусу особи (елементну структуру, види правового статусу, гарантії захисту прав та законних інтересів особи). Встановлено особливості структури та специфіку правового статусу жертви правосуддя та зловживання владою, проаналізовано існуючі форми порушень у даній сфері. Досліджено права жертви та обов'язки держави щодо відновлення порушених прав особи. У науковий обіг введено поняття "жертва правосуддя", "жертва зловживання владою", "правовий статус жертв зловживання владою та правосуддям". Наведено класифікацію видів правового статусу жертв правосуддя та зловживання владою. Проведено аналітичне дослідження особливостей суб'єктно-об'єктних правовідносин, що виникають між державою та жертвами правосуддя та зловживання владою. Визначено зміст поняття "реабілітація", особливу увагу приділено вивченню правореабілітаційних правовідносин.

  Скачати повний текст

Проаналізовано й обгрунтовано зміст і значення предмету доказування у кримінальному процесі. Значну увагу приділено класифікації видів предмету доказування у справах, що закриваються провадженням. Конкретизовано нереабілітуючі підстави та їх ефективність у разі закриття кримінальної справи. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та розробки нового Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України з питань, взаємопов'язаних з предметом доказування у справах, що закриваються провадженням за нереабілітуючими підставами.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичний і практичний аспекти особливостей правового врегулювання процесуального порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого (підсудного) з потерпілим. Досліджено сутність, значення та історичний розвиток примирення як нереабілітуючої підстави для закриття кримінальної справи. Розкрито порядок і умови процесуальної діяльності, яка виникає під час закриття кримінальної справи у зв'язку з примиренням сторін. Розглянуто роль і місце потерпілого в процесі примирення сторін і запропоновано додаткові заходи щодо забезпечення його прав і законних інтересів. Висвітлено питання запровадження в Україні медіації, як альтернативної форми розв'язання кримінально-правових конфліктів між потерпілим та обвинуваченим. Наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства (проекту КПК України), які регламентують процесуальний порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінальних справ у зв'язку з примиренням обвинуваченого (підсудного) з потерпілим у кримінальному процесі України.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження проблеми соціальної адаптації осіб, звільнених з кримінально-виконавчих установ на підставі закону України про амністію або акта помилування. Проаналізовано зміст поняття й особливості здійснення соціальної адаптації даної категорії осіб. Визначено правові принципи та умови звільнення від покарання з кримінально-виконавчих установ на підставі закону України про амністію або акта помилування. Досліджено специфіку постпенітенціарного забезпечення та механізм реалізації соціальної адаптації, проаналізовано суспільні та психологічні проблеми даного процесу. Наведено пропозиції щодо удосконалення кримінального, процесуального та виконавчого законодавства України та Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавалення волі на певний строк".

  Скачати повний текст

Досліджено механізм відновлення у правах репресованих, особливості проведення реабілітаційних заходів серед різних категорій репресованих, визначено етапи реабілітації впродовж даного періоду. Розкрито хід формування нормативно-правових актів і діяльність владних структур у реалізації соціально-правового захисту реабілітованих, механізм і межі діяльності партійних і радянських органів, компетенції центральних і місцевих комісій, проаналізовано діяльність правоохоронних органів і органів місцевого самоврядування у запровадженні юридичної, політичної та публічної реабілітації. Визначено державну політику незалежної України щодо жертв репресованих, зокрема, дія Закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні". Проаналізовано недоліки та протиріччя чинного законодавства, внесено конкретні пропозиції для майбутніх змін у разі формування нового законодавства для забезпечення реабілітаційних заходів щодо жертв політичних репресій.

  Скачати повний текст