Розглянуто особливості львівської гітарної школи, що на етапі становлення поєднала національну мистецьку характерність з ознаками австрійського та польського бідермаєру. Встановлено, що подальший розвиток гітарної творчості відбувався в контексті утвердження професійної гітарної освіти (відкритя гітарних класів у спеціальних музичних закладах), а також розвитку комунікативних чинників, зокрема, концертно-гастрольної діяльності. Охарактеризовано гітарну творчість М. Скорика, О. Козаренка, Б. Котюка, Б. Фроляк, О. Герасименко, А. Андрушка, яку розглянуто на прикладах композицій періоду зламу XX - XXI ст., що посіло надійне місце в репертуарі українських і зарубіжних виконавців, що позиціонують у гітарній музиці на світових теренах і сприяють перспективі подальшого розвитку національної творчо-виконавської гітарної традиції.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено методику організації та роботи класичного ансамблю гітаристів під час навчання підлітків з застосуванням інформаційних технологій. Розкрито суть та особливості створення нової форми ансамблевого гітарного музикування. Створено методику раціональної організації музично-ігрових рухів учня-гітариста. Упроваджено нове поняття "синхронної" роботи пальців. Сконструйовано та апробовано нові технічні засоби для самонавчання учнів-гітаристів: розвитку опорно-рухового апарату, динаміки звуку, слуху, тактильної чутливості пальців і прискорення формування музично-ігрових навичок. Розроблено способи та засоби для розширення меж виразного інтонування (звуковисотного та тембрового) ансамблю гітаристів та перевірено їх ефективність з використанням комп'ютерних технологій. Запропоновано новий спосіб роботи ансамблю на базі комп'ютерної "мідіграми". Створено механізм концертних виступів без диригента та партитур, запропоновано оптимальну сценічну модель розташування ансамблю гітаристів на сцені. Доведено, що ефективність організації та роботи класичного підліткового ансамблю гітаристів забезпечується попередньо спеціально організованою системою навчальних та репетиційних завдань; поетапністю та системністю у здобутті знань, формуванню у гітаристів-підлітків раціональної організації музично-ігрових рухів, застосуванням форм і методів, спрямованих на формування навичок професійної майстерності.

  Скачати повний текст

Вивчено та вирішено питання сучасного мистецтва класичної гітари, проаналізовано його проблеми та перспективи їх вирішення. Розглянуто кардинальні питання художньої техніки гітариста - орієнтація, координація, синхронність рухів як фактор свободи виконавського апарату - та її психофізіологічні передумови - загальна характеристика психо-моторних дій, виконавський тонус, технічна домінанта, що становить психологічний аспект виконавської техніки. Визначено специфічно-виконавським аспектам - органіці й естетиці гітарного звука, його тембро-динамічним складовим, штриховій техніці й аплікатурі, більш вузьким реалізуючим специфічним факторам - техніці правої та лівої рук, питанням їх автоматизації, позиційній грі та вібрації, слухо-моторній пам'яті на фунті контрольованих попереджувальних слухових уявлень, що формують навички психотехніки. Висвітлено питання специфіки виконавського слуху гітариста на основі поглибленого музично-теоретичного та специфічно-виконавського аналізу роботи над поліфонією І. С. Баха, що посіла значне місце в концертно-педагогічному репертуарі гітаристів.

  Скачати повний текст