Розглянуто проблеми розвитку сучасного танцю (modern та temporary) у Західній Європі XX ст. у контексті культурології, а також хореології, науки про танець. Виявлено динаміку активного впровадження нових видів танцювального мистецтва залежно від традицій художньої культури та соціальних умов. Встановлено причини повної або часткової відмови від класичного танцю та балетного жанру в усталеному вигляді, показано переваги танцю вільного (виразного). Узагальнено формотвірні елементи, що виникають у даному процесі, розкрито їх естетичну знаковість. Визначено типові риси постмодерністського танцю та пов'язану з ним трансформацію концепції краси та розуміння танцю як такого, а також видозміни пластичної мови, обумовлені суто європейськими культурними паттернами. Простежено еволюцію нових зразків хореографічного видовища, пов'язаних з темами й образами образотворчого мистецтва - від "Російських сезонів" до відеоінсталяцій авангардистів Західної Європи на межі XXI ст. Виявлено генезу "театру танцю" та шляхи його розвитку на прикладах хореографічних досвідів балетмейстерів Німеччини, Франції та Швеції.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності та результати творчого пошуку балетмейстерів Заходу, зокрема, роль жінок-хореографів у поширенні креативних ідей модерного та постмодерного танцю XX ст. Використовуючи комплексний підхід до даної проблеми, дослідження передбачає вивчення соціально-філософських засад фемінізму, що водночас є зразком для наукового осягнення та визначення цінності культурницького доробку жінок-балетмейстерів Заходу XX ст. Визначено, що жоден з означених зразків хореографії не може бути адаптованим до суто феміністських вимірів. Зазначено, що фактом залишається те, що модерний та постмодерний танець є усталеними художніми формами, у яких буквально втілені різні стадії феміністської свідомості.

  Скачати повний текст

Висвітлено аспект зародження та розвиток сучасного хореографічного мистецтва XX ст. Систематизовано й узагальнено досвід дослідників у вивченні цієї галузі. Акцентовано на важливості подальших досліджень теорії та історії хореографії. Наведено визначення поняття сучасної хорегорафії, її джерела, етапи становлення. Розкрито чинники й особливості, а також новітні та синтезовані форми танцю XX ст. Визначено сучасний стан хореографічного мистецтва за напрямами, стилями, видами.

  Скачати повний текст

Досліджено хореографічну культуру як соціокультурний чинник творчої діяльності та розвитку особистості дитини. Визначено шляхи розв'язання суперечності між потребами сучасного розвитку хореографії та традиційною системою методів, що забезпечують формування даної культури. Обгрунтовано, що на процес створення хореографічного образу музично-танцювальними засобами впливають чинники ментально-психологічного та ідейно-художнього порядку, які мають певну специфіку в межах класичного та народно-сценічного танцю. Розкрито процес модифікації та трансформації сучасної лексики, структури руху. Визначено лексичні новоутворення, що виникають внаслідок ускладнення наявних форм рухів або модифікації окремих елементів з ресурсів класичного та народно-сценічного танцю. Розроблено навчальні завдання для розвитку танцювальної імпровізації, у яких враховано вікові особливості дитини. Ці завдання сприяють удосконаленню її творчої пам'яті. Обгрунтовано їх необхідність для гармонічного поєднання у діяльності хореографа-балетмейстера специфіки образної мови танцювального образу, інтерпретації змісту й імпровізації форми, наочності як основи вдосконалення хореографічних рухів, системності викладання з використанням різноманітних форм роботи з дітьми у вирішенні проблеми "межі" психофізичних навантажень послідовності як бази поступового засвоєння хореографічної культури й усвідомлення синтетичної основи хореографічного мистецтва.

  Скачати повний текст