Вперше доведено раціональну непрозорість онтології науки та евристичну цінність зіставлення онтологій науки та міфу для вивчення структури та функцій онтології науки. У процесі реконструкції формування онтології міфу обгрунтовано положення про первинність її соціальних функцій (з легітимації та детермінації соціальної діяльності підлеглих спільнот) перед гносеологічними та етіологічними. Показано, що раціональна трансформація християнського міфу у схоластиці мала визначальне значення для формування онтологічного фундаменту перших наукових програм, які стали одним із варіантів історичного розвитку християнської доктрини. Доведено, що міфічні елементи онтології науки транслюються у часі протягом усієї історії розвитку наукового знання. Зазначено, що непрозорість онтологічних підвалин сучасної науки пов'язана з їх міфічною природою, а стійкість - з фіксацією у структурі західної культури, до якої апелюють процедури обгрунтування істинності основ наукового знання у постпозитивістській філософії науки. Наведено та обгрунтовано положення про те, що раціональні виправдання адекватності конструктів онтологій міфу та науки репрезентованому світу є невіддільними від категорій соціальної ефективності даних онтологій.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз міфу та музики як засадничого, структуротвірного компонента культури. Міф і музику принципово розглянуто в єдиній цілісності. Міф - основа формування та розвитку музики. Музика - засіб вираження та трансформації міфу. Це невід'ємна частина людського буття, специфічна форма світовідчуття та світорозуміння. Їх взаємозв'язок і єдність сприяють постійним динамічним трансформаціям і збагаченням культури. Запропоновано тезу, що міф і музика є фундаментальною знаковою системою, яка зумовлена та зумовлює свідомість і мислення, світогляд, ціннісно-значеннєві модальності життєдіяльності людини та суспільства, а також знаходяться у взаємозв'язку з сугестивними та маніпулятивними технологіями. Виділено три основні стратагеми сугестивного та маніпулятивного впливу: контраст (бінарна архетипова опозиція), повтор (варіативність архетипу-зразка) та звернення до емоцій (універсальність і безпосередність). Як ілюстративний матеріал використано творчу - філософсько-теоретичну та музично-практичну спадщину Р.Вагнера.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні шляхи, теоретичні принципи та перспективи інтерпретації характерних рис міфологізації свідомості сучасною зарубіжною філософією. Розкрито особливості та характерні риси тотальної міфологізації як однієї з форм суспільного буття, причини та способи функціонування міфологічних структур у тоталітарному суспільстві, їх вплив на соціально-психологічний рівень суспільної свідомості. Міфологічне мислення визначено як один зі способів освоєння сучасною людиною явищ навколишнього світу, бо міфологізація як суспільне явище виступає невід'ємною частиною життєдіяльності сучасного суспільства. Доведено реальну можливість штучного створення та поширення міфологічних структур у сучасному суспільстві, а також можливість впровадження таких структур у масову свідомість.

  Скачати повний текст

Визначено, що міфологізм - це інструмент художньої організації матеріалу та засіб виразу певних національно-культурних моделей буття. Ідейними засадами створення неоміфологічного напрямку виступили слідуючи положення: "філософія життя", інтуїтивізм, психоаналіз, структуралізм, ритуалізм, функціоналізм. Розширено практику використання міфологічної тематики в літературі. Створено новаторську форму побудови сучасного літературного твору. Доведено, що звернення сучасних митців до психоаналізу та "глибинної" психології приводить до формування характерних рис психологізму, відсутніх в міфології. В процесі моделювання неоміфологічного твору досліджено феномен містицизму. Аргументовано, що "відродження" міфу в літературній творчості ХХ ст. сприяло формуванню нової посткласичної естетики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто філософсько-естетичні засади концептуального аналізу специфіки архетипів у міфопоетичній творчості та міфологізованому мистецтві. Проаналізовано аналітичний, компаративний, генетичний, структурно-типологічний та функціонально-соціологічний методи дослідження індоєвропейської міфології та її відтворення у мистецтві. Доведено адекватність символічної інтерпретації міфології як засоба естетичної інтеграції трьох рівнів буття - особистісного, соціального та космічного. Обгрунтовано доцільність конвертування міфопоетичної опозиції світ людей - інший світ у психологічну опозицію свідомість - колективне позасвідоме та можливість естетичного вивчення архетипного образу Потойбічного Світу, створеного певним етносом, як автопортрету колективного позасвідомого даного народу у міфі, фольклорі, мистецтві. Розкрито міфологічне походження та естетичний зміст поняття архетипу. Розглянуто міфопоетичне уявлення про художню творчість як відтворення онтологічного архетипу-прецеденту. Досліджено характер реміфологізації сучасної художньої культури, шляхи її естетичного аналізу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано онтологічні засади картини світу класичної та постнекласчної науки у контексті змін типів наукової та філософської раціональності. Виявлено історичну трансформацію поняття "дискурс", яка відбувається у процесі переходу від класичної науки до постнекласичної. Створено модель дискурсу знання, яка відображає дискурсивні особливості онтологічного статусу предмету класичної науки. Показано, що підгрунтям формування онтологічних засад класичної науки є знання, що в античній онтології набув дискурсивного значення абсолютної незмінної суті. Висвітлено онтологічні засади постнекласичного наукового дослідження як формувальні стосовно дискурсу, особливості якого дозволяють розглядати його як модель дискурсу комунікації, у межах якого природна реальність виступає як живий процес розвитку та взаємодії між нею та людським світом. У контексті постнекласичної раціональності особистісні екзистенційні, комунікативні, аксіологічні властивості суб'єкта дискурсу комунікації є умовою формування дискурсивої онтології постнекласичної науки у сенсі онтології людського світу.

  Скачати повний текст

Висвітлено з погляду методологічної концепції ціннісного потенціалізму суть і різновиди інтуїції. Проаналізовано процеси актуалізації пізнавального потенціалу інтуїції в контексті раціонально-наукового мислення. Виявлено взаємозв'язок у науковому відкритті пізнавальних і ціннісних аспектів, співвідношення інтуїтивного та дискурсивно-логічного в науковому пізнанні, специфіка реалізації когнітивно-ціннісного потенціалу інтуїції в процесі творення нового знання. Розкрито закономірні трансформації змісту поняття інтуїції в процесі становлення постнекласичного типу науки, а також особливості пізнавально-ціннісного потенціалу. Конкретизовано сучасне розуміння можливостей інтуїції в науковому пізнанні й його методологічні наслідки, смисл евристичного пізнання в контексті сучасних уявлень про інтуїцію й її роль у науковій творчості.

  Скачати повний текст

Вивчено соціальну міфологію як соціокультурний феномен. Здійснено аналіз теорій міфу, філософських і загальнонаукових принципів дослідження соціальної міфології. Виокремлено основні концептуальні підходи до розуміння зазначеного явища. На підставі результатів проведеного аналізу визначено специфіку й основні характерні риси, що відрізняють соціальну міфологію від міфології архаїчної. Розглянуто структуру й основні функції соціальної міфології, що дають змогу з'ясувати її роль та значення у сучасному суспільстві. Показано місце соціальної міфології у суспільній свідомості та її взаємозв'язок з формами суспільної свідомості, а саме: релігійною, філософською та науковою. Визначено умови, що сприяють активізації соціальної міфотворчості, її особливості й основні механізми продукування соціальних міфів.

  Скачати повний текст