Предложены устройства для контроля функционального состояния водителя транспортного средства, принцип действия которых основан на регистрации колебательной активности рулевого колеса.

Вивчення стану вегетативного балансу за даними кардіоінтервалографії у водіїв автотранспорту різних вікових категорій показало, що під впливом даної професійної діяльності, зі збільшенням віку та стажу роботи спостерігається суттєва зміна вегетативного статусу, а також певна стадійність цього вікового процесу: спочатку констатується феномен одночасної тривалої активації обох відділів ВНС, а пізніше - переважає тонус парасимпатичного відділу.

Изучение состояния вегетативного баланса по данным кардиоинтервалографии у водителей автотранспорта разных возрастных категорий показало, что под влиянием данной профессиональной деятельности, по мере увеличения возраста и стажа работы наблюдается существенное изменение вегетативного статуса, а также определенная стадийность этого возрастного процесса: сначала констатируется феномен одновременной длительной активации обоих отделов ВНС, а позднее - преобладает тонус парасимпатического отдела.

Удосконалено наукові підходи щодо формування параметрів технологічного процесу перевезення пасажирів. Формалізовано моделі технології міських пасажирських перевезень на таких рівнях: перегін, рейс, робочий день, які відрізняються від відомих урахуванням у якості змінної стану організму водія. Уточнено вплив вікових і кваліфікаційних характеристик водія на параметри технологічного процесу перевезення пасажирів. Розроблено метод складання графіка виконання елементів технологічного процесу перевезення пасажирів на маршруті, що відрізняється від існуючих використанням у якості факторів вікових і кваліфікаційних параметрів водія та накладенням обмежень на рівень стану його організму.

Наведено дані про захворюваність з тимчасовою втратою працездатності водіїв спеціального автотранспорту органів внутрішніх справ. Проаналізовано особливості психофізіологічного статусу водіїв різних вікових груп, з різними видами хронічної патології та різним типом вегетативної регуляції серцево-судинної системи, а також вплив віку, стану здоров'я та психофізіологічного статусу на успішність їх професійної діяльності. На підставі комплексного дослідження вікових особливостей стану здоров'я та психофізіологічного статусу науково обгрунтовано критерії професійного психофізіологічного відбору та експертизи водіїв спеціального автотранспорту, визначено залежні від віку психофізіологічні показники для їх професійної придатності та успішності. Розроблено методику психофізіологічного відбору та експертизи в межах проведення профілактичних медичних оглядів.

Вивчено умови праці водіїв вантажних автомобілів, характер трудової діяльності, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності, стан здоров'я та темпи старіння з метою розробки гігієнічних рекомендацій щодо покращання умов праці, зниження рівня захворюваності та темпів старіння, профілактики професійно зумовлених форм патології у працівників зазначеної категорії. Виявлено, що умови праці даних водіїв є шкідливими, важкими та напруженими. Встановлено, що до шкідливих критеріїв виробничого середовища, визначені значення яких перевищують нормативні, належать: параметри мікроклімату, вміст пилу та хімічних речовин у повітрі робочої зони, у тому числі одно- та гостроспрямованої дії, шум, загальна вібрація, важкість і напруженість праці. Доведено, що одержані результати свідчать про зв'язок між умовами праці та розвитком таких форм патології як люмбалгія, попереково-крижова радикулопатія, артеріальна гіпертонія; високими рівнями захворюваності з тимчасовою втратою працездатності; підвищеними темпами старіння. Обгрунтовано необхідність удосконалення системи медичних оглядів.

Визначено закономірності розподілу транспортних кореспонденцій за альтернативними шляхами прямування. Виявлено критерії вибору шляху прямування та проведено анкетне обстеження водіїв немаршрутизованих транспортних засобів. На підставі оцінки значущості критеріїв для подальших досліджень відібрано наступні: пробіг за маршрутом, час поїздки, нервово-емоційне напруження. Для оцінки рівня нервово-емоційного напруження використано показник активності регуляторних систем, який розраховується на підставі вивчення серцевого ритму людини. Для встановлення показників, що характеризують альтернативні шляхи прямування за відібраними критеріями, формалізовано комплекс моделей зміни параметрів руху транспортних засобів і показника активності регуляторних систем організму водія під час поїздки вулично-дорожньою мережею. На підставі використання одержаних даних за допомогою розробленого алгоритму розподілу транспортних кореспонденцій по альтернативних шляхах прямування побудовано модель руху транспортних засобів вулично-дорожньою мережею міста. Для визначення рівня нервово-емоційного напруження водія під час поїздки запропоновано використовувати показник навантаження на його організм за період руху за маршрутом. На базі розробленого алгоритму розподілу транспортних кореспонденцій по альтернативних шляхах прямування наведено оцінку адекватності розподілу з використанням обраних критеріїв. Встановлено, що для прогнозування параметрів транспортних потоків у якості критерію доцільно використовувати показник навантаження на організм водія за період руху по маршруту.

Розроблено наукові засади ергономічного забезпечення автотранспортних технологічних процесів, які враховують взаємозв'язок стану організму водія та параметрів цих процесів у системі людина - техніка - середовище. Формалізовано моделі технології міських автомобільних перевезень на різних рівнях їх організації, а також моделі параметрів руху транспортних засобів за шляхом прямування, що враховують як змінну показник стану організму водія. Розроблено рекомендації щодо організації технологічного процесу перевезення вантажів і пасажирів з урахуванням стану організму водія. Доведено залежність розподілу транспортних кореспонденцій за альтернативними шляхами прямування від величини навантаження на організм водія за період руху за маршрутом. Удосконалено стратегію організації перевізного процесу водіями різних вікових і кваліфікаційних категорій. Запропоновано комплекс математичних моделей, що забезпечують виявлення маршруту та режимів виїзду транспортних засобів спеціального призначення з урахуванням впливу великої кількості технологічних і конструктивних факторів. З'ясовано закономірності вибору шляху прямування водіями немаршрутизованих транспортних засобів залежно від типу їх нервової системи. Удосконалено підхід до розподілу транспортних потоків за вулично-дорожною мережею, який передбачає врахування взаємозв'язку між параметрами руху транспортних засобів і станом організму водія.

Наведено вирішення наукової проблеми медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології, що виявляється в оцінці патогенетичних механізмів дизрегуляції первинно функціонального та первинно органічного генезу та розробці фізичних методів їх корекції, використання яких підвищує ефективність медичної реабілітації та профілактики таких станів. Комплексний вплив несприятливих чинників професійного середовища на водіїв автотранспорту призводить до прогредієнтного розвитку дизрегуляторних станів первинно функціонального генезу, характер яких залежить від тривалості їх професійного стажу. Залежно від вегетативних, гyмоpaльнo-гopмoнaльнo-мeтaбoлiчниx розладів, порушення механізмів адаптації визначено критерії для діагностики етапів дизрегуляції. Показано, що досліджені гуморально-гормонально-метаболічні системи регуляції є незалежними чинниками розвитку дизрегуляторних станів первинно функціонального та первинно органічного генезу. Розроблено патогенетичний підхід до диференційованого призначення реабілітаційних методик, з урахуванням етапів розвитку дизрегуляторних станів.

Обоснована необходимость проведения исследований по оценке времени реакции водителей разных темпераментов. Приведены результаты некоторых исследований влияния длительности транспортного затора на время реакции водителей различных темпераментов. Графически показаны изменения времени реакции водителей после выхода из транспортного затора.

Установлено, що під впливом комплексу несприятливих чинників виробничого середовища у водіїв автотранспорту різних стажево-вікових груп зростає співвідношення патологічних реакцій адаптації (хронічний та гострий стрес, переактивація), яке асоціюється з тривалістю профстажу. Застосування розроблених лікувально-реабілітаційних комплексів сприяло відновленню прогностично сприятливих адаптаційних реакцій та їх повноцінності. Обгрунтовано диференційований підхід до їх застосування. Відзначено, що з поглибленням дизадаптаційних процесів спостерігається зниження ефективності коригуючого реабілітаційного впливу.

Показано, что под воздействием профессиональной деятельности у водителей автотранспорта наблюдается тенденция к изменению вегетативного статуса, а также определенная стадийность этого процесса. Анализ динамики показателей кардиоинтервалографии под воздействием разработанной методики восстановительного лечения с использованием рефлексотерапии совместно с приемом кислородно-метаболической смеси показал преимущественно нормализирующий характер влияния в зависимости от исходных нарушений. Наблюдали снижение эффективности восстановительного лечения с увеличением возраста у водителей старше 56 лет и с длительностью профессионального стажа больше 25 - 30 лет.

Розглянуто проблему зниження стомлюваності водія міського пасажирського транспорту. Запропоновано й обгрунтовано заходи щодо організації перевезення пасажирів, що дозволяють знизити стомлюваність водія та підвищити безпеку руху.

Розглянуто питання визначення професійного ризику з урахуванням індексу професійної захворюваності. У цьому випадку показано, що кількісні показники ризику завжди відображають комплексний вплив на людину факторів не тільки виробничого середовища, а і способу життя, соціально-побутових та індивідуальних факторів ризику (спадковість, шкідливі звички) тощо.

Наведено методику оцінки стану водія автомобіля бортовою системою аналізу ЕКГ у процесі керування транспортним засобом.

Вивчали стан електрошкірного опору (ЕШО) діагностичних точок акупунктури у водіїв автотранспорту зі стажем професійної діяльності більше 10-ти років. Дослідження показують, що праця водія впливає на параметри ЕШО. Зміни носять фазний характер, особливості кожної фази пов'язані з експозицією несприятливого впливу виробничих чинників, що дозволяє за біофізичними параметрами репрезентативних (діагностичних) біологічно активних точок визначити наявність і глибину дизрегуляції в діяльності інтегративних систем організму та надалі застосовувати як алгоритм регулювальної фізіопунктурної терапії.

Досліджено науково-технічні засади нормування рівнів шуму та вібрації транспортних засобів, вивчено умови праці водіїв автомобілів, характер трудової діяльності з метою розробки гігієнічних рекомендацій щодо покращання умов праці, зниження рівня шуму та вібрації на робочих місцях водіїв та, як наслідок, зменшення ймовірності виникнення ДТП. Виявлено, що умови праці водіїв автотранспортних засобів є шкідливими, важкими та напруженими. Встановлено, що до шкідливих критеріїв виробничого середовища належать: шум, загальна вібрація, важкість і напруженість праці. Доведено, що одержані результати свідчать про зв'язок між умовами праці та безпекою дорожнього руху (ДР). Обгрунтовано необхідність удосконалення нормативних документів, що визначають гранично допустимі норми шуму та вібрації на робочих місцях водіїв автотранспортних засобів. Розроблено математичну модель дій водія щодо забезпечення безпечних умов руху в ситуації, за якої спостерігається швидка зміна параметрів руху автотранспортного засобу, а на підставі експериментальних досліджень визначено залежності граничних показників часу реакцій водіїв від рівня звукового тиску шуму та часу його дії. Удосконалено математичну модель безпеки ДР за дії несприятливих факторів, а також на підставі результатів проведених теоретичних та експериментальних досліджень сформульовано ряд рекомендацій щодо внесення змін до існуючих норм та правил безпеки ДР та розроблено проект нормативного документа з питань безпеки ДР.

Наведено аналіз досліджень частоти серцевих скорочень у водія під час керування автомобілем на проїзній частині за гірських умов за різної тривалості управління транспортним засобом до та після моменту перетину найвищої точки (перевалу). Результатом досліджень є визначення моменту настання втоми у водія, спричиненого дією постійного підвищеного емоційного напруження.

Розглянуто складові показника активності регуляторних систем, який дає можливість охарактеризувати функціональний стан водія за різних умов.

Представлены итоги исследования механизмов формирования и медицинской коррекции дизрегуляторных состояний, возникающих в результате длительного влияния факторов информационного стресса. Приведены этапы развития понятий о регуляции и дизрегуляции физиологических процессов, концепции информационного стресса, роли условий труда с высоким нервно-эмоциональным напряжением, методов медицинской реабилитации, направленных на коррекцию дизрегуляции. Проанализированы результаты оценки дизрегуляторных состояний у операторов транспорта. Уделено внимание принципам и методам медицинской реабилитации данного контингента.

Ксенон за природних умов фіксують у зонах його виділення з надр Землі. Організм людини по-різному реагує на дію цього газу. Людина, яка певний час перебуває у напруженому стані, втомлюється і швидко піддається впливу ксенону. Водії, як учасники автотранспортного руху, зазнавши впливу ксенону, змінюють свою поведінку за кермом. Вивчення питання впливу дії ксенону на водіїв і фіксація зон його виділення на ділянках автомагістралей допоможуть уникнути багатьох дорожньо-транспортних пригод і зберегти життя їх учасникам.