Наведено комплексну програму фізичної реабілітації для жінок молодого віку у разі неправильних положень матки й оцінена її ефективність.

Приведена комплексная программа физической реабилитации для женщин молодого возраста при неправильных положениях матки и оценена ее эффективность.

In the article the comprehensive programme of a physical rehabilitation for the women of young age is adduced by the designed writers at incorrect positions of a uterus and its efficiency is estimated.

Зазначено, що 35 дівчат 12 - 15-ти госпіталізовані з ювенільними дисфункційними матковими кровотечами (ЮДМК). 13 пацієнток одержали тільки традиційну терапію (контрольна група), а 22-і дівчини одержали на додаток до традиційної терапії курс переривчастого гіпоксичного тренування (ПГТ), яке тривало 12 діб. Кожен сеанс гіпоксітерапії містив у собі три 5 - хвилинних вдихань гіпоксичної газової суміші з 12 % кисню, між ними були 2 нормоксичних інтервали з вдиханням кімнатного повітря. Курс ПГТ позитивно вплинув на стан організму хворих, покращились кисневий гомеостаз, стан кисневих режимів організму та фізична працездатність, збільшився вміст гемоглобіну у крові. Зупинка кровотечі в групі контролю мала місце в пізні терміни, ніж в групі хворих, яка одержала ПГТ. Обговорено механізми адаптації до гіпоксії в курсі ПГТ, які зумовили її позитивний ефект в реабілітації хворих на ЮДМК.

Указано, что 35 девушек 12 - 15-ти были госпитализированы с ювенильными дисфункциональными маточными кровотечениями (ЮДМК). 13 пациенток получали только традиционную терапию (контрольная группа), 22 девушки в дополнении к традиционной терапии получали курс прерывистой гипоксической тренировки (ПГТ), которая включала в себя 12 ежедневных сеансов. Каждый сеанс состоял из трех 5 - минутных вдыханий гипоксической газовой смеси с 12 % кислорода с двумя пятиминутными перерывами с вдыханием комнатного воздуха. Позитивный эффект ПГТ наблюдался уже после пятого сеанса. Все показатели, характеризующие гипоксическое состояние (кислородный гомеостаз, кислородные режимы организма, физическая работоспособность), повысились. Увеличилось содержание гемоглобина в крови. Время остановки кровотечения в контрольной группе наступило достоверно позже, чем в группе получавшей курс ПГТ.

Thirty five 12-15 years girls were hospitalized for treatment of adolescent dysfunctional uterine bleeding (DUB). While thirteen patients received pharmacological treatment only (control group), twenty two girls (experimental group), in addition to traditional treatment, received a course of intermittent hypoxic training (IHT). The IHT course consisted of 12 daily sessions. Each session included three 5 min periods of breathing the gas mixture containing 12% of oxygen, with two 5 min intermissions, when patients were breathing regular air. The beneficial effects of the IHT wereobserved starting from the fifth session. All the indexeses of hypoxia (oxygen consumption, body oxygen regimen, working capacity) have improved. Significant improvement in clinical outcomes of the treatment (uterine bleeding, hemoglobin blood concentration, urine pregnandiol content, number of keratosic cells in vaginal smears) were observed in comparison with the control group of patients. Possible mechanisms of the beneficial effects of the IHT are discussed.

В отделении детской и подростковой гинекологии Донецкого регионального центра охраны материнства и детства с 2001 по 2004 гг. пролечено 25 девушек с синдромом Рокитанского - Кюстера - Майера (СРКМ) методом бескровного кольпопоэза, использование которого позволяет без каких-либо осложнений, а также не требуя никакой дополнительной специальной аппаратуры, в кратчайшие сроки создать функционирующее неовлагалище. Полученные результаты позволяют считать использованный способ как метод выбора лечения пациенток с СРКМ.

Цель работы - изучение особенностей гормональной регуляции процессов полового созревания у девочек, рожденных от отцов-ликвидаторов последствий катастрофы (ЛПК) на ЧАЭС. С 1998 по 2004 гг. проведен мониторинг полового созревания 266-ти дочерей ЛПК 9 - 15-ти лет и 266-ти их сверстниц из семей, не имевших контакта с радиационным фактором. Определено, что течение периода пубертата у девочек, рожденных в семьях ЛПК, отличается от такового у сверстниц из семей без радиационного риска и обеспечивается особенностями гормональной регуляции данного процесса. Гипокортизолемия в препубертатном периоде является, вероятно, одним из элементов патогенетического механизма, обеспечивающего более раннее начало полового созревания (у 38,2 %). Повышение уровней тестостерона и кортизола в сыворотке крови на начальных этапах пубертата проявляется клинически более быстрым развитием андрогензависимых вторичных половых признаков (ВПП) и большей частотой инвертированного пубертата (у 14,0 %). В дальнейшем замедленное формирование эстрогензависимых ВПП, пролонгированное течение периода становления менструальной функции (у 47,3 %) и в целом пубертата связано со снижением концентрации половых стероидов в сыворотке крови. Системный анализ полученных данных дает основание относить дочерей ЛПК к группе риска по развитию патологического течения полового созревания и свидетельствует о ведущей роли андрогенов в патогенезе выявленных изменений. Выводы. Особенности гормональной регуляции пубертата обеспечивают определенные нарушения в половом развитии дочерей ЛПК, что требует динамического наблюдения за этим контингентом.

Как свидетельствуют результаты проведенных исследований, синдром гиперандрогенной дисфункции у девочек-подростков является очень важной научной проблемой. Использование комплексного подхода с учетом всех особенностей патогенеза и ранним оперативным вмешательством позволяет снизить частоту патологии репродуктивной функции в этой группе высокого риска.

Проанализирована частота и структура травм половых органов у 75-ти девочек в возрасте 2-х - 13-ти лет, тактика ведения, оценка эффективности проводимой терапии и выяснение возможности профилактических мероприятий данной патологии. Травматические повреждения вульвы, промежности и влагалища у девочек в структуре патологии специализированных стационаров наблюдаются сравнительно нередко (3,8 %). Девочки страдают в результате бытовых, уличных, умышленных травм - соответственно, в 41,3 %, 34,6 % и 24,0 % случаях. Преобладают ушибленные и рваные раны вульвы и промежности (85,3 % случаев). Наибольшее число травм приходится на летнее время года. В течение суток наибольшее количество травм приходится на вечернее время, между 16.00 и 21.00 - 40 (54,0 %). Подчеркнута необходимость своевременного проведения лечебных мероприятий, расширение санитарно-просветительной работы в детских садах и школах по профилактике этой патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.715.011-54

Рубрики:

Запалення жіночих статевих органів у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.715.011-54

Рубрики:

Запалення жіночих статевих органів у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.715.032-3

Рубрики:

Маткові кровотечі у дітей

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследованы 62 девочки с вульвовагинитами неспецифической этиологии пубертатного возраста (13 - 17 лет). Показано, что назначение противовирусного и иммуномодулирующего препарата растительного происхождения, в качестве которого использовался Флавозид, способствует восстановлению функций местной иммунной системы урогенитальной зоны и созданию нормального биоценоза мочеполовой системы. Данное лекарственное средство не вызывает нежелательных эффектов и может быть препаратом выбора при лечении вульвовагинитов у девочек-подростков.

Пубертатні маткові кровотечі (ПМК) становлять до 20 - 22 % у структурі гінекологічної захворюваності дівчат. Розроблений Протокол щодо діагностики та лікування ПМК, затверджений Наказом МОЗ України, спрямований на покращання впровадження в практичну охорону здоров'я сучасних лікувально-діагностичних технологій у дитячий гінекології. Це сприятиме покращанню відновлення репродуктивного здоров'я дівчини, якості її життя та збереженню репродуктивного потенціалу у фертильному віці.

Результати проведених досліджень свідчать про особливості змін гормональних показників у дівчат-підлітків із пубертатними матковими кровотечами, характер і спрямованість яких залежать від того, коли виникла кровотеча (уперше чи має рецидивний характер) і вибору методу лікування (негормональне або гормональне). Найбільш фізіологічним у підлітковому віці слід вважати призначення негормональної терапії.

Під час дослідження вивчено ефективність застосування препарату Мілагін (вагінальні супозиторії) у процесі лікування неспецифічних вульвовагінітів та бактеріальних вагінозів у дівчаток. Показано, що лише у 6 із 75 пацієнток не відмічено позитивної динаміки проявів захворювання. У обстежених дівчаток не виявлено небажаних побічних реакцій, а хороша переносимість та висока ефективність (83 % випадків) дозволяє рекомендувати Мілагін як препарат вибору під час лікування даної категорії хворих.

Проведено изучение эффективности терапии воспалительных заболеваний органов малого таза у девочек-подростков в возрасте 16 - 18 лет в условиях стационара с использованием азитромицина для внутривенной инфузии. Клиническая эффективность терапии достигнута у 90 % больных.

Проведено изучение эффективности использования препарата Гравагин в комплексном лечении урогенитальных инфекций у сексуально-активных подростков.

Розглянуто питання ефективності лікування залізодефіцитної анемії, спричиненої дисфункціональними матковими кровотечами у дівчат-підлітків. Визначено роль здоров'я у розвитку генеративної функції у майбутніх жінок. Клінічними дослідженнями доведено високу ефективність застосування препарату "Феретаб комп" у таких випадках.

Представлены результаты обследования и лечения 67 девочек и девушек с воспалительными процессами женской половой системы в возрасте от 6 до 18 лет. Установлены особенности клинических проявлений вульвовагинита в зависимости от возраста, наличия экстрагенитальной патологии, выявленной у 82 % из них, характера микробной флоры влагалища, гормонального профиля организма. Проанализировано применение комбинированной комплексной терапии с использованием препарата Тержинан для местного лечения вульвовагинита у детей и подростков. Установлена высокая клиническая эффективность лечения при отсутствии побочных реакций и осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.715.016

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів у дітей

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено етіопатогенетичний розвиток, визначено діагностичні критерії та розроблено патогенетично обгрунтований комплекс загального та місцевого лікування запальних захворювань зовнішніх статевих органів і піхви у дівчат різних вікових періодів життя. Виявлено, що вульвовагініт у дівчаток і підлітків як поліетіологічний запальний процес зовнішніх статевих органів і піхви виникає на спровокованому преморбідному фоні, який зберігає "перинатальний" слід, внаслідок анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму під дією патогенних етіологічних чинників, порушення загальних і місцевих імунологічних взаємозв'язків гуморального та клітинного імунітету, цитокінового та гормонального профілю організму, а також порушення процесу апоптозу у піхві за несформованих імунологічно-гормональних взаємодій незрілого дитячого та підліткового організму. Виявлено, що дані чинники патогенезу розвитку вульвовагініту обумовлюють необхідність проведення ретельної діагностики патологічного процесу на всіх його етапах виникнення та вимагають адекватного призначення загального та місцевого лікування залежно від віку пацієнтки, етіологічного збудника та рівня складності усіх даних патогенетичних етапів прогресування запального процесу.

  Скачати повний текст