Издание посвящено одному из самых значительных и важных явлений в истории славянской культуры и многовековых украинско-русский связей – острожской печатной книжности, оказавшей огромное влияние на развитие самых разных сторон жизни народов Восточной Славии, в том числе и русского.

В книге повествуется об издательской деятельности русского и украинского первопечатника Ивана Федорова, о выпуске им в свет знаменитой Острожской библии — замечательного памятника славянской книжной культуры мирового значения. Появление Острожской библии составило целую эпоху в истории славянской культуры и межславянских контактов, стало одним из самых масштабных и ярчайших примеров в многовековой судьбе украинско-русских и русско-украинских культурных связей. В оформлении книги использованы элементы орнаментики Острожской библии и других острожских изданий Ивана Федорова.

Издание посвящено истории появления двух первенцев русского и украинского книгопечатника – московского «Апостола» 1564 года и львовского «Апостола» 1574 года, увидевших свет благодаря трудам Ивана Федорова и его сподвижников.

Издание знакомит с жизнью и основными этапами научной деятельности известного украинского ученого, академика Национальной академии наук Украины Ярослава Дмитриевича Исаевича (1936-2010), одного из самых авторитетных исследователей восточнославянской книжной культуры, автора множества трудов, посвященных русскому и украинскому первопечатнику Ивану Федорову.

Даний матеріал розглядає початок формування друкарської справи у слов'янських народів. Аналізуються різні етапи: зародження друкарства у західних слов'ян (Чехія), розвиток т. зв. Кирилівського друку (Польща), друкарська справа південних слов'ян (Сербія), початкове білоруське друкарство, поширення техніки у Москві тощо. Називаються імена найвидатніших діячів у галузі друкарства, які сприяли його становленню на слов'янських землях. В якості додатку міститься перелік інкунабул (книг, виданих у Європі від початку друку до 1 січня 1501 року), збережених у київських бібліотеках.

У книзі аналізуються виявлені в останні роки документи та матеріали про видатного діяча української культури Івана Федорова Москвитина (* бл. 1510 – † 5.12.1583). Зокрема, наводяться нові аргументи, що підтверджують гіпотезу про навчання друкаря у Краківському університеті. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться давньою історією та культурою України.

У книзі представлені нариси з історії та культури євреїв, які проживають на території сучасної України, починаючи з прадавніх часів до сьогодення. Нариси висвітлюють різноманітні сторони життя євреїв, віковічні традиції та побут, виникнення хасидизму, розвиток єврейської літератури та друкарства, українсько-єврейські взаємини впродовж століть, трагічну долю українського єврейства під час Голокосту. В книзі представлені нариси про історію єврейського мистецтва, літературу, книговидання, архітектуру, становлення та розвиток єврейського театру та кінематографу.

A number of colleagues and friends have been kind beyond duty or friendship, and have provided me with both support and advice: to David McKitterick, Laurie Maguire, John Pitcher, Tiffany Stern, Andrew McNeillie, Paul Eggert, Steven May, Peter Lindenbaum, Marta Werner, Randall McLeod, Stephen Orgel, and Gary Day, I am indebted for the support and kindness they have shown. On a more personal level, I would like to thank Marcus Quiren, Karl Davies, Tim Myatt, Jeff and Jessica Staniland, Tim Brown and Gael Webster, Felicity Gifford, Tim O’Brien, Olika Kortiyeva, Neil Sewell-Rutter and Emilia Markot: at one stage or another of this journey, they have all made things possible. To Peter Shillingsburg, the debt is both more serious and specific: to him I owe the wisdom of his company, his engagement with everything that I have done in recent years, his sometimes acerbic but always astute comments on what I have written, his patience with my foibles, his discussions of textual scholarship and bibliographical history beyond the call of professional kindness, his generosity and companionship, and his profound sense of decency. I could not have asked for a better colleague, or friend, in my first four years at De Montfort. Bright lights cast deep shadows. It was on my return from London to New Zealand in 1979 that I found myself, aged 17, at Victoria University sitting alongside Mary McCallum in the second row on the left-hand side of Easterfield 006. In the course of the next hour, my life changed, although it took longer perhaps to realize the full significance of what that class had meant. Over the next few years, I was privileged to be taught by Don McKenzie on several occasions and, in 1983, he not only supervised my ‘dissertation’ on the late plays of Jonson; Alexandra Lutyens, Jan Moore, and I were the last students to take his literary scholarship class before he left for Oxford. A few years later, he was my supervisor in Oxford, and I last saw him in the Bodleian a day or two before I went out to New Zealand in 1999, three weeks before his death. This book would have been immensely better for his oversight and advice: I hope it does some justice to the debt I owe him. Julia Briggs had been at Oxford with Don, and when I moved to De Montfort we shared an office together for several years: at idle hours, our conversation would often turn to the debt we both felt towards his inspiration and kindness. Julia had a knack of reminding me of my better instincts: whatever Don had left brick, she made marble. The debt to my parents ought not to require any further explanation: I have been graced by their support, generosity, and love.

Книга посвящена жизни и творчеству белорусского просветителя, мыслителя-гуманиста эпохи Возрождения Георгия (Франциска) Скорины (ок. 1490 — ок. 1551). Мировоззрение мыслителя рассматривается на широком фоне социально-экономической, политической и культурной жизни Великого княжества Литовского XVI—XVII вв. Автор показывает тесную связь Скорины с развитием общественной мысли и философии в Центральной и Западной Европе, прослеживает послескорининскую ренессансно-гуманистическую философскую традицию, представленную М. Литвином, С. Будным, А. Воланом, К. Лыщинским и др.