В книге разоблачаются сущность, цели и средства психологической войны империализма, острие которой направлено против СССР и других социалистических стран. Рассказывается о центрах, аппарате органах психологической войны стран НАТО, прежде всего США, и их вооруженных сил. В монографии особое внимание уделяется вопросам развертывания идеологического наступления против империализма, гегемонизма, милитаризма и реакции, воспитания у советских людей, воинов Вооруженных Сил морально-политической и психологической стойкости, готовности к противодействию любым идеологическим диверсиям. Книга рассчитана на офицеров Вооруженных Сил, а также на гражданских пропагандистов.

Монография на основе всестороннего и объективного анализа оригинальных первоисточников, законодательства США и других стран раскрывает одну из злободневных и практически незатронутых российской наукой проблем. Она дает комплексное, системное и достаточно цельное представление о понятии, сущности и месте военно-правовой идеологии США как существенном, относительно самостоятельном элементе американского общественного сознания, отражающем действительные духовные ценности и реалии американской демократии. Работа может быть важным источником информации в учебной, научно-исследовательской нормотворческой и иной сферах деятельности. Она интересна для всех, кто занимается проблемами общественного сознания, правовой идеологии, американской военно-правовой идеологии.

№ 7. - 1996. - 95 с.

Так само як людина — істота біологічна — не може існувати без повітря, вона як істота суспільна не може жити без політики. Це твердження, на перший погляд, може здатися безпідставно перебільшеним, оскільки є чимало людей, які ставляться до політики зневажливо, вважають її брудною справою. Проте це зовсім не означає, що такі люди стоять поза політикою. Не цікавлячись політикою, не виступаючи її суб'єктом, вони за будь-яких умов залишаються об'єктом політики, зазнають впливу політичних інститутів: держави, політичних партій, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації тощо та осіб, які їх представляють. Політика є діяльністю з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади. її соціальне призначення полягає в узгодженні багатоманітних і суперечливих інтересів і потреб індивідів та людських спільнот, забезпеченні їх співіснування в межах єдиного суспільства, в організації суспільного життя. Виконує це призначення передусім держава як головний політичний інститут. Якби не було держави зі встановленими нею загалыюобов 'язковими правшами суспільної поведінки (правовими нормами), дотримання яких забезпечується силою державного примусу, в суспільстві запанували б анархія і хаос, сила й насильство, «війна всіх проти всіх», як визначав додержавшій стан людства видатний англійський філософ XVII ст. Т. Гоббс. Саме держава надає суспільству організованості, об 'єднує людей на основі спільних інтересів та цінностей у цілісне утворення, надає суспільному життю цілеспрямованого характеру. Жити в суспільстві й бути вільним від політики, впливу держави неможливо. Але залежність індивідів, суспільства в цілому від держави може бути різною. В одному разі суспільство змогло підпорядкувати собі державу, поставити її на службу суспільному благові, досягти завдяки мудрому державному керівництву країни висот у своєму розвитку, в іншому — держава вивищувалася над суспільством, чинила над ним насильство, а можновладці використовували державну владу насамперед у власних інтересах. Характер відносин між суспільством і державою вирішальною мірою залежить від політичної культури членів суспільства як сукупності їхніх знань про політику, ціннісних орієнтацій і поведінки стосовно неї. У кінцевому підсумку політика, влада завжди роблять з людьми те, що вони їй дозволяють, а держава і правителі є такими, яким є саме суспільство. Недарма кажуть, що кожен народ має таких правителів, яких заслуговує. Формування політичної культури членів суспільства, набуття ними політичних знань і навичок політичної поведінки є важливою умовою функціонування політики, насамперед держави, в інтересах суспільства. Природа створила людину так, що вона дбає передусім про власні інтереси. Політики як люди, чия діяльність пов язана з використанням публічної влади, також: не є винятком. Для того щоб політики якомога більше дбали про суспільні інтереси і якнайменше використовували владу у власних інтересах, потрібний постійний і пильний контроль громадськості за здійсненням влади, діями політиків. А це також вимагає від громадян політичних знань. Оволодівати політичною наукою, отже, потрібно для того, щоб не бути лише пасивним об'єктом політики, об'єктом політичного маніпулювання з боку охочих до влади людей, а впливати на здійснення влади як у суспільних, так і у власних інтересах. Роль і значення політики та наукових знань про неї особливо зростають у переломні історичні періоди, коли зазнають докорінних перетворень самі основи суспільного життя, ідеали, цінності, світоглядні орієнтації людей. Саме такий період кардинальних змін переживає нині українське суспільство. Необхідність політологічних знань в сучасних умовах актуалізується й тим, що сучасні політичні технології, особливо ті, що пов 'язані з проведенням виборчих кампаній і формуванням іміджу політичних лідерів та реалізуються за допомогою електронних засобів масової інформації, створюють широкі можливості для маніпулювання масовою та індивідуальною політичною свідомістю. Протистояти такому маніпулятивному впливу можна тільки на основі глибоких наукових знань про політику. Головне призначення пропонованого підручника полягає в тому, щоб допомогти студентам — майбутнім фахівцям різних сфер суспільної діяльності — оволодіти систематизованими науковими знаннями про політику, які склали б основу їхньої демократичної політичної культури. Такі знання потрібні кожній освіченій людині. Вони сприятимуть формуванню здатності самостійно аналізувати політичні явища і процеси, визначати своє місце в них. Підручник, звичайно, не претендує на всеосяжне висвітлення проблем політичної науки. У ньому аналізуються лише найважливіші, вузлові проблеми політології, насамперед ті, що стосуються сутності політики, інституціоналізованих і персоналізованих форм її здійснення. Значна увага приділяється також історії становлення і розвитку політичних ідей як за рубежем, так і в Україні. В окремих главах подається матеріал про здійснення політики, політичної влади в Україні. Підручник розрахований на поглиблене вивчення науки про політику і може бути використаний студентами всіх спеціальностей вищих навчальних закладів, у тому числі спеціальності «Політологія». Його побудовано таким чином, що кожен структурний елемент може бути темою окремого виступу на семінарському занятті, реферату, контрольної чи курсової роботи. В разі необхідності наявний теоретичний матеріал можна розширити завдяки літературним джерелам, список яких наведено до кожної теми. Ці джерела слугуватимуть вихідними і в написанні дипломних та дисертаційних робіт, підготовці до складання кандидатських іспитів із спеціальностей політичних наук. Авторське бачення структури, тематики і проблематики курсу «Політологія» може прислужитися викладачам політології у вищих навчальних закладах при власному визначенні тематики і проблематики навчального курсу з політології. Ознайомлення із систематизованим викладенням у підручнику проблем теорії політикиі буде корисним і тим, хто обрав політику своїм фахом, tie перебільшуючи значення науки про політику для політичної практики, все ж таки можна стверджувати, що багато наявних у нинішньому українському суспільстві негараздів спричинені невисоким професіоналізмом наших політиків, відсутністю у них глибоких політологічних знань і як наслідок -низьким рівнем політичної культури. Політика і наука про неї в Україні все ще існують нарізно, а державна політика в багатьох и проявах здійснюється без належного теоретичного обгрунтування, нерідко методом спроб і помилок. Рядові громадяни, зі свого боку, ще не зайняли активної позиції стосовно влади і продовжують залишатися її пасивними об єктами, очікуючи від неї за сформованою ще за соціалізму звичкою всіляких соціальних благ. Політика є одним із таких видів людської діяльності де кожен вважає себе фахівцем, тому що всі члени суспільства і кожний окремо так чи інакше стикаються з нею. Судити про політику можуть і повинні всі. Тож хай ця праця прислужиться тому, щоб такі судження робилися зі знанням справи

Проблема духовного производства рассматривается как одна из фундаментальных проблем в историческом материализме, позволяющая конкретизировать соотношение общественнного бытия и общественного сознания. Анализируются понятия социальная структура духовного производства, основные функции и механизмы: производство новых идей, знаний самого субъекта духовной деятельности в процессе воспитания.

Recent and ongoing developments in science and technology--such as the prevention and treatment of disease through genetics and the development of increasingly sophisticated computer systems with wide-ranging applications--hold out the promise of vastly improving the quality of human life, but they can also raise serious ethical, legal, and public policy questions. The thirteen essays in this volume address these questions and related issues from a variety of perspectives.

Питання української державности, самостійного політичного буття зв’язане історично з питанням суспільного положення українського демосу сильніше, безпосередніше і тісніше, ніж у котрій іншій національній спільноті

Данная книга подготовлена с учетом опыта чтения курса лекций по теории философии в российских вузах. Она содержит глубокий анализ особенностей философского знания, рассматривает с разных точек зрения основные философские проблемы и категории. Авторы опираются на большое количество источников, необходимых для понимания того, как шло философское осмысление мира. Издание ориентировано на студентов вузов, абитуриентов и всех, кто интересуется «любовью к мудрости».

Якщо мова йде про будь-яке історичне явище, історики звикли думати про його причинність чи навіть багатопричинність. Справді було б недостатньо констатувати якусь одну причину чи тільки один тип причин (економічних чи політичних) американської громадянської війни або російської революції. Коли йдеться про голод 1932—1933 рр. в Україні, то він справді був би незбагненний без економічного контексту, проаналізованого покійним В. Голубничим, С. Кульчицьким та іншими1. Але, на нашу думку, це лише один аспект дуже складного і багатогранного явища, тому що сталінська перебудова (чи підрив) суспільства у першій половині 30-х років значною мірою була політичним феноменом, коли політична влада знищила і узурпувала громадянське суспільство. Як написав польський еміграційний історик у США Мойсей Левін: «Ця (перша п’ятирічка—Дж. М.) була унікальним процесом соціального перетворення, проведеного державою в тому, що держава зробила набагато більше, ніж «проведення»: вона замінила собою суспільство, стаючи єдиним ініціатором діяльності і контролеіром всіх важливих сфер життя. В цьому сенсі цей процес був перетворений на процес державного будівництва, де повна суспільна структура була, так би мовити, засмоктана в державний механізм, ніби була асимільована ним повністю»2. Іншими словами, Сталін здійснював на практиці гегелівську теорію заснування державного суспільства шляхом створення (висловлюючись термінологією того часу, яку Джордж Оруел називав «качиною») державної надбудови, яка виробила сама для себе свій соціальний базис. Створення командної економіки та включення сільського господарства до її складу шляхом примусової суцільної колективізації селянства відводить для економічного фактора другу, цілком залежну від політики роль.

В книгу выдающегося французского ученого, основателя французской социологической школы Э. Дюркгейма (1858 - 1917) вошли две его классические работы. Одна из них, изданная во многих странах, посвящена рассмотрению причин и функций разделения общественного труда. В другой работе, также получившей широкую известность во всем мире, автор дает интерпретацию основных принципов социологической методологии. Для социологов, философов.

В книге представлены уникальные исследования потребительского рынка в нашей стране за период с 1952 по 2004 гг. На богатейшем фактическом материале доказано, что структура потребностей и потребления изменяется циклично, и маркетинговые и рекламные...

У навчальному посібнику викладаються теоретичні засади інтегративної за своїм характером науки про оптимізацію та гармонізацію взаємовідносин суспільства та природи – соціальної екології. Розглядаються проблеми історії становлення даної галузі наукового знання та суспільна необхідність її формування, історія взаємодії суспільства та природи, розкриваються причини виникнення сучасної глобальної екологічної кризи та окреслюються стратегічні напрямки й засоби її подолання. Розрахований на студентів гуманітарних спеціальностей, викладачів, науковців, практиків, усіх, хто цікавиться питаннями взаємодії людини і природи та небайдужий до свого майбутнього.

Книга выдающегося экономиста ХХ в. Л. фон Мизеса, основателя неоавстрийской школы экономической теории представляет собой систематическое изложение эпистемологии, методологии и теории экономической науки от самых основ (теории ценности) до экономической политики. Всесторонне рассматривается как рыночная экономика, так и социалистическая, а также интервенционизм. Издавалась на английском, французском, испанском, итальянском, китайском, японском и румынском языках. Для экономистов, историков, социологов и политологов, а также для всех интересующихся экономической теорией.

Монография посвящена исследованию генезиса древнейших общественных структур. Предпринята попытка их сравнения с моделями структур сообществ высших коллективных животных и гипотетических предков человека. Выдвинута оригинальная гипотеза происхождения древнейших форм общественного сознания и зачатков интеллекта. В работе учтены новейшие данные палеоантропологии, археологии, этнографии. Для научных работников, всех, интересующихся проблемами антропосоциогенеза.

Матеріали книги розкривають життєвий і творчий шлях талановитого вченого, історика, політолога, досвідченого організатора науки, першого директора Інституту політичних і етнополітичних досліджень НАН України, віце президента НАН України І. Ф. Кураса. Відображено його громадську і суспільно політичну діяльність, зокрема у вищих державних установах — Кабінеті Міністрів і Верховній Раді України. Значну частину збірника складають статті фахівців гуманітарної сфери знання, що продовжують дослідження проблем, яким надавав великого значення плідний ініціативний науковець І. Ф. Курас. Вміщені до книги спогади колег, учнів, друзів, які близько знали, багато спілкувалися з І. Ф. Курасом, допомагають краще осягнути непересічні людські якості яскравої, обдарованої особистості.

Т. 1. - 448 с.

This book is written in the conviction that religion is a if not the shaper of culture. Religion is a response to the sacred. However we define that sacred—theistically or nontheistically—we can't avoid the word or the experience. Life is not just good. In some of its manifestations it is sacred—our code word for the peaking of preciousness. There is no one who finds nothing sacred, and there is nothing that adds power to human motivation like the tincture of the sacred. As John Henry Newman once observed, people will die for a dogma who will not stir for a conclusion. So if we would mobilize cures for the ills of earth, religion will be a player, for good or for ill. Mysteries like birth and death stimulate the emotion of the religio-sacred, making religion an inevitable presence—again, for good or for ill—in the ethics and policies of family planning.