Розроблено модель формування громадянського суспільства. Доведено пріоритетний вплив стану розвитку громадянського суспільства на процес гармонізації українського соціуму. З використанням синергетичного підходу розкрито сутність поняття "громадянське суспільство", визначено внутрішнє джерело його розвитку. Розглянуто сучасні уявлення про громадянське суспільтво, показано специфіку моделей аристотелівської та боденівської традицій. Розкрито сутність взаємозв'язку економіки та політики як закономірності розвитку громадянського суспільства, а взаємодії громадянського суспільства та держави - як закономірності розвитку соціуму. Досліджено вплив на державу та соціум громадянського суспільства як універсальної форми суспільної самоорганізації. Доведено небезпечність для України ліберальних моделей громадянського суспільства. Встановлено, що основною умовою гармонізації суспільного розвитку України є забезпечення системного підходу щодо оптимізації розвитку громадянського суспільства, держави та соціуму.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації щодо розвитку механізмів формування та реалізації державної політики України у сфері розвитку інформаційного суспільства (ІС). Проаналізовано поняття "інформаційне суспільство" як провідну ідею сучасного етапу державотворення. Запропоновано розглядати державне управління розбудовою ІС як управління перевагами та ризиками постіндустріального розвитку. Показано, що сприяння держави розвитку ІС змінює водночас і характер самої держави, вимоги до кадрового потенціалу публічної служби та технологій державно-управлінської діяльності. З'ясовано, що окрім потенційних переваг розбудови національного ІС в Україні існують можливі негативні наслідки суспільного розвитку, пов'язані з інформатизацією. Визначено систему завдань органам державної влади та місцевого самоврядування щодо мінімізації екологічних і соціальних ризиків українського соціуму в процесі його інтеграції до глобального ІС.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу джерел та вивчення певних аспектів історіографії висвітлено суть, напрями, етапи зміни структури, форм і методів функціонування органів законодавчої та виконавчої гілок влади, показано їх роль у процесах утвердження принципів демократії та свобод і державотворення незалежної України. На підставі аналізу всіх аспектів проблеми зроблено висновок, що протягом дослідженого періоду функціонування законодавчих і виконавчих органів влади за впливу політичних і соціально-економічних чинників зазнало змін. Відзначено, що трансформація особливостей їх діяльності значною мірою сприяла формуванню державовтірних процесів, які спричинили кардинальні перетворення у суспільстві. Ці перетворення базувалися на демократичних засадах. Наголошено, що врішення концептуально нових завдань, які постали перед Україною у 2005 р., сприятиме форсуванню процесів у державі в євроінтеграційному напрямку.

  Скачати повний текст

Досліджено суть, генезу та чинність звичаєвого права. Визначено і проаналізовано його соціальні детермінанти та властивості. Розглянуто становлення теорії звичаєвого права. Акцентовано увагу на специфіці чинності звичаєвого права, його характеристичних ознаках. Запропоновано визначення вітчизняного звичаєвого права як форми збереження духовності та самобутності українського соціуму. Досліджено зв'язок функціональних особливостей звичаєвого права з необхідністю саморегуляції відносин спільноти для збереження етнічної, професійної та регіональної самобутності. Проаналізовано сфери дії звичаєвого права у соціальному просторі, духовно-практичній та інтелектуальній діяльності.

  Скачати повний текст

Запропоновано інституціональну концепцію криміналізації суспільства на підставі взаємопов'язаних глобальних процесів: криміналізації соціальних інститутів і інституціоналізації кримінальних практик. Досліджено еволюцію доктриальних поглядів на злочинність як соціального феномена, визначено основні теоретичні підходи до ідентифікації понять "злочинність" і "злочинець", показано їх сутність і зміст. Розглянуто природу злочинності як прояв соціальної патології та деструктивності, що руйнує інституціональну цілісність соціуму. Висвітлено особливості криміналізації соціальних інститутів і окремих кримінальних практик у період перехідного (транзитивного) стану суспільства. Описано механізм інституціоналізації тіньової та кримінальної економіки, корупції, організованої злочинності.

  Скачати повний текст

Уперше в українській політичній науці комплексно досліджено проблему міжнародно-політичного та регіонального вимірів урегулювання ліванського конфлікту у всіх його аспектах. Розроблено концепцію моделей забезпечення стабільності, ідентифіковано суть, формальні ознаки та механізм функціонування даних моделей, які існували в ліванському суспільстві. Проаналізовано модель ліванського етноконфесійного конфлікту, виокремлено її формальні ознаки. Значну увагу приділено дослідженню моделей та механізмів урегулювання цього конфлікту, апробованих ООН, Лігою арабських держав, США, Сирією, Ізраїлем. Визначено три типи моделей врегулювання криз у глибоко розділених мозаїчних соціумах: стабілізаційну, адаптаційну, трансформаційну, а також запропоновано спеціальну методику врегулювання конфліктів у таких соціумах.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз моралі та права як феноменів соціального буття у період трансформації суспільства у аспекті їх взаємодії, взаємопроникнення, взаємообумовленості на початку нового тисячоліття. На базі діалектичного методу, синергетики та компаративістики розглянуто основні риси та права за умов глобалізаційних процесів. Визначено основні тенденції їх розвитку в Україні. Досліджено загальне та відмінне компонентів моральної і правової систем, а саме: норм пріоритетних соціальних регуляторів. Проаналізовано особливості механізму морального та правового регулювання у транзитивний період суспільно-історичного розвитку нашої держави. Констатовано властивості моралі та права встановлювати аксіологічні координати, які дозволяють моделювати цивілізовану практику соціально-комунікативної діяльності в Україні. Як основні константи висвітлено морально-правову відповідальність і справедливість, пошану до відчуття власної гідності соціальних суб'єктів.

  Скачати повний текст

Доведено, що мораль є невід'ємним елементом саморегуляції та самоорганізації життєдіяльності людини та суспільства. Розглянуто мораль як світоглядно ціннісну та мотиваційно стимулювальну основу державотворчої діяльності людини, що виступає суб'єктом організаційно-політичних інтересів, потреб і духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень. З'ясовано, що моральна мотивація державотворчої діяльності являє соблю складну структуровану систему ціннісних орієнтацій особистості, що визначають характер її нормотворчого спілкування в соціумі, мету та зміст державотворчої діяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано парадигми майбутнього світоустрою, розглянуто підходи, які сформувалися у вітчизняній і зарубіжній політико-правовій науці щодо осмислення феномена глобалізації. Визначено методологічні засади дослідження політико-правового та соціокультурного вимірів глобалізації, обгрунтовано їх ціннісний потенціал, комплексний характер взаємозв'язку та взаємовпливу, роль у формуванні інститутів глобального світоустрою та забезпеченні його гуманізації. Показано європейський потенціал системно-синергетичного методу в дослідженні глобалізаційних процесів. Показано особливості трансформацій політичних систем, держави, громадянського суспільства, соціальних інститутів і демократичних цінностей у контексті діалектики універсалізації та фрагментації. Надано політологічне визначення поняття глобалізації. Досліджено роль права, ідентифікації держави та самоідентифікації соціуму за умов глобальних трансформацій сучасності, забезпеченні полілогу культур. Обгрунтовано роль освіти та науки у становленні суспільства майбутнього.

  Скачати повний текст

Досліджено правосвідомість українського суспільства, її генезу та сучасний стан. Узагальнено основні теоретико-методологічні підходи до визначення її сутності. Обгрунтовано комунікативно-дискурсивну концепцію правосвідомості. Проаналізовано цивілізаційне, історичне й етноментальне підгрунтя правосвідомості українського суспільства, визначено особливості повсякденної правосвідомості українців. Показано корелятивність стану розвитку суспільної правосвідомості та державотворчих процесів в сучасній Україні. Розкрито вплив глобального громадянського суспільства, засобів масової комунікації та правового суспільства на розвиток правосвідомості сучасного українського соціуму. Виокремлено деформації правосвідомості українського суспільства, причини їх виникнення, сутність і наслідки.

  Скачати повний текст

Описано моделі функціонування феномену моральної шкоди та її компенсації у соціумі (розвитку ситуації соціальної взаємодії, що призводить до переживання моральної шкоди; формування переживання моральної шкоди; вибору варіантів поведінки, спрямованої на подолання наслідків психотравмуючої ситуації). Класифіковано варіанти поведінки у посттравматичній ситуації. Розкрито структуру уявлень на рівні масової свідомості про феномен моральної шкоди, про особу постраждалого та кривдника у ситуації заподіяння моральної шкоди. За результатами аналізу близько 1 800 рішень Європейського суду з прав людини за 1979 - 2007 рр. та українських судів різних інстанцій за 1993 - 2007 рр. охарактеризовано основні тенденції судової практики у справах щодо компенсації моральної шкоди (суб'єкти права на таку компенсацію; категорії справ, у яких вона присуджується; відмінності у підході судів різних інстанцій; компенсація моральної шкоди та відшкодування судових і супутніх витрат тощо). Запропоновано рекомендації з удосконалення правового регулювання інституту компенсації моральної шкоди в частині визнання права на таку компенсацію близьким осіб, яким було заподіяно тілесні ушкодження (каліцтво), а також спадкоємцям у порядку процесуального правонаступництва; неприпустимості обмеження осіб у праві на одержання компенсації моральної шкоди за ознакою моменту її заподіяння (до чи після набуття чинності відповідним нормативним актом, за умов призупинення його дії).

  Скачати повний текст

Досліджено сферу місцевого самоврядування як сферу соціальної роботи, виявлено значення соціальної роботи в системі інтересів держави та місцевого самоврядування. Визначено пріоритети локальної демократії в контексті об'єктивації соціальної роботи в територіальній громаді, конституційно-правовий і муніципально-правовий підходи до права члена територіальної громади на надання допомоги в локальному соціумі й участь у соціальній роботі. Розгляд соціальної роботи як пріоритеного напряму діяльності органів місцевого самоврядування дозволив визначити її в контексті діяльності органів місцевого самоврядування, виявити нормативні підстави та основні напрями її становлення і реалізації в територіальній громаді, визначмити наявні та змоделювати необхідні компетеційні повноваження, організаційно-правові форми діяльності органів місцевого самоврядування у сфері організації соціальної роботи.

  Скачати повний текст

Поглиблено наукові уявлення про світоглядні типи свідомості, якими є: міфологія, релігія та філософія, які розглянуто як безпосередні прояви самопізнавальної природи людини в її суб'єктивно-суб'єктній єдності, що надає їм статус духовно-практичної правової волі до життєздійснення. З'ясовано, що індивідуальна свідомість людини виражає її життєві потреби, які в суспільному бутті є способами конституювання правосвідомсті. Доведено, що духовно-мотиваційний суспільно-практичний простір правосвідомості визначається змістовими складовими міфології, яка без будь-яких обмежень проголошує життєві потреби й інтереси людини. Обгрунтовано думку про облагородження правомірності життєвих потреб та інтересів людини духовним потенціалом релігійного світогляду, який соціалізує їх засобом аналітико-критичних обмежень властивого кожній людини і природно-біологічного егоцентризму. Встановлено, що гуманістичне спрямування правової волі людини на розкриття та задоволення сутнісних потреб свого буття відбувається у сфері соціально-філософських визначень свідомості, що базуються на об'єктивному духовно-пізнавальному історичному та розумовому досвіді людства. Доведено, що світоглядно визначене право - це конституювання волі кожного індивіда-громадянина відповідно до сили його бажань, що не порушує суверенітет у просторі того соціуму, який визначається ним як необхідна, законна й обов'язкова умова життєдіяльності. Виявлено, що соціальна філософія як водночас філософія історії є адекватною формою правосвідомої організації суспільно-практичного життя людей, оскільки епіцентром усіх її пізнавальних пошуків є взаємодія волі та мислення, обгрунтування свободи волі та свободи мислення, що в системі права має знайти свої законодавчо-нормативне забезпечення.

  Скачати повний текст

Здійснено філософсько-правовий аналіз соціального порядку та правопорядку як необхідної умови стабільності суспільства. Розкрито особливості регулятивного потенціалу соціального та правового порядку в життєдіяльності соціуму. Висвітлено генезу й особливості його формування в українському суспільстві. Виявлено її взаємозв'язок з ментальністю українців. Досліджено вплив стану соціального та правового порядку на реформування політико-правових, економічних, соціальних і духовних відносин в Україні. Досліджено роль міліції у формуванні та утвердженні даного порядку, забезпеченні соціальної стабільності. Доведено необхідність зменшення насильницької складової в їх діяльності, нагальну потребу антропологічного повороту, що дозволить задіяти особистісний потенціал працівників правоохоронних органів під час виконання ними службових обов'язків.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено соціально-історичному та філософсько-правовому дослідженню провідних принципів державно-правового регулювання - законності та справедливості. Вагомість даних принципів особливо зростає в складні часи перехідних періодів, коли йдеться про принципові зміни домінуючих у суспільстві відносин. Саме в такому періоді перебуває нині Україна, тому на сучасному етапі зростає роль державно-правового регулювання і управління, якість і ефективність яких визначає долю суспільства та держави. Розглянуто характерні риси та вимоги цих принципів, досліджено їх взаємозв'язок і взаємовплив на різних етапах механізму державно-правового регулювання та в різні періоди розвитку соціуму. Сформульовано та обгрунтовано принцип єдності справедливості та законності, що має бути оптимальним вихідним положенням, яке збалансовує та гармонізує соціальне та державно-правове регулювання.

  Скачати повний текст