Вивчено антитерористичну діяльність як складову системи національної безпеки. Проаналізовано поточні геополітичні трансформації та зрушення в системах національної системи за умов постбіполярного світу. Визначено особливості впливу глобалізаційних процесів на реорганізацію структур безпеки та становлення мережевих структур. Розкрито роль публічної політики у стабілізації суспільно-політичних процесів. Досліджено актуальні зміни за умов антитерористичної діяльності, проблеми та специфіку концептуалізації феномену тероризму, а також наявні заходи щодо боротьби з цим суспільно-політичним явищем. Проаналізовано міжнародну та національну нормативно-правову базу боротьби з тероризмом і окреслено перспективи її удосконалення. Обгрунтовано необхідність більш тісного міжнародного співробітництва у сфері антитерористичної діяльності з метою створення глобальних і регіональних та удосконалення національних структур безпеки.

  Скачати повний текст

Досліджено фактори, що впливають на формування, реалізацію та еволюцію політичних підходів Європейського Союзу (ЄС) стосовно розширення на Схід. Визначено етапи й особливості розвитку інтеграційної стратегії ЄС щодо країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). Надано оцінку адаптивного потенціалу ЄС та країн-кандидатів з ЦСЄ у галузі розширення в інтересах збереження ефективної стабільності Союзу. Досліджено взаємовплив внутрішньої динаміки - інстутиційного реформування і зовнішньополітичної динаміки - концепції відносин з сусідніми регіонами, адаптації ЄС щодо наслідків реалізації політики розширення за рахунок країн ЦСЄ. Зазначено, що для України проголошена концепція інтеграції до ЄС співвідноситься з національними інтересами, беззаперечною стратегічною метою якої є активне залучення до міжнародних та європейських інтеграційних процесів. Встановлено, що територіальне розширення ЄС та його безпосереднє наближення до українських кордонів створює передумови активізації участі України в означених процесах.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження явища тероризму в контексті цивілізаційних процесів. Уперше зроблено спробу розглядати його як одну зі специфічних форм відносин між індивідами, суспільствами, або між певними режимами правління та громадянами. Досліджено формат "тероризм - антитероризм - цивілізаційний розвиток - демократія - ісламізм - глобалізація - геополітика", що дозволило визначити тероризм як явище, іманентне процесам розвитку, тобто спростувати існуючий стереотип сприйняття як суто деструктивного. Одновимірна парадигма зумовила акцентування уваги на наслідковому аспекті проблеми, що призвело до її відсутності щодо причинних аспектів (цивілізаційного та понятійно-дефініційного, отже, до перервності логічного причинно-наслідкового зв'язку). Запропоновано альтернативний концептуальний підхід, який грунтується на сприйнятті тероризму як складного суспільно-політичного явища, яке виконує у процесах розвитку специфічну рольову функцію, тобто не лише суто деструктивну. Проведено компаративістський аналіз з'ясування ступеня причетності до явища тероризму стабільних, розвинутих політичних систем і суспільств перехідного періоду, на підставі якого спростовано тезу про більшу вразливість синдромом тероризму саме стабільних систем. З урахуванням наслідків застосування антитерористичних методів силової боротьби з тероризмом зроблено висновок, що це лише паліативні заходи протистояння цьому суспільному явищу, оскільки не дають можливості усувати корінні причини його проявів у міжнародному масштабі. Участь України в антитерористичній кампанії відповідає її стратегічним імперативам входження до кола цивілізованої спільноти, тобто іміджеві держави, яка робить певний внесок до забезпечення миру та стабільності у світі.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено нові чинники міжнародних відносин і глобальних трансформацій національних і міжнародних систем воєнної безпеки наприкінці XX-го ст. У контексті геополітичних змін, появи принципово нових воєнних загроз на національному, регіональному та глобальному рівнях розглянуто тенденції розвитку національної та міжнародної безпеки за умов формування нового світового порядку. Висвітлено роль трансрегіональних, регіональних і глобальних організацій у врегулюванні військових криз і збройних конфліктів. Проаналізовано стан і тенденції розвитку воєнної організації України та заходи щодо проведення воєнної реформи. Досліджено набутий країнами Центральної та Східної Європи, а також Росією досвід реформування національних збройних сил.

  Скачати повний текст