Скачати повний текст

Вперше розроблено та науково-обгрунтовано спосіб і пристрій для остеосинтезу переломів ліктьового відростка. Виявлено, що у разі використання забезпечується більш стабільна та міцна фіксація відламків, можливість ранньої мобілізації рухів у ліктьовому суглобі. Наведено вдосконалений накістковий фіксатор для стабільно-функціонального остеосинтезу переломів і переломовивихів голівки та шийки променевої кістки. Доведено, що завдяки його використанню досягається надійна та стабільна фіксація відламків, можливість ранньої функції у ліктьовому суглобі. Встановлено, що використання удосконаленого способу черезкісткового остеосинтезу для лікування переломовивихів проксимального відділу кісток передпліччя типу Монтеджа дозволяє у разі мінімальної інтраопераційної травми досягти точної репозиції та стабільної фіксації відламків одразу після травми, а також виправити деформацію передпліччя та вправити вивих голівки променевої кістки у випадку застарілих і зрослих переломів ліктьової кістки з неусуненим зміщенням. Запропоновано удосконалений комплекс післяопераційних реабілітаційних заходів, спрямованих на максимально ранню функцію ушкодженого ліктьового суглоба.

  Скачати повний текст

Розглянуто адміністративно-правовий статус громадянина, адміністративну правосуб'єктність, гарантії адміністративно-правового становища громадян. Висвітлено комплекс теоретичних та практичних питань щодо реалізації громадянами прав, свобод та обов'язків, опосередкованих нормами адміністративного права, їх забезпечення та гарантування. Досліджено проблеми взаємовідносин органів виконавчої влади (їх посадових осіб) з громадянами. Визначено та проаналізовано роль органів виконавчої влади у формуванні та реалізації правового статусу особи. Розглянуто зміст прав, свобод та обов'язків громадян у сфері державного управління згідно чинного законодавства, шляхи вдосконалення правових норм, що їх містять. Значну увагу приділено особливостям правового статусу громадянина з метою застосування заходів адміністративного примусу і, зокрема, адміністративної відповідальності, гарантіям забезпечення адміністративно-правового статусу, наданню громадянам правової допомоги, посиленню відповідальності органів виконавчої влади та їх посадових осіб за порушення прав громадян, запровадженню інститута адміністративної юстиції. Досліджено особливості адміністративно-правового становища іноземців та осіб без громадянства в Україні, проблеми міграції, видворення іноземців-правопорушників за межі країни тощо. Сформульовано наукові висновки пропозиції, з метою вдосконалення діяльності органів державного управління у сфері забезпечення прав і свобод громадян.

  Скачати повний текст

Досліджено питання активізації та прискорення процесу соціально-психологічної адаптації студентів підліткового віку до нових умов навчання. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено залежність процесу адаптації студентів підліткового віку від їх функціонального стану, індивідуальних та особистісних особливостей. Встановлено загальні та індивідуальні особливості адаптивної діяльності студентів-підлітків, які детерміновані структурними компонентами адаптації (когнітивним, емоційно-оцінним, поведінковим) у поєднанні з індивідуально-психологічними особливостями підлітків. Апробовано адаптивно-розвивальну програму (систему психокорекційної роботи), зорієнтовану на активізацію та прискорення соціально-психологічної адаптації студентів-підлітків до нових умов навчання.

  Скачати повний текст

Розглянуто структурну організацію твердих тканин та пульпи інтактних зубів людини, їх взаємовідношення та стан за наявності карієсу. Розроблено та використано принципово новий метод підготовки прижиттєво збережених зубів для багатоцільових морфологічних досліджень твердих та м'яких тканин зуба. Встановлено пористу будову стінок дентинних канальців у вигляді наявності у них зневапнених вікончатих зон, визначених як пенетровані локуси. Доведено, що бічні відгалуження дентинних канальців імітують кальцифіковані пучки колагенових волокон, які зв'язують між собою стінки суміжних дентинних канальців. Виявлено, що дентинні канальці схильні до дихтомічного поділу. Встановлено наявність в дентині окремих зон, що мають конусоподібну або пірамідальну форму, які вершиною спрямовані до предентину, а основою - до емалево-дентинної межі. З'ясовано, що на межі з емаллю дентин відокремлюється тонкою межовою кальцифікованою пластинкою органічної речовини, що є тканинною основою для консолідації дентину з емаллю. Вперше наведено візуальні дані щодо мікроскопічної структури емалі. Доведено, що деструктивні зміни дентину у разі середнього хронічного карієсу пов'язані з осередковою реакцією пульпи, яка відповідає проекції місця ураження твердих тканин. Встановлено, що найспецифічнішою ознакою патоморфологічної картини хронічного карієсу у разі альтерації є втягування або переміщення дентинобластів у дентинні канальці предентину.

  Скачати повний текст

Проаналізовано причини, шляхи та способи формування української діаспори в Австралії. Визначено соціальну структуру та соціально-політичний статус українців. Виокремлено особливості адаптації та їх інтеграції в іноетнічному середовищі. З'ясовано, що проблема збереження етнічної самосвідомості у діаспорі дуже актуальна. Досліджено діяльність громадських та політичних організацій. Доведено, що українська діаспора Австралії є політично активною частиною українського етносу. Розкрито реальні можливості та форми взаємодії діаспори з Україною. Висвітлено внесок діаспори у досягнення Україною незалежності та розбудову української держави.

  Скачати повний текст

Досліджено історико-правові передумови та наслідки анексії Галичини Польським королівством 1387 р., особливості організації та діяльності органів влади у Галичині в складі Польського королівства (1387 - 1569). Проаналізовано джерела права у Румунському королівстві (1349 - 1434 рр.), основні джерела права Польського королівства й особливості їх застосування в Руському воєводстві (1434 - 1569 рр.). Акцентовано увагу на характеристиці інститутів права у Галичині у досліджуваний період. Здійснено порівняльно-правовий аналіз окремих іститутів права у Галичині в складі Польського королівства та тих самих інститутів на українських землях у складі Великого князівства Литовського.

  Скачати повний текст

Представлено новий підхід до розв'язання наукової проблеми, що передбачає поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з наслідками травм ліктьового суглоба на основі аналізу тривимірних математичних моделей "кістка-апарат зовнішньої фіксації", що дозволило розробити та біомеханічно обгрунтувати конструкцію кульового шарніра для апарата зовнішньої фіксації та розробити метод мінімально травматичного дистракційного артроліза без проведення осьової спиці, що дозволяє з максимальною ефективністю відновити рухи в ліктьовому суглобі. Проаналізовано результати лікування 133-х пацієнтів з наслідками ушкоджень ліктьового суглоба, які були розділені на дві групи. Розроблено систему оцінки зниження функції верхньої кінцівки для хворих з наслідками ушкоджень ліктьового суглоба, що дозволило спростити внесення адекватного рішення лікарями-експертами медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) щодо обмеження їх життєдіяльності, клінічного та трудового прогнозу, а також створити план проведення індивідуальних реабілітаційних заходів. На основі аналізу клінічного матеріалу розроблено принципово нові індивідуальні програми медичної реабілітації, клінічна апробація яких дозволила значно підвищити ефективність лікування й якість життя хворих з наслідками травм ліктьового суглоба.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується проблема становлення і розвитку цивільного права Гетьманщини за Кодексом 1743 року та практика його застосування. Значна увага приділена аналізу цивільно-правових інститутів, закріплених у Кодексі. Проаналізовані судові справи, зокрема цивільні щодо його застосування, використана спеціальна та інша монографічна література. Зроблено висновок про високий рівень розвитку для свого часу цивільного права Гетьманщини за Кодексом 1743 року та дані науково обгрунтовані рекомендації щодо використання досвіду законотворення Гетьманщини для удосконалення чинного цивільного законодавства України.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена розробці динамічної тарифікації на основі рівняння економічного балансу та рівнянь, що описують динамічну зміну електротехнічних параметрів системи. Створена динамічна модель поєднує, з одного боку, енергетичні показники енергогенеруючої системи, а з іншого – економічні показники замкненої макроекономічної системи. За допомогою моделі досліджено вплив перехідних процесів генератора на зміну вартісних показників економічної системи, а також виконано прогнозування тарифної ціни для виробників та споживачів електроенергії. За допомогою лінеаризації диференційних рівнянь шляхом розкладання у ряд Тейлора в околі певної обраної точки була створена альтернативна динамічна електро-вартісна модель. Досліджено використання акумулятора при аварійному зменшенні рівня генерованої електроенергії. Запропоновано технічну реалізацію прототипу пристрою розрахунку динамічної вартості одиниці електроенергії на базі мікропроцесора ATmega328p для щосекундного розрахунку вартості базової частини електроенергії. Ключові слова: Мікромережа; локальна генеруюча система; динамічна модель; рівняння Фішера; щосекундна тарифікація; пристрій розрахунку.^UThe thesis is devoted to the development of the method of dynamic tariffing on the basis of the equation of economic balance and the equations describing the dynamic change of electrotechnical parameters of the system. The created dynamic model combines, on the one hand, energy indicators of the energy generating system, and on the other - economic indicators of the closed macroeconomic system. With the help of the model the influence of generator transients on the change of cost indicators of the economic system is investigated, and also the forecast of the tariff price for producers and consumers of the electric power is executed. Author gives a general description of autonomous generating systems, gives the types of equipment in such systems. The existing dynamic models of tariffs are considered and it is determined that for their realization it is necessary to have the ability of flexible and dynamic response. The author noted that the formation of the tariff price should be based on dynamic models, which will include the dynamic nature of the regulation of system capacity and stimulate the relevant desired actions. It is also necessary to take into account the influence of the parameters of transients on the cost of electricity when changing the parameters of the energy generating system. The shortcomings of the existing models are outlined, namely the disregard for the dynamic change of the generated power. Given the proposed approaches to the creation and implementation of dynamic charging by foreign scientists, it is determined that the question of the relevance of developing a model of flexible dynamic pricing for electricity consumers is relevant. The second section presents the relevance of creating flexible dynamic tariffication for local systems, which will provide an adequate tariff price for electricity. The duration of the generator transients has a direct impact on the economic parameters of the isolated system, i.e., the deviation of the real tariff price for electricity from the accepted static value set in the existing model of hourly tariffication. It was created a mathematical model that combines the electrical and economic parameters of an isolated power generation system with a diesel generator, and allows you to calculate the dynamic change in the tariff price with a dynamic change in the level of generated power, or vice versa. The algorithm for dynamic per - second tariffing allows to control and adjust certain values in the specified network parameters. The originality of the obtained calculation expression for the dynamic per-second estimate of the cost of the base part of energy (W∙sec) with small deviations relative to the point of rest, the algorithm for calculating the cost of the base part of the energy for some energy islands was confirmed by obtaining a certificate of registration of copyright in scientific work "Application of prosumers at the local level Smart Grid and taking into account the algorithm of dynamic tariffication" in co-authorship with M. V. Rybiy № 101337 of December 21, 2020. A study of the impact of macroeconomic parameters of the system on the change of its cost indicators and the duration of the transition process is done. By linearizing the differential equations by decomposing into a Taylor series in the vicinity of a certain selected point, an alternative dynamic electro-cost model was created. The use of the accumulator at emergency reduction of power level of the diesel generator is investigated. The author proposes a technical implementation of a prototype of a calculation device based on the ATmega328p microprocessor for per second calculation of the cost of the basic part of electricity. The work of the prototype of a smart electricity meter is also modeled on the example of two power generators. Keywords: Microgrid; local generating system; dynamic model; Fisher's equation; per second billing; calculation device.

У дисертації на підставі аналізу нормативно-правових актів, чинних на території Галичини у досліджуваний період, наукової літератури, архівних документів та інших писемних джерел комплексно досліджено правові основи організації і діяльності крайових судів у Галичиниі в складі Австрії та Австро-Угорщини (1850–1918 рр.). У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення історичного досвіду організації і діяльності крайових судів у Галичині в складі Австрії та Австро-Угорщини (1850–1918 рр.). Дослідження цієї важливої наукової проблеми надало можливість обґрунтувати авторське концептуальне бачення головної тенденції розвитку в Галичині наприкінці XVIII – середини ХІХ ст. австрійської судової влади та європейських правових традицій. Саме наприкінці XVIII ст. в руслі реалізації австрійської політики освіченого абсолютизму було сформовано суд як важливий державно-правовий інститут, який характерний до романо-германської правової сім'ї. Суд, як головний орган судочинства, став об'єктивно необхідним компонентом механізму охорони і захисту прав та інтересів людини у досліджуваний період. Наголошено, що наприкінці XVIII – середини ХІХ ст. під впливом політичних та соціально-економічних трансформацій австрійська правова система та судочинство зазнали крдаинальних змін у напрямку централізації, систематизації, лібералізації судового процесу й поступового відокремлення суду від адміністрації. Ці зміни були спрямовані на створення ефективного механізму абсолютистської держави. Упроваджувані зміни ґрунтувалися на просвітницьких концепціях природного права, філософсько-правових ідеях справедливості й суспільної користі. Для Галичини це також означало відмову від пережитків середньовіччя, зокрема, домініального і станового принципу судочинства. Досліджено, що на крайові суди у Галичині покладалася функція контролю, а фактично внутрішнього контролю над діяльністю самого суду і установ, які діяли при ньому – Адвокатська палата, Нотаріальна палата. Важливим елементом контролю був нагляд над станом утримання в'язнів у окрузі відповідальності суду. У випадку Східної Галичини – це львівські і одна станіславівська в'язниці. Контролююча функція була безпосередньо пов'язана з дисциплінарною діяльністю крайових судів. Ще однієї важливою функцією крайових судів у Галичині був апеляційний розгляд для судів першої інстанції у цивільних справах (для кримінальних таким органом був Вищий крайовий суд у Львові).^UIn the dissertation, on the basis of the analysis of normative legal acts in force in the territory of Galicia during the studied period, scientific literature, archival documents and other written sources, the legal bases of organization and activity of regional courts in Galicia as part of Austria and Austria-Hungary (1850–1918s). In the dissertation is done the theoretical generalization of the historical experience of organization and activity of regional courts in Galicia within Austria and Austria-Hungary (1850–1918s). The study of this important scientific problem made it possible to substantiate the author's conceptual vision of the main tendency of development in Galicia at the end of the 18th – the middle of the 19th centuries. Austrian judiciary and European legal traditions. It was at the end of the XVIII century. In the wake of the Austrian policy of enlightened absolutism, the court was formed as an important state-law institution, characteristic of the Romano-German legal family. The Court, as the main judicial body, became an objectively necessary component of the mechanism for the protection and protection of human rights and interests during the period under review. It is emphasized that at the end of XVIII – the middle of XIX century influenced by political and socio-economic transformations, the Austrian legal system and the judiciary have undergone drastic changes in the direction of centralization, systematization, liberalization of the judicial process and gradual separation of the court from the administration. These changes were aimed at creating an effective mechanism for an absolutist state. The changes introduced were based on the educational concepts of natural law, the philosophical and legal ideas of justice and public benefit. For Galicia, this also meant abandoning the remnants of the Middle Ages, in particular, the dominant and class principle of justice. It is investigated that the regional courts in Galicia were entrusted with the function of control and, in fact, internal control over the activity of the court itself and the institutions that operated under it – the Bar, the Notary Chamber. An important element of control was the supervision of the state of detention in the area of court responsibility. In the case of East Galicia, it is the Lviv and Stanislavsky prisons. The supervisory function was directly related to the disciplinary activities of the local courts. Another important function of the local courts in Galicia was the appellate review of the courts of first instance in civil cases (the highest regional court in Lviv was criminal for such bodies).

Об'єкт – процес маркетингового забезпечення економічної безпеки підприємств при просуванні інноваційних продуктів; мета – розробити та обґрунтувати теоретичні і методологічні основи маркетингового забезпечення економічної безпеки підприємств; методи – абстрактно-логічний, монографічний, статистичний, моделювання, порівняльного аналізу, графічний; новизна – запропоновано використання інтегрального показника безпечного маркетингового потенціалу інноваційного продукту, що ґрунтується на його параметрах та враховує вплив деструктивних чинників на нього; визначено комплекс параметрів, на яких повинна базуватися оцінка інновації для забезпечення економічної безпеки підприємств; запропоновано показники маркетингової безпеки та розроблено схему діагностики інноваційного продукту; результати – удосконалено визначення сутності поняття та ролі маркетингової безпеки як об'єднавчої складової; конкретизовано етапи просування інноваційного продукту, що об'єднані в єдину циклічну систему при просуванні інноваційних продуктів; досліджено інструменти інформаційно-аналітичного забезпечення для маркетингу у системі економічної безпеки підприємств; досліджено особливості тестування концепцій інноваційних продуктів з урахуванням біхевіористичних факторів та особливостей ринку.^UObject – the processes the process of marketing the economic security of enterprises in promoting innovative products; goal – to develop and substantiate the theoretical and methodological foundations of marketing support of economic security of enterprises; methods – abstract-logical, monographic, statistical, modeling, comparative analysis, graphical; novelty – the use of an integrated indicator of safe marketing potential of an innovative product is proposed, which is based on its parameters and takes into account the influence of destructive factors on it; a set of parameters on which the assessment of innovation should be based to ensure the economic security of enterprises is determined; indicators of marketing security are offered and the scheme of diagnostics of an innovative product is developed; results – the definition of the essence of the concept and the role of marketing security as a unifying component are improved; the stages of promotion of an innovative product are specified, which are united into a single cyclic system for the promotion of innovative products; the tools of information-analytical support for marketing in the system of economic security of enterprises are investigated; features of testing of concepts of innovative products taking into account behavioral factors and features of the market are investigated.

У дисертації на підставі аналізу нормативно-правових актів, чинних на території Галичини у досліджуваний період, наукової літератури, архівних документів та інших писемних джерел комплексно досліджено правові основи організації і діяльності Львівського апеляційного суду у складі Другої Речі Посполитої (1919–1939 рр.). У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення історичного досвіду організації і діяльності Львівського апеляційного суду в складі Другої Речі Посполитої (1919–1939 рр.). Дослідження цієї важливої наукової проблеми надало можливість обґрунтувати авторське концептуальне бачення розвитку в Галичині польської судової влади та європейських правових традицій. Саме на початку ХХ ст. в руслі реалізації польської політики у Західній Україні було створено Львівський апеляційний суд як важливий державно-правовий інститут, який став важливим судовим органом перегляду оскаржуваних рішень і вироків нижчестоящих судів Другої Речі Посполитої з метою охорони і захисту прав та інтересів людини у досліджуваний період. Наголошено, що в українській юридичній історіографії з сучасних методологічних позицій здійснено комплексний історико-правовий аналіз місця і ролі Львівського апеляційного суду (1919–1939 рр.) в державному механізмі Другої Речі Посполитої. На основі системного історико-правового аналізу правової природи і ґенези Львівського апеляційного суду комплексно розкрито вплив суспільно-політичних чинників на умови його функціонування та з'ясовано, що правові основи організації і діяльності суду значною мірою базувалися на модифікованому австрійському законодавстві (Львівський апеляційний суд фактично став спадкоємцем Вищого крайового суду Львові, що функціонував із середини ХІХ ст. до 1918 р.). Показано, що Львівський апеляційний округ, який охоплював суди Львівського, Тернопільського та Станіславівського воєводств, вирізнявся з-поміж інших апеляційних округів міжвоєнної Речі Посполитій національною структурою населення, у якій домінували українці, тоді як суддями в судах Галичини, зокрема в Львівському апеляційному суді, переважали поляки. Розкрито, що у випадках оскарження судового вироку Апеляційний суд у Львові перевіряв рішення суду першої інстанції: залишав у силі, частково задовольняв або скасовував його. Як вища судова інстанція, він мав право передати справу на повторний розгляд у той самий суд, який уже розглядав цю справу, або ж в інший суд тієї ж інстанції в межах львівського апеляційного округу. З'ясовано, що Львівський апеляційний суд здійснював правотворчу діяльність, яка виявлялася у виданні підзаконних нормативно-правових актів (обіжників), покликаних забезпечити виконання нормативних актів законодавчих, виконавчих та вищих судових органів влади. Конкретизовано науково-теоретичні положення про умови функціонування судової системи ІІ Речі Посполитої, особливістю якою було використання законодавства держав, у складі яких до 1918–1919 рр. перебували польські, українські та білоруські землі. Зазначено, що під впливом політичної кон'юнктури у судовій системі Другої Речі Посполитої, зокрема в персональній структурі Львівського апеляційного суду, домінували поляки. Проаналізовано систему загальних судів у міжвоєнній Польщі, яка складалася з повітових, окружних, апеляційних судів та Найвищого суду – касаційного суду у цивільних та кримінальних справах.^UIn the dissertation on the basis of the analysis of normative-legal acts, operating in the territory of Galicia in the studied period, scientific literature, archival documents and other written sources the legal bases of the organization and activity of the Court of Appeal of Lviv as a part of the Second Commonwealth of Poland In the dissertation research the theoretical generalization of the historical experience of the organization and activity of the Court of Appeal of Lviv as a part of the Second Rzeczpospolita (1919–1939) is carried out. The study of this important scientific problem provided an opportunity to substantiate the author's conceptual vision of the development of Polish judiciary and European legal traditions in Galicia. It was at the beginning of the twentieth century. In line with the implementation of Polish policy in Western Ukraine, the Court of Appeal of Lviv was established as an important state and legal institution, which became an important judicial body for reviewing contested decisions and judgments of lower courts of the Second Commonwealth to protect human rights and interests in the period under study. It is emphasized that in Ukrainian legal historiography from modern methodological positions a comprehensive historical and legal analysis of the place and role of the Court of Appeal of Lviv (1919-1939) in the state mechanism of the Second Commonwealth.Based on a systematic historical and legal analysis of the legal nature and genesis of the Court of Appeal of Lviv, the influence of socio-political factors on the conditions of its functioning is comprehensively revealed and it is found that the legal basis of the organization and activity of the court was largely based on modified Austrian legislation. heir of the Supreme Regional Court of Lviv, which functioned from the middle of the XIX century until 1918). It is shown that the Lviv Appellate District, which included the courts of Lviv, Ternopil, and Stanislaviv Voivodeships, differed from other appellate districts of the interwar Polish-Lithuanian Commonwealth by a national population structure dominated by Ukrainians, while judges in Galician courts, including the Court of Appeal of Lviv by Poles. It was revealed that in cases of appeal against the court verdict, the Court of Appeal of Lviv reviewed the decision of the court of first instance: upheld, partially satisfied or revoked it. As a higher court, he had the right to remand the case to the same court that had already heard the case, or to another court of the same instance within the Lviv District of Appeal. It was found out that the Court of Appeal of Lviv carried out law-making activities, which were manifested in the issuance of bylaws (circulars) designed to ensure the implementation of regulations of legislative, executive and higher judicial authorities.Scientific and theoretical provisions on the conditions of functioning of the judicial system of the Second Commonwealth of Poland were specified, the peculiarity of which was the use of the legislation of the states, which until 1918–1919 included Polish, Ukrainian and Belarusian lands. It is noted that under the influence of the political situation in the judicial system of the Second Commonwealth of Poland, in particular in the personal structure of the Court of Appeal of Lviv was dominated by Poles. The system of general courts in interwar Poland, which consisted of county, district, appellate courts and the Supreme Court - the Court of Cassation in civil and criminal cases, is analyzed.

У дисертації комплексно досліджено здійснення кримінального судочинства у Галичині за австрійським Кримінально-процесуальним кодексом 1873 р. Вказано, що австрійський Кримінально-процесуальний кодекс 1873 р. був відображенням трансформації політичної системи в Австрії у другій половині XIX ст. З'ясовано, що австрійський Кримінально-процесуальний кодекс 1873 р. перебував у нерозривному зв'язку із попередніми законами, що регулювали кримінальне судочинство Австрії. Показано період реформ й особливості кодифікаційних робіт над проєктами австрійського Кримінально-процесуального кодексу 1873 р. Конкретизовано джерела, уточнено структуру та всебічно проаналізовано основні положення Кримінально-процесуального кодексу 1873 р. Досліджено питання набрання чинності австрійським Кримінально-процесуальним кодексом 1873 р., відповідно до якого австрійський парламент розглядав можливість введення кодексу та інституту присяжних тільки у королівствах та краях імперії, в яких діяв австрійський Кримінально-процесуальний кодекс 1850 р. З'ясовано, що до процесуальних гарантій прав особи за австрійським Кримінально-процесуальним кодексом 1873 р. належало право підозрюваного / обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження мати захисника (адвоката), що гарантувало роз'ясненням йому цього права (§ 3, 41), наданням можливості обрати захисника та запросити його (§ 39, 440), наданням йому у передбачених законом випадках безоплатної допомоги захисника (§ 41, 347) тощо. З прийняттям Кримінально-процесуального кодексу 1873 р. порядок здійснення кримінального судочинства ґрунтувався на принципах законності, об'єктивної істини, усності та безпосередності, гласності, змагальності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, ініціювання судочинства лише за наявності скарги, забезпечення недоторканності права власності, вільної оцінки доказів судом, поваги до людської гідності, недопустимість повороту до гіршого, судового захисту порушених прав тощо. Визначено класифікацію доказів за Австрійським Кримінально-процесуальним кодексом 1873 р., котрі поділялися на докази щодо їх джерела та щодо їх предмета. В австрійському кримінальному судочинстві виділяли такі засоби доказування: огляд, висновки експертів, показання свідків, показання підозрюваного (обвинуваченого), листи й документи та узгодження кількох непрямих доказів тощо. Австрійський Кримінально-процесуальний кодекс 1873 р. встановлював загальну й виняткову юрисдикції, критерієм котрих був персональний характер, а саме правовідносини, що вирішувалися у військових судах, а також, правовідносини, що регулювалися міжнародним правом. Наголошено на тому, що австрійський Кримінально-процесуальний кодекс 1873 р. вперше врегульовував положення про експертний висновок як самостійний доказовий засіб у кримінальному судочинстві. Австрійський Кримінально-процесуальний кодекс 1873 р. встановлював чіткі терміни подання скарги – не пізніше шести тижнів з часу скоєння злочину. Прокурор був зобов'язаний ознайомитися з усіма повідомленнями щодо злочинів, у т.ч. анонімними. Підтверджено нечіткий розподіл компетенції між слідчим суддею і прокурором у контексті початку досудового слідства, а також те, що впровадження попереднього слідства у процес, яке передувало головному слідству, стало нововведенням австрійського Кримінально-процесуального кодексу 1873 р. Показано, що австрійський Кримінально-процесуальний кодекс 1873 р. допускав можливість заочного розгляду кримінальної справи, якщо присутність підсудного не була необхідною з огляду на тяжкість справи, і якщо йому загрожувало не більше п'яти років позбавлення волі (§ 427). Вирок у справі за участі присяжних міг бути оскаржений в апеляційному й касаційному порядку. Охарактеризовано стадії судового процесу за Кримінально-процесуальним кодексом 1873 р. до яких відносили: порушення кримінальної справи (тільки за наявності скарги публічної або приватної); дізнання (метою якою було отримання пояснень від підозрюваного, від потерпілого, фіксування доказів у справі) і винесення обвинувального акту (із визначенням кваліфікації вчиненого злочину); підготовка кримінального процесу (суд розглядав клопотання сторін про нові докази, призначав захисника для обвинуваченого, встановлював дату і місце розгляду справи); головне судове засідання (основний етап розгляду кримінальної справи); встановлення покарання для обвинуваченого (як судом самостійно, та і з допомогою суддів присяжних, котрі визначали винуватість / невинуватість підсудного); оголошення вироку (завершальний етап, де вирок визначали на нараді суду); оскарження вироку (подання апеляційної, касаційної скарги у встановлений термін); виконання вироку (врахування особливостей покарання).^UThe dissertation comprehensively examines the implementation of criminal justice in Galicia under the Austrian Code of Criminal Procedure of 1873. It is stated that the Austrian Code of Criminal Procedure of 1873 was a reflection of the transformation of the political system in Austria in the second half of the XIX century. It was found that the Austrian Code of Criminal Procedure of 1873 was inextricably linked with previous laws governing Austrian criminal justice. The period of reforms and features of codification works on the drafts of the Austrian Code of Criminal Procedure of 1873 are shown. The sources are specified, the structure is specified and the basic provisions of the Code of Criminal Procedure of 1873 are comprehensively analyzed. The question of the entry into force of the Austrian Code of Criminal Procedure of 1873, according to which the Austrian Parliament considered the possibility of introducing a code and the institution of juries only in the kingdoms and regions of the empire in which the Austrian Code of Criminal Procedure of 1850. guarantees of individual rights under the Austrian Code of Criminal Procedure of 1873 had the right of the suspect / accused and other participants in criminal proceedings to have a lawyer (lawyer), which guaranteed the explanation of this right (§ 3, 41), giving the opportunity to choose a lawyer and invite him (§ 39, 440), by providing him with free assistance of a lawyer in the cases provided by law (§ 41, 347), etc. With the adoption of the Code of Criminal Procedure in 1873, the procedure of criminal proceedings was based on the principles of legality, objective truth, oral and immediacy, publicity, adversarial proceedings, presumption of innocence and proof of guilt, initiation of proceedings only in the presence of a complaint, ensuring inviolability of property. free evaluation of evidence by the court, respect for human dignity, inadmissibility of turning to the worst, judicial protection of violated rights, etc. The classification of evidence according to the Austrian Code of Criminal Procedure of 1873 was determined, which was divided into evidence on their source and on their subject. The following means of proof were distinguished in the Austrian criminal proceedings: examination, expert opinions, testimony of witnesses, testimony of a suspect (accused), letters and documents, and coordination of several indirect pieces of evidence, and so on. The Austrian Code of Criminal Procedure of 1873 established general and exclusive jurisdictions, the criterion of which was personal, namely, legal relations decided in military courts, as well as legal relations governed by international law. It is emphasized that the Austrian Code of Criminal Procedure of 1873 for the first time regulated the provisions on expert opinion as an independent means of evidence in criminal proceedings. The Austrian Code of Criminal Procedure of 1873 set clear deadlines for filing a complaint no later than six weeks after the crime was committed. The prosecutor was obliged to read all reports of crimes, including anonymous. The unclear division of competence between the investigating judge and the prosecutor in the context of the pre-trial investigation was confirmed, as well as the fact that the introduction of the preliminary investigation into the process preceding the main investigation was an innovation of the Austrian Criminal Procedure Code of 1873.

Дисертаційна робота присвячена клінічному та експериментальномуобґрунтуванню застосування удосконаленої моделі ендопротеза голівкипроменевої кістки. На підставі вивчення антропометричних даних МРТ голівки ташийки променевої кістки розроблені основні найбільш оптимальнітипорозміри нової удосконаленої конструкції безцементного модульногобіполярного ендопротезу голівки променевої кістки.Завдяки створенню нової математичної тривимірної моделіліктьового суглоба та проведенню обчислювального експерименту доведено,що голівка променевої кістки не має строго фіксованого радіуса переміщеннящодо голівочки плечової кістки з різними кутами пронації-супінації.Відповідність суглобових поверхонь у здоровому ліктьовому суглобізабезпечується складною конфігурацією голівки променевої кістки і голівочкиплечової кістки, що є підставою для біомеханічного обґрунтування новоїудосконаленої конструкції біполярного модульного ендопротеза голівкипроменевої кістки. На підставі біомеханічного тривимірного моделювання таматематичного експерименту доведено, що характер переміщення голівкибіполярних ендопротезів з «плаваючою» голівкою в стійке положення для всіхрозрахункових значень кута повороту в разі пронації-супінації демонструєтенденції скорочення відстані між контактними поверхнями променевої кісткияк стосовно плечової, так і ліктьової кістки, а також зменшуються максимальнінапруження в усіх розрахункових випадках на 45-60%. На базі результатів біомеханічних та антропометричнихдосліджень голівки та шийки променевої кістки розроблена нова удосконаленамодульна конструкція біполярного ендопротеза голівки променевої кістки, щодозволяє забезпечити надійну первинну й тривалу фіксацію його в кістці,зменшити навантаження на суглобову поверхню голівочки плечової кістки впорівнянні з моноблоковими ендопротезами, відновити стабільністьліктьового суглоба після переломо-вивиху, а також поліпшити функційнірезультати лікування ушкоджень голівки променевої кістки.^UThe thesis is devoted to the clinical and experimental justification for theapplication of the improved radial head (RH) implant model. On the basis reasoning from the study of the radial head andneck MRI anthropometric data, the main optimal standard sizes of the new improveduncemented modular bipolar RH implant have been developed.Due to the development of a new mathematical three-dimensional model of the elbow joint and the computational experiment, it has beenproved that the head of the radial bone does not have a strictly fixed radius ofdisplacement relative to the capitellum with different angles of pronation-supination.Compliance of the articular surfaces in a healthy elbow joint is maintained by thecomplex configuration of the radial head and the capitellum, which is the basis forthe biomechanical justification for the new improved design of the bipolar modularRH implant.On the basis of biomechanical three-dimensional simulationand mathematical experiment, it has been proved that the nature of the bipolar"floating head" implants displacement into a stable position for all the calculatedvalues of the rotation angle in the event of pronation-supination reveals the tendencytowards reducing the distance between the radial bone contact surfaces in relationto both humerus and elbow bone, as well as manifests the decrease by 45-60% in themaximum strain values in all of the considered cases.On the basis of biomechanical and anthropometric studiesof the radial head and neck, a new improved design of the modular bipolar RHimplant has been developed, which allows to ensure its reliable initial and long-termfixation in the bone, reduce the strain on the articular surface of the capitellum incomparison with monoblock implants; restore the elbow joint stability after thefracture - dislocation, as well as improve the functional results of the RH injuriestreatment.

У дисертації показано, що правове регулювання земельних відносин на західноукраїнських землях напередодні інкорпорації до складу Республіки Польщі (1919–1921 рр.) безпосередньо залежало від правової традиції держав, у складі яких перебували українські землі. Доведено, що з часу інкорпорації Галичини до складу монархії Габсбурґів, австрійський уряд поряд з політичним упорядкуванням справ реалізовував економічну політику, вигідну передусім для всієї держави, а не лише для певних суспільних верств. Це вплинуло на обмеження привілеїв шляхти та перетворення селян на підданих держави. Поліпшення правового становища селян, зокрема охорона права селянського землекористування, розглядалося як важливий засіб зміцнення держави в економічному плані. Права селян опинилися під захистом держави. Позитивну роль у цьому відношенні відіграли 1) земельні реформи «освіченого абсолютизму» наприкінці XVIII ст. та 2) скасування у 1848 р. панщини. Зробивши, де-юре, галицького селянина власником землі, реформи розірвали зв'язок між ним і паном та спонукали до більшого зацікавлення політичним життям. Розкрито зміст державної політики Другої Речі Посполитої у сфері правового регулювання земельних відносин на території Західної України (1921–1939 рр.)., показано її розвиток в умовах відродження польської державності, визначено місце і роль тогочасної державної політики у становленні правового регулювання земельних відносин досліджуваного періоду, а також наголошено, що політика міжвоєнної Республіки Польщі переслідувала важливі соціальні й політичні цілі, зокрема полягала асиміляції українського населення та прагненні польського уряду вирішити проблему земельного перенаселення на польській етнічній території та посилити економічний й політичний вплив держави на західноукраїнські землі. Встановлено, що основними соціально-економічними, політичними та юридичними чинниками, які зумовили становлення і розвиток правового регулювання земельних відносин на території Західної України у складі Республіки Польщі (1921–1939 рр.) були: високий ступінь концентрації вільних земель після приєднання території Західної України; недосконалість та суперечливість різних джерел права у Галичині та на Волині, які не здатні були в повному обсязі однаково регулювати земельні відносини, зокрема щодо права володіння, користування та розпорядження землею. Проаналізовано процес формування нормативно-правової бази в результаті чого було визначено основні види правових джерел, які регулювали земельні відносини у на території Західної України у складі Республіки Польщі (1921–1939 рр.). Доведено, що австрійське цивільне законодавство відігравало одну з визначальних ролей у правовому регулюванні земельних відносин на території Західної України у складі Республіки Польщі (1921–1933 рр.); показано, що становлення правового регулювання у Республіці Польщі, а відтак поширення його на територію Західної України, було пов'язано із земельною реформою, яка була важливим політичним актом, одним із символів відновлення державної незалежності Республіки Польщі в 1918 р. Земельний Закон 1925 р. став політичним компромісом, а відтак захищав інтереси лише певних груп населення, пропагуючи осадництво і парцеляцію. Здійснено порівняльно-правовий аналіз суб'єктів земельних відносин на території Західної України у складі Республіки Польщі (1921–1939 рр.)., визначено їх соціально-правовий статус, роль та місце у земельно-правових процесах. Зокрема на основі вивчення архівних матеріалів встановлено, що попри прагнення центрального уряду, реалізація земельних реформ на території Західної України відбувалася повільно, існував пасивний спротив великих землевласників, не згодних з політикою подрібнення великих земельних угідь. Виявлено загальні риси та відмінності у правовому регулюванні зобов'язань, що виникали з права власності та права володіння на земельну ділянку на території Західної України у складі Республіки Польщі (1921–1939 рр.). Обґрунтовано, що найвищого свого розвитку українське суспільство досягло в другій половині ХVІІ – першій половині ХVІІІ ст., коли в основу системи регулювання земельних відносин покладався пріоритет приватної власності на земельну ділянку, а також показано, що будь-яке відхилення від цього і надання у законодавчому порядку переваг суб'єктам права інших форм власності призводило до зниження темпів економічного розвитку, посилення соціального напруження і протистояння у суспільстві, а також визначено основні тенденції розвитку правового регулювання земельних відносин на території Західної України у складі Республіки Польщі (1921–1939 рр.), зокрема доведено, що загальний вектор цієї еволюції був спрямований на формування інституту приватної власності на земельну ділянку.^UThe dissertation shows that the legal regulation of land relations in the western Ukrainian lands on the eve of incorporation into the Republic of Poland (1919–1921) directly depended on the legal tradition of the states that included the Ukrainian lands. It has been shown that since the incorporation of Galicia into the Habsburg monarchy, the Austrian government, along with the political order of affairs, has pursued an economic policy that benefits the state as a whole, not just certain sections of society. This affected the restriction of the privileges of the nobility and the transformation of peasants into subjects of the state. Improving the legal status of peasants, in particular the protection of the rights of peasant land use, was seen as an important means of strengthening the state in economic terms. The rights of peasants were protected by the state. 1) land reforms of «enlightened absolutism» at the end of the XVIII century played a positive role in this regard. and 2) the abolition in 1848 of serfdom. By de jure making the Galician peasant the owner of the land, the reforms severed ties between him and the lord and led to a greater interest in political life. The content of the state policy of the Second Rzeczpospolita in the field of legal regulation of land relations in Western Ukraine (1921-1939) is revealed, its development in the conditions of Polish statehood revival is shown. It was emphasized that the policy of the interwar Republic of Poland pursued important social and political goals, including the assimilation of the Ukrainian population and the Polish government's desire to solve the problem of land overpopulation on Polish ethnic territory and strengthen economic and political influence in western Ukraine. It is established that the main socio-economic, political and legal factors that led to the formation and development of legal regulation of land relations in Western Ukraine as part of the Republic of Poland (1921-1939) were: high concentration of vacant lands after the annexation of Western Ukraine; imperfections and contradictions of different sources of law in Galicia and Volhynia, which were not able to fully regulate land relations in the same way, in particular regarding the right to own, use and dispose of land. The process of formation of the legal framework was analyzed, as a result of which the main types of legal sources that regulated land relations in the territory of Western Ukraine as part of the Republic of Poland (1921–1939) were identified. It is proved that the Austrian civil legislation played one of the decisive roles in the legal regulation of land relations in the territory of Western Ukraine as part of the Republic of Poland (1921-1933); It is shown that the formation of legal regulation in the Republic of Poland, and thus its spread to the territory of Western Ukraine, was associated with land reform, which was an important political act, one of the symbols of restoration of state independence of Poland in 1918. became a political compromise, and thus defended the interests of only certain groups of the population, promoting settlement and parcelling. A comparative legal analysis of the subjects of land relations in the territory of Western Ukraine as part of the Republic of Poland (1921-1939), their socio-legal status, role and place in land law processes. In particular, based on the study of archival materials, it was found that despite the efforts of the central government, the implementation of land reforms in Western Ukraine was slow, there was passive resistance from large landowners who disagree with the policy of fragmentation of large lands. The general features and differences in the legal regulation of obligations arising from the right of ownership and ownership of land in Western Ukraine as part of the Republic of Poland (1921-1939). It is substantiated that the Ukrainian society reached its highest development in the second half of the XVII - first half of the XVIII century, when the system of regulation of land relations was based on the priority of private ownership of land, and it is shown that any deviation from this the order of preference for subjects of law of other forms of ownership led to a decrease in economic development, increasing social tensions and confrontation in society, as well as identified major trends in legal regulation of land relations in Western Ukraine as part of the Republic of Poland (1921-1939), in particular, it is proved that the general vector of this evolution was aimed at the formation of the institution of private ownership of land.

У дисертації наведено наукове обґрунтування формування продуктивності різних видів міскантусу залежно від типу ґрунту, моделювання строків відростання та строків збирання біомаси. У середньому за три роки досліджень приживлюваність ризомів міскантусу змінювалась від 75до80 % залежно від умов вирощування. Цей показник для виду Miscanthus giganteus був вищим порівняно з Miscanthus sinensis на 3–5%. Найвищу приживлюваність Miscanthus giganteus на отримано за садіння в І декаді квітня. За вирощування міскантусу на сірому лісовому ґрунті приживлюваність була нижчою.За вирощування міскантусу на чорноземі типовому площа листків була більшою порівняно з сірим лісовим ґрунтом. Різниця площі листків між садінням у І і ІІІ декади квітня у виду Miscanthus giganteus становила 0,1–0,4 тис.м2/га. На обох типах грунтів площа листків рослин виду Miscanthus giganteus з строком садіння І декада квітня була найбільша – 62,4 на чорноземі типовому і 63,6тис. м2/га на сірому лісовому. Висота рослин міскантусу досягала максимуму у кінці вегетаційного періоду за вирощування на чорноземі типовому. У виду Miscanthus giganteus висота рослин була вища, ніж у виду Miscanthus sinensis. За вирощування Miscanthus giganteus на чорноземі типовому зі строком садіння І декада квітня рослини були найвищі – 178см. Від фази відростання до кінця вегетації вміст сухої речовини у вегетативній масі міскантусу зростав від 26,2% до 34,2%. Тип грунту та строки збирання врожаю не впливали істотно на вміст сухої речовини в рослинах. У міскантусу гігантського вміст сухої речовини на п’ятому році вирощування порівняно з трирічними рослинами зростав від 53,4 до 63,6% і був достовірно вищим. У міскантусу китайського ця тенденція не завжди проявлялась. Вміст золи у вегетативній масі різних видів міскантусу в фазу відростання достовірно залежав від його виду. На чорноземі типовому вміст золи у виду Miscanthus giganteus порівняно з Miscanthus sinensis був вищим на 01–0,3% на сірому лісовому грунті – на 0,2–0,4%. У рослин п’ятого року вирощування на чорнозі типовому вміст золи був достовірно вищим порівняно трирічними рослинами. Упродовж вегетації вміст золи в рослинах зберігався стабільним і майже не змінюється. Вміст сірки у вегетативній масі різних видів міскантусу в фазу відростання змінюється в межах 0,04–0,06%. До кінця вегетації вміст сірки в рослинах достовірно зростав. У міскантусу гігантського на вміст сірки у вегетативній масі в кінці вегетації визначено вищим, ніж міскантусі китайському. П’ятирічні рослини міскантусу мали достовірне зростання вмісту сірки порівняно з трирічними рослинами. У міскантусу гігантського за вирощування на чорноземі типовому і осінніх строків збирання вміст сірки у вегетативній масі був вищим на 0,11% порівняно з іншими варіантами. Вміст хлору в рослинах практично не залежав від фази їх росту та розвитку і був в межах 0,02%. Лише за вирощування міскантусу гігантського на сірому лісовому ґрунті та осіннх термінів збирання трьохрічні рослини містили 0,03% сірки.Вміст целюлози у вегетативній масі міскантусу в кінці вегетації визначено найвищим за вирощування на чорноземі типовому порівняно з сірим лісовим грунтом. Рослини міскантусу гігантського мали вищий вміст целюлози у вегетативній масі порівняно з міскантусом китайським. Найвищий вміст целюлози спостерігали у пятирічних рослин міскантусу гігантського в кінці вегетації за вирощування на чорноземі типовому та осінніх термінів збирання 40,1–40,3%. Вміст геміцелюлози у вегетативній масі майже не змінювався упродовж вегетації. Незначне збільшення вмісту геміцелюлози спостерігали у рослин міскантусу гігантського в кінці вегетації порівняно з китайським на обох типах грунтів. Вміст лігніну в вегетативній масі міскантусу в фазу кущіння знаходився в межах 11,9–12,3%. Чіткої залежності вмісту лігніну у вегетативній масі в зазначений період залежно від строку збирання і типу ґрунту не виявлено. Вміст лігніну в вегетативній масі в кінці вегетації становив 15,5–15,7% і не залежав від елементів технології.Врожайність біомаси міскантусу гігантського була вища порівняно з міскантусом китайським на 5–6%. У середньому за три роки досліджень врожайність біомаси у міскантусу гігантського залежно від елементів технології змінювалась від 54,7 до 63,9 т/га, міскантусу китайського – від 52,0 до 59,4 т/га. Найвищу врожайність отримали за вирощування міскантусу гігантського на чорноземі типовому за раньо весняного строку збирання, яка становила 63.9 т/га.Найвищий прибуток забезпечує вирощування міскантусу гігантського на чорноземі типовому за осіннього строку збирання – 76,7 тис.грн/га за виходу енергії 1587,5 ГДж/га. Весняний строк збирання забезпечує менший прибуток завдяки нижчій врожайності біомаси. Продуктивність, біоенергетика, міскантус гігантський, міскантус китайський, показники росту та розвитку, біохімічний склад, урожайність, елементи агротехнології, енергетична та економічна ефективність^UThe dissertation provides a scientific basis for the formation of the productivity of different types of miscanthus depending on the type of soil, modeling of growth periods and biomass harvesting periods. On average, over three years of research, the survival rate of miscanthus rhizomes varied from 75 to 80%, depending on growing conditions. This indicator for the species Miscanthus giganteus was higher compared to Miscanthus sinensis by 3–5%. The highest survival rate of Miscanthus giganteus was obtained for planting in the 1st decade of April. When miscanthus was grown on gray forest soil, survival rate was lower. When miscanthus was grown on typical chernozem, the leaf area was larger compared to gray forest soil. The difference in leaf area between planting in the 1st and 3rd decade of April in the Miscanthus giganteus species was 0.1–0.4 thousand m2/ha. On both soil types, the area of leaves of Miscanthus giganteus plants with a planting date of the first decade of April was the largest - 62.4 on typical chernozem and 63.6 thousand. m2/ha on gray forest. The height of miscanthus plants reached a maximum at the end of the growing season when grown on typical chernozem. In Miscanthus giganteus, plant height was higher than in Miscanthus sinensis. When growing Miscanthus giganteus on typical chernozem with a planting date of the first decade of April, the plants were the tallest - 178 cm. From the regrowth phase to the end of the growing season, the content of dry matter in the vegetative mass of miscanthus increased from 26.2% to 34.2%. The type of soil and the time of harvesting did not significantly affect the content of dry matter in plants. In giant miscanthus, the content of dry matter in the fifth year of cultivation compared to three-year-old plants increased from 53.4 to 63.6% and was significantly higher. In Chinese miscanthus, this tendency was not always manifested. By the end of the growing season, the sulfur content in plants increased significantly. In the giant miscanthus, the sulfur content in the vegetative mass at the end of the growing season is determined to be higher than in the Chinese miscanthus. Five-year-old miscanthus plants had a significant increase in sulfur content compared to three-year-old plants. In giant miscanthus grown on typical chernozem and during autumn harvesting, the sulfur content in the vegetative mass was 0.11% higher compared to other variants. Chlorine content in plants practically did not depend on the phase of their growth and development and was within 0.02%. Only for the cultivation of giant miscanthus on gray forest soil and the autumn harvest, the three-year-old plants contained 0.03% sulfur. The content of cellulose in the vegetative mass of miscanthus at the end of the growing season was determined to be the highest when grown on typical black soil compared to gray forest soil. Giant Miscanthus plants had a higher cellulose content in vegetative mass compared to Chinese Miscanthus. The highest cellulose content was observed in five-year-old miscanthus giant plants at the end of the growing season when grown on typical chernozem and harvested in autumn - 40.1–40.3%. The content of hemicellulose in the vegetative mass did not change during the growing season. A slight increase in hemicellulose content was observed in giant miscanthus plants at the end of the growing season compared to Chinese miscanthus on both soil types. The content of lignin in the vegetative mass of miscanthus in the tillering phase was in the range of 11.9–12.3%. A clear dependence of the lignin content in the vegetative mass in the specified period, depending on the time of harvesting and the type of soil, was not found. The content of lignin in the vegetative mass at the end of the growing season was 15.5–15.7% and did not depend on the elements of the technology. The biomass yield of giant miscanthus was higher compared to Chinese miscanthus by 5–6%. On average, over three years of research, the biomass yield of giant miscanthus, depending on the elements of technology, varied from 54.7 to 63.9 t/ha, of Chinese miscanthus - from 52.0 to 59.4 t/ha. The highest yield was obtained for the cultivation of giant miscanthus on chernozem typical for the early spring harvesting period, which was 63.9 t/ha. The highest profit is provided by the cultivation of giant miscanthus on typical chernozem during the autumn harvesting period - 76.7 thousand hryvnias/ha for an energy output of 1587.5 GJ/ha. The spring harvesting period provides lower profit due to lower biomass yield. Cultivation of Chinese miscanthus is determined to be less economically and energetically efficient. Productivity, bioenergy, giant miscanthus, Chinese miscanthus, indicators of growth and development, biochemical composition, productivity, elements of agrotechnology, energy and economic efficiency