Досліджено ефективність використання комбінацій протипротозойних препаратів з пролонгаторами для лікування змішаної форми анаплазмозно-бабезіозної інвазії овець в Криму. Розроблено метод експрес-діагностики змішаних форм кровопаразитарних інвазій за допомогою люмінесцентної мікроскопії. Досліджено профілактичні та лікувальні властивості нового протипротозойного препарату "Золг" у разі змішаного перебігу анаплазмозу та бабезіозу. Встановлено, що введення даного препарату у дозі 0,002 г/кг підшкірно або внутришньом'язово під час масового нападу кліщів-переносників захворювання запобігає розвитку бабезіозу та затримує появу в крові анаплазм на 22 доби, що обумовлює легкий характер перебігу захворювання. Виявлено, що підшкірне або внутришньом'язове введення препарату у дозі, що в п'ять разів більша за терапевтичну (10 мг/кг), не викликає клінічних ознак токсикозу та не призводить до зміни вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів та лейкоцитів, активності АлАт, АсАТ та лужної фосфатази. З'ясовано, що дворазове введення препарату "Золг" вівцям у дозі 10 мг/кг з інтервалом 50 діб звільняє організм від анаплазм.

  Скачати повний текст

Визначено сезонну та вікову динаміки асоціативних паразитозів свиней. Проведено порівняльний аналіз ефективності якісних і кількісних копроскопічних методів лабораторного дослідження тварин, уражених асоціативними інвазіями. Запропоновано модифіковані способи копроовоскопічної зажиттєвої діагностики паразитозів тварин. Встановлено, що розвиток патологічного процесу в організмі свиней за асоціативних інвазій супроводжується змінами біохімічних показників крові. Проведено випробування вітчизняних антигельмінтів, акарицидів та протипротозойних препаратів на тваринах, уражених асоціаціями паразитів. Встановлено їх ефективну дію на організм інвазованих тварин.

  Скачати повний текст

Проведено аутекологічне дослідження впливу на живлення ставковиків абіотичних чинників антропогенного (іони важких металів водного середовища) та біотичного (трематодна інвазія молюсків) походження. Як тест-функцію використано основні трофологічні показники цих тварин. Проаналізовано якісний склад кормової грудочки у 10-ти видів ставковиків роду Lymnaea, встановлено його залежність від типу водойми та сезонну мінливість. Експериментально виявлено, що слабка трематодна інвазія не викликає змін кількісних трофологічних показників ставковиків, помірна інвазія в усіх випадках супроводжується зростанням більшості з них, а важка - обумовлює раптове зниження у порівнянні з неінвазованими тваринами. На підставі вивчення результатів екотоксикологічних досліжень встановлено, що найбільш негативно впливають на процеси живлення і травлення ставковиків іони кадмію, які спричиняють виникнення фази депресії за різних концентрацій даної речовини (0,5 ГДКр - 3 ГДКр). З'ясовано, що іони хрому (III) є менш токсичними та супроводжують розвиток у молюсків фази підвищення активності (за дії 0,5 ГДКр - 2 ГДКр), якщо даний показник становить 3 ГДКр починається фаза депресії. Доведено, що іони цинку за концентрацій 0,5 ГДКр - 3 ГДКр стимулюють життєву активність ставковиків. Встановлено, що слабка трематодна інвазія не впливає на патологічний процес отруєння молюсків іонами важких металів, помірна та важка - поглиблюють його.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено клінічній оцінці фізичних методів діагностики та лікування уражень езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ) у хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН). Визначено, що у більшості хворих на ХГН езофагогастродуоденопатії (ЕГДП) розвиваються на тлі ХГН, у 17% хворих - передують йому, а їх частоту і характер зумовлено стадією, перебігом й активністю основного захворювання. Терапію даних уражень слід проводити з урахуванням усіх патогенетично значимих екзо- та ендогенних чинників (генетичні маркери, показники гуморальної регуляції, тип особи, гіпертензія, інвазія H. Pylori, радіаційне опромінення тощо). Опрацьовано способи диференціальної діагностики первинних і вторинних ЕГДП. З метою раннього виявлення уражень ЕГДЗ у хворих на ХГН за наявності протипоказань до інвазивних методів діагностики створено комплекс неінвазивних фізичних скринінг-методів, який включає іридологічне, електропунктурне, аурально-емісійне, сонографічне, дерматогліфічне, цитобіофізичне дослідження. У хворих на ХГН з катаральними, ерозивними, виразковими ураженнями слизової оболонки ЕГДЗ і наявністю рефлюксної хвороби доцільним є використання комплексів фізичних методів лікування (резонансна та інформаційно-хвильова терапія, програмний гемодіаліз, ентеросорбція).

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічних проявів експансивного та інфільтративного типів новоутворень. Продемонстровано їх залежність від характеру передпухлинних процесів і морфогенезу карцином. Виявлено загальні та відмінні риси метастазування пухлин у регіонарні лімфоузли. Показано, що головним фактором, який обумовлює прогресування карцином шлунку є інвазія пухлинних клітин у вени. Запропоновано обчислення прогностичного індексу, який дозволяє передбачити характер перебігу пухлинного процесу після операції та необхідність призначення додаткового лікування. Проаналізовано причини пізньої діагностики раку шлунку, частоту діагностичних помилок при ренгенологічному та ендоскопічному дослідженні.

  Скачати повний текст

Вивчено можливості підвищення ефективності діагностики й індивідуалізації лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) на підставі оцінки профілю лектиноспецифічних вуглеводних детермінант пухлини. За результатами ретроспективних досліджень установлено, що біологічними особливостями пухлини є автономність, темп росту, метастазування, первинна множинність, адгезія й інвазія, які корелюють з наявністю у пухлині клітин з рецепторами до лектинів. З'ясовано, що поява у перші два роки після радикального лікування віддалених метастазів взаємопов'язана з відсутністю у паренхімі та стромі пухлин рецепторів до лектинів SBA, ML, Con A, LCA і PSA. На підставі даних визначення в пухлині рецепторів до лектинів індивідуалізовано схеми лікування хворих на РМЗ. Установлено, що за стадій T1c 0M0 T2N0M0 за відсутності рецепторів до лектинів у паренхімі та стромі пухлини ефективними є органозберігаючі операції. Відзначено, що використання консервативного методу поліпшує результати у тих випадках, коли паренхіма та строма пухлини містять рецептори MLl, SBA, Con A, PSA, LCA.

  Скачати повний текст

Досліджено епізоотологію, біологію та екологію найбільш поширених збудників лігулідозів - Ligula intestinalis та Digramma interrupta, патогенез захворювань, розроблено заходи боротьби з лігулідозними інвазіями. Вперше отримано дані щодо перебігу епізоотичного процесу у разі лігулідозів риб у водоймах з різними гідробіологічними режимами, доповнено дані щодо строків дозрівання плероцеркоїдів L. intestinalis у додатковому хазяїні. Вивчено динаміку яйцепродукції зрілими гельмінтами, встановлено новий вид першого проміжного хазяїна у циклі розвитку L. intestinalis та D. interrupta. Розглянуто вплив лігулідозних інвазій на гематологічні та біохімічні показники крові, біологічні показники розвитку риб у водоймах з різними гідробіологічними режимами. Вперше встановлено фактори, що обумовлюють зміну поведінки інвазованих лігулідами риб. Визначено ефективність альбендазолу під час його застосування на ранній стадії інвазування риб збудниками лігулідозів. Розроблено методичні рекомендації щодо заходів боротьби з лігульозом та диграмозом риб у рибопромислових водоймах.

  Скачати повний текст

Установлено, що різні типи раку шлунка за класифікацією P. Laure (1965 рр.) відрізняються за кількістю строми та її характером. Для раку шлунка кишкового типу притаманні мала та помірна кількість строми та виражена її клітинна інфільтрація. На відміну від цього, дифузний тип характеризується значною кількістю строми і слабкою вираженістю клітинної інфільтрації. Установлено особливості пухлинних клітин, які позитивно впливають на кількість стром, а саме: ступінь клітинного атипізму, функціональне диференціювання пухлинних клітин (ендокринне диференціювання, спроможність пухлинних клітин синтезувати муцини різного складу, для раку кишкового типу - ще порушення полярного диференціювання). Ступінь клітинного атипізму впливає на характер строми, зокрема, присутність найбільш атипових клітин зумовлює виражену клітинну інфільтрацію строми та тенденцію до збільшення кількості молодих фібробластів. Інвазивні властивості пухлини залежать від особливостей строми раку шлунка, частіше інвазія судин була у разі раку з великою кількістю строми та незначною клітинною інфільтрацією. Для раку шлунка кишкового типу мають значення також молоді фібробласти, присутність яких значою мірою підвищує інвазію судин, за дифузного типу раку шлунка незначна кількість молодих фібробластів не впливає на частоту інвазії судин, що дозволяє зробити висновок щодо відмінності механізмів строматогенезу за різних типів раку шлунка. У кожному випадку особливості строми допомагають прогнозувати біологічну поведінку пухлини, що необхідно для визначення ступеня агресивності терапії раку шлунка у кожного хворого.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих на ревматоїдний артрит (РА) на фоні лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) є характерним формування запально-дистрофічних і ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки. Показано, що ці ураження протікають атипово з ослабленням маніфестності клінічних проявів та є резистентними до лікування. На їх перебіг суттєво впливає інвазія пілоричних хелікобактерій (НР), які у даних пацієнтів здебільшого володіють підвищеними токсигенними властивостями за рахунок індукції синтезу антитіл до НР, з'єднаних з IgG, та наявністю в геномі бактерії ланок, відповідальних за продукцію CagA та VacA. Обгрунтовано підходи до лікування ГДП, обумовлених вживанням НПЗП залежно від стану кислотоутворювальної функції шлунка та наявності НР. За НР-позитивних форм ГДП запропоновано використовувати "потрійну" антихелікобактерну терапію в поєднанні з блоківниками кислотності (фамотідин, омепразол, ланзапрозол), НР-негативних форм - протизапальну та цитопротекторну терапію (колоїдний субцитрат вісмуту, вентер).

  Скачати повний текст

Установлено, що на макроскопічні особливості раку шлунка впливають гістологічна будова пухлини, її гістологічна гетерогенність, а також кількість слизу, напрямок його виділення, тобто порушення полярного диференціювання клітин, кількості та характеру строми. Визначено, що інфільтративний зріст раку шлунка, інвазія судин взаємопов'язані також зі складом муцину в клітинах пухлини, який залежить від вуглеводних детермінант, виявлених завдяки лектинній гістохімії. Установлено залежність макроскопічної форми раку шлунка від його гістологічної будови. Доведено, що поява ділянок гістологічної гетерогенності сприяє підвищенню інвазії та метастазуванню пухлини. З'ясовано можливості морфологічних досліджень раку шлунка для визначення його особливостей та прогнозу, що підвищує інформативність клінічних методів дослідження, спрямованих на вияв макроскопічної форми пухлини. Виявлено залежність інвазивних властивостей пухлин від макроскопічної форми, а саме: вона збільшується від екзофітних макроскопічних форм (вузла чи виразки) до ендофітних форм (інфільтрату або інфільтративно-виразкової форми). Відзначено, що інвазивні властивості зростають залежно від особливостей гістологічної будови раку шлунка, частіше інвазія судин була наявною за змішаного та дифузного типу раку. У кожному випадку особливості гістологічної будови допомагають визначати біологічну поведінку пухлини.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням теоретичного узагальнення і нового вирішення наукової задачі прогнозування дуоденальної кровотечі у випадку виразкової хвороби дванадцятипалої кишки шляхом визначення ступенів ризику даного ускладнення за допомогою математичної моделі та вибору методу хірургічного лікування на основі запропонованого алгоритму. Визначено найвагоміші клініко-анамнестичні та ендоскопічні фактори ризику розвитку кровотечі з виразки дванадцятипалої кишки, серед яких - чоловіча стать, перша група крові, часті сезонні загострення, локалізація виразки на задній стінці дванадцятипалої кишки, пенетруюча виразка, інвазія Helicobacter pylori, розлади локального кровообігу, місцевого та загального імунітету. На підставі врахування прогностичних коефіцієнтів ризику для кожного зі зазначених факторів та встановлення тих з них, що мають взаємний потенціювальний вплив, збільшено достовірність прогнозування дуоденальної кровотечі. Виділено ступені ризику кровотечі з виразки дванадцятипалої кишки, що дають можливість проводити диференційований вибір методу хірургічного лікування. Запропоновано метод хірургічного лікування дуоденальних виразкових кровотеч, який сприяє запобіганню роцидиву кровотечі, зменшенню післяопераційної летальності, покращанню найближчих і віддалених результатів. Використання вказаного двохступеневого прогностичного алгоритму допомагає збільшити точність і ефективність прогнозу кровотечі. Застосування диференційованого підходу до лікування пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки з різним ризиком кровоточі дозволяє вибрати оптимальний варіант лікування і зменшити ризик розвитку ускладнень.

  Скачати повний текст

Уперше на підставі результатів клініко-морфлогічного дослідження теоретично обгрунтовано адекватність і доцільність кольпоцервікоектомії у хворих на саркому матки (СМ) після нерадикальних операцій. Показано, що виконання кольпоцервікоектомії у пацієнток з СМ після нерадикальних операцій поліпшує 5-річне виживання хворих у середньому на 20 % у порівнянні з променевою або хіміотерапією. Уперше наведено клінічні та морфологічні обгрунтування доцільності та необхідності її виконання у хворих на СМ різного гістогенезу та ступеня диференціювання після нерадикальних операцій. Установлено, що факторами, які впливають на прогноз захворювання, є похилий вік, неадекватне оперативне лікування, низький ступінь катаплазії пухлини, інвазія пухлини в шийку матки, пухлинна інвазія судин мікрогемоциркуляторного русла. Показано, що факторами ризику, які сприяють розвитку СМ, є первинна і вторинна безплідність, наявність міоми матки та проліферативних процесів ендометрію.

  Скачати повний текст

Удосконалено технологію допомоги у разі ідіопатичного недоношування вагітності (НВ) шляхом своєчасної діагностики та корекції розладів гестаційної трансформації кровоплину у функціональній підсистемі материнський організм - плацентарне ложе матки. Одержано нові дані про частоту наявності затримки гестаційної трансформації спіральних артерій у матково-плацентарні судини у разі ідіопатичного НВ. Розкрито роль розладів формування низькорезистентного преплацентарного кровоплину у виникненні загрози НВ у другому триместрі вагітності. Встановлено, що у разі ідіопатичного НВ у 28 % випадків спостерігаються розлади формування низькорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії внаслідок затримки гестаційної перебудови спіральних артерій у матково-плацентарні судини. Виявлено, що у 25 - 28-тижневому терміні вагітності судини плацентарного ложа матки мають вузький просвіт, відрізняються збереженням м'язового й еластичного шарів. З'ясовано, що неповна інвазія трофобласту в спіральні артерії обумовлює наявність високого преплацентарного опору плину крові, недостатнє надходження оксигенованої крові у міжворсинчастий простір. Доведено, що розлади становлення адекватного матково-плацентарного кровоплину викликають ішемічні зміни у плацентарній тканині, затримку її розвитку (зокрема, у 26 - 27-тижневому терміні вагітності спостерігається перша фаза 0 ехографічної стадії зрілості дитячого місця), а також суттєво впливають на етіопатогенез НВ. Встановлено, що наявність високорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії обумовлює розлади гомеостазу плода, розвиток хронічного фетального дистресу. Одержано нові дані про ефективність застосування активатора кисневого метаболізму судинних клітин солкосерилу і стимуляторів біосинтезу ендотеліальних факторів релаксації (простацикліну й оксиду азоту) дипіридамолу та глутаргіну з метою зниження опору плину крові в басейні маткової артерії. Доведено доцільність впровадження заходів, що сприяють гестаційній перебудові кровоплину в функціональній підсистемі материнський організм - плацентарне ложе матки у комплексі терапії загрози НВ. Розроблено, апробовано та впроваджено у практику акушерських стаціонарів технологію допомоги у разі ідіопатичного НВ, що підвищує ефективність токолізу в 2,7 раза.

  Скачати повний текст

Визначено особливості епізоотології фасціольозу та парамфістомозу за моно- та мікстінвазії великої рогатої худоби у Харківській області. Встановлено, що основними збудниками фасціольозу на Сході України є Fasciola hepatica, парамфістомозу - Paramphistomum cervi (син. Liorchis scotiae). Виявлено, що основними проміжними хазяями для F. hepatica є прісноводні молюски виду Lymnaea truncatula, для P. cervi - Planorbis planorbis. Визначено особливості взаємовідносин фасціол та парамфістом в організмі дефінітивного хазяїна. Вивчено патогенез змішаної фасціольозно-парамфістомозної інвазії у великої рогатої худоби. Проведено експериментальне дослідження ефективності трематодоцидів та розроблено схему лікувально-профілактичних заходів щодо боротьби з фасціольозом і парамфістомозом за моноінвазій та їх асоційованого перебігу.

  Скачати повний текст

Вперше доведено, що рак щитовидної залози (РЩЗ) з ларинготрахеальною інвазією (ЛТІ) є поширенним захворюванням, частота якого досягає 15,6 %. Вперше дане захворювання описано у дітей та показано, що ураження магістральних дихальних шляхів (МДШ) виникає у 21,31 % хворих на РЩЗ віком до 18 років. Зроблено оцінку клінічних проявів РЩЗ з ЛТІ залежно від ступеня поширення: для усіх ступенів інвазії трахеї (гортані) найбільш характерним симптомом (а, інколи, і єдиним) є дисфонія; дихальними розладами супроводжується глибока інвазія пухлини у трахею, що не характерно для поверхневої інвазії. Підвищено ефективність системи комплексної діагностики поширеності пухлинного процесу у разі РЩЗ, розглянуто застосування комплексу діагностичних заходів, визначено їх послідовність і необхідний обсяг, встановлено високу ефективність трахеобронхоскопії, що дозволило довести проростання РЩЗ у трахею та гортань. Вперше науково обгрунтовано обсяг хірургічного втручання на МДШ у хворих на РЩЗ з ЛТІ, розроблено нові методи радикального хірургічного лікування, що включають тиреоїдектомію та різні варіанти трахеогортанної резекції, визначено їх онкологічну та функціональну ефективність. Досліджено, що тиреоїдектомія з етапом "гоління" зі збереженням цілісності трахеогортанного сегмента супроводжується значною кількістю специфічних ускладнень. Систематизовано та обгрунтовано показання та протипоказання щодо здійснення зберігаючих і комбінованих операцій з приводу РЩЗ з ЛТІ, визначено ефективність виконання тиреоїдектомії з трахеогортанною резекцією з приводу папілярного та фолікулярного раку з поширенням на хрящі гортані (трахеї) або у міжхрящевий простір.

  Скачати повний текст

В результаті узагальнення власних та архівних матералів вдалось оцінити масштаби інвазії та її напрями. Підтвердити факт чисельного переважання поліплоїдів у масштабі всієї України. Довести, що процес чисельного переважання поліплоїдів над диплоїдами, що розпочався в 1950-х роках внаслідок масової міграції гібридів з басейну Дунаю, триває і досі. Морфологічний аналіз з використання сучасних багатовимірних підходів довів відсутність морфологічного хіатусу та діагностичних ознак між особинами батьківських видів і гібридними формами, що підтверджує криптичний характер інвазії. Порівняння низки біологічних показників: репродуктивного потенціалу, стійкості до кров'яних паразитів, сталості функціонування генетичного апарату дає підстави вважати реальними певні відмінності між диплоїдами та поліплоїдами. Тим не менш чітко зрозумілі механізми надзвичайного адаптивного успіху клонових особин залишаються незрозумілими. Найбільш імовірними є суто генетичні обставини: гетерозис та відмова від мейотичного розмноження у гібридів.^UTo confirm the fact of numerical predominance of polyploids throughout Ukraine. To prove that the process of numerical predominance of polyploids over diploids, which began in the 1950s due to the mass migration of hybrids from the Danube basin, continues up to now. Morphological analysis using modern multidimensional approaches proved the absence of morphological hiatus and diagnostic features among individuals of the parent species and hybrid forms, which confirms the cryptic nature of the invasion. The comparison of a number of biological indicators: reproductive potential, resistance to blood parasites, the stability of the genetic apparatus gives a reason to believe that certain differences between diploids and polyploids are real. Nevertheless, the clear mechanisms of the extraordinary adaptive success of clonalindividuals remain unclear. The most probable purely genetic circumstances are: heterosis and rejection of meiotic reproduction of hybrids.

У дисертації вивчено розповсюдженість сальмонельозу птиці на території України впродовж 2006–2019 рр. Методом полімеразної ланцюгової реакції проведено ідентифікацію генів, що кодують фактори патогенності: інвазія (invA), адгезія (agfB, sefA), ендотоксини (prt), колонізація (sopE, gipA, sodC1). Іденифіковано гени резистентності до тетрациклінів (tetG), сульфаніламідів (sulI) та інтегрон In104 – мобільний генетичний елемент, що у сальмонел локалізується на хромосомі. Інтегрон In104 містить функціональні елементи, які здійснюють реплікацію генів антибіотикорезистентності. Було визначено чутливість до антибактеріальних препаратів класу β-лактамів (амінопеніциліни: ампіцилін; цефалоспорини третього покоління: цефоперазон, цефтриаксон, цефтазидим), аміноглікозидів (гентаміцин, стрептоміцин), інгібіторів дигідрофолатредуктази (триметоприм), феніколів (хлорамфенікол) та хінолонів (налідиксова кислота, ципрофлоксацин). Проведено індукцію помірних бактеріофагів з використанням хіміотерапевтичного препарату Мітоміцин С. Розроблено набір праймерів для ідентифікації бактерій роду Salmonella та сероварів Enteritidis і Typhimurium.^UThe subject of this study is a prevalence of Salmonella spp. in Ukraine during 2006–2019. The prevalence of Salmonella serovars in different regions is analyzed, namely, the agents of fowl typhoid and Pullorum disease, as well as non-typhoid salmonellosis. In polymerase chain reaction we detected the genes encoding virulence factors: invasion (invA), adhesion (agfB, sefA), endotoxins (prt), colonization (sopE, gipA, sodC1). Also, genes conferring resistance to tetracyclines (tetG), sulfonamides (sulI) and class 1 integron In104 – a mobile genetic element that localizes on the chromosome, have been detected. The In104 integron contains functional elements that replicate antibiotic resistance genes. We determined susceptibility to antimicrobials of class β-lactams, aminoglycosides, dihydrofolate reductase inhibitors, phenicols, and quinolones. Induction of temperate bacteriophages was performed using the chemotherapeutic drug Mitomycin C. A set of primers was constructed to identify bacteria of the genus Salmonella and serovars Enteritidis and Typhimurium.

У дисертації викладено нові дані щодо поширення змішаного перебігу еймеріозу і криптоспоридіозу телят в умовах господарств Одеськоїта Вінницької областей України в залежності від системи утримання, їх вікової та сезонної динаміки. На півдні Одеської області ураженість телят криптоспоридіями склала 60,9 %, а на півночі Одеської і у Вінницькій областях домінував криптоспоридіоз та в асоціації з еймеріозом ‒ 30,5 % і 29,3 % відповідно. Досліджено вплив еймерій і криптоспоридій на морфологічні і біохімічні показники крові телят.Визначено лікувальну ефективність бровітакокциду, толкокциду 2,5 % і ампролев-плюс за змішаного перебігу еймеріозу і криптоспоридіозу телят та з'ясовано їх вплив на морфологічні, біохімічні і імунологічні показники крові. Запропоновано препарат ампролев-плюс з ефективністю 90 % за еймеріозу і 100 % за криптоспоридіозу телят. Після застосування препарату ампролев-плюс морфологічні та біохімічні показники крові телят за змішаного перебігу еймеріозу і криптоспоридіозу наблизилися до показників контролю на 15 добу, тоді як при застосуванні бровітакокциду ‒ на 15‒25 добу. Визначено дезінвазійну дію in vitro розчинів бі-дез і бровадез-плюс різних концентрацій на процес споруляції ооцист еймерій телят. Експериментальними дослідженнями in vitro встановлено, що препарат бровадез-плюс в 3 та 3,5 % концентраціях за експозиції 5 і 8 годин володіє високим рівнем дезінвазійної властивості щодо ооцист еймерій телят. У 96,8±2,1 % і 99,1±2,4 % ооцист еймерій процес спорогонії не реєстрували.^UThe dissertation presents new data on the prevalence of mixed course of eimeriosis and cryptosporidiosis of calves in the farms of Odessa and Vinnytsia regions of Ukraine depending on the system of keeping, their age and seasonal dynamics. In the south of Odesa oblast, the incidence of calves with cryptosporidia was 60.9 %, and in the north of Odesa and Vinnytsia oblasts cryptosporidiosis dominated and in association with eimeriosis ‒ 30.5 % and 29.3 %, respectively. The influence of eimerias and cryptosporidia on morphological and biochemical parameters of calves' blood was studied. The therapeutic efficacy of brovitacoccid, tolcoccid 2.5 % and amprolev-plus in the mixed course of eimeriosisand cryptosporidiosis of calves was determined and their influence on morphological, biochemical and immunological parameters of blood was clarified. The drug amprolev-plus with an efficiency of 90 % for eimeriosis and 100 % for cryptosporidiosis of calves. After the use of the drug amprolev-plus morphological and biochemical parameters of the blood of calves in the mixed course of eimeriosis and cryptosporidiosis approached the control values at 15 days, while with the use of brovitacoccid ‒ at 15-25 days. The disinvasive effect of in vitro solutions of bi-des and brovadez-plus of different concentrations on the process of sporulation oocysts of calves was determined. In vitro experimental studies have shown that the drug brovadez-plus in 3 and 3.5 % concentrations at exposures of 5 and 8 hours has a high level of disinvasive properties against oocysts of calves. In 96.8±2.1 % and 99.1±2.4 % oocysts of eimeria, the process of sporogony was not registered.

Дисертаційна робота присвячена покращенню якості лікування хворих на пухлини нирок із інтравенозним кавальним поширенням шляхом розробки методик прогнозування інтраопераційних ускладнень та шкали оцінки складності венакаватромбектомії.Для досягнення мети та завдань досліджували загальні хірургічні результати лікування 124 пацієнтів, зокрема інтраопераційні і ранні післяопераційні ускладнення, а також рівень периопераційної летальності.Наукова новизна дисертації роботи полягає у тому, що дослідження містить систематизований і сучасний підхід для вирішення наукового завдання, яке передбачає підвищення якості лікування пацієнтів, що страждають нирково-клітинним раком із поширенням у нижню порожнисту вену. Отримані результати наукового пошуку дозволили доповнити клінічні знання про клініко-морфологічні особливості пухлинних тромбів НПВ. Зокрема, представлена їх форма і кількість стволів, інвазія в кавальну стінку, а також проаналізовані особливості кровопостачання. Оцінено прогностичне значення різних клініко-морфологічних параметрів пацієнтів, пухлин нирки і пухлинних тромбів щодо інтраопераційних проблем, які можуть впливати на складність венакаватромбектомії у хворих з нирково-клітинним раком.Уперше проаналізовано здійсненність і безпеку різних хірургічних маневрів під час проведення венакаватромебектомії та представлено їхню роль із погляду складності операції.Уперше на основі дискримінантного аналізу проведено порівняльне оцінювання параметрів пацієнта, ниркової пухлини і пухлинного кавального тромбу, які можуть впливати на складність венакаватромбектомії. Уперше розроблено шкалу оцінки складності венакаватромбектомії на основі параметрів пацієнта, ниркової пухлини, пухлинного тромбу і анатомічних особливостей НПВ і її притоків.^UThe dissertation is devoted to improving the quality of treatment of patients with renal tumours with intravenous caval spread by developing methods for predicting intraoperative complications and a scale for assessing the complexity of venacavatrombectomy.To achieve the aim and objectives, the overall surgical outcomes of 124 patients were studied, including intraoperative and early postoperative complications, as well as the perioperative mortality rate.The scientific novelty of the thesis is that the study contains a systematic and modern approach to solving the scientific problem of improving the quality of treatment of patients suffering from renal cell carcinoma with spread to the inferior vena cava. The results of the scientific search allowed us to supplement clinical knowledge about the clinical and morphological features of tumour thrombi in the IVC. In particular, their shape and number of trunks, invasion of the caval wall, and blood supply features were presented. The prognostic value of various clinical and morphological parameters of patients, renal tumours and tumour thrombi in relation to intraoperative problems that may affect the complexity of venacavalvectomy in patients with renal cell carcinoma was assessed. The feasibility and safety of various surgical manoeuvres during venacavatromebectomy were analysed for the first time and their role in terms of the complexity of the operation was presented.For the first time, a comparative assessment of patient, renal tumour and tumour caval thrombus parameters that may affect the complexity of venacavatrombectomy was performed using discriminant analysis. For the first time, a scale for assessing the complexity of venacaval thrombectomy was developed based on the parameters of the patient, renal tumour, tumour thrombus and anatomical features of the IRA and its tributaries.