Скачати повний текст

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні й аналізі особливостей забезпечення гендерної рівності в системі органів державної влади України та розробленні практичних рекомендацій щодо їх використання.Визначено, що система органів державної влади в Україні істотно трансформувалась в умовах історичного розвитку країни у напрямі представницької, учасницької та гендерної (паритетної) демократії, що спрямовує її діяльність на формування гуманістичної свідомості суспільства.Охарактеризовано базові індикатори гендерної рівності відповідно до світового досвіду та шляхи їх забезпечення в Україні з огляду на потреби подальшого демократичного розвитку держави і гендерної політики, зокрема, такі як подолання гендерних стереотипів, вдосконалення чинного законодавства, розвиток освіти, культури, науки, інформаційного простору.У першому розділі дисертації «Теоретичний аналіз проблем гендерної рівності в системі органів державної влади» охарактеризовано сутність системи органів державної влада, що включає законодавчі, виконавчі, судові інституції,які є взаємозалежними і наділеними повноваженнями щодо забезпечення гендерної рівності (паритетності); визначено ступінь розроблення наукової проблеми в політології та споріднених гуманітарних галузях знань – публічне управління, філософія, психологія, педагогіка та ін.; уточнено понятійне поле дослідження, яке сприяло розмежуванню понять «гендер» і «стать» тауточненню поняття «забезпечення гендерної рівності в системі органів державної влади».^UThis dissertation has the most current scientific knowledge, which lies in a theoretically grounded analysis of the features of ensuring gender equality in the system of government bodies and detailed practical recommendations regarding their use.It is indicated that the system of bodies of state power in Ukraine was completely transformed in the minds of the historical development of the region by directly representative, participatory and gender (parity) democracy, which has a direct effect on the formation humanistic evidence of marriage.The basic indicators of gender equality are characterized in line with the world's knowledge and security in Ukraine, looking at the needs of the further democratic development of the state and gender policy, including gender stereotypes, in thoroughness of orderly legislation, developments in education, culture, science, and information space.The first section of the dissertation, “Theoretical analysis of the problems of gender equality in the system of government bodies,” describes the essence of the system of government bodies, which includes legislators, bishops, and judicial institutions, which are mutually dependent and endowed with important fac tors to ensure gender equality (parity); the stage of decomposition of the scientific problem in political science and controversial humanities of knowledge is determined ­ public administration, philosophy, psychology, pedagogy, etc.; The conceptual field of investigation has been clarified, as it has created a distinction between understanding “gender” and “becoming” and clarification of the concept of “ensuring gender equality in the system of government bodies.”

Здійснено психологічний аналіз маніпуляційних впливів у міжособовій взаємодії. Визначено психологічні характеристики суб'єкта й об'єкта маніпулятивного впливу. Описано психологічні засоби розгортання маніпулятивної атаки. Визначено психологічні критерії маніпулятивного впливу й оцінки рівня маніпулювання. Встановлено, що репертуар засобів протидії маніпулятивним намірам у студентському середовщиі є недостатнім для ефективного захисту від маніпуляцій. Розроблено моделі психологічних механізмів виявлення осибистістю маніпулятивних намірів і протидії їм. Показано, що підвищення здатності до даних дій забезпечується компексним застосуванням таких заходів, як тренінг з розвитку здібностей розпізнавання маніпулятивних намірів і неманіпулятивної взаємодії через позитивне спілкування; формування особистісних установок, спрямованих на неманіпулятивні способи взаємодії; запровадження окремих тематичних блоків у спецкурсах "Основи ділового спілкування" та "Психологія спілкування".

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі психологічного регулювання комунікації у дітей із порушеннями інтелектуального розвитку, розробленні системи дослідження та психологічного супроводу психологічного регулювання комунікації. Теоретично опрацьовано основні підходи до дослідження комунікації, що дало змогу визначити її як взаємообумовлену соціальну активність, у якій співрозмовники через спеціальні канали зв'язку здійснюють обмін інформацією та беруть участь у комунікативній взаємодії. Обґрунтовано поняття «психологічного регулювання комунікації» як механізму формування комунікативних дій, який забезпечує організаційну структуру взаємодії та її динамічні аспекти, представлені послідовністю станів, процесів, системою управління та особистісними характеристиками спілкування. Психологію регулювання комунікації представлено як систему, відображеною тріадою інтелектуального, емоційного та вольового компонентів психологічного регулювання. Інтелектуальне регулювання розглянуто з позицій організаційно-управлінського підходу як здатність усвідомлено продукувати та опрацьовувати отриману інформацію у межах міжособистісної взаємодії та забезпечувати структурну організацію процесу спілкування. Емоційне регулювання комунікації представлено у контексті соціально-регулятивного підходу як цілеспрямований процес організації емоційної поведінки в умовах комунікативної взаємодії і здатність впливати на поведінку інших. Вольове регулювання комунікації досліджено у контексті управлінсько-регулятивного підходу як спроможність мобілізувати зусилля на забезпечення ефективної комунікативної взаємодії та вміння справлятись з деструктивними емоційними імпульсами. Психологічне забезпечення комунікативного розвитку розглянуто в межах дослідження як різновид психологічного супроводу, що полягає у створенні сприятливих передумов для розкриття потенціалу комунікації шляхом залучення механізмів інтелектуального, емоційного та вольового регулювання у ситуаціях комунікативної взаємодії.^UThe dissertation research is devoted to the problem of psychological regulation of communication in children with intellectual disabilities, development of research systems and psychological support of psychological regulation of communication.The main approaches to the study of communication have been developed theoretically, which allowed us to define them as interdependent social activities in which the interlocutors exchange information through special communication channels and participate in communicative interaction. The concept of «psychological regulation of communication» is explained as a mechanism for the formation of communicative actions, which provides the organizational structure with interaction and dynamic aspects, represented by a sequence of states, processes, management system and personal characteristics in communication. The psychological regulation of communication is presented as a system, which reflects a triad of intellectual, emotional and volitional components of psychological regulation. Intellectual regulation is considered from the position of organizational and managerial approach with ability to produce consciously, process information within interpersonal interaction and ensure the structural organization in the communication process. Emotional regulation of communication is presented in the context of the socio-regulatory approach as a purposeful process for organizing emotional behavior in terms of communicative interaction and the ability to influence behavior in others.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості, динаміку, критерії та рівні професійного самовизначнення студентів педагогічних спеціальностей з додатковою спеціалізацією "Практична психологія" та розроблено програму цілеспрямованої роботи з оптимізації даного процесу. Розкрито сутність професійного самовизначення як складної системи, основними компонентами якої є професійні мотиви, інтереси, спрямованість, здібності, самосвідомість, потреба самоосвіти та самовиховання. Виявлено особливості розвитку всіх структурних компонентів даного феномену у студентів різних напрямків підготовки, встановлено критерії та рівні його сформованості. З'ясовано, що рівень сформованості у студентів професійного самовизначення значною мірою обумовлюється наявністю діалектичної спорідненості між предметним змістом їх основної спеціальності й додаткової спеціалізації. У переважної більшості майбутніх фахівців споріднених спеціальностей виявлено високий і середній рівні всіх структурних компонентів професійного самовизначення. Встановлено, що у студентів неспоріднених спеціальностей досліджувані феномени формуються однобічно, обгрунтовано необхідність розробки методів вирішення даної проблеми. З метою оптимізації процесу формування професійного самовизначення майбутніх педагогів з додатковою психологічною спеціалізацією запропоновано використовувати теоретичні та практичні методи навчання у їх єдності, що сприяє підвищенню рівня сформованості структурних компонентів досліджуваної професійної якості. Експериментально підтверджено високу ефективність розробленої програми цілеспрямованої роботи з оптимізації процесу професійного самовизначення.

  Скачати повний текст

Представлено основні положення адаптивно-конструювальної концепції реалізації почуття власності в соціальних практиках, яка на основі виявлених змістових і динамічних ознак почуття власності пояснює його реалізацію в соціальних практиках як коливання, балансування між рутинністю, буденністю, неусвідомленістю соціальних практик і прагненням до суб'єктних проявів та формування відповідальної особистості. В основу концепції покладено структурно-функціональну модель реалізації почуття власності в соціальних практиках, що відображає мотиви, чинники та способи актуалізації почуття власності в соціальних практиках; розкриває функції, етапи, соціально-психологічні механізми, типи, наслідки та ефекти реалізації почуття власності в соціальних практиках; дає змогу вивчити закономірності цього процесу.Обґрунтовано соціально-психологічну природу почуття власності, яке визначається як суб'єктивне емоційне переживання людиною належності їй певних об'єктів, що відображає зміст і значення, яке мають для неї реальні або абстрактні, конкретні або узагальнені об'єкти власності, тобто все те, що вона може назвати своїм. Це почуття виникає й розгортається в онтогенезі і реалізовується з різною мірою актуальності, валентністю, інтенсивністю протягом життя людини. Обгрунтовано, що почуття власності як конструкт самосвідомості особи, який реалізовується в соціальних практиках та постає одночасно чинником і наслідком міжособової взаємодії, є багатовимірним утворенням, специфіка якого визначається організацією його складових і гетерогенністю проявів. Введено в обіг поняття реалізації почуття власності в соціальних практиках, яке розуміється як спосіб прояву, утілення і зміни почуття власності особи протягом життя в процесі міжособової та групової взаємодії. Цей процес розпочинається на основі інстинктивних прагнень і потреб, що поступово викристалізовуються і трансформуються в процесі соціалізації та залучення особи до соціальних практик, під впливом яких вона засвоює суспільні норми та способи володіння, водночас їх конструюючи і зумовлюючи. Визначаються мотиви психологічного привласнення: прагнення до самоефективності, формування ідентичності, почуття територіальності, належності та відповідальності. Розкрито сутність соціально-психологічних механізмів реалізації почуття власності у соціальних практиках, що забезпечує двосторонню сутність цього процесу: засвоєння соціальних норм і цінностей як внутрішнього особистого досвіду; а також вплив особистих цінностей, досвіду та ставлення до власності на соціальні норми та соціальну практику. Показано, що актуалізація прояву почуття власності можлива шляхом посилення контролю над об'єктом власності, поглиблення інтимних знань про неї та самовкладення сил, знань, зусиль щодо об'єкту власності. Представлено верифіковані типи реалізації почуття власності в соціальних практиках, в основу яких покладено критерії сформованості/несформованості та актуалізованості/неактуалізованості.Визначено основні закономірності реалізації почуття власності в соціальних практиках. Обґрунтовано, що почуття власності реалізовується в різних вимірах психологічного простору особистості, одночасно розгортаючись у ньому і конструюючи та трансформуючи його. Почуття власності має адаптивний характер та балансує між реалізацією в соціальних практиках як унормованих, буденних, рутинних діях та актуалізованим проявом його в ситуаціях загострення потреби психологічного володіння чимсь або втрати об'єкта власності, що спонукає особу до суб'єктної активності і відповідальності. Реалізація почуття власності може відбуватися в трьох темпоральних перспективах, перманентно коливаючись між ними: актуальному, перспективному і ретроспективному.Реалізація почуття власності здійснюється в різних вимірах психологічного простору особистості: територіальності, тілесності, фінансовій сфері, матеріальних речах, соціальних контактах, ідеях, цінностях, думках, часовому режимі, віртуальному просторі, організаційній та громадянській сферах. За результатами емпіричних досліджень визначено, що найтиповіші соціальні практики, у яких реалізовується почуття власності. Емпірично досліджено особливості прояву почуття власності у віртуальному просторі та залежно від рівня психологічного тяжіння до бідності, рівня індивідуального та суспільного індивідуалізму/колективізму. Визначено особливості прояву почуття власності в умовах карантинних обмежень COVID-19. Представлено психологічні засоби гармонізації прояву почуття власності в сучасному суспільстві для роботи як на індивідуальному, так і на груповому рівнях.^UThe thesis presents the main statements of the adaptive-constructive concept of the sense of ownership realization in social practices. Based on identified semantic and dynamic ownership features, they explain its implementation in social practices as fluctuations, balancing between routine, ignorance of social practices, and the desire for subjective manifestations and responsible personality formation. The concept is based on a structural and functional model of the sense of ownership realization in social practices. It reflects the motives, factors and ways of the sense of ownership actualization in social practices; reveals the functions, stages, social-psychological mechanisms, types, consequences and effects of the realization of a sense of ownership in social practices; allows to study the patterns of this process.The social-psychological nature of the sense of ownership is substantiated. It is defined as a subjective emotional experience of a person belonging to specific ownership targets, which reflects the meaning and significance of real or abstract, concrete or generalized targets of ownership have for a person, everything that they can call as own. This feeling arises and unfolds in ontogenesis and is realized with varying degrees of relevance, valence, intensity throughout human life. It is substantiated that the sense of ownership is a construct of personal self-consciousness, which is realized in social practices and is both a factor and a consequence of interpersonal interaction. It is a multidimensional formation, which specificity is determined by the organization of its components and heterogeneity. The concept of the sense of ownership realization in social practices is introduced. It is understood as a way of manifestation, embodiment and change of person's sense of ownership during life in the process of interpersonal and group interaction. This process begins on the basis of instinctive aspirations and needs, which gradually crystallize and transform in the process of socialization and involvement of a person in social practices, under the influence of which a person learns social norms and ways of owning, while constructing and determining them. The motives of psychological appropriation are determined: the desire for self-efficacy, identity formation, a sense of territoriality, belonging and responsibility. The essence of social-psychological mechanisms of sense of ownership realization in social practices is revealed. They provide two-sided of this process: assimilation of social norms and values as internal personal experience; as well as the influence of personal values, experience and attitude towards property on social norms and social practice. It is shown that the actualization of the sense of ownership manifestation is possible by strengthening control over the ownership targets, deepening intimate knowledge about it and self-investment of forces, knowledge, efforts on the ownership targets. The verified types of the sense of ownership realization in social practices are presented. They are based on the criteria of formation-unformation and actualization-non-actualization.The main regularities of the sense of ownership realization in social practices are determined. It is substantiated that the sense of ownership realizes in different dimensions of the individual's psychological space, simultaneously unfolding in it and constructing and transforming it. The sense of ownership has an adaptive character and balances between the implementation in social practices as normalized, everyday, routine actions and its actualized manifestation in situations of exacerbation of the need for psychological possession of something or loss of property that motivates a person to subjective activity and responsibility. The sense of ownership realization can take place in three temporal perspectives, constantly oscillating between them: actual, perspective and retrospective. The sense of ownership realization is carried out in different dimensions of the individual's psychological space: territoriality, corporeality, financial sphere, material things, social contacts, ideas, values, thoughts, time regime, virtual space, organization, and civic sphere. It is empirically determined the most typical social practices in which the sense of ownership is realized. The peculiarities of the sense of ownership manifestation in the virtual space and depending on the level of psychological tends to poverty, the level of individual and social individualism/collectivism have been empirically studied. The peculiarities of the sense of ownership manifestation in the conditions of quarantine restrictions of COVID-19 are determined. Psychological means of harmonizing the sense of ownership manifestation in modern society for work at both individual and group levels are presented.

1. Об'єкт – почуття цінності власного життя в юнацькому віці; мета – розкрити структуру, динаміку і предиктори прояву почуття цінності власного життя у студентів; методи – теоретичні (аналіз, систематизація та узагальнення), емпіричні, математико-статистичні методи обробки даних; новизна – вперше виявлені вікові та статеві особливості прояву та підстави для переживання почуття цінності власного життя у студентів; вперше встановлені варіанти смислових систем, які відтворюються в асоціативному експерименті і беруть участь у визначенні спрямованості переживання почуття цінності власного життя; вперше виявлені компоненти структури переживання почуття цінності власного життя – «влада, статус, багатство», «оптимізм», «здоров'я», «самоконтроль, інформація, саморозвиток», «близькі стосунки, сім'я, затребуваність», «дистанціювання від людей»; вперше встановлено систему темпоральних (образи майбутнього, позитивного минулого, гедоністичного сьогодення), когнітивних (базисні переконання у справедливості, контролі, позитивності образу Я), емоційних (відсутність ознак вегетативності, емоційного виснаження, авантюризму), мотиваційних (відсутність схильності укладання власного життя в вузькі рамки, схильність досягнути досконалості та невразливості, потреба у партнері, що керує), поведінкових (залученість, копінг-стратегії «пошук соціальної підтримки», «уникнення», «емоція», «вирішення завдань») та екзистенційно-смислових (самодистанціювання) предикторів, які детермінують тип переживання почуття цінності власного життя у студентів («зближення» чи «дистанціювання»); уточнено комплекс методик психодіагностики структури почуття цінності власного життя; розроблено та стандартизовано авторський опитувальник компонентів почуття цінності власного життя у студентів; уточнені вікові особливості прояву предикторів почуття власного життя у студентів; уточнено психологічний конструкт «типи переживання почуття власного життя у студентів («зближення» і «дистанціювання»)»; розширено уявлення про критерії неоптимальності переживання почуття цінності власного життя у студентів; розширено уявлення про шляхи оптимізації почуття цінності власного життя у студентів (переорієнтація з дистанціювання на зближення з іншими людьми); набули подальшого розвитку засоби психологічного супроводу процесу зміцнення почуття цінності власного життя у студентів за допомогою соціально-психологічного тренінгу; результати – розроблено психодіагностичний комплекс для вивчення почуття цінності власного життя; побудовані регресійні моделі для прогнозування типу переживання почуття цінності власного життя у студентів; розроблена програма психолого-педагогічного супроводу, для оптимізації переживання цінності власного життя за рахунок розвивального впливу на когнітивну, емоційно-вольову, мотиваційну та смислову сферу особистості студента. Положення і результати роботи можуть бути використані у ході професійної підготовки та підвищенні професійного рівня практичних психологів. Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес закладів вищої освіти України; галузь – психологія.^UThe object is a sense of the value of one's own life in adolescence; the goal is to reveal the structure, dynamics and predictors of the manifestation of a sense of value of students' own lives; methods – theoretical (analysis, systematization and generalization), empirical, mathematical and statistical methods of data processing; novelty – age and sex features of manifestation and grounds for experiencing a sense of value of students' own lives are revealed for the first time; variants of meaning systems, which are reproduced in an associative experiment and participate in determining the orientation of experiencing a sense of value of one's own life, have been established for the first time; components of the structure of experiencing a sense of value of one's own life – "power, status, wealth", "optimism", "health", "self-control, information, self-development", "close relationships, family, demand", "distance from people" – are discovered for the first time; a system of temporal (images of the future, positive past, hedonistic present), cognitive (basic beliefs in fairness, control, positivity of the SELF image), emotional (lack of signs of vegetation, emotional exhaustion, adventurism), motivational (lack of tendency to put your own life in a narrow framework, tendency to achieve perfection and invulnerability, need for a managing partner), behavioral (engagement, coping strategies "finding social support", "avoiding", "emotion", "solving problems") and existential (self-styling) predictors that determine the type of experience of feeling the value of students' own lives ("rapprochement" or "distancing") is established for the first time; a set of methods for psychodiagnostics of the structure of the sense of value of one's own life is refined (author's questionnaire of components of sense of value of students' own lives is developed and standardized); age-specific features of the manifestation of predictors of the sense of students' own lives are refined; the psychological construct "types of experiencing the sense of students' own lives ("rapprochement" and "distancing")" is refined; understanding of the criteria of nonoptimality of experiencing a sense of value of students' own lives is expanded; understanding of ways to optimize the sense of value of students' own lives (reorientation from distancing to rapprochement with other people) is expanded; the means of psychological support of the process of strengthening the sense of value of students' own lives through socio-psychological training are received further development; results – a psychodiagnostic complex for studying the sense of value of one's own life has been developed; regression models for predicting the type of experience of a sense of value of students' own lives have been built; a psychological and pedagogical support program for optimization the experience of the value of one's own life due to the developing influence on the cognitive, emotional-will, motivational and semantic sphere of the student's personality has been developed. The provisions and results of the work can be used in the training and professional development of practical psychologists. The results of the dissertation study have been introduced into the educational process of higher educational institutions of Ukraine; area – psychology.

Вивчено особливості формування першого враження в різних статевих групах. Розглянуто чинники, які зумовлюють зміст і структуру соціально-перцептивного образу незнайомої людини, особливу увагу приділено виявам гендерної специфіки в об'єкта та суб'єкта сприймання. Емпірично встановлено, що формування першого враження в різних статевих групах студентської молоді має свої особливості. Виявлено кореляцію між особливостями побудови соціально-перцептивного образу незнайомої людини та рівнем вираженості маскулінних/фемінних рис у перцепієнтів. За результатами дослідження розроблено навчальний спецкурс "Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти", експериментальне впровадження якого сприяє розвитку перцептивних складових соціального інтелекту та дає змогу підвищити точність першого враження.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розробленню системної концепції середовища державної політики, обґрунтуванню механізму впливу складників середовища на вироблення державної політики та перспективних підходів і напрямів врахування цього впливу в практиці державного управління в Україні.Виокремлено історичні етапи розвитку концептуальних уявлень про середовище як детермінанту людської життєдіяльності, що знайшли відображення у концепціях географічного детермінізму (XVIII – перша пол. ХІХ ст.), просторового середовища (друга пол. ХІХ ст.), природного та історичного ареалу (20-30-ті рр. ХХ ст.), антропо¬космізму (кін. ХІХ – 30-40-і рр. ХХ ст.), міського середовища (20-40-і рр. ХХ ст.), дифузіоністській (20-40-і рр. ХХ ст.), цивілізаційній (40-60-ті рр. ХХ ст.), середовищного реалізму (70-ті рр. ХХ ст.), інструмен¬талізму (80-ті рр. ХХ ст), інвайронмен¬талізму (70-80-ті рр. ХХ ст.).Узагальнено теоретичні уявлення про середовище у різних сферах сучасного наукового знання, згідно з якими воно розуміється як: усе оточення об’єкта дослідження (філософія); фізичний простір (фізика); сукупність природних умов (географія); сукупність суспільних умов, впливів, людського оточення та міжособистісних взаємодій (соціологія); матеріальні та духовні умови життєдіяльності людини (теорія комунікацій); предметно-просторове оточення, що є визначальним чинником людської поведінки (психологія); штучно спроектоване предметно-просторове життєве оточення (архітектура, дизайн); сукупність умов формування та розвитку особистості (педагогіка); віртуально-інформаційна реальність (комп’ютерні науки); простір взаємодії між виробником і споживачем (маркетинг, PR).Удосконалено понятійний апарат аналізу державної політики у аспекті розуміння її середовища, зокрема, визначено наступні базові поняття: - "середовище державної політики" – цілісна сукупність об’єктивних та змінних умов, чинників, елементів реальності, у якій розгортається державна політика, яка здійснює взаємовплив із державною політикою та у сучасних реаліях включає два рівні – державний (макросередовище) та глобальний (мегасередовище); - "макросередовище державної політики" – суспільний простір у межах території відповідної держави, що характеризується особливостями організації влади, сукупністю інститутів, видів діяльності та комунікацій, природно-географічним та штучно створеним матеріальним оточенням, історико-культурними та духовно-ціннісними умовами; - "мегасередовище державної політики" – глобальний простір, що включає організаційні структури, природні, штучно створені та суспільні явища, процеси і умови планетарного масштабу.На основі наведених базових понять розроблено системну концепцію середовища державної політики, що поділяє його на макросередовище (державний рівень), компонентами якого є фізичне, політичне, державно-управлінське, економічне, соціальне, гуманітарне та інформаційне середовище, а також мегасередовище (глобальне оточення держави), поділене на глобальне економічне, політичне та соціогуманітарне середовище. Запропонована концепція є системним відображенням середовища державної політики, що охоплює всі сфери суспільства та чітко виділяє державний (макросередовище) та глобальний (мегасередовище) рівні зазначеного середовища. При цьому, на відміну від інших досліджень, в макросередовищі розмежовані політичне та державно-управлінське середовище, а також виокремлені гуманітарне та інформаційне середовище, а мегасередовище структуроване та деталізоване за складниками. Виходячи з описаної концепції, побудовано загальну матрицю характеристик середовища державної політики, що відображає його повну структуру у вигляді низки груп характеристик макро- та мегасередовища.Ключові слова: вироблення державної політики, середовище державної політики, макросередовище державної політики, глобальне середовище державної політики, взаємодія органів державної влади з суспільним середовищем, механізми впливу середовища на державну політику, ризик-менеджмент, прогнозні та стратегічні документи щодо державної політики.^UThe thesis is devoted to the development of a systemic conception of state policy environment, substantiation of the mechanism of influence of environmental components on the оf state policymaking and promising approaches and directions for consideration this influence in practice of state governance in Ukraine.The historical stages of evolution of the conceptual representation about environment as the determinant of human vital activity are outlined in the form of following conceptions: geographic determinism (XVIII – first half XIX century); spatial environment (second half XIX century); natural and historical areal (20-30th XX century); anthropic cosmism (end of XIX – 30-40th XX century); urban environment (20-40th XX century); diffusional (20-40th XX century); civilizational (40-60th XX century); environmental realism (70th XX century); instrumentalism (80th XX century); environmentalism (70-80th XX century).The theoretical representations about environment in different spheres of the modern scientific knowledge are generalized. According to these representations the environment is thought as follows: all of surrounding object of research (philosophy); physical space (physics); set of natural conditions (geography); set of social conditions, influences, humanitarian surrounding and interpersonal interactions (sociology); material and spiritual conditions of human vital activity (communication theory); body-space environment as determinant of human behavior (psychology); artificially designed body-space lifetime environment (architecture, design); set of conditions for formation and development of individual (pedagogic science); virtual information reality (computer science); interaction space between manufacturer and consumer (marketing, PR).The conceptual apparatus for state policy analysis is improved in the aspect of understanding the environment. In particular, the following basic notions are defined:- "environment of state policy" – the a complete set of objective and variable conditions, factors, elements of reality, in which state policy unfolds, which interacts with state policy and in modern realities includes two levels – the state (macro environment) and global (mega environment);- "macro environment of state policy" – the space of society limited by territory of appropriate state which characterized by peculiarities of authority organization, system of institutions, kinds of activity and communications, natural-geographic and artificially designed surrounding, historical, cultural, spiritual and valuable conditions;- "mega environment of state policy" – the global space including organizational structures, natural, artificially designed and social phenomena, processes and conditions of world scale.Proceeding from these basic notions the systemic conception of environment of state policy is worked out. The conception divides this environment into macro environment (state level) consisting of physical, political, governance, economic, social, humanitarian, informational environment, and mega environment (global surrounding of state) divided into global economic, political, socio-humanitarian environment. Proposed conception is the systemic representation of environment of state policy covering all spheres of society and dividing clearly the state level (macro environment) and the global level (mega environment) in specified environment. In contrast to other researches, the conception separates political and governance macro environment, distinguish humanitarian and informational macro environment, and also it make detailed structure of the components of mega environment. Proceeding from described conception the general matrix of characteristics of state policy environment is designed. The matrix represents full structure of this environment as groups set of characteristics of macro and mega environment.The approaches to understanding main components of the macro environment of state policy are proposed. These approaches represent systemically political, economic and physical environment, separate clearly two main components of physical environment (natural-geographic and societal), divide social and humanitarian environment, represent social environment as dynamic two-level structure (general and involved environment), distinguish humanitarian environment (which include valuably-behavioral and institutional component), governance environment (represented by formal and unformal institutions), informational environment (set of appropriate subjects, technical systems, resources and technologies).Key words: state policymaking, environment of state policy, macro environment of state policy, global environment of state policy, interaction between state authorities and society environment, mechanisms of environmental influence on state policy, risk management, prospective and strategic documents of state policy.

Об'єкт – творча активність майбутніх дизайнерів; мета – визначити регулятивні чинники та розробити систему засобів розвитку творчої активності майбутніх дизайнерів; новизна – вперше визначені регулятивні предиктори творчої активності майбутніх дизайнерів, серед яких провідними є метакреативність та саморегуляція навчально-професійної і творчої діяльності; вперше концептуалізовано психологічну структуру творчої активності майбутнього дизайнера, що містить потребово-мотиваційний, когнітивно-креативнісний, емоційно-вольовий та діяльнісно-результативний компоненти; розширено уявлення про когнітивні особливості творчої активності майбутніх дизайнерів, що проявляються у позитивному зв'язку образної креативності, образної пам'яті, здатності до візуально-просторових уявлень, естетичних здібностей та естетичного інтелекту; розширено уявлення про типологію мотивації вибору професії дизайнера через встановлення її кластерних профілів та особливостей актуалізації на різних етапах професійної підготовки; розширено уявлення про стан потоку у творчій діяльності як параметр творчої активності майбутніх дизайнерів, пов'язаний з високою академічною успішністю; розширено уявлення про психоемоційні стани майбутніх дизайнерів, які мобілізують творчу активність та сприяють досягненню цілей навчально-професійної і творчої діяльності; дістали подальшого розвитку засоби психодіагностики професійно важливих якостей та здатностей дизайнера; дістала подальшого розвитку система знань про психологічні засоби розвитку творчої активності особистості майбутнього дизайнера; результати – розроблені та апробовані засоби психодіагностики професійно важливих якостей та здатностей дизайнера та система знань про психологічні засоби розвитку творчої активності особистості майбутнього дизайнера. Результати можуть бути використані практичними психологами ЗВО, керівництвом та викладачами ЗВО для створення умов сприяння творчій активності у процесі навчально-професійної діяльності. Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес закладів вищої освіти України; галузь – психологія.^UObject – the creative activity of future designers; goal – to identify regulatory factors and develop a system of tools for the development of creative activity of future designers; novelty – regulatory predictors of creative activity of future designers have been determined for the first time, among which metacreativity and self-regulation of educational-professional and creative activity are leading; the psychological structure of creative activity of the future designer has been conceptualized for the first time, which contains need-motivational, cognitive-creative, emotional-volitional and activity-productive components; the idea of cognitive features of creative activity of future designers has been expanded, which are manifested in the positive connection of figurative creativity, figurative memory, ability to visual-spatial representations, aesthetic abilities and aesthetic intelligence; the idea of the typology of motivation to choose the profession of designer has been expanded through the establishment of its cluster profiles and features of actualization at different stages of training; the idea of the state of flow in creative activity has been expanded as a parameter of creative activity of future designers, associated with high academic performance; the idea of psycho-emotional states of future designers has been expanded who mobilize creative activity and contribute to the goals of educational, professional and creative activities; means of psychodiagnostics of professionally important qualities and abilities of the designer have been received further developed; of the system of knowledge about the psychological means of developing the creative activity of the future designer has been received further developed; results – means of psychodiagnostics of professionally important qualities and abilities of the designer and the system of knowledge about psychological means of development of creative activity of the future designer's personality have been developed and tested. The results can be used by practical psychologists of institution of higher education, management and teachers of institution of higher education to create conditions for promoting creative activity in the process of educational and professional activities. The results of the dissertation research have been introduced into the educational process of higher education institutions of Ukraine; area – psychology.

Об’єкт: процес реабілітації постраждалих внаслідок дії екстремальних стрес-факторів; мета: визначити соціально-психологічні умови реабілітації постраждалих внаслідок дії екстремальних стрес-факторів; методи: аналіз, експеримент; новизна: визначено соціально-психологічні умови реабілітації постраждалих внаслідок дії екстремальних стрес-факторів; результати дослідження: розроблено інтегровану соціально-психологічну програму реабілітації постраждалих внаслідок дії екстремальних стрес-факторів; галузь: психологія.^UObject: rehabilitation process of victims of extreme stress factors; purpose: to determine the social and psychological conditions of rehabilitation of victims of extreme stress factors; methods: analysis, experiment; novelty: identified socio-psychological conditions of rehabilitation of victims of extreme stress factors; research results: a integrated social-psychological rehabilitation program for victims of extreme stress factors was developed; branch: psychology.

Зміст дисертації презентує емпірично доведену можливість сприяти розвитку комунікативної толерантності майбутніх психологів в умовах закладу вищої освіти під впливом доцільно організованого психологічного супроводу, що передбачає реалізацію розвивальної програми і психотехнології цілеспрямованого формування у здобувачів освіти цієї професійної здатності. У дисертації проаналізовано різні визначення понять «толерантність» (терпимість, терплячість), «інтолерантність», «мовна толерантність», «мовленнєва толерантність», «комунікативна толерантність», та представлено уточнене його формулювання, визначено компоненти комунікативної толерантності й обґрунтовано їх раціональність та відповідність досліджуваного феномену психічній реальності в процесі розвитку особистості майбутніх психологів; здійснено аналіз результатів вітчизняних і зарубіжних наукових розвідок щодо вивчення розвитку комунікативної толерантності здобувачів вищої освіти; з’ясовано, що в більшості досліджень комунікативну толерантність помилково ототожнюють з інтеракційною толерантністю і толерантним спілкуванням; змодельовано процес еволюції комунікативної толерантності майбутніх психологів. З урахуванням компонентів комунікативної толерантності обґрунтовано критерії і показники її діагностики та розроблено психодіагностичний інструментарій; виявлено незадовільний стан і низький рівень актуального розвитку комунікативної толерантності майбутніх психологів, що зумовило потребу здійснити комплекс психодидактичних заходів щодо забезпечення подальшої - перспективної - генези професійної здатності толерантно комунікувати. Відповідно до результатів діагностики розроблено і впроваджено в освітній процес ЗВО програму розвитку, психотехнологію і тренінг з метою забезпечення фахової акцентуації розвитку комунікативної толерантності здобувачів психологічної освіти.Експериментально доведено, що успішний розвиток комунікативної толерантності можливий лише за умов цілеспрямованих впливів на почуття, комунікативну поведінку, комунікативну свідомість і комунікативно- професійну діяльність і поведінку майбутніх психологів. Спонтанний розвиток означеної здатності не забезпечує толерантного виконання професійних функцій в майбутній діяльності психолога.Робота виконана в межах: а) наукового держбюджетного проекту «Розроблення інноваційної моделі діагностики, корекції та профілактики девіантної поведінки молоді України, спричиненої перебуванням в умовах природних чи техногенних надзвичайних ситуаціях (наслідки пандемії COVID-19)» Національної Академії Наук Вищої освіти України (реєстраційний номер проекту 2020.01/0213); б) ініціативної тематики кафедри психології «Активізація психологічних ресурсів особистості в різних умовах соціалізації» та лабораторії психолінгвістики розвитку «Комунікативно-мовленнєвий онтогенез особистості» Університету Григорія Сковороди в Переяславі.Тему дослідження «Психологічні особливості розвитку комунікативної толерантності майбутніх психологів» затверджено вченою радою ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (протокол № 3 від 24 вересня 2019 р.).Актуальність дослідження зумовлена бурхливим розвитком комунікаційно-інформаційних процесів і викликів, пов’язаних з підготовкою до самотворення і самореалізації особистості майбутнього психолога та здійсненням професійної діяльності в цих умовах. Закономірністю сучасності поступово стає толерантність як принцип існування людини. Толерантність активно проникає в різні сфери життєдіяльності людей, зокрема суспільно- політичну, культурну, духовну, та ін., набуваючи статусу соціального регулятива, соціальної норми, цінності, ключового ціннісного правила громадянського суспільства, важливого елемента культури мовленнєвого спілкування, ознаки гідності, корпоративних відносин, умови успішної професійної діяльності. Втім, необхідність здійснення моніторингу комунікативної толерантності майбутніх психологів та її еволюції зумовлено й існуючими суперечностями між:-?прийнятою в Україні на законодавчому рівні толерантністю, що є цінністю і соціальною нормою громадянського суспільства, та відсутністю в номенклатурі компетентностей Стандарту вищої освіти (053 Психологія) такої здатності, як комунікативна толерантність.^UThe content of the thesis presents an empirically proved the possibility to promote the development of communicative tolerance in future psychologists in the conditions of a higher education institution under the influence of appropriately organized psychological support, which involves the implementation of a developmental program and psychotechnology of the purposeful formation of this professional lability in students. The dissertation analyzes various definitions of the concept of ommunicative tolerance (forbearance, patience), intolerance, language tolerance, speech tolerance, communicative tolerance, communicative tolerance and presents its refined formulation, identifies the components of communicative tolerance and substantiates their rationality and correspondence of the investigated phenomenon to mental reality in the process of personality development of future psychologists; the analysis of the results of domestic and international research on the study of the development of communicative tolerance of higher education students was carried out; in has found that in most studies, communicative tolerance is mistakenly equated with interactional tolerance and tolerant communication; the process of evolution of the communicative tolerance of future psychologists is modeled.Taking into account the components of communicative tolerance, the criteria and indicators of is diagnosis were substantiated, and a psychodiagnostic toolkit has developed; an unsatisfactory state and a low level of actual development of communicative tolerance in future psychologists were revealed, they led to the need to implement psychodidactic measures to ensure the further - promising - genesis of their professional ability t ocommunicate tolerantly. According to the results of the diagnosis, a program, psycho technology and training were developed and implemented into the educational process of universities to ensure professional accentuation of the development of communicative tolerance of applicants for psychological education.It has been experimentally proved that the successful development of communicative tolerance is possible only under the conditions of targeted influences on the feelings, communicative behavior, communicative consciousness and communicative and professional activity and behavior of future psychologists. Spontaneous development of this ability does not ensure the tolerant performance of professional functions in the future activity of a psychologist.The work was carried out within the framework of a) the scientific state budget project «Development of an innovative model of diagnosis, correction and prevention of deviant behavior of the youth of Ukraine caused by being in conditions of the natural or man-made emergencies situations (consequences of the COVID-19 pandemic)» of the National Academy of Sciences of Higher Education of Ukraine (registration numberof the project 2020.01/0213);b) initiative topic of the Department of Psychology «Activation of psychological resources of the individual in different conditions of socialization» and the laboratory of developmental psycholinguistics «Communicative and speech ontogenesis of the individual» of Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav. The research topic «Psychological features of the development of communicative tolerance of future psychologists» was approved by the academic council of Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University (protocol № 3 dated September 24, 2019).The relevance of the research is determined by the rapid development of communication and information processes and challenges associated with the preparation for self-creation and self-realization of the future psychologist personality and the implementation of professional activities in these conditions.Tolerance as a principle of human existence is gradually becoming a regularity of modernity.It activelypenetratesvariousspheresofpeople’s lives, in particular socio-political, cultural, spiritual, etc., acquiring the status of social regulation, socialnorm, value, key moral rule of civil society, an important element of the culture of communication, a sign of dignity, corporate relations, condition of successful professional activity. However, the need to monitor the communicative tolerance of future psychologists and its evolution is due to existing contradictions between: tolerance adopted in Ukraine at the legislative level, which is a value and social norm of civil society, and the absence of the ability «communicative tolerance» in the competence nomenclature of the Higher Education Standard (053 Psychology).

Запропоновано концепцію поколінь. Конкретизовано критерії розмежування поколінь (віково-психологічні характеристики, спільно пережиті соціально-історичні події та подібність поведінкових стратегій); модель параметрів культури поколінної єдності (публічні, ментальні характеристики та соціально-психологічні чинники). Представлено структуру соціально-психологічного простору поколінь та описано змістовне наповнення специфічних полів-підпросторів: смислових одиниць, продукованих поколіннями; поколінних експектацій як соціальних очікувань; поколінних зв'язків та капіталів-ресурсів; культурної пам'яті. Розроблено теорію, основану на дуальності поколінного тексту та СК контексту. Описано взаємодію поколінь як хвильовий процес символічного конструювання соціокультурної реальності шляхом взаємовпливів соціокультурних стилів сучасників. Представлено СК ефекти конструювання історичних сценаріїв поколіннями і механізм конструювання домінування а́ктора^UThe thesis for the scientific degree of Doctor of Science in Psychology, in specialty 053 - Social Psychology, Psychology of Social Work. Institute of Social and Political Psychology, the National Academy of Educational Sciences of Ukraine. Kyiv, 2021.The theoretical and methodological foundations of the psychology of social-cultural interaction among generations were generalized; a concept of generations was proposed. This concept revealed the features of certain social-cultural styles and their formation by actors. A theory was developed on the basis of the complementary duality of “text” and “context” categories; this theory explains the patterns, features, mechanism and resulting effects of social-cultural interaction among generations.The basic scientific positions, used in the framework of two definitions: a generation as a product of history and history as a result of generations' actions, were highlighted. The works developed in the context of the “pulse” hypothesis were discussed; the alternative examined approach was the “imprint” hypothesis. Within the developed concept, a generation was interpreted as a network of people having common social-cultural experiences, years of birth and historical context of their formation. A model of generational unity was developed; a socio-psychological space of generational unity was understood as a fragment of reality; sub-spaces of generations' coexistence were described. To reveal the psychological characteristics of generations' interaction, the social-cultural analytical aspects were used: institutional, positional and cultural. The methodological basis for research on cultural unity, dynamic fields of coexistence, features of generations' texts / contexts was developed on the base of the proposed social-cultural aspects.The step-by-step methodology for the experimental study was examined according to J. A. Maxwell' the validity system. The data triangulation strategy and methodological triangulation were chosen and substantiated to build a construct of the research subject. The research methods and examination tasks were described (used questionnaires, content analysis, cluster analysis, Miles & Huberman's method for matrix analysis, the Grounded theory (applied in K. Charmaz' version), the methods of discourse analysis and data integration). The procedure for conclusions at the final research stage was described: the obtained data were generalized using an integration strategy with further substantive argumentation of revealed patterns. The conceptual provisions and assumptions were tested with the proposed methodological triangulation and corresponding triangulation of obtained empirical data. The primary clustering of contemporary generations was carried out and five segments of age cohorts were identified. Factors of interactions significant for cohort groups were determined. The grouping into a generation of cohort segments (previously identified using cluster analysis) was confirmed. Parallels of social (contexts) and social-psychological (texts) processes, appearing, changing, functioning and disappearing with changes in social-cultural styles, were formulated. The psychological dominants of generations' interaction were determined by discourse analysis. The triangulation of the obtained empirical data confirmed existing two-way influences: integration, as context transformation into texts during interactions and disintegration, as text transformation into context. The performed theoretical and empirical research allowed us to develop the theory of social-cultural interaction between generations. The categories “text”, “context”, “social-cultural interactions” were analyzed. The psychological metaphor of “waves” was proposed to describe mutual influence of social-cultural styles of different generations. The idea of possible social changes due to text/context (non-) congruence of generations and a corresponding social situation was substantiated. The mechanism balancing socio-cultural styles in interactions among generations was described. According to the proposed theory of social-cultural interaction among generations, reality is a combination of independent systems - generational spaces. The intersection of waves composed by contemporaries' social-cultural styles is the place where historical paths of contextual changes depending on text / contextual patterns are modelled.

З'ясовано особливості відображення національного характеру українців у творах О.Гончара про війну. Розкрито суть понять "національний характер", "національна психологія" та "менталітет". Проаналізовано результати наукових досліджень національного характеру провідними українськими та зарубіжними вченими, трактовки цих понять сучасними науковцями, а також метод архетипної критики, що дозволило через "колективне несвідоме" дослідити формування національного характеру українського народу, установити чинники, що впливали на його еволюцію. З'ясовано джерела творів про війну завдяки залученню щоденникових записів письменника. На війні О.Гончар писав вірші, вів "Щоденник", якого у радянські часи не опублікував. Грунтуючись на аналізі "Щоденника", спростовано звинувачення О.Гончару в уславленні сталінського режиму.

  Скачати повний текст

Досліджено підготовку вчителів обслуговуючої праці, виявлено та систематизовано освітньо-виховні функції художніх ремесел: ткацтво, вишивка, виготовлення національного одягу. Розглянуто критерії, показники та рівні підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі. Розроблено та перевірено модель впровадження системи педагогічних умов підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі, спецкурс "Педагогіка і психологія художніх ремесел", методичні рекомендації "Організація системної роботи з підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у професійній діяльності".

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричне вивченняважливої наукової проблеми емоційного інтелекту як чинника професійноїсамореалізації фахівців державної служби зайнятості.З урахуванням підходів, які існують в соціальній, організаційній таекономічній психології, аналізу зарубіжної та вітчизняної літератури, удисертації визначено, насамперед, теоретико-методологічні засадидослідження проблеми емоційного інтелекту та професійної самореалізаціїфахівців державної служби зайнятості.Розкрито сутність емоційного інтелекту як багатогранногопсихологічного феномену, який є сукупністю емоційно-інтелектуальнихздібностей, що забезпечують розуміння емоційної інформації (як власної так іінших людей), управління власними емоційними переживаннями(саморегуляція) та здійснення конструктивного впливу на емоційний станінших людей. Систематизовано передумови формування та розвиткуемоційного інтелекту особистості, серед яких виокремлено: біологічні, вікові,соціальні та професійно-формувальні. Розглянуто структуру емоційногоінтелекту: як співвідношення когнітивного, емоційного та поведінковогокомпонентів; в залежності від вектору спрямованості та ієрархічності розвиткуздібностей; за локальністю відображення; у відповідності до характерологічнихособливостей особистості.Визначено, що основними складовими емоційного інтелекту виступаютьздібності до розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, а також вмінняуправляти власними емоціями та здійснювати вплив на емоції інших людей.Виділено основні функції емоційного інтелекту: регулятивну, завдяки якій відбувається регуляція емоційної та поведінкової активності; адаптивну, якапроявляється в активізації адаптаційного потенціалу особистості;стресозахисну, яка сприяє запобіганню та подоланню стресу.Розкрито сутність та особливості професійної самореалізаціїособистості, як індивідуального, циклічного, динамічного та безупинногопроцесу реалізації особистісного потенціалу людини в професійній діяльності.Виявлено, що здебільшого професійна самореалізація особистостірозглядається як процес особистісно-професійного розвитку та передбачаєпроходження певних етапів.Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в тому, щовперше: визначено рівень емоційного інтелекту фахівців ДСЗ та проаналізованойого соціально-демографічні та професійні особливості; визначено рівень тапроаналізовано соціально-демографічні та професійні особливості професійноїсамореалізації фахівців ДСЗ; проаналізовано особливості взаємозв'язкуемоційного інтелекту та компонентів професійної самореалізації фахівців ДСЗ; визначено роль емоційного інтелекту у професійній самореалізації фахівцівДСЗ; розроблено та апробовано тренінгову програму розвитку емоційногоінтелекту для підвищення рівня професійної самореалізації фахівців ДСЗ;уточнено зміст та структуру професійної самореалізації фахівців ДСЗ;розширено характеристику професійної діяльності фахівців ДСЗУ; поглибленоуявлення про особливості міжособистісної взаємодії «фахівець-клієнт» уконтексті професійної діяльності фахівців ДСЗ.Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці тавпровадженні тренінгової програми розвитку емоційного інтелекту фахівцівдержавної служби зайнятості для підвищення їх професійної самореалізації, якасприяє підвищенню рівня емоційної обізнаності фахівців, розвитку здібностейдо розуміння та усвідомлення емоційної інформації (власної та інших людей);розвитку вмінь щодо управління власними емоційними станами (емоційноїсаморегуляції); оволодінню системою знань та вмінь щодо конструктивноговпливу на емоційний стан інших людей (конструктивної взаємодії з клієнтамислужби зайнятості). Матеріали дослідження можуть бути використані: а) приорганізації професійного навчання фахівців ДСЗ; б) у розробці індивідуальнихпрограм особистісно-професійного розвитку фахівців ДСЗ в районних філіях тавідділеннях служби зайнятості; в) при підготовці психологів до роботи зфахівцями ДСЗ, спрямованої на підвищення їх професійності; г) у навчальнихдисциплінах «Організаційна психологія», «Психологія праці» тощо.^UThe scientific novelty and theoretical significance of the work lies in the factthat for the first time: the level of emotional intelligence of specialists of The StateEmployment Servicehas been determined and its socio-demographic and professionalfeatures have been analyzed; the level and socio-demographic and professionalfeatures of professional self-realization of specialists of The State EmploymentService have been determined; the peculiarities of the relationship between emotionalintelligence and components of professional self-realization of specialists of TheState Employment Service have been analyzed; the role of emotional intelligence inthe professional self-realization of specialists of The State Employment Service hasbeen determined; it has been developed and tested a training program for thedevelopment of emotional intelligence to increase the level of professional selfrealization of specialists of The State Employment Service; the content and structureof professional self-realization of specialists of The State Employment Service havebeen specified; the description of professional activity of specialists of The StateEmployment Service of Ukraine specialists has been expanded; understanding of thepeculiarities of interpersonal interaction «specialist-client» in the context of theprofessional activities of specialists of The State Employment Service has beendeepened.The practical significance of the research results is in the development andimplementation of a training program for the development of emotional intelligenceof specialists of the state employment service to increase their professional selfrealization, which helps to increase the level of emotional awareness of specialists,development of understanding and awareness of emotional information; developmentof skills to manage their own emotional states (emotional self-regulation); masteringthe system of knowledge and skills for constructive influence on the emotional stateof other people (constructive interaction with clients of the employment service).Research materials can be used: a) in the organization of professional training ofspecialists of The State Employment Service; b) in the development of individualprograms of personal and professional development of specialists of The StateEmployment Service in district branches and offices of the employment service; c) inpreparing psychologists to work with specialists of The State Employment Serviceaimed at improving their professionalism; d) in the disciplines "OrganizationalPsychology", «Psychology of Work», etc.

Наведено результати теоретичного та експериментального дослідження феномена самоорганізації у структурах управління спортом Палестини. Визначено, що успішність самоорганізації відділу спортивних менеджерів зумовлена рівнем розвитку соціально-психологічної властивості, яка найбільш необхідна у конкретній ситуації сумісної діяльності. Розвиток соціально-психологічних властивостей відділу спортивних менеджерів обумовлений процесами відповідної спрямованості.

  Скачати повний текст

Вперше виокремлено критерії, рівні та показники духовності особистості студента. Запропоновано модель духовної особистості в юнацькому віці, розроблено й апробовано програму духовного становлення особистості студента. Встановлено залежність і взаємовплив між рівнем розвитку духовності і такими характеристиками особистості, як інтелект, емпатія, релігійність, релігійні установки. Досліджено процесуальний аспект духовного становлення особистості в контексті проблематики вдосконалення її в період юності. Зазначено, що духовне становлення особистості передбачає розвиток здатності людини створювати та послідовно втілювати в життя власну програму вдосконалення. Проведено кореляційний аналіз одержаних результатів з метою встановлення взаємозв'язків між досліджуваними характеристиками.

  Скачати повний текст

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій. Визначено критерії та показники рівнів сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів, розроблено відповідний діагностичний інструментарій. Створено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Об'єкт дослідження – процес навчання студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів.Предмет дослідження – формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Мета дослідження – розробити, обґрунтувати й експериментально перевірити дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Методи дослідження: теоретичні - аналіз і узагальнення сучасної літератури для розробки й упровадження в освітній процес авторської дидактичної системи формування соціальної компетентності; синтез, моделювання для систематизації та узагальнення інформації про об'єкт дослідження; емпіричні - анкетування, тестування, психолого-педагогічне спостереження для діагностики рівня сформованості соціальної компетентності; бесіди, опитування, педагогічне тестування, експертне оцінювання для з'ясування найбільш важливих показників сформованості соціальної компетентності в здобувачів освіти; педагогічний експеримент, що проводився з метою перевірки гіпотези; математичної статистики для опрацьовування експериментальних даних.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій (концептуальні ідеї, наукові підходи й принципи, які стали підґрунтям для розробки й забезпечення результативності дидактичної системи). Створено на теоретичному рівні та перевірено шляхом проведення педагогічного експерименту дидактичну систему, що є поєднанням цільового (загальна мета та система супідрядних їй цілей), концептуального (основні положення системного, особистісного, особистісно-зорієнтованого, компетентнісного підходів, загальнодидактичних і специфічних принципів досліджуваного процесу), змістовно-технологічного (описує та формує компоненти соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей: мотиваційно-світоглядний, когнітивний, діяльнісно-операційний, особистісно-рефлексійний; визначає найефективніші ігрові технології; дидактико-методичне забезпечення та поетапне формування соціальної компетентності, що визначається програмою та змістом навчальних дисциплін, а також розкриває дидактичні умови її результативності), контрольно-оцінного (критерії, показники, рівні сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей та результат дослідження) блоків.Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в освітній процес студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів: дидактико-методичного забезпечення процесу формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей засобами ігрових технологій під час вивчення предметів психолого-педагогічного спрямування, презентованого у вигляді робочих програм навчальних дисциплін, дидактичних засобів навчання, методичних рекомендацій до спецкурсів (внесено зміни у варіативну частину навчального плану підготовки студентів гуманітарних спеціальностей із галузей знань 03 – гуманітарні науки: 035 – філологія; 032 – історія та археологія, 033 – філософія, 034 – культурологія; модифіковано навчально-методичні комплекси дисциплін: «Педагогіка», «Основи педагогіки», «Педагогіка та методика виховної роботи» й «Основи педагогіки та методики виховної роботи», «Культура педагогічного спілкування», «Педагогіка вищої школи», «Педагогіка і психологія вищої школи»; видано монографію з теми роботи; розроблено й упроваджено авторський спецкурс «Педагогічна інноватика»).^UThe dissertation is a theoretical and experimental research on the formation of social competencess of humanitarian students at classical universities by means of game technologies.The paper contains a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies. It determines the criteria and indicators of the levels of social competence formation of students and develops appropriate diagnostic tools.Object of the research: the process of educating humanitarian students of classical universities.Scope of the research: the formation of their social competences through game technologies.Aim of the research: to develop, substantiate and experimentally test the didactic system of forming social competences of humanitarian students of classical universities by means of game technologies.Methods of the research: the theoretical - analysis and summarization of modern literature to develop and apply in the educational process the author's didactic system of formation of social competences; synthesis and modelling to summarise information about the object of study; the empirical - questionnaires, testing, psychological and pedagogical observation to diagnose the level of formation of social competences; interviews, surveys, pedagogical testing and expert assessment to determine the most important indicators of the formation of students' social competences. The pedagogical experiment was conducted to test the hypothesis, while the mathematical statistics methods were used to process the experimental data.Academic novelty of the gained results is that this is the first time when:the author grounded for the first time a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies (incl. conceptual ideas, scientific approaches and principles which became the basis for development and maintenance of the efficiency of didactic system). The didactic system was created at the theoretical level and tested by means of a pedagogical experiment, which is a combination of the following sections:- the target (the purpose is the formation of students' social competences by means of game technologies and the system of subordinate goals), conceptual (basic provisions of the system, personality, personality and personality), general didactic and specific principles of the study process);- the content-technological (describes and forms the components of social competences of students of humanities: motivational-outlook, cognitive, activity-operational, personality-reflection; determines the most effective game technologies;- the control and evaluation (criteria, indicators, social competence level of students of humanities and the result of the research it) blocks.The paper also does the following:- develops a modified variant of combining the types of activities of humanitarian students of classical universities (the educational, self-educational, scientific-research, practical);- specifies the motivational, semantic, procedural, personality-evaluation criteria, indicators and diagnostic apparatus necessary for determining the levels of social competence of humanitarian students by means of game technologies.The practical significance of the obtained results is in the development and implementation in the educational process of humanitarian students of classical universities of the didactic and methodological support of the process of formation of their social competences by means of game technologies in the study of subjects of psychological and pedagogical direction, represented by work plans for courses taught, teaching aids, and methodological recommendations for special courses (changes were made to the variational part of the syllabus for the preparation of humanitarian students of the following specialties in specialization 03 (humanities): 035 - philology, 032 - history and archeology, 033 - philosophy, 034 - cultural studies). The author modified work plans of the following study disciplines: “Pedagogy”, “Basics of Pedagogy”, “Pedagogy and Methodology of Educational Work”, “Fundamentals of Pedagogy and Methods of Educational Work”, “Culture of Educational Communication”, “Pedagogy of Higher School”, “Pedagogy and Psychology of Higher School”. The author published the monograph and developed and implemented the special course “Pedagogical Innovation”.