Розкрито сутність понять "історичний символ" та "історичний лінгвоконцепт" в аспекті їх функціонування у комунікативно-ціннісному просторі вихідного тексту (ВТ). Розглянуто їх семантичні, функціональні, структурні ознаки. На базі спеціальної системи методик дані поняття виявлено у ВТ і розкрито їх значення. Для передачі значень названих історизмів у перекладному тексті (ПТ) розроблено систему перекладацьких трансформацій. Адекватність сприйняття значень історизмів у ПТ перевірено за допомогою порівняльно-типологічної методики. Встановлено, що найчастіше історичні реалії перекладаються за допомогою лексичних трансформацій, засобами передачі історичних символів є лексико-семантичні та структурні трансформації. Виявлено, що історичні концепти вербалізуються у ПТ за допомогою структурних трансформацій. Доведено, що структурні трансформації найбільш адекватно передають оцінність і символічність історизмів у ПТ.

  Скачати повний текст

Вперше створено цілісну картину формування архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII - першої половини XX століть. Проведені натуральні обстеження й інвентаризацію виявили на теренах Галичини 246 дерев'яних храмів. Розкрито прийоми застосування архітектурно-декоративних засобів опорядження в екстер'єрі й інтер'єрі досліджених святинь. Встановлено, що особливістю архітектури є те, що вона формувала стилістичні епохи (бароко, рококо, класицизм, історизм, модерн) під впливом місцевих, регіональних та зовнішніх чинників. Виявлено нові об'єкти та здобуті імена творців дерев'яних костелів. Визначено стилістичний аспект архітектурного формотворення та періодизацію розвитку стилістичних напрямів досліджених об'єктів. Проведено порівняльний аналіз архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини з дерев'яними храмами цього ж та інших обрядів у сусідніх регіонах (Волині, Закарпатті) та країнах (Польщі, Швеції).

  Скачати повний текст

Розкрито історичну обмеженість компартменталізму. З'ясовано, що затьмарення особистісно-біографічного аспекту філософії є характерним лише для певних епох (для середньовіччя і Нового часу). Виявлено, що спроби біографів-редукціоністів пояснити діяльність філософа впливом певних нефілософських чинників (соціально-класова ідентичність, душевні або фізичні хвороби) ігнорують таку фундаментальну рису філософського мислення, як прагнення самодостатності. Розглянуто порівняльно-генетичному аналізі вузлові аспекти легітимації біографічної складової у загальній філософській думці кінця XIX - початку XXI ст. Узагальнено досвід і розглянуто пізнавальний потенціал такого напряму сучасної гуманістики, як новий історизм.

  Скачати повний текст

Об'єктом дослідження є історіософський діалог з питань взаємовпливу історичних, культурних, зокрема, художніх, процесів Заходу і Сходу на прикладах історіографічного аналізу наукової думки з урахуванням принципу історизму. Хронологічні рамки дослідження охоплюють новий час - XVIII-XX ст. - період, підготовлений Ренесансом та Реформацією. Під впливом зовнішнього фактора на Сході створюється так звана "третинна модель". Традиційний менталітет людини на Сході змінюється, що не могло не відбитися на культурі. Аналізується, як ставилась і вирішувалась проблема діалогу культур Заходу і Сходу науковою думкою XVIII-XX ст.; визначаються методологічні та методичні особливості вивчення культурних процесів із урахуванням художньої культури країн Заходу і Сходу, а також розроблено концепцію дослідження історико-культурних процесів.

  Скачати повний текст

Визначено особливості формування наукової парадигми історичного процесу в середні віки (V - XV ст.) та простежено процес її генези в різних суспільствах у межах часово-просторового поля дослідження. Виявлені парадигми класифіковано та проаналізовано. Віднайдено методологічну базу середньовічної науки. Розглянуто методологію дослідження парадигматичного знання взагалі та в історичній науці зокрема, а також парадигматичний аспект міфологічних уявлень щодо історії людства. Проаналізовано сакральну мотивацію історичного процесу у християнстві та мусульманстві. Висвітлено найважливіші історіософські концепції Середньовіччя з метою виявлення в них домінувальних парадигм. Значну увагу приділено аналізу середньовічного історизму та розробці його типології за віссю горизонтально-просторових координат роботи та за "сіткою" його базових категорій, зміни в чому були найхарактернішими проявами генези наукової парадигми. Обгрунтовато гіпотезу щодо того, що визначальними у розвитку принципу історизму є не тільки уявлення про час і простір, на яких будуються уявлення щодо історичного часу та простору та тип вирішення філософської проблеми універсалій. Останній є визначальним для розробки просторової типології історизму. Зроблено спробу визначення генези парадигми історичного процесу формулою "сфера - куб - сфера", що відображає генетику розвитку Платонових тіл зародку та генезу уявлень людини щодо форми планети та її фізичних полів, з якими пов'язаний розвиток уявлень про простір і час. Зроблено спробу встановити об'єктивну основу середньовічної теорії "семи кліматів" і надати їй максимально можливе наукове пояснення. Проаналізовано найзначніші геологічні періодизаційні схеми, розкрито циклічно-поступальний характер моделей історичного процесу та його взаємозв'язок з історичними циклами, а також з коливаннями клімату.

  Скачати повний текст

Досліджено дискурс козацтва в поезії маловідомих представників "української школи" польського романтизму, яка є інтегральною складовою культурної парадигми українсько-польського пограниччя. "Українську школу" розглянуто у взаємозв'зку з літературою, історією, фольклором українського народу. Відзначено, що ідейно-естетичним центром творів поетів цієї школи є образ козака, надзвичайно популярний і поширений у польській літературі першої половини XIX ст. внаслідок екстраполяції європейських романтичних тенденцій звернення до історизму та фольклоризму. Розглянуто численні втілення образу козака у поетичних творах польських романтиків "української школи" у порівняльно-типологічному аспекті. З'ясовано, що топіка козацтва акумулює усе різноманіття топічних парадигм (свободи, кохання, поразки, помсти, смерті) і характеризується амбівалентністю зображення. Вивчено ментальні уявлення поетів даної школи про козацтво. Етнічні стереотипи (козака-українця, поляка, татарина, єврея), що мають місце в поезії "української школи", висвітлено у взаємному контексті та на підставі опозиції "свій" - "чужий". Встановлено, що особливої важливості у літературі пограниччя набуває категорія "іншого".

  Скачати повний текст

Системно досліджено константні та змінні риси проблематики та поетики драматургії Л.Старицької-Черняхівської (джерела, шляхи формування, особливості світогляду, систему образів, опозиції, характеру конфліктів і колізій, жанрово-стильову своєрідність). Розглянуто складну естетичну та філософську еволюцію світогляду письменниці. З'ясовано специфіку стильової парадигматики її драматургії - синкретизм неоромантизму з неокласицизмом та пресимволізмом. Встановлено, що пріоритетним джерелом тем для Л.Старицької-Черняхівської була історія, зокрема, давньоримська та українська, а також українське культурне та громадсько-політичне життя перших десятиріч XX ст. Розкрито багатоплановість інтертекстуальних зв'язків драматургії Л.Старицької-Черняхівської, її історизм та універсальну позачасовість, алегорично-символічну знаковість образів і ситуацій. Обгрунтовано розуміння драматургом синхронічно-діахронічного зв'язку різних культурно-історичних епох, що пояснює невипадковість певних тем і сюжетів її творчості. У драматургії письменниці виявлено симбіоз кількох ідейно-естетичних чинників - націоналізму, індивідуалізму, фемінізму. Значну увагу приділено осмисленню Л.Старицькою-Черняхівською творчого призначення особистості, зокрема, жінки. Проаналізовано жанрові різновиди драматичного доробку письменниці, прийомів епізації, драматизації, аналітичної техніки, інтонаційно-синтаксичної структури діалогу, версифікаційних засобів.

  Скачати повний текст

Уточнено методологію дослідження художнього історизму в сучасному літературознавстві, визначено генезис і філософсько-естетичні засади історичного мислення в російському романтизмі. Встановлено джерела (фолькльорні, літописні, історіографічні) теми Хмельниччини та специфіку їх художніх трансформацій у російській романтичній літературі. Встановлено стильові тенденції та індивідуально-авторські стратегії в художній розробці теми Хмельниччини. Виявлено основні типи сюжетів, їх модифікації та архетипну природу у творах про добу Хмельниччини. Розкрито вплив історизму на структуру образу романтичного героя в російській літературі.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний теоретико-кримінологічний аналіз сучасного стану криміногенних чинників, що зумовлюють вчинення злочинів працівниками органів внутрішніх справ (ОВС) України за їх рівнем (загальносоціальним, груповим, індивідуальним) і змістом (економічним, політичним, соціально-психологічним, правовим, організаційно-управлінським), на засадах герменевтики, суттю яких є концепція соціального детермінізму, історизму, принципи системного та діалектичного підходів. Надано комплексну кримінологічну характеристику злочинів, що вчиняються працівниками ОВС України. Здіснено їх аналіз за регіональними, соціально-демографічними ознаками. З'ясовано реальні масштаби значущості вчинених злочинів. Визначено характерні ознаки ситуації їх скоєння. Висвітлено процес трансформації кількісних змін показників дотримання персоналом ОВС законності та якісно нові форми кримінальної активності - прикриття нелегальної діяльності, вимагання, участь у контрабанді, незаконному обігу наркотиків. Здійснено кримінологічний аналіз фактів катування та жорсткого поводження працівників ОВС з громадянами. Розроблено кримінологічну характеристику особистості засуджених працівників ОВС відповідно до розподілення за окремими складами вчинених злочинів. Досліджено основні відмінності мотиваційної сфери працівників-правопорушників. З урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду розроблено та запропоновано систему заходів запобігання протиправній поведінці серед персоналу ОВС. Сформульовано рекомендації з метою вдосконалення теоретико-правових засад і практики діяльності МВС України як одного з соціальних інститутів суспільства. Розвинуто ідею трансформації діяльності ОВС України від традиційної силової до сервісної моделі та реорганізації міліції України до поліції як органу виконавчої влади європейського типу.

  Скачати повний текст

З'ясовано та проаналізовано теоретичний і практичний аспекти кодифікації мовних одиниць Шевченкової творчої спадщини на матеріалі словників української мови. Досліджено кодифіковані елементи мови як категорії літературної мови та стилістики, визначено статус діалектних та просторічних елементів у лексичній системі сучасної української літературної мови. На прикладі конкретних мовних фактів висвітлено роль мовотворчості Т.Шевченка у процесі нормалізації лексико-семантичної системи української літературної мови; з'ясовано семантико-стилістичне навантаження вживаних письменником слів, простежено динамічність лексичних норм української літературної мови. Охарактеризовано хронологічно марковану лексику, виділено розряди архаїзмів та історизмів, їх типи, з'ясовано етимологію та лексикографічне відображення названих лексичних одиниць. Розглянуто діалектні слова, їх варіанти і значення у мові Т.Шевченка. Кожне слово прокоментовано в історико-географічному аспекті. Виділено тематичні групи просторічної лексики, зафіксованої в творах Т.Шевченка, проаналізовано способи та типи її деривації у порівнянні з літературною мовою.

  Скачати повний текст

Проведено системне дослідження особливостей художньої інтерпретації національного минулого в українській історичній прозі XX ст., показано її місце в історико-літературному процесі. Проаналізовано вплив історіографії на художню інтерпретацію історичних подій і постатей. До наукового обігу введено значну кількість маловідомих творів, зокрема представників діаспори, що сприяє досягненню цілісності та панорамності відтворення літературного процесу. Виділено очевидні типологічні паралелі на змістовому та жанрово-стильовому рівнях між творами українських письменників і представників інших національностей, що дозволяє значно розширити історико-літературний контекст. Розглянуто основні етапи становлення теми козаччини у красному письменстві, виокремлено тематичні домінанти, які відображають найбільш драматичні сторінки української історії. Здійснено сутнісне коригування оцінок модусу історизму та ідейно-естетичних пріоритетів, зокрема виявлено перевагу національних і морально-естетичних критеріїв над соціально-класовими. Значну увагу приділено розгляду проблеми героя, надано перевагу постатям, які відображають складний національний характер, а також постатям, що акумулюють у собі інтелектуальний і культурний досвід нації. Здійснено цілісний глобальний аналіз провідних тенденцій розвитку української художньої козакіани XX ст.

  Скачати повний текст

Встановлено основні етапи розвитку архітектури історизму в Одесі та чинники, що вплинули на формування та розвиток архітектури історизму. Наведено хронологічну послідовність зміни неостилей, визначено роль архітектурної деталі у формуванні стилю. Виявлено прототипи композиційних рішень і основні композиційні схеми фасадів житлових і громадських будівель. Висвітлено основні та домінуючі прийоми пропорційної побудови фасадів і напрями розвитку композиційних рішень. Зазначено, що тенденції історизму виявлялися в архітектурі Одеси у ретроперспективному напрямі (1910-ті рр.), в передвоєнний період (1930-то рр), і в архітектурі "сталінського ампіру" (1950-то рр.).

  Скачати повний текст

Визначено теоретико-методологічні позиції Климента Квітки щодо вирішення проблеми історизму етномузикології. Висвітлено новаторські науково-історичні погляди на викладання музичного фольклору та показано роль К.Квітки як фундатора музично-фольклористичної педагогіки. Досліджено специфіку історизму етномузикології визначного діяча культури за основними напрямами його діяльності: збиранням народної музики, критикою та текстологією записів фольклору, а також ареальною типологією. Детально проаналізовано нові архівні документи та матеріали, які розширюють знання про науково-творчу діяльність Климента Квітки.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення історичної науки в Україні в XIX - на початку XX ст. в конституційному аспекті та у контексті розвитку теорії та методології історії в європейському порівнянні, що дало змогу виявити її системотвірні елементи та здійснити періодизацію. Відзначено, що теоретико-пізнавальною основою розвиту історичної науки в Україні у даний період був "історизм", який необхідно розглядати також як світогляд. Його визначальними складовими ознаками були: ідея розвитку, історична герменевтика, примат політичної історії, художньо-образний характер історичного викладу. Показано, що професіоналізація та інституціоналізація історичної науки в Україні в XIX - на початку XX ст. відбувалися в університетах (Харківському, Київському, Одеському) шляхом фахової підготовки істориків-професіоналів, з'ясовано роль наукових товариств як комунікаційних центрів, які поєднували фазовий та аматорський дискурс, частково сприяли формуванню національного "образу" історичної науки та створенню панівного історичного наративу. Зазначено, що розглянуті процеси відрізнялися від таких у більшості європейських країн широким "одержавленням", яке охоплювало офіційні академічні інститути та напівпрофесійні наукові товариства, а також засоби комунікації. Висвітлено вплив теоретико-методологічних концепцій на дослідницьку практику вітчизняних вчених-істориків.

  Скачати повний текст

Розроблено теорію історичної події, яка проаналізована як онтологічний і соціально-історичний феномен. Висвітлено фундаментальні ейдетичні параметри становлення історії. Виявлено онтологічні основи подієвості, проаналізовано структуру події, розроблено принципи класифікації історичних подій. Проаналізовано наративні та віртуальні аспекти історичної подієвості. Обгрунтувано можливості ейдетично-структуралістського розуміння подієвих структур, що повторюються в історії, що дало змогу вийти за межі лінійно-фіналістичного історизму та розробити принципово нову багатомірну модель пізнання історії.

  Скачати повний текст

Системно проаналізовано історичну прозу Ю. Трифонова, письменницьку концепцію історизму, аспекти світогляду та особливості їх художнього вираження. Висвітлено жанрову специфіку історичних романів і повістей, їх еволюцію та модифікацію, трансформацію історичної правди, засоби художнього відтворення постатей історичних осіб. Здійснено типологічне зіставлення творів Ю. Трифонова та І. Тургенєва, Ф. Достоєвського в контексті традицій та новаторства. Розкрито творчу своєрідність реалізації письменником історичної тематики, специфіки бачення митцем історичного факту та художнього домислу. Висвітлено особливості авторської інтерпретації достовірності минулого часу через психологічну правду характеру, поліфонізм мотивів, розмаїття художніх засобів у повісті "Відблиск вогнища", романів "Старий" і "Нетерпіння".

  Скачати повний текст

Розглянуто в літературному контексті історичні романи Р.Іванченка "Зрада, або Як стати володарем", "Отрута для княгині", "Гнів Перуна", "Золоті стремена", що складають тетралогію. Простежено генезис художнього мислення авторки, загострення його соціальної актуальності, філософічності, інтелектуальності. Висвітлено викристалізацію індивідуального письменницького стилю як безперервний процес художньої еволюції та оновлення. Охарактеризовано особливості художнього історизму, його романтично-реалістичних засобів, новаторські підходи Р.Іванченко у зображенні історичних подій і постатей.

  Скачати повний текст

Проведено історико-генетичний аналіз становлення та розвитку соціологічної категорії "інтерес". Розглянуто характер її застосування в різних соціологічних концепціях. Виявлено пояснювальний потенціал, евристичні, методологічні та логіко-теоретичні можливості категорії в соціології. З використанням принципів історизму, системності, результатів проведеного концептуального аналізу висвітлено еволюцію теорій щодо інтересу в протосоціологічному та соціологічному контексті. Завдяки принципу історизму визначено стратегічний напрям дослідження. Використання принципу системності забезпечило асоціювання понять, за допомогою яких "інтерес" досліджено в різних соціологічних теоріях. За допомогою концептуального аналізу встановлено лексико-семантичні особливості категорії, методологічну зумовленість її певних значень.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття історизму, досліджено його прояви й етапи розвитку з моменту виникнення до сучасного періоду. Проаналізовано історію становлення українського історичного роману радянської доби. Досліджено концептуальні засади й образно-стильові ознаки історичної романістики Р. Іваничука, зокрема, визначено в ній частку документального та художнього. Історичні романи "Мальви", "Манускрипт з вулиці Руської", "Черлене вино", "Вода з каменю", "Четвертий вимір", "Орда", "Євангіліє від Томи", "Вогненні стовпи" розглянуто у літературному контексті. Простежено генезу художнього мислення автора та ключових історичних концептів, розкрито особливості використання у романах різного роду символів і хронотопів. Проаналізовано становлення індивідуального стилю та своєрідної поетики Р. Іваничука, а також формування в історичних романах письменника ознак інтелектульно-філософічної прози.

  Скачати повний текст

Систематизовано основні тлумачення історизму у філософській літературі, виявлено відмінності вживання понять "історизм" та "історицизм", проаналізовано специфіку функціонування даних термінів у рамках західноєвропейської і марксистської філософських традицій. Показано особливості формування уявлень про історичність на різних етапах розвитку європейського суспільства та механізм становлення принципу історизму як продукту новоєвропейського раціоналізму. Виділено сутнісні характеристики класичної та некласичної парадигми осягнення історичного процесу, оцінено місце і роль в їх структурі принципу історизму. Зазначено, що, починаючи з перших кроків зародження некласичної парадигми, в її рамках відбувається переоцінка значення історизму в поясненні суспільного розвитку, а з часом вона набуває форми активної, цілеспрямованої його критики. Розкрито яскраво виражену антиісторицистську спрямованість постмодернізму. Визначено специфічні особливості і основні напрями постмодерністської стратегії критики парадигми всесвітньої історії, побудованої но засадах методології історизму. Обгрунтовано висновок, що постмодерністські намагання заперечити класичну гносеологічну парадигму багато в чому є умовними та штучними і не вирифікуються як істинні, тому постмодернізм може розглядатися лише як одна з можливих, історично обмежених пізнавальних стратегій в галузі методології історії.

  Скачати повний текст