Розвинуто теоретико-математичну модель картографування та районування агроландшафтних систем локального і регіонального рівнів. Автоматизоване агроландшафтне районування базується на поєднанні методів традиційного картографічного аналізу, алгоритмів автоматичного районування й аналітичних можливостей сучасних геоінформаційних систем (ГІС). Вибір і створення базової ландшафтної основи складає центральну задачу в системі автоматизованого агроландшафтного районування.

  Скачати повний текст

Наведено комплексну оцінку агроекологічного стану земель сільськогосподарського призначення й обгрунтовано систему ефективних заходів щодо його покращання на прикладі Київської області. Наукове дослідження проведено на базі використання фондових і статистичних матеріалів. Комплексну оцінку здійснено шляхом інтегрування ряду показників, що прямо або опосередковано характеризують агроекологічний стан земель сільськогосподарського призначення та до яких належать: еколого-агрохімічний стан ріллі, ступінь порушення рівноваги у співвідношенні угідь в агроландшафтах, територіальне поширення та інтенсивність прояву грунтових деградаційних процесів. За показниками структури агроландшафтів визначено їх екологічний стан і стійскість до деградації. Наведено бальну оцінку еколого-агрохімічного стану орних земель і деградованості грунтового покриву. Визначено ступінь порушення екологічної рівноваги у біотичному кругообігу речовин. За комплексом показників проведено агроекологічну оцінку земель сільськогосподарського призначення. На базі одержаних результатів здійснено прогнозування їх агроекологічного стану за різних систем землекористування й обгрунтовано основні природоохоронні заходи.

  Скачати повний текст

Поглиблено теоретичні та методичні засади агроландшафтного аналізу. Розглянуто чинники агроланшдафтогенезу на базі запропонованої моделі взаємозв'язків п'ятивимірної агроландшафтної системи. Показано роль вчення про агроландшафти для вирішення питань оптимізації сільськогосподарського природокористування. На підставі складеної картосхеми розкрито особливості просторової організації агроландшафтних систем Чернівецької області. Проведено систематизацію та класифікацію агроландшафтних систем, а також агроландшафтне районування теритоорії дослідження. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації агроландшафтних систем регіону.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання впровадження продукту біоконверсії - вермикомпосту на дерново-підзолистих грунтах за умов Західного Полісся. На основі аналізу фізико-географічного розташування, кліматичних умов Західного Полісся України та грунтового покриву вибрано типовий грунтово-меліоративний район, який є одним із головних у сільськогосподарському виробництві. Сучасний стан земельних ресурсів потребує застосування заходів для запобігання деградаційних процесів у грунті. Так, на основі проведеної оцінки з визначення антропогенного перетворення агроландшафтів за кількісними і якісними показниками необхідно: по-перше, планування заходів щодо перерозподілу сільськогосподарських угідь; по-друге, для підтримки і відновлення рівня родючості грунту, отримання сталих врожаїв необхідно застосування екологічно безпечних добрив.

  Скачати повний текст

Проведено експериментальне дослідження довгострокової (протягом 27-ми років) дії та взаємовпливу різних способів обробітку грунту та рівня удобрення на протиерозійну стійкість схилових земель за агроекологічних умов Лісостепу України. Встановлено, що тривале систематичне застосування в ланці сівозміни грунтозахисної технології вирощування польових сільськогосподарських культур, що базується на використанні безполицевого способу обробітку чорозему типового крупнопилувато-легкосуглинкового сильнозмитого на глибину 10 - 12 см, мульчування та щілювання на глибину 35 - 40 см забезпечує істотне підвищення протиерозійної стійкості оброблюваного шару грунту, збереження його родючості та зростання рівня продуктивності агроландшафтів на 10 - 12 %. Встановлено економічну ефективність застосування досліджуваних систем удобрення та полицевих і безполицевих способів обробітку грунту в ланці сівозміни на схилових землях Лісостепу України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше на основі грунтово-хронологічних досліджень надано кількісну оцінку зміни властивостей різновікових грунтів у часі: встановлено темп зміни потужності гумусового горизонту, масштаби трансформації морфології профілю, фізичних і фізико-хімічних властивостей. Проведено математичне моделювання зміни потужності та швидкості формування гумусного горизонту, запасів гумусу у часі для грунтів Криму. З'ясовано, що гідротермічні відмінності за умов грунтоутворення на схилах і плакорах добре описуються величиною енергетичних затрат. Доведено, що після розрахункової формули показниками, що характеризують мікрокліматичні особливості грунтоутворення на схилах, її можна використовувати для розрахунку швидкості утворення гумусового горизонту (допустимих норм ерозії) на схилах різного нахилу та експозиції для грунтів різного ступеня змитості. Запропоновано таблично-графічний алгоритм визначення величин допустимих норм ерозії з урахуванням природно-зональних чинників та особливостей землекористування на території Кримського півострова, який дозволяє вирішити проблему протиерозійного облаштування агроландшафтів Криму.

  Скачати повний текст

Запропоновано напрямки розширення та доповнення сучасної методологічної бази землеоцінювальних робіт: проведення кадастрового районування на агроландшафтній основі та перехід від агровиробничих груп грунтів як об'єктів кадастрової оцінки до сільськогосподарських типів земель. Обгрунтовано полікритеріальну систему показників кадастрової оцінки сільськогосподарських земель на противагу існуючому монокритеріальному підходу з метою повнішого урахування регіональних і локальних особливостей та умов ведення сільськогосподарського виробництва.

  Скачати повний текст

Доведено, що формалізація впливу рельєфу на процеси грунтоутворення шляхом використання коефіцієнта ксероморфності дозволяє враховувати зміну гідротермічних умов і прогнозувати просторову варіабельність грубизни профілю типових і звичайних чорноземів, а також вмісту в них гумусу. Встановлено, що дистанційне зондування дозволяє створювати високоточні картограми вмісту гумусу та фізичної глини у верхньому шарі грунтів. Розроблено алгоритм автоматизованого великомасштабного картографування чорноземів на підставі кількісного інтегрального аналізу топографічних матеріалів, дистанційного зондування та архівних грунтових карт. На підставі аналізу даних методичних підходів одержання необхідної грунтової інформації здійснено протиерозійну оптимізацію окремих агроландшафтів і показано її екологічну ефективність за допомогою моделі WEРP.

  Скачати повний текст

Досліджено питання формування й функціонування популяцій інвазійних рослин в антропонізованих екосистемах, пов'язаних з агросферою. Шляхом детального аналізу автотрофної ланки степових екосистем за градієнтом деградації - від природоохоронних (заповідники) до повністю трансформованих (агроекосистеми) досліджено синекологію цих угруповань. Показано, що з посиленням порушеності рослинного покриву знижується кількість еколого-ценотичних груп видів, видова різноманітність, маса рослинних решток у грунті та вологість останнього. На підставі результатів дослідження демекології інвазійних видів-експлерентів показано, що за нових умов дані рослини набувають рис віолентності, що дає змогу їм витісняти місцеві види та на 1 - 3 роки затримувати прогресивну сукцесію в антропізованих екосистемах, які є частиною агроландшафту. Зазначено, що агресивність інвазійних видів зумовлена взаємодією чинників: відсутністю консументів, високою алелопатичною активністю, меншою чутливість до загущення та впливу фітофагів. Виявлено два типи субстратегії експлерентів - детермінантні (Д) й індетермінантні (ІД) види, наведено їх характеристику. Показано, що завдяки цим субстратегіям інвазійні рослини мають додаткові переваги в заміщенні менш шкодочинних аборигенних видів. Виявлено значну видову різноманітність карантинного бур'яну Ambrosia artemisiifolia L. На прикладі цього виду показано, як наявність гетеркарпії та континуума форм дає змогу йому займати гіперпростір ніш у місцезростаннях і формувати досить стійкі угруповання. Грунтуючись на результатах синекологічних досліджень, розроблено метод фітоценотичного контролю адвентивних видів у двох основних варіантах - підбір і створення на вогнищах заносних бур'янів штучних фітоценозів із багаторічних трав та стійких до вторгнення адвентивних видів однорічних культур, а також для Д-видів бур'янів - пізнє скошування травостою останніх (в період бутонізації). Установлено, що цей прийом сприяє швидкому відновленню місцевих видів, які самі витісняють чужинні види. Відзначено, що застосування фітоценотичного контролю в плодових садах, агрофітоценозах польових культур та на закрайках полів сприяє підвищенню буферних властивостей агросистем, очищенню грунту від насіннєвих зачатків бур'янів, зниженню враження плодових культур хворобами та шкідниками й захисту полів, що не вкриті снігом, за умов створення на закрайках останніх екологічного каркасу з багаторічних травосумішок, від вторгнення чужинних видів.

  Скачати повний текст

Розроблена класифікація екологічних інновацій в АПК Поділля, направлених на зменшення антропогенного навантаження в агроекосистемах та збільшення їх продуктивності; розроблена методика агроекологічного моніторингу агроландшафтів Поділля. Здійснено оцінку сучасного еколого-агрохімічного стану сільськогосподарських угідь Вінниччини за агроекологічним методом - вона становить 53 бали (за 100-бальною шкалою), побудовано серію (14) агроекологічних карт, які використані сільськогосподарськими і природоохоронними організаціями. Визначено пріоритетні інновації для поліпшення екологічного стану в агропромисловому виробництві Вінниччини.

  Скачати повний текст

Зроблено оцінку екологічного стану агроландшафтів лісостепових височин Подільського Побужжя та оптимізацію структури земельних угідь. Розроблено алгоритм, визначено та систематизовано критерії оцінки екологічного стану агроландшафтів відповідно до наслідків антропогенного навантаження. Обгрунтовано п'ять рівнів екологічного стану: сприятливий, задовільний, передкризовий, кризовий та катастрофічний. На підставі аналізу даних польових і камеральних досліджень структури земельних угідь, грунтового покриву й агроландшафтних систем визначено пріоритетні чинники формування екологічного стану агроландшафтів лісостепових височин Подільського Побужжя. Завдяки проаеденому аналізу оцінено екологічний стан агроландшафтів дослідних ділянок, які є типовими для лісостепу Подільського Побужжя. З метою поступової стабілізації та покращання екологічного стану агроландшафтів рекомендовано оптимізовану картографічну модель розміщення земельних угідь, що відповідає природно-ландшафтній структурі території.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в середньому показник видового ентомологічного біорізноманіття агроландшафтів Лісостепу України збіднів на 49,6 %. Зменшення рівня біорізноманіття в більшому ступені відбувається за рахунок комах-геофілів, що віддзеркалює суттєві екологічні порушення педосфери. На тлі зменшення видового біорізноманіття, спостерігається перебудова таксономічної структури ентомокомплексу. Закономірності просторово-часового розподілу показника видового різноманіття комах в агроландшафті являють собою надзвичайно складну картину гетерогенності показника в просторі та часі за умов генетично однорідних рослин агроценозу та різноманіття екологічних ніш за умов екотонів різної природи та напівприродних екосистем. Одержано дані щодо стану біорізноманіття агроландшафтів переконливо підтверджують екологічну обгрунтованість робочої гіпотези, що пропонує оптимальні шляхи санації екологічного стану навколишнього природного середовища України.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано неохідність виведення еродованих земель із ріллі на консервацію на підставі зведеної еколого-агрохімічної оцінки поля. Розроблено схему використання або виведення на консервацію (тимчасову, постійну) еродованих орних земель. Удосконалено методику протиерозійної організації території з урахуванням еродованості, крутизни та експозиції схилу. Представлено класифікацію схилових земель для виведення їх під залуження або заліснення. На підставі матеріалів моніторингу обгрунтовано механізм економічного стимулювання раціонального використання та охорони еродованих земель. На прикладі господарства, розташованого в гірській зоні Дрогобицького району, розроблено проект використання ерозійно небезпечного агроландшафту.

  Скачати повний текст

Висвітлено наукові засади формування агроландшафтів і методологію їх вивчення за сучасних умов. Проаналізовано рівень сучасного використання земельно-ресурсного потенціалу та визначено регіональні особливості функціонування агроландшафтів Полісся. Визначено шляхи удосконалення агроландшафтів, які передбачають виведення з інтенсивного використання деградованих і малопродуктивних земель, лісомеліоративне облаштування агроланшатів, оптимізацію структури посівних площ на базі агрорадіологічної диференціації орних земель та одержання чистих кормів з природних кормових угідь.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано необхідність використання ландшафтно-екологічного підходу щодо формування екологічно збалансованої структури сільськогосподарського землекористування в ерозійно небезпечних агроландшафтах. Здійснено аналіз та еколого-економічну оцінку використання земель сільськогосподарського призначення після проведення перших етапів земельної реформи. Висвітлено та узагальнено досвід і проблеми організації використання та охорони земль за умов розвинутої водної ерозії грунтів. Розкрито концептуальні підходи щодо удосконалення економічного механізму стимулювання раціонального використання та охорони земель за умов розвинутої водної ерозії грунтів. Розроблено методичні рекомендації щодо виділення елементарних ландшафтно-екологічних територіальних одиниць (ЕЛЕТО), які розглядаються як об'єкти диференційованого агроландшафтного однотипного сільськогосподарського використання території, що дає можливість ефективно використовувати земельні ресурси з найменшим ризиком погіршення їх якості та втрати родючості грунтів. Удосконалено механізм грунтозахисної системи землеробства з урахуванням основних причини дестабілізації агроландшафтів. Запропоновано визначати оптимальний варіант використання земель у сільськогосподарському підприємстві за допомогою побудови моделі нечіткого математичного програмування еколого-економічної оптимізації структури сільськогосподарських земель. Під час розробки проекту організації використання земель сільськогосподарського призначення на території сільскої ради запропоновано складати схему формування біоцентрично-мережевої структури агроландшафту, основними складовими якої є біоцентри та біокоридори. Удосконалено систему показників оцінки екологічно збалансованого використання земель сільськогосподарського призначення.

  Скачати повний текст

Визначено сутність процесу землекористування за ринкових умов господарювання. Проаналізовано теоретико-методологічні та прикладні проблеми удосконалення використання й охорони земель у процесі створення нових агроформувань ринкового типу. Здійснено комплексне дослідження наукових принципів формування нової системи землекористування за ринкових умов на базі приватної форми власності на землю та приватно-орендних відносин. Удосконалено теоретико-методологічні засади охорони земель від дії деградаційних процесів. Обгрунтовано сутність і методологію дослідження кризових екологічних явищ у землекористуванні. Розроблено комплексний підхід щодо консервації деградованих і малопродуктивних грунтів орних земель, формування державної політики землекористування за ринкових умов, створення стійких агроландшафтів і встановлення екологічно збалансованої структури земельних угідь у регіоні. Запропоновано методику ефективної організації землекористування на засадах сталого розвитку та охорони земель новостворених агроформувань.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні засади економічного механізму сталого розвитку національної аграрної сфери в інтересах суспільного добробуту та справедливості поколінь. Обгрунтовано основні положення концепції сталого розвитку для аграрної сфери. Визначено місце агроландшафту в агросфері й особливості його формування у контексті сталого розвитку. Обгрунтовано стратегічні вектори, заходи й економічні важлелі сталого розвитку національної аграрної сфери, узгоджені з загальновизнаними у міжнародній, зокрема, європейській практиці. Оцінено сформовані тенденції розвитку вітчизняного аграрного сектора й еколого-соціальну діяльність сільськогосподарських підприємств у контексті сталості. Розкрито теоретико-методологічні засади й об'єктне спрямування економічного механізму сталого розвитку аграрної сфери. Оцінено раціональність витрат бюджетних коштів на підтримку агросфери, визначено відповідність порядків їх надання засадам сталого розвитку. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення економічного механізму розвитку аграрної сфери у контексті сталості та трансформації системи державної підтимки, активізації самоорганізації суб'єктів агрогосподарювання та сільських спільнот.

  Скачати повний текст

В дисертації досліджено закономірності економіко-енергетичного розвитку інтенсифікації сільського господарства України. Сформульовано теоретичні, методичні та прикладні положення комплексної оцінки ефективності функціонування агроекосистем за енергетичними характеристиками використання агроресурсного потенціалу, а також проаналізовано історико-демографічні чинники енергетичної еволюції вітчизняних агроландшафтів. Розроблена концепція підвищення рівня інтенсифікації, ефективності та екологічної безпеки сільського господарства. Обгрунтовано критерії, завдання, напрями та методи економіко-екологічної оптимізації сільськогосподарського виробництва України в умовах здійснення аграрної та земельної реформи.

  Скачати повний текст