Вивчено проблему диференціації та інтеграції регіональних варіантів англійської мови - британського, американського, австралійського - шляхом виявлення лексико-семантичних, частково, фразеологічних і морфолого-синтаксичних розрізнювальних елементів цих мікросистем у синхронії та діахронії. Дивергентні процеси американського та британського варіантів включають відмінності планів змісту та вираження й охоплюють основний словниковий склад англійської мови. Уживання певної частини британських діалектизмів та архаїзмів у літературних американському й австралійському варіантах виявляє дивергентні та конвергентні тенденції. Стан системи англійської мови не є збалансованим і відзначається взаємовпливами на різних рівнях між американським, британським і австралійським варіантами. Американський варіант значно впливає на два інші варіанти, австралійська мікросистема знаходиться під подвійним, британським та американським, впливом. Формування американської літературної норми було остаточно завершено в кінці XIX ст., коли склалися необхідні історичні умови для функціонування єдиного нормованого літературного варіанта. Екзоглосна ситуація в американському варіанті характеризується багатополюсністю, а в австралійському - біполярністю.

  Скачати повний текст

З'ясовано та проаналізовано теоретичний і практичний аспекти кодифікації мовних одиниць Шевченкової творчої спадщини на матеріалі словників української мови. Досліджено кодифіковані елементи мови як категорії літературної мови та стилістики, визначено статус діалектних та просторічних елементів у лексичній системі сучасної української літературної мови. На прикладі конкретних мовних фактів висвітлено роль мовотворчості Т.Шевченка у процесі нормалізації лексико-семантичної системи української літературної мови; з'ясовано семантико-стилістичне навантаження вживаних письменником слів, простежено динамічність лексичних норм української літературної мови. Охарактеризовано хронологічно марковану лексику, виділено розряди архаїзмів та історизмів, їх типи, з'ясовано етимологію та лексикографічне відображення названих лексичних одиниць. Розглянуто діалектні слова, їх варіанти і значення у мові Т.Шевченка. Кожне слово прокоментовано в історико-географічному аспекті. Виділено тематичні групи просторічної лексики, зафіксованої в творах Т.Шевченка, проаналізовано способи та типи її деривації у порівнянні з літературною мовою.

  Скачати повний текст

Визначено екстра- та інтралінгвальні чинники формування Б.Лепкого як мовної особистості. Здійснено структурно-семантичну характеристику стилістично маркованої лексики, зокрема, виявлено значення та способи використання книжних (історизмів, архаїзмів, старослов'янізмів) та усно-розмовних джерел, співвідношення між ними. На підставі кількісного аналізу встановлено відсоток розмовних, рідковживаних, діалектних лексем від загальної кількості усно-розмовних слів, зафіксованих у історичній прозі письменника. Досліджено функціонування фонетичних, морфологічних, словотвірних, комбінованих варіантів слів та некодифікованої в сучасних словниках лексики. Установлено, що варіантність - структурна ознака лексики історичної прози Б.Лепкого та характерна ознака індивідуально-авторської мовотворчості. Відзначено, що лексика історичної прози відтворює епоху письменника, живу діалектну стихію, часовий зріз писемної української практики, надає матеріал для зіставлення з сучасним словником літературної мови.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лексику перекладів М. Лукаша у контексті традицій формування лексичного фонду української літературної мови з урахуванням чинників розвитку її лексико-сематичної системи від кінця XIX ст. та впродовж XX ст. На матеріалі перекладів творів світової класики проведено відбір лексичних одиниць і проаналізовано різні пласти української лексики, передусім церковнослов'янізми, архаїзми, запозичені слова, діалектизми, фольклоризми. Установлено закономірності їх використання М. Лукашем як продовження та розвиток традицій староукраїнського слововжитку та словотворення. Вивчено спільні риси лексикону М. Лукаша у аспекті стилістичного розвитку сучасної української мови на тлі перекладацької діяльності П. Куліша, А. Кримського, І. Франка.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено опис угорської лексики, пов'язаної з їжею й кухонним начинням у досліджуваних угорських говірках Закарпаття. Зазначено: ця лексика є багатою та своєрідною, що пояснюється багатовіковим контактуванням цих говорів з українськими та словацькими говорами. Відзначено, що зібраний лексичний і семантичний матеріал містить значну інформацію про побут угорського населення даного регіону, його історію та взаємозв'язки з іншими угорськими, а також українськими та словацькими говорами. З'ясовано, що значна частина лексем успадкована від фінно-угорського та угорського періоду, багато назв виникло уже на власному угорському грунті та засвоєно чи запозичено з інших мов. Уперше введено до наукового обігу назви, які дотепер не були відомі мовознавцям. Здійснено спробу охарактеризувати зміни у лексичному складі назв їжі та кухонного начиння, значну увагу приділено словам-архаїзмам та новим назвам, що не фіксуються словниками угорської та інших мов.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне лінгвогеографічне дослідження найменувань одягу в угорських говорах Закарпаття. Розглянуто ряд важливих лексичних і семантичних питань, пов'язаних з назвами одягу, а також охарактеризовано зміни у лексичному складі досліджуваних говорів, зокрема, у зазначеній лексичній групі розглянуто архаїзми та нові найменування, що не фіксуються словниками угорської літературної мови та діалектними словниками. Висвітлено причини появи синонімів (лексичних паралелізмів) у групі назв одягу, докладно охарактеризовано назви одягу, утворені від власних імен. Надано деякі етнографічні довідки про види одягу. Відзначено, що досліджувані говори є складним комплексом взаємопов'язаних проблем порівняльно-історичного та діалектологічного характеру, наприклад, - контактування і взаємодія споріднених і неспоріднених, типологічно різних мов (діалектів) між собою від найдавніших часів до сьогодення.

  Скачати повний текст

Удосконалено методику дослідження прекладацького методу та рецепції української літератури в англомовному світі. Систематизовано сучасні уявлення щодо множинності перекладу, індивідуальності перекладача та перекладацького методу. Вперше проведено цілісний аналіз та встановлено художньо-естетичну цінність перекладів В.Річ з української літератури. Охарактеризовано складові її перекладацького методу, встановлено найбільш показові критерії їх оцінки, у науковий обіг введено ще неопубліковані переклади. Визначено місце творчості В.Річ в історії англомовного перекладу та розвитку англо-українських культурних відносин. Розглянуто різні прийоми перекладу та наведено класифікацію архаїзмів, способів передачі власних назв, конструкцій експресивного синтаксису з урахуванням часового чинника на матеріалі англомовної україніки. Укладено бібліографію перекладів В.Річ творів українських письменників.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен інтертекстуальності в його різних проявах та функціях у межах лінгвістики тексту. Проведено чітке розмежування понять "теорія" та "категорія" інтертекстуальності. Виділено нові типи міжтекстової взаємодії, уточнено набір інтертекстуальних елементів. Вперше у даному аспекті розглянуто реалію, проаналізовано її функції та визначено способи адаптації в американському художньому тексті. Доведено інтертекстуальність архаїзмів, латинізмів, поетизмів, оказіоналізмів у контексті референційної пам'яті слова та лінгвокреативної діяльності автора. Проведено лінгвостилістичний аналіз тексту американської новели XIX - XX ст., встановлено його типологічні характеристики, досліджено мову та композиційно-стилістичні особливості побудови новели. Розглянуто міжтекстові та інтертекстуальні зв'язки у різних типах тексту американських авторів досліджуваного періоду.

  Скачати повний текст

Здійснено семантико-стилістичний аналіз хронологічно маркованої (застарілої) лексики, засвідченої в українських історичних романах другої половини ХХ ст. З'ясовані зміни у семантичній структурі хронологічно маркованих одиниць. Здійснено аналіз семантичних зв'язків у середині тематичних груп і визначено специфіку та напрямки еволюційних процесів у семантиці застарілих лексем. Виділено основні семантичні групи архаїзмів та історизмів. Простежено достовірність співвідношення аналізованих слів з описуваним періодом. Виявлено лексеми-анахронізми. Досліджено контекстуальні особливості лексичних значень історизмів та архаїзмів, прийоми введення їх у тканину художніх творів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання про вплив жанру літературного твору на його лексичний склад, вивчено семантичні, функціональні, частотні, структурні, кількісні характеристики хронологічно маркованих лексем - історизмів та архаїзмів, проаналізовано подібність і різницю функцій архаїзмів та історизмів у історичних романах В.Скотта. Доведено вихідну гіпотезу про жанрово детермінований характер лексичної структури історичного роману. Визначено, що головною стабільною і об'єктивною ознакою жанру історичного роману є лексика, яка має у своїй семантичній структурі компонент "минуле", тобто архаїзми та історизми. Наявність цих жанрово маркованих одиниць, їх кількість, функціонування і частотність дають змогу говорити про цільність системи авторського бачення, стабільність мовних комунікативно-прагматичних ознак історичного роману, нерозривну єдність змісту та форми художнього тексту.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному та ґрунтовному перекладознавчому дослідженню специфіки відтворення в українських перекладах лінгвостилістичних особливостей франкомовного історичного роману на матеріалі роману Шарля Де Костера «Легенда про Уленшпігеля» та чотирьох перекладів твору українською мовою, виконаних Т. Черторизькою (1953 р.), Є. Єгоровою (1972 р.), С. Сакидоном (1974 р.) та Н. Гордієнко-Андріановою (1979 р.). Мета роботи полягає у виявленні специфіки відтворення лінгвостилістичних особливостей франкомовного історичного роману в чотирьох українських перекладах, здійснених різними перекладачами у різні роки, крізь призму лінгвокультурології.Мета дослідження передбачає розв'язання таких завдань:– дослідити історичний та культурний контексти твору, що вплинули на вибір автором оригіналу певних лінгвостилістичних засобів;– проаналізувати жанрово-стильові домінанти історичного роману в поєднанні з літературною легендою;– виокремити характерні жанрові риси твору «Легенда про Уленшпігеля» та простежити їх відтворення у чотирьох перекладах;– визначити, яким чином авторська позиція письменника простежується в оформленні образів головних героїв твору та наскільки точно ці образи були відтворені у перекладах українською мовою;– виокремити стилістичні та лексико-семантичні особливості твору та прослідкувати за способами та засобами їхнього відтворення при перекладі;– з'ясувати, як при перекладі художнього твору із часовою віддаленістю передати застарілі слова та вирази, архаїзми, історичні та національні реалії, фразеологізми, просторіччя, регіональну лексику (бельгіцизми, фландризми);– дослідити збереження авторського стилю Ш. Де Костера у перекладах;– встановити, за допомогою яких перекладацьких стратегій та прийомів перекладачам вдалося не лише відтворити у перекладах лінгвостилістичні особливості роману, а й досягти того ж комунікативного ефекту на читача, що й твір оригіналу;– визначити фактори впливу та критерії оцінки якості множинних перекладів.Наукова новизна полягає у комплексному перекладацькому дослідженні франкомовного твору «Легенда про Уленшпігеля» шляхом виявлення у ньому лінгвостилістичних особливостей історичного роману. Вперше були досліджені шляхи перекладу українською мовою авторських стилізованих романів, ускладнених симбіозом різних жанрів та епох. Вперше досліджена множинність українських перекладів твору Ш. Де Костера (20 серпня 1827 р. – 7 травня 1879 р.), який вважається зачинателем національної літератури Бельгії, а його твір «Легенда про Уленшпігеля», створений у XIX сторіччі – літературним шедевром, «Біблією Бельгії».З урахуванням положення про жанрову зумовленість архітектонічно-композиційної будови твору, встановлено, що твору Де Костера притаманна різночасовість, контрастивність, паралелізм, інтертекстуальність та алюзивність, алегоричність та символічність, повторюваність, натуралістичність, використання палітри комічного та мотиву мандрівки. Тому пропонується розглядати усі ці характеристики як риси історичного стилізованого роману, які потребують обов'язкового відтворення у перекладі.Вперше досліджується збереження авторського стилю Шарля Де Костера у перекладі. Новим є встановлення способів відтворення основних лексико-семантичних та стилістичних засобів романтичного твору Шарля Де Костера. Запропоновано нову доповнену класифікацію застарілих слів. Вводяться поняття подвійної історичної стилізації архаїчно-архаїзованих текстів, вторинної історичної стилізації з боку перекладача та прагматичної історичної стилізації, спрямованої на подолання втрат при перекладі стилізованих історичних романів.^UThe thesis is devoted to a complex and thorough translation study of the specifics of rendering in Ukrainian translations of linguistic and stylistic features of the francophone historical novel, based on the material of Charles De Coster's novel «The Legend of Ulenspiegel» and four translations of the novel into Ukrainian by T. Chertoryzka (1953), E. Yegorova (1972), S. Sakydon (1974) and N. Gordienko-Andrianova (1979).The aim of the thesis is to identify the specifics of the reproduction of linguistic and stylistic features of the francophone historical novel in four Ukrainian translations made by different translators in different years, through the prism of linguocultural studies.The purpose of the study involves solving the following tasks:– to explore the historical and cultural contexts of the novel that influenced the author's choice of the original of certain linguistic and stylistic means;– to analyze the genre and style dominants of the historical novel in combination with a literary legend; – to single out the characteristic genre features of the novel «The Legend of Ulenspiegel» and to trace their reproduction in four translations;– to determine how the author's position of the writer can be traced in the design of the images of the main characters of the novel and how accurately these images were reproduced in translations into Ukrainian;– to single out stylistic and lexical-semantic features of the novel and to follow the ways and means of their reproduction in translation;– to find out how to translate obsolete words and expressions, archaisms, historical and national realia, phraseology, vernaculars, regional vocabulary (belgicisms, flandrisisms) when translating a piece of writing with time distance;– to investigate the preservation of the author's style of Charles De Coster in translations;– to establish with the help of which translation strategies and techniques the translators managed not only to reproduce the linguistic and stylistic features of the novel in translations, but also to achieve the same communicative effect on the reader as the original;– to determine the factors of influence and criteria for assessing the quality of multiple translations.The scientific novelty lies in a comprehensive translation study of the francophone novel «The Legend of Ulenspiegel» by identifying the linguistic and stylistic features of the historical novel.For the first time, the ways of translating author's stylized novels into Ukrainian, complicated by a symbiosis of different genres and epochs, were studied. The plurality of Ukrainian translations of the literary work of Charles De Coster (August 20, 1827 – May 7, 1879), who is considered the founder of the national literature of Belgium, and his novel «The Legend of Ulenspiegel», created in the XIX century – a literary masterpiece, the «Bible of Belgium» –, were studied for the first time.Taking into account the position on the genre conditionality of the architectonical and compositional structure of the work, it is established that De Coster's novel is characterized by time diversity, contrast, parallelism, intertextuality and allusiveness, allegory and symbolism, repetition, naturalism, use of comic palette and travel motif. Therefore, it is proposed to consider all these characteristics as features of a historical stylized novel that need to be reproduced in translation.The preservation of Charles De Coster's authorial style in translation is being studied for the first time. New is the establishment of ways to reproduce the basic lexical, semantic and stylistic means of the romantic work of Charles De Coster.A new updated classification of obsolete words is proposed. The concepts of double historical stylization of archaic-archaized texts, secondary historical stylization by the translator and pragmatic historical stylization aimed at overcoming losses in the translation of stylized historical novels are introduced.

Виконана дисертація – це комплексне дослідження біблійної фразеології в сучасній українській мові: її складу, семантичної структури, динаміки, функціонування. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що у ній передбачено фундаментальне висвітлення й раніше окреслених, але недостатньо опрацьованих аспектів, а саме: запропоновано цілісний аналіз фразеологізмів біблійного походження в українській мові. Крім цього, у дисертації, з огляду на фрагментарність досліджень та назрілу потребу в українській фразеології, сформовано корпус біблійних фразеологічних одиниць української мови за лексикографічними джерелами, а також досліджено особливості їх функціонування у текстах художнього та публіцистичного стилів. Вперше проведено комплексний аналіз способів інноваційного вживання БФО у сучасній художній прозі та публіцистиці. Окреслено теоретичні засади фразеологізмів біблійного походження, визначено теоретико-методологічну базу для вивчення особливостей їх функціонування. З'ясовано, що біблійні фразеологічні одиниці – прямо чи опосередковано запозичені з Біблії. З одного боку, бібліїзми є частиною фразеологічної системи української мови, оскільки набувають усіх диференційних ознак фразеологічних одиниць. З іншого боку, біблійні фразеологічні одиниці мають низку специфічних ознак, що зумовлено етимологією, семантикою, стилістичними характеристиками та функціями у мові. У лексикографічних дослідженнях початку ХХІ ст. особливу увагу приділено вивченню мовних одиниць, які перебувають у тісному зв'язку із поняттям «духовність». Одним із таких об'єктів дослідження стали фразеологізми біблійного походження. Уперше особливу увагу приділено комплексному лексикографічному опису біблїїзмів української мови. Розглянуто особливості функціонування біблійних фразеологічних одиниць в українській мові на матеріалі фразеологічних словників. Відзначено, що досліджувані одиниці можуть змінювати свою форму, не змінюючи при цьому семантику. Також досить виразно простежено тенденцію десакралізації біблійних фразеологічних одиниць, що впливає на трансформацію семантики бібліїзмів. Відображено співіснування фразеологічних одиниць як з архаїзмами, так і з формами, що набули нового звучання, що є яскравим свідченням живої природи цих мовних одиниць. Проаналізовано різновиди класифікацій біблійних фразеологічних одиниць на матеріалі лексикографічних джерел. Результати дослідження засвідчують, що більшість біблійних фразеологічних одиниць у різних словниках української мови різних періодів мають відмінності на семантичному, лексичному, граматичному, стилістичному рівнях, що зумовлено лінгвістичними та екстралінгвістичними причинами. Особливо несприятливим періодом для об'єктивного відображення фразеологізмів біблійного походження був радянський період. Новий етап у лексикографічному висвітленні й трактуванні біблійної фразеології спостерігаємо з кін. ХХ – поч. ХХІ ст. У цей час з'являється чимало лексикографічних праць, що стають надійним підґрунтям для теоретичних та практичних досліджень фразеологізмів біблійного походження. Комплексний підхід до дослідження біблійних фразеологічних одиниць з урахуванням різних аспектів (генетичного, семантичного, структурно-граматичного, емоційно-оцінного, лексичного) дав можливість з'ясувати природу фразеологізмів біблійного походження, визначити їхнє місце та особливості функціонування у фразеологічній системі української мови. Генетичний аспект дослідження біблійних фразеологізмів свідчить про тісний зв'язок мови з культурою, звичаями, традиціями народу. Семантичний аспект дослідження бібліїзмів допомагає виокремити, з одного боку, вислови, які вжиті в Біблії в прямому значенні та зберігають таке ж значення в сучасній українській мові. З іншого боку – біблійні фразеологічні одиниці, ужиті в переносному значенні в Біблії та запозичені з цим значенням у сучасну українську мову. Простежено зміни у значенні біблійних фразеологічних одиниць, що є яскравим свідченням динаміки та розвитку фразеологічної системи української мови. Структурно-граматичний аспект дослідження бібліїзмів дає змогу виокремити різні типи фразеологічних одиниць з погляду їх структурної організації, функцій у реченні тощо. Структурно-граматична класифікація зумовлена, насамперед, специфікою фразеологічного значення, синтаксичною спеціалізацією фразеологізмів, а також морфологічними властивостями слів, що ввійшли до компонентного складу бібліїзмів. Простежено динаміку фразеологізмів біблійного походження у зв'язку з явищем варіантності. У складі бібліїзмів виявлено взаємодію двох протилежних тенденцій: тенденцію до стабільності в семантиці та структурі досліджуваних одиниць та протилежну їй – тенденцію до оновлення. Це й породжує численні варіанти біблійних фразеологізмів: фонетичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні, лексичні, мовні варіанти (церковнослов'янський – український).^UThe completed thesis is a comprehensive study of biblical phraseology in modern Ukrainian language: its composition, semantic structure, dynamics, functioning. Theoretical principles of the study of biblical phraseologisms are outlined, the theoretical and methodological basis for the study of the features of the functioning of biblical phraseological units is determined. Biblical phraseologisms have been found to be phraseological units that are directly or indirectly borrowed from the Bible. On the one hand, biblicalisms are part of the phraseological system of the Ukrainian language, as they acquire all the differential features of phraseological units. On the other hand, biblical phraseologisms have a number of specific features, which are caused by etymology, semantics, stylistic characteristics and functions in language. In lexicographic studies of the beginning of the 21st century special attention is given to the study of linguistic units that are closely related to the concept of «spirituality». One such object of study was the phraseologisms of biblical origin. For the first time, special attention was paid to a comprehensive lexicographic description of the biblicalisms of the Ukrainian language. The peculiarities of the functioning of biblical phraseologisms in Ukrainian on the material of phraseological dictionaries are considered. It is noted that biblical phraseological units can change their form without changing the semantics. The tendency of desacralization of linguistic units, which influences the transformation of the semantics of biblicalism, is also quite clearly observed. The coexistence of phraseological units both with archaisms and with forms that have acquired a new sound is reflected, which is a clear testimony to the living nature of these linguistic units. Varieties of classifications of biblical phraseological units on the material of lexicographic sources are analyzed. The results of the study indicate that most biblical phraseological units in different dictionaries of the Ukrainian language of different periods have differences at the semantic, lexical, grammatical, stylistic levels, which is due to linguistic and extralinguistic reasons. A particularly unfavorable period for the objective presentation of biblical phraseology was the Soviet period. A new stage in the lexicographical illumination and interpretation of biblical phraseology is observed from the horse. XX – beginning. XXI century. At this time there are many lexicographic works, which become a reliable basis for theoretical and practical studies of phraseologicalisms of biblical origin. A comprehensive approach to the study of biblical phraseologisms, taking into account various aspects (genetic, semantic, structural-grammatical, emotional-evaluative, lexical) made it possible to find out the nature of phraseologisms of biblical origin, to determine their place and peculiarities of functioning in the phraseological system of Ukraine. The genetic aspect of the study of biblical phraseologisms testifies to the close connection of language with the culture, customs and traditions of the people. The semantic aspect of Bible study helps to distinguish, on the one hand, the expressions used in the Bible in their direct meaning and retain the same meaning in modern Ukrainian. On the other hand, there are biblical phraseologisms used in the figurative sense in the Bible and borrowed with this meaning into modern Ukrainian. Changes in the meaning of biblical phraseological units have been observed, which is a clear evidence of the dynamics and development of the phraseological system of the Ukrainian language. The structural and grammatical aspect of Bible study enables us to distinguish different types of phraseological units from the point of view of their structural organization, functions in the sentence and so on. Structural and grammatical classification is due, first of all, to the specificity of phraseological meaning, syntactic specialization of phraseologisms, as well as morphological properties of words that are part of the biblical component. The dynamics of biblical phraseologisms in relation to the phenomenon of variability are traced. There are two opposing tendencies in Biblicalism: the tendency to stability in the semantics and structure of the units under study, and the opposite to it, the tendency to update. This gives rise to numerous variants of biblical phraseology: phonetic, word-forming, morphological, syntactic, lexical, linguistic variants (Church Slavonic – Ukrainian).