Дисертаційна робота присвячена розробці синтетичних підходів, встановленню будови і основних принципів кристалічної інженерії π-комплексів купруму(І) та арґентуму(І) з алільними похідними азолів (1,2,3-триазолу, 1,2,4-триазолу, тетразолу, 1,3,4-тіадіазолу, 1,3,4-оксадіазолу), а також дослідженню нелінійно-оптичних властивостей π-координаційних сполук купруму(І) на предмет генерації другої і третьої оптичних гармонік. Методом змінно-струмного електрохімічного синтезу та безпосередньою взаємодією компонентів синтезовано і досліджено будову 107 нових координаційних сполук, серед яких 80 π-комплексів купруму(І) та 22 π-комплекси арґентуму(І) на основі 31 органічного ліганду – алільних похідних азолів. Рентгенівським методом монокристалу встановлено кристалічну будову всіх 107 координаційних сполук та 6 органічних аліл-вмісних лігандів. Кристалохімічний аналіз π-комплексів дозволив виокремити основні способи організації координаційних фрагментів (та вузлів), а також проаналізувати аспекти взаємодії Me–(C=C). Проведено низку квантово-хімічних обчислень. Для кристалів π-комплексів купруму(І) виявлено високу ефективність фотоіндукованої генерації другої та третьої оптичних гармонік.^UThe thesis is devoted to the development of synthetic approaches, crystal structure investigation and exploration of main crystal engineering features of copper(I) and silver(I) π-complexes with allylic derivatives of azoles (triazole, tetrazole, thiadiazole, oxadiazole), as well as to the investigation of their non-linear optical properties. Using the alternating-current electrochemical technique as well as by the direct reactions 107 novel coordination compounds (among which 80 copper(I) π-complexes and 22 silver(I) π-coordination compounds with allyl derivatives of azoles) have been obtained and structurally studied. 31 Organic ligands, N-, O- and S-allyl (both mono- and diallyl) derivatives of azoles (1,2,3-triazole, 1,2,4-triazole, tetrazole, 1,3,4-oxadiazole and 1,3,4-thiadiazole) were designed and synthesized. All obtained 107 coordination compounds as well as 6 organic allylic ligands (based on 1,2,3-triazole, tetrazole and 1,3,4-thiadiazole) were studied using single crystal X-ray diffraction. A thorough crystal chemical analysis of the structures of copper(I) π-complexes based on allyl derivatives of azoles allowed us to identify 55 ways of coordination constructions (and nodes) organizations, covering the range from isolated fragments with terminal anions to the polymeric frameworks. Quantum chemical DFT calculations (geometry optimization, electron structure calculation, calculations of dipole moment, hyperpolarizability and theoretical Raman and UV-VIS spectra) allowed to explain the main features of the π-complexes structures and their properties. Nonlinear optical (NLO) investigation of obtained crystalline copper(I) π-complexes ravealed a hight efficiency laser stimulated second harmonic generation (SHG) and third harmonic generation (THG).

Проведено дослідження вітчизняного противірусного препарату "Ізатізон" щодо можливості його впливу на імунну систему за умов in vivo та in vitro. З'ясовано, що основною причиною розширення спектру біологічної активності ізатізону є конформаційно-лабільна структура його головного діючого компонента - молекули метисазону, яка залежить від властивостей розчинника та мікрооточення. Виявлено основні закономірності впливу ізатізону на основні ланки імунної системи. Встановлено, що під дією препарату збільшується кількість клітин, які експресують антиген CD 69, відбувається індукція проліферації T- і B-лімфоцитів, посилення диференціювання пре-T-лімфоцитів, підвищення функціональної активності T-лімфоцитів, зокрема їх здатності до утворення лімфокінів. Доведено, що ізатізон значно посилює продукцію ІЛ-2 лімфоцитами, стимулює активність природних кілерів, метаболічну та фагоцитарну активність макрофагів, синтез ними ІЛ-1, підвищує бактерицидність сироватки крові, тобто сприяє посиленню неспецифічних факторів імунної системи. Зроблено припущення, що ізатізон має тімозиноподібну дію, активуючи переважно клітинний імунітет, що особливо суттєво для клітин, які приймають участь у процесах імунологічного захисту за наявності вірусних інфекцій. Закономірності та біологічна інтерпретація дії препарату "Ізатізон" визначено вперше.

  Скачати повний текст

Запропоновано відкриту та гнучку дидактичну систему вивчення фізико-математичних дисциплін у медичному ВНЗ, засновану на фундаментальній і професійній підготовці майбутніх лікарів і фармацевтів. На підставі історико-генезисного аналізу здійснено періодизацію етапів становлення фізичної освіти у даних ВНЗ. Проаналізовано концепції вивчення фізико-математичних дисциплін у зарубіжних країнах. Розроблено модель навчальної діяльності з трирівневою ієрархічною структурою. Обгрунтовано принципи модульного конструювання інтегрованої навчальної дисципліни "Медична та біологічна фізика". Розроблено принципи організації самостійної навчальної діяльності студентів з використанням проектної технології. Удосконалено систему діагностування навчальних досягнень студента. За результатами дослідно-експериментальної апробації доведено ефективність наведеної дидактичної системи.

  Скачати повний текст

Вивчено, оцінено та узагальнено агрокліматичні ресурси, які забезпечують отримання столового винограду для тривалого зберігання у всіх зонах республіки Молдови. Наведено біологічну та технологічну характеристики сортів винограду за їх якістю, лежкоздатністю та транспортабельністю. Розроблено прогнози ефективності зберігання винограду за умов теплозабезпечення, вологості, сонячної радіації природних зон, а також принципи створення сортового та екологічного конвеєрів виробництва і споживання столового винограду у період збору та зберігання. Удосконалено математичні підходи щодо визначення впливу метеорологічних факторів на лежкоздатність винограду.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню впливу ґрунтових гербіцидів на біоценоз за вирощування соняшнику. В умовах Лісостепу України в посівах соняшнику застосування Гезагард забезпечило ефективний контроль бур'янів (загальна біологічна ефективність – 90,97%, проти дводольних бур'янів – 95,6%). Внесення гербіцидів порушувало структуру мікробіоценозу ґрунту, знижувало загальну чисельність мікроорганізмів та спричиняло активність мінералізаційних процесів у 1,3 раза і деструкцію органічної речовини ґрунту в 1,2 раза. За застосування Гезагард зменшувалися загальна мікробна продуктивність на 5,2% контролю і на 11,4% порівняно з ґрунтом природної екосистеми. При цьому відбувалося зниження біологічної активності ґрунту за показниками емісії СО2 на 11,6% проти контролю. Встановлено негативну дію гербіцидів на розвиток і чисельність особин Lumbricus terrestris у ґрунті. Зафіксовано інгібування ацетилхолінестерази та активізацію синтезу глутатіон-S-трансферази у тканинах дощового черв'яка впродовж 1-ої доби контакту за внесення Харнес та лише на 7-му добу – за Гезагард.Застосування Гезагард забезпечило отримання врожайності зерна соняшнику 2,64 т/га, що переважало контроль на 23,9%, та було економічно вигідним (рівень рентабельності – 92,1%).^UThe thesis is devoted to the study of the influence of soil herbicides on the biocenosis for the cultivation of sunflower.Under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine in the sowing of sunflower, the use of Hezagard provided effective weed control (total biological efficiency – 90.97%, against dicot weeds – 95.6%).The introduction of herbicides violated the structure of soil microbiocenosis, reduced the total number of microorganisms and activated the activity of mineralization processes 1.3 times and the destruction of soil organic matter 1.2 times. The total microbial productivity decreased by 5.2% compared to control and by 11.4% compared to the soil of the natural ecosystem due to the use of Hezagard. At the same time, there was a decrease in soil biological activity in terms of CO2 emissions by 11.6% against control.The negative impact of herbicides on the development and abundance of Lumbricus terrestris individuals in the soil has been established. Inhibition of acetylcholinesterase and activation of the synthesis of glutathione-S-transferase in the earthworm tissues during the first day of contact with Harness and only on the 7th day according to Hezagard was observed.The use of Hezagard provided the sunflower seed yield of 2.64 t/ha, which was dominated by control by 23.9%, and was economically effective (profitability level was 92.1%).

  Скачати повний текст

Проведено мікробіологічне дослідження нових антисептичних препаратів: "Декаметоксин", "Офтадек", "Ціделон", "Норфлоксацин", "Аурісан", "Отосан", "Ріносепт". Експериментально обгрунтовано доцільність їх застосування у поєднанні з гентаміцином. Наведено результати вивчення чутливості бактерій до антибіотиків,а також швидкості формування резистентності госпітальних ізолятів стафілококу та ешерихій до лікарських антисептичних препаратів. Визначено вплив концентрацій водневих іонів і різного мікробного навантаження на властивості лікарських антимікробних препаратів. Експериментально встановлено вплив антисептичних препаратів на адгезивну здатність стафілококів, а також на гістологічну структуру тканин органа зору, печінки, серця, нирок тварин. Показано перспективність застосування декаметоксину, офтадеку, ціделону, норфлоксацину, аурісану, отосану, ріносепту для лікування та профілактики гнійно-запальних захворювань.

  Скачати повний текст

Встановлено, що N-ацильні похідні S-(2-метилхінолін-4-іл)-L-цистеїну відносяться до мало- та нетоксичних сполук. Визначено наявність антирадикальної активності синтезованих сполук. Доведено, що на моделі гострого токсичного гепатиту введення щурам похідних N-ацил похідних S-(2-метилхінолін-4-іл)-L-цистеїнів захищає клітинні мембрани від впливу гемолітичних агентів, стабілізує мембрани гепатоцитів, метаболічні процеси та детоксикуючу функцію печінки. Розроблено препаративний метод синтезу перспективного гепатопротектора - динатрієвої солі N-сукциноїл-S-(2-етокси-2-метилхінолін-4-іл)-L-цистеїну, досліджено її специфічну дію. Встановлено, що механізм гепатопротекторної дії сполуки реалізується за рахунок антиоксидантних властивостей.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження антирадикальної, антиоксидантної, мембраностабілізувальної, нейропротекторної активності S-заміщених похідних 2-метил-4-меркапто-8-метоксихіноліну та встановлено залежність між їх хімічною будовою та біологічною дією. Встановлено, що подовження на метиленову групу карбонового ланцюга в 4-му положенні гетероциклу та наявність гідроксигрупи в карбоновому ланцюзі посилює антиоксидантну та нейропротекторну активність. Розроблено оптимальний метод синтезу натрієвої солі 2-гідрокси-3-(8-метокси-2-метилхінолін-4-ілтіо)пропанової кислоти, проведено її доклінічні дослідження. На моделі окисного стресу in vivo (ішемія головного мозку) виявлено, що дана сполука проявляє виражену антиоксидантну й нейропротекторну дію, що перевищує ефективність еталону порівняння - пірацетаму.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню впливу грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на мінімальному обробітку грунту, на біологічні процеси та вміст сполук азоту в лучно-чорноземному вилугуваному грунті. Мінімальний обробіток підвищує біологічну активність, вміст мінерального азоту та азоту сполук, які легко гідролізуються, в шарі грунту 0-15 см і знижує в шарі 15-30 см. В шарі грунту 0-30 см - підвищується целюлозолітична активність, кількість педотрофів, та мікроорганізмів які синтезують полісахариди, в той же час пригнічується розвиток меланінсинтезуючих мікроорганізмів та нітрифікаційна здатність. В перші роки запровадження грунтозахисних технологій, які базуються на мінімальному обробітку, в орному шарі лучно-чорноземного грунту зменшується кількість доступних сполук азоту, але зниження врожайності досліджуваних культур не зафіксовано, а на озимій пшениц0 мало місце підвищення її відносно оранки. Застосування мінімального обробітку знижує собівартість та підвищує рівень рентабельності вирощування озимої пшениці, а також не знижує рівень рентабельності вирощування цукрових буряків і рекомендується для впровадження у Андрушівському природно-сільськогосподарському районі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі впливу антиоксидантів (АО) на ріст та розвиток експлантів томата in vitro. В результаті проведених досліджень показано, що АО здатні регулювати ріст коренів, пагонів, регенерацію з калусів і тому можуть використовуватися у складі живильних середовищ не тільки як антистресові речовини, а й у якості стимуляторів росту. Встановлена наявність істотних особливостей біологічної активності АО, різних за механізмом антиокислювальної дії (АО-інгібітори та речовини-відновники). Досліджені особливості реакції на додання АО до середовища різних типів експлантів. Найбільш перспективним стимулятором росту для мікроживців томата виявився синтетичний АО фенольної природи феноксан, використаний в культурі рослинних тканин in vitro вперше. Його застосування на основі добору оптимальних для конкретних видів та сортів концентрацій може бути рекомендовано для підвищення ефективності технологій мікророзмноження in vitro.

  Скачати повний текст

Вивчено стан мікробного ценозу, біологічних процесів, вмісту основних біогенних елементів у дерново-середньопідзолистому супіщаному грунті та продуктивності ячменю ярого. Зроблено комплексну мікробіологічну й агрохімічну оцінку впливу органічних, мінеральних, сидеральних добрив та їх поєднань у зерно-картопляній сівозміні. Встановлено кореляційні залежності між показниками біологічної активності та станом родючості дерново-середньопідзолистого супіщаного грунту. Доведено ефективність дії азотфіксуючого препарату на різних агрофонах та його вплив на функціонування грунтової мікробіоти, активність біологічних процесів та агрохімічні показники. Надано економічну й енергетичну оцінку використання різних видів добрив та бактеріального препарату під час вирощування ячменю ярого.

  Скачати повний текст

Вивчено біологічну активність кріоконсервованої сироватки кордової крові (СКК) у порівнянні з нативною СКК і замісною гормональною терапією в експериментальній моделі постгістеректомічного синдрому (ПГС). Обгрунтовано використання для лікування даної патології кріоконсервованої СКК за ефективних швидкостей заморожування й її зберігання у разі помірно низькій температурі. Одержані результати свідчать, що швидке заморожування СКК до -80 °С дозволяє запобігти можливій агрегації біомакромолекул і зберегти їх нативну конформацію, що у підсумку визначає збереження біологічної активності СКК у разі її застосування в експериментальній моделі ПГС. Показано, що зберігання СКК за температуру -80 °С протягом трьох місяців зберігає її здатність нормалізувати гормональну рівновагу за ПГС. Використання запропонованої температури (-80 °С) дозволяє зберігати та використовувати кріоконсервовану СКК у лікувальних установах, які не мають можливості утримувати низькотемпературні банки біологічних об'єктів на основі зрідженого азоту.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив замісників у шостому положенні хінолінового циклу та біля карбоксильної й аміногруп залишку L-цистеїну на антиоксидантну, токсичну, протиішемічну, гепатопротекторну й антимікробну активність сполук ряду 4-тіопохідних хіноліну. На підставі результатів прогнозу біологічної активності 4-тіопохідних хіноліну за допомогою комп'ютерної програми PASS показано, що похідні хіноліну є перспективним класом сполук з антиоксидантною, протиішемічною, гепатопротекторною та іншою дією. Установлено, що 4-тіопохідні хіноліну в дослідах in vitro мають властивості "пасток" супероксиданіону й гідроксилрадикалу у водному середовищі та ліпідній фазі. Показано, що досліджувані сполуки є мало- або нетоксичними та мають виражену антиоксидантну, протиішемічну та гепатопротекторну активність, знижуючи за умов in vitro показники окисного стресу у разі гіпоксії мозку та хронічної інтоксикації печінки, діючи, можливо, як молекули антиоксидантного захисту. Під час досліду наявність у 6-му положенні хінолінового циклу метоксигрупи збільшувала протиішемічну дію сполук, а етоксигрупи підвищувала гепатопротекторну активність.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми біологічної дії вітаміну PP та його похідних у нервовій системі. Виявлено факт існування специфічного зв'язування NAD "мембранною системою", яка представлена NAD-зв'язуючим білком. Визначено, що в ЦНС вітамін PP та NAD здійснюють модулюючу дію на процеси вивільнення та зворотнього поглинання серотоніну, дофаміну та ГАМК на моделях патологій нервової системи (PP-гіповітаміноз, хвороба Паркінсона, діабетична нейропатія). Встановлено наявність нікотинамідних динуклеотидів у синаптичних пухирцях та синаптосомах, а також системи синтезу та розпаду NAD у нервових закінченнях "пуринергічних відділів" головного мозку. Доведено важливу роль синаптичних пухирців нервових закінчень у прояві пресинаптичної модуляторної дії NAD. Знайдено, що NAD концентраційно-залежно впливає на трансмембранний потенціал плазматичної мембрани нервових закінчень. Коригуюча дія вітаміну PP та його похідних, ймовірно, здійснюється через NAD-зв'язуючий білок та їх участь в окисно-відновних та інших метаболічних процесах. Запропоновано гіпотезу щодо механізмів реалізації біологічної дії вітаміну PP та його похідних у нервовій системі.

  Скачати повний текст

Одним з механізмів біологічної дії низькоінтенсивного випромінювання міліметрового діапазону є збільшення функціональної активності системи опіоїдних пептидів, що є засобом успішної профілактики та корекції розвитку стрес-реакції та здійснюється за рахунок обмеження активності симпатоадреналової системи шляхом пригнічення процесів виділення та рецепції катехоламінів, шляхом підвищення показників неспецифічної резистентності й імунологічної реактивності, а також стимуляції утворення та виділення серотоніна та мелатоніна, тобто за рахунок потенціювання активації інших стрес-лімітувальних систем організму.

  Скачати повний текст

Встановлено параметри гострої токсичності оцтовокислих кальцію, кобальту та цинку, що мають місце після їх одноразового перорального надходження в організм теплокровних. Виявлено біологічну дію ксенобіотиків за умов хронічного цілодобового інгаляційного впливу на організм експериментальних тварин. Досліджено можливість виникнення віддалених наслідків їх впливу (ембріо- та гонадотоксичні ефекти).

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності дії N-оксиду 2,6-диметилпіридину за широкого діапазону його концентрацій у воді на життєздатність, біохімічні та цитологічні показники риб коропа (Cyprinus carpio L.) і білого товстолоба (Hypophtalmichthys molitrix Val.) на різних етапах онтогенезу. Виявлено, що ступінь токсичності N-оксиду похідного піридину залежить від концентрації у воді та тривалості впливу на організм, а також вікової чутливості ембріонів, личинок, цьоголіток риб. З'ясовано, що найбільш чутливими до дії препарату "Івін" є личинки коропа та білого товстолоба, менш чутливими - цьоголітки риб, найбільш витривалою - їх ікра. Виявлено, що за 24-х годинної експозиції летальні концентрації N-оксид 2,6-диметилпіридин становлять для ікри коропа 5 610,6 мг/л, для білого товстолоба - 645,2 мг/л, для їх личинок відповідно 81,9 і 67,9 мг/л, а цьоголіток коропа - 613,2 мг/л. Встановлено позитивну дію препарату "Івін" (N-оксид 2,6-диметилпіридин) за дії концентрацій 0,01 - 0,1 мг/л на процеси ембріонального розвитку ембріонів білого товстолоба, а за дії концентрацій 0,001 мг/л - коропа, зокрема, зафіксовано підвищення (на 6,5 - 15 %) життєздатності ікри на стадії вилуплення личинки, що пояснюється фунгіцидними властивостями препарату. Доведено, що відносно висока концентрація (100 мг/л) препарату викликає зупинку розвитку ікри риб внаслідок утворення генетично дефективних клітин з аномально великими ядрами. З'ясовано, що утворення даних клітин викликає порушення нормального перебігу диференціювання тканини на стадії закінчення гаструляції. Доведено, що підвищення концентрацій N-оксиду похідного піридину у воді викликає зниження вмісту нуклеїнових кислот і загального білка в тканинах риб. Виявлено різну чутливість організму личинок і цьоголіток риб до підгострої та хронічної дії препарату. За підгострої дії N-оксиду похідного піридину на організм риб зафіксовано значні енергетичні затрати на адаптаційні процеси, які обумовлюють підвищення процесів катаболізму над процесами анаболізму. Вперше досліджено цитотоксичний вплив N-оксиду 2,6-диметилпіридину на генетичний апарат клітин ембріонів риб. За хронічної токсичної дії N-оксиду похідного піридину виявлено зниження співвідношення РНК/ДНК зі зростанням вмісту препарату у воді. Зроблено висновок, що довготривала дія препарату призводить до послаблення метаболічних процесів у тканинах личинок, зокрема, порушень певних процесів нуклеїнового обміну та біосинтетичних процесів.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності спрямованості зміни стану мікробних ценозів чорноземів під впливом зрошення залежно від якості зрошувальних вод, тривалості й інтенсивності зрошення, структури сівозміни, застосовуваних агромеліоративних заходів, вихідних властивостей грунту. Досліджено динаміку та визначено темпи відновлення біологічних властивостей чорнозему звичайного після припинення зрошення. Розроблено та запропоновано систему біологічних показників для оцінювання агроекологічного стану зрошуваних грунтів. Встановлено вплив забруднення зрошувальних вод і грунту важкими металами на розвиток біодеградаційних процесів у чорноземі звичайному.

  Скачати повний текст

Запропоновано механізм дії абсцизової кислоти (АБК) і етилену за дії хімічних агентів і обезводнення. Виявлено, що під впливом 2,4-Д, етефону, ІОК, зеатину, гібберелової кислоти, піклораму, хлорхолінхлориду та діквату збільшується концентрація АБК у рослин. Показано, що одним з механізмів її швидкого накопичення є окиснювальне руйнування каротинів. Виявлено, що під впливом фізичних і хімічних факторів збільшується процес синтезу етилену рослинами. Установлено, що етилен і дікват ініціють процеси перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран, що підтверджено збільшенням кількості малонового діальдегіду та гідроперекисів ліпідів, зменшенням кількості ненасичених і збільшенням насичених жирних кислот, а також зменшенням фосфатидилхоліну й етаноламіну. На підставі попередньої обробки рослин АБК досліджено деструктивну дію етилену та діквату на вміст ліпідів і жирних кислот мембран, а також ростові процеси рослин. Зроблено висновок, що АБК є природним антиоксидантом рослин. Запропоновано молекулярні механізми взаємодії оксидантів і антиоксидантів за дії стресових чинників.

  Скачати повний текст