Досліджено правову природу адміністративних стягнень. Визначено місце адміністративних стягнень у системі заходів адміністративного примусу та в інституті адміністративної відповідальності. Співвіднесено поняття "адміністративний примус", "адміністративна відповідальність", "адміністративно-правова санкція", "адміністративне стягнення" та запропоновано авторське визначення останнього. Проаналізовано характерні ознаки адміністративних стягнень, які дозволяють провести відмежування їх від інших адміністративно-правових санкцій. Виокремлено комплекс характерних ознак, за якими серед широкого кола правових санкцій (у тому числі й економічних), передбачених чинним законодавством, можна виділити адміністративно-правові, та обгрунтовувати їх родову належність до адміністративних стягнень. Наведено додаткову аргументацію з питання віднесення юридичних осіб до суб'єктів адміністративної відповідальності. Аргументовано необхідність розмежування правових понять "адміністративне правопорушення" та "адміністративний проступок", а також запропоновано авторське бачення проблематики. Значну увагу приділено деяким аспектам відмежування основних і додаткових стягнень. Висвітлено питання належного законодавчого закріплення принципів застосування адміністративних стягнень. Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства з урахуванням результатів проведеного дослідження.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес становлення адміністративно-правового регулювання безпеки дорожнього руху в нашій державі. Наведено характеристику безпеки дорожнього руху як складового елемента національної безпеки України. Проаналізовано зарубіжний досвід у даній сфері, запропоновано авторське визначення адміністративно-правового регулювання безпеки дорожнього руху, визначено мету, завдання, принципи та функції такого регулювання. Окреслено коло суб'єктів, що здійснюють адміністративно-правове регулювання в даній сфері, наголошено на необхідності вдосконалення їх правового статусу. Сформульовано авторське бачення шляхів подальшого вдосконалення спеціального законодавства, розроблено відповідний перелік змін і доповнень до чинної нормативної бази.

  Скачати повний текст

Досліджено адміністративно-правові проблеми забезпечення суб'єктами владних повноважень реалізації права військовослужбовців на гідний рівень соціального забезпечення. Розглянуто історико-правові аспекти виникнення інституту соціального забезпечення військовослужбовців. Розкрито сутність адміністративних правовідносин у сфері реалізації права військовослужбовців на відповідний рівень соціального забезпечення. Висвітлено авторське бачення розділення функцій соціального забезпечення військовослужбовців між органами виконавчої влади. Запропоновано введення юридичної відповідальності за порушення у сфері соціального забезпечення військовослужбовців. Визначено роль держави в цьому процесі через розкриття повноважень органів державної влади в даній сфері.

  Скачати повний текст

Запропоновано розгляд альтового стилю у аспекті взаємодії трьох складових камерно-інструментального жанру. Змістовні характеристики інструментально-видового стилю визначено на підставі оригінального поняття "жанрові константи", що унаочнюється у визначенні ключової позиції інструментально-ансамблевого музикування - камерності з її атрибуціями у вигляді суб'єктивно-особистісного начала, поданого через форму гри у широкому та вузькому її тлумаченнях. Запропоновано оригінальну дефініцію поняття "альтовий стиль" в камерно-інструментальному музикуванні. Підкреслено, що формування даного різновиду видового інструментального стилю йшло саме у камерному ансамблі політембрового типу, де ролеві функції інструментів взаємозбагачувалися у напрямку від монофункціональної сталості до універсальної поліфункції широкого образно-виразового діапазону. Зазначено, що еволюція камерно-ансамблевого стилю відображувала процес змін ідейно-художніх спрямувань епох та індивідуальних стилів, що унаочнюється "віховими" з даної точки зору творами Г.Ф. Телемана, Й.С. Баха, В.А. Моцарта, Р. Шумана, Й. Брамса. Еволюційна "спіраль" у використанні альта демонструє у кінцевому підсумку синтетичне бачення інструмента, що послідовно втілювалось у альтово-стильових концепціях майстрів австро-німецької школи (класичний етап).

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості формування політичної думки української міжвоєнної еміграції в Європі, вплив на даний процес новітніх політичних ідеологій. Обгрунтовано систематизацію політичних поглядів носіїв ідеї державності. Визначено особливі та загальні риси запропонованих моделей державного будівництва. Здійснено порівняльний аналіз концепцій української державності через призму бачення представниками різних ідеологічних напрямків форми майбутньої держави, джерел та сутності розподілу влади. Досліджено зміст пропозицій щодо подолання причин бездержавності української нації, зокрема, ліквідації внутрішніх слабкостей українського визвольного руху.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження української прози, присвяченої трагічним подіям голодомору, проаналізовано ідейно-естетичні тенденції в зображенні штучного голоду 1932 - 1933 рр. Системно осмислено пласт української епіки про голодомор у зв'язку з творами есхатологічного характеру української та зарубіжної літератури. Розглянуто специфіку авторського бачення цього вияву тоталітаризму, естетичні та етичні засади епічного відображення голодних років доби сталінізму.

  Скачати повний текст

Показано доцільність застосування до музики сучасної феноменологічної інтерпретації тіла як не протипокладеного душі/духу, що полягає у можливості легітимізації тілесної компоненти у філософії музичної культури. Запропоновано тезу про античну предуготовленість людського тіла до мистецтва, яка є необхідною передумовою існування мистецтва взагалі та музики зокрема. Виявлено, що "потяг" до "замовчування" тіла в музиці зумовлений онтологічною розбіжністю між раціональним і чуттєвим, духовним і тілесним, іманентною всій європейській метафізичній традиції, і позначився на концептуальному баченні музики. Проаналізовано філософські тексти про музику Шеллінга та піфагорійців, Гегеля та Шопенгауера, Аристотеля, Платона та Канта та показано наявність стійких опозицій "душа/дух - тіло", "раціональне - чуттєве", "розумне задоволення - фізична насолода", де слабкий термін піддавався систематичному витісненню. Розкрито тенденції позитивної інтерпретації тілесного аспекту музичної реальності в текстах С.К'єркегора, Ф.Ніцше, Т.Адорно, що вказує на деструкцію опозиційних структур і дозволяє розглядати філософські передумови "музичної тілесності". Висвітлено генеалогічний зв'язок між тілесним досвідом освоєння світу й "антропоморфними" властивостями музичної мови. Запропоновано положення про темпоральну естетизацію слухацької тілесності у процесі музичного сприйняття, а також ідею про те, що в музичному творі містяться метазвукові перцептивно-афективні структури, які означують "позамузичні" смисли музичного дискурсу (наведено "робоче" визначення музичного перцепту й афекту), - в чому набули розвитку ідея Р.Інгардена про іманентність "емоційних якостей" музичного твору, а також ідеї Ж.Дельоза і Ф.Гватарі про "перцепт і афект" як "Форми думки" мистецтва.

  Скачати повний текст

На підставі концепцій суб'єктивної темпоральності виділено три антропологічні моделі співвідношення часу та суб'єктивності, які виходять за межі спільного бачення внутрішнього часу як тривалості й утворюють разом смисловий простір атропології тривалості. Показано, що дані моделі характеризуються акцентом на певному модусі часу, а саме: минулого, теперішнього або майбутнього, що зумовлює антропологічні характеристики. Модель "антропології пам'яті" експлікується на матеріалі філософії тривалості А. Бергсона, модель "антропології діалогу" грунтується на діалогічній філософії (М. Бубера, Ф. Розенцвейга, О. Розенштока-Хюссі, Ф. Ебнера), а модель "антропології Іншого" реконструйовано на підставі філософії Е. Левінаса. Досліджено трансформацію антропологічних характеристик у даних моделях тривалості. Увагу приділено аспекту інтерсуб'єктивності, виявлено його зв'язок зі сприйняттям тривалості та розглянуто як основний чинник процесу суб'єктивації. Запропоновано виділення антропологічних моделей тривалості як можливої методології аналізу сучасного стану філософської антропології. Проаналізовано поетику антропології тривалості як зміну мови, методів і умов побудови філософського та літературного тексту, зумовлену зміною парадигм теморальної антропології. На підставі аналізу поетики показано, що процес вкорінення у культурі антропологічних настанов відбувається як зміна мови висловлювання, спричинена трансформацією уявлення про суб'єктивну темпоральність.

  Скачати повний текст

Визначено лінгвістичний статус внутрішньої форми слова, з'ясовано її креативну суть. На підставі вивчення фактичного матеріалу (5 000 внутрішньоформних лексем, які входять до різних тропеїчних структур) розкрито функціональне навантаження внутрішньої форми слова у поетичному тексті (асоціативно-образну, креативно-регенерувальну, експресивно-відображальну, тропотвірну, когезійну функції). Проаналізовано асоціативні та образотвірні можливості внутрішньої форми слова, її конструювальні, аперцепційні, тропотвірні властивості, вплив на поетичний ідіостиль. На підставі аналізу текстів української поезії 1960 - 1990 рр. доведено, що результатом асоціативно-образного потенціалу внутрішньої форми слова у поетичному тексті є вторинне переосмислення, тропеїзація номінації, конструювання та аперцепційний фон семантики оказіонадізму та лексем-складників паронімічної атракції, оскільки внутрішня форма є одним із засобів креативного бачення "картини світу" автором та реципієнтом.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему взаємовідношення трансцендентальної антропології та феноменологічної онтології. Висвітлено особливості розуміння людського буття в екзистенціальній, трансцендентально- та структурно-орієнтованій філософії. Під час визначення предмету та методу вчення про буття та людину з'ясовано єдність і розбіжність антропології та онтології передусім стосовно феномену людського буття, спільного для обох вчень. Розробка цієї вихідної реальності призводить до ототожнення кола значень двох теорій. Акцентування різних сторін синкретичного світу людського буття виявляє певні розбіжності обох теорій людського буття. З'ясування способів і підстав такої акцентуації для визначення буття та сутності людини надає особливої актуальності даного дослідження. Наведено смислово-життєву оцінку результатам порівняльного аналізу. З'ясовано, що тема людини не може взагалі підкорятися проблематиці існування, тому наголошено на небезпеці недалекоглядного розуміння субординації двох близьких теорій. Таке розуміння призводить до звуженого бачення людини, її цінності та продуктів її діяльності, апелює до "буттєвих", об'єктивних обставин людських вчинків, а, отже, породжує безвідповідальність і пасивність. З'ясування особливого місця та ролі знання про людину серед інших онтологічних вчень дає змогу по-новому осмислити причини і характер сучасної кризи людства.

  Скачати повний текст

Досліджено витоки й еволюцію ідеології українського державотворення в середньовічну та ранньомодерну добу. Розглянуто розвиток ідеосфери слов'янських племен на території України в ранньому середньовіччі. Розкрито ідейні першочинники державотворення Русі, структуру давньоруської ідеології, актуалізовано питання її ефективності в Галицько-Волинській державі. Розглянуто Литовсько-Руський і Річпосполитий періоди в контексті еволюції ідеології державотворення в Україні. Розкрито вплив зміни юрисдикції Київської митрополії на еволюцію ідеології українського державотворення. Розглянуто проблему мазепинства в контексті еволюції ідеології державотворення в Україні. Висвітлено зміни ідеосфери Гетьманщини під дією ідеології імперського централізму. Розкрито роль малоросійської ідеології, запропоновано авторське бачення витоків комплексу меншовартості.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень. Величезну кількість комбінацій цих візуальних форм розглянуто як версії художнього проекту. Виявлено, що візуальне мистецтво переборює ситуацію "розсіювання" і хаосу в постмодернізмі, а на наступному етапі свого розвитку починає "вибудовувати" "горизонтальні" лінії у морфогенезі, що дозволяє всій морфологічній моделі сфери візуального набути стійкості.

  Скачати повний текст

Висвітлено внесок М.Максимовича у вітчизняну науку. Комплексно досліджено формування, розвиток і втілення історичних поглядів діяча - одного з представників нової генерації українських національних провідників, початок діяльності яких припадає на першу половину ХІХ ст. На підставі аналізу подій життя та наукового доробку вченого визначено історіософські засади його творчості, розкрито цілісне бачення історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.

  Скачати повний текст

Вперше в українській фольклористиці та літературознавстві зроблено спробу психологічної кореляції категорії героїчного у фольклорній традиції та художній літературі від давнини до сучасності. Створено типологію національного героя та виявлено еталон ідеалу героїчного в контексті символічої моделі поведінки, втіленої в художніх образах. Узагальнено та проаналізовано праці дослідників фольклорної героїки та літературознавців у контексті сучасних підходів до проблем національно-визвольних рухів, гуманізму людських стосунків, відображених у народній творчості та літературі. На тлі європейської фольклорно-літературної історії розглянуто проблему виконавської генези та інтерпретації духу, їх колективного відтворення. По-новому на конкретному матеріалі структуровано філософсько-естетичну систему української психології творення національного феномена героя, характеру, відтворення історичної дійсності. Досліджено еволюцію художніх стилів та форм втілення народного бачення героїчних ідеалів у дистальному вимірі фольклору та літератури. З використанням відомих і нововведених до наукового обігу книжкових та архівних джерел досліджено поетичну природу ліро-епосу в його дифузних процесах в літературі.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні проблеми створення і модифікації методів, алгоритмів і програм моделювання компонентів гнучких виробничих систем (ГВС), призначених для проведення радіологічного моніторингу за умов недетермінованого середовища в полях потоків гамма-випромінювання, утворених забруднюючими факторами у вигляді відкритих зосереджених і просторово розподілених джерел іонізуючого випромінювання. Запропоновано оригінальну методологію інформаційного моделювання ГВС радіологічного моніторингу, до основи якої покладено іконометричний підхід. Розроблено алгоритми отримання інформаційних моделей ГВС радіологічного моніторингу, а також створено новий клас приладів радіологічного моніторингу - систему візуалізації потоків іонізуючого випромінювання (систему гамма-бачення).

  Скачати повний текст

Досліджено історико-культурні, екосередовищні та рекреаційні складові гуманістично ресурсного потенціалу (ГРП) ландщафтних комплексів (ЛК). Запропоновано шляхи збереження гуманістично цінних ЛК регіону. Цьому має сприяти концепція історико-культурного каркасу ландшафтів регіону. Матеріальна й ідеальна сутності ГРП ландшафтів відображені на геокультурному фоні з використанням ландшафтознавчого, гуманістично-ландшафтознавчого й інших дослідницьких підходів, зокрема постнекласичного - через геообразне бачення. Сутнісно таке сприйняття ландшафтів є когнітивним, онтологічним та аксіологічним. Геообрази втілюють єдність об'єктивної природної та набутої історичної антропічної спадщини, вони опосередковано забезпечують історичний зв'язок між природою та суспільством. У виокреслених геопросторових вузлах використання та збереження ГРП ЛК наголошено на значущості ландшафтів давнього освоєння в історичній спадщині території Північного Причорномор'я, акцентовано на ландшафтній атрактивності "кімерійського міста" в межах Миколаєва.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано дидактичні умови формування просторових уявлень учнів початкової школи, що полягають в організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з використанням єдиної уніфікованої термінології й однозначності формування уявлень під час вивчення різних предметів, у збагаченні змісту інтегрованими знаннями, у забезпеченні наступності початкової школи з дошкіллям у цілісній системі формування просторових уявлень, у впровадженні диференційованого управління процесом формування просторових уявлень на основі різнорівневої системи завдань з застосуванням дослідницьких методів навчання під час вивчення всіх предметів у початковій школі. На основі вмінь читати графічні зображення та вмінь їх будувати визначено критерії та рівні сформованості просторових уявлень, їх повноти, осмислення, дієвості. Удосконалено зміст, форми та методи цілеспрямованого формування просторових уявлень та оперування ними у найрізноманітніших змодельованих нестандартних навчальних і життєвих ситуаціях, що попереджує виникнення помилкових уявлень на всіх етапах навчального процесу та забезпечує необхідний розвиток графічної, алгоритмічної грамотності, просторового бачення, мислення.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-теоретичне вивчення естетичного аспекту візуальної репрезентації. Зроблено спробу розкрити особливості її динаміки у класичній, модерністській і постмодерністській візуально-культурних парадигмах. У контексті своєрідності її історичних форм досліджено еволюцію візуальних моделей, а саме: класичної (дихотонічної), некласичної (природничо-наукової, абстрактної) та постнекласичної (синергетичної). Здійснено цілісний і системний аналіз розширення смислового змісту класичної візуальної репрезентації, що передбачає застосування понять "сприйняття", "візуальне мислення", "гештальт". Доведено, що радикальна відмова від традиційної онтології у сучасних дослідженнях візуальної репрезентації, глобальний поворот від центрації уваги на статиці до фокусування її на динаміці визначають способи естетичної інтерпретації у єдності досвіду візуального та метафізичного. Виявлено екзистенційну роль бачення у побудові онтології рухливої рівноваги.

  Скачати повний текст

Розкрито історичні обставини боротьби політичних партій і громадських організацій за державний суверенітет України у 1985 - 1991 рр. Уперше введено в обіг архівні документи, раніше опублікованих джерел. Висвітлено процес боротьби політичних партій та громадських організацій України за її державний суверенітет у 1985 -1991 рр. Проаналізовано бачення ними державного статусу України висвітлене у їх програмових документах. Показано здійснення ними цього бачення у практичній діяльності. Виявлено еволюцію поглядів політичних партій та політизованих громадських організацій України на питання її державного суверенітету. Показано їх внесок у здобуття Україною державної незалежності.

  Скачати повний текст

Розглянуто духовне християнство як явище релігійного життя України протягом XVIII - першої половини XIX ст. До напрямку духовних християн належать релігійні течії духоборів, молокан, христовірів, скопців, наявні в українських землях у період нового часу. Проаналізовано джерельну базу та історіографію проблеми XIX - початку XXI ст. і показано, що духобори та малокани виникли в Україні раніше, ніж у Російській імперії загалом у середині, а христовіри та скопці - наприкінці XVIII ст. Основними осередками мешкання духовних християн в Україні були території певних сучасних адміністративних територіальних утворень, а саме: Харківської, Дніпропетровської, Полтавської, Херсонської, Луганської, Чернігівської областей, а також Автономної Республіки Крим. Важливим чинником впливу на їх розвиток було російське імперське законодавство у релігійній сфері. Чинні в країні правові норми впливали на чисельність послідовників духовного християнства, їх кількість коливалась від 3 - 4 до 10 - 12 тис. його послідовників власне українських територій. Внаслідок наявності зовнішніх і внутрішніх чинників у середовищі духовних християн відбувався закономірний процес їх еволюції за трьома напрямками, а саме: розширенням соціального складу релігійних общин; нововведенням у віровченні, змінами у ставленні до центральної та місцевої влади. Послідовники духовного християнства в Україні створили оригінальну ідеологію, яка відображає їх бачення ідеалу суспільного та державного устрою, специфічні уявлення про навколишній світ і місце людини в ньому.

  Скачати повний текст