Дисертація присвячена дослідженню модуляції Na+-залежного накопичення та вивільнення глутамату, позаклітинного рівня останнього та екзоцитозу в нервових терміналях головного мозку щурів (синаптосомах) за умов помірної та глибокої гіпотермії. Отримані дані засвідчили, що гіпотермія викликає зниження швидкості накопичення і загальну кількість накопиченого нейромедіатору та екзоцитозу у нервових терміналях, однак не змінює його позаклітинний рівень. В умовах моделювання патологічного стану помірна та глибока гіпотермія ефективно знижує вивільнення L-[14C]глутамату з нервових терміналей через реверсну роботу глутаматних транспортерів. Зниження вивільнення глутамату з нервових терміналей, стимульоване активацією пресинаптичних іонотропних NMDA, AMPA та каїнатних рецепторів, та пригнічення гомообміну і гетерообміну глутамату свідчить про ефективну нейропротекторну дію помірної та глибокої гіпотермії. Результати доводять механізми нейропротекторного ефекту гіпотермії у випадках інсульту, при гіпоксичних/ішемічних ураженнях головного мозку та можливість комбінованого застосування гіпотермії з протисудомним препаратом леветирацетам та акцептором холестеролу МЦД для посилення нейропротекторної дії.^UIn the dissertation, the modulation of Na+-dependent accumulation and release of glutamate, its extracellular level and exocytosis were studied using rat brain nerve terminals (synaptosomes) under conditions of moderate and deep hypothermia. The data showed that hypothermia decreased the initial rate of L-[14C]glutamate uptake and accumulation and exocytotic release of L-[14C]glutamate from nerve terminals.Moderate and deep hypothermia effectively reduced pathological glutamate transporter reversal and release of L-[14C]glutamate through dissipation of synaptic vesicle proton gradient in presence of FCCP.Gradual dynamics of hypothermia-mediated decrease in synaptosomal L-[14C]glutamate release evoked by the receptor agonists NMDA-, AMPA-, and kainate has been demonstrated that can be of value for the justification of optimal temperature regimes in therapeutic hypothermia. NMDA-induced L-[14C]glutamate release from nerve terminals was higher in the presence of levetiracetam as compared to that without the drug. Despite levetiracetam effects decreased in hypothermia, combined application of hypothermia and levetiracetam resulted in higher NMDA-induced L-[14C]glutamate release from nerve terminals as compared to that without the drug. These effects were not revealed for synaptosomal AMPA- and kainate-induced L-[14C]glutamate release in the presence of levetiracetam at the similar concentration. Therefore, we first revealed that levetiracetam administration significantly mitigated a hypothermia-induced decrease in NMDA responses at the presynaptic level and can be used for the targeted neurocorrection to reduce side effects of therapeutic hypothermia in cardiac surgery. However, levetiracetam-mediated improvement of NMDA responses is not applicable in stroke, brain trauma and neonatal asphyxia therapies, where the main neuroprotective action of hypothermia is associated with prevention of damaging consequence of pre-existing acute glutamate exitotoxicity. In addition, we have studied neuroprotective feature of combined approach of cholesterol depletion of the plasma membrane of nerve terminals using methyl-beta-cyclodextrin (MCD) and hypothermia. It was shown that pathological transporter-mediated release of glutamate after treatment of nerve terminals with MCD was significantly reduced under hypothermia conditions. So, combined approach of cholesterol depletion of the plasma membrane and hypothermia demonstrated additive neuroprotective effect.The effect of MCD-conjugated γ-Fe2O3 nanoparticles on the release of L-[14C]glutamate from nerve terminals under hypothermia has been investigated. It has been demonstrated that MCD-conjugated nanoparticles reduced the initial rate of uptake and accumulation of L-[14C]glutamate by nerve terminals, and increased the extracellular level of L-[14C]glutamate. However, uncoated γ-Fe2O3 nanoparticles also have neuromodulatory effects in nerve terminals influencing uptake and the extracellular level of L-[14C]glutamate, so it was not confirmed that these parameters were changed through cholesterol removal only. Thus, in the dissertation work the influence of hypothermia on Na+-dependent transport of glutamate and exocytosis in the nerve terminals was studied. The obtained results proved mechanisms of neuroprotective effects of hypothermia in stroke, hypoxic/ischemic brain lesions and it was demonstrated that combined application of hypothermia and levetiracetam, and MCD in medicine can enhance neuroprotective effects.

У дисертації здійснено різноаспектне дослідження тижневика «The Economist» (Лондон, Велика Британія, 1843–), щільно інтегрованого в український інформаційний простір від початку незалежності України. Проаналізовано український та закордонний досвід вивчення пресової журналістики загалом і «The Economist-а» зокрема. Досліджено та визначено історико-функціональні особливості, основні тенденції розвитку тижневика, охарактеризовано специфіку функціонування на сучасному етапі. Здійснено тематико-типологічний аналіз видання як журналу новин, з'ясовано проблемно-тематичні особливості контенту, охарактеризовано його друковані й мережеві додатки. Особливу увагу звернено на форми присутності тижневика в українському інформаційному просторі. Виявлено та охарактеризовано найбільш резонансні для українського соціуму публікації «The Economist-а», присвячені українським реаліям. Проаналізовано особливості висвітлення української проблематики (суспільна, політична, економічна, культурна), простежено характер сприйняття й розуміння цього контенту в українському масмедійному середовищі. Визначено тематичну стратифікацію публікацій тижневика в українських друкованих масмедіа, а також систематизовано різновиди запозичень журналістів з його матеріалів (цитування, покликання, повнотекстові та фрагментарні передруки)^UThe thesis is devoted to a study of «The Economist» weekly (London, Great Britain, 1843–) which became widely integrated into the Ukrainian information space after Ukraine got the independence. The works of Ukrainian and foreign researchers on press journalism and particularly, «The Economist» have been analyzed. The main historical aspects and functions, the main tendencies in the weekly's development were researched and determined, especially today's activity. The thematic and typological analysis of the publication as a news magazine was carried out, the problems and thematic characteristics of its content were outlined, especially of its printed and digital versions. Particular attention was paid to the forms of the weekly's presence in Ukrainian information space. Articles covering news from Ukraine, which occurred to be the most resonant for the Ukrainian society were revealed and characterized. The main approaches in covering the Ukrainian social, political, economic and cultural issues are analyzed, as well as the perception and understanding of this content in the Ukrainian mass media environment was traced. Weekly's publications in Ukrainian printed mass media were divided after subject and thematic principles, as well as the way which Ukrainian media and journalists use The Economist's content (citations, full-text and fragmentary reprints).The practical value of the work lies in the introduction into scientific circulation in Ukraine of English-language works of foreign researchers on the history and practical aspects of the world, and particularly the British journalism of the 19th – early 21th centuries; identified and characterized the most resonant for Ukrainian society publications from «The Economist» on Ukraine (more than 819 articles), which allowed to analyze the features of coverage of Ukrainian issues (social, political, economic, cultural) by «The Economist» specific foreign press releases, and thus trace the way of understanding of this content in the Ukrainian mass media environment. The specifics of the use of materials of the British weekly by Ukrainian journalists, which consists in citing, quoting, full-text and fragmentary reprints from «The Economist», which contributes to the objectivity of the issues covered and strengthens the arguments of Ukrainian publications. The work shows the differences in typological approaches in referring publications to certain types of edition.The research will contribute to the improving of information, analytical and professional skills of journalists, to the development of a certain algorithm in the work of the mass media. The proposed basic model of studying the press in historical, functional and typological aspects can be used in historical-bibliographical and press studies of the history of modern journalism; in the educational process as materials for training courses for training specialists in journalism

Дисертаційне дослідження присвячене Байройтському фестивалю (Bayreuther Festspiele), заснованому 1876 року композитором Ріхардом Вагнером (Richard Wagner, 1813–1883) з метою виконання власного доробку, а саме тетралогії «Перстень нібелунга», виконання якої за задумом композитора вимагало особливих сценічних умов, втілених у театральному приміщенні Фестшпільхауз (Festspielhaus). Його ідеї щодо реформування мистецтва мали в основі практичний досвід роботи у різних театрах, викликали необхідність віднайти нові засоби сценічного втілення музичної драми, яку композитор розробляв більшу частину свого життя та теоретично обґрунтував у ряді робіт.Протягом свого існування фестиваль проходив через різні періоди, обумовлені загальними соціально-історичними змінами та постаттю керівника, який визначав стильові засади функціонування мистецького процесу та втілюваного репертуару. Розпочата Р. Вагнером фестивальна діяльність, за керівництва якого було проведено два фестивалі, продовжилась його нащадками та отримала нові виміри, викликані розширенням переліку виконуваних творів з доробку митця, зміни принципів їх інтерпретації та театрально-сценічних засобів.Досліджено історичні передумови організації фестивалю, які спонукали Р. Вагнера спершу до теоретичного обґрунтування необхідності реорганізації мистецтва, що, на його думку, опинилось у вкрай жалюгідному становищі та перетворилось на розвагу, а потім до дій задля практичної реалізації свого задуму, від моменту проголошення якого до фактичного втілення минула чверть століття. Теоретичні роботи композитора ґрунтувалися на досвіді, який він здобув з молодих років, працюючи у різних провінційних театрах німецьких держав. Розуміючи причини низького мистецького рівня більшості колективів, які були викликані низкою факторів, Р. Вагнер задумав здійснити реформу, метою якої було створення принципово нового театру, орієнтиром до якого композитор обрав античну драму. Час роботи Р. Вагнера як капельмейстера у Дрезденській королівській опері став джерелом управлінського досвіду великою театральною установою та сприяв більш чіткому розумінню способів втілення реформи, основи якої оприлюднив у публіцистиці кількома роками пізніше, що стало дороговказом до створення фестивалю.Розглянуто практичні дії, які сприятимуть оновленню традиційної опери і її перетворенню на симфонізовану музичну драму, простежено шлях від моменту публікації їх теоретичного обґрунтування до етапів послідовного втілення інноваційної програми. Композитор приступив до реалізації свого творчого задуму, почавши з написання літературної основи масштабного твору, який в результаті став тетралогією «Перстень нібелунга». Однак перспективи її постановки та виконання з’явились у Р. Вагнера лише після зустрічі з королем Баварії Людвигом ІІ, палким шанувальником вагнерівських творів, який виявив готовність підтримати і фінансувати його проект. Разом вони обговорювали ідею будівництва фестивального театру в столиці Баварії Мюнхені. Втім, придворне середовище та інтриги змусили композитора полишити Мюнхен та зруйнували надію на побудову там театру, призначеного для виконання Тетралогії. Фактично це було вигнанням і вимушеним кроком з боку короля, який все ж не позбавив Вагнера своєї прихильності.Реалізація фестивальної ідеї відбулася у більш скромному затишному місті Байройт, яке більше за Мюнхен відповідало вимогам митця. Тривалий будівельний процес, який відбувався в умовах крайнього фінансового дефіциту та не раз опинявся на межі зриву, був вдало завершений 1876 року, коли Фестшпільхауз відкрив свої двері для відвідувачів, які прибули у Байройт з різних країн. Весь цикл був повтореним під час першого фестивалю тричі. Фестиваль одержав широкий розголос у міжнародній пресі і став подією непересічного художнього значення. Однак фінансовий дефіцит після його проведення не дав можливості продовжувати діяльність протягом наступних п’яти років, які були використані для написання та постановки 1882 року «Парсіфаля». Наголошується на тому, що цей останній в доробку митця твір, названий "святковою сценічною містерією" створювався з урахуванням особливих акустичних і сценічних умов фестивального театру і був призначений автором виключно для виконання у Фестшпільхаузі.^UThe dissertation study is devoted to the Bayreuth Festival (Bayreuther Festspiele), founded in 1876 by the composer Richard Wagner (Richard Wagner, 1813–1883) in order to perform his own work, namely the tetralogy "The Ring of the Nibelung" according to the composer's plan, it has required special stage conditions being embodied in the Festspielhaus. His ideas about reforming art were based on practical experience of his work in various theaters. They were born out of necessity to find the new means of stage embodiment of musica drama, developed by composer most of his life and been theoretically substantiated in a number of works.The festival went through different periods, determined by general socio-historical changes and the figure of the leader, who determined the stylistic principles of the functioning of the artistic process and repertoire. The festival activity started by R. Wagner leadership on two festivals having been continued by his descendants and acquired new dimensions such as the list of performed works from the artist's attainment, changes in the principles of their interpretation and theatrical and stage means.The historical prerequisites have been studied in terms of the organization of the festival, prompted R. Wagner to theoretically justify and the need to reorganize art, that been in extremely miserable situation and turned into entertainment, then to actions for the practical implementation of his plan. A quarter of a century had passed from its announcement to the actual implementation. The theoretical works of the composer were based on the experience he gained from his youth, working in various provincial theaters of the German states. Understanding the reasons for the low artistic level of most theatrical groups caused by a number of factors, R. Wagner decided to carry out a reform, the purpose was to create a fundamentally new theater, chosen ancient drama as a reference point by composer. R. Wagner's time as Kapellmeister at the Dresden Royal Opera became a source of experience in managing a large theater institution and contributed to a clearer understanding of the ways to implement the reform, the basics were published in journalism a few years later and became a signpost for the creation of the festival.Practical actions were considered from point of view to reform the opera and its transformation into a symphonized musical drama, the path from the publication of the theoretical justification to the stages of the successive implementation the innovative program. Composer began to implement his creative idea, starting with writing the literary basis of a large-scale work, which eventually became the tetralogy "The Ring of the Nibelung". The prospects of its production and performance appeared to R. Wagner only after meeting with King Ludwig II of Bavaria, who was an ardent admirer of Wagner's works, expressed his willingness to support and finance his project. Together they discussed the idea of building a festival theater in Munich, the capital of Bavaria. The courtiers and intrigues forced the composer to leave Munich and destroyed his hope of building certain theater intended for the performance of the Tetralogy. While in exile, he was forced to part with the ideas of building a theater, although the king never deprived Wagner of his favor, but the idea encountered difficulties.The realization of the festival took place in the more modest city of Bayreuth, that was more well-acceptable for artist`s requirements than Munich. The long construction process took place in conditions of extreme financial deficit and more than once found itself on the verge of collapse. It was successfully completed in 1876, when the Festspielhaus opened its doors to visitors who arrived in Bayreuth from various countries. The whole cycle was repeated three times during the first festival. The festival received wide publicity in the international press and became an event of unparalleled artistic importance. The financial shortfall after first festival caused it`s couldn't held for the next five years. The years were used to write and stage “Parsifal” in 1882. The last work of the artist was called "holiday stage mystery", was created taking into account the special acoustic and stage conditions of the Festspielhaus and was intended by the author exclusively for performance here.

Сучасний стан розвитку психологічної науки ставить перед науковцями завдання всебічного дослідження проблеми міжособистісної взаємодії на всіх рівнях її функціонування. Зважаючи на те, що становлення особистості та її розвиток відбувається в просторі сімейного середовища, проблема внутрішньосімейної взаємодії трансформується в психологічний феномен, потреба у вивченні якого проявляється в різних галузях психології.Увагу до вивчення дефініції феномену ревнощів шлюбних партнерів проявляють дослідники різних сфер наукових знань, насамперед психології, культурології, медицини, права та юриспруденції, що вказує на міждисциплінарний характер досліджуваного явища. Водночас, можна спостерігати певну методологічну невизначеність і поверховість накопичених знань у дослідженні проблеми ревнощів як системного та структурно-динамічного феномену особистості. Відомо, що переживання особистістю ревнощів є сильним афективним почуттям, яке призводить до складних конфліктів, викликає стресові стани та глобально деформує стосунки між людьми. Зазвичай, ревнощі виникають у ситуаціях соціальної взаємодії і можуть посилюватися в результаті ситуацій, що пов'язані з втратою престижу, при невдачах, загрозі гідності особистості тощо. Окрім того, різні ситуації та події, що дезорганізують особистість і причиною яких є переживання ревнощів, свідчать про те, що сфера зазначеної проблематики виходить за традиційні межі проявів ревнощів (романтичні ревнощі в стосунках шлюбних партнерів). Так, сьогодні спостерігається значна кількість ситуацій, які охоплюють всі сфери життєдіяльності особистості, наприклад, переживання ревнощів у родинних і дружніх стосунках, у професійній сфері та між людьми в спорті, науці, мистецтві, політиці тощо.У рамках дисертаційного дослідження здійснюється розгляд дефініції ревнощів у партнерів, які перебувають в офіційному шлюбі. Сімейні стосунки здатні реалізовуватись у різних формах, серед них, на перший погляд, негативні прояви ревнощів шлюбних партнерів. Тому ревнощі як об'єкт психологічного дослідження можуть слугувати джерелом висвітлення негативних тенденцій у сімейних стосунках.Розроблена та апробована програма психологічної корекції прояву ревнощів у шлюбних партнерів «Антиревнощі» спрямована на психологічну корекцію ревнощів у шлюбних партнерів, яка містить роботу із самооцінкою, агресією, стресом, тривогою в сім'ї. Доведено ефективність цієї програми, зокрема: повторна психодіагностика шлюбних партнерів експериментальної групи виявила достовірне покращення показників (зменшення кількості респондентів з високим загальним рівнем ревнощів) (Мх = 19,25 – показники експериментальної групи до впровадження програми, Мх = 13,05 – показники експериментальної групи після впровадження програми), тоді як результати кореляційного аналізу контрольної групи свідчать, що достовірних змін у ній не відбулося.^UThe current state of development of psychological science puts before scientists the task of a comprehensive study of the problem of interpersonal interaction at all levels of its functioning. Due to the fact that the formation and development of personality take place in the space of family environment, the problem of intrafamily interaction is transformed into a psychological phenomenon, the need to study of which is manifested in various branches of Psychology. Researchers from various fields of scientific knowledge (first of all) of Psychology, Culturology, Medicine, Law and Jurisprudence, pay attention to the study of the definition of the phenomenon of jealousy of marriage partners, which indicates the interdisciplinary nature of the studied phenomenon. At the same time, it is possible to observe a certain methodological uncertainty and superficiality of the accumulated knowledge in the study of the problem of jealousy as a systemic and structural-dynamic phenomenon of personality. It is known that the person's experience of jealousy is a strong emotional feeling that leads to complex conflicts, causes stress and distorts relationships between people globally. Jealousy usually arises in situations of social interaction and can be exacerbated by situations involving loss of prestige, failure, threats to personal dignity, and so on. In addition, various situations and events that disrupt the personality and are caused by the experience of jealousy, indicate that the scope of this mentioned issue goes beyond the traditional boundaries of jealousy (romantic jealousy in relations of marriage partners). Yes, today there is a significant number of situations that cover all areas of personal life, such as jealousy in family and friendships, in the professional sphere and between people in sports, science, art, politics and so on. The dissertation research examines the definition of jealousy in partners who are officially married. Family relationships can be realized in various forms. Among them, at first glance, threre are negative manifestations of jealousy of marriage partners. Therefore, jealousy as an object of psychological research can serve as a source of coverage of negative trends in family relationships. The developed and tested author's program «Antijealousy» is aimed at the psychological correction of jealousy of marriage partners, which includes the work with self-esteem, aggression, stress, anxiety in the family. The effectiveness of this program is proved, in particular: repeated psychodiagnostics of marriage partners of the experimental group has revealed a significant improvement (reduction of the number of respondents with a high general level of jealousy) (Mx = 19.25 – indicators of the experimental group before the program implementation, Mx = 13.05 – indicators of the experimental group after the implementation of the program), while the results of correlation analysis of the control group show that there have not been any significant changes in it.The scientific novelty of the obtained results is that for the first time: the psychological features of the polydeterminacy of the emotional content of jealousy, namely, the complex of subjective and objective factors, are determined, substantiated and experimentally tested. Among the objective factors, the leading role is played by the gender of the marriage partners, the experience of their married life. Among the subjective factors, the main role of the emotional and valuable spheres of the respondents has been determined, in particular, the feedback between the self-esteem of spouses, family anxiety and levels of aggression and the level of jealousy manifestation in family relationships of marriage partners.

У дисертації представлено цілісну концепцію дослідження психології фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. Зазначено, що фасилітативна взаємодія спрямована на суттєве поліпшення індивідуальних результатів пізнавальної діяльності завдяки співучасті в ній іншої людини. Під фасилітацією ми розуміємо особистісно зорієнтований підхід, що виражається у глобальному почутті довіри до людини, в тенденції до особистісного зростання, розвитку та реалізації її індивідуального потенціалу.Виокремлено компоненти фасилітації, покликані створити такий мікроклімат у колективі, який забезпечував би особистісне зростання і розвиток: справжність, «природність», щирість особистості; конгруентність; прийняття своєї особистості та особистості іншої людини, дбайливе ставлення до неї і позитивне прийняття цієї людини – навіть у разі визнання її недоліків; емпатійне розуміння. Показано, що фасилітативна взаємодія є досить специфічним різновидом активного переходу поведінкових патернів у стійкі сенсові структури, що забезпечують зміну особистості як школяра, так і самого педагога.Визначено типи фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. На основі результатів емпіричного дослідження з'ясовано психологічні особливості, умови, чинники та закономірності організації продуктивної фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти.Ключові слова: фасилітативна взаємодія, поведінкові патерни, інтенційність, референція, пресуппозиції спілкування, щирість особистості, конгруентність, емпатійне розуміння.^UThe dissertation presents a general conception of the research of the psychology of facilitative interaction in the pedagogical process at secondary schools. By facilitation, we mean a personality-oriented approach, which is expressed in a global sense of trust according to another person, when it was displayed the tendency to personal growth, to the development and realization of his/her individual potential. The components of facilitation were designed. They have a purpose to create such a microclimate in staff, which would ensure personal growth and development: authenticity, “naturalness”, sincerity of the person; congruence; acceptance of one's own personality and the personality of another individual, careful attitude to him/her and positive acceptance of this person even in a case of recognition of his/her shortcomings; also empathic understanding. The types of facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools were determined. As a result of the research the theoretical model of productive facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools was created, its components were established: methodological, semantic, technological, criterion and personal-value ones. The functions of facilitative interaction were defined. The psychological mechanisms by which the frame scenario of facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools were determined: the mechanism of strengthening a pragmatic content of questions and their functional plan, the mechanism of linear organization of facilitative interaction, the mechanism of predictability of implicit questions, the mechanism of pragmatic modality.Taking into account the results of the experimental research, a structural-functional model of forming the readiness of schoolchildren for facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools was built. This model consists of five blocks: a target one, the methodological block, a semantic one, also the technological and effective blocks. In the process of the experiment, the effectiveness of the facilitative program for the formation of pupils' readiness for facilitative interaction was confirmed. The psychological training “Formation of readiness of schoolchildren for facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools” was developed and tested during the moulding experiment. It contains three blocks of exercises that actualize the motivational, semantic and operational components of pupils' readiness for facilitative interaction.Keywords: facilitative interaction, behavioural patterns, intentionality, reference, presuppositions of the communication, sincerity of the person, congruence, empathic understanding.

Досліджено особливості формуванняч мови преси на початку XX ст., а також мову кращого зразка української журналістики даного періоду. Визначено роль у цьому процесі мецената, видавця Є.Чикаленка. На прикладі щоденної газети "Рада" проаналізовано мовні особливості преси цього періоду. Охарактеризовано орфографічні риси "Ради", що відзначаються певною послідовністю. З'ясовано, що газета друкувалась фонетичним правописом і належала до видань Наддніпрянської України не лише за територіальною, але й мовними ознаками. Досліджено лексичний склад "Ради", що певною мірою відображав реалії тогочасного життя, характеризувався високим рівнем розвитку, свідчив про намагання редакторів, журналістів поєднати образність, емоційність і логічність, точність викладу. Для цього використовувались найрізноманітніші мовні засоби, зокрема багатозначність, тропи (синоніми, пароніми, епітети). Визначено синтаксичні засоби (прості, ускладнені речення різних типів), за допомогою яких на сторінках "Ради" досягалась певна мета, а саме: інформувати та справляти вплив на читача.

  Скачати повний текст

Висвітлено життя та діяльність відомого просвітителя караїмів і кримських татар середини XIX - початку XX ст. І.І.Казаса. З використанням численних джерел та на підставі синтезу історіографічної спадщини з даної проблеми зроблено висновок про особливе значення цієї неординарної особистості у суспільно-політичному та просвітянському русі караїмського та кримськотатарського народів. Охарактеризовано роль І.І.Казаса у створенні учбових закладів нового типу, розробці учбово-методичної літератури з використанням останніх наукових досягнень. Проведено компаративний аналіз політичних, соціально-економічних передумов розвитку російської державної системи освіти караїмів та кримських татар. Розглянуто діяльність І.І.Казаса у рамках Таврійської вченої архівної комісії - публікації ним різноманітних статей, архівну та музейну роботу, пропаганду історичних знань серед населення Криму. Відзначено, що просвітницька діяльність І.І.Казаса відображена його роботою з видання періодичної друкарської продукції, науково-популярних статей та поетичних творів. Наголошено, що діяч здійснив вагомий внесок у становлення кримсько-татарської національної преси.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення наявних відомостей охарактеризовано життєвий і творчий шлях І.О.Родіонова, простежено його ідейно-творчу еволюцію. Проаналізовано роман "Наше преступление" у контексті російської прози кінця XIX - початку XX ст., присвяченої сільській темі. Висвітлено діяльність письменника як воєнного публіциста. Проаналізовано роман "Жертвы вечерние" у зіставленні з творами про громадянську війну російських радянських письменників. Охарактеризовано І.О.Родіонова як творчу індивідуальність, визначено найважливіші особливості його творчого методу. Надано об'єктивну оцінку літературної спадщини митця, її місця та значення в російській літературі XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено постать І.Ф. Кураса - визнаного науковця-дослідника, організатора науки, відомого політика, особистості. Встановлено, що його діяльність сприяла зростанню загального престижу й авторитету вітчизняної науки не лише в Україні, але і за її межами.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження ідейно-політичних процесів в українських партіях у контексті альтернатив революційної доби 1917 - 1920 рр. З'ясовано причини й особливості міжпартійної та внутрішньопартійної боротьби щодо вибору шляхів суспільно-політичного розвитку України. Базуючись на архівних матеріалах, тогочасній пресі, історіографічних джерелах систематизовано весь наявний політичний спектр доби революції - від лівих до правих партій (не лише на загальнопартійному рівні, а й на рівні фракцій, течій, груп). Здійснено критичний аналіз політичних доктрин українських партій. Визначено їх соціальну базу, регіональну розгалуженість і чисельність. Висвітлено діяльність партій у державних і опозиційних структурах. З'ясовано особливості формування багатопартійності в Україні на різних етапах революції.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексну характеристику ідеологічного дискурсу (ІД) як типу інституціонального дискурсу, що об'єктивується в інформаційному просторі англомовної редакційної статті. Виділено ідеологему як домінантний тип концептів ІД, з'ясовано її характерні риси та властивості, способи маніфестації у тексті. Описано метод дискурс-аналізу, що дозволяє розглянути особливості ІД на рівні глибинних і поверхневих структур. Виявлено та проаналізовано ключові комунікативні стратегії ІД, реалізація яких забезпечується різними комунікативними тактиками, та синергетичний вплив яких скеровує інтерпретацію повідомлення у закладеному адресантом руслі.

  Скачати повний текст

Досліджено питання взаємозв'язку семантики та прагматики мовного знака та його адекватного відтворення в міжкультурній комунікації. Розглянуто вплив соціального чинника на лінгвістичну ситуацію, що відображено у пресі і, відповідно, у політичному дискурсі. Розвинуто поняття ключових слів поточного моменту, виділено лінгвістичну ознаку "сакралізації" і "десакралізації" слів. Визначення соціальних конотацій здійснено з позицій нового підходу, на підставі якого вони розглядаються не як класове, а як політичне оцінне явище. Наведено лексичні та семантичні інновації, відсутні в лексикографічних довідниках. Семантична структура соціально актуальних одиниць політичного словника становить єдність ідеологічного та національно-культурного компонентів, що передають певну когнітивну та прагматичну інформацію, збереження якої в міжкультурному спілкуванні забезпечує адекватне розуміння політичного повідомлення комунікантами. Лексико-семантичний аналіз визначає обов'язкові комунікативні елементи, необхідні для еквівалентного сприймання соціально-політичної інформації та надлишкові елементи, зумовлені системою мови, дискурсними та культурними рамками.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню іконопису І. Їжакевича, створеному у 1940–1950-х роках для храмів міста Києва та околиць. Мета роботи – виявити нові та систематизувати наявні відомості стосовно ікон І.С. Їжакевича 1940–1950-х років, їх художніх особливостей, техніки та технології; охарактеризувати живописну манеру останнього періоду його творчості; на основі отриманих результатів уточнити атрибуцію ряду ікон, що йому приписуються; сформулювати методологію реставрації творів сакрального живопису І. Їжакевича, виходячи з виявлених у процесі дослідження особливостей.Аналіз наукової розробки обраної теми підтвердив відсутність ґрунтовних праць та наявність значних розбіжностей у попередніх дослідженнях, що спираються здебільшого на згадки парафіян та служителів храмів та/або поверховому візуальному дослідженні в несприятливих умовах діючих храмів. Усебічне дослідження ікон 1940–1950-х рр. здійснено в діючих храмах: Покрова Пресвятої Богородиці на Пріорці, Свято-Макаріївській на Татарці, Свято-Покровській Подільській церкві. Додатково розглядаються ікони, відповідність яких періоду, що досліджується, поки не була підтверджена: окремі ікони храмів Вознесіння Господнього на Деміївці, Серафима Саровського в Пущі-Водиці та іконостасу домової церкви митрополичої резиденції (нині – Патріархії УПЦ КП), що знаходиться на вул. Євгена Чикаленка, 36 (нині в приміщені Патріархії діє Парафія Святого Філарета Милостивого).Для уточнення атрибуції залучені архівні джерела – документи та твори, що зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтва України, Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Центральному Державному історичному архіві України, а також окремі твори з Національного художнього музею України, Музею однієї вулиці (м. Київ), Національного музею ім. А. Шептицького (м. Львів); дипломні та курсові роботи кафедри техніки та реставрації творів мистецтва та кафедри теорії та історії мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.Наукова новизна полягає у тому, що вперше проаналізовано й узагальнено наявні матеріали стосовно сакральної спадщини І. Їжакевича 1940–1950-х років; досліджено відмінні риси живописної манери митця зазначеного періоду, що дозволило визначити експертні ознаки його індивідуального творчого почерку, розрізнити ікони майстра та його учнів; здійснено ґрунтовне взаємодоповнююче мистецтвознавче та техніко-технологічне дослідження ікон 1940–1950-х років в означених храмах; досліджено стилістичні особливості іконопису І. Їжакевича пізнього періоду та її кореляцію зі всією творчістю митця; на базі отриманих результатів створено актуальні рекомендації стосовно зберігання ікон І. Їжакевича в умовах діючих храмів й особливостей їх консервації та реставрації.^UThe dissertation is devoted to the study of the icon painting by I. Yizhakevych created in the 1940s and 1950s for churches located in Kyiv and its surroundings. The purpose of the paper is to discover new and systematise existing information about the icons by I. S. Yizhakevych of the 1940s-1950s, their artistic peculiarities, technique and technology; characterise the painting style of the last period of his work; establish the attribution of a number of icons attributed to him based on the obtained results; formulate the methodology of the restoration of sacred art pieces by I. Yizhakevych, based on the peculiarities revealed in the process of research.The analysis of the scientific development of the chosen topic confirmed the lack of thorough works and the presence of significant discrepancies in previous studies, which are mostly based on the mentions of parishioners and church ministers and/or superficial visual research under unfavourable conditions of operating temples. A comprehensive research of the icons of the 1940s and 1950s took place at operating churches: Church of the Intercession of the Holy Mother of God in Priorka, Church of St. Macarius in Tatarka, Podilskyi Church of the Intercession. In addition, the paper considers the icons that have not yet been confirmed to be related to the researched period: Individual icons of the Churches of the Ascension of the Lord in Demiivka, Church of St. Seraphim of Sarov in Pushcha-Vodytsia, the iconostasis of the church of the metropolitan residence (now – Ukrainian Orthodox Church – Kyiv Patriarchate) located at 36 Yevhena Chykalenka Str. (now the Parish of Saint Philaret the Merciful operates in the premises of the Patriarchate).To establish the attribution, archival sources were involved – documents and works stored at the Central State Archives Museum of Literature and Art of Ukraine, the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, the Central State Historical Archives of Ukraine, as well as individual works from the National Art Museum of Ukraine, the One Street Museum, (Kyiv), A. Sheptytskyi National Museum (Lviv); thesis and term papers of the department of techniques and restoration of works of art and the department of theory and history of art of the National Academy of Fine Arts and Architecture.The scientific novelty consists in the fact that the available materials, related to the sacral heritage of I. Yizhakevych dated back to the 1940s and 1950s., have been analysed and summarised for the first time; distinctive peculiarities of the artist’s painting style of the specified period were studied, which made it possible to determine the expert signs of his individual creative technique, distinguish the icons of the artist and his students; a thorough complementary art historical, as well as technical and technological study of the icons of the 1940s-1950s in the specified temples was carried out; the stylistic features of I. Yizhakevych’s icon painting of the late period and its correlation with the artist’s entire work were studied; based on the obtained results, relevant recommendations were created regarding the storage of I. Yizhakevych’s icons at operating churches and taking into account the peculiarities of their conservation and restoration.

Актуальність теми дослідження обумовлена тим величезним впливом, який глобалізація робить як на культуру суспільства в цілому, так і на стильові засади індивідуальної музичної творчості. Позначившись на межі ХІХ –ХХ століть, сьогодні глобалізаційні процеси майже повністю змінили культурну мапу світу, стерши кордони, які донедавна чітко окреслювали культурні патерни представників різних народів та дозволяли легко ідентифікувати артефакт за принципом «своє – чуже». У поєднанні з активним впровадженням технологій до всіх сфер людського буття, глобалізація суттєво вплинула на музичне мистецтво, значно послабивши важливість національного чинника у становленні та формуванні індивідуального виконавського стилю. Яскравим прикладом цього є творчість китайських вокалістів, чий внесок у розвиток музичного мистецтва ХХ – ХХІ століть годі переоцінити. Численні перемоги на престижних міжнародних конкурсах, участь в оперних постановках провідних театрів світу, феномен китайського бельканто – ці факти, безперечно, унаочнюють статус китайської виконавської вокальної культури в сучасному мистецькому світі та свідчать про потребу серйозного обговорення сучасної ситуації науковою спільнотою. Концепція дослідження зумовила необхідність систематизації наукових джерел з таких напрямків музичної науки: історії та теорії музики, теорії жанру та стилю, музичної культурології, європейського та китайського вокального мистецтва. Обрана методологія, що базувалася на поєднанні мистецтвознавчого, інтерпретологічного та культурологічного підходів, дозволила: порівняти історію наукового пізнання явища вокального стилю у західноєвропейському та китайському мистецтвознавстві; виявити вплив вербальної складової вокального мистецтва на стильові параметри творчості китайських виконавців; визначити національні та міжнаціональні чинники, що привели до трансформації академічного вокального мистецтва Китаю ХХ – ХХІ століть; узагальнити відомості про історію формування академічної вокальної школи Китаю; скласти творчі портрети сучасних китайських вокалістів; проаналізувати виконавські версії видатних китайських співаків. У дисертації вперше: академічне вокальне мистецтво сучасного Китаю представлено як художню цілісність, що формується шляхом взаємодії національних та міжнаціональних чинників; презентовано феномен китайського бельканто, виникнення якого зумовив процес глобалізації; визначено параметри індивідуального виконавського стилю, що в творчості китайських співаків трансформуються під впливом процесу глобалізації. У дисертації висвітлено процес історичного формування наукових уявлень про стиль як явище західноєвропейського та китайського мистецтва. Явище стилю творчості було осмислене філософами Стародавньої Греції та Китаю і вже тоді пов'язувалося саме із світовідчуттям людини. Відмінності у подальшій інтерпретації понять, що об'єднуються навколо найбільш загальної категорії стилю, залежать від розвитку певних культурних патернів. Наприклад, якщо на Сході явище стилю сприймалося переважно як засаднича частка етичного, то на Заході – естетичного (хоча обидва рівні наявні в обох культурах). Однак під впливом глобалізаційних процесів національна складова стильових процесів поступово нівелюється. Історія трансформації вокального мистецтва Китаю надзвичайно коротка порівняно з попереднім етапом його розвитку. Фактично йдеться про 100 років, які докорінно змінили національну систему музичної освіти та виховання. Успішність цього процесу зумовлена декількома чинниками: концертною/гастрольною діяльністю іноземних співаків; діяльністю китайських митців, спрямованою на поширення та осягнення європейського культурного досвіду; накопиченням відповідної науково-методичної бази та виробленням національного інваріанту навчальних програм; розвитком концертного виконавства та музичного життя, як системи, утворюваної взаємодією різних типів музикування; використанням технічних засобів комунікації. Все це привело до збільшення частки західноєвропейської музики у звуковому ландшафті Китаю, «привчило» слухачів до незвичної музики, змінило стильові пріоритети носіїв національної традиції і визначило поступову зміну всієї системи музичної культури країни, яка сьогодні практично тотожна аналогічними системам в інших країнах світу. Цьому, особливо в останні десятиріччя, сприяли процеси глобалізації, що значно розширили доступ до культурних продуктів інших країн і спростили процеси культурної міграції. Завдяки цьому китайські музиканти опановують світове музичне мистецтво у навчальних закладах усього світу, беруть участь у міжнародних конкурсних змаганнях, виступають на кращих сценах, співпрацюють із компаніями звукозапису.^UThe relevance of the research topic is due to the huge impact that globalization has on the culture of society as a whole and on the stylistic principles of individual musical creativity. Having emerged at the turn of the 19th and 20th centuries, globalizing processes have almost completely changed the cultural map of the world today, erasing the borders that until recently clearly delineated the cultural patterns of different peoples and allowed easy identification of the artifact on the principle of “one's own - another's”. Combined with the active introduction of technology in all spheres of human being, globalization has significantly affected the musical art, considerably reducing the importance of the national factor in the development and formation of individual performing style. A striking example of this is the work of Chinese vocalists, whose contribution to the development of musical art of the XX – XXI centuries could hardly be overestimated. Numerous victories at prestigious international competitions, participation in opera performances of the world's leading theaters, the phenomenon of Chinese belcanto – these facts undoubtedly illustrate the status of Chinese performing vocal culture in the modern art world and indicate the need for serious discussion of the current situation by the scientific community. The concept of the study has led to the systematization of scientific sources in the following areas of music science: history and theory of music, theory of genre and style, musical cultural studies, European and Chinese vocal art. The chosen methodology, based on a combination of art history, interpretological and culturological approaches, allowed to: compare the history of scientific knowledge of the phenomenon of vocal style in Western European and Chinese art history; identify the impact of the verbal component of vocal art on the stylistic parameters of the work of Chinese performers; identify national and international factors that led to the transformation of academic vocal art in China in the XX – XXI centuries; generalize information about the history of the formation of Chinese academic vocal school; form creative portraits of modern Chinese vocalists; analyze the performance versions of prominent Chinese singers. In the thesis for the first time: the academic vocal art of modern China is presented as an artistic integrity formed by the interaction of national and international factors; the phenomenon of Chinese belcanto, the emergence of which led to the process of globalization, is presented; the parameters of individual performing style that are transformed in the work of Chinese singers under the influence of the process of globalization are determined. The dissertation highlights the process of historical formation of scientific ideas about style as a phenomenon of Western European and Chinese art. The phenomenon of creative style was understood by the philosophers of ancient Greece and China, and even then it was associated with the worldview of man. Differences in the further interpretation of the concepts that unite around the most general category of style depend on the development of certain cultural patterns. For example, if in the East the phenomenon of style was perceived mainly as a fundamental part of the ethical, in the West – the aesthetic (although both levels are present in both cultures). However, under the influence of globalizing processes, the national component of stylistic processes is gradually leveled.The history of the transformation of China's vocal art is extremely short compared to the previous stage of its development. In fact, it is about 100 years that have radically changed the national system of music education and upbringing. The success of this process is due to several factors: concert/touring activity of foreign singers; activity of Chinese artists aimed at disseminating and comprehending European cultural experience; accumulation of the corresponding scientific and methodical base and development of the national invariant of educational programs; development of concert performance and musical life as a system formed by the interaction of different types of music making; using technical means of communication. All this has led to an increasing the share of Western European music in China's sound landscape, “accustomed” listeners to unusual music, changed the stylistic priorities of bearers of national traditions and determined a gradual change of the whole country's musical culture system, which today is almost identical to other systems. This, especially in recent decades, has been facilitated by globalization, which has greatly expanded the access to other countries' cultural products and simplified cultural migration. Thanks to this, Chinese musicians master the world music art in educational institutions around the world, participate in international competitions, perform on the best stages, cooperate with recording companies.

Досліджено новітні процеси, що спостерігаються у мові української преси кінця ХХ - початку ХХІ ст. Розглянуто мову і стиль журналістського тексту, описано динамічні процеси сучасного медіатексту, особливості мови газети як засобу масової інформації (ЗМІ). Визначено сучасний стан і проаналізовано основні тенденції розвитку мови мас-медіа: перерозподіл активної та пасивної лексики, розширення сполучуваності слів як наслідок актуалізації їх уживання, оновлення лексичного фонду сучасними запозиченнями, детермінологізацію спеціальної лексики, збагачення мови ЗМІ новотворами, вкраплення розмовних елементів у сучасний журналістський текст. Проаналізовано неологічну лексику, що функціонує на сторінках періодичних видань останніх десятиліть. Розкрито основні причини активізації запозичень у сучасній українській літературній мові. Висвітлено особливості неологізмів, що виникли на базі української мови, відповідно до способів їх творення. Значну увагу приділено основних лексичним засобам експресивності сучасного медіатексту (ідеологемам, демінутивам та оказіональній лексиці, перифразам, епітетам, метафоризації).

  Скачати повний текст

Розглянуто процес становлення спорту як соціального інституту на різних історичних етапах (від античних часів до сучасного періоду). Вперше встановлено, що спорт як суспільне явище існує у трьох провідних формах (інституційній, неінституційній (аматорській) та позаінституційній). Визначено особливості та критерії інституціоналізації сучасного спорту як соціального феномену. Доведено, що система цінностей, що переважає у суспільстві, утворює базові умови щодо інституціалізації спорту та визначає специфічні ознаки й особливі форми його соціального функціонування на різних історичних етапах. Описано інституційну структуру сучасного спорту. Визначено рівень інституціалізації спорту в сучасному українському суспільстві, виділено основні тенденції його розвитку, якими є: поєднання професійного й олімпійського спорту, посилення орієнтації на комерційну складову спорту та спортивних змагань, зростання престижу та значущості клубного спорту, інституціалізація аматорських видів спорту та дозвіллєвих форм фізичної активності, зростання рівня доступності занять спортом.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці питань прогнозування переходу пограничних станів до проявів еволюції гіпертонічної хвороби (ГХ) на підставі вивчення механізмів функціональної активності тромбоцитів у взаємозв'язку з гемодинамічними змінами в базальних умовах та в динаміці проведення фізичного навантаження, визначення участі міжклітинних медіаторів та фібронектину (ФН) в розвитку ГХ, вивчення їх патогенетичної ролі в можливому пошкодженні судинної стінки в період прогресування захворювання. За результатами проведених досліджень встановлено, що пресорна реакція гемодинаміки під час проведення велоергометрії у гіпертензивних пацієнтів вірогідно більш виражена у порівнянні зі здоровими і характеризується неоднорідністю гемодинамічної відповіді в залежності від стадії захворювання. У процесі оцінки функціональної активності тромбоцитів за артеріальної гіпертензії (АГ) відзначаються тенденції до її зміни в залежності від стадії захворювання в порівнянні зі здоровими. У хворих на м'яку артеріальну гіпертензію (МАГ) виявлено достовірне підвищення ступеня фібринолітичної активності крові, активності чинника ХШ, що можна розглядати як захисний пусковий механізм у відповідь на активацію адгезивно-агрегаційних властивостей тромбоцитів. У хворих на помірну і тяжку АГ досліджено достовірне підвищення активності сироваткового ІЛ-1 alpha у порівнянні із здоровими. В період прогресування АГ виявлено достовірне зниження рівня ФН у плазмі крові. Визначено кореляційні зв'язки між рівнем активності сироваткових цитокінів, ФН і показниками функціональної активності тромбоцитів. Запропоновано спосіб прогнозування переходу пограничних станів до розвитку ГХ на підставі вивчення активності тромбоцитів у динаміці велоерготестуючого комплексу "Діалог" за методикою Б.П.Преварського у пацієнтів із МАГ.

  Скачати повний текст

У запропонованій дисертації виділені концептуальні засади, які визначають специфіку втілення гуманістичних цінностей в мюзиклі Ж. Пресгурвіка «Ромео і Джульєтта» як самобутньому прочитанні першотвору– знаменитої трагедії У. Шекспіра. У зв'язку з осмисленням соціальних дій персонажів з точки зору їх ціннісних орієнтацій у якості методологічного базису використовуються положення «розуміючої» соціології М. Вебера. Його концепція про соціальні процеси, базуючись на позиціях аксіології, щонайкраще відповідає «картині світу» твору. Німецький соціолог закликає до толерантності – «політеїзму цінностей», оскільки в соціальному житті необхідно шукати компроміси. М. Вебер вказує також на релятивізм цінностей, їх відносність, позаяк поступки визначають жереб людини в соціальному світі. Дані наукові положення допомагають розкрити підстави конфлікту знаменитої трагедії У. Шекспіра, який отримав подальше інтерпретаційне осмислення в аналізованому мюзиклі Ж. Пресгурвіка.^USemantic concepts of translation interpretation are established, which place new accents in the characterization of the personages and the assessment of the «proposed circumstances» of the musical. Literary translation by N. Olev and S. Tsyriuk demonstrate the creative approach of interpreters to the original source. The addressing to the «Eternal Plot» becomes obvious, which acts as a universal myth about immortal lovers, since the translation interpretation is indicated by its own understanding of the content level of the famous tragedy, which sometimes differs significantly from the interpretation of the composer-librettist Gérard Presgurvic. In the Russian-language version, the poetics of theatricality is embodied, associated with the understanding of life as a carnival, masquerade. The translation interpretation demonstrates a kind of dialogue with the author's text of the musical by the French composer, on the one hand, and the famous tragedy of the English playwright, on the other.

Комплексно досліджено інтертекстуальність як екстралінгвальну ознаку дискурсу сучасної української преси. Сформульовано основі положення теорії інтертекстуальності. Визначено засоби інтертекстуальності у дискурсі преси (цитата, алюзія, фреймовий репрезентант, перифраз). Проаналізовано їх семантико-стилістичні, структурно-синтаксичні та функціональні особливості. Розроблено класифікацію засобів інтертекстуальності за основними джерелами породження (фольклорними, суспільно-політичними, художньо-літературними, кінематографічними, пісенними інтертекстами). Визначено лінгвістичний аспект пара-, мета- та гіпертекстуальності у текстах друкованих засобів масової інформації початку XXI ст.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження щодо вивчення наявності-відсутності, визначення і класифікації фактів і прикладів здійснення інформаційної маніпуляції (та виявлення країн-маніпуляторів) повідомленнями у зарубіжних ЗМІ. Проаналізовано політико-соціальні явища в Україні за матеріалами публікацій в зарубіжній періодичній пресі. Доведено реальні факти маніпуляції інформацією, порушення основних етичних і міжнародних принципів роботи журналіста та ЗМІ.

  Скачати повний текст