У дисертаційній роботі вперше в українському літературознавстві проаналізовано діаспорну жіночу прозу другої половини ХХ століття крізь призму системно-аналітичного підходу. Об'єктом дослідження є романи, повісті, а також найрепрезентативніша мала проза – оповідання, новели, фрагментарні жанри (етюд, образок, акварель, ескіз). Так, розглянуто жанрово-стильові особливості оповідань, зокрема різдвяне, соціальне, історичне, етнографічне, детективне, оповідання-портрет, психологічне оповідання. З'ясовано їх соціопсихологічні домінанти як підґрунтя структурної, наративної, образної, стильової специфіки малої прози авторок. Представниці української діаспори в умовах поліетнічної культури писали високохудожні твори українською мовою за межами рідної землі. Такий факт засвідчує їхню високу самосвідомість, осмислення патріотичного чину, заґрунтованість власного Я-его в національні основи. Доведено, що діаспорна жіноча проза другої половини ХХ століття оновила тематичну і жанрово-стильову системи, створивши, на наше переконання, інтелектуальну опозицію зааґанжованій прозі доби соціалістичного реалізму. Д. Гуменна, О. Мак, Л. Коваленко розімкнули історичний простір України до світових масштабів, змоделювали образи персонажів різних суспільних верств, майстерно окреслили психологічні типи, голоси яких зазвучали різними тональностями, а композиційні прийоми, сюжетні повороти, стильові ознаки по-особливому увиразнилися через ліричне та орнаментальне письмо за зразками західноєвропейської літератури з отриманням національної традиції. Ключові слова: жанр, стиль, світогляд, ґендерний підхід, дейксис, наратор, діаспора, жіноча проза, психологізм, символіка.^UFor the first time in domestic science about literature the analysis of materials of diaspora women's prose of the second half of the XX century with the system-analytical approach to the interpretation of genre-style peculiarities of epic works has been carried out in the dissertation. The object of the research is novels, narratives, as well as the most representative prose –fictional essay, fragmentary genres – sketch, pattern (watercolor), sketch. On the example of women's little prose various types of stories have been considered, including Christmas, social, historical, ethnographic, «detective», story-portrait, psychological narrative. The genre-style system of women's prose of the Ukrainian diaspora of the second half of the XX century has been explored. Socio-psychological dominants of works, which are the basis of structural, semantic and stylistic specificity of poetological components of artistic creativity of prose writers, have been revealed. The phenomenon of sensitive problems of Ukrainian history, which are and remain the material that prompts the artists of the word to create artistic prose, has been revealed. We consider women's literature as a socio-cultural and artisticaesthetic phenomenon. Its essence is expressed by the creation of women-writers of texts that radiate their peculiar perception of the world, the expression of elegant vocabulary in writing, and thus the texts are presented to the reader by representatives of women's artistic practice. A prose work that takes as its basis the historical event, the fact is modeled on the historical plot. The latter in artistic form represents a certain era or period of history. In prose historical truth is synthesized with artistic one, historical event – with artistic fiction. Women-writers of Ukraine under the conditions of poly-ethnic culture did not fail the chosen path, did not multiply the glory of foreign-language culture, but they modeled high-quality works in the Ukrainian language far from the Motherland, their native land. Such a fact testifies to their self-consciousness, the tendency to comprehend, and the susceptibility of their own I-ego on the national basis. It has been proved that the diaspora women's prose of the second half of the XX century announced the updating of the genre-style and thematic system, and such a step has been an intellectual opposition to the prose of the socialist realism era. D. Humenna, O. Mak, L. Kovalenko «opened up», expanded all the historical space of Ukraine up to the XX century, «populated» their prose with the characters of different layers of population, skillfully depicted psychological types whose voices sounded different tones-timbres, and composite receptions, stories, stylistic parameters in a specially updated lyrical and ornamental writing on samples of Western European culture with the emphasis on national identity, similarity and mentality. 19 The results of the dissertation can be used as a material for lectures on the history of Ukrainian literature of the XX century in higher education institutions, colleges, gymnasia and general educational schools with advanced study of humanities, as well as - in the preparation of relevant manuals, special courses on national writers, in particular autobiographic or historical prose, when writing scientific works on the history and theory of literature, course and diploma projects by students of philological disciplines. The materials of the dissertation and its conclusions will be useful for teachers-philologists of educational institutions of various types. Key words: genre, style, world outlook, deixis, narrator, diaspora, women's prose, psychologism, symbolism.

Дисертаційну роботу присвячено розробці інструментальної системи, що дозволяєздійснювати аналіз крайових задач теорії пружності за допомогою аналітичного методупочаткових функцій.Автоматизовано схему розв'язання задач математичної фізики на ЕОМ. Розробленоалгоритми, за допомогою яких на системах комп᾽ютерної математики виводятьсясимволічні розв'язки диференційних рівнянь теорії пружності за методом початковихфункцій. Використана спрощуюча символіка, що дозволяє здійснити перетворенняоперацій диференціювання та інтегрування в символічні операції множення та ділення.В результаті створено інструментальну систему, що використовує обчислювальні ресурсиСКМ і реалізує в діалоговому режимі розв'язання крайових задач з одержаннямформульних, числових та візуальних даних. Основні результати роботи застосовано дляаналізу крайових задач теорії пружності.Інструментальна система спрямована на те, щоб дати дослідникові можливістьвидозмінювати математичну модель у процесі аналізу, втручатися в процес розрахунків. Їїосновна перевага – можливість внесення змін у програму на вхідній мові системи.Програмна реалізація на базі СКМ, яка є синтезом аналітичних і чисельних методів,дозволяє значною мірою розширити коло задач математичної фізики, де можназастосовувати ЕОМ для обчислень.^UThe dissertation is devoted to the development of an instrumental system that allows toautomate the analysis of boundary value problems of the theory of elasticity by means of theanalytical method of initial functions.Nowadays, analytical (algebraic and symbolic) calculations, which have greater clarity of resultsthan numerical ones, are gaining more and more recognition. Analytical calculations areimplemented in computer mathematics (SCM) systems. Therefore, SCM is widely used in science,technology and, especially, in the educational process. Their main advantages are ease of use,accuracy of the obtained solutions, high efficiency of processing algebraic operations. However,they have a common drawback: partial support for transformations of transcendental andlogarithmic expressions. Before application in specialized fields of science and technology SCMmust be software improved. The obtained final and some intermediate results of calculationsshould be investigated for compliance with the content of the problem, accuracy, etc. Especiallyfor the case of boundary value problems of the theory of elasticity, where SCM was rarely usedfor research.In the dissertation work the instrumental system of solving problems of mathematical physics byanalytical-numerical methods is considered. The solution of mathematical physics problems forstatic linear theory of elasticity on a computer is automated. An analytical-numerical method ofinitial functions for solving two-dimensional and three-dimensional problems is proposed.Algorithms have been developed to derive analytical solutions of differential equations of thetheory of elasticity on a computer. Algorithms for converting differentiation and integrationoperations into symbolic operations of multiplication and division have been created. The mainresults of the work were used to analyze the problems of mathematical physics that arise in thetheory of elasticity. A new approach to finding the elastic characteristics of an elastic two-layerfoundation has been developed. It is based on a synthesis of analytical and numerical methods.It should be noted that the tool system due to the language of the interpretive type SCM isdesigned so that if at some stage of its work results are obtained that do not satisfy the user, hewill be able to make the necessary changes online to refine and correct the results. Theinstrumental system is aimed at giving the researcher the opportunity to modify the mathematicalmodel in the analysis process, to interfere in the calculation process. Its main advantage is theability to make changes to the program in the input language of the system.

Досліджено проблему функціонування, поетики, символіки весільних пісень Поділля. Висвітлено аспекти взаємодії весільного обряду та весільної пісні. Вивчено історію записів весільних пісень і описів подільського весілля. Установлено ареали та специфіку побутування основних пісенних типів Поділля, їх різновидів і складових. З'ясовано художню своєрідність, жанровий склад, еволюцію та сучасний стан побутування весільної поезії. Проведено систематизацію весільного фольклору, виявлено характерні риси пісенної традиції регіону. Проаналізовано текстовий пісенний матеріал, виявлено місце весільної поезії краю в загальноукраїнському фольклорному процесі. Розглянуто еволюцію мотивів, образів, розкрито символіку творів.

  Скачати повний текст

У дисертації на основі залучення широкого кола джерел та аналізу наукової літератури досліджено обряди весняно-літнього періоду на Бойківщині кінця XIX ст. - 1930-х рр. Розглянуто 19-ий весняний і літній цикли на Бойківщині, в основу якого покладено землеробсько-скотарські мотиви, їх взаємозв'язок з космогонічними явищами та приурочення до християнських свят (Великодніх свят, Юрія, Зелених свят, Івана Купала, Петра, Першого і Другого Спаса). На прикладі обрядовості весняно-літнього календаря бойків показано бойківську культуру за наявності субетнічних, регіональних особливостей, спрямовану в руслі загальноукраїнської народної традиції. Показано внутрілокальні відмінності бойківських обрядів між двома історичними частинами Бойківщини - галицькою та закарпатською. З'ясовано, що у наш час весняно-літні обрядодії трансформувалися в естетично-розважальні мотиви.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми інтерпретації числової символіки у поезії ХХ ст. Вперше у вітчизняному літературознавстві описано та проаналізовано чотири традиції числової символіки в європейській поезії - античну, фольклорно-міфологічну, іудейську та християнську. В античній традиції вперше здійснено рефлексію над числом, яка відділила його від речі та втілилась у концепції числової гармонії космосу. Зроблено висновок, що числова символіка в структурі художньої цілісності використовується у трьох аспектах: композиції, просторово-часовій організації твору та художній образ (у двох можливих варіантах - числового образу й образу числа).

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні етапи історичного розвитку української урбаністичної лірики. Простежено еволюцію літературознавчих підходів до виокремлення й аналізу урбаністичної тематики та поетики. Досліджено та систематизовано наявний у сучасному літературознавстві понятійно-термінологічний апарат, який застосовується для аналізу творів на урбаністичну тему (урбанізм, міський пейзаж, міський текст, метатекст, міфогеографія, символіка та міфологія міського тексту). Уточнено, семантично поглиблено й адаптовано для практичних потреб літературознавчого аналізу зміст понять "дискурс міста", "топос міста", "часово-просторова та предметно-тематична локалізація міського топосу". Охарактеризовано принципи сюжетної та предметно-образної організації міського поетичного топосу. Розроблено топологію аксіологічно-оцінних настанов, що визначають авторську концепцію міста у творі. Висвітлено основні семантичні моделі розгортання міського топосу у вітчизняній урбаністичній ліриці кінця XIX - середини XX ст.

  Скачати повний текст

Сформульовано поняття "stavros" - вертикалізований хрестокамінь як знаряддя спокутування. Виділено основні положення ставрології - вчення про екуменічний хрест. Висвітлено етапи видобування каменю, виготовлення, несення, зведення, стояння хреста, форми його побутування в комплексах народного життя. Окреслено чинники, що вплинули на формування типології, символіки, образної стилістики та традицій українського кам'яного хресторобства, шкіл народної майстерності, етнорегіональних осередків. Проаналізовано структуру функцій кам'яного хреста в ритуальному контексті. Розглянуто пам'ятикарство в поєднанні з міфологією, теологічними догматами, канонами церковного мистецтва, регламентами морального богослов'я, науковими положеннями, категоріями та поняттями філософських дисциплін, лінгвістики, точних наук, теорії й історії культури та етнофольклористики. Доведено, що кам'яні хрести в Україні є незаперечним фактом ідеального буття українського народу. Встановлено, що у семіотичному аспекті христичнського віровчення кожен "stavros" сприймається як засіб комунікації між поколіннями в конкретному хронотопі.

  Скачати повний текст

Грунтуючись на визначенні російської музики кінця XIX - початку XX ст. у богоcлословсmкій, філософській та музично-культурологічній літературі, запропоновано систему стильового аналізу духовних і світських творів, а також визначення музичного символу та літургічної інтонації як генеральної інтонації епохи. Як стильові детермінанти виділено музичний іконопис, стиль Фаворського світла, соборність у фортепіанному концерті. В інтонаційній сфері виявлено характерні православно-літургічні символи, проведено паралелі з західyо-католицькою символікою, а також виділено літургічний ладо-гармонійний комплекс. Увагу приділено творчості С.В. Рахманінова як найбільш яскравому прикладу взаємодії духовної та світської традиції. Символічні основи його творчості виявлено на підгрунті символічної теорії російських релігійних філософів (П. Флоренського, А. Лосєва, С. Аверінцева), пов'язаної з православним культом. Розкрито суть понять "музичне богослов'я", "літургічна символіка", "добове богослужбове коло", "літургічний ритм сходження" у творчості С.В. Рахманінова. Виділено специфіку російського фортепіанного концерту як соборного жанру (на прикладі Другого та Третього концертів С.В. Рахманінова). Виявлено основні символи у творчості композитора, зокрема, літургічні й апокаліптичні, проведено значні паралелі між світською (переважно фортепіанною та духовною музикою, визначено його фортепіанний стиль як симфолітургійний.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено мовним особливостям українського спортивного медійного простору незалежної України. Увагу сфокусовано на семантичних зрушеннях, що мають місце у спортивних коментарях телевізійних, онлайнових і текстових трансляцій. Актуальність теми пов’язана з тим, що спортивний медійний простір є одним із найпопулярніших серед багатомільйонної аудиторії споживачів інформації, а мовлення спортивних журналістів, зокрема коментаторів, – динамічне й таке, що віддзеркалює як традиційні елементи, так і особливості сприйняття сучасних реалій, представлених на мовному рівні вживанням засобів вторинної номінації, що творять нові смисли, і фразеологізмів, що репрезентують досвід народу. Ілюстративну базу склали 685 трансляцій із 21.06.1992 р. до 22.04.2023 р.?Наукова новизна полягає у зборі ілюстративного матеріалу, фіксуванні вербалізаторів концептосфери СПОРТ, їх систематизації та аналізі причин і наслідків зміни семантики. Під час виконання дисертаційного дослідження видано апробаційний «Словник коментаторського мовлення» (Мандич, 2020). Мовний матеріал зібрано переважно з аудіовізуальних носіїв інформації (телевізійні та онлайнові трансляції – 91,4%), тому важливим є факт виявлення вербалізаторів концептосфери СПОРТ у потоці усного прямоефірного мовлення та їх фіксування, що дозволить надалі проводити діахронні дослідження, порівнюючи мовлення спортивних журналістів на різних часових відтинках. ?У першому розділі запропоновано систематизацію наукових розвідок, присвячених осмисленню змісту понять і суджень про спорт як концептосферу, яка має у своїй структурі концепти окремих видів спорту, що виявляють різну спроможність до образної вербалізації через характер змагання та специфіку трансляції. Загалом зафіксовано та проаналізовано 1211 вербалізаторів (100%) концептосфери СПОРТ. ?Другий розділ присвячено метафоричній вербалізації концептосфери СПОРТ. Виокремлено низку метафоричних моделей, серед яких: 1 антропоморфна модель, 4 артефактні моделі, 15 соціоморфних моделей, 9 природоморфних моделей, синестезійні моделі не виокремлюємо. У дисертації подано 1008 метафор (83,23 %), серед яких 273 (27,1 %) – антропоморфні, 124 (12,3 %) – артефактні, 496 (49,2 %) – соціоморфні, 91 (9,02 %) – природоморфні, 24 (2,38 %) – синестезійні. ?У третьому розділі увагу сфокусовано на інших засобах вторинної номінації, що вербалізують концептосферу СПОРТ, – метоніміях, перифразах, порівняннях і фразеологізмах. Установлено, що типовими параметрами для виявлення схожості під час метонімічного перенесення або творення другої назви слугують кольори, клубна символіка, географічна належність, національні ознаки, форма, матеріал чи функціональна подібність. Під час виконання дослідження проаналізовано 36 (2,92 %) метонімій і 37 (3,1 %) перифразів.?Нечисленну кількість порівнянь розглянуто за семантикою ключового слова, подібно до метафор. Установлено, що досить активно використовують лексеми на позначення птахів, плазунів, ссавців, риб, рослин і природних об’єктів, дещо рідше спортивні реалії порівнюють із артефактами, зокрема предметами та транспортними засобами, із кулінарними поняттями. Інколи спільні ознаки знаходять в амплуа та функціях різних професій. Загалом у спортивних коментарях зафіксовано 43 (3,55 %) порівняння.?Виявлено 87 (7,2 %) фразеологічних одиниць, що доречно вживати для оцінювання епізодів, які репрезентують боротьбу із різними її фазами, етапи змагання, небезпечні ситуації, переможні результати, характеристику спортсменів, якісну характеристику дій або змагання загалом. ???Перспективою визначено подальше спостереження за мовленням спортивних журналістів із метою виявлення й аналізу нових вербалізаторів концептосфери СПОРТ, що віддзеркалюватимуть особливості мовомислення та свідчитимуть про зміни на лексичному рівні мовної системи, що формуватимуться в сучасному спортивному медійному просторі.^UThe dissertation is dedicated to the specific features of Ukrainian sports media space for the period of independent Ukraine. Attention has been focused on semantic shifts, which are found in the sports comments of TV, online and text broadcasts. The topicality of our theme is connected with the fact that sports media space is one of the most popular among the audience of millions consumers of information, and sports journalists` speech, commentators` in particular, is dynamic and reflects both traditional elements and peculiarities of perception of modern realities, which are presented on the language level using the means of secondary nomination, which create new meanings, and phraseological units, which represent folk experience, etc. The illustrative base has been made up of 685 broadcasts from 21/06/1992 to 22/04/2023.?The scientific novelty consists of collecting illustrative materials, fixating verbalizers of the conceptosphere SPORT, their systematizing and analyzing the reasons and consequences of the shift in semantics. In the course of the research the approbation “Dictionary of commentators` speech” (Mandych, 2020) has been published. The language material, which was collected from the audiovisual media (TV and online broadcasts are 91,4%), thus, the fact of detecting and capturing the verbalizers of the conceptosphere SPORT in the stream of oral live speech is important, that will allow to do diachronics researches in the future, comparing sports journalists` speech at different time intervals.?In the first chapter the systematization of scientific research devoted to the understanding of the content of concepts and judgments about sports as a conceptosphere, which has in its structure concepts for the designation of certain types of sports, is proposed. It has been deduced that the above mentioned concepts have different capacity for figurative verbalization due to the nature and specificity of the broadcast. 1211 verbalizers (100%) of the conceptosphere SPORT were recorded and analyzed.?The second chapter is dedicated to metaphorical verbalization of the conceptosphere SPORT. The number of metaphorical models have been singled out including: 1 model of the anthropomorphic type, 4 models of the artifact type, 15 models of the sociomorphic type, 9 models of the naturemorphic type, 0 models of the synaesthetic type. The dissertation presents 1008 units (83,23 %) including 273 (27,1 %) of the anthropomorphic type, 124 (12,3 %) of the artifact type, 496 (49,2 %) of the sociomorphic type, 91 (9,02 %) of the naturemorphic type, 24 (2,38 %) of the synaesthetic type. ?The third chapter is focused on the other means of secondary nomination, which verbalize the conceptosphere SPORT. They are metonymies, paraphrases, comparisons and phraseological units. It has been established that typical parameters for identifying similarities during metonymic transfer or creating second name are colors, club symbols, geographical affiliation, national features, form, material or functional similarity. In the course of our research 36 (2,92 %) metonymies and 37 (3,1 %) paraphrases have been discovered.?Countless comparisons have been considered through the keyword semantics, similar to metaphors. It has been found out that words, which name birds, reptiles, mammals, fish, plants and natural objects, are used actively enough, less often sports realities are compared with artifacts including objects and transport, culinary notions. Sometimes common features are found in roles and functions of different professions. In general in sports commentaries 43 (3,55 %) of comparisons has been fixed. ?87 (7,2 %) of phraseological units has been discovered, which are appropriate to be used for evaluating episodes that show a struggle with its various phases, competition stage, dangerous situations, victorious results, characteristics of athletes, a qualitative characteristic of actions or the competition in general. ?The future observation of the speech of sports journalists is defined as the perspective for the further research in order to identify and analyze new verbalizers of the conceptosphere SPORT, that will reflect the peculiarities of language thinking and will testify to changes at the lexical level of the language system, that will be formed in the modern sports media space.

Досліджено містичні символи як художній компонент поетики романтизму. Запропоновано системний аналіз вихідних, містичних символів, що, на відміну від похідних, первинні та розвивають із себе низку значеннєвих асоціацій, створюваних художником слова романтичної епохи, яка визначає ці містичні символи з урахуванням колективно-несвідомих інтересів, спрямованих на чуттєвість. Виділено особливості використання автором містичної символіки у контексті й інтертекстуальних зв'язках, що має не тільки цільову настанову в системі поетичних образів, але і ритуальну у світорозумінні ліричного героя. Розкрито причини звернення поетів-романтиків до містичної символіки, пов'язані з містичними вченнями та масонськими школами в Росії ХІХ ст.

  Скачати повний текст

Львівські маскарони ХІХ ⎯ першої чверті ХХ ст. становлять вагоме культурне надбання для архітектурного мистецтва Львова, адже вони є одним з аспектів репрезентації архітектурного образу міста, його архітектурних стилів. Ці рельєфні лики не лише збагачують декоративне оформлення фасадів львівської архітектури, а й містять важливе інформаційне навантаження та символіку.Дисертація присвячена комплексному дослідженню маскаронів як одного з видів львівської архітектурно-декоративної пластики ХІХ — першої чверті ХХ ст. У роботі окреслено передумови та закономірності розвитку цього виду скульптурного декору в архітектурі Львова досліджуваного періоду. Проведено класифікацію маскаронів, виділено основні типологічні групи образів, що характерні для архітектури Львова ХІХ — першої чверті ХХ ст. З’ясовано роль маскаронів у символічному та інформаційному навантаженні фасадів споруд різного призначення. Аналіз основних типологічних груп маскаронів проведено з урахуванням авторства, стилістики та пластичних особливостей конкретного об’єкта дослідження. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше у сучасному українському мистецтвознавстві маскарони проаналізовано як систему. Виявлені механізми та тенденції розвитку цього виду пластичного мистецтва, обумовлені фактори, що вплинули на їх трансформацію в часі відповідно до змін стилів у архітектурі Львова. Визначені та проаналізовані типологічні групи львівських маскаронів ХІХ ― першої чверті XX ст. Результати дослідження значно доповнюють відомості про львівську декоративну пластику досліджуваного періоду. Аналіз архітектурних об’єктів з огляду на розшифрування символіки маскаронів може бути включений в проєктні дослідження при реконструкції та реставрації об’єктів архітектурної спадщини.Розроблена в дисертації типологія у комплексі з результатами дослідження створюють універсальну базу для вивчення маскаронів на фасадах міської забудови і можуть бути вихідним пунктом для проведення подальших досліджень цього виду архітектурно-декоративної пластики в містах України та основою для їх координації.Проведений у процесі роботи ґрунтовний аналіз наукової літератури та джерел довів, що обрана тема не досліджувалась комплексно, а обмежувалась лише згадками окремих пам’яток. В українському мистецтвознавстві відсутні дослідження, присвячені маскарону як окремій складовій архітектурно-декоративної пластики Львова досліджуваного періоду. Це підкреслює актуальність і зумовлює необхідність ґрунтовного дослідження львівських маскаронів ХІХ — першої чверті ХХ ст., їх типології, пластичного та стилістичного вирішення, символічного навантаження. Важливою складовою джерельної бази наукової роботи стали фотоматеріали комплексних натурних обстежень, здійснених дисертанткою впродовж 2014–2019 рр. Проаналізовано понад п’ятсот об’єктів дослідження, що стали основою для структурування львівських маскаронів, сформовано типологію маскаронів.Як показало дослідження, маскарони потребують реставрації, бо поступово зникають, залишаючи по собі зруйновані часом фрагменти фасадів, що зумовлює актуальність вивчення цих елементів декоративного оздоблення та гостру необхідність їх збереження.Оскільки маскарони виконують роль не лише декоративного, а й символічного акценту на фасаді споруди, їх зазвичай кріпили на видному місці. Проведене дослідження засвідчило, що маскарон може вказати на соціальний статус власника дому, його естетичні пріоритети, призначення споруди, нагадати про конкретну особистість або розповісти про особливості історичної епохи, країну й саме місто Львів.Інформаційне навантаження маскаронів часто пов’язане з образами-символами, які здавна закріпились у свідомості людей. Завдяки характерним ознакам і атрибутам маскаронів, цей елемент архітектурно-декоративної пластики зазвичай легко впізнаваний. Надання екстер’єру архітектурного об’єкту символічного, інформаційного значення сприяло «закріпленню» конкретних художніх образів масок за різними функціями споруд.В архітектурі Львова від стилістики ренесансу до ар деко маскарони змінювались, еволюціонували, архітектори застосовували їх на різних етапах розвитку архітектури міста. Їхнє художньо-пластичне вирішення узгоджувалося з естетичними смаками відповідної епохи та стильовими напрямками в архітектурі.У дослідженні простежено, що вперше маскарони з’явились у архітектурі ренесансного Львова, у кінці XVI ⎯ на початку XVII ст. З приходом в архітектуру міста стилістики класицизму доволі обмежений спектр масок ренесансу та бароко урізноманітнюється масками богів античної міфології, образи яких виявилися універсальними для образотворчого мистецтва європейських країн Нового часу та архітектурного декору Львова.^ULviv mascarons of the XIX — first quarter of the XX centuries are an important culturalheritage of the architectural art of Lviv, as they are one of the aspects of thearchitectural image representation of the city and its architectural styles. These relieffaces not only enrich the decorative design of faсades of the Lviv architecture, but alsocarry an important information load and symbols.The present thesis is devoted to the complex study of the issue of mascarons asone of the types of the Lviv architectural and decorative sculpture of the XIX — firstquarter of the XX centuries. The work has outlined the preconditions and patterns ofdevelopment of this type of sculptural decor in the architecture of Lviv during the timeperiod under study. The classification of mascarons has been conducted and the maintypological groups of images that are characteristic of the architecture of Lviv in theXIX — first quarter of the XX centuries have been identified. The role of mascaronsin the symbolic and informational load of the faсade surface of buildings for variouspurposes has been identified. An analysis of the main typological groups of mascaronshas been carried out taking account of the authorship, stylistics and plastic features ofa particular object of study.The scientific novelty of the obtained results is determined by the fact that for thefirst time in modern Ukrainian art mascarons are analyzed as a system. Themechanisms and tendencies of development of this kind of decorative art have beenrevealed and the factors have been established, which influenced their transformationin time according to changes of styles in architecture of Lviv. Typological groups ofLviv mascarons of the XIX — first quarter of the XX centuries have been identifiedand analyzed and features of their development have been revealed.12The results of the study significantly complement the information about the Lvivdecorative sculpture of the time period under study. The analysis of architecturalobjects with regard to the interpretation of the symbolism of mascarons can be includedin the project studies when conducting reconstruction and restoration of architecturalheritage sites.The typology developed in the thesis together with the study results creates auniversal basis for studying mascarons on the faсades of urban buildings and can be astarting point for conducting further studies of this type of architectural and decorativesculpture in Ukrainian towns and cities and be the basis for their coordination.A thorough analysis of the scientific literature and sources carried out in thecourse of the work proved that this topic had not been dealt with comprehensively, buthad been limited to mentioning individual monuments. In Ukrainian art history, thereare no studies of mascarons as separate components of architectural and decorativesculpture of Lviv of the period under study. This emphasizes the relevance andnecessity of conducting a thorough study of Lviv mascarons of the XIX — first quarterof the XX centuries, their typology, plastics and stylistic solution and the symbolicload.An important component of the source base of the scientific work were photos ofcomplex field surveys carried out by the author of the thesis in 2014-2019. More thanfive hundred objects under study were analyzed, which became the basis for structuringthe Lviv mascarons. Also, the figurative and stylistic typology of mascarons wasformed.As the study has revealed, the mascarons need to be restored or they disappearwithout a trace, leaving behind the sometimes destroyed fragments of the facadesurface, which underscores the relevance of the study of these elements of decorationand the urgent need to preserve them.As far as mascarons serve not only as a decorative but also a symbolic accent onthe facade of the building, then they were usually placed in a prominent place. Thestudy has revealed that the “language” of mascarons can identify the social status ofthe homeowner, his/her aesthetic priorities, the purpose of the building and remind13about a particular person or tell us about the peculiarities of the historical era, thecountry and the city of Lviv itself.The information load of mascarons is often associated with images-symbols thathave long been ingrained in people’s minds. Due to the characteristic features andattributes of mascarons, this element of architectural and decorative plastics is usuallyeasily recognizable. Imparting symbolic and informational significance to the exteriorof the architectural object contributed to the “fixation” of specific artistic images ofmasks on different functional types of buildings.In the architecture of Lviv, mascarons have been changing and evolving from the

У представленій дисертаційній роботі основна увага приділяється теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню особливостей механізмів психологічного захисту і копінг-стратегій, які задіяні у процесі формування тілесного Я підлітків, що мають сколіоз. Задля досягнення цієї мети було здійснено теоретично-методологічний аналіз сучасних підходів до вивчення проблеми тілесного Я, а також розкрито концептуальні основи його дослідження у підлітковому віці. ?В рамках роботи було окремо досліджено та уточнено сучасні інтерпретації понять «тілесне Я», «механізми психологічного захисту» та «копінг-стратегії». Застосовуючи діагностичні методи, автор дослідив особливості тілесного Я підлітків зі сколіозом у порівнянні з контрольною групою підлітків. Додатково, було виявлено певні закономірності особливостей тілесного Я підлітків, а також порівняно ці закономірності з тими, що були виявлені у підлітків зі сколіозом. ?Результати дисертаційного дослідження ґрунтуються на інтегральному психодіагностичному підході до вивчення підлітків, який, відповідно запропонованої теоретичної моделі, розглядає три аспекти тілесного Я: візуальна, мовна та емоційно-реляційна оптики. До експериментальної групи увійшли підлітки, що навчаються в закладі для дітей зі сколіозом і мають відповідний діагноз загальною, кількістю 52 особи; до контрольної групи увійшли підлітки, що навчаються у загальноосвітніх школах і не мають або не знають про існування діагнозів, пов’язаних із хребтом, про що було окремо опитано, загальною кількістю 120 осіб. ?У результаті проведеного наукового дослідження було розглянуто та узагальнено психологічні теоретичні концепції, зокрема психоаналітичні та не-аналітичні, пов’язані з поняттям тілесного Я. Додатково, були узагальнені сучасні погляди на механізми психологічного захисту та копінгстратегії, а також сформовано дослідний дизайн для вивчення тілесного Я, механізмів психологічного захисту та копінг-стратегій у підлітків, що мають сколіоз. До інструментарію увійшли як широко вживані опитувальники, так і малюнкова методика та метод наративного аналізу. ?Окремо було зроблено ряд наукових знахідок, зокрема встановлено, що підлітки, які страждають від сколіозу, використовують достовірно відмінні позасвідомі способи опрацювання свого тілесного досвіду через механізми психологічного захисту, порівняно з їхніми однолітками без сколіозу. Проте, у свідомих копінг-стратегіях значні відмінності не спостерігалися. ?Виявлено, що механізми психологічного захисту та копінг-стратегії виступають як визначальні чинники у формуванні тілесного Я у підлітковому періоді. Вони впливають на кожен з трьох аспектів тілесного Я: візуальний, мовний та емоційно-реляційний. У підлітків спостерігається різноманітний репертуар захисних процесів, значна частина яких залучена у встановлення стосунків із власною тілесністю: теперішньою та уявною майбутньою. Це сприяє реагуванню на тілесні зміни з більш широким діапазоном реакцій: від інфантильних та невротичних до більш зрілих; від «уникаючих» до соціально-прийнятних та конформних реакцій. У підлітків зі сколіозом також виявлено чинники формування тілесного Я, які, однак, стосуються лише візуальної оптики тілесного Я. У дослідженні були наведені прямі й непрямі ознаки більш незрілого сприйняття власної тілесності підлітків зі сколіозом у порівнянні з підлітками контрольної групи. Ці результати вказують на необхідність розглядати тілесне Я та пов'язані з ним механізми психологічного захисту та копінг-стратегії в комплексі, що допомагає розуміти особливості соціально-психологічної адаптації підлітків зі сколіозом до свого дорослішання. ?Практична важливість цього дослідження полягає у емпіричному доведенні ролі механізмів психологічного захисту та копінг-стратегій як чинників формування тілесного Я у підлітків у цілому. Це забезпечує можливість використання отриманих даних для надання фокусованого психологічного супроводу, підтримки та психотерапевтичного втручання підліткам, перед якими постають виклики у формуванні свого тілесного Я. Крім того, отримані результати сприятимуть розробці стратегій психологічної підтримки та реабілітації підлітків, що мають сколіоз. Це може допомогти в поліпшенні якості життя та підвищенні рівня соціальної адаптації цієї категорії молодих людей. Таким чином, знання отримані в ході дослідження, можуть бути використані психологами, медичними та соціальними працівниками у фокусованій психологічній допомозі підліткам зі сколіозом.^UThe presented dissertation focuses on the theoretical reasoning and empirical investigation of the peculiarities of mechanisms of psychological defenсe and coping strategies involved in the formation of the bodily Ego of adolescents with scoliosis. To achieve this goal, a theoretical-methodological analysis of modern approaches to the study of the problem of the bodily Ego was carried out, as well as the conceptual foundations of its study in adolescence were disclosed. ?As a part of the study, modern interpretations of the concepts of «bodily Ego», «mechanisms of psychological defence», and «coping strategies» were separately investigated and refined. Using diagnostic methods, the author studied the peculiarities of the bodily Ego of adolescents with scoliosis compared to a control group of adolescents. Additionally, certain regularities of the peculiarities of the bodily Ego of adolescents were identified and compared with those, that were found in adolescents with scoliosis. ?The results of the dissertation research are based on an integrated psychodiagnostic approach to studying adolescents, which, according to the proposed theoretical framework, considers three lenses of the bodily Ego: visual, verbal, and emotional-relational perspectives. The experimental group consisted of 52 adolescents who were attending a school for children with scoliosis and had a corresponding diagnosis. The control group consisted of 120 adolescents attending general education schools who did not have or were not aware of any diagnoses related to the spine, which was separately confirmed through questioning. ?As a result of the scientific study, psychological theoretical concepts related to the notion of bodily Ego, including psychoanalytic and non-analytic, were examined and generalized. Additionally, modern views on mechanisms of psychological defence and coping strategies were generalized, and a research design was formed for studying bodily Ego, mechanisms of psychological defence, and coping strategies in adolescents with scoliosis. The research toolkit included both commonly used questionnaires, as well as drawing technique and narrative analysis method. ?Several scientific discoveries were made, including the finding that adolescents with scoliosis use significantly different unconscious ways of processing their bodily experience through mechanisms of psychological defence compared to their peers without scoliosis. However, significant differences were not observed in conscious coping strategies. ?It has been found that mechanisms of psychological defense and coping strategies are crucial factors in the formation of the bodily Ego in adolescence, affecting all three aspects of the body image: visual, verbal, and emotionalrelational. Adolescents display a diverse repertoire of defencive processes, many of which are involved in establishing relationships with their own body: both present and imagined future. This contributes to a wider range of reactions to bodily changes, from infantile and neurotic to more mature, from avoidance to socially acceptable and conforming reactions. Predictors of the formation of the body image were also identified in adolescents with scoliosis, although these were limited to the visual lens of the body image. The study provided indirect evidence of a less mature perception of their own bodily experience in adolescents with scoliosis compared to the control group. These resultssuggest the need to consider the body image and its related mechanisms of psychological defence and coping strategies in a complex way, helping to understand the particularities of the socialpsychological adaptation of adolescents with scoliosis to their coming of age. ?The practical importance of this study lies in the empirical evidence of the role of psychological defence mechanisms and coping strategies as predictors of the formation of bodily Ego in adolescents overall. This provides the opportunity to use the obtained data for providing focused psychological support, assistance, and psychotherapeutic intervention to adolescents facing challenges in forming their bodily Ego. Additionally, the results can contribute to the development of psychological support and rehabilitation strategies for adolescents with scoliosis, which can help improve their quality of life and enhance their level of social adaptation. Thus, the knowledge gained through this study can be used by psychologists, medical and social workers in providing focused psychological aid to adolescents with scoliosis. ?In future research, it will be relevant to replicate the proposed research design on other age and social groups of adolescents with scoliosis, including a sample of high school and young adult students, to track the formation of bodily Ego in dynamics. This, in turn, can contribute to the development of an effective model of psychological intervention taking into account age-specific features.

Розроблено нові методи інтерполяції та моделі проектування складних геометричних обводів рухів робочих органів (РО) системами програмного відтворення рухів (СПВР). Вперше запропоновано метод інтерполяції конічними перетинами за рахунок однокритеріального аналізу та встановлення конкретного вигляду кривої, яка найбільш точно відтворює задану форму оброблюваної ділянки. Показано, що даний метод відрізняється від існуючих зменшенням часу опису складних обводів обробки за рахунок скорочення декомпозиції профілю на графічні примітиви. Вперше розроблено математичні моделі аналітичного подання сформованих обводів, які, на відміну від існуючих, дозволяють аналізувати конфігурацію всієї досліджуваної траєкторії із нульовою похибкою апроксимації у складі допуску, встановленого на неточність обробки всієї деталі. Удосконалено метод формування вихідних даних для пристрою керування СПВР, який дозволяє скоротити кількість кадрів керувальної програми та зменшити ймовірність виникнення помилок зчитування.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.13.22 – управління проектами та програмами. Одеський національний політехнічний університет, Одеса, 2020. Дисертація розв'язує наукову проблему формування нових моделей та розробки нових методів проактивного управління проектами з розвитку життєвого циклу програмних продуктів. Отримані результати забезпечують закладання методологічних основ проактивного управління проектами з реінжинірингу програмних систем. Запропоновано методи проактивного управління проектами розвитку наскрізного проектування програмних систем. Розроблено моделі проактивного управління розвитком лінгвістичного та інформаційного забезпечення проектів. Запропоновано моделі проактивного управління розвитком поведінкової та структурної частин проектів з реінжинірингу програмних систем. Удосконалено метод розрахунку показників проекту за проектними точками Карнера. Сформовані ідеалізовані моделі управління процесом оцінки проекту реінжинірингу. Розроблено метод представлення оцінки проекту з реінжинірингу програмних систем. Підтверджено практичне використання запропонованих моделей та методів у вигляді низки впроваджень для вирішення реальних задач.^UThesis for scientific degree of Doctor of Technical Sciences in specialty: 05.13.22 – Project and Program Management. Odessa National Polytechnic University, Odessa, 2020. The dissertation research solves the scientific problem of formation of new models and design of new methods of proactive project management in the development of software product lifecycle, which provide the laying of methodological bases of proactive project management for software systems reengineering, which makes it possible to work with multilevel software systems using complex project assessment tools. Systematization of leading project management methodologies has been further developed, it has been expanded by forming the concept of a proactive project management for the development of the life cycle of software systems and products, which makes it possible to determine the feasibility of a targeted reengineering program at the project assessment stage. Reengineering projects are managed through a set of tools, including through the utilization of reuse components and CASE-systems. According to forecasts, the utilization of reuse components can reduce the cost of the software system 4 times compared to a new development. Methods of the proactive project management of the software systems through design development have been formalized, they differ in the system transformation paradigm formation, making it possible to integrate software products into updated design complexes. Models of the proactive management of projects linguistic and information support development have been formed with the help of dynamic environment of generative grammars, making it possible to get rid of dead-end chains when translating from one programming language to another. Models for proactive management of the development of behavioral and structural parts of software systems reengineering projects have been improved, which are characterized by introduction of updated structures of unified diagram models, making it possible to maintain positive properties of relations between design classes, components and entities of software systems, regardless of the programming language. The method of calculating project indicators by Karner project points has been improved, which is characterized by the introduction of additions and extensions to the processes of software system reengineering, which makes it possible to reduce the estimation error of the projected cost of the project implementation by 17 – 19%, compared with the Karner method. Idealized models for managing the process of reengineering project evaluation have been developed, which differ in the introduction of resource and time constraints on the project implementation, which makes it possible to increase accuracy estimation of the project cost for the software systems re-design. The proposed idealized project management models for software systems re-engineering represent evolutionary spirals constructed in the cylindrical coordinate system. The method for presenting the software systems reengineering project assessment has been developed, characterized by the use of the design coefficients tool, making it possible to manage the qualitative changes in the of the re-design graphical models configuration in the form of corresponding hodographs of the software systems reengineering projects. The maximum value of the relative error of software systems reengineering project assessment does not exceed 16% by the method of design coefficients according to the data of 12 completed projects. The average value of the relative error is 8%. Practically oriented results of complex experimental researches on proactive project management for software systems development have been generalized and recommendations for elaborating software products system architecture, intended for development, have been formed. The software-methodological complex of projects re-engineering planning management has been developed for use by the project management team as part of the project management office. The proposed models and methods, as well as the program and methodological complex of proactive project management for the development of software systems and products, were introduced into the research work and educational process at: Odessa State Ecological University, National University “Odessa Maritime Academy” and O. S. Popov Odessa National Academy of Communications, which is confirmed by the relevant acts.

Роботу присвячено дослідженню структурно-семантичних, функційних та стилістичних особливостей корпусу сучасних політичних масмедійних карикатур, сформованого шляхом суцільної вибірки на матеріалі сучасних електронних ресурсів (новинних інтернет-сайтів, на сторінках яких політична масмедійна карикатура супроводжує, інформує, критикує, привертає увагу чи ілюструє відповідний контент (“The Economist”, “Newsweek”, “The Week”, “Review Journal”, “Los Angeles Daily News”); окремих карикатурних рубрик, у яких карикатури входять до тематичних підрозділів, присвячених важливим суспільним подіям (“Politico”, “The Mercury News”, “US News and World Report”, “The Denver Post”) та вебсторінок, на яких представлено структуровані за тематичними розділами карикатури (“Cartoon Movement”, “Go Comics”, “The Daily Cartoonist”, “CARTOONSTOCK”) з метою формування образів американських політиків. У процесі комплексного дослідження специфіки американських політичних масмедійних карикатур виокремлено їхні основні структурно-композиційні атрибути, серед яких зображення персонажів і об’єктів та їх ключових рис, не цілком схожих на свої оригінали, що імпліцитно вказують на зміст інформації. Імпліцитності змісту сприяють й специфічні риси обличчя (ніс, підборіддя, зачіска, лоб), особисті аксесуари (окуляри, годинник, запонки тощо), елементи гардеробу (краватка, костюм, капелюх). На підставі аналізу корпусу ілюстративного матеріалу виокремлено два типи політичних масмедійних карикатур: невербалізовані (68%) та частково вербалізовані (32%).Установлено, що зміст карикатури не завжди представлено сумою значень репрезентованих елементів. Обґрунтовано, що є випадки, коли важливі сенси передано імпліцитно через зображення предметів чи істот, які мають приховане значення, що, безперечно, вимагає від реципієнта певних енциклопедичних знань, і за їх відсутності може викликати труднощі під час декодування. Резюмовано, що розміщення предметів чи осіб (задній чи передній план), пропорції елементів зображення (розміри окремих частин тіла, одних персонажів чи предметів порівняно з іншими) теж відіграють певну роль у формуванні сукупного значення, надаючи їм ваги (за рахунок більшого розміру), викликаючи певні асоціації (великий ніс – брехня) чи посмішку за рахунок дивакуватого вигляду. Структурно-семантичний аналіз засвідчив мультимодальну природу політичних масмедійних карикатур з комплементарним, паралельним та нульовим типами кореляції вербальних і невербальних складників. Взаємозалежність вербальних та невербальних елементів прослідковуємо у комплементарній кореляції (33%). Паралельну кореляцію (28%) спостерігаємо, коли невербальні компоненти доповнюють вербальні, які, по-перше, часто пояснюють через підписи, що зображено, а, по-друге, можуть надавати додаткових смислових відтінків через іронічні висловлювання персонажів на певні відомі у відповідному культурному середовищі події, що полегшує процес декодування змісту повідомлюваного. Невдале або занадто складне поєднання модусів без належного контекстуального супроводу, а також політичні масмедійні карикатури, які не містять жодного вербального складника (або він мінімальний), мають нульову кореляцію (39%). Простежено, що структурно, композиційно та семантично найпростіші невербальні компоненти зображення певних символічних прототипів чи предметів можуть виконувати виключно інформативну функцію (наприклад, політична символіка двох конкуруючих партій під час виборів). Такі карикатури не викликають жодних додаткових асоціацій, не мають прагматичного навантаження; їхнє основне завдання – сфокусувати увагу на учасниках виборчої кампанії. У корпусі ілюстративного матеріалу також ідентифіковано низку функцій, які виконують сучасні американські політичні масмедійні карикатури: дейктичну (29%), атрактивну (23%), демонстративну (17%), інформативну (11%), сатиричну (8%), експресивну (6%), критичну (6%).Комунікативно-прагматичний потенціал політичної масмедійної карикатури реалізовано мультимодальними стилістичними засобами, такими як метафора (27%), метонімія (16%), метафтонімія (10%), алегорія (10%), гра слів (14%) та алюзія (23%). Екстрапольовані в мультимодальну площину стилістичні прийоми не лише сприяють влучнішій передачі суті повідомлюваного, але й надають йому образності та експресії, а також здатні експліцитно чи імпліцитно увиразнювати зміст. Використання мультимодальних стилістичних прийомів викликає інтерес, але разом з тим й ускладнює процес розуміння, тому потребує ретельного планування сценарію композиції з урахуванням соціокультурного контексту й енциклопедичних знань цільової аудиторії. Науково обґрунтовані підходи та застосовувані методи й методики в площині мультимодальності засвідчили дієвість обраних інструментів й уможливили чітке формування образів американських політиків значною мірою завдяки невербальним складникам (рисам обличчя, аксесуарам, одягу).^UThe research focuses on analyzing the structural, semantic, functional, and stylistic characteristics of a collection of modern political media cartoons. The corpus was formed through continuous sampling of various electronic resources such as news websites like "The Economist", "Newsweek", "The Week". "Review Journal", and "Los Angeles Daily News". The cartoons are used to accompany, inform, criticize, attract attention, or illustrate the relevant content. The collection also includes separate cartoon sections, which contain thematic sub-sections dedicated to significant social events and are featured in websites like "Politico", "The Mercury News", "US News and World Report", "The Denver Post". Finally, the collection contains cartoons presented in thematic sections structured into webpages like "Cartoon Movement", "Go Comics", "The Daily Cartoonist" and "CARTOONSTOCK", which create images of American politicians.Through a thorough analysis of American political media cartoons, the author has identified their primary structural and compositional attributes. These include the depiction of characters and objects, which may not resemble their real-life counterparts, yet implicitly convey information. The implicitness of the content is further emphasized by specific facial features such as the nose, chin, hairstyle, and forehead, as well as personal accessories like glasses, watches, and cufflinks, and wardrobe elements like ties, suits, and hats.After analyzing a corpus of illustrative material, we have identified two types of political media cartoons: non-verbal (68%) and partially verbal (32%).It has been proven that the meaning of a cartoon is not always a straightforward combination of the meanings of the objects or characters depicted. Sometimes, important meanings are conveyed through the image of objects or creatures that have a hidden meaning. This requires some background knowledge from the viewer to decode. The placement of objects or characters in the image (background or foreground), as well as the proportions of the image elements (the size of individual body parts, some characters or objects compared to others), also play a role in the meaning conveyed. Larger objects or characters may carry more weight, evoke certain associations (a larger nose is lie), or even bring a smile to the viewer's face due to their unusual appearance.Structural and semantic analysis of political media cartoons has revealed that they have a multimodal nature, comprising both verbal and non-verbal elements. These elements are interdependent and can be classified into three types of correlation: complementary, parallel and zero. Complementary correlation (33%) refers to situations where verbal and non-verbal elements work together in a complementary manner. Parallel correlation (28%) is observed when non-verbal components complement the verbal ones, which can be further explained through captions and ironic statements of characters on certain events. This facilitates the process of understanding the message. Political media cartoons that contain too complex a combination of modes without proper contextual support, or those that do not have any verbal component (or have a minimal one), have a zero correlation (39%).It has been observed that the simplest non-verbal components of certain symbolic prototypes or objects can perform an exclusively informative function in terms of their structure, composition, and meaning. For instance, political symbols of two competing parties during elections serve as informative tools without evoking any additional associations or carrying any pragmatic load. The primary goal of such cartoons is to draw attention to the participants of the election campaign.The corpus of illustrative material identifies several functions performed by contemporary American political media cartoons: deictic (29%), attractive (23%), demonstrative (17%), informative (11%), satirical (8%), expressive (6%), and critical (6%).Political mass media cartoons employ various stylistic devices such as metaphor (27%), metonymy (16%), metaphtonymy (10%), allegory (10%), wordplay (14%) and allusion (23%) to effectively communicate their message. These stylistic devices not only help in conveying the essence of the message accurately, but also add imagery and expression to it, and can express the meaning explicitly or implicitly in a multimodal manner.The use of multiple stylistic techniques is fascinating but can make it difficult to understand. Therefore, it requires careful planning of the composition, taking into account the socio-cultural context and knowledge of the target audience. Scientifically proven approaches and applied methods in the field of multimodality have shown the effectiveness of chosen tools and have made it possible to clearly form images of American politicians, largely due to non-verbal components such as facial features, accessories, and clothing.

Дисертація присвячена вивченню творчості визначної авторки XХ – ХХІ століть, Нобелівської лауреатки з літератури 2007 року, Доріс Лессінг (Doris Lessing, 1919 – 2013), ім’я якої увійшло до канонів постмодерністської літератури й класики феміністичного роману зокрема.У нашому дослідженні з’ясовано, що попри активну рецепцію творчості Д. Лессінг у зарубіжному і вітчизняному науковому дискурсі, неоміфологічні аспекти текстів Д. Лессінг пізнього періоду залишилися поза увагою дослідників. Тож предметом вивчення нашого дослідження були неоміфологічні аспекти в пізній прозі Доріс Лессінг, а його об’єктом – романи Д. Лессінг «Мара й Данн», «Розповідь про генерала Данна й доньку Мари, Гріота й сніжного пса», «Ущелина», «Альфред і Емілі»; цикл поезій «Чотирнадцять поезій», цикл балад «Люди-вовки», які ми відносимо до пізнього періоду творчості.У роботі доведено, що творчість Д. Лессінг зазнала впливу загальних неоміфологічних тенденцій кінця ХІХ–ХХ ст., що позначилося в зверненні до міфологічних структур, зокрема, міфологічного часопростору, міфологічних мотивів та міфосимволіки, мономіфу пошуку духовної самості та комплексу ініціації, архетипів як засобу інтерпретації, декодування міфологічного минулого в сучасному.Дослідження дилогії Д. Лессінг «Мара і Данн» оприявнило особливий міфологічний хронотоп, зумовлений сюжетною подієвістю в далекому майбутньому після глобальної катастрофи. Визначено, що у романах відтворено загальну кризову ситуацію, що переживало людство, опинившись у замкненому просторі уявного континенту Іфрик.З’ясовано, що відбувається семантизація художнього світу дилогії, що визначає контраст між сучасним й «майбутнім» південного континенту Іфрик. Художній простір романів організовано за допомогою модифікованих топонімів, що створюють контраст із реальною географією Африки. Оприявнено трансформацію міфологічної бінарної опозиції «північ-південь», відсутність сакрального центру. У художньому просторі дилогії головними міфологічними опозиціями виявляються: «свій – чужий», «хаос – космос», «центр – периферія», які характеризуються певною кольоровою гамою.Доведено, що часопростір роману «Ущелина» має характерну особливість: превалювання його спаціального складника над темпоральним. Художній простір структурується за допомогою міфологічних бінарних опозицій «закритий» – «відкритий» простір, «вода» – «вогонь». Хроноплощина Ущелини характеризується міфологічною злитістю та відсутністю точного часоподілу та часопереживання персонажами твору. Аналіз міфомотивіки та міфосимволіки романів пізнього періоду Д. Лессінг визначив авторське покликання на есхатологічні та космогонічні міфи, міфологічний комплекс ініціації. У дилогії «Мара й Данн» актуалізується мономіф пошуку духовної самості та проходження персонажами етапів ритуалу посвяти зрілості та набуття містичного статусу (хранителя знань та правителя континенту). З’ясовано, що поетичний цикл «Чотирнадцять поезій» (1959) та цикл балад «Люди-вовки» (2002) виявляються автоконтекстом, що мають спільні мотиви з романами пізнього періоду творчості Д. Лессінг. Зокрема, з автофікціональним романом «Альфред і Емілі», де травматичні спогади про Велику війну зумовлюють необхідність переосмислення та перегляд письменницею власного травматичного досвіду, маркованого спогадами її батьків. Виявлено спільні мотиви поезії з романом «Альфред і Емілі»: мотив війни-катастрофи, гріха та його спокутування, пам’яті, повернення до світу дитинства, пошуку безпечного простору. Цикл балад «Люди-вовки» (2002), що вийшов друком у період між публікацією двох частин прозової дилогії «Мара й Данн» (1999, 2005), є своєрідним контрапунктом до обох романів. Д. Лессінг звертається до есхатологічного міфу, що втілюється у бутті первісної громади, її індивідуації та загибелі через кінець-катастрофу. Авторка вдається до імітації прадавніх часів, поверненню до світу спогадів. Художній світ пізньої прози Д. Лессінг, як і її ліричні твори, побудовано на міфологічних бінарних опозиціях («свій – чужий», «світло – темрява», «життя – смерть»). Визначено, що і в прозі, і в поезії мисткиня творить єдиний міфологічний текст катастрофи, оскільки людина ХХ – початку ХХІ сторіччя мислить категоріями війни, колоніальних амбіцій, катаклізмів. Авторка символічно передає ідею катастрофи як міфу, який у її прозі постає як Велика війна, що вже давно стала міфологемою в культурі й мистецтві ХХ століття. Встановлено, що дилогія «Мара й Данн», романи «Ущелина» та «Альфред і Емілі» мають тематичну та мотивну спорідненість із поезією мисткині (неоміфологічні риси часопростору; міфологічні есхатологічні та біблійні мотиви; мономіф пошуку; комплекс ініціації; міфологічна символіка).^UDissertation studies the works of the outstanding British author of the 20th – 21st centuries Doris Lessing (1919 – 2013), the Nobel laureate for literature in 2007. Her name has entered the canons of postmodern literature and the classics of the feminist novel in particular. Our thesis proves that despite the active reception of D. Lessing`s work by foreign and Ukrainian literary criticisms, neomythological aspects of D. Lessing’s texts of the late period remained outside the attention of researchers. So, the subject of our study was neomythological aspects in Doris Lessing’s late prose. Its object was D. Lessing’s novels “Mara and Dann”, “The Story of General Dann and Mara’s Daughter, Griot and the Snow Dog”, “The Cleft”, “Alfred and Emily”; the cycle of poems “Fourteen Poems”, and the cycle of ballads “The Wolf People”, which belong to the late period of her creativity. Our research proves that D. Lessing’s works were influenced by the general neomythological trends of the end of the 19th – 20th centuries. It was reflected in the appeal to mythological structures, in particular, to mythological space-time, mythological motifs, and mythological symbolism, the monomyth of the search for spiritual identity and the complex of initiation, archetypes as a means of interpretations, decoding of the mythological past in the present. In D. Lessing’s dilogy “Mara and Dann”, we studied a special mythological chronotope. The events take place in the distant future after a global catastrophe. We have proved that the novels displayed the general crisis experienced by humanity in the closed space of the imaginary continent of Ifrik.We have found that the artistic world of the dilogy is being semanticized, which defines the contrast between the present and the “future” of the southern continent of Ifrik. The artistic space of the novels is organized with the help of modified toponyms, which create a contrast with the real geography of Africa. The transformation of the mythological binary opposition “North–South”, the absence of a sacred centre is revealed. In the artistic space of dilogy, the main mythological oppositions are: “friend–foe”, “chaos–space”, and “centre–periphery’, which are characterized by a certain colour scheme. It is proved that the space–time of “The Cleft” is characterised by the predominance of its spatial component over the temporal one. The artistic space is structured by mythological binary oppositions “closed”–“open” space, and “water”–“fire”. The chronology of the Cleft is characterized by a mythological fusion and the absence of an exact division of time and time experienced by the characters of the work. Our analysis of mythological motifs and symbolism of D.Lessing’s novels of the late period displayed the author’s penchant for eschatological and cosmogonic myths, and the mythological complex of initiation. In the “Mara and Dann” dilogy, Lessing actualized the monomyth of the search for spiritual identity and the characters’ passage through the stages of the ritual of coming of age and the acquisition of mystical status (keeper of knowledge and ruler of the continent). We have found that the poetic cycle “Fourteen Poems” (1959) and the ballad cycle “The Wolf People” (2002) are auto-contexts that share common motifs with Lessing’s late novels. In particular, in the auto-fictional novel “Alfred and Emily”, where traumatic memories of the Great War make the writer rethink and revise her own traumatic experience, marked by the memories of her parents. We traced the common motifs of Lessing’s poetry in her novel “Alfred and Emily”: the motif of war as catastrophe, sin and its redemption, memory, return to the world of childhood, and search for a safe space. The cycle of ballads “The Wolf People” (2002), issued between the publications of the two parts of the prose dilogy “Mara and Dann” (1999, 2005), is a kind of counterpoint to both novels. D. Lessing turns to the eschatological myth embodied in the being of the original community, its individuation, and death due to the end–catastrophe. The catastrophe, one of the themes in D. Lessing’s poetry, turns out to be common to the dilogy as well and has a kind of “development” in it. We have shown that both in prose and poetry, the writer creates one mythological text of the catastrophe since the human of the 20th and early 21st centuries think in terms of war, colonial ambitions, and cataclysms. The author symbolically conveys the idea of the catastrophe as a myth. In her prose, it appears as the Great War, which has long become a mythologeme in the culture and art of the 20th century. We have found that the dilogy “Mara and Dann”, and the novels “The Cleft” and “Alfred and Emily” have thematic and motif connections with D. Lessing’s poetry (neomythological features of space-time, mythological eschatological and biblical motifs, monomyth of search, initiation complex, and mythological symbolism).

На підставі широкого матеріалу, що включає опубліковані й неопубліковані, рукописні, варіанти поезій, прозу, епістолярій, спогади, розглянуто художній світ Т.Осьмачки з погляду символізації образів. Встановлено, що художні образи переходять у символи у насиченій консистенції міфологічного (нерівномірного, циклічного), історичного, який базується на фактах соціального, політичного, культурного життя або календарного, а також екзистенційного (індивідуально-, моментально-вічного) часопросторів, що постали унаслідок розгортання фольклорного, націанально-соціального та літературно-мистецького дискурсів. Доведено, що конфлікти, які виникають у разі зіткнення даних дискурсів, долаються у художньому світі Т.Осьмачки на сакральному рівні.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток творчого потенціалу молодших школярів з застосуванням засобів образної символіки. Розглянуто різні підходи до визначення суті понять "творчий потенціал", "інтелектуальний потенціал", "трудовий потенціал", "образна символіка", "розвиток творчої особистості", "творча здібність", "творча обдарованість", а також їх співвідношення. Поняття "творчий потенціал молодшого школяра" у психологічному аспекті розглянуто як синтетичну якість дитини молодшого шкільного віку, що характеризує її можливості ставити та виконувати нові завдання у сфері навчальної діяльності. Розглянуто творчий потенціал у взаємозв'язку зі здатністю учнів самостійно ставити та вирішувати у певному вигляді значущі проблеми. Його можна представити як сукупність різних можливостей, потенціалів, а саме: перетворювально-предметного (навичок, уміння), пізнавального (інтелектуальних здібностей), аксіологічного (ціннісних орієнтацій), комунікативного (морально-психологічних якостей), художнього (естетичних здібностей). Проаналізовано й систематизовано зазначені поняття, що уможливило на практичному рівні розгляд образної символіки як визначального чинника на етапі розвитку творчого потенціалу в дітей молошого шкільного віку. На підставі результатів експериментального дослідження встановлено, що розуміння, використання та сприймання дітьми образної символіки впливає на підвищення ефективності начльної діяльності молодших школярів. Розроблено й апробовано спеціальну програму розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки для психорозвивальної роботи з молодшими школярами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано "внутрішній" онтологічний дискурс, утворений текстами письменника у його зв'язках із "зовнішнім" онтологічним дискурсом, зокрема, буття як заперечення ніщо, людське існування як оприявлення смислу буття. Зазначено, що обраний предмет дослідження - онтологічний дискурс - дозволив репрезентувати О. Олеся не тільки як талановитого українського драматурга, але і як філосоа, який, послуговуючись спільним для гуманітарних наук понятійним апаратом, художньо інтерпретував актуальні для суспільства свого часу проблеми буття світу та людини в ньому. Викладено онтологічну концепцію О. Олеся, розглянуту в його драматургії, визначено, що спосіб оприявлення цієї концепції - аналіз трьох найпродуктивніших рівнів, а саме: часово-просторова домінанта моделі світу (також опозиція "антисвіт - світ"), символіка часу та простору (просторова вертикаль, природні стихії), концепція людини (буттєві пріоритети та межові ситуації).

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз поетики ініціаційного простору у різножанрових текстах українського фольклору (казок, календарно-обрядової, родинно-обрядової поезії). Висвітлено аспект переосмислення та художнього відображення арехетипів ініціаційного обряду. З'ясовано закономірності відтворення засобами фольклорного тексту ритуальної свідомості архаїчноі людини. Досліджено магічно-ритуальні джерела мотивів і символів ініціаційного простору у вітчизняному фольклорі. Виявлено особливості еволюції творчої свідомості носія фольклорної традиції - народу - у процесі зародження та становлення національного образного мислення. Доведено, що їдеї, учасники, акціональний аспект обряду ініціації спричинили формування сюжетики, мотивів, асіології образності українських народнопоетичних творів, а проблема переходу у фольклорі є художньо-міфологічним спадком свідомості попередніх епох, який у результаті еволюції творчої думки має відображення як поетична символіка.

  Скачати повний текст