Вперше в українському літературознавстві систематизовано та зіставлено рецепцію та інтерпретацію традиційного образу Гамлета та досліджено явище гамлетизму в його різноманітних символічних аплікаціях в українській, російській та англійській літературах першої половини XX ст. Проведено порівняльне вивчення національних типів гамлетизму даного періоду з урахуванням специфіки історичного розвитку літератури різних країн європейського регіону. Вперше здійснено узагальнюючу інтерпретацію образу Гамлета та явища гамлетизму у наукових працях Л.Виготського та З.Фройда, присвячених дослідженню літературознавчої проблематики.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади для укладання та практичної реалізації словника мови перекладу/перекладача у вигляді диференціального тлумачного словника стилістично забарвленої лексики перекладу "Гамлета" Л.Гребінкою. На основі принципів закономірних відповідників і перекладацьких трансформацій запропоновано систему порівняння лексичних, граматичних і стилістичних характеристик перекладів і першотвору. Встановлено міру формальної точності відтворення перекладачами лексичного й стилістичного багатства оригіналу, подібність і розбіжність словників першотвору й перекладів.

  Скачати повний текст

Структуровано цілісну діахронічну візію українського шекспірівського дискурсу, що формувався за умов жорсткого протистояння з ідеологічними дискурсами влади (імперським і тоталітарним) і в наші дні має яскраво виражений постколоніальний характер та несе відбиток постгеноцидної свідомості. Рецепція трагедії "Гамлет" розглядається як одне з ключових джерел дискурсивності, когнітивні резерви якого використовуються митцями (М. Рильський, С. Плужник, В. Стус, І. Драч, Д. Лавличко, О. Забужко) для означення важливих для українського інтелектуально-духовного простору екзистенційних проблем.

  Скачати повний текст

Реконструйовано хронологію сценічних постановок "Гамлета" на сценах австрійського, польського й українського театрів Львова. Створено схему географічного та хронологічного поширення постанов "Гамлета" наприкінці XVIII - у першій чверті XIX ст. на території сучасної України. Розглянуто сценічні постановки "Гамлета" В.Шекспіра в іншомовних театрах Львова. Показано значний вплив українського театру, його нагальних потреб і проблем розвитку на появу, мовну та сценічну якість перекладів "Гамлета". Розкрито динаміку ідейно-мистецьких концепцій та історії створення чотирьох постановок "Гамлета" (1943 р., 1957 р., 1981 р., 1997 р.) на українській сцені Львова. Запропоновано авторську актантну модель трагедії "Гамлет" та її застосування у процесі аналізу драматичного твору та його сценічного прочитання. Показано особливе місце Львова в інтеграційних загально-європейських культурно-мистецьких процесах. Уперше в українському театрознавстві здійснено системне дослідження сценічної історії "Гамлета" В.Шекспіра у контексті історії професіональної театральної культури Львова з застосуванням сучасних теоретичних методів аналізу п'єси та вистави.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему функціонування "вічних" образів в українській літературі 1920-х рр. Проаналізовано історію вивчення поняття "вічні" образи. Доведено, що між українською та західноєвропейською літературами у 1920-х рр. існували незаперечні зв'язки. Розглянуто шляхи взаємодії прози, поезії та драматургії українських митців із творчістю М.Сервантеса, Ф.Достоєвського, В.Шекспіра, античною та біблійною міфологією, розкрито суть понять "донкіхотство", "гамлетизм", "карамазовщина", "достоєвщина". Обгрунтовано естетичні принципи поетів-"неокласиків". Визначено естетичні функції "вічних" образів, які є варіантом атрибутування позитивних якостей класичного образу.

  Скачати повний текст

У музикознавчому аспекті досліджено феномени вічного образу, концепту та концептосфери. Виявлено спільні риси категоріальних значень вічного образу та концепту, що дозволяє досліджувати вічний образ як концепт. На підставі вивчення інтерпретацій (словесних, музичних) образу Гамлета обгрунтовано його визначення як різновиду концепту. Зроблено порівняльний аналіз художніх втілень культурного концепту Гамлета у літературі та музиці та виділено два історичні етапи його прояву в мистецтві: як локалізацію, фіксацію в словесних емблемах і подальше розфокусування за допомогою музики. Багатозначність звуку протиставлено обмеженості слова, що має словесне "фіксоване" значення. Виявлено, що різні принципи концептуалізації музики та літератури демонструють переваги музики, яка дозволяє швидше осягнути смисл, оскільки музична лексема завжди більш контекстуальна, об'ємна, ніж слово або словосполучення і може належати до певної жанрово-стилістичної сфери. Обгрунтовано цілісне системне уявлення про феномен музичного концепту, що розуміється, перш за все, як інструмент аналізу смислу та як внесення певного предметного смислу в звукову структуру, яка виявляє свої можливості як невербальна мова. Музичну концептосферу у творах композиторів XIX - XX ст. розглянуто як жанрово-стилістичну концептуальну єдність музичного образу Гамлета та як індивідуальну композиторську поетику С. Слонимського, центром якої є Гамлет-концепт. Визначено особливості використання С. Слонимським прийомів концептуалізації.

  Скачати повний текст