Досліджено авторське телебачення як один з напрямків національного телемовлення, становлення якого відбулося у другій половині 1990-х рр., коли вітчизняні телекомпанії запропонували своїй аудиторії найяскравіші зразки авторських програм. Подальший розвиток українських комерційних телекомпаній позначився посиленням конкурентної боротьби, що зумовила модернізацію технологій підготовки телевізійних програм і загострила проблему нестачі талановитих і харизматичних особистостей в ефірі ТБ. Сучасні авторські програми, залишаючи формальні ознаки перших авторських продуктів, які сформували у глядача стереотипи щодо якості інформаційного продукту, переважно змінилися і являють не стільки авторське, скільки персоніфіковане ТБ. Водночас принцип персоніфікації інформації, який має значний потенціал для подальшого комерційного успіху телекомпаній, не використовується максимально.

  Скачати повний текст

Розглянуто творчий доробок драматурга як представника традиційної народної п'єси в Австрії. Проаналізовано п'єси автора, їх проблематику, поетику, художні особливості та доведено органічний зв'язок з народною драмою. Досліджено реформаторську роль П. Турріні у розвитку німецькомовної літератури, зокрема драматургії. Зазначено, що майже в усіх п'єсах автор звертається до соціальної проблематики, засуджує споживацьке суспільство, хоче бачити людей економічно незалежними, змушує своїх персонажів шукати іншого способу життя, виборювати власну свободу, провокує читача/глядача. Акцентовано увагу на важливості для української гуманістики дослідження драматургії П. Турріні в її взаємозв'язку з австрійською народною драмою.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження гештальт-естетики відомого американськго ученого Р. Арнхейма. Проаналізовано основні ететичні ідеї та положення його концепції візуального мислення, розкрито специфіку трансформації візуальності у різних видах мистецтва. Розглянуто базові закони гештальт-естетики Р. Арнхейма, на підставі яких пояснено основні психологічні процеси у свідомості людини, зокрема, творче мислення й естетичне сприйняття. Із використанням міждисциплінарних можливостей естетичного знання розкрито сутність поняття візуального мислення як активного творчого процесу, що відбувається у свідомості як митців, так і глядачів. На підставі аналізу історичного, теоретичного й еміричного матеріалів визначено особливості сприйняття естетичної структури візуальних мистецтв та розкрито й обгрунтовано теоретичні засади визначення специфіки видів мистецтва в контексті гештальт-естетики. Пояснено трансформацію візуальності у кіно-, фото- й інших видах сучасного мистецтва.

  Скачати повний текст

Досліджено технологію створення телевізійних програм жанрової діалогічної форми у контексті українського телебачення. Визначено рольові функції ведучого діалогічної форми програми і специфіку роботи на різних етапах. Проаналізовано особливості жанрових характеристик "діалогічної" телепрограми. Розглянуто питання встановлення, провадження та відмови від діалогу як реакцію глядачів на телепрограму та зворотній зв'язок в елементарному прояві.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного вивчення джерел і літератури, а також даних, одержаних за умов експедиційних досліджень, проаналізовано практичний і теоретичний досвід пристосування пам'яток історії та культури України до функціонування у туристичниій сфері. Складено реєстр пам'яток історії та культури національного значення, які є туристичними об'єктам. Установлено загальні чинники, які впливають на інтенсивність їх залучення до екскурсійних маршрутів і залежать від якостей пам'яток. Такими чинниками є високий рівень концентрації екскурсійних об'єктів, на емоційному рівні ступінь впливу пам'ятки на глядача, наявність туристичної інфрастуктури щодо кожного екскурсійного об'єкта. З урахуванням одержаних даних сформовано концепцію найоптимальнішої форми перетворення складових історико-культурної спадщини на екскурсійні туристичні об'єкти. Суть даної концепції полягає у створенні на базі пам'ятки тематико-експозиційного музейного комплексу з метою формування національної системи туристично-екскурсійних маршрутів.

  Скачати повний текст

Проведено культурологічний аналіз взаємовідносин сучасного театру та глядача на прикладі театрів Одеси. Запропоновано комплексний міждисциплінарний підхід, який грунтується на поєднанні синергетичних і загальносистемних закономірностей, театрознавчого погляцу, психологічних і соціологічних особливостей функціонування й історичного розвитку системи театр - глядач. Розглянуто сучасні взаємовідносини світового театру та глядача, а також соціокультурні особливості формування та перспективи розвитку даної системи в Україні. З використанням одержаних теоретичних висновків проаналізовано сучасне функціонування системи театр - глядач в театрах Одеси. Досліджено історичні й етнічні умови формування взаємовідносин одеського театру та глядача. Розглянуто типологічні особливості дослідженої системи у Академічному українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька, Академічному театрі музичної комедії ім. М. Водяного та Російському драматичному театрі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лінгвістичні особливості російськомовних кіноанонсів як своєрідного типу тексту, визначено їх функції та композицію. Виявлено специфіку кіноанонсу як мовного твору, наведено інтегровану характеристику його вербальних складових як засобів дії на адресата. Встановлено лінгвістичний статус кіноанонсу, запропоновано його дефініцію. Розроблено класифікацію текстів кіноананосів з урахуванням їх структурних характеристик. Експериментально досліджено особливості сприйняття анонсу читачем (глядачем). Розглянуто проблему реалізації прагматичної орієнтації кіноанонсу. До наукового обігу введено поняття антиципації в анонсі, визначено засоби її створення. Зроблено висновок, що кіноананс є особливим видом рекламного тексту, специфічним жанром масової комунікації, який відзначається певними особливостями на всіх мовних рівнях.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне й експериментальне дослідження впливу кінематографічного відеоряду на людину. Розроблено модель механізмів такого впливу, що містить положення про психологічну специфіку кіно, особливості психологічного ефекту впливу кінематографу на глядача. Наведено класифікацію типів кінокадрів та їх монтажу. Проаналізовано імовірні механізми їх психологічного впливу. З'ясовано, що кожному з проаналізованих типів кадрів і монтажу відповідає певний тип організації психічних процесів глядача та їх споглядання. В узагальненій формі їх можна представити як "занурення" в інтенсифіковані афективні стани; задане, "рамкове" оцінювання себе; споглядання своєї суб'єктивності у межах безпосереднього досвіду. Експериментально досліджено ефективність розробленої моделі, можливість її застосування для прогнозування психологічних ефектів за сприйняття певних форм побудови кінематографічного відеоряду. Відзначено, що запропонована модель може бути використана як засіб для психологічної експертизи кінофільмів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне культурологічне дослідження перформансу та перформативних процесів у мистецтві, соціальній сфері та політиці другої половини XX - початку XXI ст. Визначено сутність понять "перформанс", "перформативність", "перформативна дія", "перформативний простір", "акція", "акціонізм" а також "автор" і "глядач" у контексті перформансу, а також міждисциплінарні межі дослідження сучасного преформансу як феномену культури другої половини XX - початку XXI ст. Розглянуто взаємодію Автор - Глядач у перформативному просторі. Виявлено основні характеристики перформансу, відповідно до яких комунікативний зв'язок між Автором і Глядачем визначено як динамічний процес. Проведено порівняльний аналіз архаїчного ритуалу та сучасного перформансу, виявлено спільні та відмінні характеристики цих явищ, вивчено історичні прототипи сучасних перформативних дій. Встановлено історичні джерела перформансу та його репрезентації у мистецтві другої половини XX ст. Доведено, що перформативні характеристики властиві не лише "Live art", досліджено особливості їх вияву в різних сферах культури та мистецтва. Екстраполяції феномену перформансу досліджено на прикладі театральних систем А. Арто, Є. Гротовського, П. Брука, Р. Уїлсона, музичних концепцій Д. Кейджа, К. Штокгаузена, Ф. Гласа. Визначено перформативні характеристики сучасного медіапростору, реклами та політики. З'ясовано, що інтерактивне медіамистецтво, яке залучає аудиторію до комунікативного процесу, актуалізує проблему трансформації візуального сприйняття та виникнення нового способу функціонування мистецтва та культури в цілому. Зроблено висновок, що перформативні ознаки сучасної культури свідчать про зміни художніх епістем.

  Скачати повний текст

Визначено поняття "креативний художній продукт" (КХП) як візуальний продукт образотворчої діяльності, що вирізняється оригінальністю й унікальністю, індивідуальними проявами стилю та техніки виконання, емоційністю та колірною гармонійністю представлення, спонукає до естетичних переживань глядачів. Виділено критерії оцінювання КХП, такі як оригінальність художнього твору, гармонійність колірного ряду, естетична привабливість та інші. Виявлено психологічні профілі студентів з креативним художнім продуктом, серед яких є такі базові психологічні особливості як емоційна стабільність, інтернальність у досягненнях, мотивація прагнення до успіху тощо. Розкрито зміст внутрішніх чинників творення студентами КХП, які репрезентовано психологічними особливостями творчої особистості. Визначено психологічні чинники, які детермінують творення студентами художніх спеціальностей КХП впродовж усього навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку ландшафтної ахітектури доби класицизму в Україні. Висвітлено сучасний стан вивченості садово-паркового мистецтва. Розглянуто традиційні напрямки дослідження історичних об'єктів даного мистецтва. Відзначено, що специфічною ознакою паркобудування цього періоду є присвоєння ахітектурно-пейзажним формам символічної означеності, асоціативні проекції яких передавали зміст художнього образу парку. Загальна тематика символіки парків відображала тогочасні модні тенденції та духовні пориви і філософсько-естетичні уподобання їх володарів. З відходом від традиційних засад садово-паркового мистецтва, які базувались на зрозумілому для всіх членів культурної спільноти каноні (ціннісному культурологічному орієнтирі, міфопоетичному стереотипі), зникло адекватне розуміння глядачем "мови" парків. З метою розв'язання цієї проблеми запропоновано застосувати метод семіотичних досліджень. Для цього архітектурно-пейзажні форми розглянуто як знаки, а сам парк (як сукупність цих форм) - семіотичним текстом. Комунікативною моделлю парк - адресат пояснено етапи проведення екзегетики образів. На прикладі пам'ятки садово-паркового мистецтва кінця XVIII - початку XIX ст. парку "Олександрія" (м.Біла Церква Київської області) висвітлено його ідейно-художній задум, за яким період Римської імперії розглядався як міст між античністю та християнською ерою.

  Скачати повний текст

Концептуалізовано факторну зумовленість формування субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі. З застосуванням субкультурного підходу до вивчення футбольного хуліганізму проаналізовано субкультурну проблематику у творчості Т. Парсона, С. Ейзенштадта, О. Тоффлера, М. Мід. Розглянуто футбольних хуліганів як "peer group" та визначено футбольний хуліганізм як специфічну асоціальну субкультуру, головними цінностями якої є братерство, яке грунтується на почутті належності до певного футбольного клубу, та як колективні насильницькі практики. Концептуалізовано цю субкультуру, розроблено категоріально-понятійний апарат, розкрито суть понять "футбольний хуліганізм", "футбольний фанатизм", "навколофутбольні практики". Виокремлено відвідувачів футбольних змагань, а саме: "ситуативні глядачі", "любителі футболу", "футбольні фанати" та "футбольні хулігани". Виділено "південний" і "північний" стилі навколофутбольних практик. За критерієм наслідування певного стилю цих практик виокремлено три покоління пострадянських футбольних хуліганів. Як чинники формування даної субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі виділено мета-, макро-, мезо- та мікросомальні фактори. За результатами порівняння медійного та реального образу футбольних хуліганів показано, що у медійному дискурсі створено неадекватні уявлення про досліджений об'єкт, що ускладнює вивчення зазначеного феномену. Доведено, що субкультура футбольних хуліганів потребує подальшого наукового аналізу та виваженого контролю суспільством і державою.

  Скачати повний текст

Реконструйовано театральну топографію України 1941-1944 рр., репертуар та творчий склад театральних колективів, визначено роль театру в соціокультурному середовищі того часу. За умов фашистського нищення української культури, сцена, скориставшись відстрочкою свого маргінального фіналу, компенсує втрачувану силу стагнуючих видів мистецтва, посилює психокорегувальні функції, виявляє себе як фактор націотворення. З'ясовано спонукальні причини легітимності, наданої фашистською диктатурою інститутові театру в Україні, розглянуто проблему колабораціонізму, принципи театрального будівництва за тих умов, вплив на нього альтернативних чинників - жорстокого фашистського протекторату і національно-патріотичних настроїв митців та глядачів.

  Скачати повний текст

Досліджено зібраний, систематизований корпус художньої творчості І. Зубенка, досі відсутній в науковому обігу. Проаналізовано поетичну, прозову, драматургічну, публіцистичну творчість художника слова з погляду її поетикальної своєрідності та жанрово-стильових особливостей на фоні ідейно-стильових пошуків західноукраїнської літератури 1920 - 1930-х рр. З'ясовано специфіку ідіостилю письменника. У драматургічних і театрознавчих концепціях розкрито взаємозалежність драматургії, сценічного мистецтва, глядача та критики у створенні явищ національної культури.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено особливості становлення одеської театральної критики другої половини XIX - 1920-х рр. у контексті розвитку видовищної культури даного періоду. Вивчено репертуар одеських театрів, режисуру, акторське виконання, взаємовідносини між театром і публікою, розкрито роль критики у становленні видовищної культури міста. Визначено сутність театральної критики як комунікативної системи, яка передає культурний досвід, формує у глядачів навички художнього сприйняття. Проаналізовано етапи розвитку, динаміку, жанрову різноманітність дорадянської театральної критики Одеси, досліджено її вплив на діяльність міських театрів. Досліджено найбільш популярні у міській пресі жанри: рецензію, театральний фейлетон, творчий портрет, критичну статтю-підсумок сезону. Розроблено класифікацію рецензій, визначено особливості написання рецензій на прем'єру, спектакль поточного репертуару, бенефіс, а також рецензії-полеміки. До наукового обігу введено критичні публікації другої половини XIX - 1920-х рр. Систематизовано творчу спадщину провідних театральних критиків Одеси, проаналізовано їх діяльність і розкрито роль у формуванні театральної інфраструктури міста. Визначено сутність поняття "театральна критика", показано відмінність між термінами "критик" і "рецензент", розроблено типологію одеської театральної преси.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз сучасного явища - телебачення як середовища продукування численних аудіовізуальних образів у контексті культурної парадигми XX ст. Уперше в українському мистецтвознавстві відтворено динаміку розвитку телебачення від початкової стадії "віддзеркалення" реальності до сучасних формотвірних тенденцій у телевізійному полі, наявність яких призводить до виникнення нової "телевізійної реальності" у свідомості глядачів. Розглянуто характерні особливості сучасного телебачення, досліджено специфіку взаємодії між телебаченням і глядачем, проаналізовано телевізійні принципи утримання уваги та основні механізми глядацького сприйняття сучасного телебачення.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено технологію формування інтерпретаційної компетенції школярів VIII - XI класів у процесі вивчення світової драматургії. Визначено специфіку шкільного інтерпретаційного процесу, з'ясовано особливості тлумачення п'єс, розроблено систему методичних засобів, що забезпечує особистісний розвиток учня-інтерпретатора, сприяє осягненню драми як міжвидового мистецького явища. Запропоновано технологічну модель поетапного засвоєння інтерпретаційних знань, збагачення глядацького досвіду, формування виконавських умінь під час вивчення світової драматургії на уроках зарубіжної літератури, у позакласній та позашкільній роботі з предмета. Визначено місце та роль театрального краєзнавства, особистісного спілкування з професійними постановниками, сценічно-ігрової самодіяльності у системі формування інтерпретаційної компетенції старшокласників. Експериментально доведено, що розроблена технологія має істотні переваги у порівнянні з традиційною методикою, оскільки значно посилює роль особистості у процесі тлумачення драматичних творів, розширює естетичні функції школяра-інтерпретатора (читача, глядача, виконавця) та коло його художньо-творчого спілкування, активізує пошукову діяльність, сприяє розвитку спостережливості, відтворювальної та творчої уяви, асоціативного мислення, синхронності словесних і невербальних засобів комунікації й інших особистісних якостей, що має суттєве значення для удосконалення системи шкільної літературно-мистецької освіти.

  Скачати повний текст

Досліджено філософсько-естетичну концепцію абсурду та її вплив на театральну естетику XX ст. Вивчено витоки й еволюцію філософії абсурду; процес формування її екзистенціальних імплікацій. Надано визначення поняття "філософія абсурду". Окреслено мистецьке поле даної філософії та виокремлено її філософеми (нереферентність, бентежність, трагізм, комізм), що віддзеркалюють наслідки усвідомлення людиною абсурдності життя, а саме: бунт, свободу, жагу. Естетико-культурні імплікації філософії абсурду прослідковуються на матеріалі творчості С.Беккета, предметом драматургічного аналізу якого була людська біда, локальне життя людини, приголомшеної стражданням. Художні засоби його театральної естетики, руйнуючи культурний канон і водночас реабілітуючи гру, розраховану на співтворчість з глядачем, послідовно втілили й інтерпретували ідеї філософії абсурду. Доведено, що філософський і драматургічний досвід осмислення феномена абсурду є відносно цілісною системою, що співіснує з іншими світоглядно-ціннісними концепціями і в особливий спосіб забезпечує зв'язок сучасної філософії та мистецької практики з реаліями повсякденного досвіду.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано найбільш яскраві театральні форми в історії театру. На підставі аналізу еволюції театральних форм, особливостей їх вияву, доведено, що сутнісними характеристиками їх художності є умовність і святковість. Умовність театрального мистецтва виражається в перевтіленні, вона є суть діалектичного проникнення реального та ідеального. Їх гармонізація в мистецтві, незалежно від обраних творчих методів здійснення, сприяє досягненню художності будь-якої театральної форми. Святковість театрального мистецтва - це суть максимального порозуміння компонентів структури театрального мистецтва (художньо-поетичного слова та його жанрової специфіки); акторська багатовимірність втілення слова в дії; режисерська інтерпретація вистави; глядацька інтерпретація зображеного, які виражено в діях конкретних індивідів - автора (-ів), акторів, режисера (-ів) і глядачів.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше з'ясовано напрями дослідження трейлера фільму зарубіжними та українськими науковцями; запропоновано структуру офіційного типового трейлера фільму; охарактеризовано антиспойлерність як притаманну саме трейлеру фільму характерну ознаку, яка сприяє виконанню основної його функції – формувати в глядача зацікавленість фільмом та стимулювати його до перегляду фільму; запропоновано класифікацію назв фільмів і трейлерів до них за критерієм наявності в них антиспойлерів / спойлерів; визначено стратегії оптимізації трейлера як типу рекламного повідомлення на аудіовізуальному й текстовому рівнях.Виявлено, що спойлер може бути позитивною ознакою трейлерів фільмів, яка сприяє виникненню зацікавленості до фільмів таких жанрів: історико-біографічного, комедій і драм. Натомість у трейлерах до фільмів жанрів містики, фентезі чи жахів спойлерів не повинно бути, оскільки вони заважають кінотрейлерам виконувати своє призначення.Серед проаналізованих трейлерів до українських фільмів виявлено порівняно незначну кількість трейлерів, структура яких за наявністю та розташуванням обов'язкових компонентів максимально наближена до структури офіційного типового трейлера фільму.Ключові слова: трейлер фільму, рекламне повідомлення, офіційний типовий трейлер фільму, структура і функції трейлера фільму, спойлер та антиспойлер, титри, пекшот, аудіовізуальний і текстовий рівень, стратегії оптимізації трейлера фільму.^UIn the thesis, for the first time, the directions of study of the movie trailer by foreign and Ukrainian scientists were formulated; an official typical movie trailer structure is proposed; anti-spoilerity is characterized as a characteristic feature of movie trailers, which contributes to the fulfillment of its main function – to form a viewer's interest in a film and stimulate him or her to watch the film; the classification of the titles of films and trailers to them by the criterion of the presence of anti-spoilers / spoilers is proposed; strategies for optimizing the trailer as a type of advertising message at the audiovisual and text levels are formulated.It is revealed that spoiler can be a positive feature of movie trailers, which fosters the interest in films of such genres: historical, biographical, comedy and drama. However, there shouldn't be any spoilers for mystery, fantasy or horror movie spoilers.Among the analyzed trailers for Ukrainian films, a relatively small number of trailers were found, the structure of which, in the presence and location of the obligatory components, is as close as possible to the structure of the official typical movie trailer.Key words: movie trailer, film trailer, advertising message, official typical movie trailer, movie trailer structure and features, spoiler and antispoiler, captions, footage, audiovisual and text level, movie trailer optimization strategies.