Досліджено проблему естетики економічного, описано механізм прояву естетичного в ціннісних орієнтаціях, який розкриває взаємозв'язок естетичних та економічних потреб в аспекті їх ціннісного змісту. Розглянуто механізми утворення зацікавленості (зокрема економічної) людини в естетичних потребах у різних сферах діяльності (в художній творчості та мистецтві). Проаналізовано вплив естетичного на економічні сторони буття людини в соціальній реальності (повсякденній, економічній та духовній) та художній практиці та доведено його пріоритетне значення у процесі актуалізації "комплементації" естетичного й економічного. Розкрито сутність, структуру та поведінку "людини естетичної" та "людини економічної" на різних рівнях буття. Досліджено розвиток людини у напрямку "homo estheticus" у контексті енвайронментальної естетики. На підставі визначення співвідношення та взаємовпливу естетичного й економічного в рекламі виокремлено естетичну сферу сучасного буття реклами як універсальної культури. З використанням останніх досягнень у галузі філософсько-естетичної рефлексії проведено дослідження реклами як феномену, онтологічно вкоріненого у людському бутті, як універсального механізму відтворення та регулювання світовідчування, зокрема естетичного. З'ясовано, що різновекторна спрямованість мотивації естетичного й економічного у бутті людини призводить до змін її внутрішнього світу й обумовлює необхідність пошуку компромісів ("естетизації економічного" й "економізації естетичного"), які проявляються в художній практиці.

  Скачати повний текст

Створено теорію міфологеми як одиниці міфа, універсального поняття, завдяки якому є можливим виявлення взаємодії між мистецтвами, філософією, науками. Запропоновано визначення міфологеми. Розроблено типологію, структуру, історичну класифікацію цього елемента символічної структури. На підставі дослідення нової міфології як філософського вчення про мистецтво майбутнього розглянуто специфіку функціонування міфологем у художньому творі. Установлено парадигматичну роль нової міфології у формуванні ідеалів романтичного мистецтва. Проведено енциклопедичний аналіз з метою усвідомлення суті вченого стилю у музичних взірцях нової міфології. Досліджено музичний романтичний твір як "новий міф", енциклопедію-хаос у фрагментарній формі арабески, що базується на методах математики (комбінування), фізики (експериментування), хімії (змішування).

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження діалектики та соціально-економічної природи ризиковості розбудови податкової системи й обгрунтовано основи розвитку концепції ризикології у сфері оподаткування. Виявлено джерела ризиків податкової системи, здійснено їх структуризацію. Розглянуто складові фінансової безпеки у сфері оподаткування як структуротвірного елемента теорії податкових ризиків. Розроблено теоретико-методологічні засади моніторингу податкових ризиків, його інформаційного забезпечення, побудови ризикоорієнтовної системи адміністрування податків. Розроблено модель управління податковими ризиками в Україні. Виділено основні сегменти прогнозування податкових ризиків державою, ідентифікації ризиків діяльності податкової служби, моделювання податкової поведінки платників податків з урахуванням ризиків. Систематизовано критерії для оцінювання ризиковості розбудови податкової системи. Запропоновано варіанти антиризикових заходів у сфері оподаткування, систематизовано превентивні заходи щодо зниження ризиковості податкової системи й окреслено напрями її розбудови за умов невизначеності та ризиків.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження міжконфесійних відносин. Розглянуто методологічний аспект дослідження даного виду суспільних відносин. Осмислено специфіку прояву діалектики традицій та новаторства у сфері міжконфесійних відносин. Проаналізовано чинники кризи та перспективи розвитку регулятивних функцій релігії за умов загострення глобальних проблем людської цивілізації. Новаторством як закономірністю розвитку міжконфесійних відносин передбачено перевагу неантагоністичних типів традицій та сформовано передумови для природного розвитку системи георелігії. Розгортання даних тенденцій за умов суверенної України ускладнено кризою, що супроводжує перехідний період у розвитку суспільства. Виявлено основні детермінанти оптимізації розвитку міжконфесійних відносин на етапі становлення суверенної України, розглянуто її умови, фактори та критерії.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз еволюції світогляду людини, в якому феномен даної еволюції визначено як процес таких змін в системі світоглядних орієнтацій людини, які відображають формування нової парадигми буття та реалізації людиною особистісної стратегії життя. Діалектика матеріального та нематеріального виступає фундаментом здійснення світоглядної еволюції свідомості людини, коли у розвиток світогляду включаються природні адаптаційні механізми еволюції, що гармонізують світогляд людини зі змінами буття. Базисом такої гармонізації виступають архетипи. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні чинники, визначено критерії виокремлення етапів еволюції світогляду людини, наведено характеристику кожного. Структуровано детермінанти формування соціально-конструктивного світогляду людини.

  Скачати повний текст

Запропоновано узагальнювальну концепцію існування організаційної свідомості. Наведено визначення даного феномена як осмислення та переживання людиною впливу організаційних ідей, знань, поглядів, ціностей, норм поведінки, почуттів на процеси утворення, упорядкування й удосконалення структур власного життєвого світу. Обгрунтовано наукові підходи та методологічну базу щодо характеристики організаційної свідомості, проаналізовано її природу, сутність, зміст і форми. Досліжено індивідуальну та суспільну форми організаційної свідомості. Виділено критерій і показники її зрілості, які простежено на розвитку організаційної свідомості німців, французів та українців.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням детермінуючого впливу особистості П.І.Чайковського на його творчий стиль. Розвинуто новий напрямок в аналізі творчої спадщини композитора, який базується на виявленні структурної відповідності між психологічними рисами індивідуальності автора та грунтовними властивостями його стилю. Розкрито діалектичний взаємозв'язок між еволюціями особистості та стилю П.Чайковського. Визначено передумови історичної місії композитора, що проявилось в яскраво вираженій інтегративній ролі його мистецтва в європейському музичному процесі. Висвітлено риси особистості й обставини життя П.І.Чайковського, що зумовили визрівання в його художній свідомості стрижневої для неї ідеї невідворотності долі. Послідовно простежено зміни у взаємовідношенні симфонічної та оперно-балетної творчості П.Чайковського на різних етапах його творчого шляху, виділено основні складові музично-стильового синтезу, здійсненого у роботі. Запропоновано розглядати український елемент стилю П.І.Чайковського як один з головних факторів, що зумовив унікальність його творчої індивідуальності. Показано типологію творчої свідомості композитора як геніального митця, акцентовано увагу на його діалектичній суперечливості.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність нової педагогічної категорії "наступність фізичного виховання" учнівської та студентської молоді. Розроблено новий теоретико-прикладний напрямок педагогічної науки - діалектика наступності у системі неперервного фізичного виховання. Обгрунтовано концептуальну модель забезпечення процесу наступності фізичного виховання особистості старшокласника, студента. Виявлено, що наступність фізичного виховання, як педагогічна категорія створює умови для вирішення діалектичних суперечностей переходу особистості з одних умов фізичного виховання в інші, об'єктно-суб'єктного перетворення особистості на основі цілеспрямованого розвитку внутрішньої позиції і позитивної Я-концепції. Розроблено на основі комп'ютерних технологій інформаційно-діагностичну систему оцінки фізичного стану та фізичної підготовки, яка є ефективною допомогою вчителям фізичної культури, викладачам фізичного виховання в діагностиці фізичного стану, фізичної підготовки, а також для підготовки диференційованих навчально-виховних і тренувальних програм наступності, запропонованих кожній особистості з урахуванням їх стану здоров'я, адаптації і фізичної підготовки.

  Скачати повний текст

Досліджено зміст основних теоретичних і практичних концепцій адекватного до умов суспільного виробництва задоволення зростаючих потреб та інтересів на суспільному й індивідуальному рівнях. Проведено аналіз виокремлених груп, видів потреб та інтересів, взаємопов'язаний з різноманітними формами діяльності суб'єктів виробництва. Потреби стимулюють розвиток галузей виробництва та зміну ціннісних вартостей індивидів у напрямі формування науково-світоглядних переконань і необхідності орієнтації на особистісне виховання, що має забезпечити мотиви до творчо-конструктивної діяльності та праці. Діалектика зростання інтересів полягає в тому, що саме їх задоволення зумовлює появу нових потреб та інтересів, а також способів їх задоволення, що стимулюють розвиток виробництва. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності державних і регіональних органів управління за умов удосконалення механізмів задоволення потреб та інтересів громадян, а також у навчальному процесі під час підготовки фахівців.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клавірного мислення В. Моцарта за творами, написаними для клавіру, а також за оркестровими - ораторіальними фрагментами, перекладеними для фортепіано для концертного виконання з вокалістами й об'єктивно у сучасних вимірах, за їх сприйняття як камерної музики. У фортепіанному звучанні композицій Моцарта існує стильовий континуум клавірності-клавесинності, але за обов'язкового сполучення з етапами ритмічно повторюваних з'єднань з масштабністю оркестрального мислення. Останнє склало атрибут Віденського стилю, утіливши у ньому звуковий образ грандіозного наростання форми та маси, поза яким не мислилася динаміка - життєва діалектика - німецького культурного світу, з яким поєднував свою творість Моцарт. В її апогеї композитор усвідомив власну причетність до наслідування німецького бароко як органічного втілення національної ідеї та перспективи подальшого ствердження музичного мистецтва як художньо самодостатньої сфери. Узагальнено дані про символіку партії клавіру у камерно-вокальному виконанні творів В. Моцарта, зокрема пісень і арій, оперних і церковних, наближених до даного жанру як осереддя установок передсимволістів у автора "Чарівної флейти". З урахуванням відносної, у порівнянні з XIX - XX ст. скромності об'ємів звукової маси оркестральних і хорово-вокальних виступів у композиціях Моцарта зроблено висновок про певну тенденцію камерності, особливо у разі фортепіанного виконання інструментальних партій. За цього фортепіанна фактура насичена образами оркестрової та ораторіально-хорової грандіозності. Зазначено "помежовність" камерності та "масштабності площі" бетховенського та постбетховенського мистецтва у композиціях Моцарта, яка втілює "передсимволізм" як пошук "третього шляху" у мистецтві, зумовленого символізмом.

  Скачати повний текст

Досліджено природу підприємництва як багатогранної системи соціально-економічних відносин. Розкрито сутність поняття діалектики підприємництва, визначено зміст соціалізації підприємця в економіці, яка продовжує перебувати на стадії формування цивілізованого ринку. Розглянуто різні підходи до визначення сутності підприємництва, запропоновано його визначення та розмежування основних дефініцій. Проаналізовано методологічні основи для врегулювання відносин між власниками та підприємцями, досліджено мотиви підприємництва. Досліджено парні характеристики підприємництва: співвідношення конкуренції та партнерства, традиціоналізму та новаторства, кооперації та корисності відносин між роботодавцем і найманими працівниками. Розроблено модель венчурного підприємництва, проаналізовано досвід країн, які його успішно запровадили, а також хід і перспективи удосконалення державного регулювання приватного підприємництва. Особливу увагу приділено вивченню внутрішнього корпоративного підприємництва.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості художньої реалізації тенденцій "пізнього постмодернізму" у творчості відомого сучасного російського письменника-постмодерніста В.О. Пєлєвіна на матеріалі його роману "Священна книга перевертня" та циклу прозових творів "Діалектика Перехідного періоду з Нізвідки в Нікуди". Розглянуто наявні у сучасному літературознавстві концепції прози В.О. Пєлєвіна в літературознавчо-критичному дискурсі межі XX - XXI ст. Проаналізовано моделі світу та героя у творах В.О. Пєлєвіна. Розкрито специфіку використання автором ритуально-міфологічних стратегій, а також специфіку трансформації художньої парадигми постмодернізму в "пізніх" творах письменника. Проаналізовано особливості художньої саморефлексії постмодернізму у пізній прозі В.О. Пєлєвіна, розглянуто трансформації постмодерністського художнього коду у творах прозаїка, виявлено специфіку синтезування елементу масової та елітарної літератури.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен слова у складній взаємодії об'єктивного та суб'єктивного чинників соціальних процесів шляхом екзистенційної маніфестації особистісного начала, в чому виявляється діалектика загального та одиничного. Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування слова (і мови загалом) у цілісності духовного комплексу. Зауважено, що суспільство не може існувати без мови, але суспільство є не лише мова, існує значущий корпус символічних форм, які окрім матеріального фундаменту як основи історичної генези, допомагають суспільству гармонізувати соціальну практику. За результатами дослідження зроблено висновок, що складна структурованість суспільства породжує структурованість тезаурусу різних його верств. Змістове наповнення слова залежить від соціального статусу верстви суспільства, культурно-освітнього рівня, світоглядово-моральних засад і сумлінності індивіда. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу раціонального та нераціонального наповнення слова. Проаналізовано залежність прагматики слова від екзистенційності суб'єкта, включеного до сукупності мовних ігор суспільної практики. Віздначено, що символіка слова по-різному онтологізується у різні соціально значущі період. Але стосовно духовної спадщини, об'єднання людей у культурному та цивілізаційному плані, неприпустимо використовувати рольову функцію мови лише як засіб спілкування та не брати до уваги її здатність втілювати у собі своєрідність народу.

  Скачати повний текст

Запропоновано кваліфікувати статус філософської лірики в системі генерики як метажанровий різновид ліричного роду, суть якого визначає поетична (філософсько-лірична) рефлексія. З'ясовано місце філософської лірики в генологічній свідомості та світоглядно-естетичній еволюції І.Франка, її роль у кристалізації "філософської віри" письменника, систематизовано його погляди на філософську лірику як різновид "рефлексійної" поезії. З позицій діалектичної герменевтики запропоновано тлумачення ідейно-естетичних особливостей філософсько-ліричних творів, циклів, художньо-філософських концепцій поетичних книг. Визначено домінантні образно-смислові опозиції поетичної філософії збірок останнього десятиліття XIX - початку XX ст.:"ерос - танатос" ("Зів'яле листя"), "суще - належне" ("Мій Ізмарагд"), "сумнів - віра" ("Із днів журби"), "вічне - тлінне" ("Semper tiro"), які в загальному підсумку зводяться до універсальної діалектики ідеального та реального.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше у вітчизняній юридичній науці досліджено компоненти методології пошуку істини у праві: ордологічні, екзистенціальні, трансцендентальні; доведено існування культурологічно-правової методології для пізнання істини в позитивному праві; охарактеризовано дію етично-правової методології в деонтологічній життєдіяльності людини та обґрунтовано гносеологію істини у праві за допомогою екзистенціалів, трансценденталій та чеснот. Природною закономірністю людського розуму пізнання істини в деонтологічному житті є діалектика, як мистецтво полеміки. Закони людського розуму містять у собі пропедевтичні начала. Завдяки діалектичним формам мислення людина вдається спочатку до дослідження фактів, їх аналізу, що тільки торує шлях до можливої істини. Завдяки логіці здійснюється аналіз лише правдоподібних умовисновків. Логічна правильність висновку не тотожна істинності висновку. Потрібно знайти хибність вихідних висловлювань, які існують поряд. Тоді істину встановлює екзистенціальна діалектика, яка пов'язана із природними процесами. Екзистенціальна діалектика, як знання істини, вибудовує ті діалектичні конструкції, які необхідні буденній життєдіяльності людини.Дисертація має важливе практичне значення для розв'язання проблем правової держави в межах філософсько- і теоретико-правових наук.^UIn the dissertation, for the first time in the domestic legal science, the components of the methodology of finding the truth in the law are investigated: ordological, existential, transcendental; the existence of a culturological and legal methodology for the knowledge of truth in positive law is proved; the effect of the ethical-legal methodology in human deontological life activity is described and the epistemology of truth in the law is substantiated by means of existential, transcendental and virtue. The natural rule of the human`s cognition the truth in deontological life is dialectics, as the art of polemics. The laws of the human`s mind contain propaedeutic principles. Thanks to the dialectical forms of thinking, man first succeeds in the study of facts, their analysis, which only tore the path to the possible truth. Due to the logic, the analysis is limited to plausible conditions conclusions. Logical correctness of the conclusion is not identical to the truth of the conclusion. It is necessary to find the falsity of the initial statements that exist alongside. Then the truth establishes the existential dialectic, which is associated with natural processes. Existential dialectics, as knowledge of the truth, builds those dialectical constructions that are necessary for everyday life of man.The dissertation has great practical importance for solving the problems of the constitutional state within the limits of philosophical and theoretical-legal sciences.

Обґрунтовано головну роль у художницькій парадигмі М. Метерлінка містичного елементу, де реалізовувалася притаманна йому імпліцитна релігійність, яку він сам не визнавав, вважаючи себе скептиком і атеїстом. Здійснено філософсько-культурологічний аналіз засад творчості Метерлінка, в еволюції яких провідною тенденцією було посилення значущості оптимістично-моральної компоненти. В образно-символічній системі Метерлінка домінує діалектика естетичної категорії трагічного і рельєфно розгортається категорія прекрасного. Трагічне є своєрідним контрапунктом, який задається темою смерті та пов'язаний із містичним – невимовним, ірраціональним, пануючим над людиною. У Метерлінка наявні християнські смисли: у героях його драм угадуються риси відомих персонажів Святого Письма, а у сюжетах символічно репрезентовані біблійні алегорії. Уперше філософсько-антропологічну парадигму Метерлінка проаналізовано у контексті православної традиції ісихазму. Показано, що у цілому в еволюції Метерлінка, драматурга і філософа, явно проступає логіка його життєвої філософії: він йде від визначення внутрішнього трагізму і містичної основи буття до етичних висновків, до проповіді містичної моралі, коли трагізм долі долається вкладеною в людину мудрістю, що нескінченно вдосконалюється.Ключові слова: символізм, еволюція, душа, смерть, трагічне, мовчання, прекрасне, Бог, любов, містичне, релігійність, доля, мудрість.^UPhilosophical and culturological analysis of philosophical-antropologicаl grounds of Maeterlinck's artistic creative work in the evolution of which, a leading tendency was, on the one hand, increasing the importance of optimistic and moral component and, on the other hand, "accumulating" (or releasing) the axiological capacity of his concealed religiosity was carried out. There are Christian senses in many Maeterlinck's works: features of the famous characters of The Holy Scriptures are guessed in heroes of his plays, biblical allegories are symbolically represented in the plots of his works. For the first time, ethical-aesthetic paradigm of Maeterlinck was analyzed in the context of the Orthodox tradition of hesychasm: functional-structural similarities and differences between Maeterlinck's "activity silence" and the principle of silence in hesychasm were identified. It is shown that in general in the evolution of Maeterlinck as a playwriter and philosopher the logics of his life's philosophy is clearly exuded: he moves from the definition of internal tragedy and the mystical basis of existence towards the ethical conclusions, the proclamation of the mystical morality, when a tragedy of fate is overcome by wisdom, that is invested in a human and infinitely improved.Keywords: symbolism, evolution, the tragic, the mystical, death, silence, soul, love, the beautiful, the religious, fate, wisdom, God.