Проаналізовано шведську модель соціально-правової держави (ШМСПД). Досліджено питання виникнення та розвитку держави у Швеції, наведено власне бачення дефініції "ШМСПД". Висвітлено особливості формування, функціонування та тенденції розвитку ШМСПД. Зроблено висновок, що основи шведської самобутності укорінені у національно-державних традиціях. Показано співвідношення понять "соціально-правова держава" та "держава добробуту".

  Скачати повний текст

Роботу присвячено проблематиці поглиблення теоретичних засад, удосконалення методичних положень та розробки практичних рекомендацій щодо формування і підвищення ефективності стратегії забезпечення демографічної стійкості України в умовах глобалізаційних перетворень.Наукова новизна одержаних результатів полягає у концептуальному обґрунтуванні проблеми формування стратегії демографічної стійкості в умовах глобалізаційних перетворень, удосконаленні теоретико-методичного апарату оцінювання впливу соціально-демографічних чинників на динаміку економічного розвитку.У першому розділі «Теоретико-методологічні засади демографічної стійкості країни» проаналізовано та узагальнено підходи до трактування категорії «демографічної стійкості». Запропоновано її авторське визначення у якості специфічної здатності суспільства підтримувати та, застосовуючи в разі необхідності імпліцитні та експліцитні компенсатори, відновлювати, а також поліпшувати власну структуру в контексті соціальних страт за низкою значимих параметрів, зокрема щодо рівня економічної активності, а також освітньо-професійної та компетентнісної підготовки населення, на основі чого оптимізуються пропорції продукування людського інтелектуального і фізичного капіталу, забезпечується інтенсифікація та неперервність виробництва, підвищується рівень громадського добробуту. Обґрунтовано, що комплекс демографічних чинників, в т. ч. динаміка чисельності та щільності населення, частки у його структурі економічно активних осіб, рівнів народжуваності (поточного і ретроспективного, з урахуванням 15-річного лагу впливу останньої на формування пропозиції на ринку праці) і смертності, середньої очікуваної тривалості життя, демографічного навантаження детермінує економічне зростання у перспективі.У другому розділі «Емпіричне дослідження соціально-демографічних характеристик населення України» з'ясовано, що скорочення чисельності населення України у 1990–2020 рр. на понад 10 млн осіб обумовлено не лише комплексом природних чинників, а й недосконалою і недостатньо системною й послідовною державною економічною політикою. Доведено, що пріоритетами демографічної політики мають бути: збільшення тривалості життя; зниження смертності населення всіх вікових страт, зокрема осіб працездатного віку, а також дітей; протидія відтоку працездатної молоді з метою мінімізації негативного впливу на виробничий і репродуктивний потенціал. До особливостей реалізації соціально-демографічної політики України віднесено відсутність ефективного інструментарію впливу на динамку природного і міграційного руху населення, пролонговані й не повною мірою узгоджені між собою структурні перетворення національного господарства, нерівномірність розвитку в регіональному розрізі, змішане фінансування галузей соціальної сфери із залученням приватних і публічних ресурсів.У третьому розділі «Розробка демографічної стратегії держави в контексті глобалізаційних перетворень» зазначено, що активізація процесів економічного зростання потребує удосконалити механізму і аналітичного інструментарію оцінювання впливу демографічних факторів на динаміку розвитку країни з використанням економетричних методів. Визначено, що одержання другого демографічного дивіденду через інтенсифікацію накопичення людського (інтелектуального) капіталу і раціоналізацію структури заощаджень та інвестицій є пріоритетом.Обґрунтовано, що політика економічного розвитку має спиратися на модель оптимального фінансування людського капіталу за рахунок як публічних, так і приватних ресурсів. Детерміновано категорію продуктивних публічних видатків у забезпеченні демографічної стійкості, окреслено роль приватних інвестицій, що спрямовуються на розвиток людського капіталу.^UThe dissertation is devoted to the problems of the theoretical foundations' deepening, the methodological provisions' refinement, and the certain applied recommendations' preparation for the demographic sustainability strategy's preparation in Ukraine under conditions of globalization.The scientific novelty of the obtained results is associated with the conceptual substantiation of the demographic sustainability strategy's preparation under conditions of globalization, and essential improvement in the theoretical and methodological assessment apparatus of the socio-demographic factors' impact on the economic development dynamics.In the first section “Theoretical and methodological principles of demographic sustainability” the approaches to the interpretation of “demographic sustainability” are analyzed and summarized. The aforementioned category has got the author's definition. Demographic sustainability is the society's ability to support automatically and – using both implicit and explicit compensators – to restore as well as to improve its own structure in the context of social stratification, regarding a set of significant parameters, including the economic activity level as well as educational, professional and competence training; demographic sustainability optimizes the production proportions of intellectual and physical capital, provides intensification and continuity of production, increases the population welfare. It was substantiated that the complex of demographic factors, in particular the dynamics of population size and density, the share of economically active persons in its structure, fertility (current and retrospective) and mortality rates, average life expectancy, influenced a long-term economic growth.In the second section “The empirical study of the Ukrainian population's socio-demographic characteristics” the population's decline over the 1990–2020 period by more than 10 million people was derived from a set of natural factors and an imperfect and insufficiently systematic and consistent government economic policy as well. It is proved that the demographic policy's priorities should be associated with an increase in the life expectancy; a reduction in all population age strata mortality (e. g., in the working age population stratum, in the juvenile stratum, etc.). The outflow of the youth should be counteracted in order to minimize the negative impact on production and reproductive potential. The Ukrainian socio-demographic policy's implementation peculiarities are represented by the lack of effective tools to impact both natural and migration population increase, critically prolonged and rather uncoordinated the national economy's structural transformations, a significant development inequality in the regional context, and mixed social sectors' funding involving private and public resources. An updated approach to investigate the effects of demographic factors on economic growth was applied.In the third section “Development of the governmental demographic strategy in the context of globalization” the necessity of improvements in the mechanism and the analytical tools for assessing the demographic factors' impact on economic growth (involving econometric methods) was sustained. Meanwhile, the population aging could be a source for the second demographic dividend rather than an economic decline. In terms of the economically productive population stratum decline, the major challenge for the aging and aged societies is to provide a favorable framework for the specific old-age consumption and to achieve a desirable level of public welfare. The second demographic dividend gained through the intensified accumulation of human intellectual capital and the rationalized structure of savings and investments was identified as a priority.It was proved that the demographic development policy should be based on the optimal model of mixed public and private human capital funding. The category of “productive public expenditures” ensuring demographic sustainability was refined; the role of private investments aimed at human capital accumulation was outlined. It was highlighted that the ongoing shifts in the demographic structure could enable the national economy to convert most of the benefits from factor accumulation and technological changes into income per capita growth.

Висвітлено науково-методологічні засади та обгрунтовано комплекси напрямів формування соціально-економічних аспектів розвитку сільського господарства. Досліджено поняття соціально-економічна інфраструктура в контексті її впливу на економічне зростання в сільському господарстві. Визначено та обгрунтовано рівнопріоритетні стратегічні цілі аграрних трансформацій в Україні. Проаналізовано становлення соціальної інфраструктури та формування матеріального добробуту сільських жителів. Проведено оцінювання механізму регулювання соціально-економічного розвитку села й удосконалено систему показників розвитку соціальної сфери регіону. Удосконалено систему зайнятості в сільському господарстві на засадах забезпечення соціально-демографічної політики. Запропоновано структуру концепції соціально-економічного розвитку сільського господарства у трьох різнорівневих взаємопов'язаних аспектах: макроструктурному, міжгалузевому та територіальному.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування підприємницької культури учнів основної школи на уроках фізики. Стрімка індустріальна революція 4.0 пріоритетними проголошує абсолютно нові принципи реальності, поєднуючи віртуальність із дійсністю, глобалізацію з індивідуалізацією. Нестримні економічні метаморфози та "прозорий" цифровий простір стають формотворчими для унікальних особливостей прийдешніх поколінь Z й Альфа. У складній сучасній парадигмі онтологічних цінностей важливим компонентом, за нашими переконаннями, є підприємницька культура. Початок її комплексного формування актуально здійснювати відповідно до психологічної готовності дітей - у 7-9 класах, а життєвовагомі знання, що синтезують теоретичне з емпіричним, апріорне з апостеріорним, можливо якісно опанувати саме на прикладних дисциплінах, однією з яких є фізика. Однак належного наукового підґрунтя вказана методика ще не має. Цими факторами й був зумовлений вибір теми нашого дослідження – «Формування підприємницької культури учнів. Акцентовано увагу на необхідності володіння учнями підприємливістю, що визначається як уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення добробуту та розвитку суспільства, уміння раціонально вести себе як споживач, ефективно використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо. Визначено, що під формуванням підприємницької культури учнів основної школи на уроках фізики розуміємо багатоаспектну педагогічну взаємодію у шкільній парадигмі навчання фізики, яка забезпечує генерування та практичне закріплення системи ціннісних орієнтацій на усвідомлення власних сильних та слабких сторін, знань про існування різних контекстів і можливостей для перетворення ідей в особисту, соціальну або професійну діяльність; розуміння підходів до планування і управління проєктами, розуміння економічних та соціальних можливостей, 4 уміння креативності, стратегічного мислення, критичного аналізу, інновацій, робити висновки, справлятися з невизначеністю та особистісних якостей, що описують підприємливість. Проаналізовано стан підприємницької культури та розглянуто подальші перспективи її розвитку. Досліджено психолого-педагогічні засади формування підприємницької культури учнів основної школи на уроках фізики. Охарактеризовано структуру підприємницької культури, яку слід розглядати у єдності чотирьох компонентів: аксіологічно-особистісний, пізнавальний, праксеологічний, рефлексивний. Розглянуто формування підприємницької культури учнів у школах європейських країн, таких як Фінляндія, Швеція, Нідерланди, де більш широке визнання цінності підприємницького навчання, навчання підприємницьким способам мислення та дії. Здійснено аналіз змісту начальної програми з фізики для 7-9 класів та визначено можливості для формування підприємницької культури учнів основної школи на уроках фізики. Теоретичне опрацювання наукових джерел дає підстави вважати, що підприємницьку культуру учнів можна формувати через зміст фізики та форми та методи роботи, а це потребує залучення ефективних традиційних та інноваційних методів, прийомів і форм навчання в їх доцільній науково-обґрунтованій комбінації основної школи на уроках фізики» Визначено критерії сформованості підприємницької культури на уроках фізики, а саме мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, оцінний. Розроблено методику діагностики рівнів сформованості підприємницької культури учнів, здійснення якої дозволило встановити, що на початку експерименту стан її сформованості в більшості досліджуваних знаходився на середньому та низькому рівнях. На перевірку висунутих припущень і вдосконалення підприємницької культури спрямовувалося три етапи формувального експерименту. Охарактеризовано зміст формувального експерименту та етапи його впровадження: організаційний, експериментальний, рефлексивно-оцінний.^UThe dissertation research is devoted to the problem of forming entrepreneurial culture of primary school students at physics lessons. The rapid industrial revolution 4.0 prioritizes completely new principles of reality, combining virtuality with reality, globalization with individualization. Unstoppable economic metamorphoses and "transparent" digital space are shaping the unique features of future generations of Z and Alpha. According to our convictions, entrepreneurial culture is an important component in the complex modern paradigm of ontological values. The beginning of its complex formation is relevant to carry out in accordance with the psychological readiness of children – in 7-9 grades, and vital knowledge that synthesizes theoretical with empirical, a priori with a posteriori, can be qualitatively mastered in applied disciplines, one of which is physics. However, this method does not have a proper scientific basis yet. These factors determined the choice of the topic of our research – "Formation of entrepreneurial culture of primary school students at physics lessons». Attention is focused on the need for students to master entrepreneurship, defined as the ability to generate new ideas and initiatives and implement them in order to improve the well-being and development of society, the ability to behave rationally as a consumer, effectively use individual savings, make appropriate decisions in the field of employment, finance, and so on. It is determined that the formation of entrepreneurial culture of primary school students at physics lessons is understood as a multidimensional pedagogical interaction in the school paradigm of teaching physics, which provides the generation and practical consolidation of a system of value orientations aimed at awareness of their own strengths and weaknesses, knowledge about the existence of various contexts and opportunities for converting ideas into personal, social or professional activities; understanding approaches to project planning and management, understanding economic and social opportunities, creativity, strategic thinking, critical analysis, innovation, drawing conclusions, coping with uncertainty, and personal qualities that describe entrepreneurship. The state of entrepreneurial culture is analyzed and further prospects for its development are considered. The psychological and pedagogical foundations of the formation of entrepreneurial culture of primary school students in physics lessons are studied. The article describes the structure of entrepreneurial culture, which should be considered in the unity of four components: axiological-personal, cognitive, praxeological, and reflexive. The article considers the formation of entrepreneurial culture of students in schools of European countries, such as Finland, Sweden, and the Netherlands, where there is a wider recognition of the value of entrepreneurial training, teaching entrepreneurial ways of thinking and acting. 13 The contents of the physics component of the educational curriculum for grades 7-9 are analyzed and opportunities for forming entrepreneurial culture of primary school students at physics lessons are identified. Theoretical study of scientific sources gives grounds to believe that the entrepreneurial culture of students can be formed using the content of physics educational material and forms and methods of work, and this requires the involvement of effective traditional and innovative methods, techniques and forms of teaching in their appropriate scientifically based combination. The methodology of forming the entrepreneurial culture of primary school students at physics lessons is theoretically justified and implemented. The model of methodology for forming the entrepreneurial culture of primary school students at physics lessons consists of interrelated blocks: methodological-targeted, methodological, diagnostic.

У дисертації наведено розв’язання актуального наукового завдання щодо визначення, обґрунтування та експериментальної перевірки результативності педагогічних умов формування підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі фахової підготовки.Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше: визначено й обґрунтовано основні педагогічні умови формування підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі фахової підготовки, концептуальними засадами забезпечення яких є єдність компетентнісного, системного, особистісно-орієнтованого, середовищного, діяльнісного, аксіологічного, інформаційного та технологічного наукових підходів; спроєктовано модель формування підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі фахової підготовки, що розкриває логіку досягнення запланованих результатів, визначає методологію досліджуваного процесу, встановлює функціонально-рольові залежності між структурними складниками, унаочнює етапи педагогічних дій (спонукально-інформаційний етап, формувальний етап, результативно-корекційний етап) і складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків (методологічно-цільового, суб’єктного, змістово-технологічного, діагностувально-результативного); розроблено методику цілеспрямованого формування підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі фахової підготовки, яка комплексно поєднує потенціал продуктивного узвичаєного навчання з дидактичними можливостями інтерактивних педагогічних технологій, форм проблемного, розвивального навчання та самоосвітньої діяльності (зокрема, Інтернет-самоосвіти), розвитку підприємницьких знань, умінь, навичок, підприємницьких цінностей і особистісних якостей здобувачів вищої економічної освіти; удосконалено діагностичний інструментарій оцінювання рівнів сформованості підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі фахової підготовки відповідно до обґрунтованих критеріїв: ціннісно-мотиваційного, інформаційно-когнітивного, операційно-діяльнісного, особистісно-самооцінного, вольового; набув подальшого розвитку зміст поняття «підприємницька компетентність майбутніх бакалаврів з економіки підприємства»; розвиток полягає в конкретизації комплексу знань (економічних, правових, соціальних), умінь (вибирати ефективні бізнес-ідеї, методи планування і форми виконання проєктів), навичок (керувати та 27 контролювати процеси виконання бізнес-завдань), особистісних якостей (відповідальність, готовність ризикувати, витримка, цілеспрямованість, креативність, бажання створювати капітал, амбіційність, ощадливість, обов’язковість, ерудованість), збалансоване поєднання яких забезпечує успішне здійснення підприємницької діяльності для зростання власного добробуту, підвищення іміджу і розвитку підприємства.^UThe scientific novelty of the obtained results of the dissertation research is that for the first time:the main pedagogical conditions for the formation of entrepreneurial competence of future bachelors in business economics in the process of professional training are defined and substantiated, the conceptual foundations of which are the unity of competence, system, person-oriented, environmental, activity, axiological, informational and technological scientific approaches;model of the formation of entrepreneurial competence of future bachelors in business economics in the process of professional training was designed, which reveals the logic of achieving the planned results, determines the methodology of the researched process, establishes functional and role dependencies between structural components, visualizes the stages of pedagogical actions (motivational and informational stage, formative stage, as a result -corrective stage) and consists of four interconnected blocks (methodological-target, subject, content-technological, diagnostic-resultative);method of purposeful formation of entrepreneurial competence of future bachelors in business economics in the process of professional training has been developed, which comprehensively combines the potential of productive traditional learning with the didactic possibilities of interactive pedagogical technologies, forms of problem-based, developmental learning and self-educational activities (in particular, Internet self-education), development of entrepreneurial knowledge, abilities, skills, entrepreneurial values and personal qualities of higher economic education graduates;the diagnostic toolkit for assessing the levels of formation of entrepreneurial competence of future business economics bachelors in the process of professional training has been improved in accordance with substantiated criteria: value-motivational, informational-cognitive, operational-activity, personal-self-evaluative, volitional;the content of the concept of «entrepreneurial competence of future bachelors in enterprise economics» gained further development; development consists in concretizing a set of knowledge (economic, legal, social), skills (choose effective business ideas, methods of planning and forms of project implementation), skills (manage and control the processes of performing business tasks), personal qualities (responsibility, willingness to take risks , endurance, purposefulness, creativity, the desire to create capital, ambition, thrift, obligation, erudition), balanced combination of which ensures the successful implementation of entrepreneurial activities for the growth of one's own well-being, improvement of the image and development of the enterprise.

Удосконалено механізм формування доходної частини місцевих бюджетів, який є динамічною ієрархічною структурою відповідних інституційних складових, що об'єднує всі стадії бюджетного процесу, зокрема прогнозування, планування, затвердження, виконання та контролю. Запропоновано положення до оцінювання рівня податкоспроможності місцевих бюджетів, розширення фіскального простору територій, розвитку механізму адміністрування податків з урахуванням особливостей моделі міжбюджетних відносин. Обґрунтовано доцільність підвищення ефективності використання бюджетів розвитку в забезпеченні ендогенного економічного розвитку територій. Розвинуто положення щодо визначення особливостей розвитку механізму формування видатків місцевих бюджетів та їх впливу на економічне зростання, що сприятиме посиленню бюджетної результативності та оптимізації видаткової частини бюджетів територіальних громад.Автором удосконалено положення щодо формування бюджетної політики у сфері міжбюджетних відносин. Запропоновано посилити фінансову спроможність територіальних громад за рахунок покращення якості адміністрування та підвищення фіскальної значимості місцевих податків і зборів. Поступальний перехід до практики встановлення бази оподаткування податку на нерухомість у вигляді її ринкової вартості потребує системної розбудови інституційних засад майнового оподаткування та трансформації повноважень адміністраторів бази, відповідно й часових затрат. Альтернативним сценарієм справляння податку на нерухоме майно, який може діяти в транзитивний період, є використання площі нерухомості як бази, однак з диференціацією ставок в залежності від типу нерухомості та коригуючого коефіцієнту територіальної громади в залежності від чисельності жителів. Доцільним є конкретизація показників та критеріїв, які враховуються при розподілі субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Запропоновано підходи щодо перспективного прогнозування і планування місцевих бюджетів, які ґрунтуються на взаємозв'язку бюджетних показників зі стратегічними цілями соціально-економічного розвитку територій, що надасть можливість посилити функціональну адаптивність бюджетного регулювання до умов розвитку економіки та покращити дієвість використання бюджетних інструментівВ процесі проведеного дослідження запропоновано концептуальні засади формування місцевих бюджетів в умовах інституційного розвитку бюджетної системи в частині забезпечення взаємоузгодженого використання інструментів фіскального регулювання соціально-економічного розвитку територій, посилення податкового потенціалу бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, механізму оцінювання ефективності видатків місцевих бюджетів на основі системи міжнародних показників з урахуванням якості надання суспільних благ і послуг, врахування впливу бюджетної децентралізації на динаміку економічного зростання, що спрямовано на зниження трансакційних витрат бюджетної політики та підвищення рівня добробуту населення.^UThe mechanism of forming the revenue of local budgets has been improved, which is a dynamic hierarchical structure of the relevant institutional components, which unites all stages of the budget process, including forecasting, planning, approval, implementation, and control. Provisions are proposed for assessing the level of tax capacity of local budgets, expanding the fiscal space of territories, developing the mechanism of tax administration. They are taking into account the peculiarities of the model of intergovernmental relations.The expediency of increasing the efficiency of the use of development budgets in ensuring endogenous economic development of territories is substantiated. Provisions have been developed to determine the peculiarities of the development of the mechanism of local budget expenditures and their impact on economic growth, which will help increase budget efficiency and optimize the expenditure part of the budgets of territorial communities.The author has improved the provisions on the formation of budget policy in the field of intergovernmental relations. It is proposed to strengthen the financial capacity of local communities by improving the quality of administration and increasing the fiscal importance of local taxes and fees. The progressive transition to the practice of establishing a real estate tax base in the form of its market value requires a systematic development of the institutional foundations of property taxation and the transformation of the powers of base administrators, respectively, and time costs. An alternative scenario for the real estate tax, which may operate in the transition period, is the use of the real estate as a base, but with differentiated rates depending on the type of real estate and the adjustment factor of the local community depending on the number of inhabitants. It is advisable to specify the indicators and criteria that are taken into account in the distribution of the subvention for the implementation of measures for the socio-economic development of individual territories.Approaches to long-term forecasting and planning of local budgets are proposed based on the relationship of budget indicators with strategic goals of socio-economic development of territories, strengthening the functional adaptability of budget regulation to economic development, and improving the efficiency of budget instruments.In the course of the research, the conceptual bases of formation of local budgets in the conditions of institutional development of a budgetary system in part of the maintenance of mutually coordinated use of tools of fiscal regulation of social and economic development of territories, strengthening of tax potential of budgets of administrative-territorial units, the mechanism of estimation of efficiency of expenses of local budgets taking into account the quality of public goods and services, taking into account the impact of budget decentralization on the dynamics of economic growth, which is aimed at reducing the transaction costs of fiscal policy and improving the economic welfare.

Запропонована і реалізована нова концепція формування доходів населення в перехідній економіці на основі методології аналізу розділено-сумісних відносин. Розкрито природу і зміст категорії "розділено-сумісний доход". Розроблено і запропоновано математичну абстрактно-інтервальну модель оптимізації сукупних доходів населення. Визначено напрямки і резерви руху реальної структури доходів до оптимальної. Введено в науковий обіг функції доходів: добробуту, мотиваційну і соціальну. Проведено багаторівневий аналіз оплати праці: на рівні найманого робітника, фірми, держави. Показано процес становлення розділено-сумісних відносин в організації оплати праці в транзитивній економіці. Обгрунтована двоєдина категорія "доход - ціль" - "доход - результат". Проведено аналіз особливостей формування доходів від трудової діяльності, власності, підприємництва. Показано роль соціалізованих доходів. Виявлено і охарактеризовано основні тенденції їх становлення в перехідній економіці. Розроблено практичні рекомендації з вдосконалення державної політики регулювання доходів населення.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретико-методологічні засади вивчення процесу формування та розподілу доходів у суспільстві. Наведено практичні рекомендації, спрямовані на підвищення рівня добробуту населення. Висвітлено сутність та зміст категорії "доходи населення", описано систему критеріїв та елементів системи сукупних доходів, особливості формування кожної доходної складової. Проаналізовано накопичений міжнародний досвід функціонування ринкових механізмів перерозподілу суспільних благ, визначено напрями його застосування в Україні. Здійснено оцінку регіональних тенденцій формування найважливіших доходів населення. Розглянуто метод індексно-матричного моделювання. Обгрунтовано пріоритетні напрямки державної політики у сфері доходів. Запропоновано шляхи удосконалення механізму надання допомоги на започаткування власної справи, розроблено показники для оцінки ефективності його функціонування.

  Скачати повний текст

У дисертації наведено вирішення важливого наукового завдання, що полягає в розвитку теоретико-методологічних засад, методичних і науково-практичних рекомендацій щодо формування державної економічної політики в умовах глобалізації. Розроблено підходи до осмислення глобалізаційних та деглобалізаційних ефектів на формування стратегій державної економічної політики, що містять наступні складові, а саме: передумови, структуру, фази розвитку, тренди розвитку. Розвинуто підходи до визначення тенденцій трансформації державної економічної політики та державних стратегій на глобальному рівні на тлі еволюції глобального фінансового капіталу, а саме: до виникнення процесу глобалізації виявлено циклічність «лібералізм – протекціонізм»; після еволюціонування глобалізації виявлено зміну концепції державної економічної політики у циклі «ліберальна-дирижистська». Визначено сутність економічної політики як комплексу дій держави, що реалізується на міжнародному, макроекономічному, галузевому та регіональному рівнях і спрямований на вибір та забезпечення оптимальної інституційної моделі національної економіки та досягнення максимально ефективного функціонування національної економіки у світовій системі поділу праці в інтересах досягнення та підтримки високого рівня добробуту та якості життя населення в довгостроковій перспективі. Удосконалено класифікацію завдань державної економічної політики, що на відміну від існуючого переліку розмежовує завдання і принципи, відповідно до сучасних викликів розвитку національної економіки. Ґрунтуючись на структурно-функціональних особливостях процесу глобалізації виділено властивості фінансового капіталу, ризики глобалізації та відповідні заходи держави в економічній політиці (макропруденційний підхід та макропруденційні інструменти, інституційні зміни регулюючих органів, законодавче регулювання учасників ринку, заходи щодо деофшоризації економіки, дії держави щодо проблеми розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з під оподаткування, національна податкова політика). Розвинуто підходи до виділення взаємозв'язків за рівнями державної економічної політики, що передбачають: розвиток та впровадження інструментарію формування та управління горизонтальними зв'язками в національній економіці та стимулювання розвитку таких зв'язків; інституційну орієнтацію регіонів, що дозволяє класифікувати їх з погляду цілей та моделей участі у світовій системі поділу та кооперації праці. Сформовано підходи до реалізації державної економічної політики на засадах платформенної моделі, що предбачає технологічну і організаційну складові, які відрізняються від раніше існуючих цілями створення умов для ефективного використання державних і приватних ресурсів шляхом їх гнучкого оптимального комбінування та інструментами платформенної інфраструктури для взаємодії стейкхолдерів державної економічної політики. Розроблено комплекс функцій цифрової платформи державної економічної політики за сервісною та регулюючою компонентами, а саме: нормативно-правовий супровід діяльності; сприяння у підборі оптимального контрагента; надання інструментарію для вибудовування взаємодії між контрагентами; надання інструментарію для узгодження інтересів; підготовка рекомендацій щодо формування економічної політики. Удосконалено систему обліку трансформації світової економіки у державній економічній політиці за напрямами, а саме: технологічна трансформація; організаційна трансформація; вжиття заходів щодо адаптації національної економіки до організаційної трансформації; ціннісна трансформація. Ключові слова: глобалізація, деглобалізаційні ефекти, державна економічна політика, державні стратегії, державно-приватне партнерство, когнітивні інструменти, платформенна модель, трансформація.^UThe dissertation has the culmination of an important scientific task, which is used to develop theoretical and methodological ambushes, methodical and scientific and practical recommendations on how to form state economic policy in the minds of globalization. It has been disassembled to understand the globalization and deglobalization effects on the formation of the strategic state economic policy in order to avenge the advancing warehouses, and itself: change your mind, structure, development phase, development trends. Resolutely approach the trend of transformation of the state economic policy and state strategies on a global level on the revolution of global financial capital, and itself: before the end of the process of globalization, the cyclical nature of "liberalization" was revealed. m - protectionism "; After the evolution of globalization, a change in the concept of state economic policy was revealed in the “liberal-conductor” cycle. The significance of the economic policy as a complex of the state power, which is implemented on the international, macroeconomic, Galuze and regional levels and directs for the selection of the optimal institutional model of the national economy and achievement of the most efficient functioning of the national economy in the light system under the law in the interests of reaching that support of the high level dobrobutu and the quality of life of the population in the pre-stroke perspective. The classification of the head of the state economic policy has been improved, which is on the basis of the main change of the border task and principles, leading to the current development of the national economy. Based on the structural and functional features of the process of globalization, it was seen the power of financial capital, the risks of globalization and the emergence of powers in the economic policy (macroprudence and macroprudence tools) , institutional changes of regulatory bodies, legislator regulation of participants in the market, go to deoffshorization of the economy, to the powers that be taxation and withdrawal of income from the payment of taxation, national taxation policy). Resolutely come to see the mutual relations with the equals of the state economic policy, which convey: the development and promotion of tools for the formation and management of horizontal links in the national economy and stimulation of the development of such links kiv; the institutional orientation of the regions, which allows classifying them at a glance, the goals and models of participation in the light system under and cooperation of practice. Formed approach to the implementation of the state economic policy on the ambush of the platform model, which provides for technological and organizational warehouses, which are conceived in the past due to the existing goals for the efficient selection of state and private their resources in the way of their flexible optimal combination and platform infrastructure tools for the interaction of stakeholders of the state economic policy. The complex of functions of the digital platform of the state economic policy for the service and regulatory components has been disassembled, as well as: regulatory and legal support of activity; matching with the selection of the optimal counterparty; providing tools for vibudovuvannya vzaєmodії between contractors; providing tools to satisfy interests; preparation of recommendations on how to shape the economic policy. Improved the system for the appearance of the transformation of the world economy in the state economic policy for direct, and itself: technological transformation; organizational transformation; living in the way of adaptation of the national economy to organizational transformation; valuable transformation.Key words: globalization, deglobalization effects, state economic policy, state strategies, state-private partnership, cognitive tools, platform model, transformation.

Розроблено теоретико-методологічні та методичні засади дослідження процесів формування та використання сільського соціально-трудового потенціалу в праценадлишкових регіонах України. Визначено зміст поняття та складові економічної категорії "сільський соціально-трудовий потенціал". Проведено поглиблене дослідження впливу маятникової міграції на використання соціально-трудового потенціалу населення регіону. Виявлено особливості та мотиваційні чинники зайнятості в особистих селянських господраствах регіону. Обгрунтовано пріоритетні заходи щодо подальшого розвитку сільських територіальних громад, збереження поселенської мережі, соціального розвитку села шляхом створення центрів економічної активності, що сприятиме забезпеченню вищого рівня задоволення соціально-культурних та побутових потреб селян і підвищенню рівня їх матеріального добробуту. Розроблено організаційно-економічну модель формування центрів економічної активності як інструменту реалізації сталого розвитку сільських територіальних громад та ефективного формування й використання соціально-трудового потенціалу села.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність товаритства "Сільський господар" періоду 1899 - 1944 рр. у контексті національно-політичного, гсподарського та культурного розвитку українських земель за умов Авcтро-Угорської Імперії, Польської держави та УРСР. Висвітлено соціально-економічні та національно-політичні передумови створення й етапи діяльності товариства. Описано основні напрями та форми роботи товариства, підготовку фахівців для практичної роботи на селі та роль організації у покращанні добробуту українського селянства.

  Скачати повний текст

Об'єкт – процес формування та реалізації фіскальної політики в умовах економічних циклів. Мета – обґрунтування теоретико-методологічних домінант формування фіскальної парадигми антициклічного регулювання економіки і розроблення науково-практичних рекомендацій щодо ефективного використання фіскальних інструментів у процесі соціально-економічного розвитку України. Методи – систематизації; наукової абстракції; дедукції; історико-логічний; інституційний; порівнянь; економетричного моделювання. Новизна – у розробці теоретико-концептуального підходу до розкриття сутності квазіфіскальної політики як такої, що здійснюється урядом країни у фіскальній сфері і проявляється в неефективному, необґрунтованому, популістичному застосуванні фіскальних інструментів для створення тимчасової позитивної економічної ситуації; формуванні комплексного теоретико-методологічного алгоритму впливу інструментів фіскальної політики на економічну кон'юнктуру в країні та виокремленні чотирьох сценаріїв застосування податкових, видаткових і боргових інструментів держави для забезпечення економічної рівноваги; розробці науково-методологічного підходу до побудови фіскальної парадигми антициклічного регулювання економіки на основі виокремлення її суб'єктів, об'єктів, інститутів, інструментів, методів, способів, цілей і мети; побудові моделі впливу інструментів фіскальної політики на економічне зростання в країні, яка базується на застосуванні економіко-математичних підходів до оцінювання впливу податкових надходжень, видатків і боргу держави на динаміку ВВП; удосконаленні змісту поняття «антициклічне регулювання економіки» як процесу політичного, соціального та економічного характеру, що проводиться наддержавними, державними й приватними інститутами щодо використання недискреційних (автоматичних стабілізаторів) і дискреційних (боргових, дохідних, видаткових та грошово-монетарних) фінансових інструментів для подолання економічних криз, забезпечення соціально-економічного розвитку та запобігання «перегріву» економіки; формуванні теоретико-методичних підходів до оцінювання якості здійснюваних державою фіскальних заходів у процесі подолання економічних криз, досягнення економічного зростання та забезпечення можливості прогнозувати кон'юнктурні зміни в економіці країни; виокремленні системи важелів податкового, видаткового та боргового впливу на вироблення найбільш ефективних шляхів подолання економічних криз, яка базується на розробленій моделі поведінки суб'єктів фіскальної політики при здійсненні антициклічного регулювання економіки та спрямована на досягнення економічної рівноваги; удосконаленні інституційно-регуляторних критеріїв оцінювання ефективності фіскальних відносин у сфері антициклічного регулювання економіки країни, які дають можливість виокремити недоліки соціально-економічного характеру, що призводять до сповільнення темпів економічного розвитку та зниження рівня добробуту громадян; розвитку наукових підходів до ідентифікації економічних циклів на основі розробленої імітаційної моделі, яка дає змогу візуалізувати висхідні, постійні та низхідні економічні тренди, тривалість і крайні положення стадій економічного циклу в країні; формуванні науково-теоретичних підходів до визначення напрямів реалізації фіскальної децентралізації та консолідації в Україні на основі побудови логічних взаємозв'язків між ними, а також виокремленні їхніх позитивних і негативних сторін; теоретичному обґрунтуванні необхідності імплементації таких фіскальних правил у вітчизняну фіскальну практику, як боргове правило, правило збалансованого бюджету, правила бюджетних витрат і доходів.Впроваджено у діяльність Департаменту податкової політики та нагляду за фіскальними органами Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Тернопільської обласної ради, Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України, Головного управління Державної податкової служби України в Тернопільській області та Тернопільського національного економічного університету. Сфера використання – Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України^UThe object – the process of formation and implementation of fiscal policy in economic cycles. The purpose is to substantiate the theoretical and methodological dominants of the formation of the fiscal paradigm of the economy's countercyclical regulation and the development of scientific and practical recommendations for the effective use of fiscal instruments in the process of socio-economic development of Ukraine. Methods – systematization; scientific abstraction; deduction; historical and logical; institutional; comparison; econometric modeling. Novelty – development of a theoretical and conceptual approach to revealing the essence of quasi-fiscal policy as such, which is carried out by the government in the fiscal sphere and manifests itself in inefficient, unjustified, populist use of fiscal instruments to create a temporary positive economic situation; formation of a complex theoretical and methodological algorithm of the impact of fiscal policy instruments on the economic situation in the country and the identification of four scenarios for the use of tax, expenditure and debt instruments of the state to ensure economic equilibrium; development of a scientific and methodological approach to building a fiscal paradigm of countercyclical regulation of the economy based on the separation of its subjects, objects, institutions, tools, methods, goals and objectives; building a model of the impact of fiscal policy instruments on economic growth in the country, which is based on the application of economic and mathematical approaches to assessing the impact of tax revenues, expenditures and government debt on GDP dynamics; improving the content of the concept of “countercyclical regulation of the economy” as a process of political, social and economic nature, conducted by supranational, public and private institutions for the use of non-discretionary (automatic stabilizers) and discretionary (debt, revenue, expenditure and monetary) financial instruments to overcome economic crises, ensuring socio-economic development and preventing “overheating” of the economy; formation of theoretical and methodological approaches to assessing the quality of fiscal measures implemented by the state in the process of overcoming economic crises, achieving economic growth and providing opportunities to forecast market changes in the economy; identification of the system of tax levers, expenditure and debt influence on the development of the most effective ways to overcome economic crises, which is based on the developed model of behaviour of fiscal policy subjects in the implementation of countercyclical regulation of the economy and aimed at achieving economic equilibrium; improving the institutional and regulatory criteria for assessing the effectiveness of fiscal relations in the field of countercyclical regulation of the economy, which make it possible to identify socio-economic shortcomings that lead to a slowdown in economic development and reduce the welfare of citizens; development of scientific approaches to the identification of economic cycles on the basis of the developed simulation model, which allows to visualize upward, constant and downward economic trends, duration and extreme positions of the stages of the economic cycle in the country; formation of scientific and theoretical approaches to determining the directions of fiscal decentralization and consolidation in Ukraine on the basis of building logical relationships between them, as well as highlighting their positive and negative sides; theoretical substantiation of the need to implement such fiscal rules in domestic fiscal practice as the debt rule, the rule of balanced budget, the rules of budget expenditures and revenues.The findings have been implemented into the activities of the Department of Tax Policy and Fiscal Bodies Supervision of the Ministry of Finance of Ukraine, the State Fiscal Service of Ukraine, Ternopil Regional Council, Ivano-Frankivsk Regional Branch of the Association of Ukrainian Cities, the Main Department of the State Tax Service of Ukraine in Ternopil Region and Ternopil National Economic University.Scope – the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Finance, Tax and Customs Policy, the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine

Об'єкт – процес забезпечення економічної безпеки держави в її соціальному вимірі.Мета – наукове обґрунтування теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо побудови моделі фінансування соціальних видатків в контексті становлення інституту соціальної безпеки як складової економічної безпеки держави.Методи – наукової абстракції; індукції та дедукції; узагальнення; порівняльного аналізу та синтезу; статистичний; економіко-математичного моделювання; кореляційно-регресійного аналізу; систематизації; аналогії; анкетування. Результати дослідження полягають в обґрунтуванні теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій, спрямованих на модернізацію моделі фінансування соціальних видатків в контексті становлення інституту соціальної безпеки як складової економічної безпеки держави. Новизна полягає в: удосконаленні моделі оцінки впливу індикаторів економічної безпеки держави в її соціальному вимірі на загальні індекси соціального розвитку національної економіки у контексті виокремлення напрямів соціально-економічної політики на перспективу; поглибленні науково-методичних засад побудови комплексної моделі оцінки впливу соціальних видатків на індикатори суспільного добробуту, а також системи забезпечення добробуту населення шляхом залучення держави та інших секторів економіки до безпекових питань, що базуються на їх синергетичній відповідальності за стан економічної та соціальної безпеки держави; обґрунтуванні науково-методичних підходів до аналізу зв'язків між соціальними видатками та ключовими індикаторами розвитку економічних систем, а також формуванні показників оцінки добробуту суспільства (соціальні, економічні та екологічні); доповненні Методичних рекомендацій стосовно оцінки соціальної безпеки держави додатковими індикаторами (очікувана тривалість життя при народженні; ефективність урядування; контроль над корупцією; коефіцієнт міграційного приросту); систематизації ключових проблем у безпекових питаннях на основі проведеного опитування стратифікованої вибірки респондентів щодо стану економічної та соціальної безпеки, що дозволило сформувати рекомендації із підвищення якості фінансування соціальних видатків; обґрунтуванні підходів до оцінки чинників впливу на інтеграцію ВПО у приймаючі громади в контексті їх соціального захисту та забезпечення економічної безпеки; розробці напрямів підвищення ефективності фінансування соціальних видатків в контексті пріоритетів зниження диференціації населення за рівнем доходу.Впроваджено у діяльність Тернопільського міського територіального центру соціального обслуговування населення (надання соціальних послуг) Тернопільської міської ради, ВГО “Поруч”, ПАТ “Волиньгаз”, Черкаського державного технологічного університету, Тернопільського національного економічного університету. Сфера використання – діяльність Міністерства соціальної політики України, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України^UThe object of research is the process of ensuring the state economic security in its social dimension.The aim is scientific substantiation of theoretical foundations and practical recommendations on the construction the model of social expenditures financing in the context of social security institute establishment as a component of the state economic security.The methods: scientific abstraction; induction and deduction; generalization; comparative analysis and synthesis; statistical; economic and mathematical modeling; correlation-regression analysis; systematization; analogy; questionnaire. The results of the research consist of substantiation of theoretical and methodological provisions and practical recommendations aimed at modernizing the model of financing social expenditures in the context of the social security institute establishment as a component of the state economic security. The novelty of research consists of: improvement of the model for assessing the impact of indicators of state economic security on its social dimension on the general indices of the social development of the national economy, in the context of identifying the directions of socio-economic policy for the future; the deepening of the scientific and methodological principles of constructing a comprehensive model for assessing the impact of social expenditures on indicators of social welfare, as well as the system of ensuring population welfare by involving the state and other sectors of the economy in security issues based on their synergy responsibility for the conditions of economic and social security of the state; substantiation of scientific and methodological approaches to the analysis of the links between social expenditures and key indicators of the development of economic systems, as well as the formation of indicators for assessing the welfare of society (social, economic and environmental); addition of Methodological recommendations concerning the assessment of social security of the state by additional indicators (expected life expectancy at birth; government effectiveness; corruption control; migration rate); systematization of key problems in security issues on the basis of a survey of a stratified sample of respondents regarding the conditions of economic and social security, which allowed to formulate recommendations for improving the quality of financing social expenditures; substantiation of approaches to assessing the impact factors on the integration of IDP into receiving communities in the context of their social protection and ensuring economic security; development of directions for improving the efficiency of financing social expenditures in the context of priorities for reducing the differentiation of the population by income.The findings of the research were implemented into practical activity of Ternopil territorial center of population's social services (provision of social services) of Ternopil city council, NGO “Poruch”, PuAT “Volyngaz”, Cherkasy State Technological University, and Ternopil National Economic University.The sphere of use is the activity of the Ministry of Social Policy of Ukraine, the Ministry of the Temporary Occupied Territories and Internally Displaced Persons of Ukraine.

Аргуменовано, що соціальні гарантії військовослужбовців мають розглядатися як фінансові зобов'язання держави, забезпечені необхідними фінансовими ресурсами та відповідно врегульовані нормами фінансового права. Установлено, що найменш розвинутою ланкою ринкових перетворень в Україні на сучасному етапі є недостатні теоретичне обгрунтування та законодавча підтримка соціальної складової правової держави, що зумовлено недоліками бюджетного (фінансово-правового) забезпечення, зокрема, недостатньою дієвістю фінансово-правових механізмів дотримання законності перш за все щодо соціальних гарантій у військовій сфері. Відзначено, що подолання суперечності між законодавчо визначеною соціальною спрямованістю і реальним станом дотримання встановлених соціальних гарантій щодо військовослужбовців можливо здійснити за умови - якщо законодавець, формуючи бюджетний кошторис та відповідні фінансові витрати на кожен наступний рік, бере на себе зобов'язання забезпечити чітко виражений рівень добробуту певним категоріям громадян. Ці зобов'язання мають бути законодавчо гарантовані наявними фінансовими ресурсами та власністю держави за таких же підстав, як всі фінансові зобов'язання, що мають виконуватися в режимі особливих прерогатив. Узагальнено відповідний міжнародний досвід щодо фінансово-правового забезпечення соціальних потреб у військовій сфері.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано суть інноваційної моделі та вперше запропоновано авторське визначення фінансово-кредитного механізму інноваційного розвитку економіки як сукупності методів і форм, інструментів і важелів з відповідним регулюванням і забезпеченням їх впливу на інноваційний розвиток усіх сфер національної економіки. Визначено роль, завдання та цілі держави щодо відповідності її економічної та бюджетної політики рівню розвитку економічної системи, моделі інноваційного розвитку та інноваційної стратегії, а також доцільність її участі у підтримці та стимулюванні інноваційної сфери. З'ясовано економічну роль підприємництва за умов переходу економіки на інноваційний тип розвитку та визначено напрямки застосування фінансово-кредитних інструментів для його державного регулювання. На підставі аналізу інноваційних процесів в Україні обгрунтовано необхідність формування фінансово-інноваційної моделі структурної перебудови економіки та прискорення темпів збільшення фінансових ресурсів, технологій та інноваційної інфраструктури, а також доведено, що відсутність інноваційної структурної перебудови навіть за умов економічного зростання генеруватиме залежну національну економіку. Вперше визначено передумови, переваги, недоліки та перспективи функціонування реструктуризації національної економіки, встановлено доцільність зміни мотивації банків з метою стимулювання середньо- та довготермінового кредитування інноваційних проектів. Аргументовано необхідність подальшого підвищення рівня інтелектуального потенціалу держави - передумови можливостей її інноваційного розвитку. На підставі аналізу соціологічних обстежень виявлено вплив на розвиток інноваційного підприємництва коштів державного бюджету, податків, кредитів, амортизаційної політики, економічної безпеки та віртуальної економіки, а також запропоновано шляхи посилення даного впливу через відповідні фінансово-економічні важелі у системі фінансово-кредитного механізму. Розкрито суть зазначеного механізму економічної інтеграції України у світове господарство. Виявлено тенденції та шляхи її залучення до світового поділу праці за умов глобалізації, проаналізовано потоки вітчизняного фінансового капіталу та обгрунтовано фінансово-кредитні важелі стимулювання зовнішньоторговельної діяльності українських підприємств, а також напрями та методи використання відповідних форм міжнародної фінансово-кредитної підтримки малих і середніх підприємств як важливих передумов для забезпечення економічного зростання. Розроблено комплекс важелів та інструментів фінансово-кредитного механізму регулювання грошового обігу, фінансування, інвестування та кредитування інноваційного підприємництва в Україні з метою забезпечення сталого економічного зростання, підтримки високого рівня зайнятості населення та поступового підвищення добробуту всіх громадян держави.

  Скачати повний текст

Вперше сформовано розуміння фінансового ринку як інституту, що формує сукупність взаємодіючих моделей поведінки його учасників - контрагентів, які регулюють, синхронізують компоненти попиту та пропозиції на фінансові ресурси й активи в певному часі та просторі з метою одержання прибутку. Проведено аналіз еволюційного розвитку фінансового ринку протягом XX ст., а також розглянуто інституційні зміни, як спосіб підвищення цивілізованості фінансового ринку та його ролі у підвищенні ефективності та зростання сучасного національного виробництва із урахуванням інституціонального середовища. Визначено основні проблеми щодо використання потенціалу фінансового ринку для відновлення економічного зростання та підвищення добробуту суспільства. Запропоновано ряд заходів щодо вдосконалення державної політики на фінансовому ринку, як складової загальнодержавної стратегії проведення соціально-економічних реформ.

  Скачати повний текст

Об'єкт – фінансовий механізм розвитку суспільства. Мета – розроблення теоретико-методологічних положень, науково-методичних підходів і обґрунтування прикладних засад функціонування фінансового механізму забезпечення суспільного добробуту в контексті інклюзивного соціально-економічного розвитку держави. Методи – діалектичний, системний, інституціональний та інформаційний підходи; узагальнення, порівняння, аналогій, систематизації, системно-структурного аналізу, табличного і графічного аналізу, формалізації, синтезу, групування, дедукції, аргументації, математичного моделювання. Новизна – розроблено методологію наукового дослідження фінансового механізму забезпечення суспільного добробуту, на основі якої розкрито його з погляду діалектичного методу, системного, інституційного та інформаційного підходів; запропоновано концепцію формування Національного фонду добробуту України як незалежного державного фінансового інституту; сформовано теоретико-методологічні підходи до визначення ролі фінансового механізму забезпечення суспільного добробуту як продукту соціальних відносин; розроблено науково-методичний підхід до оцінювання ефективності функціонування фінансового механізму суспільного добробуту з використанням інтервального моделювання; удосконалено: структуризацію компонент фінансового механізму суспільного добробуту шляхом виокремлення рівнів забезпечення індивідуального і колективного добробуту із формуванням відповідної сукупності фінансових методів, форм та інструментів; систематизацію чинників трансформації складових фінансового механізму забезпечення суспільного добробуту; тлумачення фінансового забезпечення суспільного добробуту як сукупності його джерел, методів внутрішнього, зовнішнього і змішаного фінансування, відповідних їм форм та інструментів, напрямів фінансування; визначення поняття «фінансові комунікації» як вхідних та вихідних потоків інформації, які супроводжують рух грошових потоків при функціонуванні фінансового механізму забезпечення суспільного добробуту, визначають їх обсяг і спрямованість; наукові підходи до ідентифікації принципів фінансового механізму забезпечення суспільного добробуту; теоретико-організаційні підходи розвитку кредитування у частині впорядкування термінології, систематизації його видів, обґрунтуванні переваг інноваційних інструментів; набули подальшого розвитку: науково-теоретичні засади фінансового регулювання суспільного добробуту в контексті доповнення ознак його систематизації, ідентифікації іманентних ознак та принципів; науково-практичні засади підвищення ролі самофінансування у контексті об'єктивізації соціальних стандартів, реформування мінімальної зарплати, усунення бар'єрів для зростання доходів від власності; обґрунтування поняття зовнішнього середовища фінансового механізму забезпечення суспільного добробуту як сукупності політичних, економічних, соціальних та екологічних інститутів і породжених ними чинників; концептуальні засади розвитку бюджетного фінансування суспільного добробуту щодо впровадження непрямих методів фінансування послуг, посилення участі громадськості в управлінні їх наданням, впровадження державно-приватного партнерства і аутсорсингу; впровадження концепції культурного менеджменту, партнерського фінансування, інституту титульного спонсорства, зняття обмежень для надання комерційних послуг; науково-практичні напрями вдосконалення оподаткування в частині розширення переліку підакцизних товарів, диференціації ставок податку на додану вартість, вирівнювання податкового навантаження на активні та пасивні доходи населення, переходу до вартісного підходу визначення бази оподаткування податком на майно.Впроваджено у діяльність Міністерства фінансів України; Управління економічного розвитку та фінансів Міністерства культури та інформаційної політики України; Департаменту фінансового забезпечення Міністерства соціальної політики України; Територіального управління Рахункової палати по Львівській, Волинській та Тернопільській областях; Департаменту фінансів Тернопільської ОДА; Департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА; Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України; Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради; Західноукраїнського національного університету. Сфера використання – Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Пенсійний фонд України.^UThe object is the financial mechanism of society development. The purpose is to develop theoretical and methodological provisions, scientific and methodological approaches and to substantiate the applied principles of the financial mechanism of public welfare providing in the context of inclusive social and economic development of the state. Methods are dialectical, systemic, institutional and informational approaches; generalization, comparison of analogies, systematization, systematic and structural analysis, tabular and graphical analysis, formalization, synthesis, grouping, deduction, argumentation, mathematical modeling. The novelty– the methodology for scientific research of the financial mechanism of public welfare providing has been developed, on the basis of which it structure in terms of dialectical method has been disclosed, systemic, institutional and informational approaches; the concept of formation of the National Welfare Fund of Ukraine as an independent state financial institution has been proposed; the theoretical and methodological approaches to determining the role of the financial mechanism of public welfare providing as a product of social relations has been formed; the scientific and methodological approach to assessing the effectiveness of the financial mechanism of public welfare providing using interval modeling has been developed; the structuring of the components of the financial mechanism of public welfare providing by means of separating the levels of individual and collective welfare with the formation of an appropriate set of financial methods, forms and tools has been improved; the systematization of transformation factors of components of the financial mechanism of public welfare providing; the interpretation of financial providing of public welfare as a set of its sources, methods of internal, external and mixed financing, the corresponding forms and tools, directions of financing; the definition of the concept of "financial communications" as incoming and outgoing flows of information that accompany the movement of cash flows in the functioning of the financial mechanism of public welfare providing, that determine their scope and direction; the scientific approaches to the identification of the principles of the financial mechanism of public welfare providing; the theoretical and organizational approaches to the development of crediting in terms of streamlining terminology, the systematization of its types, substantiation of the advantages of innovative tools; the following aspects has acquired further development: the scientific and theoretical principles of financial regulation of public welfare in the context of supplementing the features of its systematization, identification of immanent features and principles; the scientific and practical principles of increasing the role of self-financing in the context of objectification of social standards, reforming the minimum wage, removing barriers to the growth of property income; substantiation of the concept of the external environment of the financial mechanism of public welfare providing as a set off political, economic, social and environmental institutions and the factors generated by them; conceptual bases of development of budgetary financing of public welfare concerning introduction of indirect methods of financing of services, strengthening of public participation in management of their granting, introduction of public-private partnership and outsourcing; introduction of the concept of cultural management, partner financing, institute of title sponsorship, removal of restrictions for the provision of commercial services; scientific and practical areas of improving taxation in terms of expanding the list of excisable goods, differentiation of value added tax rates, equalization of the tax burden on active and passive incomes, the transition to a cost approach to determining the base of property tax. Implemented into the activities of the Ministry of Finance of Ukraine; Department of Economic Development and Finance of the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine; Department of Financial Support of the Ministry of Social Policy of Ukraine; Territorial Department of the Accounting Chamber for Lviv, Volyn and Ternopil regions; Department of Finance of Ternopil Regional State Administration; Department of Social Protection of the Volyn Regional State Administration; Ivano-Frankivsk regional branch of the Association of Ukrainian Cities; Executive Committee of Kamyanets-Podilsky City Council; West-Ukrainian National University. Scope – Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Finance, Tax and Customs Policy, Pension Fond of Ukraine.

Досліджено фінансове посередництво та його вплив на суспільний добробут. Визначено теоретичні засади та розроблено практичні рекомендації щодо підвищення соціально-економічної ефективності функціонування фінансових посередників у національній економіці за умов глобалізації. Проаналізовано еволюцію наукових поглядів на сутність фінансового посередництва, основні напрями, механізм і суперечливі наслідки впливу фінансових посередників на суспільний добробут. Визначено відмінності між ринково- та банківсько-орієнтованою фінансовими системами, а також особливості їх впливу на економічний добробут у розвинених країнах. Виявлено сучасні тенденції та суперечності розвитку фінансового посередництва у трансформаційних економіках за умов глобалізації. Досліджено сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку фінансових посередників в Україні.

  Скачати повний текст

Визначено концептуальні засади, а також досліджено фінансові методи забезпечення добробуту населення, визначальними в яких є державні. Розглянуто структуру фінансових ресурсів та бюджетний механізм у реалізації цілей суспільного добробуту. Висвітлено поняття та складові елементи бюджету добробуту та соціального бюджету. Теоретично обгрунтовано важливість функціонування фінансових інститутів, за допомогою яких здійснюється перерозподіл доходів населення, забезпечується ефективний шлях до економічного зростання та досягнення зростання суспільного добробуту. Розроблено графічну та економіко-математичну моделі оперативного регулювання суспільного добробуту та напрями удосконалення фінансового забезпечення.

  Скачати повний текст

Розкрито економічну сутність державної фінансової політики як складової соціально-економічного розвитку країни в якості сукупності інституційних засад, форм, механізмів та важелів управління фінансовими процесами на макроекономічному рівні відповідно до визначених пріоритетів суспільного розвитку з метою забезпечення динамічної збалансованості фінансової системи, підвищення дієвості державного регулювання економіки, посилення впливу ендогенних чинників на результативність економічних перетворень. Обґрунтовано основні засади формування фінансової політики держави як інструменту суспільного розвитку, що передбачає застосування ефективних інноваційних підходів до формування державних фінансових ресурсів, підвищення якісного рівня державного фінансово-економічного регулювання, впливу фінансового механізму на економічне зростання з метою забезпечення суспільних потреб, збалансованого, перспективного розвитку економіки, дієвого соціального захисту населення. Систематизовано підходи до формування та реалізації державної фінансової політики у країнах з розвинутою і трансформаційною економікою в умовах економічної рецесії та відновлення економічного зростання.Визначено інституційний підхід до фінансово-бюджетної архітектоніки як складової економічного зростання, який ґрунтується на використанні системи адаптивних фіскальних інструментів залежно від стану економічного середовища, ступеня бюджетно-податкової збалансованості, що сприятиме підвищенню рівня результативності функціонування системи управління державними фінансами. Розроблено концептуальні засади формування та реалізації основних напрямів фінансового забезпечення соціального розвитку країни, що базуються на сукупності суспільно-економічних відносин з урахуванням розвитку інституційної архітектоніки, фіскальної ефективності фінансово-бюджетної системи, що надасть можливість підвищення рівня добробуту громадян, динамічної макроекономічної рівноваги, ступеня збалансованості бюджетно-податкового середовища.Удосконалено підходи до формування податкових надходжень, враховуючи динаміку економічних та соціально-демографічних показників, інституційні особливості оподаткування та трансформації механізму адміністрування податків; положення щодо визначення особливостей розвитку податкової системи, враховуючи здійснення державної економічної політики, взаємовідносини між платниками податків і фіскальними органами; основні засади щодо формування фінансової політики держави на середньострокову перспективу з урахуванням циклічності економіки; підходи щодо забезпечення інституційних обмежень показника дефіциту бюджету, державного боргу до валового внутрішнього продукту; положення щодо фінансової глобалізації з урахуванням доцільності посилення міжнародних економічних відносин у сфері податкової, бюджетної, боргової політики, інтеграції країни в світове фінансове середовище, уніфікації фінансових механізмів економічного розвитку.Дістало подальшого розвитку положення до формування системи фінансового забезпечення розвитку людського потенціалу в умовах інституційних перетворень економіки та соціальної сфери; підходи до фінансового механізму соціального забезпечення, соціальної відповідальності, справедливості економічних відносин; положення щодо інституційних засад формування видатків бюджету як адаптивного механізму у системі регулювання соціально-економічного розвитку країни; підходи до пріоритетних напрямів фінансової політики держави на середньострокову перспективу з урахуванням економічної циклічності.^UThe economic essence of public financial policy as a component of socio-economic development of the country as a set of institutional principles, forms, mechanisms and levers for managing financial processes at the macroeconomic level in accordance with identified priorities of social development to ensure dynamic balance of the financial system strengthening the influence of endogenous factors on the effectiveness of economic transformations. The basic principles of forming the financial policy of the state as an instrument of social development are substantiated, which provides for the application of effective innovative approaches to the formation of state financial resources, improving the quality of state financial and economic regulation, the impact of the financial mechanism on economic growth, effective social protection. Systematized approaches to the formation and implementation of public financial policy in countries with developed and transformational economies in conditions of economic recession and recovery of economic growth instruments depending on the state of the economic environment, the degree of fiscal balance, which will increase the level of effectiveness of the public financial management system. Conceptual bases of formation and realization of the basic directions of financial maintenance of social development of the country based on set of social and economic relations taking into account development of institutional architecture, fiscal efficiency of financial and budgetary system that will give the chance of increase of well-being of citizens, dynamic macroeconomic. budget and tax environment.Improved approaches to the formation of tax revenues, taking into account the dynamics of economic and socio-demographic indicators, institutional features of taxation and the transformation of the mechanism of tax administration; provisions for determining the peculiarities of the development of the tax system, taking into account the implementation of state economic policy, the relationship between taxpayers and fiscal authorities; basic principles for the formation of financial policy of the state in the medium term, taking into account the cyclical nature of the economy; approaches to ensuring institutional constraints on the budget deficit, public debt to gross domestic product; provisions on financial globalization, taking into account the feasibility of strengthening international economic relations in the field of tax, budget, debt policy, integration of the country into the global financial environment, unification of financial mechanisms of economic development. In the conditions of institutional transformations of economy and social sphere; approaches to the financial mechanism of social security, social responsibility, justice of economic relations; provisions on the institutional basis for the formation of budget expenditures as an adaptive mechanism in the system of regulation of socio-economic development of the country; approaches to the priority directions of the state financial policy for the medium term, taking into account economic cyclicality.