Дисертація присвячена розв'язанню проблем підвищення моралі в засобах масової інформації (ЗМІ) на теоретичному, методичному й емпіричному рівні. Комплексно розроблено основи журналістської етики, її розділів: аксіології, деонтології, диференційовано етичні цінності, норми, правила й етикетні вимоги, а також нормативні документи, що їх містять. Здійснено порівняльний аналіз зарубіжних і чинного українського кодексів журналістської етики, десяти зарубіжних систем ціннісно-етичного регулювання журналістської діяльності. Досліджено трансформацію 50 найбільш тиражних незалежних видань усіх областей України, виявлено зовнішню і частково внутрішню їх трансформацію, девіантність моралі, інтерферентність етичних вимог. Все це стало основою для розробки проекту кодифікованого кодексу журналістської етики, концепції ціннісно-етичного регулювання журналістської діяльності.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття "етикет", його соціальне значення як сукупності правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків. Визначено загальнокультурні складові етикетної поведінки майбутнього вчителя трудового навчання, яка є вагомою частиною навчально-виховного процесу. Розглянуто інноваційні технології навчання студентів з основ етикету, методичні підходи до формування у майбутніх учителів трудового навчання знань і вмінь з основ етикету.

  Скачати повний текст

Визначено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування професійного мовленнєвого етикету майбутніх інженерів-педагогів (усвідомлення студентами доцільності формування професійного мовленнєвого етикету; систематичне оволодіння відповідними засобами). Визначено зміст поняття "професійний мовленнєвий етикет". Розроблено модель поняття "професійний мовленнєвий етикет інженера-педагога", а також засоби формування мовленнєвого етикету. На підставі аналізу результатів теоретичних і експериментальних досліджень визначено та теоретично обгрунтовано структуру та зміст курсу "Мовленнєвий етикет інженера-педагога". Експериментально підтверджено ефективність розробленого курсу та визначених педагогічних умов його реалізації.

  Скачати повний текст

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування професійної культури майбутніх бакалаврів банківської справи в освітньому середовищі закладу вищої освіти.Проведене наукове дослідження проблеми формування професійної культури майбутніх бакалаврів банківської справи дозволило виявити стан розробленості проблеми формування професійної культури у майбутніх фахівців банківської справи у педагогічній теорії та практиці закладів вищої освіти, теоретично вдосконалити зміст та розробити структуру феномену «професійна культура», обґрунтувати критерії, показники та рівні його сформованості у майбутніх бакалаврів банківської справи. Теоретичне вивчення проблеми дало можливість обґрунтувати та визначити педагогічні умови формування професійної культури в освітньому середовищі закладу вищої освіти, ефективність запровадження яких була підтверджена результатами дослідно-експериментальної роботи.Вивчення змісту професійної діяльності фахівців банківської справи дало можливість виокремити такі елементи професійної культури: організаційна культура, корпоративна культура, мовленнєвий етикет, професійна етика та культура ділового спілкування, які забезпечують ефективне виконання фахівцями професійних функцій: фінансової, супровідної, аналітичної, комунікативної, консультативної.Узагальнення наукових підходів (аксіологічного, системного, діяльнісного, особистісного, компетентнісного) дозволило сформулювати авторське визначення поняття «професійна культура майбутнього фахівця банківської справи» – це особистісна інтегративна характеристика, яка поєднує сформованість цінностей, оволодіння нормами і правилами професійної етики, вміннями і навичками ділового спілкування та мовленнєвого етикету, що в сукупності забезпечують ефективну професійну взаємодію фахівця із суб’єктами банківської діяльності.Визначення сутності феномену «професійна культура» майбутнього бакалавра банківської справи дозволило встановити структурні компоненти цього поняття: аксіологічний (поєднує етичні, моральні та культурні цінності, норми та правила, які засвоюються в освітньому середовищі, визначають мотивацію діяльності фахівця, регулюють його поведінку при здійсненні цієї діяльності і складають основу професійної культури фахівця банківської справи); особистісно-професійний компонент (характеризує наявність професійно важливих якостей фахівця, сформованість мотивації професійного спілкування, яка спрямована на забезпечення професійної взаємодії між суб’єктами банківської справи, що забезпечує здійснення професійної діяльності з дотриманням професійної культури); професійно-етичний компонент (характеризує професійні вміння фахівця банківської справи та поведінку людини у професійній сфері, володіння етикою ділового спілкування, мовними нормами та культурою мовлення, мовленнєвим етикетом та їх застосуванням у професійній діяльності). Обґрунтовано, що процес формування професійної культури майбутніх фахівців банківської справи в освітньому середовищі відбувається шляхом реалізації і поєднання освітнього, комунікативного та виховного напрямів взаємодії суб’єктів освітнього процесу та створення відповідних умов, спрямованих на формування пізнавальних, комунікативних, освітніх, професійних цінностей і установок майбутніх фахівців, які проектуються та моделюються відповідно до вимог і потреб професійної діяльності. Освітній напрям освітнього середовища спрямований на здобуття студентами знань з обраної професії і оволодіння знаннями про професійну культуру та її елементи, етику ділового спілкування, культуру мовлення, мовленнєвий етикет фахівця банківської справи. Комунікативний напрям освітнього середовища орієнтований на набуття студентами вмінь та навичок ділового спілкування, професійної етики, оволодіння основами корпоративної культури, мовленнєвого етикету та етичної культури, які складають основу професійної культури фахівця банківської справи. Виховний напрям освітнього середовища орієнтований на формування і розвиток професійно важливих якостей фахівця (відповідальності, уважності, ініціативи, самовладання та ін.; комунікативної толерантності; організаторських і комунікативних схильностей та ін.), мотивацію професійного спілкування, яка спрямована на забезпечення ефективної професійної взаємодії між суб’єктами банківської справи.^UThe dissertation is a theoretical-experimental study of the problem of forming the professional culture of future banking bachelors in the educational environment of a higher education institution.The conducted scientific research on the problem of forming the professional culture of future bachelors of banking made it possible to reveal the state of development of the problem of forming the professional culture of future banking professionals in the pedagogical theory and practice of higher education institutions, to theoretically improve the content and develop the structure of the «professional culture» phenomenon, to substantiate the criteria, indicators and levels of its formation in future banking bachelors. The theoretical study of the problem made it possible to substantiate and determine the pedagogical conditions for the formation of professional culture in the educational environment of the institution of higher education, the effectiveness of the implementation of which was confirmed by the results of research and experimental work.The study of the content of the professional activity of banking specialists made it possible to single out the following elements of professional culture: organizational culture, corporate culture, speech etiquette, professional ethics and the culture of business communication, which ensure the effective performance of professional functions: financial, support, analytical, communicative, advisory.The generalization of scientific approaches (axiological, systemic, activity, personal, competence) made it possible to formulate the author’s definition of the concept of «professional culture of the future banking specialist» – it is a personal integrative characteristic that combines the formation of values, mastering the norms and rules of professional ethics, skills and business communication skills and speech etiquette, which together ensure effective professional interaction of the specialist with subjects of banking activity.Determining the essence of the phenomenon «professional culture» of the future bachelor of banking made it possible to establish the structural components of this concept: axiological (combines ethical, moral and cultural values, norms and rules that are assimilated in the educational environment, determine the motivation of the specialist’s activity, regulate his behavior when carrying out this activity and form the basis of the professional culture of a banking specialist); personal-professional component (characterizes the presence of professionally important qualities of a specialist, the formation of the motivation of professional communication, which is aimed at ensuring professional interaction between banking subjects, which ensures the implementation of professional activities in compliance with professional culture); professional and ethical component (characterizes the professional skills of a banking specialist and human behavior in the professional sphere, mastery of the ethics of business communication, language norms and speech culture, speech etiquette and their application in professional activities).It is substantiated that the process of forming the professional culture of future banking specialists in the educational environment takes place through the implementation and combination of educational, communicative and educational directions of interaction of the subjects of the educational process and the creation of appropriate conditions aimed at the formation of cognitive, communicative, educational, professional values and attitudes of future specialists, which is designed and modeled in accordance with the requirements and needs of professional activity.The educational direction of the educational environment is aimed at students acquiring knowledge of the chosen profession and mastering knowledge about professional culture and its elements, ethics of business communication, speech culture, speech etiquette of a banking specialist. The communicative direction of the educational environment is focused on the acquisition by students of the skills and abilities of business communication, professional ethics, mastering the basics of corporate culture, speech etiquette and ethical culture, which form the basis of the professional culture of a banking specialist. The educational direction of the educational environment is focused on the formation and development of professionally important qualities of a specialist (responsibility, attentiveness, initiative, self-control, etc.; communicative tolerance; organizational and communicative tendencies, etc.), the motivation of professional communication, which is aimed at ensuring effective professional interaction between sub objects of banking business.

Розкрито сутність феномену "мовленнєвий етикет майбутніх економістів в англомовному діловому спілкуванні" як сукупності певних мовленнєвих формул, притаманних фахівцям з економіки, усвідомлене, адекватне, ситуативно-доречне вживання яких зумовлюється цілями їх ділової комунікації англійською мовою. Визначено критерії та показники, охарактеризовано рівні його сформованості у студентів економічних спеціальностей. Виявлено та науково обгрунтовано педагогічні умови, експериментальну модель і методику формування мовленнєвого етикету в майбутніх економістів в англомовному діловому спілкуванні, експериментально перевірено їх ефективність. Розроблено методичні рекомендації з формування мовленнєвого етикету в майбутніх економістів в англомовному діловому спілкуванні.

  Скачати повний текст

Розглянуто психологічні, психолінгвістичні та лінгвістичні основи формування мовленнєвої культури російськомовних першокласників, виділено провідні принципи та критерії добору мовного матеріалу. На підставі аналізу лінгвістичних, психолого-педагогічних і методичних джерел, практики сучасної початкової школи розроблено лінгводидактичну технологію формування культури українського мовлення російськомовних першокласників. Визначено етапи формування культури мовлення, визначено застосування адекватних методів, прийомів і засобів мовленнєвої практики, висвітлено процеси та результати дослідно-експериментального навчання, яке передбачає створення навчально-мовленнєвої діяльності, спрямованої на поетапне засвоєння основних комунікативних ознак мовленнєвої культури за чотирма напрямками: опанування норм сучасної української культурної мови (орфоепічна та граматична правильність), формування навичок активної роботи зі словом (точність, чистота, багатство мовлення), формування вмінь діалогічного висловлювання (доречність, мовленнєвий етикет), формування навичок монологічного мовлення (логічність, виразність) та побудову системи підготовчих і мовленнєвих вправ.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано соціально-філософський підхід до дослідження феномену переговорів. Розкрито значення даної наукової роботи для аналізу особливостей комунікативних процесів сучасного суспільства. Визначено місце переговорної проблематики у соціальних і гуманітарних науках. Особливу увагу приділено дослідженню історико-філософського знання. Запропоновано новий підхід до інтерпретації переговорів як виду соціальної взаємодії та типу міжособистісних стосунків і зв'язків, які реалізуються вербально та посідають особиве місце у сучасній комунікаційній системі. Виявлено характерні риси та відмінні особливості переговорів як відносно самостійного соціального явища. Розкрито сутність переговорів як організованої й упорядкованої системи, що регулюється морально-етичною імперативністю й етикетом, зокрема мовленнєвим. Визначено роль особистісного потенціалу у переговорному процесі. У структурі мовленнєвої діяльності, що супроводжує переговорний процес, виділено вербальну та нонвербальну складові. До вербальної, яка припускає мовленнєву активність, віднесено мовленнєвий контакт, аргументації й оцінні думки, до нонвербальної, яка означає відмову від будь-якої активності, виправданої стратегією переговорів - мовчання та його модифікації - умовчання та паузу.

  Скачати повний текст

Досліджено синтаксичну природу та стилістичні особливості конструкцій мовленнєвого етикету в українській мові (на матеріалі художньої творчості та епістолярію українських письменників та культурних діячів XIX - XX с.). Висвітлено формально-граматичний, семантико-функціональний, комунікативно-прагматичний, лінгвостилістичний і культурологічний аспекти вивчення етикетних конструкцій. Обгрунтовано пріоритетність поглибленого синтаксичного аналізу у комплексному дослідженні системи конструкцій мовленнєвого етикету з урахуванням формально-синтаксичних, семантико-синтаксичних, комунікативних і стилістичних особливостей. Введено поняття "етикет висловлювання". Охарактеризовано основні вияви спонукально-побажальної модальності. Проаналізовано структурні типи дієслівних та іменникових предикатів. Простежено явища фразеологізації й еліптизації структури етикетних висловлювань. Уперше в українському мовознавстві здійснено структурно-семантичну типологізацію конструкцій мовленнєвого етикету, які виражають привітання, подяку, вибачення, люб'язність, прощання, запрошення, побажання, поздоровлення (віншування), благословення, прихильність.

  Скачати повний текст

Досліджено семантичні та прагматичні особливості метакомунікативного блоку прощання в англомовному художньому дискурсі. Визначено структурно-семантичні та прагматичні ознаки метакомунікативного блоку прощання, встановлено його статус, розглянуто комунікативно-функціональні різновиди й їх характеристики. Виявлено основні мовленнєві стратегії та тактики, якими користуються комуніканти для розмикання мовленнєвого контакту. Виокремлено передзавершальні, завершальні та постзавершальні контакторозмикаючі метакомунікативні висловлювання, визначено їх семантику та функції. Досліджено завершальні метакомунікативні одиниці, які описано за допомогою етикетно-закріплених мавленнєвих формул. Описано форми звернення до знайомого та незнайомого адресата на фазі розмикання мовленнєвого контакту. Розглянуто особливості функціональної взаємодії вербальних і невербальних засобів комунікації у метакомунікативному блоці прощання.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та еспериментально перевірено систему навчання українського усного діалогічного мовлення учнів V - IX класів, що сприяє засвоєнню знань про діалог, формуванню умінь і навичок продукування діалогічних висловлювань (реплік, єдностей, текстів) за різних мовленнєвих ситуацій. Розкрито суть запропонованої та апробованої методики, яка передбачає ознайомлення з лінгвістичними і паралінгвістичними поняттями і термінами з діалогічного мовлення, використання чіткої системи комунікативних вправ (мовно-мовленнєвих, умовно-мовленнєвих і власне мовленнєвих) та їх складових частин - форм українського мовленнєвого етикету, дотримання загальнодидактичних і власне методичних принципів навчання, застосування найефективніших методів і прийомів навчання усного діалогічного мовлення, проведення факультативних занять і позаурочних заходів, урахування міжпредметних зв'язків. Ефективність даної методики теоретично обгрунтовано й експериментально доведено.

  Скачати повний текст

Висвітлено сутність, структуру та фактори розвитку ментальної моделі світу, а також особливості її розвитку у ранній юності. Розглянуто проблему впливу на ментальну модель світу людини діяльності у штучному середовищі Інтернет, а також досліджено розвивальні можливості цього середовища. Запропоновано методику дослідження ментальної моделі світу у ранній юності, для якої розроблено систему характеристик та основних елементів ментальної моделі, що є актуальними для раннього юнацького віку. Досліджено особливості ментальної моделі світу активних користувачів раннього юнацького віку та доведено їх зв'язок з властивостями середовища Інтернет. Описано принципи психологічної роботи з юнаками у віртуальному тренінговому середовищі. Проаналізовано такі аспекти віртуального тренінгу, як зміст тренінгового сайту, мережева спільнота та норми мережевого етикету. Розглянуто основні методи роботи у віртуальному тренінгу та шляхи їх втілення з урахуванням специфіки діяльності у середовищі Інтернет. Емпірично доведено ефективність застосування вищеописаних методів роботи для розвитку ментальної моделі світу активних користувачів Інтернет раннього юнацького віку.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано систему методичної роботи з фразеологізмами тематичної групи "вербальне та невербальне спілкування" у початковій школі, яка узагальнено відображає зміст та форми педагогічного впливу на процес формування у дітей навичок культури спілкування з урахуванням лінгвістичних та екстралінгвістичних засобів. Упорядковано програму роботи з фразеологізмами "ввічливості" на міжпредметному рівні, яка узагальнено відображає зміст навчального матеріалу, типологію вправ, сформованість умінь, обсяг теоретичного матеріалу з культури спілкування, фразеологічний мінімум. Досліджено вплив роботи з фразеологічними одиницями даного типу на формування навичок культури спілкування та розвиток мовної і мовленнєвої компетенції молодших школярів. Розроблено теоретико-методологічні засади підвищення ефективності роботи з фразеологізмами як засобу вираження мовленнєвого етикету, поліпшення навичок культури спілкування молодших школярів та формування уміння сприймати усне й писемне мовлення, розуміти зміст висловлювання, виражений вербальними та невербальними засобами.

  Скачати повний текст

Досліджено мовні засоби та специфіку реалізації мовленнєвих стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів. Дискурс даних форумів є мисленнєво-комунікативним феноменом, процесом і результатом мовленнєвої діяльності користувачів Інтернет-форуму, що у гіпертрофованому вигляді відображає загальні характеристики сучасної західної культури постмодерну. Модель реалізації стратегії ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів містить глобальну стратегію ввічливості та локальні стратегії, що втілюються у вигляді мовних сигналів - індикаторів ввічливості. Глобальна стратегія ввічливості, що реалізується у дискурсі зазначених форумів, базується на концепті "ввічливість" німецької лінгвокультурної свідомості. Вона представлена чотирма підсистемами: позитивною неетикетною ввічливістю, позитивною етикетною ввічливістю, негативною неетикетною ввічливістю та негативною етикетною ввічливістю. Співвіднесення локальних стратегій ввічливості з підсистемами глобальної стратегії ввічливості зумовлене специфікою, притаманною комп'ютерній комунікації.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми рольової поведінки розумово відсталих підлітків. Вивчено особливості виконання ними конвенційних ролей школяра, старости, бібліотекаря, природознавця, чергового у зв'язку з неофіційним статусом у класі. Розкрито суть рольової поведінки, параметри її вивчення та складові формування, показники й критерії оцінювання, зміст виконання основних конвенційних ролей розумово відсталих підлітків. Розроблено методику вивчення їх рольової поведінки. Наведено результати експериментального вивчення особливостей рольової поведінки розумово відсталих підлітків у малій групі за показниками: успішністю виконання ролей відповідно до еталона, характером прийняття ролей, спрямованістю рольової поведінки, сформованістю її структурних компонентів. Визначено психолого-педагогічні умови формування рольової поведінки в учнів допоміжної школи у позакласній виховній роботі.

  Скачати повний текст

Розкрито прагматичну сутність ввічливості, охарактеризовано її функціонально-комунікативні параметри в сучасній українській мові. Виявлено функціонально-прагматичні особливості засобів реалізації етикетного принципу та визначено їх функції в ситуаціях спілкування. Проведено системний аналіз застосування етикетних комунікативних стратегій. Вперше розроблено класифікацію кліше мовленнєвого етикету згідно з функціонально-прагматичною типологією. На матеріалі української мови вперше оцінено вплив принципу ввічливості та засобів його реалізації на досягнення запланованих результатів. Досліджено опосередковані комунікативні стратегії в системі засобів виявлення ввічливості, найбільш радикальними з яких є іронічні висловлювання. Вперше розглянуто іронію як прагматичну стратегію спілкування.

  Скачати повний текст

Визначено особливості мовленнєвої поведінки професійних комунікантів за інституційних умов. Досліджено мовлення суддів найвищої ланки. Встановлено основні стратегії та тактики домінантної мовленнєвої поведінки суддів. Змодельовано мовленнєвий портрет судді як авторитарної особистості, розглянуто його як лінгвістичний та соціально-професійний феномен. Висвітлено окремі аспекти теорії аргументації, зокрема, визначено основні тактико-стратегічні особливості аргументації на судовому засіданні за участю професійних суддів. Розглянуто мовленнєвий етикет як важливий чинник судової комунікації.

  Скачати повний текст

У дисертації теоретично обґрунтовано, практично розроблено й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективність підготовки іноземних студентів медичних спеціальностей до подолання комунікативних бар’єрів у професійному спілкуванні.За результатами здійсненого аналізу наукових джерел, присвячених дослідженню сутності комунікативних бар’єрів та їх місцю в структурі професійного спілкування медиків визначено, що спілкування як складний, багатоплановий процес встановлення і розвитку міжособистісних контактів, що породжений потребою у спільній діяльності, визначається комунікацією (обмін інформацією), інтеракцією (міжособистісна взаємодія), перцепцією (взаємосприйняття). Він містить когнітивний, афективний, поведінковий і соціально-перцептивний змістові компоненти для реалізації багатьох функцій, головними з яких є: контактна та встановлення стосунків, інформаційна, спонукальна, координаційна, розуміння, впливу.Залежно від сфери реалізації та засобів, спілкування поділяється на особистісне та ділове або професійне. Професійне спілкування забезпечує досягнення мети професійної діяльності, вирішення її професійних завдань, здійснюється на основі встановлених у певній професійній сфері норм і правил та за своїми характеристиками є цілеспрямованим, регламентованим, позиційним та ієрархічним, атрибутивним, має функціонально-рольовий характер.Характерною особливістю професійного спілкування медичних працівників є те, що воно має поєднувати в собі характеристики усного, ділового, побутового мовлення і відповідати параметрам одразу трьох функціональних стилів: розмовного, що передбачає ситуативність, інтонаційну різноманітність, супроводжується жестами і мімікою; наукового, спрямованого на використання спеціальних медичних термінів; офіційно-ділового, який вимагає точності, стислості, стандартизованості, відповідності нормам професійного етикету.Встановлено, що природнім атрибутом спілкування загалом та професійного спілкування медиків зокрема, є виникнення бар’єрів спілкування – його абсолютних або відносних перешкод, що суб’єктивно переживаються або реально присутні в ситуаціях взаємодії та які детерміновані багатьма чинниками: зовнішніми та внутрішніми (мотиваційно-операційними, соціально-психологічними, індивідуально-психологічними), а також відсутності зворотного зв’язку, тощо.В роботі визначено й охарактеризовано види комунікативних бар’єрів: за місцем/сферою знаходження домінувального чинника; за змістовими або процесуальними характеристиками; за ступенем усвідомленості особистістю; за ступенем блокування спілкування; за характером спілкування та ін.Встановлено, що окремою групою бар’єрів професійного спілкування медиків є бар’єри міжкультурної комунікації: мовні (спричинені недостатнім рівнем володіння іноземною мовою (фонетична, граматична, лексична складова); етнічні (відмінності суб’єктів спілкування, як носіїв різних культур, етносів); дискурсивні (ускладнення, що базуються на незнанні правил комунікації в тих чи інших ситуаціях взаємодії).Спілкування іноземних студентів медичних спеціальностей природньо характеризується наявністю цілого спектру комунікативних бар’єрів (зовнішніх, внутрішніх, дискурсивних), головною спільною ознакою яких є належність майбутніх фахівців до інших національних та мовно-культурних спільнот, що негативно впливає як на якість їх професійного навчання, так і подальшої професійної діяльності.Відтак, професійна підготовка майбутніх іноземних фахівців з медицини має передбачати, зокрема, і системне та цілеспрямоване формування їх цілісної готовності до подолання комунікативних бар’єрів у професійному спілкуванні.Проведений науковий пошук дав змогу констатувати, що готовність іноземних студентів медичних спеціальностей до подолання комунікативних бар’єрів у професійному спілкуванні є складним особистісно-професійним явищем, що містить ціннісний (особистісні та професійні установки, ціннісні орієнтації, мотиваційну спрямованість), знаннєвий (комплексні, системні, дієві та наукові знання щодо сутності професійного спілкування медиків, комунікативних бар’єрів, факторів їх виникнення, а також методів і механізмів протидії і подолання) та конструктивний (професійні вміння успішного виконання складної комунікативної дії) компоненти, детерміноване особливостями (змістом, умовами і вимогами) професійної комунікації, визначає її ефективність та є результатом професійної підготовки і професійного розвитку майбутнього фахівця.Ґрунтуючись на результатах здійсненого аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду підготовки іноземних студентів медичних спеціальностей, методологічних положеннях системного, синергетичного, інформаційного, діяльнісного, проблемно-діяльнісного, особистісного, компетентнісного, контекстного, середовищного, функціонально-комунікативного, ситуаційного і супроводжувального підходів, у дисертації подано авторську...^UThe dissertation theoretically substantiated, practically developed and experimentally tested the organizational and pedagogical conditions that ensure the effectiveness of training foreign students of medical specialties to overcome communicative barriers in professional communication.According to the results of the analysis of scientific sources dedicated to the study of the essence of communication barriers and their place in the structure of professional communication of doctors, it was determined that communication as a complex, multi-faceted process of establishing and developing interpersonal contacts, which is generated by the need for joint activity, is determined by communication (exchange of information) , interaction (interpersonal interaction), perception (mutual perception). It contains cognitive, affective, behavioral and socio-perceptual content components for the implementation of many functions, the main of which are: contact and establishing relationships, informational, motivating, coordinating, understanding, influence.Depending on the sphere of implementation and means, communication is divided into personal and business or professional. Professional communication ensures the achievement of the goal of professional activity, the solution of its professional tasks, is carried out on the basis of the norms and rules established in a certain professional field, and according to its characteristics, it is purposeful, regulated, positional and hierarchical, attributive, and has a functional-role character.A characteristic feature of the professional communication of medical workers is that it should combine the characteristics of oral, business, and everyday speech and meet the parameters of three functional styles at once: conversational, which involves situationality, intonation diversity, is accompanied by gestures and facial expressions; scientific, aimed at the use of special medical terms; official-business, which requires accuracy, brevity, standardization, compliance with the norms of professional etiquette.It has been established that a natural attribute of communication in general and professional communication of doctors in particular is the emergence of barriers to communication - its absolute or relative obstacles, which are subjectively experienced or actually present in situations of interaction and which are determined by many factors: external and internal (motivational and operational , social-psychological, individual-psychological), as well as lack of feedback, etc.The work defines and characterizes the types of communication barriers: by place/area of dominant factor; by substantive or procedural characteristics; according to the degree of awareness of the individual; by the degree of communication blocking; by the nature of communication, etc.It was established that a separate group of barriers to the professional communication of doctors are the barriers of intercultural communication: linguistic (caused by an insufficient level of mastery of a foreign language (phonetic, grammatical, lexical component); ethnic (differences of subjects of communication, as carriers of different cultures, ethnic groups) discursive (complications based on ignorance of the rules of communication in certain situations of interaction).The communication of foreign students of medical specialties is naturally characterized by the presence of a whole spectrum of communicative barriers (external, internal, discursive), the main common feature of which is the belonging of future specialists to other national and linguistic and cultural communities, which negatively affects both the quality of their professional education and and further professional activity.Therefore, the professional training of future foreign medical specialists should include, in particular, the systematic and purposeful formation of their integral readiness to overcome communicative barriers in professional communication.The conducted scientific research made it possible to state that the readiness of foreign students of medical specialties to overcome communicative barriers in professional communication is a complex personal and professional phenomenon that contains valuable (personal and professional attitudes, value orientations, motivational orientation), cognitive (complex, systemic , effective and scientific knowledge about the essence of professional communication of doctors, communicative barriers, factors of their occurrence, as well as methods and mechanisms of counteraction and overcoming) and constructive (professional skills of successfully performing a complex communicative action) component, determined by features (content, conditions and requirements ) of professional communication, determines its effectiveness and is the result of professional training and professional development of the future specialist...

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику навчання старшокласників моделей комунікативної поведінки (МКП) британців у повсякденних ситуаціях міжкультурного спілкування. Уточнено зміст поняття МКП, здійснено порівняльне дослідження вербальних і невербальних компонентів МКП у Великій Британії й Україні. Проведено анкетування 376-ти старшокласників з метою визначення можливих "комунікативних пасток", в які можуть потрапити учні під час подорожі до Великої Британії. Вивчено психологічні особливості старшого шкільного віку, які враховано у процесі навчання МКП. Розроблено систему вправ для навчання старшокласників МКП британців, як складається з п'яти підсистем. Розглянуто підготовчий та основний етапи навчання МКП. Експериментально доведено ефективність розробленої методики, показано перевагу подачі навчального матеріалу за зоровим і слуховим каналами одночасно, а також комплексу вправ з включенням порівняння МКП у Великій Британії та Україні. Уточнено критерії оцінки рівня сформованості навичок використання старшокласниками МКП британців у діалогічному мовленні. Вперше виділено критерій дотримання мовленнєвого етикету під час спілкування в соціально-побутовій сфері. Розроблено методичні рекомендації щодо впровадження методики навчання МКП у навчальний процес у старшій школі.

  Скачати повний текст

У дисертації розроблено новий підхід до дослідження способів словотвору молодіжних соціолектів та їхнього функціонування в мережевому просторі з обґрунтуванням такого мовного утворення як цілісного та невід'ємного складника лексичної системи сучасної японської мови, що впливає на її інноваційні процеси у словотворі і семантиці.Запропоновано визначення молодіжного соціолекту як варіанта загальнонаціональної мови, що репрезентує світосприйняття, культурний досвід та моделі комунікативної поведінки молоді, детермінованого низкою соціолінгвістичних змінних з провідним параметром віку. Творення молодіжних соціолектів детерміновано такими соціолінгвальними параметрами, як соціальний тип, мовна спільнота, соціолінгвальні змінні віку, професії, статі, класу, статусу, належності до певної субкультури, що є критеріями класифікації соціолектів на стратифікаційні підмови.У розробці комплексної інтегративної методики дослідження використано інструментарій сучасних соціолінгвістичних методів і спеціальних методів та прийомів лінгвістики, у тому числі метод деривативного аналізу, формально-структурні прийоми аналізу за безпосередніми складниками, структурно-семантичного компонентного аналізу, елементи ономасіологічного аналізу, прийоми аналізу абревіатур і акронімів, метод концептуальної інтеграції, зіставного і стилістичного аналізів, прагмалінгвістичні методики, метод кількісних підрахунків, метод словникових дефініцій і етимологічного аналізу, а також метод соціолінгвістичного інтерв’ювання і анкетування.виявлено найпоширеніші способи й моделі словотворення у японських молодіжних соціолектах та здійснено їхньої класифікацію; продуктивні дієслівні, іменникові, прикметникові і прислівникові афікси; типи твірних одиниць за їхню частиномовною належністю і походженням, особливості граматичних процесів, що відбуваються у японському молодіжному словотворі під час поєднання афіксів з твірними словами, а також морфологічні і семантичні трансформації похідних слів-новотворів; встановлено значення, які надають афікси похідному слову.Обґрунтовано, що найпоширенішими способами словотворення у японських молодіжних соціолектах є скорочення, афіксація, англомовні запозичення, словоскладання, творення одиниць непрямої номінації і похідних, що ґрунтуються на прийомі словотвірної мовної гри.Скорочення ґрунтується на усіченні одного, двох і більше складників простого або складного слова, етикетних висловів, вільних сполучень і фразеологізмів відповідно до різнокомпонентних абревіатурних моделей, що реалізують принцип мовної економії і прагнення молоді до стислості, екпресивності, емотивності.Установлено, що найпродуктивніші ініціальні абревіатури як латинізація літер повнозначних власне японських лексем і англомовних запозичень представлені "стилем KY" за моделлю усічення кінцевої частини вихідного слова. Скороченню через редукцію дієслівного суфіксу 〜ら найчастіше підпадають дієслова з двома або трьома морами, рідше – з п’ятьма-шістьма морами.Визначено, що найпоширенішою моделлю деривації у молодіжних соціолектах, що зумовлює їхню своєрідну граматику, суфіксальний спосіб за допомогою дієслівних суфіксів ることば, 〜する, 〜つく; прикметникових суфіксів 〜い, ～げ, ～っぽい, у тому числі суфіксів ступеню ～フル і ～レス, вираження стану 〜てる і "родовидових зв’язків" ～系; іменникових суфіксів 〜さ, ～み, гонорифічних суфіксів ввічливості 君, ちゃん, 男, які є маркерами ввічливості; запозичених англійських суфіксів ~ing, ~ee, ~er, суфіксу ～チック, що співвідноситься з японським ～的. Визначено, що процеси запозичення іншомовних слів відзначені такими особливостями, як творення синонімів-дуплетів, інкорпорація неологізмів, формування акронімів, вихідні конститутивні одиниці яких можуть бути і запозиченими, і включати одиниці змішаного типу.Творення молодіжних соціолектів, що ґрунтуються на прийомах мовної гри, залучає редуплікацію ономатопеїчних лексем із подвоєнням кореню, лексеми або морфеми, використання явища паронімії, ненормативну перестановку морфем; каламбури, контамінації із випадінням кінця першої або початку другої лексем, засоби непрямої номінації через метафоризацію і метонімізацію.Серед унікальних засобів творення соціолектизмів мережевого простору виокремлено використання і ненавмисної, і навмисної неправильної конвертації через схожість нотації звукових гіперполів; перетворення на основі графемної подібності ієрогліфів, із заміною похідних символів кількома графемами із розширенням семантики похідного елементу, використання піктограм, символів, адаптованих варіантів японських стилів письма і різномовних абеток, поєднання ієрогліфа з абревіатурами і акронімами від англійських слів.Перспективою подальших досліджень вбачаємо вивчення словотвірних інновацій на фонетичному рівні, а також дослідження словотвору молодіжних соціолектів порівняно з іншими групами лексики обмеженого соціального вжитку.^UThe thesis introduces a new approach to studying the word-formation methods of youth sociolect and its network functioning, with justification for such a linguistic formation as an integral and inseparable component of the lexical system of contemporary Japanese language, influencing its innovative processes in word formation and semantics.The dissertation proposes the definition of youth sociolect as a variant of the colloquial-functional style of the national language that represents the world perception, cultural experience, and models of the communicative behaviour of young people, determined by a set of sociolinguistic variables with the leading parameter being age. The creation of a youth sociolect is determined by such sociolinguistic parameters as social type, linguistic community, sociolinguistic variables of age, profession, gender, class, status, and affiliation with a particular subculture, which serve as criteria for classifying the sociolect into stratification groups and subgroups.Based on derivative analysis and techniques for analyzing abbreviations and acronyms in conjunction with componential and onomasiological analysis, as well as analysis of immediate constituents, the study identifies the most common methods and models of word formation in Japanese youth sociolects and substantiates their classification.The research justifies that the most common word-formation methods in Japanese youth sociolects are abbreviation, acronym formation, the grammatical process of reduction of the verbal suffix -RA, suffixation, compounding, creating units of indirect nomination, and derivatives based on the word-formation language game technique.The study determines that the most common derivation model in youth sociolect, which shapes its distinctive grammar, is the suffixation method using verbal suffixes [ru kotoba], [suru], [zuku]; adjectival suffixes い, ～げ, ～っぽい, including degree suffixes ～フル [furu] and ～レス [resu], as well as state [teru], and "genus-species relationships"「～系; nominal suffixes 〜さ,「～み」 [~mi], honorific politeness suffixes「君」 [kun], 「ちゃん」 [chyan] 「男, which are negative politeness markers in the Japanese politeness system; borrowed English suffixes ~ing, ~ee, ~er, the suffix ～チック [chikku], which corresponds to the Japanese ～的 [teki].The dissertation proves that, unlike the standard language, where suffixes that create units in all three parts of speech can be both inflectional and derivational, they serve a derivational function in youth sociolects. In terms of Japanese word formation the non-standard derivational models provide the expressive, emotive, and evaluative connotations of derived sociolectisms. The creation of youth sociolects, based on linguistic play techniques, involves the reduplication of onomatopoeic lexemes with the duplication of the root, lexeme, or morpheme, the use of the phenomenon of paronyms, non-standard morpheme rearrangement, puns, contamination with the omission of the end of the first or the beginning of the second lexeme, and means of indirect nomination through metaphorization and metonymization. Among the unique means of creating network sociolectisms the dissertation identifies the use of both unintentional and intentional improper conversion due to the similarity of notation of sound hyperpoles. This involves transformation based on the graphemic similarity of hieroglyph characters, substituting derivative symbols with multiple graphemes to expand the semantics of the derivative element, the use of pictograms, symbols, adapted versions of Japanese writing styles, and various alphabets, as well as combining hieroglyph characters with abbreviations and acronyms from English words.The perspective of the further research is the study of word-formation innovations at the phonetic level, as well as the study of word formation in youth sociolects in comparison with other groups of limited social use vocabulary.

Проведено комплексне соціолінгвістичне дослідження мовного етикету угорського населення Закарпаття. Виділено етикетні форми ввічливого звертання та привітання в одно-, дво- та багатомовному середовищі. Проведено соціолінгвістичний аналіз мовного матеріалу з застосуванням польового методу й анкетування респондентів-білінгвів Закарпатської області. Зроблено класифікацію етикетних форм за результатами вивчення процесу соціалізації індивіда. Укладено реєстр словникових статей етикетних форм звертань і привітань угорського населення Закарпаття. До основних факторів вибору ввічливих форм мовленнєвого етикету віднесено комунікацію у межах угорських міських і сільських населених пунктів Закарпаття, регіональну комунікацію, комунікацію між чоловіками та жінками з урахуванням вікових, статевих, освітніх характеристик комунікантів. Виділено основні типи мовленнєвого етикету, розглянуто особливості їх функціонування залежно від мовної та комунікативної ситуації. Зроблено висновок про важливу роль мовного середовища у виборі форм мовленнєвого етикету серед угорського населення Закарпаття. З'ясовано, що в одномовному середовищі Виноградовського, Береговського, Мукачівського й Ужгородського районів комуніканти використовують традиційні та суто угорські етикетні форми звертань і привітань, а в багатомовному середовищі, особливо в офіційній сфері, - вживають традиційні угорські й українські форми мовленнєвого етикету.

  Скачати повний текст