Аналізуються результати багаторічного катамнестичного спостереження за дітьми, які перенесли унікальне захворювання - "Чернівецьку хімічну хворобу" та проведений багатофакторний аналіз основних факторів ураженості "органів-мішеней" при цій загадковій хворобі. З позицій ретроспективного аналізу гострого періоду "ЧХХ" та даних тривалого клінічного моніторингу пропонуються варіанти лікування та попередження можливих негативних наслідків "ЧХХ", що було впроваджено в практику та може бути використано у випадку появи нових невідомих захворювань ймовірно хімічної етіології.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено номінативну та комунікативну організацію німецької народної загадки (ННЗ) як продукт мовно-креативної діяльності етносу. Доведено, що міждисциплінарні дослідження сприяють вивченню лінгвопоетичної природи ННЗ, з'ясуванню її пареміологічних властивостей і просодичних параметрів. ПЗ побутує у пареміологічному фонді лінгвокультури у вигляді двох основих жанрів - віршованого та прозового. У номінативному аспекті розглянуто механізм референції, який базується на процесі кодування та декодування інформації у бінарній структурі "загадка - відгадка", типи та види логіко-смислових відношень між ними, а також шляхи та способи концептуалізації об'єктів позамовної дійсності, що зумовлює відбір ціннісних домінант і сприяє їх впрорядкуванню у вигляді специфічної концептосистеми. У межах комунікативного аспекта описано прагмасемантичні властивості ННЗ (актуальне членування, комунікативний динамізм, актомовленнєвий потенціал) з подальшим акцентуванням уваги на її предикативній організації (темпоральності, модальності, персональності) та синтаксичному аранжуванні (простих, паратактичних, гіпотактичних реченнях).

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади та комплекс методів дослідження сприйняття ландшафтів, регіонів, геоекологічних проблем, наукових географічних понять. Показано, що сприйняття цих феноменів пов'язане між собою і знайдено форми, в яких людина їх сприймає. У сприйнятті ландшафту провідну роль відіграють його базові перцепційні риси: складність, загадковість, узгодженість, просторовість, ідентифікованість. За цими рисами людина визначає привабливість ландшафту, якій надається значення його інтегральної перцепційно-когнітивної характеристики. Індивідуальне сприйняття регіональної диференціації території відображається картою ментального районування, а групове (колективне) сприйняття - картою вернакулярного районування. У сприйнятті людьми геоекологічних проблем простежується залежність між оцінкою ступеня її гостроти і ступенем її образності. Ефективними інструментами врахування закономірностей сприйняття людиною географічних феноменів є ландшафтне планування, формування позитивного іміджу регіонів, визначення пріоритетів регіональної екологічної політики.

  Скачати повний текст

Установлено структурну, семантичну та прагматичну специфіку українських і німецьких народних загадок, що вивчаються шляхом поєднання структурального, лінгвокультурологічного та когнітивно-дискурсивного підходів до цих текстових явищ. З'ясовано статус народної загадки як лінгвокультурного феномена та виявлено засоби й особливості вербалізації національно-культурного компонента її змісту у зіставлюваних мовах. Запропоновано розглядати народну загадку як текст, який належить до нерозгорнутих форм втілення фольклорної свідомості, що репрезентують культурно значущі смисли як неподільне ціле. Відзначено, що специфіку функціонування аналізованих народних загадок у мовленні визначають прагматичні особливості їх організації. Розкрито задіяні у загадках шляхи та засоби концептуалізації та лігвокультурної інтерпретації навколишнього світу українською та німецькою спільнотами, які подано як відповідні концептосистеми. Встановлено базові концептуальні структури, які одержують мовну актуалізацію у корпусі текстів українських і німецьких народних загадок.

  Скачати повний текст

Визначено компоненти глибинної структури загадок. Досліджено антропоморфні загадки, об'єктом кодування яких виступають образи явищ природи, рослин, тварин і предметів. Визначено в загадках про людину лексичні одиниці з семантичних сфер, пов'язаних з явищами природи, рослинами, тваринами та предметами, назви яких ужиті для кодування образу людини. Охарактеризовано механізм створення метафоричного та метонімічного кодування. З'ясовано, що загадки як одиниці, якими кодуються образи відгадок за допомогою опису певної життєвої ситуації, змодельовано та класифіковано у вигляді фреймів. Обгрунтовано розмитість категорій буття у мовному просторі даних текстів. Показано аніропоцентризм людського світобачення та поглиблено вивчення семантики паремійних текстів, культурних стереотипів і механізмів категоризації дійсності в мові.

  Скачати повний текст

Досліджено семантичний і синтаксичний аспекти мовної структури української народної загадки, обгрунтовано її визначення як лінгвокультурного міні-тексту. Виявлено, що специфіка загадки як семантичного фольклорного твору полягає в обранні конкретної теми, виборі згадуваного об'єкта, денотата, якому присвячено міні-текст, а також у лаконізмі, парадоксальності змісту, чіткій лаконічній формі тексту. Показано, що цілісність тексту загадки створюється поєднанням її образної частини та відгадки. З'ясовано, що номінація текстом загадки - це форма висловлення, в якій закодовано евристичне розуміння певного предмета або явища. Виявлено, що текстова номінація загадки об'єднує образну частину та слово-відгадку. Досліджено синтаксичну структуру загадки, яку можна виявити лише у процесі зіставлення тексту загадки з діалогічною єдністю. З'ясовано, що текст загадки, як і діалогічна єдність, складається з двох частин, тісно пов'язаних змістом. Встановлено, що образну частину загадки, як і першу репліку у діалогічній єдності, формують синтаксично розгорнуті речення, а відгадки - однослівні, двослівні, рідше багатослівні.

  Скачати повний текст

Уперше у вітчизняному та зарубіжному літературознавстві здійснено системне дослідження драматичного доробку відомого англійського митця Гарольда Пінтера в аспекті жанрової диференціації п'єс, різних періодів творчості. Значну увагу приділено обгрунтуванню жанрологічних термінів та виявленню зовнішніх чинників, які вплинули на формування певної жанрової моделі. У процесі аналізу драм виділено чотири основних типи конфлікту, зокрема, перший відповідає абсурдистській моделі - індивід стикається з недобросовісними, ворожими людині силами, які він не в змозі осягнути і яким не здатен протистояти. Ірраціональне начало втілюють фігури загадкових "чужинців", які провокують саморуйнівні імпульси у персонажів-жертв. Другий тип конфлікту - сімейна драма. На відміну від абсурдистської, характери та дії персонажів даних п'єс Пінтера психологічно вмотивовані. Їх стосунки часто мають характер складної психологічної гри. Відзначено, що центральною антитезою конфлікту політичних драм є система - людина; принцип побудови сюжетних колізій даних творів багато в чому суголосний "театру жорсткості". Конфлікт притчевих драм Пінтера передає трагічні наслідки втрати персонажами зв'язку зі світом та собі подібними. Зауважено, що характерною особливістю цих драм є відсутність персонажів-агресорів. Відповідно до типу конфлікту під час аналізу творів драматурга розглянуто риси драматичного діалогу та виявлено особливості функціонування у ньому різноманітних стильових прийомів автора.

  Скачати повний текст

Досліджено поетику реклами як актуальну літературну форму. Логіка дослідження зумовлена станом сучасного літературознавства як цілісної наукової системи, що уникає фактів буття словесної продукції, які не вписуються до класичної моделі художньої літератури як такої. Вивчено питання про конституювання реклами як літературного тексту, генези, історичної еволюції та специфіки даної форми. Проаналізовано рекламу в аспекті її жанрової парадигматики і розглянуто явище у функціональній системі класичних літературних жанрів. У аспекті жанрової конвергенції досліджено взаємодію реклами з жанровими формами словесності: міфом, казкою, байкою, анекдотом, одою, легендою, посланням, загадкою, афоризмом. Зроблено висновок, що реклама є синтетичним (культурно-літературним) текстом, основними ознаками якого є поліваріативність модальної структури, постійна мімікрія жанрової форми і необмежений рецептивний потенціал.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження поетичної системи загадок, зокрема розглянуто процес художньої еволюції та їх зв'язок з обрядовістю. Розглянуто художні особливості українських народних загадок та специфіку їх функціонування. На основі широкого кола джерел (збірників та архівних матеріалів XIX - XX ст.) простежено історію збирання, публікації та вивчення жанру. Проаналізовано вплив загадки на формування сучасної творчої свідомості. З'ясовано, що форма і художній світ народних загадок є національним мистецьким здобутком, який віддзеркалює творчі процеси, що видозмінюються в жанрах і формах мистецтв.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено аналіз масиву українських прикмет, що дозволяє вважати їх окремим самостійним жанром національного фольклору. Простежено історію публікації та дослідження прикмет у східнослов'янській фольклористиці, досліджено типологію цих прогностичних паремій, їх синтаксичні особливості, художні засоби виразності та ритміко-інтонаційні характеристики. Доведено, що процес трансформації прикмет у суміжні паремії (господарські рекомендації, приказки, тексти магічних дій, побажання, прокльони, примовки, гадальні паремії, загадки), розгортання текстів прикмет у наративні форми, а також їх здатність побутувати у народнопісенній ліриці засвідчують великі генеративні можливості прогностичного вислову.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень щодо використання міжвидових сортів і гібридів з метою одержання селекційного матеріалу картоплі, що має показники високої врожайності, підвищеного та високого вмісту крохмалю, польвої стійкості проти фітофторозу. Виділено перспективні для селекції щодо скоростиглості комбінації схрещувань. Створено ранній та середньоранній селекційний матеріал, що має високу урожайність, підвищену та високу крохмалистість, польову стійкість проти фітофторозу, добрі смакові якості, а також чотири сорти картоплі: ранні - "Загадка" та "Дніпрянка", середньоранні - "Поляна" та "Немішаївська 100".

  Скачати повний текст

Досліджено розповсюдження, шкідливість, біологічні властивості збудників сухої фузаріозної гнилі, виникнення якої обумовлено дією грибів роду Fusarium. Встановлено вплив біотичних та абіотичних факторів на ріст і розвиток збудників сухої гнилі, а також характер їх взаємовідносин з деякими патогенами грибного та бактеріального походження. Доведено, що в патогенезі фузаріозної гнилі беруть участь декілька видів грибів роду Fusarium, які на основі анатоморфологічних властивостей ідентифіковано як F. avenaceum (Fr.) Sacc., F. culmorum (W.G.Sm) Sacc, F.gibbosum App. et Wr. emend. Bilai, F. solani (Mart.) Sacc.. Експериментально виявлено, що у взаємовідносинах видів роду Fusarium з Phytophthora infestans (Mont.) de Barу та Alternaria solani (Ell et Mart) J. et G. не спостерігається пригнічення росту та розвитку фузаріїв фітопатогенними грибами-збудниками фітофторозу та альтернаріозу. В процесі визначення характеру взаємовідносин фузаріїв зі збудниками мокрої бактеріальної гнилі доведено, що вид Erwinia carotovora subsp. carotovora (Jones) Bergey et al пригнічує розвиток грибів роду Fusarium, утворюючи зону інгібіції, а бактерії Bacillus polymyxa Mig. і Pseudomonas fluorescens Mig. не спричиняють негативного впливу у разі їх сумісного культивування з F. culmorum, F. solani та F.oxysporum. Досліджено вплив біотичних та абіотичних факторів на ріст і розвиток збудників фузаріозної гнилі, встановлено оптимальні температури та виявлено фунгіцид (Ридоміл Голд МЦ 68 WP, з.п.), який повністю пригнічує розвиток видів F. culmorum, F. oxysporum і F. solani за лабораторних умов. Проведено випробування сортів вітчизняної та зарубіжної селекції на стійкість проти сухої фузаріозної гнилі бульб і виділено відносно стійкі сорти, якими є: Адретта, Альвара, Бородянська рожева, Віринея, Дара, Дніпрянка, Загадка, Кобза, Косень 95, Луговська, Світанок київський, Серпанок, Слов'янка та Явір, які доцільно використовувати для проведення цілеспрямованої селекції на дану ознаку.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу чисельних джерел з історії, теорії та практики екологічного виховання визначено роль і місце народно-педагогічної спадщини у формуванні у молодого покоління екологічної свідомості й екологічної культури, відображеної у фольклорній творчості (казках, легендах, епосі, загадках, прислів'ях, приказках, піснях), класичній і сучасній літературі, традиціях, уявленнях, віруваннях британців. Показано взаємозв'язок сучасної теорії та практики екологічного виховання школярів з традиціями британської народної педагогіки та досвідом природокористування. Визначено зміст і основні форми організації етноекологічного виховання, охарактеризовано найбільш ефективні у дидактичному та виховному аспектах методи та засоби прищеплення молоді високих моральних ідеалів і ціннісних орієнтацій у ставленні до природного довкілля, сприймання його неоціненного національного скарбу та загальнолюдського надбання. Проаналізовано програми й різноманітні дидактичні матеріали з етноекологічного виховання учнів, що використовуються у навчально-виховній роботі школи та позашкільних закладах.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукових джерел і результатів проведених досліджень обгрунтовано, що нові умови мешкання чеських поселенців у Північному Приазов'ї - географічні, соціально-економічні, близькість українського, російського, болгарського, німецького оточення зумовили формування у сфері духовної та матеріальрної культури колоністів локальних етнокультурних особливостей. Комплексно досліджено чеське поселення Чехоград. Проаналізовано етапи переселення чехів з їх історичної батьківщини спочатку в Крим, а пізніше - у Північне Приазов'я. Висвітлено соціально-економічний розвиток переселенців, починаючи з 1870-х рр. до кінця XX ст. За результатами прроведених експедиційних досліджень визначено традиційні чеські звичаї, взаємопов'язані з календарною та родинною обрядністю. Досліджено асиміляційні процеси під впливом іноетнічного оточення. Відзначено, що завдяки застосуванню сільгоспмашин та можливості збільшити власний парк агротехнічних засобів чеські селяни досягли висого рівня у сільськогоподарському виробництві. У скотарстві приазовських чехів великого масштабу набуло розведення великої рогатої худоби, головним чином молочних порід. Певне місце займало розведення коней, овець, беконних порід свиней і кіз. Традиційне житло чехів Північного Приазов'я, поступово трансформуючись шляхом розвитку від простих напівземлянкових споруд до складних цегляних конструкцій, зберегло особливості традиційного чеського дому та набуло нових характеристик, притаманних спорудам мешканців навколишніх поселень. Національні елементи в одязі чеських колоністів зберігалися майже до початку XX ст., хоча в крої його основних частин поширилася мода міського типу. Усна народна творчість чеських переселенців представлена головним чином піснями, а казки, перекази, загадки, легенди майже не збереглися. Взаємопов'язаний з побутом пісенний фольклор супроводжував майже всі родинні та календарні свята та достатньо добре зберігся. Календарний фольклор предаставлений світськими та духовними колядками, віншуваннями, обрядовий фольклор - весільними та поховальними піснями. Післяобрядовий представлений баладами, соціально-побутовою лірикою, жартівливими, сатиричними та танцювальними зразками.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано напрями удосконалення методів звільнення картоплі від вірусної інфекції та прискореного розмноження оздоровленого матеріалу. Доведено ефективність застосування як альтернативного культурі меристем методу оздоровлення шляхом добору здорових рослин і культивування їх in vitro. Вперше розроблено метод одержання темнових мікробульб для нових вітчизняних сортів: Косень-95, Тирас, Загадка, Повінь, Серпанок, Забава, Обрій, Слов'янка. Встановлено відмінність в регенерації рослин in vitro картоплі залежно від різноякісності живців (апікальних, медіальних, базальних). Визначено ефективність застосування препарату ДГ-75 (похідної тетрагідротіофендіоксиду) під час регенерації рослин in vitro картоплі. Встановлено відсутність впливу різноякісності бульб картоплі за розміром на ефективність звільнення від вірусів методом культури меристем.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємодію усної колективної творчості з письмовою індивідуальною на прикладі порівняльного вивчення українського словесного фольклору та поезії В.Голобородька. Розкрито багатоаспектність фольклорно-літературного взаємозв'язку. Проаналізовано особливості трансформації в індивідуальній творчості В.Голобородька української народної наративної традиції, зокрема сюжети, мотиви, образи, символи казки в специфічному поетичному втіленні. Досліджено використання народної загадки як основи авторських метафор-загадок. Проаналізовано первісні табу та імена, розглянуто явище приховання (кодування) власних імен у поетичних творах В.Голобородька. Розглянуто народні замовляння як оригінальний спосіб вираження поетичної свідомості. Висвітлено особливості відображення притаманних народному світогляду магічно-ритуальних явищ у поезіях В.Голобородька. З'ясовано семантичний зміст поетичних символів митця у порівнянні з їх трактуванням у народній творчості й усталеними формулами фольклорної традиції. Особливу увагу приділено дослідженню домінантного в поезії В.Голобородька символу птаха.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню лінгвальних, структурних іфункціонально-прагматичних ознак текстів традиційної (шаблонної) тапостмодерної (загадкової) статичної соціальної реклами Великої Британії таНімеччини, окресленню персуазивності текстів соціальної реклами на тематикуактуальних соціальних проблем.Актуальність дослідження соціальної реклами як дискурсу тасоціокультурного феномену в системі масової комунікації зумовленанеобхідністю подальшого вивчення особливостей національних менталітетів,ефективного використання вербальних і невербальних засобів комунікації зметою переконання, феноменів зворотнього зв'язку та впливу на масовусвідомість. Глобальні проблеми, так само як культура, цінності, суспільнополітичний та економічний розвиток країн, мають своє відображення в тематицісоціальної реклами, персуазивних стратегіях, які в ній використовуються, таемоційному складнику. За допомогою компаративного аналізу соціальноїреклами Великої Британії та Німеччини в дисертації досліджено норми тацінності, емоційність та стереотипи, що спостерігаються у відповіднихлінгвокультурних спільнотах. Актуальність теми роботи пов'язана, зокрема, зіспрямованістю сучасних лінгвістичних студій на системне й інтегративневивчення мовних одиниць у поєднанні з невербальними засобами в текстахсоціальної реклами, а також на дослідження лексико-семантичних, стилістичних,структурних, прагматичних, семіотичних особливостей таких текстів.^UThe thesis analyzes linguistic, structural, and functional-pragmatic aspects oftraditional (linear) and postmodern (enigmatic) static public service advertising (PSA)in Great Britain and Germany, reveals the persuasive potential of PSA on current socialproblems.The relevance of the PSA study as discourse and socio-cultural phenomenonwithin mass communication is predetermined by the demand of advanced research inthe peculiarities of national mentalities, effective use of verbal and non-verbal meansof communication with persuasive intent, phenomena of feedback and influence onmass consciousness. Global issues, together with cultural agenda, values, sociopolitical and economic development of countries, are represented in the PSA theme,applied persuasive strategies, and emotionality. Comparative analysis of British andGerman PSA reveals norms, values, emotionality, and stereotypes peculiar to therespective linguo-cultural communities. The importance of the dissertation is alsodefined by the orientation of modern linguistic studies on the systematic and integrativeresearch of verbal means in combination with non-verbal means in the PSA posters, aswell as on the research of lexical-semantic, stylistic, structural, pragmatic, and semioticpeculiarities of these texts.

У дисертаційній роботі представлені результати досліджень інтерференційних ефектів у різноманітних видах електромагнітного випромінювання та іонізаційних втратах енергії релятивістських заряджених частинок в аморфних та кристалічних середовищах. Розглянуті ефекти пов'язані з великими довжинами формування випромінювання та ультрамалими розмірами згустків заряджених частинок. Отримано спрощені аналітичні вирази, що описують просторову еволюцію електромагнітного поля навколо електрона після його вильоту з речовини до вакууму у широкій області відстаней від речовини в межах довжини формування. Узагальнено опис спектрально-кутового розподілу перехідного випромінювання «напівголого» релятивістського електрона при його похилому падінні на металеву мішень на випадок низьких енергій частинки. Отримано вирази для спектрально-кутових та кутових розподілів, а також інтегральної інтенсивності когерентного рентгенівського випромінювання «напівголого» електрона в ультратонкому та товстому кристалах. Отримано вирази для спектрально-кутового розподілу перехідного випромінювання у ближній зоні при його реєстрації за допомогою параболічного фокусуючого дзеркала довільного розміру. Здобуто формули для спектрального розподілу рентгенівського перехідного випромінювання електронів у багатошарових періодичних мішенях для довільного аксіально симетричного поперечного розподілу частинок у пучку та обмеженого розміру активної області детектора випромінювання. Отримано умови для суттєвого посилення інтенсивності такого випромінювання при достатньо малому куті аксептансу детектора. Передбачено ефект суттєвого збільшення перерізу іонізації атомних К-оболонок та інтенсивності характеристичного рентгенівського випромінювання електронами при їх проходженні крізь багатошарові періодичні мішені. Показано, що на іонізаційні втрати електрон-позитронної пари у тонкій мішені, яку вона перетинає після вильоту з іншої мішені, де вона народжується, інтерференційні ефекти впливають на значно більших відстанях від точки народження пари, ніж на іонізаційні втрати пари у тій самій мішені, де вона народжується. Передбачено інтерференційний ефект в іонізаційних втратах електрон-позитронної пари, подібний до такого, що має місце у дифракції Фраунгофера в оптиці. Для іонізаційних втрат пари у тонкій мішені виявлено ефект, що є зворотним до ефекту Чудакова і полягає в перевищенні величиною іонізаційних втрат пари суми незалежних втрат електрона і позитрона. Отримано класичні та квантові вирази для втрат енергії релятивістського електронного банча ультрамалого розміру на іонізацію та збудження атомних оболонок речовини через його форм-фактори в умовах прояву когерентних ефектів у цих втратах. Для електронних ансамблів із періодичною модуляцією густини передбачено резонансний ефект в іонізаційних втратах. Запропоновано новий механізм радіовипромінювання частинок у магнітосфері пульсара, який дає можливість пояснити загадку зміщеного інтерімпульсу для пульсара у Крабоподібній туманності. Передбачено частоту, при якій зміщений інтерімпульс має зникати.^UThe Doctoral Thesis presents the results of studies of interference effects in various types of electromagnetic radiation and ionization energy loss of relativistic charged particles in amorphous and crystalline media. These effects are associated with large radiation formation lengths and ultrasmall size of charged particle bunches. Simplified analytical expressions describing the spatial evolution of electromagnetic field around the electron after its exit from matter into vacuum in a wide range of distances from the matter within the formation length are obtained. The description of spectral-angular distribution of the transition radiation by a “half-bare” relativistic electron at its oblique incidence on a metal target is generalized for the case of low particle energies. Expressions for the spectral-angular and angular distributions, as well as the integral intensity of coherent x-ray radiation by a “half-bare” electron in ultrathin and thick crystals are obtained. Expressions for the spectral-angular distribution of transition radiation in the near-field zone registered with the use of a parabolic focusing mirror of arbitrary size are derived. Formulas for the spectral distribution of x-ray transition radiation by electrons in multifoil periodic targets for an arbitrary axially symmetric transversal particle distribution in the beam and a limited size of the radiation detector active region are obtained. The conditions for a significant increase in the intensity of such radiation for a sufficiently small detector acceptance angle are derived. The effect of significant increase in the atomic K-shell ionization cross section and intensity of characteristic x-ray radiation by electrons in multifoil periodic targets is predicted. It is shown that the ionization loss of an electron-positron pair in a thin target, which it crosses after escaping from another target, where it is created, is influenced by interference effects on much larger distances from the pair creation point than the pair ionization loss in the same target, where it is created. The interference effect in the ionization loss of an electron-positron pair, similar to the one which occurs in the Fraunhofer diffraction in optics, is predicted. For the pair ionization loss in a thin target, the effect, opposite to the Chudakov effect and being the exceeding by the pair ionization loss of the sum of independent electron and positron losses, is revealed. Classical and quantum expressions for the energy loss due to ionization and excitation of atomic shells of matter by an ultrasmall relativistic electron bunch via its form factors under conditions of manifestation of coherent effects in this loss are obtained. For electron ensembles with periodic density modulation, the resonance effect in the ionization loss is predicted. A new mechanism of radio emission by particles in a pulsar magnetosphere is proposed, which makes it possible to explain the mystery of shifted interpulse for the pulsar in the Crab Nebula. The frequency at which the shifted interpulse should disappear is predicted.

У дисертації досліджено джерела походження українських прислів’їв і приказок. Серед численних жанрових модифікацій малої фольклорної прози особливе місце належить пареміям, складній і багатовимірній генологічній одиниці, яка виробила розгалужену систему жанрових модифікацій (прислів’я, приказки, примовки, порівняння, прикмети та ін.). Паремії постійно перебувають у розвитку, а відтак зазнають суттєвих змін. Найскладнішим аспектом у вивченні прислів’їв і приказок є їх генетичний аналіз. Питання походження паремій полягає в окресленні продуктивних шляхів поповнення прислівного репертуару. Виробилося три магістральні лінії формування паремій: узагальнення, міжжанровий перехід та факультативність. Кожен із окреслених шляхів у роботі докладно розглянуто. Джерельною базою дослідження стали збірники прислів’їв та приказок, серед яких тритомний корпус Івана Франка «Галицько-руські народні приповідки», збірка Матвія Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше», колекція Григорія Ількевича «Галицькі приповідки і загадки», а також фольклорні твори (байки, анекдоти, казки, народні оповідання), що редукувалися до короткого і лаконічного вислову – прислів’я. У першому розділі «Розвиток української пареміології та пареміографії: історія, проблеми, перспективи» враховано найважливіші напрацювання вчених-фольклористів, які зосередили особливу увагу на жанрі, що характеризується чіткістю, лаконізмом, глибиною думки, інформативністю, конденсованістю, довершеністю вислову, дидактичністю. Починаючи від зародження пареміології як науки (йдеться про кінець ХVІІІ століття), питання генези жанру щоразу поставало як актуальне, однак не отримувало належного розв’язання. І це зрозуміло, адже означена квестія вимагає скрупульозної дослідницької роботи, оскільки передбачає виявлення складних міжжанрових контактів. Лише через добре знання фольклорно-літературних джерел можна вийти на встановлення істинного джерела прислівного вислову. У другому розділі «Генеза прислів’їв і приказок: шляхи поповнення паремійного фонду» простежено процес активного обігу прислів’їв і приказок. Суть полягає в тому, що, виникнувши в певний історичний період, та чи інша паремійна одиниця, згодом «обростає» новими значеннями, за нашаруваннями яких годі дошукатися першоджерела. Тому для віднайдення цього першоджерела існує певний спосіб, який передбачає шлях міжжанрового переходу, тобто процес, як прислів’я може утворюватися від інших жанрів. Міжжанровий перехід – це вибір центрального елемента потенційної паремії на основі іншого жанру. Творення прислів’їв і приказок відбувається через стягнення до окремого смислогенеруючого висновку. Паремії, що утворені шляхом міжжанрового переходу, акумулюють в собі найприкметніші риси першоджерела, частково перебирають на себе його функціональне навантаження, формуючи заразом власну жанрову автентичність. Для практичної ілюстрації схеми міжжанрового переходу увагу зосереджено на таких жанрах, які сконденсувалися до однієї лаконічної фрази: анекдот, байка, казка, народне оповідання, колядка, а також враховано й книжні джерела і типовість ситуацій. На цих прикладах вдається добре простежити процес редукції більшого за обсягом твору до однієї короткої та змістовної фрази.^UThe dissertation focuses on the sources of the origin of Ukrainian proverbs and sayings. Among many genre modifications of small folk prose, paremias deserve special attention, as they are complex and multidimensional genre units that contributed to a comprehensive system of genre modifications (proverbs, sayings, similes, omens, etc.). Paremias are constantly evolving, which means that they keep changing. The most difficult aspect of studying proverbs and sayings lies in analysing them genetically. The question of the origin of paremias deals with the description of productive ways of replenishing the proverbial repertoire. Three main ways of creating paremias are identified: generalising, cross-genre transition and optionality. Each of these paths is the subject of a detailed study in the dissertation. The research is based on collections of proverbs and sayings, including the three-volume corpus “Folk Proverbs of Halychyna Ukrainians” by Ivan Franko, Matviy Nomys’s collection “Ukrainian proverbs, sayings and the like”, Hryhoriy Ilkevych's collection "Proverbs and Riddles from Halychyna", as well as folklore pieces (fables, jokes, fairy tales, folk tales) reduced to a short and laconic expression, i.e. a proverb. The first chapter "Development of Ukrainian paremiology and paremiography: history, problems, prospects" takes into account the main achievements of folklorists who paid special attention to this genre, which is characterised by clarity, laconicism, depth of thought, informativeness, condensation, completeness of expression and didacticism. Since the birth of paremiology as a science (around the late eighteenth century), the question of the origin of the genre has always been raised as a matter of urgency, but has never been properly resolved. This is understandable, because this question requires meticulous research, as it involves the identification of complex cross-genre contacts. Only a good knowledge of folklore and literary sources makes it possible to determine the true origin of a proverb. In the second chapter "The genesis of proverbs and sayings: ways of replenishing the paremic fund", the process of the active circulation of proverbs and sayings is traced. The point is that, having emerged in a given historical period, a given paremic unit later "acquires" with new sesnse, the layers of which can be used to find the original source. Thus, in order to find this original source, there is a certain method that involves the path of cross-genre transition, i.e. the process of how a proverb can be formed from other genres. A cross-genre transition is the selection of a central element of a potential paremia on the basis of a different genre. The creation of proverbs and sayings takes place under the pressure of a separate, meaningful conclusion. Paremias formed through cross-genre transition accumulate the most salient features of the original source, partially take over its functional load, and at the same time form their own genre authenticity. For a practical illustration of the scheme of cross-genre transition, attention will be focused on the following genres, condensed into one concise phrase: jokes, fables, fairy tales, folk tales, carols and book sources and typical situations will also be considered. These examples clearly illustrate the process of reducing a larger piece to a short and meaningful phrase.

Останній опус композитора є важливим явищем у його творчості, квінтесенцією стилю. І відтак – об’єктом особливого інтересу для виконавців та дослідників. Це не лише завершення творчого шляху, але й власний висновок, який може виступати для інших в ролі духовного заповіту, підсумку попередніх досягнень. В пізній творчості композиторів XIX–XXI століть стосовно останнього твору можна спостерігати певну відособленість та відокремленість альтового тембру, що видається унікальним феноменом в мистецькій історії. У сфері музикознавства залучення тембру альта в пізні твори композиторів XIX– XXI століть є недослідженим. Його аналіз породжує питання про те, як відбувається інтеграція в умовах індивідуального, особливо пізнього, стилю композиторів.Мета дослідження – обґрунтувати актуалізацію альта в пізній творчості композиторів XIX-XXI століть, зокрема – в останніх опусах.Об’єктом дослідження є пізній стиль творчості композиторів, предметом – феномен темброобразу альта в останніх опусах митців ХІХ–ХХІ століть.Методологія дослідження передбачає аналіз нотних текстів, музичних параметрів та інтерпретаційних особливостей, а також взаємодії альта з іншими музичними інструментами у контексті виконавської практики. Аналіз обраних творів та їх інтерпретацій сприяє глибшому розумінню феномена залучення альта в останніх опусах композиторів ХІХ–ХХІ століть, а також розкриттю його семантичних ролей.Пропонована тема передбачала групування у дослідженні чотирьох смислових блоків: специфіка творчого процесу композиторів, феномен пізнього стилю, дослідження актуалізації темброобразу альта в пізній творчості та феномен залучення альта в останніх опусах композиторів, що увиразнено у структурі дисертації, яка містить чотири розділи з підрозділами.У Розділі 1 «Темброобраз альта як категорія інтерпретології» – розглядаються поняття творчого (композиторського) процесу та стилю, концепції пізнього стилю, тембр та похідні від нього – темброва семантика, темброве амплуа та темброобраз.Розділі 2 «Етапи формування семантики альта в музичному мистецтві ХVII-XІХ століть» присвячений вирішенню двох основних задач – послідовному дослідженню формування тембрової семантики альта у різні періоди музичного мистецтва XVII – початку XIX ст., та аналізу тенденції, що властиві пізній творчості композиторів.Відстеження етапів еволюції семантичного значення тембру альта та формування альта як сольного інструменту дало змогу у висновках до Розділу сформулювати наступні позиції, що входять до поняття «темброобраз»:– технологічні та семантичні параметри «образу інструменту», альтовий тембр, як головна ознака формування образу інструменту;– декламаційно-розповідний склад альтового тембру;– виконавський вплив на темброобраз альта;– виокремлення «лексем», які формували б психологічні характеристики, що презентує тембр альта, тяжіння тембру альта до меланхолії, тяжіння до інтонацій романтичного томління;– неоднорідність альтового тембру в залежності від регістру та виконавської манери, що впливає на домінантність різних типів музичної експресії (Удовиченко М.);– підкреслення різних компонентів тембру, які впливають на темброве багатство альтового тембро-регістру, вміщує в собі два елементи, які композитори вміють вигідно використати для характеристики внутрішньо контрастних образів: низький регістр альта – строгий, мужній, верхній – «з відтінком деякої напруженості».У Розділі 3. «Темброобраз альта в пізній творчості композиторів ХІХХХІ століть» проаналізовані взірці творчості М. Бруха, М. Фелдмана та українських композиторів другої половин ХХ ст.У Розділі 4 «Феномен альта в останніх опусах композиторів ХХ століття» для аналізу обрано творчість Б. Бартока, Б. Бріттена та В. Бібіка.У Висновках надані остаточні визначення «творчого процесу», «творчого портрету» й підсумовано наступне.1) Аналіз останніх опусів композиторів XIX–XXI століть не тільки дозволив глибше зануритись у таїну пізньої творчості, але й підтвердив загадковий феномен – обирання тембру альта як медіанти між світом живих і потойбіччям. Це стало причиною встановлення стійкого сприйняття альта в музичному мистецтві як інструменту, що має філософське, наративне, медитативне та рефлексивне значення і може символізувати меморіальну семантику. Тембр альта у проаналізованих зразках став увиразненням «останнього слова», яке з філософської точки зору може сприйматися як символічний акт, важливий не тільки у мистецтві, але й у загальному розумінні людського існування, викликати глибокі роздуми над сутністю, цінностями та сенсами.2) Темброобраз альта представлено як систему, що може слугувати віддзеркаленням як специфіки творчого стилю, творчого процесу, так й творчої особистості (композитора, виконавця) і є інтегральним комплексом характеристик, що об’єднують як звукові параметри, так і емоційний спектр, який закладений в нотному композиторському тексті та відтворений через процес виконання музики.^UThe last opus of the composer is an important phenomenon in his creative work, the quintessence of style. And therefore – an object of special interest for performers and researchers. This is not only the completion of a creative path, but also one's own conclusion, which can serve as a spiritual testament for others, a summary of previous achievements. In the late creative work of composers of the 19th-21st centuries, in relation to the last composition, one can observe a certain isolation and detachment of the viola timbre, which seems to be a unique phenomenon in the history of art. In the field of musicology, the involvement of the viola timbre in the late compositions of composers of the 19th-21st centuries is understudied. Its analysis raises the question of how integration occurs in the conditions of the individual, especially late, style of composers. The purpose of the study is to substantiate the actualization of the viola in the late creative work of composers of the 19th-21st centuries, in particular, in the last opuses. The object of the study is the late style of the composers' creative work, the subject is the phenomenon of the timbre image of the viola in the last compositions of artists of the 19th-21st centuries. The research methodology involves the analysis of sheet music, musical parameters and interpretative features, as well as the interaction of the viola with other musical instruments in the context of performing practice. The analysis of selected compositions and their interpretations contributes to a deeper understanding of the phenomenon of involving the viola in the last compositions of composers of the 19th-21st centuries, as well as to the disclosure of its semantic roles.The scientific novelty of the obtained results is related to the systematic study of the phenomenon of involving the viola in the late creative work of composers of the 19th-21st centuries, in particular, the main parameters of the timbre image of the viola were formulated and systematized from the point of view of interpretology, and the semantics of the viola in the last opuses of the artists were identified.In Section 1 «The timbre image of the viola as a category of interpretology» – the concepts of creative (composing) process and style, concepts of late style, timbre and its derivatives – timbre semantics, timbre role and timbre image are considered.Section 2 «Stages of formation of viola semantics in the musical art of the 17th-19th centuries» is devoted to the solution of two main tasks – the consistent study of the formation of the timbre semantics of the viola in different periods of the musical art of the 17th – early 19th centuries, and the analysis of trends characteristic of the late creative work of composers.In Section 3 «The timbre image of the viola in the late creativity of composers of the 19th-21st centuries» samples of the creative work of M. Bruch, M. Feldman and Ukrainian composers of the second half of the 20th century have been analysed.In Section 4, «The viola phenomenon in the last opuses of the 20th century composers» the creative work of B. Bartok, B. Britten, and V. Bibik have been selected for the analysis.The Conclusions provide the final definitions of «creative process», «creative portrait» and summarize the following. 1) The analysis of the last opuses of composers of the 19th-21st centuries not only allowed delving deeper into the mystery of late creativity, but also confirmed the mysterious phenomenon – choosing the timbre of the viola as a median between the world of the living and the afterlife. This became the reason for establishing a stable perception of the viola in musical art as an instrument that has a philosophical, narrative, meditative and reflective meaning and can symbolize memorial semantics. The timbre of the viola in the analysed samples became the expression of the «last word», which from a philosophical point of view can be perceived as a symbolic act, important not only in art, but also in the general understanding of human existence, cause deep reflection on the essence, values and meanings. 2) The timbre image of the viola is presented as a system that can serve as a reflection of both the specifics of the creative style, the creative process, and the creative personality (a composer, a performer) and is an integral complex of characteristics that combine both sound parameters and the emotional spectrum, which is embedded in the composer's sheet music text, and reproduced through the process of performing music.