У дисертації досліджено становлення, розвиток і багатовимірність перекладознавчого аналізу. У світлі сучасних наукових парадигм обґрунтовано сутність перекладознавчого аналізу на матеріалі творів давнього українського письменства в зіставленні з їхніми перекладами сучасними українською та англійською мовами. Осмислено історію аналізу від зародкових ідей у часи античності та його зв'язок з критикою перекладу на початку ХХІ ст. Особливу увагу звернено на внутрішньомовний та релігійний види перекладу як окремі часткові теорії. Проаналізовано застосування аналітичного інструментарію новітніх мово-, літературо-, культуро- й суспільствознавчих теорій та розроблено способи аналізу перекладених творів. Висвітлено потенціал інтерпретацій української літератури крізь призму перекладу та міжкультурної комунікації за допомогою засобів, які випрацювали когнітивна та комунікативна лінгвістика, аксіологія й етнографія, постколоніальні студії та риторика, наратологія й інтерпретація тексту.^UThe research is dedicated to translation quality assessment and its present expanded range of epistemic methods. It provides an insightful outline of the history and current state of translation theory, criticism and analysis by tracing the formation of ideas about translation and its analysis in Ukraine, considering the state of translation criticism in the early 21st century, analyzing the major existing views on the contrasting procedures of the original and the translation, and developing the definition of the term translation quality assessment. The epistemic background of the study lies in the domains of postpositivism and constructivism. The history of translating Early Ukrainian literature into Modern Ukrainian (the 19th to early 21st centuries) and English (the 18th to early 21st centuries) has been scrutinized for defining the corpus of the research as well as for identifying crucial historical and literary phenomena. The related theoretical issues of this research are the elucidation of the features of intralingual translation and the explanation of the status of religious translation as a separate branch of translation studies. The author has introduced, elaborated and verified a number of cognitive, communicative, sociocultural, literary and historical concepts for revealing the historical and cultural potential of textual interpretation.

У дисертації вперше комплексно досліджено проблеми висвітлення діяльності галицького міжвоєнного театру на сторінках українськомовної преси. Проаналізовано випуски, що формували видавничі серії «Театральна Бібліотека Видавництва “Русалка”», «Аматорський Театр “Нашого Прапору”», «Бібліотека Релігійної Драми» й ін., вивчено особливості добору матеріалів з огляду на потреби тогочасних читачів. Охарактеризовано публікації, що висвітлювали діяльність театрів у театральних часописах та додатках, газетах і журналах суспільнополітичного, жіночого, літературно-мистецького, релігійного, дитячого, сатиричногумористичного спрямування, встановлено домінантні ознаки в медійному осмисленні театральних реалій. Проаналізовано підручники, призначені аматорам для підвищення акторської та режисерської майстерності, а також організування найпоширеніших видів допоміжних ефектів із метою урізноманітнення постановки вистави. Ключові слова: історія видавничої справи, історія видавничої справи Галичини, міжвоєнний період, література для театру, театральна серія, рецензія, театральний часопис, аматорський театр, професіональний театр.^UThe dissertation deals with the coverage of the Galician interwar theater on the media. The positions that formed the publishing series «Teatralna Biblioteka V-va “Rusalka”» («The Rusalka Theater Publishers Library»), «Amatorskyi Teatr “Nashoho Praporu”» («Our Flag Amateur Theater»), «Biblioteka amatorskoho teatru» («Amateur Theater Library»), «Biblioteka relihiinoi dramy» («Religious Drama Library») and others were completely restored. For the first time, the corpus of publications devoted to theatrical topics published in theatrical magazines and applications were analyzed as well as newspapers of socio-political, women's, literary-artistic, religious, children's and humorous direction and others. Due to the analysis was found out what the main emphasis is placed on the authors in the reproduction of saturated theatrical realities. The basic textbooks are designed to help fans improve their acting and directing skills, as well as to organize the most common types of supporting effects for the bigger variety on the stage. Key words: history of publishing, history of publishing of Galicia, interwar period, literature for the theater, theatrical series, review, theatrical journal, amateur theatre, professional theatre.

З використанням архівних матеріалів, відомих і малодоступних джерел системно досліджено творчість Є.Маланюка як модель міжкультурної художньої комунікації, зокрема, у порівняльно-типологічних зв'язках з українською та польською літературами. Висвітлено питання атрибуції польських перекладів вірша "Warszawa" Є.Маланюка. Проаналізовано вплив його історіософської концепції на творчість Ю.Лободовського, функціонування "еллінського комплексу" на тлі інших моделей культури (російського скіфства, польського сарматизму). Вивчено "польську" спадщину Є.Маланюка і "варшавську" Ю.Тувіма, з'ясовано схожість і відмінність ідейно-тематичного, сюжетно-композиційного: жанрово-стилістичного рівнів поезії Є.Маланюка у порівнянні з творчістю Ю.Тувіма, Ю.Лободовського. Розглянуто рецепцію творчості Є.Маланюка в українсько-польській періодиці, установлено особливості архетипу міста Варшави у Є.Маланюка, Ю.Тувіма та Є.Стемповського.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему функціонування "вічних" образів в українській літературі 1920-х рр. Проаналізовано історію вивчення поняття "вічні" образи. Доведено, що між українською та західноєвропейською літературами у 1920-х рр. існували незаперечні зв'язки. Розглянуто шляхи взаємодії прози, поезії та драматургії українських митців із творчістю М.Сервантеса, Ф.Достоєвського, В.Шекспіра, античною та біблійною міфологією, розкрито суть понять "донкіхотство", "гамлетизм", "карамазовщина", "достоєвщина". Обгрунтовано естетичні принципи поетів-"неокласиків". Визначено естетичні функції "вічних" образів, які є варіантом атрибутування позитивних якостей класичного образу.

  Скачати повний текст

Викладено теоретично обгрунтовану та експериментально перевірену методику вивчення "наскрізних" тем в шкільному курсі "Зарубіжна література". Досліджено особливості формування у школярів умінь та навичок сприймання художніх творів, об'єднаних "наскрізною" тематикою, а також уявлення щодо діалектичної єдності світового літературного процесу на засадах використання досягнень філософії, педагогіки, психології, літературознавства та методики викладання літератури. Розглянуто методичну систему вивчення даних тем як науково обгрунтовану класифікацію змісту, методів, прийомів, видів і форм навчальної діяльності, спрямованих на грунтовне сприймання особистісно значущих тем, за допомогою яких світова література стає цілісним надбанням учня, основою його ціннісної орієнтації. Установлено, що запропонована система роботи істотно підвищує продуктивність розумової діяльності учнів, рівень їхніх знань, умінь, а також сприяє формуванню та розвитку особистості.

  Скачати повний текст

У дисертації розроблена і науково обґрунтована технологія вивчення образів-персонажів зарубіжної літератури в старшій школі, яка спирається на концептуальні положення філософії, літературознавства, лінгвістики, психології, педагогіки та методики навчання зарубіжної літератури. Її головна мета в освітньому процесі – оптимізація засвоєння учнями знань про образ-персонаж як визначальний компонент художнього твору. Ефективність технології забезпечується використанням відповідних навчальних задач на формування різних типів умінь на всіх етапах вивчення художнього твору, аспектного (суспільно-історичного, культурно-національного, індивідуально-авторського) аналізу образів-персонажів на основі структурно-антропологічної моделі, застосуванням елементів сучасних технологій навчання, системою ефективних методів, прийомів, видів і форм організації навчання у діалоговому, комунікативному середовищі. Впровадження технології уможливлює обґрунтовану інтерпретацію художньої літератури учнями, сприяє їх індивідуальному становленню, усвідомленню міжмистецьких та міжпредметних зв'язків і мотивації особистісного зростання, спонукає до вибудовування учнями-читачами власної картини світу та органічної інтеграції в суспільне середовище.При побудові технології було уточнено змістове наповнення дефініцій: «концептуальний, змістовий та процесуальний складники технології вивчення художніх образів-персонажів», «компетентнісно орієнтовані навчальні задачі на формування умінь аналізувати та інтерпретувати художні образи-персонажі»; виокремлено теоретичні концепти компетентнісного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого та читацькоцентричного підходів до вивчення художніх образів-персонажів; запропоновано технологізацію етапів вивчення художніх образів-персонажів (із використанням елементів технологій розвитку критичного мислення, особистісно орієнтованої, інтегральної, проблемно-дослідницької, проектної та інтерактивного навчання); розроблено комплекс ефективних методів, прийомів, видів і форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; визначено рівні сформованості знань, вмінь та навичок учнів щодо аналізу й інтерпретації художніх образів-персонажів, розроблено критерії та показники їхнього вимірювання. Результати експериментально-дослідного навчання підтвердили ефективність запропонованої технології.Ключові слова: старша школа, зарубіжна література, образ-персонаж, навчальна технологія, антропологічна модель персонажа, навчальні задачі на формування типів умінь.^UIn this dissertation, methods of teaching literary characters in high school foreign literature courses is developed and scientifically substantiated. These methods rely on conceptual principles of philosophy, literary science, linguistics, psychology, pedagogy and techniques of teaching of foreign literature. The main aim of these methods in the education process is to optimise the mastering of knowledge about literary characters as a defining component of a work of fiction. The efficiency of these methods is ensured by utilising the appropriate tasks that help to form different types of proficiency at all stages of learning the work of fiction; analysing the societal, historical, cultural, national and individual aspects of literary characters based on structural anthropology; applying elements of modern technologies of teaching in a dialogue-driven, communicative environment. Implementing these technologies enables a substantiated interpretation of creative fiction by pupils, facilitates their individual development, helps them to understand cross-art and cross-curricular connections and motivates them, as pupils-readers, to develop their own worldview and integrate into society.During development of these methods, the context of following definitions was refined: “conceptual, substantive and procedural components of methods of teaching literary characters”, “competence-oriented learning tasks to facilitate formation of proficiency in analysing and interpreting literary characters”. Theoretical concepts of competence-, activity- and individual-oriented and reader-centric approaches to teaching literary characters were defined. Introduction of technology at different stages of teaching literary characters was proposed, including elements of methods of critical thinking development, as well as individual-oriented, integrative, problem-, research- and project-based technologies and interactive teaching). A complex of effective methods, techniques, types and forms of organisation of educational activity in pupils was developed. Different levels of knowledge formation, capabilities and skills of pupils concerning analysis and interpretation of literary characters were determined, as well as the criteria and indicators for their measurement. Results of experimental trial teaching have confirmed the effectiveness of proposed methods. Key words: high school, foreign literature, literary character, educational technology, anthropological character model, teaching tasks for formation of different types of skills.

Проведено порівняльне дослідження поетики пейзажних замальовок у реалістичній прозі А.П.Чехова та І.О.Буніна, Лао Ше та Ба Цзіня. Проаналізовано пейзажні описи у російській та китайській літературах, виявлено спільні та відмінні риси розвитку літератур обох країн, досліджено взаємодію різних ментальностей у процесі відображення навколишнього світу. На підставі зіставного аналізу художніх творів різних літературних і культурних традицій, здійснено порівняння різних картин світу, філософських і художніх систем. Охарактеризовано функціональні особливості пейзажних замальовок, на базі літературних джерел розкрито символіку пейзажних образів і засобів опису картин природи. Розглянуто авторське ставлення до зображуваного, зіставлено особливості природоописів у російській і китайській реалістичних літературах. На базі порівняння ментальних просторів російських і китайських письменників першої третини XX ст. зіставлено російську та китайську національні картини світу, а також особливості філософії пейзажу, сформовані в літературах обох країн.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування екологічної культури студентів економіко-гуманітарних коледжів. Доведено, що екологічна культура постає новою світоглядною парадигмою та істотним аспектом соціокультурного буття, що потребує формування екологічно орієнтованого мислення, спрямованого на критичне переосмислення антропогенного впливу на навколишнє середовище, необхідності глибокого розуміння нерозривного зв’язку між людиною та природою на ціннісній морально-естетичній основі на засадах усвідомлення реалізації альтернативних підходів економного споживання у проблемному полі небайдужості, співпереживання та обмеження особистісних потреб.Здійснено експлікацію екологічної культури на основі таких визначальних теоретико-методологічних засад осмислення особливостей формування нової екологічної парадигми у проблемному полі взаємодії «людина-природа», як: ноосферне мислення, ідеї «нового гуманізму», «коеволюційний підхід», «концепції сталого розвитку». Відзначено, що екологічна культура як складова культури в цілому та істотний компонент особистісної культури постає як прагнення реалізувати людське життя в природному середовищі на ціннісній морально-духовній основі, потребуючи усвідомлення нерозривного зв’язку людини з природою й необхідності формування глибокого розуміння взаємоузгодженості особистих потреб із збалансованим ладом природного довкілля.У дисертації експліковано теоретико-методологічний досвід вітчизняної та зарубіжної теорії та практики проблем екологічної культури студентів економіко-гуманітарних коледжів, обґрунтовано компоненти, критерії, показники та рівні її сформованості. Визначено нові підходи до формування екологічної культури шляхом упровадження педагогічних умов і структурно-функціональної моделі, здійснено експериментальну перевірку їх результативності під час вивчення дисциплін «Біологія», «Екологія», «Українська література». Зокрема, комплекс педагогічних умов у дослідженні складають: екологізація змісту дисциплін загальнонаукової і соціально-гуманітарної підготовки на засадах інтегративного підходу; спрямованість підготовки студентів економіко-гуманітарних коледжів на формування екологічної етики, заснованої на екологічних імпративах і ціннісному ставленні до природи; актуалізація особистісного потенціалу студентів в екологічно орієнтованому освітньому середовищі; забезпечення мотивації майбутніх фахівців соціально-економічних спеціальностей до екологічно доцільної професійної діяльності. Доведено, що педагогічна модель формування екологічної культури студентів економіко-гуманітарних коледжів засобами реалізації інтегративного підходу являє собою системний комплекс, що містить цільовий, теоретико-методологічний, організаційно-змістовий та результативний блоки, що репрезентують цілеспрямований педагогічний пошук та фундаментальну стратегію змін у процесі реалізації екологічної та фахової освіти з метою професійного та особистісного становлення.^UThe study is devoted to the problem of the development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges by means of implementing an integrative approach. The content of the concepts “ecological culture of students of economic and humanitarian colleges” and “development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges” based on generalization of philosophical and pedagogical investigations, was specified. It is proved that ecological culture appears as a new worldview paradigm and an essential aspect of socio-cultural existence, which requires the formation of ecologically oriented thinking, aimed at a critical rethinking of anthropogenic impact on the environment, the need for a deep understanding of the inextricable connection between man and nature on a valuable moral and aesthetic basis principles of awareness of implementation of alternative approaches of "restraining" consumption in the problematic field of indifference, empathy and limitation of personal needs.In this context, it is considered that the environmentalization of education is an organic component of the entire educational strategy of personal development that dictates the need for worldview reorientation of consciousness to affirm the priorities of nature in relation to human needs, which acts as a powerful means of preventing the global ecological crisis.The understanding of the strategy for the development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges proves that it is built on integrative principles and involves the coordination of natural and scientific thinking with humanitarian thinking, thus involving not only the sphere of rational cognition, but also the sensory and emotional one, which allows affirming the creative role of the principles of humanization and humanizing the educational process. In the conditions of multiplicity and polyvariability of the process of the development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges, the integrative approach aims at the construction of a synthetic educational model, in the context of which literature, art, poetry, artistic crafts, leisure practices, etc. are organically included. It asserts the unity and indivisibility of the process of the development of students’ ecological culture, taking it beyond specific disciplinary boundaries.The component structure students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges (cognitive, axiological, humanistic, activity) was improved. The pedagogical conditions for the development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges by means of implementing an integrative approach are substantiated (greening of the content of the disciplines of general scientific and social and humanitarian training based on the principles of an integrative approach; the focus of students’ of economic and humanitarian colleges training on the formation of environmental ethics based on ecological imperatives and a value attitude to nature; actualization of the personal potential of students in ecologically oriented educational environment; ensuring the motivation of future specialists of social and economic specialties to ecologically expedient professional activity). A structural and functional model of the development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges by means of implementing an integrative approach, which combines target, theoretical and methodological, organizational-content and effective blocks was developed. Educational and methodological support for the development of students’ ecological culture at economic and humanitarian colleges was developed and implemented in to the educational process by means of implementing an integrative approach. Experimental and research work was developed and tested in the context of ascertainment-diagnostic, formative and control stages of the pedagogical experiment

Проаналізовано творчість видатного полеміста кінця XVI - початку XVII ст. Іпатія Потія у контексті релігійно-літературної суперечки тієї доби. Охарактеризовано культурно-історичне підгрунтя трактатів уніатського богослова. Висвітлено спектр контроверсійних питань міжконфесійного діалогу. Розглянуто навколоунійну полеміку, гомілетичну й епістолярну спадщину на засадах риторичного мистецтва. Використання цього підходу дозволило з'ясувати персвазійні засоби, які слугували І. Потію для впливу на аудиторію. Обгрунтовано належність творів І. Потія до ідейно-естетичної платформи раннього бароко. Розкрито догматично-обрядові артикули поберестейської суперечки. Відзначено посередництво І. Потія між західноєвропейською та українською літературами.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальну модель формування суб'єктних якостей у школярів на уроках світової літератури за умов гуманізації середньої освіти. Показано, що педагогічні впливи вчителя на підлітків сприяють їх розвитку як суб'єктів пізнавальної діяльності через заохочення суб'єкт-суб'єктної взаємодії партнерів за спілкуванням, постановку творчих завдань і моделювання проблемних ситуацій, створення рефлексивного мистецького середовища, стимулювання пізнавальної активності у процесі організації навчальних дискусій. Психологічними умовами даного розвитку підлітка є активізація, завдяки відповідним діям вчителя, мислення школярів, розвиток у них критичного ставлення до своєї точки зору, думок інших учнів і вчителя, здатності розуміти висловлювання партнерів за спілкуванням, обгрунтовувати власні судження, задавати питання, формулювати сумніви, вносити нові ідеї та пропозиції, виправляти, у разі необхідності, висловлювання інших учнів під час розв'язання проблемних ситуацій і розв'язання творчих завдань, використовуючи те, що є в них прийнятним, а також формування вміння оцінювати дії партнерів за комунікацією, відображати позиції партнерів за діалогом через призму проблемної ситуації, схематизувати ці дії у разі неможливості розв'язання проблеми, толерантно ставитися до альтернативних думок і суджень інших суб'єктів пізнавальної діяльності.

  Скачати повний текст

З використанням методів історико-літературного, жанрово-стилістичного, а також порівняльного аналізів досліджено еволюцію історичного образу Івана Мазепи в українській та зарубіжній літературі ХVІІ - ХХ ст., встановлено співвідношення історичної та художньої правди про гетьмана. Наведено аналіз художньої мазепіани, виявлено етапи еволюції художньої рецепції образу Мазепи. Зазначено, що в українській та зарубіжній літературах ІХХ ст. паралельно формувалися дві романтичні тенденції зображення історичної особистості гетьмана Мазепи - вальтерскотівська та реалістична.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням проблеми морально-етичного виховання дітей у дусі співжиття і комфортного співіснування людини і світу живого, невід’ємною частиною якого вона є, і від розв’язання якої певною мірою залежить майбутнє всього людства. У цьому контексті особливої уваги заслуговує проблема взаємовідносин між людиною/дитиною та твариною. Нині вона постала як актуальна. Аби усвідомити всю її злободенність та гостроту маємо звернутися до її витоків і засад, здобутків, напрацювань і прорахунків, які її супроводжували впродовж усього історичного розвитку. Розбудова відповідного сучасного освітньо-виховного простору вимагає опертя на історико-педагогічне знання, вивчення його складу, структури, тобто нерозривного зв’язку минулого, сучасного і майбутнього у загальному русі до розв’язання зазначених питань. Дисертація носить міждисциплінарний характер, дотична до декількох галузей наук – насамперед освітніх, літературознавчих, правових, а також природничих, медичних, сільськогосподарських, в яких тварини виступають об’єктом або суб’єктом дослідження чи виконання професійних завдань. Відтак, вибір історико-педагогічної теми дослідження, її міждисциплінарність спонукали нас до пошуку, залучення, вивчення та класифікації досить широкого кола джерелознавчої літератури та джерел, аналіз яких дозволив здійснити цілісну об’єктивну й неупереджену оцінку розвитку обраної теми.Обрані підходи до дослідження, й насамперед хронологічно-системний надали змогу прослідкувати появу і розвиток різних концепцій щодо виховання у дітей гуманного ставлення до тварин, охарактеризувати їх залежність від багатьох чинників, а саме: ставлення до цих проблем у суспільстві, ролі громадської думки, спрямованості освітнього процесу, насамперед його змістового наповнення, віку дитини, відображення питань життя і поведінки тварин в літературі для дітей, роль авторитетного дорослого (вчителя, батька/матері, дитячого письменника, літературного героя) тощо, тобто розглянути це явище у контексті соціально-культурних, педагогічних і почасти суспільно-політичних детермінант. Саме цей підхід дав змогу прослідкувати наступність і перервність у розвитку цієї тематики, зникнення у певні роки через те, що перед освітою і вихованням постали завдання, не притаманні дитинству. Як інструментарії застосовано історіографічний, герменевтичний, мікроісторичний, біографічний підходи, що були реалізовані через такі методи як аналіз, синтез, узагальнення та ін. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: – темою обрано генезу формування у дітей ціннісного ставлення до тварин як окрему педагогічну і освітньо-виховну проблему, розроблено концептуальні засади і методологію цього феномена з опорою на достатню джерельну базу, що у своїй сукупності дозволило системно і цілісно прослідкувати процеси становлення і розвитку комплексу гуманістичних ідей щодо поводження з тваринами засобами навчально-пізнавальної та дитячої літератури, освітнього процесу, позакласної та позашкільної діяльності, візуальних джерел з кінця ХІХ до початку ХХІ століття;– розкрито подальший розвиток поєднання морально-етичних, емоційно-ціннісних і діяльнісних складників як головної умови виховання у дітей почуття піклувального і бережливого ставлення до світу живого, насамперед до свійських тварин;– визначено й охарактеризовано концепції, що панували в різні віки і десятиліття: романтично-ідеалізовану (для найменших) і пізнавально-співчутливу (для старших) (кінець ХІХ – початок ХХ ст.); соціально-утилітарно-прагматичну (радянський період ХХ ст.), усвідомлено-відповідально-діяльнісну (кінець ХХ –початок ХХІ ст.), які, часом, надавали приклади ставлень, протилежних панівним.Подальшого розвитку в дослідженні набули:– розкриття ідей гуманного ставлення до всього живого, яке висловлювали в своїй педагогічній, художній, публіцистичній творчості та в епістолярній спадщині видатні педагоги й письменники (І. Горбунов-Посадов, Б. Грінченко, В. Сухомлинський, К. Ушинський,);– класифікація, систематизація і аналіз джерел з проблематики дослідження, до якої були широко залучені бібліографічні видання-каталоги, як цінні ресурси розкриття розглядуваної проблеми.У ході дослідження уточнено:– понятійно-категоріальний апарат дослідження (тварина, світ живого, співчуття, милосердя, відповідальність, антропоморфізм, анімалізм, література, для дітей, популяризаторська література);– роль і значення дитячої літератури і підручників для читання; науково популярної та пізнавальної літератури; хрестоматій та антологій дитячої літератури крізь призму екологічної етики, гуманізації освіти, її морально-етичного потенціалу у вихованні етичного ставлення до світу живого.^UThis scientific work is comprehensive research of the issue of moral and ethical education of children that promotes cohabitation and comfortable coexistence of humans and living world an integral part of which they are, and the solution of which, to an extent, determines the future of the humanity. In this context, a special attention should be given to the issue of the relations between a human/child and an animal. This issue is very relevant nowadays. To understand its urgency and acuteness we need to look at its origins and backgrounds, achievements, best practices, and miscounts that followed it during the historical development. Building a relevant modern educational space requires drawing on historical and pedagogical knowledge, examination of its composition, structure, in other words, relating past, present, and future in the general movement toward solving the mentioned issues. This paper is multidisciplinary, adjacent to several science dimensions, primarily, education, literature, law, as well as natural science, medicine, agriculture, in which animals are involved, to solve professional tasks. Therefore, the choice of this historic and pedagogical topic for research, its multidisciplinary spurred the search, engagement, study, and classification of quite broad spectrum of source literature, as well as sources, the analysis of which allowed for wholesome, objective, and non-bias evaluation of the subject of choice.The approaches chosen for the research with chronologic and history one being the primary, enabled us to trace the emergence and development of different concepts to develop humane treatment of animals by children, describe their conditioning upon many factors, namely, how these issues are viewed in the society, the role of public perception, the focus of educational process, and its contents, first of all, child’s age, reflection of the issues of animal life and behavior in children’s literature, the role of a trusted adult (a teacher, parents, children’s book writer, literature character) etc., in other words, look at the phenomena in the context of social and political factors. This is the approach that helped to see the succession and discontinuity in the development of this theme, its disappearance in some years since education fulfilled atypical for childhood tasks. Historiographic, hermeneutic, microhistory and biographical approaches were used as tools and implemented through such methods as analysis, synthesis, generalization, etc.Scientific novelty of the research lies in the fact, that for the first time ever: –selected as the topic was the genesis of developing value-based attitude toward animals as a dedicated pedagogical and educational problem, developed were the conceptual backgrounds and methodology of this phenomenon with the basis on sufficient source base which in its aggregate allowed for systematic and wholesome study of the processes for establishing and developing the framework of humanistic ideas with regard to treating animals using the tools of educational and cognitive as well as children’s literature, educational process, extra curriculum activity of the late ХІХ to the early ХХІ centuries; – discussed was the further development of combination of moral and ethical, emotional, and value-based, as well as activity components, as the main prerequisite to teach children the importance of care and careful treatment to the living world and domestic animals, first of all;– defined and described were the concepts that dominated in different years and decades: romantic and idealistic (for the youngest), and cognitive and sympathy (for the 20 oldest) (late ХІХ – early ХХ century); social-utilitarian-pragmatic (Soviet era), conscious-responsible-active (late ХХ – early ХХІ century), which, with time, set examples of attitudes that were different from those dominant. The following was further developed in the research: – discussing the ideas of humane treatment of all living that were voiced out in their pedagogical, literary and publicity works and epistolary heritage by infamous pedagogues and writers (I. Horbunov-Posadov, B. Hrinchenko, V. Sukhomlynskyi, K. Ushytskyi); – classification, systematization and analysis of sources and problems of the research to which we included bibliographic catalogues as valuable resources for the discussion of the issue under consideration.The following were clarified in the process of the research: – conceptional and category framework (animal, living world, sympathy, compassion, responsibility, anthropomorphism, animalism, literature for children, promotional literature); – role and significance of children’s literature and reading textbooks; popular scientific literature through the lens of environmental ethics, humanization of education, its moral and ethical potential in bringing up ethical attitude to living world.

Рак легень є основною причиною смерті від злоякісних новоутворень як у чоловіків, так і у жінок. Згідно з даними GLOBOCAN у 2020 році у світі було зареєстровано 2,2 мільйона нових випадків захворювання та 1,8 мільйона випадків смертей від цієї патології. Не зважаючи на увесь комплекс проведених заходів (радикального хірургічного втручання та ад’ювантної хіміотерапії), приблизно у 30% радикально пролікованих пацієнтів рак легень рецидивує протягом перших п'яти років. Середня тривалість безрецидивного періоду складає 15,7 місяців. Тому актуальною проблемою є встановлення предикторів рецидиву захворювання. Дисертаційна робота присвячена вивченню предикторів рецидиву недрібноклітинного раку легень у радикально прооперованих пацієнтів зі стадіями ІВ – ІІІА, що отримали курси ад’ювантної хіміо- або хіміопроменевої терапії. Для аналізу та обробки отриманих результатів дослідження були використані наступні методи: клінічні дані (вік пацієнта, стать, статус паління, категорії T, N, стадія захворювання, статус ECOG, тип хірургічного втручання), лабораторні (клінічний аналіз крові), гістологічні (гістологічний варіант та гістопатологічна градація пухлини, лімфоваскулярна інвазія), імуногістохімічні (рівень експресії маркерів PD-L, Ki67, p53, EGFR та ALK), статистичні (ROC-аналіз, однофакторний та багатофакторний регресійний аналіз Кокса, метод Каплана-Майєра). Дослідження було ретроспективним, проводилось на основі даних історій хвороб та амбулаторних карток 104 пацієнтів, які отримали радикальне хірургічне лікування та ад’ювантну хіміотерапію з приводу ІВ-ІІІА стадії недрібноклітинного раку легень. Пацієнти з N2 пройшли курси хіміопроменевої терапії згідно стандартів NCCN. Медіана спостереження склала 40 місяців (інтервал від 36 до 84 місяців). За цей період рецидив захворювання стався у 42 (40,4 %) пацієнтів, 38 (90,5 %) із них померли. Ще 4 (9,5 %) осіб померло внаслідок інших причин. Місцеворегіонарні метастази було зафіксовано у 10 (23,8 %) пацієнтів, у 9 (21,5 %) осіб з’явилися віддалені метастази в легені, у 7 (16,7 %) – в нирки, ще по 4 (по 9,5 %) – в кістки, лімфатичні вузли шиї, печінку та головний мозок. Рецидив захворювання зареєстровано в усіх пацієнтів з N2. Окремо для цієї групи пацієнтів були досліджені особливості метастазування. Однофакторний регресійний аналіз Кокса показав, що стать, категорія T, категорія N, гістологічна диференціація та статус паління були суттєво пов’язані із рецидивом захворювання. Багатофакторний регресійний аналіз Кокса визначив категорію Т, гістологічну диференціацію та статус паління як незалежні предиктори рецидиву. Важливою частиною роботи було вивчення впливу маркерів запалення на рецидив недрібноклітинного раку легень. На підставі результатів, отриманих під час роботи над дисертаційним дослідженням, була розроблена анкета для медичних працівників, яка дозволяє оцінити ступінь ризику рецидиву захворювання у пацієнтів з IB-IIIA стадіями онкологічного процесу на етапі перед проведенням ад’ювантної хіміо- чи хіміопроменевої терапії. Крім того, визначений оптимальний режим проведення КТ під час періоду спостереження. Для проведення дослідження та визначення предикторів рецидиву раку легень використовувалися загальнодоступні клініко-лабораторні показники. Не зважаючи на велику кількість публікацій щодо прогнозування рецидиву раку легень, основна маса досліджень проводилася на азійській популяції. Серед українців подібне дослідження проводилось вперше. Отримані дані мають соціально-економічне значення, оскільки дозволяють виявити пацієнтів високого ризику на етапі після радикального лікування, але до початку медикаментозної спеціалізованої терапії. На цьому етапі можлива персоніфікація діагностичного процесу (подальше молекулярно-генетичне дослідження), лікувального процесу (збільшення кількості курсів хіміотерапії, обрання більш агресивної схеми хіміотерапії, вибір таргетної чи імунотерапії), а також більш ретельне спостереження за пацієнтом (виконання КТ органів грудної клітки, черевної порожнини та головного мозку з контрастуванням, ретельний огляд у онколога та сімейного лікаря, тощо). Перераховані заходи дозволять мінімізувати витрати на лікування, пов’язані з рецидивом раку легень та непрацездатністю пацієнта. Дисертаційне дослідження може бути використане як навчальнометодична література під час підготовки спеціалістів у галузі онкології, торакальної онкохірургії та патологічної анатомії.^ULung cancer is the leading cause of death from malignant neoplasms in both men and women. According to GLOBOCAN data, 2.2 million new cases of the disease and 1.8 million deaths from this pathology were registered worldwide in 2020. Despite the complexity of performed measures (radical surgery and adjuvant chemotherapy), approximately 30% of radically treated patients have lung cancer recurrence within the first five years. The average duration of the recurrence-free period is 15.7 months. The dissertation is devoted to studying predictors of recurrence of non-small cell lung cancer in radically operated patients with stages IB – IIIA who received courses of adjuvant chemotherapy or chemoradiotherapy. The following methods were used to analyze and process the research results: clinical data (patient age, sex, smoking status, categories T, N, disease stage, ECOG status, type of surgical intervention); laboratory results (blood count tests); histological ( histological variant and histopathological grading of the tumor, lymphovascular invasion); immunohistochemical (expression level of PD-L, Ki67, p53, EGFR and ALK markers); statistical (ROC analysis, univariate and multivariate Cox regression analysis, Kaplan-Meier method). The retrospective study was based on the medical histories and outpatient records of 104 patients who received radical surgical treatment and adjuvant chemotherapy for stage IB-IIIA non-small cell lung cancer. Based on the results obtained during the work on the dissertation research, a questionnaire was developed for medical professionals, which allows the assessment of the degree of risk of disease recurrence in patients with IB-IIIA stages of the disease at the stage before adjuvant chemotherapy or chemoradiotherapy. In addition, the optimal CT scan mode during the observation period was determined. Public clinical and laboratory indicators were used to conduct the study and determine predictors of lung cancer recurrence. Despite many publications on the prediction of lung cancer recurrence, most studies have been conducted in Asian populations. Such a study among Ukrainians was conducted for the first time. The obtained data are of socio-economic importance, as they allow identifying high-risk patients at the stage after radical treatment but before the start of specialized drug therapy. At this stage, it is possible to personalize the diagnostic process (further molecular genetic research), the treatment process (increasing the number of chemotherapy courses, choosing a more aggressive chemotherapy regimen, choosing targeted or immunotherapy), as well as more careful observation of the patient (performing PET-CT, expanding the list CT scan areas required for research, a thorough examination by an oncologist and a family doctor, etc.). The listed measures will minimize treatment costs associated with lung cancer recurrence and patient disability. The dissertation research can be used as educational and methodological literature during the training of specialists in oncology, thoracic surgery, and pathological anatomy.

Висвітлено поняття "фундаментальні цінності" в контексті формування аксіологічного світогляду майбутнього педагога, їх роль у культурі як сфері реалізації людських цінностей засобами мистецтва та літератури. Досліджено роль фундаментальних цінностей у становленні української молоді, зокрема, у формуванні особистості вчителя, в ракурсі соціально-культурної динаміки українського суспільства: дореволюційного, радянського, пострадянського. Визначено концептуальні засади моделі літературної освіти, вимоги до неї в контексті нової освітньої парадигми та роль зарубіжної літератури в формуванні фундаментальних цінностей особистості майбутнього педагога, розроблено філософську модель літературної освіти в предметному полі навчальної дисципліни "Зарубіжна література" та запропоновано конкретні шляхи оптимізації даного процесу. Висвітлено аксіологічний аспект викладнання зарубіжної літератури, який виявляється через систему реалізації функцій: аксіологічно-кореляційної, полікультурної, творчо-конструктивної, пізнавально-систематизувальної.

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення фактичного й особистісного в українській документально-художній прозі кінця XX ст. Мемуарна та біографічна література представлені як складний процес, що перебуває у безперервному русі та розвитку. З використанням історико-теоретичних праць вітчизняних і зарубіжних літературознавців проаналізовано малодосліджені українські та біографічні твори. Акцентовано увагу на тому, що документально-художній прозі властиве гармонічне поєднання документальної достовірності й особистісного начала. Досліджено суб'єктивний чинник як невід'ємну рису літератури non fiction. З'ясовано шляхи реалізації особистісного начала безпосередньо у тексті. Виявлено спільні та відмінні параметри суб'єктивності у творах-спогадах і творах-біографіях. Установлено градацію суб'єктивного чинника у документально-художній прозі.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісний аналіз забезпечення навчально-педагогічної літературою системи професійної підготовки вчителя другої половини XIX - початку XX ст., специфіки та теоретичних підходів до її конструювання. Виділено два етапи: основний (1860 - 1890 рр.) та дослідний (1890 - 1917 рр.), кожний з яких має свої особливості щодо забезпечення навчально-педагогічною літературою та специфіки її конструювання. Проаналізовано вплив вітчизняних і зарубіжних філософських, а також педагогічних теорій на розвиток навчально-педагогічної літератури в історико-педагогічній ретроспективі. Визначено принципи, розкрито зміст, структуру, логіку побудови та функції навчально-педагогічної літератури зазначеного періоду. Виявлено можливості використання історико-педагогічної спадщини конструювання навчально-педагогічної літератури у процесі сучасного підручникотворення. Розроблено спецкурс і проект змісту підручника з педагогіки за модульним розподілом навчального матеріалу. До наукового обігу введено нові та маловідомі архівні матеріали, підручники, навчальні посібники з педагогіки, що значно розширюють уявлення про навчально-педагогічну літературу другої половини XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання проблеми системного вивчення теоретичних проблем літературознавства в текстах Євгена Маланюка, Юрія Липи, Олени Теліги, Олега Ольжича, їх основні концепції національного мистецтва, мистецької свідомості, стилю. Визначено проблеми дискурусу "пражан" і проаналізовано на теоретико-літературознавчому рівні. Українська література як національно-духовна цілісність у середовищі "празької школи" сприймалася як певний спосіб мислення. Спорідненість її представників, незважаючи на індивідуальну стильову своєрідність і відмінні естетичні уподобання, була дуже виразною. Збереження ментальності конкретних представників етносу було об'єднуваним між підсвідомим і свідомим у світосприйнятті, при цьому вирішальною домінантою в їх мислеформі стає національна ідея. Це твердження, маючи зовнішній політичний сенс, приховувало в собі естетичний зміст, оскільки творча самобутність неможлива без глибинного національного феномену, для виявлення якого потрібна свобода самореалізації письменника. Наріжним каменем теоретичних проблем "пражан" були художність, самодостатність, формотворча, стилістична довершеність за наявності духовної субстанції та світоглядної глибини.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст поняття "мистецтво перехідної доби", що демонструє ознаки дезінтеграції, кризи та хаосу, а також потенції оновлення. Зазначено, що процеси естетичної переорієнтації, які спостерігалися наприкінці ХІХ - початок ХХ ст., багато в чому подібні до тих, що мають місце і зараз. На підставі узагальнення знань про минуле визначено деякі закономірності розвитку сучасної художньої культури. Сформульовано найважливіші показники мистецтва "несталих" та "нестабільних" часів, а також за даними вивчення кількох видів мистецтва (літератури, живопису, музики) визначено тип художнього мислення перехідної доби.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний аналіз жанрів міської "низової" літератури комічного спрямування високого Середньовіччя та Відродження, зокрема французьких фабліо, німецьких шванків та англійських джестів. Прослідковано передумови становлення даного різновиду літератури, а також його жанрову генеалогію. Досліджено типологічні збіги та відмінності на тематологічному, генологічному, жанрологічному рівнях. Виявлено спільні тематичні детермінанти, а також національно детерміновані мотиви і топоси, проаналізовано такі провідні жанротворчі атрибути, як структура та семантика заголовків, сюжетні алгоритми, композиція. З'ясовано природу сміхового поля досліджуваних жанрових моделей, виокремлено її провідні конституенти та механізми творення комічного ефекту. Визначено характер кореляції жанрової ідеології розглянутих національних моделей з інтелектуально-духовними запитами та естетичними смаками її потенційної читацької аудиторії.

  Скачати повний текст

У дисертації вивчено суть явища національної самосвідомості та психологічні аспекти історичного міфу, а також проаналізовано специфіку впливу історичних міфів на національну самосвідомість студентів ЗВО і розроблено методологічні рекомендації щодо впровадження результатів дослідження в навчальний процес. У дисертації розглянуто природу національної самосвідомості у контексті поняття самосвідомості в цілому, проаналізовано підходи до її структури та взаємозв’язки з національною ідентичністю, вивчено стан дослідження проблеми розвитку національної самосвідомості особистості у вітчизняній та світовій психології. Виявлено зв’язки між позитивною національною ідентичністю та високим рівнем толерантності, що мінімізує ризики розвитку етнічної ворожнечі та її експлікації в етнічних цькуваннях. Визначено психологічні функції міфу: інтегруючу (об’єднувальну), дезінтегруючу (розрізнювальну), ідентифікуючу, оптимізаційну (спрощувальну), прескриптивну (виховну) та пояснювальну. Міф за своєю природою суб’єктивний, оскільки в його основу можуть лягти отримані з різних джерелі дані, та універсальний, з огляду на його архетипність (відображення повторюваного досвіду людства). Міф має тісні взаємозв’язки з пам’яттю, зокрема з історичною, яка відображає бачення суспільством свого минулого. Емпірично доведено вплив вивчення літератури, що містить історичні міфи, на рівень сформованості компонентів національної самосвідомості студентської молоді, а також її готовність до міжнаціональної та міжкультурної взаємодії. За результатами експерименту було сформульовано методичні рекомендації спрямовані на розвиток національної самосвідомості студентів українських ЗВО. Ключові слова: національна самосвідомість, національна ідентичність, історичний міф, наратив, аксіологія, рефлексія, література, студенти ЗВО, життєвий сценарій, етнічні цькування, інтелігенція.^UThe dissertation contains the study of the essence of the phenomenon of national self-consciousness and the psychological aspects of the historical myth, as well as analyzes the specifics of the impact of historical myths on the national self-consciousness of students of higher education institutions. Methodological recommendations for the implementation of research results in the educational process were also developed.The psychological functions of the myth are as follows: integrating (unifying), disintegrating (differentiating), identifying, optimizing (simplifying), prescriptive (educational) and explanatory. A myth is subjective in nature, since it can be based on the data obtained from various sources. It is also universal, due to its archetypal nature (reflection of the repeated experience of humanity). Myth has close relationships with memory, in particular with historical memory, which reflects society’s vision of its past.The influence of studying literature containing historical myths on the level of formation of the components of the national self-consciousness of student youth, as well as their readiness for inter-ethnic and inter-cultural interaction, has been empirically proven.Based on the results of the experiment, methodological recommendations aimed at the development of national self-consciousness of students of Ukrainian higher education institutions were designed. Key words: national self-consciousness, national identity, historical myth, narrative, axiology, reflection, literature, HEI students, life script, ethnic harassment, intelligentsia.